Про затвердження Порядку інформування установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби України дипломатичних представництв та (або) консульських установ іноземних держав в Україні стосовно іноземців, узятих під варту, або засуджених, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт

Відповідно до статті 36 Віденської конвенції про консульські зносини (1963 рік) , Закону України "Про попереднє ув’язнення" та з метою вдосконалення механізму зносин установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України з дипломатичними представництвами та (або) консульськими установами іноземних держав в Україні стосовно іноземців, узятих під варту, або засуджених, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, HАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок інформування установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби України дипломатичних представництв та (або) консульських установ іноземних держав в Україні стосовно іноземців, узятих під варту, або засуджених, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 27 травня 2002 року № 135 "Про затвердження Інструкції про порядок інформування органами й установами виконання покарань стосовно взятих під варту і засуджених іноземців", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 липня 2002 року за № 548/6836 (із змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Козловська Н.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бондарчука І.В.

1. Після прийняття іноземця, узятого під варту або до якого застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт (далі – іноземець), керівництво слідчого ізолятора (далі – СІЗО) протягом доби надсилає до дипломатичного представництва громадянства іноземця та (або) консульської установи іноземної держави в Україні (далі – дипломатичне представництво) факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі – ДКС МЗС України) та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

2. У разі звільнення іноземця керівництво СІЗО протягом доби надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

У разі смерті іноземця керівництво СІЗО негайно надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

У разі відсутності на території України дипломатичного представництва громадянства іноземця така інформація надсилається адміністрацією СІЗО до ДКС МЗС України для подальшої передачі за належністю.

3. Інформування керівництвом СІЗО дипломатичних представництв, яке передбачене пунктами 1, 2 цього розділу, крім повідомлень про смерть, здійснюється лише у тому разі, якщо така особа звернулася до керівництва СІЗО з відповідною заявою.

1. Іноземці, узяті під варту, або засуджені, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, мають право на побачення та листування з представниками дипломатичного представництва свого громадянства, акредитованими в Україні.

2. Повідомлення про отримання заяви іноземця, узятого під варту, або засудженого, або до якого застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, про бажання мати побачення з представниками дипломатичного представництва громадянства іноземця в Україні керівництво СІЗО або установи виконання покарань (далі – УВП) протягом доби надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою з обов’язковим зазначенням органу, який здійснює кримінальне провадження. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

У разі відсутності на території України дипломатичного представництва громадянства іноземця, узятого під варту, або засудженого, або до якого застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, така інформація протягом доби надсилається керівництвом СІЗО або УВП до ДКС МЗС України для подальшої передачі за належністю.

3. Побачення представникам дипломатичного представництва відповідної іноземної держави, акредитованим в Україні, надаються:

з іноземцями, узятими під варту, – за погодженням з ДКС МЗС України і з письмового дозволу органу, який здійснює кримінальне провадження стосовно цього іноземця, тривалістю від однієї до чотирьох годин;

з іноземцями, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт,– з письмового дозволу відповідного центрального органу України щодо видачі особи або прокуратури обласного рівня, якій доручено проведення екстрадиційної перевірки, тривалістю від однієї до чотирьох годин;

із засудженими іноземцями – короткострокові тривалістю до чотирьох годин за наявності у цих представників дійсних акредитаційних карток, виданих МЗС України, з дозволу начальника УВП.

4. Побачення іноземців, узятих під варту, або засуджених, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, з представниками дипломатичного представництва громадянства іноземця не зараховуються до кількості побачень, установлених статтею 12 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та статтею 110 Кримінально-виконавчого кодексу України .

5. Іноземцям, узятим під варту, або засудженим, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення з близькими родичами або іншими особами надаються відповідно до статті 12 Закону України "Про попереднє ув’язнення" та статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України .

1. Після прийняття засудженого іноземця керівництво УВП не пізніше триденного строку надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

2. Про дату звільнення засудженого іноземця після відбуття строку покарання керівництво УВП за чотири місяці до закінчення строку покарання надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

3. У разі звільнення засудженого іноземця за амністією, у зв’язку з помилуванням, у зв’язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення від відбування покарання через хворобу, умовно-дострокове звільнення, після відбуття строку покарання або в разі смерті цього іноземця керівництво УВП протягом доби надсилає до дипломатичного представництва факсимільним зв’язком або електронною поштою повідомлення за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку. Копія такого повідомлення одночасно надсилається до ДКС МЗС України та Департаменту з питань виконання кримінальних покарань електронною поштою.

У разі відсутності на території України дипломатичного представництва громадянства іноземця така інформація протягом доби надсилається адміністрацією УВП до ДКС МЗС України для подальшої передачі за належністю.

4. Інформування керівництвом УВП дипломатичних представництв, яке передбачене пунктами 1 – 3 цього розділу, крім повідомлень про смерть, здійснюється лише у тому разі, якщо така особа звернулася до керівництва УВП з відповідною заявою.