у всіх випадках, коли невідома дата останньої повірки (калібрування) або є сумнів у правильності показів засобу вимірювальної техніки.
4.8. Під час проведення метрологічної атестації або повірки засобів вимірювальної техніки ведуться протоколи на методи і засоби метрологічної атестації або повірки.
Під час калібрування засобів вимірювальної техніки протоколи ведуться у випадках, коли це передбачено НД на методи і засоби калібрування або необхідно проведення розрахунків поправок (коефіцієнтів, значень метрологічних характеристик).
4.9. Оформлення результатів метрологічної атестації, повірки (калібрування) здійснюється згідно з вимогами НД на методи і засоби метрологічної атестації, повірки (калібрування) конкретних засобів вимірювальної техніки.
При позитивних результатах зазначених робіт:
для вихідних (робочих) еталонів та засобів вимірювальної техніки, під час застосування яких необхідні поправки, коефіцієнти, значення метрологічних характеристик, - оформлюється Свідоцтво про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки) за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил;
у відповідному розділі формуляра (паспорта) робиться запис (відмітка) "Прилад повірений (відкалібрований). Придатний" із зазначенням дати і підписом виконавця робіт;
здійснюється нанесення калібрувальних тавр.
При негативних результатах:
оформлюється сповіщення про непридатність до застосування із вказанням причин несправності і відповідним висновком щодо подальшого використання засобу вимірювальної техніки (ремонт або списання);
у відповідному розділі формуляра (паспорта) робиться запис (відмітка) "Брак. Підлягає ремонту" із зазначенням дати і підписом виконавця робіт;
гасяться калібрувальні тавра в порядку, визначеному в НД на методи і засоби повірки (калібрування).
Свідоцтво про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки), сповіщення про непридатність до застосування та записи у відповідних розділах формуляра (паспорта) засвідчуються відбитком каучукового тавра з номером Свідоцтва про уповноваження (атестацію) метрологічної лабораторії.
За правильність оформлення результатів метрологічної атестації, повірки (калібрування) відповідають особи, які безпосередньо проводили метрологічну атестацію, повірку (калібрування).
4.10. У разі коли засоби вимірювальної техніки під час вимірювань на об’єктах вимірювань державної авіації використовуються не на всіх діапазонах (межах, відмітках, секторах, параметрах) вимірювань або для вимірювання не всіх одиниць фізичних величин, їх калібрування дозволяється проводити за скороченою програмою.
У разі калібрування засобів вимірювальної техніки за скороченою програмою здійснюється контроль метрологічних характеристик тільки в тих діапазонах (межах, відмітках, секторах, параметрах) і тільки в тих одиницях фізичних величин, на яких вони застосовуються.
Можливість калібрування за скороченою програмою встановлюється метрологічною службою, іншими службами та авіаційним персоналом військової частини (установи). Дані про такі засоби вимірювальної техніки вносяться до Переліку засобів вимірювальної техніки, які підлягають калібруванню за скороченою програмою (додаток 5). Розгляд, погодження і затвердження переліків здійснюється метрологічними службами суб’єктів державної авіації. Затверджені переліки розсилаються в необхідній кількості у військові частини (установи) та метрологічні лабораторії.
4.11. За підготовку і своєчасність подання засобів вимірювальної техніки на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) відповідає авіаційний персонал військових частин (установ), особовий склад метрологічних лабораторій, який відповідає за їх експлуатацію.
Зняття щитових (вмонтованих) засобів вимірювальної техніки із об’єктів вимірювань державної авіації та установка їх після калібрування проводяться закріпленим авіаційним персоналом.
4.12. Перевезення (транспортування) засобів вимірювальної техніки на повірку (калібрування) до метрологічних лабораторій або до місць роботи виїзних метрологічних груп і в зворотному напрямі проводиться силами та засобами власників засобів вимірювальної техніки.
Засоби вимірювальної техніки, що приймаються на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) та ремонт, повинні бути очищені від бруду і пилу та укомплектовані всім необхідним для проведення зазначених робіт (формулярами (паспортами), технічними описами, інструкціями з експлуатації, схемами, градуювальними таблицями та іншою експлуатаційною документацією, ЗІП, кабелями).
4.13. Приймання засобів вимірювальної техніки на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) чи ремонт, а також видача їх після проведення вказаних робіт здійснюються в метрологічній лабораторії з оформленням Приймально-здавальної відомості на засоби вимірювальної техніки, які прийнято на повірку, калібрування, ремонт від військової частини (установи) (додаток 6), у двох примірниках. Перший примірник залишається у справі метрологічної лабораторії, другий - у представника військової частини (установи) для отримання засобів вимірювальної техніки після завершення робіт.
Несправні засоби вимірювальної техніки на повірку (калібрування) не приймаються, а оформляються в ремонт (якщо метрологічна лабораторія його здійснює).
4.14. Засоби вимірювальної техніки, призначені для використання в системах, де застосовуються кисень, отруйні рідини та гази, підлягають знежиренню чи нейтралізації в порядку, установленому в експлуатаційній документації. Власник засобів вимірювальної техніки разом з ними подає Довідку про знежирення (нейтралізацію) засобів вимірювальної техніки, які використовуються у спеціальних середовищах (додаток 7).
4.15. Вихідні (робочі) еталони та засоби вимірювальної техніки, які потребують під час застосування використання поправок чи інших додаткових даних, на повірку (калібрування) подаються зі свідоцтвом про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки), оформленим під час попередньої повірки (попереднього калібрування).
V. Метрологічне забезпечення державної авіації виїзними метрологічними групами метрологічних лабораторій
5.1. З метою підтримання необхідного рівня готовності державної авіації до застосування та економії витрат на доставку вимірювальної техніки державної авіації на повірку (калібрування) та ремонт до метрологічних лабораторій в місцях дислокації військових частин (установ) організовується робота виїзних метрологічних груп (далі - ВМГ).
5.2. На ВМГ покладається виконання таких основних задач:
повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки;
поточний ремонт засобів вимірювальної техніки;
метрологічний нагляд у військових частинах (установах), що обслуговуються;
метрологічне обслуговування спеціальної контрольно-перевірної апаратури державної авіації (далі - КПА ДА);
надання допомоги військовим частинам (установам) із питань метрологічного забезпечення державної авіації.
5.3. Планування і організація роботи ВМГ здійснюються керівниками метрологічних служб суб’єктів державної авіації, начальниками метрологічних лабораторій на підставі заявок військових частин (установ) та аналізу результатів роботи ВМГ у минулому році.
5.4. На час роботи в місцях дислокації військових частин (установ) наказом командира (керівника), якому підпорядкована метрологічна лабораторія, призначаються старший ВМГ, її особовий склад, визначаються пересувні лабораторії вимірювальної техніки, що залучаються.
Старший ВМГ призначається з числа командирів (керівників) підрозділів метрологічної лабораторії або з числа найбільш підготовлених спеціалістів.
Залежно від обсягів та номенклатури вимірювальної техніки, що підлягає повірці (калібруванню) і ремонту, КПА ДА, що підлягає метрологічному обслуговуванню, до складу ВМГ включається необхідна кількість фахівців з повірки (калібрування) і ремонту, метрологічного обслуговування, водіїв.
5.5. Організація робіт здійснюється відповідно до плану-завдання ВМГ, що розробляється головним інженером метрологічної лабораторії та затверджується її начальником. У плані-завданні виїзної метрологічної групи зазначаються маршрут руху ВМГ, гарнізони (населені пункти), військові частини (установи), заплановані до метрологічного забезпечення, місця і порядок дозаправки пальним, відповідальні за організацію роботи ВМГ у військових частинах (установах), строки виконання робіт, порядок зв’язку.
Перед виїздом з урахуванням обсягу і характеру запланованих робіт пересувні лабораторії вимірювальної техніки доукомплектовуються необхідними робочими еталонами, допоміжним повірочним (калібрувальним) обладнанням, ЗIП та НД на методи і засоби повірки (калібрування).
5.6. Старший ВМГ зобов’язаний прийняти вимірювальну техніку і майно, що залучається на час роботи ВМГ, документацію ВМГ, НД на методи і засоби повірки (калібрування) та калібрувальні тавра з оформленням відповідного акта.
Перелік основної документації, яка використовується ВМГ на виїзді, наведений в додатку 8 до цих Правил.
Старший ВМГ відповідає за підготовку ВМГ до роботи, якість і повноту виконання покладених завдань, правильну експлуатацію і зберігання дорученої техніки та майна, додержання вимог безпеки, стан дисципліни, правильне ведення і оформлення документації, створення нормальних побутових умов для особового складу ВМГ.
5.7. Після прибуття до військової частини (установи) старший ВМГ доповідає її командиру (керівнику) про своє службове завдання. Спільно з начальником метрологічної служби військової частини (установи) він розробляє План роботи виїзної метрологічної групи (додаток 9), який після затвердження доводиться всім посадовим особам військової частини (установи), які залучаються до проведення запланованих заходів.
У Плані роботи виїзної метрологічної групи зазначаються:
місця і час роботи ВМГ;
черговість подання підрозділами (авіаційним персоналом) засобів вимірювальної техніки на повірку (калібрування) і ремонт, спеціальної КПА ДА для метрологічного обслуговування;
посадові особи, відповідальні за підготовку засобів вимірювальної техніки до здачі на повірку (калібрування) і в ремонт (у тому числі і тих, що змонтовані на об’єктах вимірювань державної авіації), спеціальної КПА ДА до метрологічного обслуговування;
посадові особи, відповідальні за приймання і видачу засобів вимірювальної техніки.
5.8. Командири (керівники) військових частин (установ) та їх заступники зобов’язані створювати особовому складу ВМГ всі необхідні умови для виконання робіт та життєдіяльності (виділяти необхідні виробничі, службові та житлові приміщення, автомобільний транспорт для доставки засобів вимірювальної техніки, забезпечувати необхідними витратними матеріалами, заправлення і енергоживлення пересувних лабораторій вимірювальної техніки та їх охорону, ставити особовий склад на продовольче забезпечення).
5.9. З метою якісної організації роботи ВМГ начальник метрологічної служби військової частини (установи) зобов’язаний:
до приїзду ВМГ по каналах зв’язку уточнити строк її прибуття, сповістити командира (керівника) військової частини (установи) та його заступників, командирів (керівників) підрозділів, начальників служб;
підготувати умови для розміщення і розгортання ВМГ, організувати збір максимальної кількості засобів вимірювальної техніки, які потребують повірки (калібрування) чи ремонту, поруч із місцем запланованого розгортання пересувних лабораторій вимірювальної техніки або робочих місць ВМГ;
забезпечити необхідні умови для роботи ВМГ, постійно вести облік засобів вимірювальної техніки, що надходять до ВМГ та повертаються до підрозділів, вживати заходів для повного і своєчасного подання їх на повірку (калібрування) та ремонт;
контролювати оформлення результатів робіт, надавати необхідну допомогу ВМГ у разі необхідності відновлення засобів вимірювальної техніки;
після завершення роботи ВМГ проконтролювати повернення засобів вимірювальної техніки, оформити необхідну документацію, вжити заходів для своєчасного оформлення документів для ремонту засобів вимірювальної техніки або списання, організувати підготовку та відправку заявок на доукомплектування засобів вимірювальної техніки замість непридатних, відновлення яких неможливе або недоцільне.
5.10. Після закінчення роботи старшим ВМГ складається Акт-довідка про проведення метрологічних робіт за формою, наведеною в додатку 10 до цих Правил (далі - Акт-довідка), у трьох примірниках. Перший примірник Акта-довідки залишається у військовій частині (установі), яку обслуговувала ВМГ, другий направляється начальником метрологічної служби військової частини (установи) за підпорядкованістю, третій залишається у старшого ВМГ для звітності за проведену роботу.
Зміст Акта-довідки і результати роботи ВМГ доповідаються командиру (керівнику) військової частини (установи) та після повернення - начальнику метрологічної лабораторії, від якої відряджена ВМГ.
У разі неякісного виконання покладених завдань, порушень військової дисципліни особовим складом ВМГ командир (керівник) військової частини (установи) викладає встановлені факти та зауваження на зворотному боці Акта-довідки.
5.11. Після повернення ВМГ старший ВМГ зобов’язаний:
доповісти начальнику метрологічної лабораторії про результати роботи ВМГ;
повернути посадовим особам метрологічної лабораторії у придатному стані техніку і майно, отримане на час роботи ВМГ;
здати головному інженеру метрологічної лабораторії для перевірки всю оформлену документацію ВМГ, калібрувальні тавра, доповісти про результати застосування робочих еталонів та допоміжного повірочного (калібрувального) обладнання, виявлені в них несправності, що виникли в ході метрологічних робіт, а також про найбільш характерні причини бракування засобів вимірювальної техніки військових частин (установ);
організувати подання особовим складом ВМГ звітності про відрядження до стройової частини та фінансового органу.
У разі виявлення порушень дисципліни, правил і заходів безпеки, порядку проведення метрологічних робіт особовим складом ВМГ старший ВМГ про їх обставини і винних осіб доповідає рапортом начальнику метрологічної лабораторії.
5.12. З метою забезпечення безпеки польотів для проведення метрологічного забезпечення метеорологічних засобів вимірювальної техніки (барометрів) від метрологічних лабораторій до метеослужб військових частин (установ) направляються ВМГ у складі двох фахівців. Старшим такої ВМГ призначається фахівець, який є найбільш підготовленим за даним напрямком метрологічних робіт. Виїзна метрологічна група комплектується переносним робочим еталоном. Планування роботи вказаних ВМГ здійснюється окремо.
VI. Метрологічне обслуговування спеціальної контрольно-перевірної апаратури державної авіації
6.1. До спеціальної КПА ДА належать станції та технічні позиції перевірки ракет до керованого (некерованого) авіаційного озброєння, контрольно-перевірна апаратура еталонних літаків, які призначені для визначення технічної готовності авіаційного озброєння, наземної і бортової апаратури систем посадки ДПС.
Робота з метрологічного обслуговування такої КПА ДА безпосередньо пов’язана із забезпеченням безпеки польотів і високої ефективності застосування ДПС.
Для контролю параметрів, настроювання і ремонту КПА ДА додатково до штатних залучаються засоби вимірювальної техніки та фахівці метрологічних лабораторій, які володіють навичками проведення складних та високоточних вимірювань.
6.2. За результатами метрологічного обслуговування КПА ДА визначається її справність та готовність до застосування (готова, обмежено готова, не готова):
готова - стан, який відповідає всім вимогам НД, параметри апаратури, визначені за результатами метрологічного обслуговування, відповідають вимогам НД. Ця КПА ДА допускається до експлуатації без обмежень;
обмежено готова - стан, коли апаратура технічно справна (за результатами контролю функціонування), але не проведено чергове метрологічне обслуговування, її експлуатація заборонена;
не готова - стан, коли апаратура не здатна виконувати хоча б одну з потрібних функцій або параметри КПА ДА, визначені за результатами метрологічного обслуговування, не відповідають вимогам НД. Надалі КПА ДА без проведення відповідного ремонту метрологічному обслуговуванню не підлягає, її експлуатація заборонена.
Оформлення результатів метрологічного обслуговування КПА ДА здійснюється відповідно до вимог експлуатаційних і нормативних документів з їх метрологічного обслуговування.
6.3. Роботи із метрологічного обслуговування КПА ДА здійснюються силами ВМГ з обов’язковим залученням авіаційного персоналу, що експлуатує КПА ДА, із застосуванням пересувних лабораторій вимірювальної техніки безпосередньо в місцях дислокації військових частин (установ) згідно з відповідним планом закріплення спеціальної контрольно-перевірної апаратури за метрологічними лабораторіями.
Начальники метрологічних служб військових частин (установ) здійснюють контроль за своєчасністю і повнотою метрологічного обслуговування КПА ДА та якістю проведення робіт.
6.4. Метрологічні лабораторії, які залучаються до метрологічного обслуговування КПА ДА, повинні бути атестовані на право виконання зазначених робіт згідно з Правилами уповноваження та атестації .
До виконання метрологічного обслуговування КПА ДА допускається особовий склад метрологічних лабораторій, який пройшов відповідну підготовку і має допуск (документи) на право самостійного проведення робіт.
Підготовка КПА ДА до робіт із метрологічного обслуговування покладається на авіаційний персонал, який відповідає за її експлуатацію.
6.5. Залежно від схемно-конструктивного виконання КПА ДА та технічних можливостей їх метрологічне обслуговування може проводитися комплектно чи поелементно.
Комплектне метрологічне обслуговування КПА ДА полягає у визначенні метрологічних характеристик вимірювального каналу в цілому.
Поелементне метрологічне обслуговування полягає в контролі окремих елементів КПА ДА, які мають нормовані метрологічні характеристики.
Результати поелементного метрологічного обслуговування КПА ДА вважаються позитивними, якщо всі її елементи визначені придатними до експлуатації.
6.6. При комплектному метрологічному обслуговуванні результати проведення метрологічного обслуговування оформлюються на КПА ДА в цілому, а при поелементному - на кожний елемент окремо.
На зразки КПА ДА, які повністю відповідають вимогам НД, у формулярах (паспортах) робляться записи про позитивні результати метрологічного обслуговування, які засвідчуються калібрувальними таврами, та оформлюється Свідоцтво про метрологічне обслуговування (додаток 11).
6.7. Результати роботи ВМГ з метрологічного обслуговування КПА ДА оформляються Актом-довідкою і доводяться командиру (керівнику) військової частини (установи).
VII. Підготовка і допуск особового складу метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу до робіт із метрологічного забезпечення державної авіації
7.1. До проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації допускаються:
визначений авіаційний персонал військових частин (установ);
особовий склад метрологічних лабораторій.
7.2. До самостійного виконання вимірювань параметрів об’єктів вимірювань державної авіації допускається авіаційний персонал військових частин (установ), який вивчив:
вимоги НД з організації та проведення метрологічного забезпечення державної авіації (у частині, що стосується);
порядок експлуатації закріплених засобів вимірювальної техніки, допоміжного обладнання, пристосувань;
порядок проведення вимірювань параметрів об’єктів вимірювань державної авіації;
основи побудови об’єктів вимірювань державної авіації;
вимоги безпеки і охорони праці під час проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації;
здав відповідні заліки.
7.3. Підготовка особового складу метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу військових частин (установ) до самостійної роботи проводиться згідно з планом вводу в стрій, який розробляється відповідним командиром (керівником) підрозділу для окремої посадової особи і затверджується начальником метрологічної лабораторії або командиром (керівником) військової частини (установи). Строк підготовки посадових осіб до самостійної роботи не повинен перевищувати один місяць.
7.4. Підготовка особового складу метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу військових частин (установ) здійснюється згідно з діючими курсами бойової підготовки та навчальними програмами.
Основною формою підготовки є самостійна підготовка.
Набуття особовим складом метрологічних лабораторій та авіаційним персоналом практичних навичок здійснюється під час роботи з навчальними засобами вимірювальної техніки або під контролем командира (керівника) підрозділу чи досвідченого фахівця на штатних робочих місцях.
7.5. До проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації допускаються спеціалісти метрологічних лабораторій, яким присвоєно кваліфікацію "метролог", "старший метролог", або ті, що мають довідку метролога.
Кваліфікація "метролог" присвоюється особам, які склали кваліфікаційні іспити на спеціаліста за відповідним видом вимірювань або напрямом робіт із метрологічного забезпечення. Таким особам видається посвідчення метролога.
Довідка метролога видається особам, які склали кваліфікаційні іспити і мають практичні навички з метрологічної атестації, повірки (калібрування) чи ремонту обмеженої номенклатури вимірювальної техніки.
Посвідчення метролога наведено у додатку 12 до цих Правил, довідка метролога наведена в додатку 13 до цих Правил.
7.6. Кваліфікація "метролог" присвоюється за такими основними видами вимірювань або напрямами робіт із метрологічного забезпечення:
повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки радіотехнічних величин;
повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки електричних та магнітних величин;
повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки теплотехнічних величин;
повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки механічних величин;
повірка (калібрування) (або ремонт) медичних засобів вимірювальної техніки;
метрологічний нагляд;
метрологічна експертиза документації.
За іншими напрямами метрологічних робіт видаються довідки метролога.
7.7. Приймання кваліфікаційних іспитів здійснюється кваліфікаційними комісіями метрологічних лабораторій, які призначаються щороку. Склад кваліфікаційних комісій визначається метрологічними службами суб’єктів державної авіації.
У комісії повинно бути не менше трьох фахівців-метрологів. До складу комісії входять фахівці-метрологи з числа найбільш підготовлених. У складі комісії обов’язково повинен бути фахівець з того напряму метрологічних робіт, за яким проводяться іспити. За його відсутності дозволяється залучати до прийому іспитів фахівців інших метрологічних служб та метрологічних лабораторій, представників територіальних органів державної метрологічної служби України за погодженням з їх керівниками.
Під час іспитів перевіряються теоретичні знання і практичне виконання робіт із метрологічної атестації, повірки (калібрування) чи ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічного обслуговування КПА ДА.
Залік (перевірка знань) з правил і заходів безпеки під час метрологічних робіт складається одночасно з кваліфікаційними іспитами.
7.8. За результатами іспитів і засідання кваліфікаційної комісії оформлюється Протокол засідання кваліфікаційної комісії з прийому іспитів у фахівців метрологічної служби (далі - Протокол) за формою, наведеною в додатку 14 до цих Правил, який у двох примірниках надсилається на затвердження і реєстрацію начальнику метрологічної служби за підпорядкованістю. У разі позитивного результату другий зареєстрований примірник Протоколу разом з документами на право проведення метрологічних робіт повертається до метрологічної лабораторії.
7.9. На підставі отриманих документів про присвоєння кваліфікації "метролог" чи довідки метролога видається наказ про допуск фахівця до самостійної роботи у визначеному документами обсязі.
7.10. Робота кваліфікаційних комісій здійснюється на основі Плану роботи кваліфікаційної комісії метрологічної лабораторії на рік (додаток 15), який розробляється в підготовчий період (перед черговим навчальним роком) одним із членів кваліфікаційної комісії (як правило, головним інженером метрологічної лабораторії) і затверджується начальником метрологічної лабораторії. План роботи кваліфікаційної комісії метрологічної лабораторії на рік складається з розділу загальних заходів і розділу завдань особовому складу метрологічної лабораторії. Поставлені завдання доводяться особовому складу під підпис.
Підготовка фахівців-метрологів у першу чергу спрямована на забезпечення відповідності діяльності метрологічної лабораторії критеріям уповноваження (атестації) і задоволення потреб військових частин (установ) у повірці (калібруванні) та ремонті їх засобів вимірювальної техніки.
7.11. До проведення робіт із повірки (калібрування) і ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації, метрологічного обслуговування КПА ДА спеціалісти метрологічних лабораторій допускаються після вивчення особливостей цих робіт і здачі кваліфікаційного іспиту за визначеною номенклатурою. За результатами кваліфікаційного іспиту видаються довідки метролога за такими напрямами робіт із метрологічного забезпечення:
калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки до радіоелектронного обладнання (наземного і бортового навігаційного, радіолокаційного, техніки зв’язку, систем розпізнавання, систем посадки);
калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки до авіаційного обладнання, контролю автоматизованих бортових систем управління;
калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки контролю параметрів систем керування озброєнням та параметрів озброєння;
калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки параметрів літака та двигуна;
калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки неруйнівного контролю;
метрологічне обслуговування КПА ДА (вказується тип КПА ДА).
VІІI. Заходи безпеки під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації
8.1. Особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) повинні знати і суворо дотримуватися вимог безпеки і охорони праці під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації.
Жодна причина, у тому числі умови роботи, складність і терміновість її виконання, не можуть бути причиною порушення правил та заходів безпеки.
До основних вимог безпеки і охорони праці під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації належать, зокрема, вимоги з електробезпеки та пожежної безпеки.
8.2. Особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) допускаються до самостійного виконання робіт тільки після вивчення правил і заходів безпеки під час робіт і здачі відповідного заліку (перевірки знань) відповідно до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (зі змінами) (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та наказів керівників суб’єктів державної авіації, які регламентують організацію роботи з охорони праці, допуску до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт.
8.3. Для проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) повинні мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
8.4. Для попередження порушення правил та заходів безпеки, виключення виробничого травматизму з особовим складом метрологічних лабораторій та авіаційним персоналом військових частин (установ) проводяться інструктажі з питань охорони праці, які за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма посадовими особами, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади. Вступний інструктаж проводиться інженером з охорони праці військової частини (установи), метрологічної лабораторії. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, наведеному у додатку 5 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого НПАОП 0.00-4.12-05 ).
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремою посадовою особою або групою осіб, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в такі строки:
на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;
для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться (на робочому місці або в кабінеті інженера з охорони праці) у разі:
введення в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також внесення змін до них;
зміни технологічного процесу та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
порушень особовим складом вимог з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж;
перерви в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться під час:
ліквідації аварії або стихійного лиха;
проведення робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремою посадовою особою або з групою посадових осіб. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.
При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.
При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів посадова особа, яка проводила інструктаж, робить запис у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, наведеному у додатку 6 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого НПАОП 0.00-4.12-05 .
8.5. Обладнання і розташування робочих місць для проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації повинні забезпечувати безпечні умови праці. Для цього проводиться атестація робочих місць щодо відповідності вимогам з охорони праці. Результати атестації оформлюються паспортом атестації і доводяться особовому складу метрологічних лабораторій та авіаційному персоналу, допущеному до експлуатації робочих місць, під підпис. Паспорт атестації постійно знаходиться на робочому місці.
Окрім паспорта атестації, на робочих місцях обов’язково знаходяться інструкції з охорони праці та пожежної безпеки, а також необхідні захисні засоби, плакати, засоби гасіння пожежі, інструменти і приладдя, що забезпечують безпеку робіт. Усі захисні засоби повинні бути враховані, справні і своєчасно перевірені. Інструкції з охорони праці вивішуються у зручній для читання зоні робочого місця або видаються працівникам під особистий підпис. Контрольний примірник інструкції зберігається у службі охорони праці військової частини (установи), метрологічної лабораторії.
З метою своєчасного надання першої невідкладної медичної допомоги постраждалим у виробничих приміщеннях під час проведення робіт повинно перебувати не менше двох осіб.
8.6. Для дотримання вимог електробезпеки обладнання робочих місць (лабораторні столи, стільці, вихідні (робочі) еталони, засоби вимірювальної техніки, засоби ремонту, допоміжне повірочне (калібрувальне) обладнання та інші засоби, що мають струмоведучі частини) повинне бути надійно заземлене. Для цього виробничі приміщення обладнуються контурами заземлення. Опір заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. Кожен елемент робочих місць, що заземлюється, треба під’єднувати до заземлення окремим дротом. Дроти заземлення виконують так, щоб була можливість їх зовнішнього огляду.
8.7. До роботи із засобами вимірювальної техніки, які мають на вихідних пристроях напругу понад 1000 В, допускаються особи з кваліфікаційною групою не нижче IV. Зазначені роботи проводяться у присутності не менше двох осіб із кваліфікаційною групою не нижче III. Під час приєднання таких засобів вимірювальної техніки повинні використовуватися тільки високовольтні дроти, перед приєднанням до електромережі засоби вимірювальної техніки треба надійно заземлити. Після закінчення робіт або в разі заміни приладів на робочому місці необхідно вимкнути з розеток кабелі електроживлення.
При виконанні робіт на засобах вимірювальної техніки без вимикання електроживлення (наприклад, вимірювання режимів роботи елементів схеми під час виконання ремонтних робіт) роботи необхідно проводити однією рукою, перебуваючи на діелектричному килимку чи на ізольованій підставці.
Категорично забороняється:
підключати засоби вимірювальної техніки до мережі електроживлення без захисного заземлення;
використовувати для з’єднування дроти, що не мають стандартних наконечників і надійної ізоляції, а також проводити з’єднання дротів шляхом їх скручування без подальшої ізоляції;
використовувати для роботи невипробувані і несправні захисні засоби та інструмент;
замінювати запобіжники і індикаторні лампочки без вимикання приладів з мережі живлення;
виконувати роботи несправними засобами вимірювальної техніки.
8.8. Під час використання засобів вимірювальної техніки (генераторів), які працюють у діапазонах надвисоких частот із високими рівнями вихідної НВЧ-потужності, робота проводитися лише у спеціальних екранованих приміщеннях.
Під час використання засобів вимірювальної техніки теплотехнічних величин необхідно:
для вимірювачів високих температур - передбачити наявність надійної термоізоляції, яка забезпечує виключення опіків обслуговувального персоналу та виникнення пожежі;
для гідравлічних пресів до вантажопоршневих манометрів - передбачити їх розміщення та закріплення на міцних столах, а також наявність відповідних за розміром ванн для збору мастил;
для манометрів - пересвідчитись у тому, що величина тиску системи, у яку припускається їх встановлення, не перевищує їх верхньої межі вимірювання;
для кисневих манометрів - роботи проводити на спеціально відведених місцях призначеним для цього інструментом.
У разі використання засобів вимірювальної техніки витрати рідин і газів під час робіт, які проводяться за наявності нафтопродуктів, інших вогненебезпечних рідин та їх випаровувань, застосовуються інструмент та пристрої з кольорових металів, що унеможливлюють утворення іскор. При цьому роботи проводяться:
у приміщеннях, обладнаних вентиляцією, або на відкритому повітрі (з підвітряної сторони);
на поверхнях, нахил яких не спричинить перевертання приладів у разі наповнення;
у спеціальному одязі та захисних окулярах (за наявності агресивних середовищ).
У разі використання засобів вимірювальної техніки маси (вагів) не допускається розміщення гир на похилих поверхнях або на деталях ваг, що може призвести до їх падіння і травмування обслуговувального персоналу.
У разі використання джерел іонізуючого випромінювання необхідно означити зону опромінювання. Категорично забороняється виконувати будь-які роботи у приміщенні при відкритому коліматорі та заходити в зону опромінення.
У разі використання засобів вимірювальної техніки, що містять ртуть, необхідно забезпечити їх надійне закріплення, унеможливлення впливу ударних та вібраційних навантажень, оснащення спеціальними уловлювачами засобів вимірювальної техніки, що конструктивно мають негерметичні посудини зберігання ртуті.
8.9. Під час роботи з розплавленими припоями, флюсами, гарячими насадками на електропаяльники, сушильними шафами, легкозаймистими рідинами для попередження термічних і хімічних опіків необхідно користуватися спеціальними підставками для паяльників, індивідуальними засобами захисту (бавовняними халатами, захисними окулярами, гумовими і трикотажними рукавичками).
Увімкнені електропаяльники повинні знаходитися в зоні дії витяжної вентиляції, у перервах між пайками - на металевих підставках. Роботи з ремонту засобів вимірювальної техніки проводяться тільки справним інструментом.
8.10. Під час ремонту засобів вимірювальної техніки для запобігання виходу з ладу елементної бази у виробничих приміщеннях вживаються заходи з боротьби зі статичною електрикою - використання антистатичних браслетів, антистатичного одягу та взуття, антистатичних покриттів.
Категорично забороняється використання:
антистатичного браслета та взуття на робочих місцях з підведеною напругою понад 220 В і обладнанням з незаземленими корпусами;
антистатичного браслета та взуття особовим складом, зайнятим експлуатацією і ремонтом електрообладнання робочих місць;
вологого антистатичного одягу та взуття.
8.11. Для запобігання порушенням правил пожежної безпеки і попередження пожеж під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації необхідно дотримуватися таких основних вимог пожежної безпеки:
своєчасно проводити інструктажі з питань пожежної безпеки з особовим складом метрологічних лабораторій та авіаційним персоналом. Інструктажі з питань пожежної безпеки проводить начальник служби пожежної безпеки або спеціально призначена особа. Результати інструктажів особового складу з питань пожежної безпеки заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки;
усі виробничі приміщення комплектуються вогнегасниками з розрахунку не менше одного вогнегасника на приміщення;
доступ до загального вимикача (рубильника) та засобів пожежогасіння повинен бути вільний, проходи між робочими місцями також повинні бути вільними;
для кожного виробничого приміщення розробляється інструкція щодо заходів пожежної безпеки, яка розміщується на видному місці;
на час проведення робіт у приміщенні призначається відповідальний за пожежну безпеку;
на видних місцях біля телефонів вивішуються таблички із зазначенням номерів телефонів для виклику пожежних підрозділів.
8.12. За організацію і контроль виконання правил та заходів безпеки під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації відповідають керівники військових частин (установ), метрологічних лабораторій та їх підрозділів. Керівники підрозділів (керівники робіт) відповідають за дотримання правил та заходів безпеки підпорядкованим особовим складом (авіаційним персоналом), за безпечний стан закріплених засобів вимірювальної техніки, наявність і стан захисних засобів, інструментів та приладдя, що забезпечують безпеку робіт.
ІX. Особливості метрологічної діяльності метрологічних лабораторій
9.1. Для здійснення метрологічної діяльності в державній авіації метрологічні лабораторії проходять уповноваження (атестацію) відповідно до Правил уповноваження та атестації .
9.2. Метрологічні лабораторії, які здійснюють метрологічне забезпечення державної авіації, призначені для виконання таких основних завдань:
зберігання та експлуатації вихідних (робочих) еталонів, своєчасного проведення їх метрологічної атестації i повірки;
проведення повірки (калібрування) та ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічного обслуговування КПА ДА військових частин (установ) згідно з галуззю уповноваження (атестації);
підготовки фахiвцiв-метрологiв;
проведення метрологічного нагляду в закріплених військових частинах (установах) державної авіації;
надання допомоги авіаційному персоналу військових частин (установ) з питань метрологічного забезпечення державної авіації;
розроблення НД із метрологічного забезпечення державної авіації.
9.3. Планування і звітність з виробничої діяльності метрологічних лабораторій здійснюються згідно з наказами керівників метрологічних служб суб’єктів державної авіації.
9.4. Розрахунки виробничих можливостей, виробничих планів, оформлення звітності з виробничої діяльності (метрологічних робіт) проводяться на підставі діючих норм часу на повірку (калібрування), регулювання та ремонт засобів вимірювальної техніки загального призначення та спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації.
9.5. Для оформлення результатів метрологічної атестації, повірки (калібрування), ремонту та метрологічного обслуговування метрологічні лабораторії повинні мати комплект калібрувальних тавр, забезпечення якими здійснюється органами уповноваження протягом дії свідоцтв про уповноваження (атестацію).
9.6. Залежно від видів робіт, що виконуються, виробничі приміщення (дільниці, робочі місця) метрологічних лабораторій розподіляються по підрозділах метрологічної лабораторії за видами вимірювань (радіотехнічні; електричні і магнітні; іонізуючі випромінювання; тиску; температури; лінійно-кутові; обертів, часу, швидкості і прискорень; маси; витрати і об’єму рідин та газів тощо) та видами метрологічних робіт (метрологічна атестація, повірка, калібрування, ремонт).
9.7. Особливістю метрологічних лабораторій, які здійснюють діяльність із метрологічного забезпечення державної авіації, є необхідність обладнання дільниць та робочих місць із повірки (калібрування) та ремонту спеціальних (сервісних) засобів вимірювальної техніки авіації.
До них належать дільниці чи робочі місця:
калібрування та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки бортового і наземного радіоелектронного обладнання (навігаційного, радіолокаційного, техніки зв’язку, систем розпізнавання, систем посадки);
калібрування та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки до авіаційного обладнання, контролю автоматизованих бортових систем управління, контролю параметрів систем керування озброєнням і параметрів озброєння, параметрів літака та двигуна, неруйнівного контролю.
9.8. За відсутності можливості розгортання дільниць чи робочих місць з повірки (калібрування) та ремонту спеціальних (сервісних) засобів вимірювальної техніки авіації в окремих приміщеннях необхідно враховувати таке:
робочі місця з повірки (калібрування) та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки бортового і наземного радіоелектронного обладнання слід розташовувати на дільницях радіотехнічних вимірювань (ремонту засобів вимірювальної техніки радіотехнічних величин);
робочі місця з повірки (калібрування) та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки до авіаційного обладнання, контролю автоматизованих бортових систем управління, контролю параметрів систем керування озброєнням та параметрів озброєння, параметрів літака та двигуна, неруйнівного контролю слід розташовувати на дільницях електричних і магнітних величин (ремонту засобів вимірювальної техніки електричних і магнітних величин).
Розгортання вказаних двох груп робочих місць з повірки (калібрування) та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації на одній дільниці (в одному приміщенні) не допускається.
9.9. Для проведення повірки (калібрування) та ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації дільниці (робочі місця), крім живлення напругою 380/220 В частотою 50 Гц, повинні бути забезпечені живленням напругою постійного струму 27 В та напругами змінного струму 36 В і 115 В (допуск ±10%) з частотою 400 Гц.
9.10. Робочі місця з повірки (калібрування) та ремонту спеціальних (сервісних) засобів вимірювальної техніки авіації створюються для груп таких спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації, які ідентичні за своїм призначенням і під час повірки (калібрування) та ремонту яких використовуються такі самі робочі еталони (під час ремонту - засоби вимірювальної техніки) і допоміжне повірочне (калібрувальне) обладнання.
З метою досягнення максимальних виробничих можливостей і високої продуктивності праці під час планування розташування і обладнання робочих місць необхідно враховувати вимоги ергономіки.
X. Порядок розробки переліків нормативної документації з метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки
10.1. У метрологічних лабораторіях під час метрологічних робіт використовується тільки НД з метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки, метрологічного обслуговування КПА ДА, визначені переліком НД.
10.2. Перелік НД розповсюджується на всі метрологічні лабораторії, які здійснюють діяльність із метрологічного забезпечення державної авіації, і є НД для всього особового складу, залученого до проведення метрологічних робіт.
10.3. Перелік НД складається з таких частин:
"Засоби вимірювальної техніки загального призначення" - включає НД з метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки загального призначення (у тому числі вихідних і робочих еталонів);
"Спеціальні (сервісні) засоби вимірювальної техніки авіації" - визначає НД з повірки (калібрування) спеціальних (сервісних) засобів вимірювальної техніки авіації;
"Засоби вимірювальної техніки засобів зв’язку" - визначає НД з повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки засобів зв’язку;
"Засоби вимірювальної техніки медичного призначення" - визначає НД з повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки медичного призначення, які застосовуються в закладах охорони здоров?я державної авіації;
"Нормативна документація з метрологічного обслуговування спеціальної контрольної перевірної апаратури державної авіації" - визначає НД з метрологічного обслуговування КПА ДА.
Зразок переліку нормативної документації з метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у державній авіації України, наведено в додатку 16 до цих Правил.
10.4. Після розроблення проект переліку НД (його частини) розсилається до всіх метрологічних лабораторій, які здійснюють діяльність із метрологічного забезпечення державної авіації, для отримання пропозицій. Після їх отримання проводиться (за потреби) заключне коригування переліку НД. Кожна частина переліку НД видається з титульним аркушем.
10.5. У разі необхідності внесення змін до переліку НД видаються доповнення. Зразок Доповнення до переліку нормативної документації з метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у державній авіації України, наведено в додатку 17 до цих Правил. Доповнення до переліку НД та особливості її застосування оформлюються в примітками.
10.6. Затвердження переліків НД (частини переліку НД, доповнень до переліку НД) здійснюється керівниками метрологічних служб суб’єктів державної авіації. Після затвердження переліку НД (частини переліку НД, доповнення до переліку НД) проводиться його тиражування і розсилка з розрахунку три примірники на кожну підпорядковану метрологічну лабораторію, яка здійснює метрологічне забезпечення державної авіації.
XI. Порядок розробки локальних повірочних схем метрологічних лабораторій
11.1. Під час організації метрологічного забезпечення державної авіації у метрологічних лабораторіях використовуються:
державні повірочні схеми;
локальні повірочні схеми (у тому числі військові метрологічні схеми).
Державні повірочні схеми розробляються органами державної метрологічної служби України згідно з вимогами державних стандартів. Військові метрологічні схеми розробляються метрологічною службою Міністерства оборони України.
11.2. Вихідними даними для розробки локальних повірочних схем є державні повірочні схеми та діюча НД на методи і засоби метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки.
11.3. У метрологічних лабораторіях розробляються локальні повірочні схеми. Розробка локальних повірочних схем здійснюється керівником (посадовою особою) підрозділу метрологічної лабораторії, визначеного відповідальним за закріплений вид вимірювань, під керівництвом головного інженера метрологічної лабораторії.
Локальні повірочні схеми затверджуються начальником метрологічної лабораторії.
11.4. Локальні повірочні схеми повинні мати не менше двох ступенів передавання розміру одиниці фізичної величини і оформлюються у вигляді креслення. Допускається на локальних повірочних схемах вказувати конкретні типи засобів вимірювальної техніки.
У полях креслення локальної повірочної схеми вказуються:
вихідні еталони (а також їх розряд);
робочі еталони, запозичені з інших повірочних схем (за наявності);
робочі еталони (у тому числі підпорядковані робочі еталони);
військові (робочі) засоби вимірювальної техніки.
11.5. Позначення встановлених методів і похибок передавання одиниць фізичних величин повинно відповідати державним стандартам і НД на методи і засоби метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки. Зразок оформлення локальної повірочної схеми для засобів вимірювальної техніки наведено в додатку 18 до цих Правил.
XII. Порядок освоєння метрологічної атестації, повірки (калібрування) у метрологічних лабораторіях
12.1. Освоєння метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки в метрологічних лабораторіях у першу чергу полягає в підготовці фахівців-метрологів і робочих місць до виконання практичних робіт на засобах вимірювальної техніки, які раніше не проходили метрологічну атестацію, повірку (калібрування) в метрологічній лабораторії. Заходи освоєння включаються у плани роботи метрологічних лабораторій на рік і повинні спрямовуватись на задоволення потреб військових частин (установ) у повірці (калібруванні) засобів вимірювальної техніки.