від "___"____________ 20__ р., N ____
м.п.
Голова комісії
_____________________________________
(прізвище, підпис)
"___"_____________ 20__ р.
Реєстраційний N ______________
Додаток 8
до пункту 7.1.7 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЖЕЖ
Відповідно до ГОСТ 27331-87 установлюють наступні класи і символи класу пожеж (таблиці 8.1 і 8.2).
Таблиця 8.1
КЛАСИ ПОЖЕЖ
Таблиця 8.2
СИМВОЛИ КЛАСІВ ПОЖЕЖ ( za533-04 )
Додаток 9
до пункту 7.2.1 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
ПЕРЕЛІК
приміщень та споруд, які підлягають оснащенню автоматичними системами пожежогасіння та сигналізації
Пожежний зв'язок, сигналізацію та сповіщення в будівлях та спорудах поверхні шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик слід проектувати відповідно до відомчих технічних умов на монтаж, випробування та здавання в експлуатацію установок охоронної та пожежної сигналізації.
Установки автоматичного пожежогасіння слід проектувати відповідно до вимог ВНТП 27-82 та ДБН В.2.5-13-98.
Розміщення установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння в будівлях та спорудах надшахтного комплексу, розрізів, вуглезбагачувальних та вуглебрикетних фабрик має бути виконане відповідно до рекомендацій, які наведені в табл. 9.1.
Розміщення установок автоматичного пожежогасіння в гірничих виробках шахт має бути виконане відповідно до ДНАОП 1.1.30-5.34-02 та цих рекомендацій, які наведені в табл. 9.2.
Таблиця 9.1.
ПЕРЕЛІК
приміщень, будівель та споруд, які підлягають оснащеню засобами автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння
Таблиця 9.2
РОЗМІЩЕННЯ
стаціонарних автоматичних установок пожежогасіння в гірничих виробках
На підставі результатів розрахунків та рекомендацій з визначення параметрів і розміщення установок автоматичного пожежегасіння в гірничих виробках виконується проектна документація, яка визначає конфігурацію установки пожежогасіння, розміщення, способи та засоби кріплення її елементів на об'єкті.
У разі зміни гірничо-технічних умов об'єкта слід зробити перерахунок параметрів установки пожежогасіння та скорегувати проектну документацію.
Параметри установок пожежогасіння водою повинні враховуватися при гідравлічних розрахунках пожежозрошувального трубопроводу шахти.
Додаток 10
до пункту 7.2.2 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
КНИГА ПЕРЕВІРКИ
автоматичних установок пожежогасіння
Тип засобів пожежогасіння _______
_________________________________
Місце розміщення ________________
Дата здавання в промислову
експлуатацію ____________________
РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ
Пояснення до ведення книги
Для кожної АУП у книзі відводиться окрема сторінка.
Книга повинна бути прошнурована та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані.
Періодичність та зміст перевірок визначаються експлуатаційною документацією на засоби пожежогасіння. Відповідальним за ведення книги є особа, яка призначена наказом по підприємству.
Результати огляду заносяться до таблиці. Для установок водяного пожежогасіння звертається також увага на параметри пожежозрошувального трубопроводу та їх відповідність вимогам ДНАОП 1.1.30-1.01-00. Під час перевірки визначаються оцінка загального стану засобу, якості захисних та мастильних покриттів, якості догляду під час експлуатації, правильності монтажу та розміщення засобу, придатності до подальшого використання.
Додаток 11
до пунктів
7.3.1.1, 7.4.9, 7.4.14
Правил пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
ІНСТРУКЦІЯ
щодо розрахунку систем водопостачання підземних виробок та надшахтних споруд
1. Розрахунок гідравлічних параметрів системи пожежозрошувального водопостачання
1.1. Вихідними даними для розрахунку гідравлічних параметрів усіх точок відбору системи є (табл. 11.1):
параметри пожежонебезпеки об'єкта (види горючих матеріалів, питоме пожежне навантаження);
параметри виробки, яка захищається (площа поперечного перерізу, швидкість руху повітря);
геодезичні та геометричні параметри мережі трубопроводів.
Таблиця 11.1
Вихідні дані для гідравлічного розрахунку
N з/п | Довжи- на труб, м | Діаметр трубо- проводу, мм | Глибина від- бору, м | Різниця геодезич- них відміток, м | Параметри виробки | ||
питоме пожежне наван- таження, кг/м | площа попереч- ного перерізу, кв. м | швид- кість руху повіт- ря, м/c |
Розрахунок системи необхідно почати з визначення параметрів
можливого осередку пожежі: пожежного навантаження, швидкості руху
пожежі виробкою V , температури пожежних газів на виході з зони
пож
горіння t .
гк
1.2. Швидкість руху пожежі виробкою визначають за залежністю
V S
п
V = ---, (11.1)
пож q
o
де V - швидкість руху пожежі виробкою, м/с;
пож
V - швидкість руху повітря виробкою, м/с;
п
S - площа поперечного перерізу виробки, кв. м;
q - об'єм повітря, необхідного для повного вигорання горючих
о
матеріалів, розміщених на дільниці виробки одиничної довжини,
куб. м/м.
1.3. Для практичних розрахунків об'єм повітря q , необхідного
o
для повного вигорання горючого навантаження В , визначають за
н
таблицею 11.2.
Таблиця 11.2
Горюче навантаження та витрата повітря на повне його вигорання у виробках з арковим кріпленням та дерев'яними затяжками
Якщо гірнича виробка повністю закріплена дерев'яним кріпленням (рами та затяжки), то наведені в таблиці 11.2 значення горючого навантаження необхідно збільшити в 2 рази при відстані між рамами до 0,8 м та в 1,5 раза - при відстані більше 0,8 м.
1.4. Температуру пожежних газів на виході з зони горіння
визначають за формулою
B V (0,80Q - 586) + 26G + (0,10 + 0,08V ) F
н пож н r в ст
t = --------------------------------------------------, (11.2)
гк -3 -3
(5,13 х 10 + 4,11 х 10 V ) F + 1,31G
в ст г
де t - температура пожежних газів на виході з зони горіння,
гк
град. С;
В - питоме пожежне навантаження, кг/м;
н
Q - нижча теплота згорання пожежного навантаження, кДж/кг;
н
F - площа стін виробки в зоні горіння, кв. м;
ст
G - об'ємна витрата пожежних газів, куб. м/с,
г
G = SV
г в
Під час гасіння пожежі водяною завісою має бути забезпечене
зниження температури t пожежних газів на виході з завіси менше
гк
температури спалахування горючих матеріалів t < t .
гк сп
Знання цих величин дозволяє оцінити можливість розвитку пожежі, вибрати способи її локалізації та гасіння, визначити необхідну для цього витрату води, яка буде дорівнювати сумарній її витраті через усіх споживачів, які беруть участь у її ліквідації.
1.5. Технологічні схеми протипожежного водопостачання та тип необхідного устаткування вибирають згідно з ДНАОП 1.1.30-4.01-97 та ДНАОП 1.1.30-5.34-02.
1.6. Кількість води на гасіння підземної пожежі суцільними струменями визначають за ДНАОП 1.1.30-4.01-97.
1.7. Питому масову витрату води на створення завіси
визначають за формулою
t - 250
гк
z = ------------, (11.3)
253 + 2512
Хі
де z - питома витрата води на 1 кг/с пожежних газів, кг/с;
t , - температура пожежних газів на вході в завісу, град. С;
гк
Хі - частка води, що випарувалася в завісі, визначають за
формулою
2
ad
k
- ---
t
гк
Хі = e , (11.4)
1
де a - емпіричний коефіцієнт, a = 7695 град. С/кв. мм;
d - середнє значення діаметра краплі води в завісі, яке
к
відповідає технічній характеристиці зрошувача застосовуваного
пожежного устаткування, мм.
Питомі витрати води z , необхідні для охолодження 1 куб. м/с
o
витрати пожежних газів, наведені в таблиці 11.3.
Таблиця 11.3
Питома витрата води на охолодження пожежних газів
У залежності від площі поперечного перерізу S виробки та
швидкості руху пожежних газів V загальну витрату води на
в
утворення водяної завіси визначають за формулою
Q = 4,66 z SV , (11.5)
3 в
де Q - загальна витрата води, куб. м/год.
3
1.8. Витрата води на установку водяного пожежогасіння визначається відповідно до додатка 12 цих Правил.
1.9. Для трубопроводів, які проектуються, діаметр умовного проходу обчислюють згідно з ВНТП 1-86.
1.10. Оцінку параметрів роботи пожежного устаткування
проводять з урахуванням його гідравлічного опору S , який повинен
пр
бути менше розрахункового опору S для кожного споживача води: за
пр
умови S <= S устаткування забезпечить гасіння пожежі, а при
п пр
S > S необхідно застосування нового пожежного устаткування або
п пр
зниження пожежонебезпеки гірничої виробки.
1.11. Напір Н на початку низьконапірної вітки трубопроводів
н
визначають за формулою
2
Н = 60 + S Q - h , (11.6)
н н тв г
де h - різниця геодезичних відміток між початком
г
низьконапірної вітки і точкою розгалуження трубопроводу, м;
2 5
S - гідравлічний опір низьконапірної вітки, с /м ,
н
визначають за формулою
S = к E A l ; (11.7)
н м j j
E - сума
к - коефіцієнт, який враховує місцевий гідравлічний опір,
м
к = 1,05 -(:) 1,10;
м
2 6
А - питомий опір j-ї дільниці трубопроводу, с /м ;
j
l - довжина j-ї дільниці трубопроводу, м;
j
Q - сумарна витрата води, яка надходить до місця
тв
розгалуження трубопроводу, куб. м/с.
1.12. Напір Н наприкінці високонапірної вітки трубопроводів
в
визначають за залежністю
Н = H - S Q , (11.8)
в ш в тв
де Н - різниця геодезичних відміток поверхні шахтної водойми
ш
та початку низьконапірної вітки трубопроводу, м;
S - гідравлічний опір високонапірної дільниці трубопроводу,
в
2 5
с /м , визначають за формулою
S = к Е A l , (11.9)
в м i i
де A , l - питомий гідравлічний опір та довжина дільниць
i i
2 6
трубопроводів високонапірної вітки, с /м та м відповідно.
Питомі гідравлічні опори А шахтних трубопроводів наведені в таблиці 11.4.
Таблиця 11.4
Питомі гідравлічні опори шахтних трубопроводів
Умовний прохід труби Д , м у | 0,100 | 0,125 | 0,150 | 0,200 | 0,250 | 0,300 |
Питомий опір А, 2 6 с /м | 172,6 | 76,4 | 30,65 | 6,96 | 2,19 | 0,85 |
1.13. У разі подавання води закільцьованими (паралельними) трубопроводами гідравлічний опір такої дільниці визначається в такий спосіб. Для кожної точки живлення від кільця складається система рівнянь виходячи з правил Кірхгофа наступного вигляду:
n 2
E S Q = 0, (11.10)
i=1 i i
2 5
де S - опір i-й з паралельних віток трубопроводу, с /м ;
i
Q - витрата води через i-у вітку, куб. м/с.
i
Опір кільця з двома паралельними вітками визначають за
формулою
------- 2
S = S / ( 1 + V S /S ) , (11.11)
k 1 1 2
де S , S , S - опір кільця трубопроводів та його віток
k 1 2
2 5
відповідно, с /м .
Зниження опору в закільцьованих (паралельних) вітках повинне
бути враховане при визначенні Н і Н .
н в
1.14. Опір редукційного пристрою для даного режиму роботи
визначають за формулою
H
ш
S = ( ------- - 1 ) ( S + S ) - S , (11.12)
p H - h н ст в
н r
2 5
де S - гідравлічний опір пожежного ствола, с /м .
ст
1.15. Коефіцієнт редукування пристрою визначають за формулою
H
в
k = --, (11.13)
H
н
При к = 1,0 необхідно здійснювати пряме з'єднання високонапірної та низьконапірної віток трубопроводу, без застосування редукційного пристрою.
При к < 1,0 необхідно застосовувати підвищувальну насосну
станцію для збільшення напору Н .
в
При к > 1,0 повинні бути використані редукційні клапани, які
знижують напір від Н на вході до Н на виході.
в н
1.16. Вибір редукційного клапана здійснюють з урахуванням
кр
його власного гідравлічного опору S , який визначається за
р
формулою
кр 1
S = -------------, (11.14)
р 2
2 мю омега g
де мю - коефіцієнт витрати, мю = 0,97;
омега - площа поперечного перерізу проходу клапана в його відкритому стані, кв. м;
2
g - прискорення вільного падіння, м/с .
кр
При S > S клапан працює в регульованому режимі, тобто
p p
система забезпечує необхідні параметри.
кр
При S >= S клапан працює в нерегульованому режимі.
p p
У цьому разі необхідно провести перевірку системи на розрив
струменя. Для унеможливлення розриву струменя необхідно виконання
умови
H ( A h - A l - S - S ) + S h
ш o г н н м п p г
h > --------------------------------------, (11.15)
1 A h - A l - S - S - S
o г н н p m н
де h - різниця геодезичних відміток між руддвором та
1
редукційним клапаном, м;
А , А - питомий опір труб до клапана та у низьконапірній
о н
2 6
мережі відповідно, с /м ;
l - довжина трубопроводу від руддвора до споживача, м;
н
S , S , S - сума всіх місцевих опорів у низьконапірній
м п p
мережі трубопроводу, гідравлічний опір споживача, гідравлічний
2 5
опір клапана відповідно, с /м .
1.17. Перевірку відповідності напору Н на виході клапана
н1
напорові Н , необхідному в низьконапірній мережі, роблять у такий
н
спосіб: при Н >= Н редуктор забезпечує нормальну роботу
н1 н
системи, при Н < Н необхідна розробка нового клапана або зміна
н1 н
кр 2
гідравлічних параметрів системи. Тут H = H - S Q .
н1 в р тв
1.18. Визначивши за формулою (11.6) настроювальні напори Н
н
для всіх віток трубопроводів, який живиться від редукційного
клапана, вибирають найбільше значення настроювального напору.
Кінцева точка з найбільшим настроювальним напором є "диктуючою".
1.19. У разі коли при використанні одного клапана з
коефіцієнтом редукування "к" зниження напору недостатньо, тобто
Н /к > Н , слід застосовувати двоступінчасте редукування.
к н
1.20. При невиконанні нормативних вимог до витрат та напорів у кінцевих точках повинні бути проведені заходи щодо зниження гідравлічного опору (заміна труб на труби більшого діаметра або їх очищення від відкладень) або щодо підвищення тиску на початку вітки (настроювання вихідного тиску попереднього клапана на більш високе або застосування підвищувальної насосної станції).
2. Розрахунок параметрів системи протипожежного водопостачання поверхневих споруд виконується згідно з СНіП 2.04.02-84.
Формули, що наведено вище, дозволяють визначити необхідні гідравлічні параметри системи протипожежного водопостачання, а також застосовуваного пожежного устатковання при розробці або коректуванні проектів протипожежного захисту вугільного підприємства відповідно до вимог нормативних документів України. Приведення системи протипожежного водопостачання у відповідність до вимог нормативних документів та до параметрів існуючих або розроблювальних пожежних устатковань забезпечує підвищення технічного рівня та імовірність безвідмовної роботи систем протипожежного захисту шахт.
Додаток 12
до пункту 7.4.14 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
ІНСТРУКЦІЯ
щодо протипожежного захисту гірничих виробок, які обладнані стрічковими конвеєрами
1. Протипожежний захист привідних станцій стрічкових конвеєрів
Для протипожежного захисту привідних станцій стрічкових конвеєрів повинні застосовуватися АУП, які відповідають вимогам ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.
Теплові пожежні сповіщувачі слід розміщувати відповідно до конструкторської документації на АУП. На установці має бути не менше двох пожежних сповіщувачів, один із яких розміщують під покрівлею виробки, а інший - біля ведучого барабана. Розміщення пожежних сповіщувачів під покрівлею виробки в залежності від швидкості вентиляційного потоку та відстані ведучого барабана від покрівлі наведені в таблиці 12.1, при цьому сповіщувач повинний бути на віддалені від покрівлі виробки на (0,2 +- 0,1) м.
Таблиця 12.1
Розміщення теплового пожежного сповіщувача під покрівлею виробки в залежності від швидкості вентиляційного струменя
Тепловий пожежний сповіщувач, установлюваний біля ведучого
барабана, повинен бути на відстані від його осі за ходом
вентиляційного струменя на 0,3 м і розміщатися на висоті, рівній
(D + 0,25) м від осі, та не більше 0,3 м від торця барабана.
б
Мінімальна витрата води G , яку повинна забезпечити
уп
пожежозрошувальна мережа шахти в місці підключення АУП,
визначається за формулою
---
G V S
-4 в в
G = 2,02 х 10 -------, (12.1)
уп В
де G - мінімальна витрата води, куб. м/с;
уп
G - витрата повітря у виробці, куб. м/с;
в
В - ширина стрічки, м;
S - площа поперечного перерізу аварійної виробки, кв. м.
в
Для того щоб забезпечити витрату води G для гасіння пожежі
уп
на привідній станції конвеєра, тиск води в пожежозрошувальній
мережі на вході в установку повинен бути не менше значення,
визначеного формулою
2
Р = альфа G , (12.2)
уп уп уп
де Р - тиск води на вході в АУП, МПа;
уп
6
альфа - коефіцієнт гідравлічного опору, МПа кв. с/м .
уп
Приймається за технічною документацією на АУП.
Враховуючи різноманітність гірничо-технічних умов, у виробках повинна виконуватися індивідуальна прив'язка АУП до привідних станцій.
2. Протипожежний захист лінійної частини стрічкового конвеєра
Для протипожежного захисту лінійної частини стрічкового конвеєра повинні застосовуватися установки локалізації та гасіння пожеж (УЛГ), які відповідають вимогам ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.