Про затвердження Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2023 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2023 році, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Основні терміни, які використовуються в цьому Режимі:

драга Хижняка - безножовий пристрій для добування молюсків шляхом захоплення (згрібання) з поверхні дна без занурення в ґрунт, що містить буксирувальний канат, пристосування для накопичення улову, що являє собою раму з укріпленими на ній поздовжніми прутками, передні кінці яких зігнуті і згруповані в секції;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сітної пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

скребачка - ручний пристрій для відокремлювання молюсків від субстрату відскоблюванням, добування яєць артемії (цист) з поверхневого шару прибережного ґрунту. Складається з ріжучого полотна (металевої основи із загостренням) та руків’я або держака. Може мати приєднаний сітковий мішок або каркас з металевих елементів конусоподібної форми для збору (утримання) відокремлених молюсків. Довжина ріжучого металевого полотна не більше 50 см. Довжина сіткого полотна або каркасу з металевих елементів конусоподібної форми не більше 1 метра;

щипці - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату шляхом їх попереднього стискання.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Порядку та Правилах рибальства.

4. Район дії цього Режиму: Чорне море з усіма його затоками, бухтами, лиманами, озерами, канали, що з’єднують море з лиманами, у тому числі акваторії об’єктів природно-заповідного фонду.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Передгирловим простором річки Дунай є частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від гирла Мусура (Мусуна) до Білогородського каналу включно.

5. Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості (далі - судна), у разі відсутності суднових документів, передбачених Кодексом торговельного мореплавства України.

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, які не відповідають районам плавання, визначеним Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

6. Написи, нанесені на судна, а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки), мають відповідати Національному стандарту України.

7. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову, з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 метрів від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 метра від одного з кінців сітки.

8. Користувачі водних біоресурсів зобов’язані терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів у межах прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів.

10. Користувачі водних біоресурсів зобов’язані терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесено до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та територіальні і міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції. На водних об’єктах, які входять до території природно-заповідного фонду, слід також повідомляти спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду.

11. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ вживаються заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

12. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів, а також загальний контроль за кількістю цих суден здійснюють територіальні органи Держрибагентства.

13. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. Хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

14. Нерестова заборона на спеціалізований промисел калкана чорноморського встановлюється з 01 до 30 травня.

Калкан чорноморський, що був приловлений у цей період під час здійснення інших видів промислу, випускається в море, незалежно від його життєздатності.

У період нерестової заборони забороняється промисел скатів сітками на наступних ділянках:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13? сх.д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13? сх.д.

Територіальний орган Держрибагентства в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ має право переносити (не більше ніж на 15 діб) терміни нерестової заборони спеціалізованого промислу калкана чорноморського без зміни загальної тривалості нерестової заборони встановленої цим пунктом. Термін початку періоду нерестової заборони може встановлюватись за наявності в уловах сіток 50 % та більше особин текучих самок калкану чорноморського.

15. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм, крім періоду нерестової заборони на спеціалізований промисел калкана чорноморського, передбаченого пунктом 14 цього Режиму.

16. Під час спеціалізованого промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Важки слід кріпити безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не має перевищувати 100 м.

17. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського, обмежено 3600 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до вимог Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову), встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову) водних біоресурсів.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для самохідних суден з потужністю головного двигуна менше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю менше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю менше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності - 20 одиниць;

для самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності - 100 одиниць.

18. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком передгирлового простору річки Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

19. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13? сх.д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не має перевищувати 100 м. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до вимог Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову), встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову) водних біоресурсів.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

20. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах Одеської області і в Чорному морі від міста Очаків до гирла річки Дунай - не більше ніж 75 м (за винятком сіток для промислу калкана чорноморського, азово-чорноморської кефалі та піленгаса).

21. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій гирловій системі для великовічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22-50 мм) - не більше ніж 75 м.

22. Допускається:

1) спеціалізований промисел шпрота різноглибинними тралами у Чорному морі в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31°00? сх.д.,- з 15 квітня до 14 травня. Кількість суден обмежується 4 одиницями;

2) спеціалізований промисел шпрота різноглибинними тралами у Чорному морі в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 32°00? сх.д., за винятком акваторій у межах об’єктів природно-заповідного фонду,- з 15 травня до 15 жовтня. Кількість суден обмежується 4 одиницями;

3) спеціалізований промисел ставними сітками азово-чорноморської кефалі у причорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних із морем озерах (крім озера Донузлав), крок вічка яких встановлюють територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до наукових обґрунтуванням наукових установ;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до острова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада, за винятком періоду нерестової заборони. Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки мають зберігати контакт із суднами, і вибірка має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 104 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітковими пастками з кроком вічка а = 24-40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня, за винятком періоду нерестової заборони. Сітки в пастках встановлюються на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж 2 одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше ніж 12 одиниць;

6) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та/або гардами і неспеціалізований промисел ставними неводами та/або гардами інших мігруючих видів риб у сполучних каналах, що з’єднують море з лиманами (Дофінівським, Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав) і в сполучних каналах, що з’єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани;

7) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та/або гардами і неспеціалізований промисел ставними неводами та/або гардами інших мігруючих видів риб у сполучних каналах, що з’єднують море з лиманами та озерами, які є територіями та об’єктами природно-заповідного фонду або їх частинами, здійснюється з урахуванням ліміту на використання природних ресурсів в межах цих територій та об’єктів природно-заповідного фонду та за умови забезпечення міграційного шляху для гідробіонтів не менше 1/3 ширини сполучного каналу;

8) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20–40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла річки Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі селом Приморське, а на півдні - межею територіальних вод - у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не має перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 72 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці;

9) спеціалізований промисел тюльки у Дністровському лимані волокушами в період з 01 січня до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

10) спеціалізований промисел тюльки в річки Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості 1 одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0-6,5 мм);

11) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше ніж а = 14 мм, у крилах - не більше ніж а = 18 мм, на глибинах не менше ніж 4 метри. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-8,0 мм, у приводах - не більше ніж а = 18 мм, у крилах - не більше ніж а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 метри;

12) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0-6,5 мм) з суден лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані в кількості 30 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

в акваторії пониззя річки Дніпро у кількості 4 одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої нерестової заборони);

13) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані та річки Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі річки Дністер від устя до села Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від села Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). Допускається прилов сріблястого карася на рівні 49 %. При здійсненні спеціалізованого лову оселедця у Дністровському лимані та річки Дністер мінімальний розмір карася сріблястого, допустимий до вилову не встановлюється.

У Дністровському лимані в період весняно-літньої нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з’єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

14) спеціалізований промисел оселедця в пониззі річки Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору, за винятком встановленої, за погодженням з науковою установою, територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони;

15) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 метри ставними сітками з кроком вічка а = 283-0 мм у кількості 100 одиниць, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

16) спеціалізований промисел оселедця у річці Дунай та передгирловому просторі -з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не має перевищувати 6 метрів, у плавних сітках допускається поріж із мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна та поріжі у плавних сітках не має перевищувати 1,2 мм, мінімальний розмір вічка а = 32 мм;

17) спеціалізований промисел пузанка в пониззі річки Дніпро у період з 01 травня до закінчення весняно-літньої нерестової заборони плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

18) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках. Загальна кількість сіток - не більше ніж 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць. У випадку прилову калкану чорноморського або інших водних біоресурсів користувачами, які не мають квоти добування (вилову) для здійснення їх добування (вилову), весь прилов зазначених видів водних біоресурсів у будь-якому вигляді випускається у їх середовище існування;

19) спеціалізований промисел піленгаса, чорноморської хамси та атерини кошільними та кільцевими неводами у Тилігульському лимані протягом усього року;

20) спеціалізований промисел чехоні, рибця звичайного та тарані у річці Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

21) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця звичайного у річці Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм без використання рам та поріжі;

22) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі річки Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район села Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

23) під час неспеціалізованого промислу у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи річки Дніпро становить не більше ніж 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності (за винятком акваторії Кардашинського кар’єру);

24) неспеціалізований промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав, Олександрівка та Василівка (Миколаївського району), Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше 1 одиниці закидного частикового невода забороняється;

25) неспеціалізований промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою;

26) неспеціалізований промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя річки Дніпро, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою. Додатково дозволяється використання однієї частикової волокуші до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня до 31 грудня в акваторіях придаткової системи річки Дніпро від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

27) спеціалізований промисел рапани у Чорному морі підйомними пастками, які за конструкцією є пасивними закритими камерами з одним або декількома вхідними пристроями;

28) спеціалізований промисел рапани у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) з 01 червня до 31 грудня:

бім-трал з горизонтальним розкриттям не більше 300 см (відстань між вертикальними стійками) і вертикальним розкриттям (відстань від нижнього краю біма до нижнього краю будь-якого з полозів) не більше 11 см; промисел бім-тралами допускається при прилові особин чорноморського калкана, які не досягли промислової довжини, менше 1 шт. на тонну рапани. У разі більш високого прилову молоді чорноморського калкана територіальний орган Держрибагентства, за узгодженням з науковою установою приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу (за процедурою, передбаченою Правилами рибальства). Кількість бім-тралів обмежується 120 одиницями;

драгою Хижняка. Кількість драг обмежується 120 одиницями;

29) ручний збір рапани у Чорному морі скребачками, підсаками, щипцями, руками - протягом всього року;

30) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаними з морем озерами у період з 01 січня до 31 травня і з 01 серпня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується 37 одиницями;

31) спеціалізований промисел креветки в акваторії Чорного моря - від села Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня:

ятерами з мінімально допустимим кроком вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,5 мм;

у крилі - а = 6,5 мм;

каравками з мінімально допустимим кроком вічка:

у котлі - а = 8 мм;

у дворі - а = 6,5 мм;

у крилі - а = 6,5 мм.

Забороняється використання ятерів для спеціалізованого промислу креветки з довжиною кутка менше ніж 1 метр, а також використання каравок та ятерів з довжиною крила більше 50 метрів.

У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка а = 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 830 одиницями;

32) спеціалізований промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь лову для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з метою вилову риби, у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

33) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) - з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

34) ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 жовтня;

35) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада.

23. На підставі наукових обґрунтувань наукових установ на відповідний рік територіальним органам Держрибагентства надається право визначати строки, в які прилов кефалевих у сітки під час промислу бичка у чорноморських лиманах не регламентується, у тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

24. Забороняється проводити промислові операції у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 березня 2019 року № 140).

25. Забороняється:

1) промисел:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

осетрових видів риб та їх гібридів;

ікряних самиць рака і особин рака непромислового розміру;

2) застосування сіток для промислу бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

3) застосування сіток для промислу глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській і Широкій затоках;

4) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані та річці Тилігул на північ від лінії, що з’єднує південну частину села Гуляївка та північної околиці села Волкове, до гирла річки Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з’єднує села Косівка і Мар’янівка;

5) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

у Чорному морі на північ від лінії, що з’єднує мис Тарханкут із Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00? сх.д. - з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці - у період з 01 травня до 14 жовтня;

6) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

7) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з’єднує північну межу міста Білгород-Дністровський та північну межу міста Овідіополь;

8) промисел у річці Дністер та її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

9) промисел частиковими закидними неводами у Дністровському лимані та пониззі річки Дністер в темну пору доби з часу за годину після заходу сонця та за годину до сходу сонця;

10) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець, Інгул з їх придатковими системами;

11) застосування механічної тяги під час використання закидного неводу у Дністровському лимані для його протягання по рибогосподарському водному об’єкту;

12) спеціалізований промисел оселедця закидними неводами і волокушами під час весняно-літньої нерестової заборони у річці Дніпро;

13) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі ставних сіток з кроком вічка а = 51–74 мм;

14) промисел у річці Дунай - на 45 діб - у період з 01 квітня до 15 червня (крім спеціалізованого промислу оселедця);

15) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38-40 мм та а = 75 мм з 10 лютого до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

16) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначають територіальні органи Держрибагентства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ;

17) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах і річки Південний Буг з 08:00 до 18:00 від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше ніж 3 міліметри;

19) застосування ятерів і сіток у гирлах та протоках озер і лиманів, з’єднаних з Чорним морем, застосування ставних знарядь лову у прилеглій акваторії на 500 метрів в обидва боки від гирла та углиб водного об’єкта протягом усього року;

20) спеціалізований промисел катрана сітками;

21) застосування під час промислу наживних гачків;

22) неспеціалізований промисел у передгирловому просторі річки Дунай ставними сітками з вічком вище ніж 45 мм;

23) спеціалізований промисел скатів сітками у Чорному морі з 01 листопада до 31 грудня;

24) спеціалізований промисел мідії і рапани драгою Хижняка у Чорному морі у період з 10 лютого до 31 травня;

25) промисел філофори і цистозіри (крім збирання штормових викидів цистозіри).

26. Прилов заборонених до промислу водних біоресурсів та водних біоресурсів, на які під час промислу розповсюджується період нерестової заборони, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слід негайно повернути у природне середовище незалежно від їх стану. Під час повернення у природне середовище таких тварин необхідно уникати нанесення їм травмувань.

27. Прилов особин водних біоресурсів непромислового розміру (за винятком осетрових видів риб і їх гібридів) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства .

Прилов осетрових видів риб і їх гібридів негайно повертається у середовище їх існування незалежно від їх стану. Повернення осетрових видів риб і їх гібридів у середовище їх існування із знарядь лову здійснюється одразу після закінчення промислової операції. Знаходження осетрових видів риб і їх гібридів на судні забороняється.

28. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову особин водних біоресурсів, для яких не установлено ліміти спеціального використання та не визначено прогнози допустимого вилову водних біоресурсів і не встановлено мінімально допустимий розмір для вилучення.

29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура в Дніпровсько-Бузькій гирловій системі становить 60 см.

30. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не має перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м.

31. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання під час неспеціалізованого промислу у Дністровському лимані а = 65 мм, у річці Дунай - а = 45 мм.

32. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморської кефалі, мінімальний крок вічка в знаряддях лову для їх промислу та строки промислу визначають територіальні органи Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ.

33. Висота частикових плавних сіток у річці Дунай не має перевищувати 6 метрів, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі частикових плавних сіток не має перевищувати 1,2 мм.

34. Під час неспеціалізованого промислу ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

35. Крок вічка у сітках під час вилучення оселедця має бути не більше ніж а = 40 мм (за винятком річки Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

36. Під час прилову особин водних біоресурсів непромислового розміру в акваторії Дніпровсько-Бузької гирлової системи вищому, ніж встановлено Правилами рибальства, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі (у разі наявності чотирьох актів перевірки прилову особин водних біоресурсів непромислового розміру) знаряддями лову, якими здійснюється прилов, строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

37. У разі виявлення фактів прилову донних видів риб непромислового розміру, встановленого Правилами рибальства при спеціалізованому промислі драгою Хижняка у Чорному морі, територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, за погодженням з науковою установою приймає рішення про заборону промислу у відповідному районі промислу.

38. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За потреби допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

39. Граничну кількість знарядь лову для річки Дунай у 2023 році наведено у додатку 1 до цього Режиму.

40. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя річки Дністер у 2023 році наведено у додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

41. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької гирлової системи у 2023 році наведено у додатку 3 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість розподілених ставних сіток (за винятком тих, що застосовуються для промислу оселедця) і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для промислу раків) на ланку - 15 одиниць.

42. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (пункти 12, 17, 19, 22, 39-41 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіального органу Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів у цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Подані заяви розглядає комісія з дотриманням вимог Порядку та, з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову).

Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності наказом, яким затверджено цей Режим.

За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь лову та суден між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три робочих дні до початку промислу надсилає такий наказ до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок у басейні Чорного моря, передбачений Порядком, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства, з урахуванням наказу територіального органу Держрибагентства про розподіл знарядь лову та суден між користувачами водних біоресурсів, який протягом трьох робочих днів з дня видання надсилається до Держрибагентства.

У разі втрати бирок користувач водних біоресурсів інформує територіальний орган Держрибагентства у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

43. Спеціальне використання в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду і схвалених Міндовкілля.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.