• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку складання та подання заявки на реєстрацію традиційної гарантованої особливості, Правил розгляду заявки на реєстрацію традиційної гарантованої особливості, Вимог до заперечення щодо реєстрації традиційної гарантованої особливості, порядок його подання та розгляду та форми заяви про реєстрацію традиційної гарантованої особливості

Міністерство аграрної політики та продовольства України | Наказ, Правила від 06.09.2023 № 1632
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 06.09.2023
  • Номер: 1632
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 06.09.2023
  • Номер: 1632
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
06 вересня 2023 року № 1632
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 жовтня 2023 р.
за № 1894/40950
ПРАВИЛА
розгляду заявки на реєстрацію традиційної гарантованої особливості
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1897 від 02.11.2023 )
І. Загальні положення
1. Ці Правила визначають механізм та порядок розгляду заявки на реєстрацію традиційної гарантованої особливості (далі - заявка) та документів до неї.
II. Розгляд заявки
1. Заявка подається до Мінагрополітики заявником, який має право на подання заявки відповідно до статті 23 Закону.
2. Експертна комісія здійснює дослідження матеріалів заявки протягом двох місяців з дня встановлення подання заявки щодо:
1) відповідності поданих документів вимогам, встановленим статтею 24 Закону;
2) відповідності сільськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого складено специфікацію товару для реєстрації традиційної гарантованої особливості (далі - специфікація товару), вимогам до сільськогосподарської продукції або харчових продуктів, на які поширюється дія Закону;
3) відповідності заявленого найменування вимогам, передбаченим статтею 20 Закону.
3. Дослідження, за необхідності, проводиться із виїздом на місце розташування потужностей, на яких здійснюється виробництво відповідного сільськогосподарського товару або харчового продукту. Заявник зобов’язаний забезпечити можливість і доступ експертної комісії для проведення такого дослідження. У разі незабезпечення можливості і доступу для проведення дослідження та недостатності викладених у специфікації товару відомостей для прийняття обґрунтованого рішення експертна комісія складає висновок про невідповідність поданої заявки критеріям визнання.
4. У разі відсутності будь-яких матеріалів заявки, передбачених статтями 26 та 27 Закону, заявнику за допомогою засобів поштового зв’язку або електронних комунікаційних мереж надсилається повідомлення про це протягом одного робочого дня після одержання заявки.
Якщо витребувані матеріали будуть подані заявником протягом десяти календарних днів з дати одержання ним повідомлення Мінагрополітики, дата подання заявки відповідатиме даті одержання Мінагрополітики останнього із витребуваних матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику за допомогою засобів поштового зв’язку або електронних комунікаційних мереж надсилається повідомлення.
5. Дослідження специфікації товару з метою її погодження та перевірки заявленого найменування на відповідність критеріям визнання традиційною гарантованою особливістю здійснює експертна комісія в частині:
1) відповідності поданих документів вимогам, встановленим статтею 24 Закону;
2) відповідності заявника ознакам об’єднання осіб, які виробляють сільськогосподарський товар або харчовий продукт, найменування якого заявляється як традиційна гарантована особливість, або, як виняток, одна фізична або юридична особа, за умови що така особа є єдиним виробником, який бажає подати заявку на реєстрацію традиційної гарантованої особливості;
3) визначення належності товару, щодо якого складено специфікацію товару, до сільськогосподарської продукції або харчових продуктів, на які поширюється дія Закону;
4) наявності особливих якостей та інших властивостей сільськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого складено специфікацію товару, повноти, достатності та точності їх визначення, можливості відтворення будь-якою особою способів, методів та прийомів, викладених у специфікації товару, з метою виробництва сільськогосподарського товару або харчового продукту, що відповідає специфікації товару;
5) встановлення, що заявлене найменування традиційно використовують для позначення певного традиційного продукту або воно вказує на традиційний чи специфічний характер сільськогосподарського товару або харчового продукту або описує конкретний сільськогосподарський товар або харчовий продукт, який є результатом способу виробництва чи переробки, або має склад, що відповідає традиційній практиці виробництва такого продукту, або описує сільськогосподарський товар або харчовий продукт, вироблений із сировини чи інгредієнтів, що використовуються традиційно.
6. Експертна комісія використовує відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості інших відкритих реєстрів, переліків тощо.
7. З метою визначення належності товару, щодо якого складено специфікацію товару, до сільськогосподарської продукції або харчових продуктів, на які поширюється сфера дії Закону, експертна комісія проводить порівняння опису заявленого типу товару відповідно до статті 2 Закону, а в разі необхідності - з національними стандартами, технічними умовами та іншими нормативними документами.
8. Експертна комісія, за необхідності, розглядає матеріали специфікації товару на відповідність національним стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам, одержує на підставі письмового запиту висновки спеціалістів у відповідній галузі промисловості або сільського господарства, якими можуть бути представники наукових установ, підприємств та організацій.
9. Дослідження специфікації товару Мінагрополітики здійснюється не більше двох місяців від встановленої дати подання заявки.
10. Якщо для встановлення відповідності заявленого найменування умовам, передбаченим статтею 20 Закону, необхідні додаткові матеріали та пояснення, експертна комісія має право надіслати заявнику запит щодо їх надання у визначений строк - не менше одного місяця та не більше двох місяців, а строк проведення дослідження специфікації товару продовжується на відповідний строк. Надсилання документів в електронній формі здійснюється відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу.
11. Дослідження специфікації товару завершується складанням протоколу експертної комісії про погодження специфікації товару або відмову в її погодженні.
12. Протокол про погодження специфікації товару має містити: відомості про заявника, номер та дату подання заявки, найменування, що заявляється як традиційна гарантована особливість, тип товару, якого стосується специфікація товару, категорії сільськогосподарської продукції для споживання людиною, сільськогосподарських товарів та харчових продуктів відповідно до додатка до цих Правил.
13. На підставі протоколу експертної комісії про погодження специфікації товару Мінагрополітики оформлює лист-погодження специфікації товару, невід’ємним додатком до якого є примірник специфікації товару, на якому проставляється гриф погодження із зазначенням дати та номера листа-погодження.
14. Підставами для відмови у погодженні специфікації товару є:
товар не належить до сільськогосподарської продукції або харчових продуктів, на які поширюється сфера дії Закону;
відсутність можливості відтворення будь-якою особою виключно в межах способів, методів та прийомів, викладених у специфікації товару, з метою виробництва сільськогосподарського товару або харчових продуктів, що відповідає специфікації товару;
відсутність або неповнота відповіді заявника на запит експертної комісії щодо надання додаткових матеріалів та пояснень протягом установленого строку;
установлення недостовірності відомостей, викладених у специфікації товару та додатках до неї.
15. На підставі протоколу експертної комісії про відмову в погодженні специфікації товару Мінагрополітики письмово повідомляє заявника про відмову в погодженні специфікації товару з обов’язковим наведенням переліку недоліків специфікації товару, рекомендацій щодо їх усунення та зазначенням причин для відмови у погодженні специфікації товару, у спосіб, який обрав заявник у заяві про реєстрацію традиційної гарантованої особливості.
III. Публікація відомостей про заявку із зазначенням відомостей про традиційну гарантовану особливість та прийняття Мінагрополітики рішення за заявкою
1. Публікація на офіційному вебсайті Мінагрополітики відомостей про заявку здійснюється на підставі протоколу експертної комісії про погодження специфікації товару.
2. Публікація відомостей про заявку містить:
відомості про номер і дату подання заявки;
відомості про заявника (заявників);
відомості про традиційну гарантовану особливість;
відомості про тип товару;
відомості про специфікацію товару;
строк для подання заперечень проти реєстрації традиційної гарантованої особливості.
3. У разі відповідності заявки вимогам статті 24 Закону та розділу II цих Правил і наявності критеріїв для визнання найменування товару традиційною гарантованою особливістю, погодження специфікації товару в порядку, встановленому частиною шостою статті 27 Закону, та за відсутності заперечень або у разі визнання їх необґрунтованими, Мінагрополітики приймається рішення про реєстрацію традиційної гарантованої особливості, яке оформлюється наказом.
Рішення (наказ) про реєстрацію традиційної гарантованої особливості містить такі дані:
номер і дата подання заявки;
найменування, що реєструється як традиційна гарантована особливість;
тип товару;
категорія товару відповідно до додатка до цих Правил;
найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та місцезнаходження/задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) заявника/заявників;
посилання на погоджену специфікацію товару;
дата і номер листа-погодження специфікації товару;
дата прийняття рішення про реєстрацію традиційної гарантованої особливості.
4. Якщо заявлене найменування не відповідає критеріям для визнання традиційною гарантованою особливістю, установленим статтею 20 Закону, чи не дотримано вимог статті 23 Закону, Мінагрополітики приймається рішення про відмову в реєстрації традиційної гарантованої особливості, в якому зазначаються всі підстави, за наявності яких його прийнято, та їх обґрунтування з посиланнями на відповідні норми Закону.
( Абзац перший пункту 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1897 від 02.11.2023 )
Якщо рішення про відмову в реєстрації традиційної гарантованої особливості прийнято з урахуванням заперечення щодо реєстрації традиційної гарантованої особливості, у ньому відображаються результати його розгляду.
Рішення Мінагрополітики про відмову в реєстрації традиційної гарантованої особливості оформлюється наказом.
5. Копія наказу про реєстрацію традиційної гарантованої особливості (з примірником погодженої специфікації товару та листом-погодженням до неї) або копія наказу про відмову в реєстрації традиційної гарантованої особливості надсилається заявнику реєстрованим поштовим відправленням.
IV. Дії щодо заявки, які можуть вчинятися з ініціативи заявника в процесі розгляду заявки
1. Заявник має право подати заяву про виправлення очевидних технічних помилок у матеріалах заявки та/або внесення до специфікації товару незначних змін.
2. Виправлення очевидних технічних помилок у матеріалах заявки та/або внесення незначних змін до специфікації товару здійснюється на підставі поданої до Мінагрополітики заяви.
3. Виправлення очевидних технічних помилок у матеріалах заявки та внесення до специфікації товару незначних змін враховуються, якщо відповідна заява одержана Мінагрополітики не пізніше дня складання протоколу експертної комісії про погодження специфікації товару або про відмову в її погодженні.
4. Заява про виправлення очевидних технічних помилок у матеріалах заявки та/або внесення до специфікації товару незначних змін складається у довільній формі.
Заява підписується заявником чи його представником. За наявності кількох заявників заява може бути подана одним із заявників, уповноваженим усіма іншими заявниками.
5. Під час розгляду заяви про виправлення очевидних технічних помилок у матеріалах заявки та/або внесення до специфікації товару незначних змін Мінагрополітики може витребувати від заявника надання додаткових матеріалів у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей, що містяться в заяві.
6. У разі дотримання вимог цього розділу Мінагрополітики протягом десяти календарних днів з дати подання заяви здійснює виправлення технічних помилок у матеріалах заявки, та вносить зміни до специфікації товару, про що заявнику надсилається повідомлення за допомогою засобів поштового зв’язку або електронних комунікаційних мереж.
V. Відкликання заявки
1. Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати реєстрації традиційної гарантованої особливості.
2. Відкликання заявки здійснюється на підставі поданої до Мінагрополітики заяви, яка складається в довільній формі. Якщо така заява подана представником, його право на відкликання заявки повинно бути зазначено в довіреності, виданій заявником.
3. Датою відкликання заявки вважається дата реєстрації Мінагрополітики заяви про відкликання.
4. Відкликана заявка передається до архіву Мінагрополітики.

Заступник
директора департаменту -
начальник управління з питань
продовольчої безпеки
та підакцизної продукції
Департаменту державної
політики у сфері санітарних
та фітосанітарних заходів








Л. Хомічак
Додаток
до Правил розгляду заявки на реєстрацію
традиційної гарантованої особливості
(пункт 12 розділу ІІ)
КАТЕГОРІЇ
сільськогосподарської продукції для споживання людиною, сільськогосподарських товарів та харчових продуктів
Категорія 1. Свіже м’ясо і субпродукти.
Категорія 2. Харчові продукти з м’яса (готові, солені, копчені тощо).
Категорія 3. Сири всіх видів і кисломолочний сир.
Категорія 4. Інші продукти тваринного походження (яйця, мед, молочні продукти (крім масла) тощо).
Категорія 5. Олії та жири (вершкове масло, маргарин, олія тощо).
Категорія 6. Фрукти, овочі і зернові культури, свіжі або перероблені.
Категорія 7. Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні та одержані з них продукти.
Категорія 8. Інші продукти, наведені в статті 2 Закону, окремо не зазначені (спеції тощо).
Категорія 9. Готові страви.
Категорія 10. Пиво.
Категорія 11. Шоколад та інші продукти на основі шоколаду.
Категорія 12. Хліб, готові продукти із зерна, зернових культур, борошна, зокрема, торти, тістечка, печиво, борошняні кондитерські вироби.
Категорія 13. Напої на основі рослинних екстрактів.
Категорія 14. Макаронні вироби.
Категорія 15. Сіль.