Про визнання рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі суддів:головуючого- Кравченко О. О.,суддів: Матолича С. В., Леонтович К. Г., Розваляєвої Т. С., Харченка В. В.,при секретарі - Гутніченко А. М.(за участю представників:від позивача- Бєлкіна Л. М.,від відповідача- Мартиненко І. І.),розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "БІТ" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинним рішення,

Закрите акціонерне товариство "БІТ" звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинним рішення N 1591 від 19.12.2006 р. "Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів", в частині розділу У1, який регламентує склад та порядок подання річної інформації емітентами - закритими акціонерними товариствами.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2008 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском апелянтом процесуального строку на подачу апеляційної скарги.

На зазначену вище ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року надійшла касаційна скарга Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якій ставиться питання про її скасування, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 14 березня 2008 року у судовому засіданні окружного адміністративного суду міста Києва, за участю представників обох сторін, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови було виготовлено 31.03.2008 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заява про апеляційне оскарження була подана до відділення зв'язку - 09.04.2008 р., що підтверджується штампом на поштовому конверті (а. с. 203), тобто з дотриманням строків передбачених ч. 3 ст. 186 КАС України. Однак апеляційна скарга була здана на пошту лише 06.05.2008 р. (а. с. 222), тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції за таких обставин обґрунтовано визнав, що апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в апеляційній та касаційній скаргах взагалі відсутні посилання на будь-які докази обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237 - 239 КАС України.