Про затвердження Правил безпеки праці під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила безпеки праці під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки праці при автоклавному формуванні і склеюванні деталей і агрегатів, затверджені 26 грудня 1989 року Міністерством авіаційної промисловості СРСР.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з автоклавним формуванням і склеюванням деталей і агрегатів.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання робіт з автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів.

1.4. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону праці" , ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

1.5. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика.

2.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.2. Роботодавець зобов’язаний опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві , затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників підприємств проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники та посадові особи, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

2.4. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2.5. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.6. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.7. Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються відповідно до вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.8. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до вимог Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються відповідно до вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

2.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.10. Роботодавець зобов’язаний одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2.11. Улаштування, утримання, експлуатацію, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених наказом Комітету України по нагляду за охороною праці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

2.12. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів (хімічних речовин) відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2.13. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2006 року № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 року за № 362/12236.

2.14. Роботодавець організовує розроблення паспортів безпечності на всю хімічну продукцію, яка використовується під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333-2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)".

2.15. Виробничі будівлі та споруди підприємства, склади сировини та готової продукції необхідно обладнати засобами захисту від дії грозових розрядів відповідно до вимог ДСТУ Б. В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

2.16. Засоби захисту від статичної електрики у пожежонебезпечних зонах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" та ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

2.17. Дотримання протипожежного режиму та оснащення виробничих приміщень первинними засобами пожежогасіння здійснюються відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009.

2.18. Оснащення виробничих приміщень системами протипожежного захисту повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".

2.19. Для виробничих та складських приміщень, будинків та зовнішніх установок необхідно визначити категорію за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2007 року № 833.

2.20. Використання у складі виробничого обладнання та/або КВПіА джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання , затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266.

2.21. Усі види виробничого обладнання та/або КВПіА, які містять джерела іонізуючого випромінювання, мають відповідати вимогам постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

2.22. Роботодавець забезпечує працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту , затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.

2.23. ЗІЗ мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.24. Працівники, які виконують роботи під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів, забезпечуються ЗІЗ відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1) , затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961, Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2 , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955.

3.1. Організація робочих місць працівників повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам (ГОСТ 12.2.061-81, IDT)", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

3.2. Устаткування, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, необхідно облаштувати укриттям з місцевою витяжкою.

Пуск місцевої витяжки потрібно зблокувати з пуском технологічного обладнання.

3.3. Роботодавець зобов’язаний організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834 (НПАОП 0.00-8.11-12).

3.4. Роботодавець зобов’язаний здійснювати контроль рівня шуму на робочих місцях відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".

3.5. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.099-99) , затвердженими постановою Головного Державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

3.6. Освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне та штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168 .

4.1. Експлуатація автоклавів здійснюється відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

4.2. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

4.3. Рухомі і обертові частини машин і механізмів (маховики, вали, муфти, передачі) необхідно огородити відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

4.4. Технологічні операції, пов’язані з використанням шкідливих речовин, необхідно проводити при ввімкнених вентиляційних системах відповідно до вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).

4.5. Заборонено виконувати вогневі роботи під час проведення технологічних операцій, пов’язаних з використанням вибухопожежонебезпечних речовин.

4.6. Виклеювання вакуумних мішків слід проводити на дільниці підготовки пакета (вузла) до автоклавного формування.

Для виготовлення вакуумних мішків або діафрагм слід застосовувати термостійкі, газонепроникні, міцні матеріали, які мають здатність облягати задану форму поверхні деталі.

4.7. Для захисту від розриву вакуумного мішка або діафрагми під час склеювання агрегату, що має гострі кромки, необхідно використовувати спеціальні накладки.

4.8. Притискні планки, струбцини, які використовуються для додаткової герметизації торця вакуумного мішка або діафрагми, а також виводи термопари, вакуумного штуцера або дренажної трубки не повинні порушувати герметичність пакета (вузла).

4.9. Навантаження (розвантажування) пакета (вузла) необхідно виконувати із застосуванням вантажопідіймальних механізмів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

4.10. Оснащення, яке використовується в процесах автоклавного формування, необхідно обладнати пристроями для зачалювання стропами за допомогою тельфера або кран-балки.

4.11. Транспортування пакета (вузла) в автоклав необхідно здійснювати за допомогою автоклавного візка.

4.12. Пакет (вузол), підготовлений до операції автоклавного формування, не повинен виходити за межі робочої камери автоклава та автоклавного візка.

4.13. Приєднання клем термопар та вакуумного штуцера пакета (вузла) до системи автоклава необхідно проводити із забезпеченням герметичності з’єднань і тільки після закріплення автоклавного візка всередині автоклава.

4.14. Операцію автоклавного формування слід проводити лише після перевірки справності всіх систем і засобів контролю та регулювання автоклавної установки, а також за відсутності всередині автоклава працівників.

4.15. У випадках, коли повітря не є робочим середовищем для створення тиску в автоклаві або у процесі автоклавного формування стався розрив вакуумного мішка, перед відкриттям кришки автоклава його внутрішній об’єм необхідно продути повітрям до повного видалення газів.

4.16. Для вертикальних автоклавів, у яких встановлення і знімання кришки здійснюється за допомогою вантажопідіймальних механізмів, що не входять до конструкції автоклава, слід передбачати пристрої та захисне блокування, які унеможливлюють закривання байонетного кільця при неправильному встановленні кришки автоклава.

4.17. Байонетні затвори автоклавів, в яких можливе накопичення конденсату, потрібно обладнати дренажними та захисними пристроями.

4.18. Завантаження і вивантаження вертикальних автоклавів необхідно здійснювати з використанням відповідних підіймально-транспортних засобів.

4.19. Для встановлення завантажувальних пристроїв у вертикальних автоклавах слід передбачити піддони, опорні площадки або контейнери.

4.20. Зберігати та транспортувати сировину, готову продукцію і відходи виробництва необхідно у виробничій тарі.

Виробнича тара, яка використовується при транспортуванні сировини, відходів виробництва, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".

Тару для клеїв, розчинників і відходів виробництва необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, що не викликають іскріння при контакті з кришкою.

4.21. На виробниче обладнання потрібно нанести знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262, а також ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

4.22. Безпека роботи автоклавів зі швидкознімними кришками забезпечується роботодавцем шляхом запровадження автоматичних систем ведення технологічного процесу й автоматики безпеки, що включає:

автоматику ведення технологічного процесу, яка забезпечує обмеження швидкості підвищення температури стінки автоклава при пуску і зниження її при зупинці автоклава, а також обмеження граничних параметрів середовища;

захисне блокування, що унеможливлює подавання середовища в автоклав при відкритій або не повністю закритій кришці і відкривання її за наявності тиску в автоклаві;

вентиль або кран для контролю відсутності тиску в автоклаві перед його відкриванням;

запобіжні клапани;

систему "ключ-марка";

безперервне відведення конденсату (при обігріві парою);

автоматизацію або механізацію вантажно-розвантажувальних робіт;

захисне огородження на рухомі частини обладнання.

4.23. Автоклави зі швидкознімними кришками повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

4.24. Визначення безпечного ресурсу роботи автоклава за кількістю циклів навантаження проводиться розробником обладнання відповідно до чинної нормативно-технічної документації.

4.25. З’єднання кришки з корпусом автоклава здійснюється за допомогою байонетного затвору.

4.26. Відкривання і закривання байонетного затвору необхідно механізувати.

4.27. Механізм повертання байонетного кільця і відведення кришки необхідно забезпечити електричним, пневматичним або гідравлічним приводом.

4.28. Байонетні кільця і кришки автоклавів потрібно забезпечити вантажозахватними пристосуваннями.

Кількість і розміщення вантажозахватних пристосувань визначається відповідно до схеми стропування і розрахунку на міцність.

4.29. Фланці корпусів автоклавів слід забезпечити фіксаторами для контролю положення кришки при її закриванні.

На зовнішніх поверхнях кришки і байонетного кільця або фланця для візуального контролю положення кришки корпусу потрібно нанести чіткі контрольні риски, які знаходяться на одній лінії при відкритому байонетному кільці.

4.30. Для вертикальних автоклавів, у яких встановлення і знімання кришки здійснюються за допомогою вантажопідіймальних механізмів, що не входять до конструкції автоклава, необхідно передбачити пристрої і захисне блокування, що унеможливлюють закривання байонетного кільця при неправильному встановленні кришки автоклава.

4.31. Байонетні затвори автоклавів, у яких можливе накопичення конденсату, необхідно обладнати дренажними і захисними пристроями, що перешкоджають накопиченню агресивного середовища у зоні робочих поверхонь.

4.32. Всю апаратуру керування і засоби автоматизації необхідно зосередити на щиті контролю і керування, що встановлюється поряд з автоклавом.

4.33. На щиті контролю і керування слід передбачити органи керування, що забезпечують виконання таких функцій:

відкривання і закривання вентиля подачі робочого середовища для створення тиску в автоклаві;

відкривання і закривання вентиля скидання тиску з автоклава;

створення і скидання тиску в ущільнювальному пристрої автоклава (при подачі тиску від зовнішнього джерела);

автоматизацію ведення технологічного процесу (для автоматизованих автоклавів).

4.34. Завантаження і вивантаження вертикальних автоклавів необхідно виконувати за допомогою спеціальних вантажопідіймальних механізмів або з використанням відповідних підіймально-транспортних цехових засобів.

4.35. Вироби, що підлягають обробці у вертикальних автоклавах, необхідно завантажувати в контейнери на підвісках або інших спеціальних пристроях, що визначаються особливостями виробу або технологічного процесу.

4.36. Для встановлення завантажувальних пристроїв у вертикальних автоклавах слід передбачити піддони, опорні площадки або контейнери.

4.37. Біля автоклава необхідно огородити такі конструкційні елементи:

деталі механізмів, що рухаються, і такі, що знаходяться на висоті менше 2 м від підлоги або робочого майданчика;

майданчики обслуговування, які розміщені на висоті понад 0,6 м від підлоги;

відкриті струмопровідні елементи автоклава.

4.38. Швидкознімні кришки автоклавів огородженню не підлягають, однак у кожному конкретному випадку в інструкції під час експлуатації автоклавів необхідно зазначити зону, що є небезпечною для роботи.