ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 08.12.2004 N 9460/к/15-3415 |
ДПАУ проаналізувала звернення щодо порядку перерахування торговцями ринкового збору до місцевого бюджету і повідомляє таке.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 24 і 28 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Статтею 15 цього Закону визначено місцевий збір - ринковий. Пунктом 3 зазначеної статті встановлено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. При цьому ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього збору.
Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом КМУ від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (далі - Декрет). Відповідно до ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів.
Статтею 4 Декрету визначено, що ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20% мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).
Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.
З метою стимулювання розвитку малого підприємництва та відповідно до п. 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України Указом Президента України від 28.06.99 р. N 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" установлено, що ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо. Платниками ринкового збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи. Відповідно до статті 3 цього Указу ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.
Статтею 5 Указу визначено, що у разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів ДПС торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній п'яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку - у розмірі 10 нмдг.
Відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки України, МВС України, ДПАУ, Держстандарту України від 26.02.2002 р. N 57/188/84/105 і зареєстрованих у Мін'юсті України 22.03.2002 р. N 288/6576 (далі - Правила торгівлі на ринках), торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Пунктом 18 Правил торгівлі на ринках визначено, що за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 23 Правил торгівлі на ринках продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через дві години з початку роботи ринку. Після закінчення двох годин від початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до зайняття торговельного місця. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інші послуги ринку, забороняється. Відповідальність за сплату ринкового збору несуть продавці на ринку та адміністрація ринку відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування, справляється за кожний день торгівлі і сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.
Крім того, відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування.
Підпунктом 3.2.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" визначено, що суми податків і зборів (обов'язкових платежів), зазначених у ст. 15 цього Закону, зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не встановлено законами України.
Статтею 19 Декрету КМУ від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" встановлено, що місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.
Указом Президента України від 28.06.99 р. N 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" встановлено, що до місцевого бюджету зараховується 100% ринкового збору.
Враховуючи зазначене, торговці повинні сплачувати ринковий збір адміністраціям ринків, які, в свою чергу, зобов'язані у терміни, встановлені органами місцевого самоврядування, в повному обсязі перераховувати ринковий збір до місцевих бюджетів.
| Заступник Голови | С.Лекарь |
