Таким чином, при продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) фізичні особи - платники єдиного, фіксованого податків повинні використовувати розрахункові книжки разом з книгами обліку розрахункових операцій або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.
2.3.5. Чи повинні суб'єкти господарювання - фізичні особи - платники єдиного податку застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами?
Згідно зі ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
2.3.6. Чи має право підприємець - платник єдиного податку (зареєстрований як платник ПДВ) здійснювати продаж товарів за готівку без застосування РРО юридичним та фізичним особам - платникам ПДВ? Які документи необхідно оформлювати при продажу товарів? Який порядок їх обліку та ведення?
Діяльність платників єдиного податку - фізичних осіб регламентується Указом "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. N 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99) та ст. 9 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III, зі змінами та доповненнями).
Обираючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, підприємці насамперед усвідомлюють, що оподаткування їх доходів здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" від 26.09.2001 р. N 1269.
Нормою п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. N 637 (зареєстровано в Мін'юсті України 13.01.2005 р. за N 40/10320, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення N 637), надано визначення терміна "касові документи" - це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті також визначається Положенням N 637, відповідно до якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону N 265/95-ВР розрахунковим документом вважається документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у передбачених цим Законом випадках зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Отже, підприємці - платники єдиного податку відповідно до Закону N 265/95-ВР можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки, якщо такі суб'єкти господарювання не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) та за умови ведення ними книг обліку доходів і витрат. Водночас такий платник податку не звільняється від обов'язку при продажу товарів (наданні послуг) видавати кожному покупцеві відповідний розрахунковий документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо), який підтверджує факт продажу, а також податкові накладні, облік яких ведеться згідно з чинним законодавством.
2.4. Застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу продукції власного виробництва
2.4.1. Чи потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій, при реалізації тари, яка безпосередньо використовується при продажу продукції власного виробництва?
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону, РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, підприємства, установи і організації усіх форм власності при продажу за грошові кошти будь-яких товарів, крім продукції власного виробництва, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог Закону.
2.4.2. Чи необхідно підприємству-виробнику, при реалізації продукції власного виробництва та наданні супутніх послуг використовувати при розрахунках реєстратор розрахункових операцій?
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, підприємство-виробник, яке реалізовує продукцію власного виробництва та одночасно надає супутні послуги, відповідно до Закону N 265 може не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
2.4.3. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при реалізації продукції власного виробництва?
Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операції та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
2.4.4. Чи потрібно застосовувати РРО, якщо підприємство реалізує відходи власного виробництва?
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
2.4.5. Підприємство реалізує взуття власного виробництва. Продаж продукції провадиться за готівкові кошти фізичним особам. Чи має право підприємство здійснювати готівкові розрахунки з такими особами без застосування РРО?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, при реалізації взуття власного виробництва за готівкові кошти підприємство звільняється від застосування РРО та розрахункових книжок за умови проведення таких розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
2.4.6. Чи може сільськогосподарське підприємство реалізовувати продукцію власного виробництва, населенню, а також своїм працівникам за готівку без використання реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
2.4.7. Реалізація суб'єктом господарювання продукції власного виробництва на території села без застосовування реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, із змінами і доповненнями, без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій може здійснюватися:
- роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, із змінами і доповненнями, при реалізації продукції власного виробництва на території села встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) в сумі 75 тис.грн. Відповідно до п. 2 Додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО", у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати реєстратор розрахункових операцій та проводити розрахунки з застосовуванням реєстратора розрахункових операцій.
2.4.8. Продукція власного виробництва.
Пункт 1 статті 9 Закону України встановлює норму, за умови виконання якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, а саме: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. При цьому Закон України не містить визначення терміна "продукція власного виробництва".
Інший Закон України від 01.06.2000 р. N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає термін "виробництво (виготовлення)" як діяльність, пов'язану з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.
Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
2.5. Порядок ведення касових операцій
2.5.1. За виконані роботи з ремонту сільгосптехніки підприємство отримало від замовника за бартером цукор та зерно. Чи можна оприбуткувати готівку від продажу такої продукції своїм робітникам через касу підприємства?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи) зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Згідно із п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, суб'єкти господарської діяльності при реалізації за готівкові кошти товарів, які отримані за бартером (тобто такі товари не є продукцією власного виробництва), зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків.
2.5.2. Чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч з реєстратором розрахункових операцій до моменту їх інкасації, якщо торгівля здійснюється цілодобово і протягом робочого дня за допомогою функції "службова видача" вилучається готівка з місця здійснення розрахункових операцій?
Відповідно ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Отже, у випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику реєстратора, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.
З метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами слід обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, в якому зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО.
Відповідно до п. 4.5 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
2.5.3. Чи необхідно суб'єкту господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при розрахунках з матеріально відповідальними особами, які відшкодовують в готівковій формі нестачу товарно-матеріальних цінностей, виявлену при проведенні інвентаризації?
Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
Згідно зі ст. 2 Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320 (далі - Положення), готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Позареалізаційні надходження - це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, інші надходження. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (пп. 3.3 Положення).
Таким чином, суб'єкт господарювання при розрахунку з матеріально-відповідальною особою, яка відшкодовує шкоду в готівковій формі за нестачу товарно-матеріальних цінностей, проводить такі розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордера.
2.5.4. Чи поширюються норми граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з нотаріусами (приватними нотаріусами) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень?
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 (далі - Положення N 637), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України".
Згідно підпункту 2.3 пункту 2 Положення N 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Постановою Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" від 09.02.2005 N 32 (далі - постанова N 32), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 за N 410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення N 637 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Разом з тим, відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.
Отже, враховуючи викладене вважаємо, що норми граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, які встановлені постановою N 32, не розповсюджуються на готівкові розрахунки підприємства (підприємця) з нотаріусами (приватними нотаріусами).
2.5.5. Приватний підприємець є платником єдиного податку. За надані послуги при вилові риби, громадяни вимагають надавати їм підтверджуючи документи. Чи правомірно надання платних послуг по вилову риби приватним підприємцем платником єдиного податку з наданням квитків громадянам?
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно з п. 15 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.91 р. N 1023-XII "Про захист прав споживачів".
2.5.6. Яка гранична сума готівкових розрахунків одного підприємства (підприємця) з іншим, та чи включається до цієї суми платежі проведені через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, та чи є касовий чек розрахунковим документом?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Таким чином, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.
Згідно із п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. N 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" така сума встановлена у розмірі 10000 грн.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Таким чином, у разі проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності готівкою, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.
Обмеження щодо 10,0 тис.грн. поширюється на готівкові розрахунки, які здійснюються тільки в касі підприємства та не стосується розрахунків, які проводяться через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.
2.5.7. Які форми первинного обліку касових операцій повинні використовувати суб'єкти господарювання, якщо наказ Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" втратив чинність?
Національний банк України відповідно до повноважень, наданих йому статтею 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України", із змінами та доповненнями (далі - Закон), визначає порядок ведення касових операцій для підприємств і організацій. На сьогодні такий порядок визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, із змінами та доповненнями (далі - Положення).
Зазначеним вище Положенням передбачено, що первинний облік готівки в касі підприємств здійснюється на підставі документів, типові форми яких встановлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".
У той же час, Державний комітет статистики України, який є правонаступником Міністерства статистики України, видав наказ від 09.06.2008 N 186 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".
Враховуючи вищевикладене, Національним банком у даний час готуються зміни до Положення в частині визначення типових форм первинного обліку підприємствами касових операцій та затвердження їх як додатків до Положення, що відповідає вимогам статті 40 Закону щодо встановлення Національним банком правил, форм і стандартів розрахунків юридичних осіб в економічному обігу України із застосуванням готівки. Однак, оскільки Положення є регуляторним актом, прийняття змін до нього має здійснюватися у встановленому законодавством України порядку та потребує певного часу.
Одночасно, Національний банк України, керуючись вимогами статей 33 та 40 Закону України "Про Національний банк України" роз'яснює, що до нормативно-правового врегулювання вказаного вище питання підприємства мають застосовувати норми Положення і для первинного обліку касових операцій можуть використовувати форми документів, передбачені цим нормативно-правовим актом.
2.5.8. Терміни видачі готівкових коштів під звіт?
Відповідно до п. 2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
В які строки підзвітна особа повинна відзвітуватися за витрачені готівкові кошти, які були видані їй на відрядження, або під звіт?
Відповідно до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 N 440, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.
Згідно з абзацом четвертим пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", із змінами і доповненнями, за наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.
2.5.9. Чи поширюються вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суб'єктів господарювання: іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями та представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності та розташовані на території України?
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні розроблено відповідно до ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до п. 1.1 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, із змінами і доповненнями, не поширюються на:
- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
- представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.
2.5.10. Чи необхідно вести касові книги по торговим об'єктам, які не є відокремленими підрозділами та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами?
Згідно з п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства відображаються у касовій книзі.
Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).
Відокремлені підрозділи юридичних осіб, страхові агенти, брокери, заготівельники сільськогосподарської продукції, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за прибутковими (видатковими) касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.
Отже, торгові об'єкти, які не є відокремленими підрозділами підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.
2.5.11. Чи відносяться до готівкових розрахунків готівкові кошти, які перераховані через банківські установи на поточні рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб?
Відповідно до п. 2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, із змінами і доповненнями, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.
2.5.12. Який порядок оформлення приймання готівки в касу підприємства?
Відповідно до п. 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, із змінами і доповненнями, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. При прийманні підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.
2.5.13. Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?
Відповідно до п. 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, із змінами і доповненнями, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
2.5.14. Як визначається поняття "оприбуткування готівки" згідно норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні?
Відповідно до п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
2.5.15. Який порядок оприбуткування готівкових коштів, у разі якщо режим роботи каси підприємства не співпадає з режимом роботи господарської одиниці, що проводить розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (із змінами) (далі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Підпунктом 4.3 пункту 4 Положення зазначено, що якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.
Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема, визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.
2.5.16. Чи потрібно реєструвати журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів у органах ДПС?
Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів - це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів. Форму журналу встановлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".
Реєстрація журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів в органах державної податкової служби законодавством не передбачено.
2.5.17. Чи має право підприємство ввести касову книгу в електронному вигляді?
Відповідно до п. 4.4 гл. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, із змінами та доповненнями, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.
Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. "Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.
2.5.18. Які операції виконує касир підприємства (матеріально-відповідальна особа) після виплати заробітної плати?
Відповідно до пункту 3.9 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, із змінами і доповненнями, після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний:
- у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано";
- скласти реєстр депонованих сум;
- у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)";
- здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.
Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.
2.5.19. Чи оприбутковується надлишок готівки в касі, виявлений в ході інвентаризації на підприємстві, яка не підтверджена касовими документами?
Відповідно до абзацу шостого пункту 4.10 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, із змінами і доповненнями, інвентаризація кас проводиться на кожному підприємстві у строки, що встановлені керівником, з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною в звіті РРО (в РК та КОРО). Надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідного підприємства.