ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
ПОСТАНОВА
| 23 грудня 2025 року № 70 |
Про схвалення Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні
Відповідно до статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Зазначені конституційні положення послідовно втілено і у Виборчому кодексі України. Так, за змістом положень статті 14 указаного Кодексу вибори в Україні є вільними; громадянам забезпечуються умови для вільного формування своєї волі.
Вільне волевиявлення як одна із засад виборчого права, на що, зокрема, звернуто увагу в Кодексі належної практики у виборчих справах (Керівні принципи та Пояснювальна доповідь, ухвалені Венеційською комісією на 52-й пленарній сесії 18 та 19 жовтня 2002 року), охоплює свободу виборців формувати власну думку шляхом доступу до різноманітної інформації, необхідної для усвідомленого та обґрунтованого вибору.
В офіційному тлумаченні Комітету ООН з прав людини до статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права у частині, що стосується права голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, особливо підкреслюється обов’язок держав створити умови для усвідомленого і вільного вибору кожного громадянина. Зокрема, це передбачає проведення кампаній з належної просвітницької роботи, що дає змогу виборцям отримати чітку та повну інформацію про свої права і виборчі процедури. Формування "виборчих поглядів" повинно відбуватися у вільному інформаційному середовищі, без тиску, залякування, підкупу або маніпулятивного впливу. Поширення дезінформації, викривлення фактів чи непрозорість виборчих процедур, що підривають довіру до виборчого процесу, визнаються такими, що не відповідають міжнародним стандартам.
Крім забезпечення доступу громадян до всебічної інформації про вибори, у тому числі щодо організації і проведення голосування, реалізації активного і пасивного виборчого права, органи державної влади повинні реагувати на виклики, пов’язані з організованими дезінформаційними кампаніями, що можуть підірвати цілісність виборчого процесу. Про таке зобов’язання демократичних держав ідеться у Пояснювальній декларації до Кодексу належної практики у виборчих справах щодо цифрових технологій та штучного інтелекту, ухваленій Венеційською комісією на 141-й пленарній сесії (Венеція, 06 та 07 грудня 2024 року (CDL-AD (2024) 044).
Перелік критеріїв забезпечення цілісності виборчого процесу, розроблений у межах діяльності Європейської мережі співпраці у виборчій сфері (European Cooperation Network on Elections), що діє як координаційна платформа Європейської Комісії, визначає серед ключових умов реалізації принципу загального і рівного виборчого права обов’язок держав забезпечити виборців достовірною, повною, зрозумілою та адаптованою до потреб різних соціальних груп інформацією про основні правила та практичні аспекти здійснення виборчих прав, зокрема для осіб з інвалідністю та інших категорій громадян.
Унаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації (далі - рф) проти України виникла потреба у завчасній та системній підготовці до післявоєнних виборів, які можуть бути проведені лише після зупинення воєнної агресії рф і припинення чи скасування режиму воєнного стану. Війна рф проти України створила безпрецедентні виклики для організації післявоєнних виборів, зокрема через тимчасову окупацію частини території України, масштабні руйнування виборчої інфраструктури, масове переміщення громадян, дезінформацію, кібератаки, а також інші форми зовнішнього втручання.
За таких умов важливо на майбутніх виборах ефективно забезпечити реалізацію виборчих прав, у тому числі організацію голосування внутрішньо переміщених осіб і громадян України за кордоном. Окрему увагу варто звернути на створення умов для повноцінної участі у виборах військовослужбовців, а також виборців із порушеннями здоров’я, враховуючи необхідність забезпечення доступності приміщень виборчих комісій і приміщень для голосування, належне інформування та можливість реалізувати право бути обраним.
Також під час організації післявоєнних виборів надзвичайно важливим буде питання безпеки виборців, що вимагатиме тісної співпраці з силами безпеки та оборони України, розробки відповідних сценаріїв реагування. Заходи реагування мають бути комплексно прокомуніковані з учасниками виборчого процесу під час організації підготовки та проведення таких виборів.
Невід’ємною складовою підготовки до виборів є розробка та поетапне впровадження комплексних заходів з інформування виборців про особливості реалізації виборчих прав у післявоєнних умовах. Питання доступу громадян до зрозумілої та своєчасної інформації про виборчі процедури та умови голосування набуває ще більшої актуальності в умовах підготовки до післявоєнних виборів, ніж у період проведення виборів у звичайний час. Саме тому для забезпечення такої потреби Комісія як постійно діючий колегіальний державний орган, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів, вбачає за потрібне розробити та схвалити стратегічний документ з питань комунікацій під час виборів у післявоєнний період - Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (далі - Комунікаційна стратегія).
Комунікаційну стратегію розроблено із залученням представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних партнерів Комісії, зокрема Ради Європи, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Міжнародного інституту демократії та виборчого сприяння (International IDEA), та з урахуванням матеріалів, напрацьованих у межах діяльності робочих груп, утворених у Комісії з метою напрацювання можливих механізмів вирішення проблемних питань, пов’язаних з організацією післявоєнних виборів, а саме: з напрацювання плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів; напрацювання механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів; напрацювання пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави.
Практичне впровадження Комунікаційної стратегії узгоджується із загальноєвропейським підходом до протидії гібридним загрозам, який передбачає залучення всіх рівнів управління та суспільства. Зокрема, про важливість застосування такого підходу йдеться у Звіті про іноземне втручання у всі демократичні процеси в Європейському Союзі, включно з дезінформацією, підготовленому у травні 2023 року Спеціальним комітетом Європейського парламенту. У зазначеному документі підкреслено, що для формування стійкості до майбутніх операцій з дезінформації та маніпуляцій інформацією, зокрема під час виборів, необхідний комплексний підхід, який охоплює все суспільство.
Крім того, впровадження Комунікаційної стратегії корелюється з підходами ініціативи Європейської Комісії "Європейський щит демократії" (2025 року), яка спрямована на розширення можливостей сильних і стійких демократій шляхом посилення ситуаційної обізнаності та підтримки можливостей реагування для захисту цілісності інформаційного простору, протидії дезінформації та зовнішньому втручанню, а також зміцнення демократичних інституцій і стійкості суспільства.
Таким чином, Комунікаційну стратегію потрібно розглядати як невід’ємну частину процесу напрацювання державою заходів із протидії зовнішньому втручанню, насамперед рф, у функціонування демократичних інституцій в Україні загалом і у вибори зокрема. Першочерговим пріоритетом у протидії будь-яким негативним сценаріям втручання у виборчий процес має бути збереження довіри громадськості до процесу виборів та виборчих комісій як відповідальних суб’єктів його організації. Цей рівень довіри значною мірою залежить від ефективності інформування виборців та комунікації з ними.
Зважаючи на стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, інформування виборців про особливості післявоєнних виборів повинно ефективно поєднуватися з адаптацією українського законодавства і практик до європейських стандартів. Комунікаційна стратегія таким чином не лише відповідає на ключові виклики післявоєнних виборів, а й сприяє впровадженню в Україні основних рекомендацій Європейського Союзу у сфері інклюзивних і стійких виборчих процесів.
Важливість і своєчасність розробки Комунікаційної стратегії закріплено у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р.
Одночасно з урахуванням специфіки післявоєнних виборів та найкращих європейських практик у сфері протидії зовнішньому втручанню, посилення інклюзивності та стійкості виборчих процесів необхідно зважати на те, що вибори після завершення війни в Україні відбуватимуться в умовах розвитку штучного інтелекту, соціальних мереж та інших цифрових технологій.
У післявоєнному контексті такі технології, з одного боку, сприятимуть інформуванню виборців про реалізацію виборчих прав і організацію голосування, а з іншого - створюватимуть нові виклики для формування поінформованого, свідомого і вільного вибору громадян.
Таким чином, Комунікаційна стратегія базується на засадах всебічного врахування наявних та можливих наслідків російської агресії для розвитку виборчої сфери України загалом і інформаційних потреб виборців на післявоєнних виборах зокрема; ідентифікації та аналізі особливих потреб, зокрема у сфері доступу до інформації про виборчі процедури, низки груп виборців, таких як військовослужбовці, особи з інвалідністю, виборці за кордоном, громадяни, які проживають на тимчасово окупованій рф території України тощо; послідовної адаптації українських виборчих практик до європейських стандартів, зокрема в сфері інформування виборців про процедури організації і проведення виборів; системного планування заходів протидії зовнішньому втручанню, насамперед із рф як державою-агресором, зокрема шляхом реалізації комплексних кампаній з інформування виборців, протидії дезінформації під час виборчого процесу тощо; врахування впливу сучасного стану розвитку новітніх технологій, у тому числі штучного інтелекту, на умови формування поінформованого і неманіпулятивного вибору громадян.
Для досягнення успіху під час комунікації у післявоєнний період потрібно визначити шляхи розбудови комунікаційної спроможності Комісії, запровадити нові підходи до інформування щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів із визначенням основних принципів побудови комунікації, цільових аудиторій, каналів комунікації Комісії як основного джерела достовірної інформації про виборчий процес.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виборчих прав громадян в умовах післявоєнного періоду, належної поінформованості виборців та організації виборчих процесів у такий період, керуючись частиною другою статті 3, статтями 11-13, 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:
1. Схвалити Комунікаційну стратегію Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (додається).
2. Секретаріату Центральної виборчої комісії забезпечити розроблення та подання на затвердження Голові Центральної виборчої комісії проєкту плану заходів з реалізації Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні, схваленої пунктом 1 цієї постанови.
3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
| Голова Центральної виборчої комісії | О. ДІДЕНКО |
Додаток
до постанови Центральної виборчої комісії
від 23 грудня 2025 року № 70
КОМУНІКАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ
Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні
1. Передумови та виклики, що обумовили прийняття Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні
Однією з конституційних гарантій виборчого права є вільне волевиявлення. Свобода виборців у формуванні власної думки, як складова вільного волевиявлення, забезпечується шляхом доступу до різноманітної інформації. Зазначене зумовлює необхідність чіткого, своєчасного та комплексного інформування виборців про їхні права та виборчі процедури.
Повномасштабна війна рф проти України створює безпрецедентні виклики для організації післявоєнних виборів, зокрема: тимчасова окупація частини території України, масштабні руйнування виборчої інфраструктури, масове переміщення громадян, дезінформація, кібератаки, а також інші форми втручання.
За таких умов завчасна і системна підготовка - важлива передумова проведення чесних та вільних повоєнних виборів, належного забезпечення реалізації виборчих прав. Невід’ємною складовою підготовки до таких виборів є розробка та поетапне впровадження комплексних заходів з інформування виборців та інших цільових аудиторій про виборчі процедури, особливості реалізації виборчих прав у післявоєнних умовах. При цьому комунікаційний процес, який супроводжуватиме підготовку та проведення повоєнних виборів, потребує злагодженої участі державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підтримки громадянського суспільства.
Указане обумовило напрацювання стратегічного документа з питань комунікацій під час підготовки та проведення виборів у післявоєнний період.
Крім того, розробка Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні (далі - Комунікаційна стратегія) - один з євроінтеграційних заходів, передбачених Дорожньою картою з питань функціонування демократичних інституцій, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р.
Схвалення Комунікаційної стратегії сприятиме впровадженню основних рекомендацій Європейського Союзу у сфері інклюзивних і стійких виборчих процесів, а також виконанню рекомендацій БДІПЛ ОБСЄ, наданих за результатами спостережних місій за виборами в Україні.
2. Мета та завдання Комунікаційної стратегії
Метою Комунікаційної стратегії є зміцнення суспільної довіри до виборчого процесу та результатів волевиявлення виборців шляхом забезпечення якісної комунікації під час проведення післявоєнних виборів за допомогою ефективного об’єднання зусиль учасників виборчого процесу.
До основних завдань Комунікаційної стратегії, спрямованих на досягнення її мети, належать:
- забезпечення якісного інформування усіх аудиторій щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів (зокрема, надання своєчасної та достовірної інформації про виборчий процес і його перебіг у спосіб, що забезпечує її чіткість, доступність та зрозумілість; здійснення оперативного реагування у випадку кризових ситуацій);
- підвищення мотивації та залученості до виборчого процесу (зміна поведінки учасників виборчого процесу з пасивної на активну шляхом їх залучення до різних виборчих процедур; підвищення рівня свідомості громадян щодо важливості їх участі у виборчому процесі, залученості до суспільно-політичних процесів в Україні, враховуючи виклики переходу суспільства з воєнного життя у цивільне);
- забезпечення незалежних комунікацій щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів і їх результатів шляхом координації та співпраці з ключовими стейкхолдерами виборчого процесу;
- протидія дезінформації та іноземному втручанню, що спрямовані на дискредитацію виборчого процесу.
3. Принципи побудови комунікацій
Система комунікацій ґрунтується на таких ключових принципах взаємодії, які допомагають виконувати завдання Комунікаційної стратегії:
достовірного джерела - Центральна виборча комісія (далі - Комісія), яка є головним організатором виборчого процесу та його комунікації, забезпечує виборців та інших учасників виборчого процесу своєчасною, достовірною, комплексною та об’єктивною інформацією про вибори, відіграє роль офіційного джерела інформації про них, об’єднує та залучає до взаємодії стейкхолдерів задля забезпечення своєчасної та послідовної комунікації;
людиноцентричності - у центрі уваги комунікації має бути людина та її потреби. Взаємодія здійснюється на основі толерантності, поваги, коректності у висловлюваннях, а також створення зручного, інклюзивного та зрозумілого дизайну;
доступності - створення умов, за яких кожна аудиторія отримує необхідну інформацію у зручних форматах та на недискримінаційних умовах. Забезпечується мультиканальність, враховуючи альтернативну і додаткову комунікацію;
прозорості - основою для комунікації з усіма аудиторіями є чесність та відкритість. Комісія вчасно інформує, надає достовірну, точну та повну інформацію та комунікує щодо складних питань.
4. Цільові аудиторії та стейкхолдери
Цільовими аудиторіями є групи осіб, на яких розрахований вплив Комунікаційної стратегії.
Основною цільовою аудиторію є виборці - громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.
Загальні потреби сучасного українського виборця:
- участь в управлінні державними справами;
- забезпечення реальних і доступних умов для реалізації виборчого права;
- безпека на всіх етапах виборчого процесу;
- вільний та зручний доступ до актуальної, всебічної, повної, об’єктивної та достовірної інформації про участь у виборах, про організацію підготовки та проведення виборчого процесу, здійснення виборчих процедур, а також про кандидатів на відповідних виборах та їх передвиборні програми;
- прозора і законна процедура голосування та встановлення результатів виборів;
- доступна система оскарження.
Водночас є категорії виборців, які мають особливі потреби для забезпечення реалізації їхніх виборчих прав, що враховуватиметься під час комунікації. Для цілей Комунікаційної стратегії до таких виборців, зокрема, належать:
- внутрішньо переміщені особи;
- громадяни України за кордоном (виборці, які проживають або перебувають за межами України);
- жінки;
- військовослужбовці;
- ветерани війни;
- молодь та виборці, які голосуватимуть уперше;
- особи з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком);
- громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України;
- громадяни України, які проживають на територіях, наближених до лінії розмежування;
- представники національних меншин (спільнот) України.
Крім виборців, цільовими аудиторіями є, зокрема, політичні партії, їх місцеві організації, кандидати, виборчі комісії, громадські організації, офіційні спостерігачі (національні, міжнародні), суб’єкти у сфері медіа та міжнародна аудиторія. Цільові аудиторії можуть одночасно бути стейкхолдерами.
Стейкхолдери - суб’єкти, які мають зобов’язання чи інтерес у виборчому процесі та вживають заходів для їх реалізації.
До стейкхолдерів належать, зокрема, політичні партії, їх місцеві організації, кандидати - суб’єкти відповідного виборчого процесу, державні органи, органи місцевого самоврядування, міжнародні та громадські організації, платформи спільного доступу до інформації, а також інші юридичні особи, які будуть взаємодіяти з Комісією під час організації підготовки та проведення післявоєнних виборів.
5. Канали, інструменти та стратегічний наратив комунікацій Комісії
Комісія, усвідомлюючи важливість забезпечення всебічного та ефективного інформування усіх зацікавлених сторін, використовує різноманітні канали комунікації. Метою цього є охоплення широкої аудиторії, забезпечення доступності інформації та формування довіри до виборчого процесу.
Планується використання власних і зовнішніх каналів комунікації.
До основних власних каналів комунікації Комісії належать:
- офіційний вебсайт Центральної виборчої комісії - головне джерело інформації про діяльність Комісії, її склад, Регламент Центральної виборчої комісії та її Стратегічний план, а також про нормативно-правову базу, що стосується всіх виборів і референдумів; забезпечує доступ до офіційних документів та даних;
- сторінка в соціальній мережі "Фейсбук". Як один із найпопулярніших каналів комунікації фейсбук використовується для оперативного поширення інформації про діяльність Комісії. Подання матеріалів адаптовано для зручного сприйняття широкою аудиторією, є більш доступним і спрощеним, ніж на офіційному вебсайті. Часто публікації містять посилання на розширені версії новин та постанови Комісії на офіційному вебсайті;
- сторінка в соціальній мережі "Інстаграм". Такий канал використовується для простого подання складної інформації, допускаючи при цьому сміливий візуальний супровід, інтерактивні елементи, а також формати, що відповідають трендам платформи;
- сторінка в соціальній мережі "X", на якій відбувається комунікація з міжнародною аудиторією, публікуються короткі, лаконічні та інформативні повідомлення переважно англійською мовою. На зазначеному каналі відображається інформація про ділові зустрічі, заходи з міжнародної співпраці;
- ютуб-канали Комісії, де публікуються записи засідань та інші матеріали, забезпечуючи при цьому прозорість і доступність процесу прийняття рішень для громадськості;
- онлайн-платформа "ЦВК: просвіта", на якій розміщено навчальні курси, навчально-просвітницькі матеріали на тему виборів, що сприяє підвищенню рівня обізнаності громадян про вибори.
З метою забезпечення пізнаваності власних каналів комунікації та матеріалів Комісії використовуватиметься визначений нею візуальний стиль, що також забезпечуватиме закріплення принципу політики достовірного джерела.
До зовнішніх каналів комунікації Комісії належать, зокрема:
- українські та іноземні аудіовізуальні та друковані медіа;
- вебресурси та інші інформаційні ресурси стейкхолдерів, зокрема державних органів, органів місцевого самоврядування і партнерських організацій (інститутів громадянського суспільства, партнерів з розвитку тощо);
- зовнішні носії реклами (білборди, сітілайти, вуличні екрани тощо).
Основними інструментами комунікацій Комісії можуть бути:
- оприлюднення текстових матеріалів (анонси, пресрелізи, коментарі, сторітейлінги, інформаційні повідомлення, статті, інтерв’ю, колонки, відповіді на запити про доступ до публічної інформації та звернення громадян щодо організації підготовки та проведення повоєнних виборів, посібники та рекомендації для цільових аудиторій та стейкхолдерів, кращі практики застосування положень законодавства тощо), а також фото- і відеоматеріалів (ролики, програми, новинні сюжети, сторітейлінги, відеосюжети та інші формати);
- проведення брифінгів, у тому числі спільних з іншими державними органами, представниками громадянського суспільства для медіа, міжнародних партнерів тощо;
- проведення публічних заходів, зокрема форумів, конференцій, семінарів, засідань, тренінгів тощо;
- співпраця зі стейкхолдерами та іншими суб’єктами щодо створення і поширення інформаційних продуктів;
- розміщення інформаційної продукції (відеороликів, плакатів, буклетів, наліпок тощо), зокрема, на правах соціальної реклами (у тому числі на спеціалізованих носіях реклами).
Поєднання різних каналів та інструментів комунікації дасть змогу ефективно поширювати інформацію, залучати підтримку та забезпечувати взаємодію між різними стейкхолдерами для успішного досягнення мети Комунікаційної стратегії.
Через власні та зовнішні канали комунікації Комісія просуватиме стратегічний комунікаційний наратив, який буде сформовано під час підготовки плану заходів з реалізації Комунікаційної стратегії. Стратегічний наратив може переглядатися у зв’язку зі зміною обставин для організації і проведення післявоєнних виборів.
6. Потенційні виклики та загрози, що можуть виникнути під час реалізації Комунікаційної стратегії
З метою забезпечення ефективної комунікації на післявоєнних виборах, що сприятиме досягненню мети Комунікаційної стратегії, у Комісії здійснюється робота щодо прогнозування можливих викликів та/або загроз, зокрема, які можуть виникати під час реалізації Комунікаційної стратегії. Одночасно визначаються орієнтовні можливі заходи для запобігання таким викликам чи загрозам та/або для пом’якшення їхніх негативних наслідків, зокрема:
| Потенційний виклик чи загроза | Орієнтовні комунікаційні заходи запобігання / дії у разі їх настання |
| Законодавче регулювання проведення післявоєнних виборів | |
| Зміна виборчого законодавства | - Проведення інформаційних кампаній, спрямованих на інформування виборців та інших учасників виборчого процесу про зміни та нові аспекти щодо порядку проведення післявоєнних виборів в Україні, з використанням різних каналів комунікації та форматів (відео, інфографіки, розміщення відповідей на найпоширеніші запитання (FAQ), статті, роз’яснення тощо) з метою підвищення рівня обізнаності про вибори та виборчі процедури |
| Безпека на виборчих дільницях | |
| Надзвичайні ситуації на виборчих дільницях | - Інформування спільно з іншими органами щодо вжиття превентивних безпекових заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям на виборчих дільницях; - завчасне поширення спільно з іншими органами інформації про алгоритми реагування на надзвичайні ситуації на виборчих дільницях серед учасників виборчого процесу; - невідкладне інформування про надзвичайну ситуацію, що сталася на виборчій дільниці, про заходи реагування, спрямовані на усунення та/або мінімізацію наслідків, а також про дії виборців та інших учасників виборчого процесу в зв’язку з такою ситуацією; - оперативне інформування про відновлення безпеки на виборчій дільниці, наслідки надзвичайної ситуації для виборів, зокрема й про можливість продовження здійснення виборчих процедур; - інформування зацікавлених сторін про досвід реагування на надзвичайні ситуації на виборчих дільницях для врахування в аналогічних ситуаціях |
| Дотримання законодавства про вибори | |
| Вчинення протиправних діянь, спрямованих на спотворення народного волевиявлення | - Завчасне інформування про те, які діяння є адміністративними правопорушеннями, що посягають на здійснення народного волевиявлення, та кримінальними правопорушеннями проти виборчих прав, їх суспільну небезпечність і загрозу чесним виборам, про відповідальність за їх вчинення, а також алгоритм дій у разі виявлення таких діянь; - проведення цільових інформаційних кампаній з використанням різних каналів та інструментів комунікації, спрямованих на протидію підкупу виборців, фальсифікаціям та іншим діянням, що перешкоджають вільному формуванню та виявленню волі виборця; - поширення інфографіків, відеороликів та інших матеріалів, спрямованих на формування стійкої правосвідомості та нетерпимості до правопорушень; - спільні брифінги Комісії, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора тощо про нульову толерантність до порушень та інформування про механізми оперативного реагування; - оперативне інформування про вчинені виборчі правопорушення, вжиті заходи реагування, притягнення винних до відповідальності |
| Актуальність бази даних Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) | |
| Неточність даних про виборців у Реєстрі | - Завчасна реалізація комплексної інформаційної кампанії серед громадян України з використанням різних каналів та інструментів комунікації щодо важливості перевірки у Реєстрі своїх даних та інформації про виборців, внесених до Реєстру за їх власною виборчою адресою, а також про порядок включення до Реєстру, внесення змін до персональних даних Реєстру за власною ініціативою виборця, яка забезпечуватиме регулярність інформування з цих питань; - інформування про основні засади ведення Реєстру, його захищеність, забезпечення захисту від незаконного використання даних Реєстру і можливість доступу до них виключно у порядку, визначеному Законом України "Про Державний реєстр виборців" |
| Невідповідність наявних у Реєстрі даних, що визначають місце голосування виборця, фактичному місцю його проживання / перебування | - Завчасна реалізація комплексної інформаційної кампанії з використанням різних каналів та інструментів, спрямованої, зокрема, на: • інформування виборців про порядок подання заяв щодо зміни персональних даних, зміни відомостей про виборчу адресу; • інформування виборців про порядок подання заяв про тимчасову зміну місця голосування; • роз’яснення важливості та необхідності завчасного інформування виборцями в установленому порядку про перебування за кордоном з метою забезпечення державою можливості реалізації таким виборцем його виборчого права за кордоном тощо; - під час реалізації вказаної комунікаційної кампанії забезпечуватиметься регулярне та системне інформування виборців, робитиметься акцент на встановлених законодавством строках здійснення відповідних дій (подання виборцями заяв), а також використовуватимуться повідомлення-нагадування про наближення останнього дня відповідного строку |
| Нерозуміння виборцями алгоритму дій щодо зміни виборчої адреси, місця голосування | - Візуалізація різних способів зміни виборчої адреси, місця голосування чи інших персональних даних Реєстру шляхом створення інфографік, відеосюжетів, у яких виборці діляться досвідом успішного здійснення відповідних дій із фокусом на зручності та доступності, відеороликів, що покроково відображають процес подачі заяви через онлайн-сервіс; - забезпечення консультаційної підтримки виборців (надання роз’яснень працівниками органів ведення Реєстру в режимі реального часу тощо); - опублікування відповідей на найпоширеніші запитання (FAQ), які стосуються порядку зміни виборчої адреси, місця голосування та інших процедур, пов’язаних з актуалізацією бази даних Реєстру |
| Технічні збої у роботі електронних сервісів, що унеможливлюють доступ виборців до них | - Невідкладне офіційне повідомлення про технічні збої у роботі електронних сервісів із зазначенням очікуваних строків відновлення роботи та інформуванням про можливі альтернативні шляхи актуалізації бази даних Реєстру; - оперативне інформування щодо відновлення функціонування електронних сервісів та можливості доступу виборців до них |
| Забезпечення реалізації виборчих прав виборців за кордоном | |
| Недостатня поінформованість виборців за кордоном про виборчі процедури | - Завчасна побудова тісної співпраці Комісії з Міністерством закордонних справ України, закордонними дипломатичними установами України, громадськими організаціями, насамперед громадськими організаціями закордонних українців, яка може включати створення чіткого спільного плану дій, що передбачатиме інформаційні рішення та алгоритми комунікації; - завчасне налагодження комунікації з іноземними медіа, спрямованими на українську аудиторію; - проведення інформаційних кампаній через офіційні вебсайти Міністерства закордонних справ України, закордонних дипломатичних установ України, соціальні мережі та месенджери посольств, консульств і громадських організацій, насамперед громадських організацій закордонних українців, зокрема про виборчі права, процедуру зміни виборчої адреси, місця голосування чи інших персональних даних, доступні шляхи її реалізації з урахуванням за можливості особливостей різних країн перебування виборців |
| Забезпечення реалізації виборчих прав військовослужбовців | |
| Недостатня поінформованість військових про можливість реалізації виборчих прав | - Завчасна побудова та реалізація комунікаційної кампанії, спрямованої на інформування військовослужбовців щодо правил і процедур реалізації їхніх активного та пасивного виборчих прав; - забезпечення у взаємодії з Міністерством оборони України поширення інформації щодо виборчих прав військовослужбовців внутрішніми каналами комунікації, які вони використовують |
| Забезпечення реалізації виборчих прав виборців, які проживають на тимчасово окупованих територіях України | |
| Непоінформованість виборців на тимчасово окупованих територіях про можливості реалізації виборчих прав | - Надання необхідних роз’яснень про заборону організації та проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України; - постійна комунікація через доступні канали інформування громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, щодо створення умов для вільного волевиявлення на післявоєнних виборах на іншій території України, альтернативних можливостей реалізації права голосу, заходи безпеки, зокрема із залученням уповноважених державних органів та профільних громадських організацій |
| Забезпечення реалізації виборчих прав виборців, які проживають на територіях, наближених до лінії розмежування | |
| Недостатня поінформованість щодо проведення виборів на відповідних територіях | - Залучення державних органів та профільних громадських організацій до поширення інформації про прийняття відповідних рішень щодо можливості / неможливості організації голосування виборців на відповідній території чи на окремих виборчих дільницях; - оперативне інформування уповноваженими органами про заходи, що вживаються з метою усунення перешкод для організації та проведення голосування на післявоєнних виборах на відповідних територіях; - у разі неможливості організації голосування на відповідній території чи на окремих виборчих дільницях оперативне інформування виборців та інших учасників виборчого процесу щодо причин неможливості проведення голосування та поточної безпекової ситуації з використанням офіційних каналів комунікації та інших доступних каналів інформування громадян, які проживають на відповідній території; - інформування із залученням уповноважених державних органів та профільних громадських організацій виборців про альтернативні можливості реалізації права голосу на суміжних територіях чи виборчих дільницях; - оперативне інформування через офіційні канали комунікацій Комісії, інших державних органів та органів місцевого самоврядування про відновлення діяльності органів адміністрування та ведення Реєстру на відповідній території; - інформування виборців про заходи безпеки під час організації підготовки та проведення післявоєнних виборів, зокрема щодо порядку доступу до виборчих дільниць, дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій на виборчих дільницях, а також інших рекомендацій щодо безпечної участі у голосуванні |
| Забезпечення реалізації виборчих прав виборців з порушеннями здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) | |
| Непоінформованість виборців з порушеннями здоров’я про механізми забезпечення їх участі у виборах на рівних засадах з іншими виборцями | - Завчасне проведення інформаційних кампаній для виборців з порушеннями здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) про передбачені законом можливості їх участі у виборах на рівних засадах; - оперативне інформування виборців із використанням інклюзивних форматів подання інформації (простих текстів, жестової мови, адаптованих матеріалів та онлайн-ресурсів з підвищеною доступністю); - оперативне інформування виборців з порушеннями здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) про можливість голосування вдома, на доступних виборчих дільницях та/або із використанням наявних на виборчих дільницях розумних пристосувань, а також про механізми реалізації таких можливостей |
| Залученість громадян до організації підготовки та проведення післявоєнних виборів | |
| Низький рівень участі виборців у виборчому процесі | - Завчасне та регулярне (постійне) проведення інформаційних і мотиваційних кампаній, спрямованих на активне залучення громадян до організації підготовки та проведення післявоєнних виборів; - налагодження співпраці з медіа задля поширення спільних матеріалів про важливість участі громадян у виборчих процесах у післявоєнний період, про роль громадян у демократичних процесах; - регулярне інформування про перебіг виборчого процесу на кожному етапі, важливі нагадування про процедури, максимальне заповнення такими повідомленнями інформаційного поля |
7. Антикризові комунікації
Антикризові комунікації в рамках досягнення мети Комунікаційної стратегії спрямовуватимуться насамперед на превенцію кризових ситуацій, а у разі настання такої ситуації - оперативне реагування для уникнення високих репутаційних втрат і створення нейтрального та позитивного медіаполя.
Ключові принципи антикризової комунікації Комісії:
1. Оперативність - максимально швидке реагування на кризові ситуації.
2. Лише факти - повідомлення Комісії в кризових ситуаціях базуватимуться виключно на фактах, а також будуть сформульовані у спосіб, який мінімізує ризик перекручування та/або хибного уявлення про позицію Комісії.
3. Командність і координація - для ефективного подолання комунікаційних криз Комісія завчасно сформує команду кризового реагування для координації дій та повідомлень. До складу команди кризового реагування можуть входити члени Комісії, працівники її Секретаріату, представники інших державних органів, залучені фахівці з питань комунікацій тощо.
4. Планування та послідовність: подолання кризи - процес, що потребує максимальної скоординованості дій і повідомлень. Для цього планується розробити відповідний план реагування на кризу та забезпечити доведення його до відома всіх суб’єктів, які здійснюватимуть комунікацію з відповідних питань.
Орієнтовний алгоритм антикризового реагування, що може застосовуватися Комісією:
1) виявлення кризи, перевірка інформації про неї та прийняття рішення щодо подальших кроків реагування;
2) долучення за потреби до команди кризового реагування фахівців із певних питань, аналіз ситуації;
3) формування плану подолання кризової ситуації, погодження термінової реакції (за потреби);
4) реалізація плану (оприлюднення позицій, роз’яснень, заяв тощо);
5) оцінка ефективності реалізації плану подолання кризової ситуації (вжитих комунікаційних заходів реагування).
8. Моніторинг реалізації Комунікаційної стратегії
Реалізація Комунікаційної стратегії передбачає здійснення системного моніторингу на основі відповідного плану заходів, який є допоміжним та практичним інструментом для реалізації положень Комунікаційної стратегії. План заходів з реалізації Комунікаційної стратегії не є сталим документом і може підлягати перегляду залежно від внутрішніх або зовнішніх обставин.
Моніторинг реалізації Комунікаційної стратегії дасть змогу системно відслідковувати процес її реалізації, своєчасно виявляти ризики та реагувати на них, а також сприятиме підвищенню відповідальності виконавців.
Результати моніторингу можуть бути підставою для коригування плану заходів з реалізації Комунікаційної стратегії, інформаційних повідомлень тощо.
Моніторинг дасть змогу забезпечити гнучкість, прозорість і оперативність реалізації Комунікаційної стратегії, що є критично важливим для організації підготовки та проведення післявоєнних виборів. Виявлення ризиків на ранньому етапі, аналіз реакцій аудиторій та оцінка ефективності реагування дадуть змогу вчасно адаптувати комунікації та зберегти довіру громадян до демократичного виборчого процесу в Україні.
9. Фінансове забезпечення реалізації Комунікаційної стратегії
Заходи щодо реалізації Комунікаційної стратегії фінансуються за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для Комісії на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел, зокрема за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
| Секретар Центральної виборчої комісії | О. ГАТАУЛЛІНА |
