• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами

Міністерство фінансів України  | Наказ, Інструкція, Розподіл, Зразок, Акт, Довідка, Доручення, Повідомлення, Пропозиції, Витяг, Реєстр, Форма типового документа, Порядок від 24.12.2012 № 1407
Реквізити
  • Видавник: Міністерство фінансів України
  • Тип: Наказ, Інструкція, Розподіл, Зразок, Акт, Довідка, Доручення, Повідомлення, Пропозиції, Витяг, Реєстр, Форма типового документа, Порядок
  • Дата: 24.12.2012
  • Номер: 1407
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство фінансів України
  • Тип: Наказ, Інструкція, Розподіл, Зразок, Акт, Довідка, Доручення, Повідомлення, Пропозиції, Витяг, Реєстр, Форма типового документа, Порядок
  • Дата: 24.12.2012
  • Номер: 1407
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
У разі відсутності на рахунках розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), стосовно якого прийняте рішення про зменшення відкритих асигнувань, залишків невикористаних відкритих асигнувань, необхідних для проведення коригування відповідно до коригувального розподілу головного розпорядника, або наявності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань (крім інших випадків, передбачених законодавством) Казначейство повертає головному розпоряднику коригувальний розподіл без виконання.
( Абзац другий пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015, № 768 від 20.09.2018 )
У разі внесення змін до мережі та/або розпису державного бюджету при реорганізації (злитті, приєднанні, поділі, перетворенні, виділенні) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) (крім зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв'язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства) відповідні головні розпорядники приймають рішення про коригування відкритих з початку року асигнувань. Для коригування відкритих асигнувань, за якими проведені касові видатки, та залишків невикористаних відкритих асигнувань головний розпорядник подає до Казначейства окремі коригувальні розподіли відкритих асигнувань.
( Абзац третій пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
У разі зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства перенесення показників відкритих з початку року асигнувань відповідного розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) здійснюється на підставі реєстру змін до мережі, наданого головним розпорядником.
( Абзац четвертий пункту 5.3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015, № 387 від 25.03.2016 )
5.4. Органи Казначейства надають розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів виписку з рахунка (додаток 23) за результатами попереднього операційного дня.
( Абзац перший пункту 5.4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 867 від 04.10.2016 )
Розподіл відкритих асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складений на підставі виписки з рахунка та наданий розпорядниками нижчого рівня до органу Казначейства на паперових і електронних носіях, проводиться з урахуванням норм, зазначених у абзацах шостому - десятому пункту 5.2 та пункті 5.3 цього розділу.
( Абзац другий пункту 5.4 розділу V в редакції Наказу Міністерства фінансів № 867 від 04.10.2016 )
5.5. Суми відкритих асигнувань Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям зараховуються на рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства за місцем обслуговування.
Відповідні Головні управління Казначейства надають зведену виписку з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального фонду Державного бюджету України цим головним розпорядникам наступного робочого дня після зарахування асигнувань за формою згідно з додатком 21 до цього Порядку.
( Абзац другий пункту 5.5 розділу V в редакції Наказу Міністерства фінансів № 867 від 04.10.2016 )
Інші дії щодо організації роботи з розподілу відкритих асигнувань Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій здійснюються відповідно до норм, визначених у абзацах п’ятому - десятому пункту 5.2 та пунктах 5.3, 5.4 цього розділу.
VI. Порядок відкриття асигнувань за рахунок інших надходжень спеціального фонду державного бюджету
6.1. Кошти спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом для здійснення головними розпорядниками цільових видатків державного бюджету, в регламентованому режимі акумулюються на відповідних рахунках з урахуванням вимог, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відкриття асигнувань за коштами спеціального фонду державного бюджету, які надійшли в іноземній валюті на рахунки Казначейства, відкриті в установах банків, здійснюється за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, відповідно до законодавства.
Відкриття асигнувань за рахунок інших надходжень спеціального фонду державного бюджету здійснюється на підставі виписки з вищезазначених рахунків, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі головних розпорядників та видів надходжень.
6.2. Пропозиції щодо відкриття асигнувань із спеціального фонду державного бюджету не складаються.
6.3. На підставі розпорядчого документа Казначейства суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету.
Якщо при відкритті асигнувань визначається конкретний напрям їх використання, то цей напрям зазначається у примітці.
Зведена виписка з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду Державного бюджету України (з обов'язковим урахуванням примітки щодо напряму використання відкритих асигнувань) надається головному розпоряднику (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) за формою згідно з додатком 21 до цього Порядку, наступного робочого дня після зарахування асигнувань.
( Абзац третій пункту 6.3 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 867 від 04.10.2016 )
6.4. Головні розпорядники після отримання зведеної виписки з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду Державного бюджету України подають Казначейству розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків і класифікації кредитування бюджету та за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 22 до цього Порядку.
( Абзац перший пункту 6.4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 867 від 04.10.2016 )
Усі інші дії з розподілу відкритих асигнувань проводяться відповідно до норм, визначених у абзацах сьомому - десятому пункту 5.2 та пунктах 5.3-5.5 розділу V цього Порядку.
( Пункт 6.4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 768 від 20.09.2018 )
6.5. Інформація про залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період доводиться до головного розпорядника протягом п’яти робочих днів після завершення бюджетного періоду.
VII. Особливості здійснення окремих видатків розпорядників бюджетних коштів, у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташовані за межами України
7.1. Видатки в іноземній валюті на забезпечення функціонування бюджетних установ, розташованих за межами України, здійснюються через рахунки, відкриті в установах банків.
7.2. Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня), у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташовані за межами України, надають Казначейству розподіли показників зведених кошторисів, відповідно до яких Казначейство здійснює контроль за відповідністю вказаних сум у зазначених документах сумам, зазначеним у розписі державного бюджету.
7.3. Казначейство з урахуванням вимог пункту 5.1, абзаців першого - четвертого пункту 5.2 розділу V цього Порядку відкриває асигнування на проведення видатків та інформує відповідних розпорядників про відкриті асигнування у встановленому законодавством порядку. На підставі отриманої інформації розпорядники формують та надають Казначейству розподіл відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 22 до цього Порядку. Подальші дії регламентовані абзацами сьомим - десятим пункту 5.2 розділу V цього Порядку. Коригування сум відкритих асигнувань здійснюється з урахуванням вимог пункту 5.3 розділу V цього Порядку.
7.4. Відповідно до розпорядчого документа Казначейства, сформованого на підставі розподілів відкритих асигнувань, бюджетні кошти з рахунків, відкритих у Казначействі для обліку коштів державного бюджету, перераховуються на відповідні рахунки головних розпорядників (розпорядників нижчого рівня), відкриті в установах банків.
Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) зазначені кошти протягом двох робочих днів спрямовують на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з віднесенням витрат з купівлі іноземної валюти на видатки за відповідними бюджетними програмами.
Головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) розподіляють валютні кошти між підвідомчими установами у межах планових показників затверджених кошторисів та перераховують розподілені кошти за кордон на відповідні рахунки підвідомчих установ, відкриті в установах банків.
Якщо протягом двох робочих днів іноземна валюта не була придбана, кошти повертаються головним розпорядником (розпорядником нижчого рівня) на рахунок, з якого вони перераховувались, відкритий в Казначействі.
7.5. За наявності на валютному рахунку Казначейства необхідної розпоряднику суми коштів в іноземній валюті ця сума може бути перерахована з валютного рахунка Казначейства на валютний рахунок розпорядника бюджетних коштів.
У окремих випадках Казначейство за зверненням головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня) здійснює операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення операції, в порядку, встановленому законодавством.
Для цього головні розпорядники (розпорядники нижчого рівня) подають до Казначейства заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством за формою згідно з додатком 24 до цього Порядку.
7.6. Залишки валютних коштів, виділені з державного бюджету на утримання підвідомчих установ головного розпорядника, розташованих за межами України, на кінець бюджетного періоду не підлягають перерахуванню до державного бюджету. Головний розпорядник повідомляє Казначейство про суми залишків коштів на рахунках підвідомчих йому установ, відкритих в установах банків за межами України. Зазначені в повідомленні залишки коштів повинні відповідати залишкам коштів, відображеним головним розпорядником у формах річної фінансової та бюджетної звітності.
7.7. На суму залишку коштів, який склався на кінець бюджетного періоду на рахунках розпорядників бюджетних коштів, розташованих за межами України, Казначейство відкриває головному розпоряднику асигнування в межах показників розпису.
На суму відкритих асигнувань головний розпорядник формує та подає до Казначейства розподіли відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях з приміткою "коригування відкритих асигнувань". Казначейство не формує розпорядчих документів на перерахування бюджетних коштів з рахунків, відкритих для обліку коштів державного бюджету, на відповідні рахунки головного розпорядника, відкриті в установах банків.
7.8. Підвідомчі установи головного розпорядника (розпорядника нижчого рівня), розташовані за межами України, залишки коштів, які склались на початок року, використовують у поточному бюджетному році за призначенням у межах сум, передбачених на ці цілі в розписі загального фонду державного бюджету, та відповідно до затверджених кошторисів.
7.9. Відображення в бухгалтерському обліку операцій та складання звітності про виконання кошторисів головних розпорядників (розпорядників нижчого рівня) та їх підвідомчих установ, рахунки яких відкриті в установах банків, здійснюються у порядку, встановленому законодавством.
7.10. Відповідні розпорядники, рахунки яких відкриті в установах банків, забезпечують дотримання бюджетного законодавства, цільове спрямування та використання бюджетних коштів.
VIII. Особливості здійснення окремих видатків державного бюджету
8.1. Процедури перерахування дотацій та субвенцій здійснюються у встановленому законодавством порядку. Під час їх здійснення мають місце такі регламентовані особливості (відмінності).
8.1.1. Головні розпорядники, яким законом про Державний бюджет України встановлено бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів, за п’ятнадцять днів до початку бюджетного періоду подають до Казначейства на паперових та електронних носіях мережу в частині міжбюджетних трансфертів, до якої включається лише головний розпорядник, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Казначейство отриману інформацію вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.
8.1.2. Казначейство отримує від Мінфіну на паперових та електронних носіях помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за кодами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами.
Казначейство відображає в обліку розпис міжбюджетних трансфертів за їх видами та територіями у розрізі місцевих бюджетів (додатки 25-27).
Головні управління Казначейства, управління (відділення) Казначейства доводять витяги з розпису до відома відповідних місцевих фінансових органів.
У разі внесення змін до розпису державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, Казначейство відображає в обліку такі зміни.
Головні управління Казначейства, управління (відділення) Казначейства доводять повідомлення про зміни до розпису (додатки 28-30) до відповідних місцевих фінансових органів.
8.1.3. Казначейство протягом п’яти робочих днів після отримання від Мінфіну розпису (зміни до розпису) державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за кодами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами (зміни до помісячного розподілу) доводить розпис, помісячний розподіл (зміни до них) на паперових носіях до головних розпорядників, яким законом про Державний бюджет України встановлено бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів.
8.1.4. Розпорядники бюджетних коштів місцевих бюджетів через фінансові органи Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій надають інформацію щодо взятих бюджетних зобов’язань у розрізі міських (міст обласного значення) та районних бюджетів (якщо зазначене передбачено нормативно-правовими актами) до Головних управлінь Казначейства, які в свою чергу надають узагальнену інформацію до Казначейства.
Казначейство інформує головних розпорядників та Мінфін про бюджетні зобов’язання в частині міжбюджетних трансфертів.
8.1.5. Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету за міжбюджетними трансфертами здійснюється Казначейством із дотриманням вимог, визначених нормативно-правовими актами, що регламентують порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, на підставі помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів, доручень Кабінету Міністрів України, Мінфіну з урахуванням бюджетних зобов’язань (якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами). Відкриття асигнувань за захищеними видатками здійснюється в перший робочий день місяця або інший термін, передбачений нормативно-правовими актами.
Відкриття асигнувань із спеціального фонду державного бюджету за міжбюджетними трансфертами здійснюється на підставі виписки з рахунків, відкритих за відомчою ознакою, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів.
8.1.6. На підставі розпорядчого документа Казначейства суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань відповідним головним розпорядникам.
8.1.7. Головним розпорядникам надається зведена виписка з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального/спеціального фонду Державного бюджету України у розрізі місцевих бюджетів (додаток 21 ) та інформація щодо бюджетних зобов’язань (якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами).
На підставі зведеної виписки з рахунків відкритих асигнувань за узагальненими показниками загального/спеціального фонду Державного бюджету України головні розпорядники протягом трьох робочих днів після її отримання надають на паперових та електронних носіях Казначейству реєстри на перерахування міжбюджетних трансфертів (далі - реєстри) окремо за кожною областю та м. Києвом у розрізі місцевих бюджетів за кожною бюджетною програмою за формою згідно з додатком 31 до цього Порядку.
На підставі письмового звернення головного розпорядника реєстри може складати Казначейство. У цьому разі замість підписів керівника та головного бухгалтера ставиться позначка "Сформовано ДКСУ: виконавець _____________________".
Отримані реєстри, підписані відповідальними особами головного розпорядника, перевіряються Казначейством в автоматизованому режимі щодо відповідності помісячному розпису асигнувань загального/спеціального фонду державного бюджету, помісячному розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів та інформації щодо бюджетних зобов’язань (якщо надання трансфертів з урахуванням бюджетних зобов’язань передбачено нормативно-правовими актами).
Відповідальні особи, уповноважені підписувати документи, визначаються головним розпорядником.
За правильність складання та своєчасність надання до Казначейства реєстрів відповідають головні розпорядники.
У разі невідповідності цим даним реєстри повертаються головному розпоряднику на доопрацювання з відповідною відміткою разом із протоколом розбіжностей за підписом посадової особи, яка перевіряла реєстри.
8.1.8. Казначейство перераховує суми міжбюджетних трансфертів на відповідні рахунки для обліку надходжень місцевих бюджетів, відкриті в Казначействі на ім’я органів Казначейства у розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації, на підставі реєстрів, наданих головними розпорядниками.
Казначейство надає головним розпорядникам виписку з рахунку (додаток 23) за результатами попереднього операційного дня.
8.1.9. За умови прийняття головним розпорядником рішення щодо перерозподілу або відкликання раніше відкритих асигнувань відповідно до нормативно-правових актів із перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, змін до розпису асигнувань державного бюджету або помилково здійснених операцій головний розпорядник подає до Казначейства лист на коригування (у разі наявності письмового звернення головного розпорядника щодо складання реєстрів Казначейством) або коригувальний реєстр за формою згідно з додатком 32 до цього Порядку.
Казначейство для здійснення коригувальних операцій надсилає в електронному вигляді запит до Головного управління Казначейства щодо залишків невикористаних відкритих асигнувань, відсутності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань, згоди місцевого фінансового органу на проведення перерозподілу або відкликання раніше відкритих асигнувань.
Проведення коригувальних операцій із відкликання коштів з відповідних рахунків для обліку надходжень місцевих бюджетів здійснюється Головним управлінням Казначейства (управлінням (відділенням) Казначейства) на підставі платіжного доручення, наданого місцевим фінансовим органом.
Проведення решти коригувальних операцій із відкликання коштів та відкритих асигнувань здійснюється Казначейством на підставі коригувальних реєстрів.
У разі відсутності на рахунках місцевих бюджетів залишків невикористаних відкритих асигнувань, наявності в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань або ненадання згоди місцевим фінансовим органом щодо проведення коригування Казначейство надсилає головному розпоряднику лист з обґрунтуванням причин невиконання коригування та повертає коригувальний реєстр.
8.2. Перерахування міжбюджетних трансфертів за бюджетними програмами, бюджетні призначення за якими встановлено законом про Державний бюджет України за кодом відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету 351, здійснюється таким чином:
8.2.1. Надання розпису, відкриття асигнувань, зарахування асигнувань на узагальнені рахунки відкритих асигнувань здійснюються відповідно до підпунктів 8.1.2, 8.1.5-8.1.8 пункту 8.1 цього розділу з урахуванням такого:
Казначейство за дорученням Мінфіну складає реєстри;
Казначейство надає Мінфіну інформацію про здійснені видатки за міжбюджетними трансфертами в розрізі відповідних бюджетних програм та кодів економічної класифікації видатків бюджету.
8.2.2. Казначейство надає Мінфіну узагальнену інформацію щодо стану перерахування міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів в електронному вигляді.
8.3. У процесі виконання державного та місцевих бюджетів між бюджетами у визначеному законодавством порядку можуть виникати взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Такі питання врегульовуються шляхом видання наказів Казначейства, підготовлених на підставі актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну, розрахунків за міжбюджетними трансфертами тощо.
Взаємні розрахунки - розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.
Взаємні розрахунки виникають у разі зміни адміністративно-територіального розподілу, законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.
Взаємні розрахунки між державним та місцевими бюджетами мають бути завершені до кінця бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законодавством.
( Розділ VIII із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015, № 867 від 04.10.2016; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 768 від 20.09.2018 )
IX. Особливості здійснення витрат з погашення і обслуговування боргових та гарантійних зобов'язань держави
9.1. Казначейство щомісяця (із щотижневим уточненням) отримує від Мінфіну графіки витрат за державним боргом та виконання державою гарантійних зобов'язань, на підставі яких складаються графіки проведення платежів за державним боргом та виконання державою гарантійних зобов'язань.
На підставі графіків витрат за державним боргом, отриманих від Мінфіну, складаються реєстри на відкриття асигнувань (виділення коштів) із загального фонду державного бюджету за державним зовнішнім боргом та державним внутрішнім боргом (додаток 33 до цього Порядку) на відповідний період, які затверджуються Казначейством.
У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення витрат з погашення та обслуговування боргових зобов’язань держави Казначейство за погодженням з Мінфіном здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів з віднесенням сум комісійної винагороди банку за операціями купівлі та/або конвертації іноземної валюти на видатки з обслуговування державного боргу.
9.2. Підставою для проведення витрат з погашення та обслуговування державного боргу є розпорядження Мінфіну, яке надається Казначейству на паперових та електронних носіях. Строк дії розпорядження - десять банківських днів з дня його виписки.
Відшкодування банкам, в яких відкриті рахунки в іноземній валюті на ім’я Казначейства, комісійних витрат в іноземній валюті за виконання платежів за державним боргом у розмірі стягнутих банками - кореспондентами з кореспондентських рахунків зазначених банків здійснюється Казначейством з дозволу Мінфіну на підставі рахунків (листів) банків.
9.3. До розпоряджень додаються завірені в установленому порядку копії кредитних договорів, укладених між Кабінетом Міністрів України (в особі Мінфіну) та іноземними кредиторами, банками-агентами; платіжних інструкцій іноземних кредиторів; рахунків-фактур; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з законодавством.
( Пункт 9.3 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
9.4. До платежів за державним боргом належать платежі з:
погашення державного боргу;
обслуговування державного боргу:
плати за користування кредитом (позикою) (виплати відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями);
сплати комісій, штрафів за державними борговими зобов’язаннями;
оплати послуг, пов’язаних з управлінням державним боргом (агентських, консультаційних, рейтингових, юридичних, інформаційних, дорадчих, перекладацьких, управлінських та інших).
9.5. Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються Казначейством в національній та іноземній валютах у такому порядку:
погашення державного боргу, плата за користування кредитом (позикою) (виплата відсотків (доходу) за борговими зобов'язаннями) та сплата комісій, штрафів здійснюються безпосередньо на рахунки кредиторів, Національного банку України або банків-агентів відповідно до договорів, укладених Мінфіном з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Казначейства;
інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Мінфіну в Казначействі; в іноземній валюті - з валютних рахунків Казначейства на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами, визначеними пунктом 9.3 цього розділу.
9.6. Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету на витрати з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, здійснюється на підставі Пропозицій щодо відкриття асигнувань для надання кредитів із загального фонду державного бюджету, складених Казначейством та затверджених Мінфіном.
Підставою для проведення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, є розпорядження Мінфіну, яке надається Казначейству на паперових та електронних носіях. Строк дії розпорядження - десять банківських днів з дня його виписки.
До розпоряджень додаються завірені в установленому порядку копії державних гарантій; кредитних договорів; вимог кредиторів, платіжних інструкцій кредиторів; рахунків-фактур; інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з законодавством.
Платежі з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Мінфіну в Казначействі; в іноземній валюті - з валютних рахунків Казначейства на рахунки кредиторів, визначені у підтвердних документах, наданих Мінфіном для здійснення платежів.
У разі недостатності необхідної суми коштів на валютних рахунках для здійснення витрат з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, Казначейство за погодженням з Мінфіном здійснює закупівлю валюти та/або конвертацію валютних коштів з віднесенням сум комісійної винагороди банку за операціями купівлі та/або конвертації іноземної валюти на витрати з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії.
Для відшкодування банкам, в яких відкриті рахунки в іноземній валюті на ім’я Казначейства, комісійних витрат в іноземній валюті за здійснення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, Мінфін надає Казначейству розпорядження, на підставі якого формується реєстр на відкриття асигнувань (виділення коштів) із загального фонду державного бюджету (додаток 33 до цього Порядку).
( Пункт 9.6 розділу IX доповнено новим абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015 )
Комісії банків за здійснення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, відносяться на витрати державного бюджету з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії.
9.7. Платежі з погашення та обслуговування державного боргу, з виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, здійснюються Казначейством з урахуванням положень, визначених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та іншими нормативно-правовими актами.
X. Здійснення операцій за рахунок власних надходжень бюджетних установ
10.1. Власні надходження розпорядників бюджетних коштів зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Казначейства.
Операції за рахунок власних надходжень розпорядників бюджетних коштів здійснюються із спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих в органах Казначейства, або з поточних рахунків, відкритих у банках державного сектору, у випадках, визначених законодавством.
( Пункт 10.1 розділу X доповнено новим абзацом згідно Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
10.2. На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Казначейства, або на поточні рахунки, відкриті в банках державного сектору, зараховуються власні надходження з рахунків, призначених для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ, а також кошти, які відносяться на відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді.
( Пункт 10.2 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
10.3. Суми коштів власних надходжень, що надходять готівкою в каси бюджетних установ, зараховуються на рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ. Кошти, сплачені в касу як відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або на поточні рахунки, відкриті в банках державного сектору.
( Пункт 10.3 розділу X в редакції Наказу Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
10.4. На спеціальні реєстраційні рахунки або поточні рахунки в банках державного сектору кошти зараховуються без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари тощо з урахуванням довідок про внесення змін до кошторису.
( Пункт 10.4 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
10.5. У разі розміщення розпорядниками бюджетних коштів на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень у випадках, визначених законодавством, для відображення в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету операцій із надходження та використання зазначених коштів розпорядники бюджетних коштів протягом трьох робочих днів місяця, що настає за звітним, подають до органів Казначейства довідку про операції в національній валюті (додаток 34 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях. Довідка про операції в національній валюті складається окремо за кожною групою власних надходжень.
( Розділ X доповнено новим пунктом 10.5 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
10.6. Обсяги власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ розпорядники бюджетних коштів перераховують вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами. Розпорядники бюджетних коштів відповідальні за прийняте рішення.
Перерахування таких коштів здійснюється з рахунків для зарахування до спеціального фонду власних надходжень бюджетних установ лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.
Розпорядниками бюджетних коштів, які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а тими, які отримують, - відповідно як надходження доходів.
У разі перерахування коштів, що обліковувались як залишки власних надходжень на початок року, зазначені операції відображаються як зменшення та збільшення залишків.
XI. Здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів
11.1. Органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.
З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:
попередній контроль - на етапі реєстрації бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
11.2. Відповідно до встановлених повноважень Казначейство здійснює контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов'язань та відповідністю взятих бюджетних зобов'язань певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характеристиками, паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов'язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом.
11.3. Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 35 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
Підтвердні документи надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань.
( Абзац другий пункту 11.3 розділу XI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015 )
У випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов’язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.
11.4. Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких головних розпорядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких погоджується відповідним головним розпорядником та Казначейством) незалежно від суми разового платежу здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто здійснення видатків, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю та/або мають гриф "Таємно", проводиться без подання підтвердних документів. У випадках проведення розрахунків на умовах авансування до органів Казначейства протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг подається лист-повідомлення про отримання товарів, робіт та послуг. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів забезпечують проведення таких операцій відповідно до законодавства.
( Пункт 11.4 розділу XI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 768 від 20.09.2018 )
11.5. Кошти, що помилково зараховані на рахунок розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), повинні повертатися ним у строки, встановлені законодавством. Повернення коштів здійснюється органом Казначейства на підставі платіжного доручення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), у призначенні якого обов'язково зазначаються номер та дата документа, згідно з яким були зараховані такі кошти.
Розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів) має право в будь-який час до переказу коштів з його рахунка відкликати платіжні доручення з органу Казначейства, що його обслуговує. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.
( Пункт 11.5 розділу XI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015 )
Для відкликання платіжного доручення до органу Казначейства подається лист за підписом посадової особи розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), яка має право першого підпису на розрахункових документах.
( Пункт 11.5 розділу XI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015 )
11.6. Платіжні доручення (додаток 35 до цього Порядку) подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
У платіжному дорученні повинні бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та повинен містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
11.7. Подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки). За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея.
( Абзац перший пункту 11.7 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 729 від 01.09.2017 )
Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 36 до цього Порядку).
11.8. Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:
а) неправильного заповнення реквізитів, або незаповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;
б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;
в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;
г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;
ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;
д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;
е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
ж) надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері закупівель та/або копії рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало законної сили;
( Підпункт "ж" пункту 11.8 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;
и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);
і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснено авансування.
Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.
На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "е" - "з" цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.
Платіжне доручення, яке подано в електронному вигляді та не прийнято до виконання, повертається засобами системи Казначейства з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) із зазначенням причини його повернення без виконання.
( Пункт 11.8 розділу розділу XI доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв’язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.
11.9. Меморіальні документи (у тому числі платіжні доручення та інші розрахункові документи) повинні містити реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
На першому примірнику ставляться відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, які мають право підписів згідно з карткою із зразками підписів та відбитка печатки.
( Абзац другий пункту 11.9 розділу XI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 729 від 01.09.2017 )
11.10. Перерахування коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Казначейства.
Органи Казначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимогами законодавства.
11.11. Розрахункові документи надаються як на паперових, так і на електронних носіях.
Усі реквізити розрахункового документа на електронних носіях повинні бути аналогічними реквізитам документа на паперових носіях.
Під час підписання розрахункового документа не дозволяються використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Казначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.
11.12. Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо.
11.13. Органи Казначейства не несуть відповідальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлені розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
( Пункт 11.3 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
11.14. Органи Казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх рахунків надають розпоряднику бюджетних коштів та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунка про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня з відміткою у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" (додаток 36 до цього Порядку).
За зверненням розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) органи Казначейства надають виписки з рахунків в електронному вигляді з накладанням ЕЦП.
( Пункт 11.4 розділу XI доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
11.15. При поданні документів на отримання заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з визначеними цим Порядком документами розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів) подають платіжні доручення на перерахування (сплату) утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці.
У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" в разі перерахування (сплати) утримань із заробітної плати працівників та нарахувань на фонд оплати праці зазначається період, за який здійснюється виплата.
За правильність оформлення та достовірність інформації, зазначеної у платіжних дорученнях, відповідають розпорядники бюджетних коштів (одержувачі бюджетних коштів).
( Розділ XI доповнено новим пунктом 11.15 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
11.16. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати бюджетні кошти перераховуються (за згодою працівників) на поточні рахунки, відкриті в банках, відповідно до платіжних доручень.
( Пункт 11.16 розділу XI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
11.17. У разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бухгалтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі згідно з додатком 38 до цього Порядку.
Розпорядники бюджетних коштів забезпечують законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі згідно із законодавством.
11.18. Для коригування касових видатків у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділення) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) орган Казначейства після отримання коригувальних розподілів на відкриття асигнувань, які передбачені в пункті 5.3 розділу V цього Порядку, здійснює коригування проведених з початку року касових видатків. У разі зміни найменування установи без зміни коду за ЄДРПОУ та зміни коду органу Казначейства у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства перенесення показників проведених з початку року касових видатків відповідного розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) здійснюється на підставі реєстру змін до мережі, наданого головним розпорядником.
( Пункт розділу XI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 1125 від 10.12.2015; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 387 від 25.03.2016 )
XII. Порядок оформлення документів для виплати готівки розпорядникам бюджетних коштів або одержувачам бюджетних коштів
12.1. Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що належать до видатків, які не можуть бути здійснені в безготівковій формі, розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Казначейства заявку на видачу готівки (додаток 37 до цього Порядку) у двох примірниках.
Після видачі готівки на заявці на видачу готівки проставляється відбиток штампа згідно з додатком 36 до цього Порядку, один примірник повертається розпоряднику бюджетних коштів або одержувачу бюджетних коштів, інший примірник зберігається в органах Казначейства.
( Абзац другий пункту 12.1 розділу XII в редакції Наказу Міністерства фінансів № 658 від 03.06.2014 )