Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг

Такий небаланс холодної води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях споживачів, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті.

За рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу обсягів небалансу холодної води за одним з варіантів:

пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;

пропорційно до кількості стояків водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;

пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір холодної води від внутрішньобудинкової системи водопостачання;

пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається послуга з централізованого водопостачання (або які здійснюють відбір холодної води із системи автономного водопостачання).

У такому разі співвласники будівлі/будинку надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу до початку розрахункового періоду, в якому будуть застосовуватись нові принципи розподілу.

Для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від:

зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;

працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;

кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;

визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом,- за загальною площею приміщення згідно з таблицею 2 цієї Методики.

Значення, отримане виконавцем комунальної послуги та/або виконавцем розподілу комунальної послуги за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.

У разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом;

3) у разі, якщо у будинку (багатоквартирному, двоквартирному), гуртожитку у приміщеннях споживачів неможливо встановити вузли розподільного обліку холодної води (у зв’язку із наявністю загальних місць водокористування, специфіки проекту будівлі тощо), то розподіл обсягів спожитої холодної води між споживачами відбувається за показаннями вузла комерційного обліку холодної води (або відповідно до загальних розрахункових обсягів споживання) пропорційно до кількості осіб, що користуються комунальною послугою у такому будинку;

4) визначений та розподілений відповідно до цього пункту обсяг спожитої холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.

2. У будівлі, що не є житловим (багатоквартирним/двоквартирним) будинком, гуртожитком:

1) якщо послуга з централізованого водопостачання надається для групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом, то розподіл обсягу спожитої холодної води між споживачами, що розташовані на території такого майнового комплексу та користуються послугою з централізованого водопостачання, відбувається за рішенням власника (співвласника) такого комплексу відповідно до договірних відносин між ним та виконавцем комунальної послуги та договірних відносин між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що розташовані на території такого майнового комплексу.

Розподіл обсягів спожитої холодної води здійснюється на підставі показань вузла (вузлів) комерційного обліку, який (які) встановлено на межі майнової належності у кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж, та з урахуванням наявності/відсутності приладів розподільного обліку у споживачів, що розташовані на території такого майнового комплексу, а також специфіки ведення їх господарської діяльності (виробничих і побутових потреб);

2) якщо послуга з централізованого водопостачання надається для будівлі, приміщення в якій є самостійними об’єктами нерухомого майна, то за рішенням власника (співвласників) такої будівлі розподіл обсягу спожитої холодної води між споживачами у ній відбувається відповідно до договірних відносин між ним (ними) та виконавцем комунальної послуги та договірних відносин між виконавцем комунальної послуги та власниками (співвласниками)/наймачами приміщень у такій будівлі.

Розподіл обсягів спожитої холодної води у такій будівлі повинен відбуватись із урахуванням наявності/відсутності приладів розподільного обліку у цих приміщеннях та специфіки ведення їх господарської діяльності (виробничих і побутових потреб);

3) визначений та розподілений відповідно до цього пункту обсяг спожитої холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення з урахуванням обсягу використаної води для виробничих цілей (зокрема, спожитої холодної води у складі продукції);

4) за рішенням власників (співвласників) будівлі, приміщення в яких є самостійними об’єктами нерухомого майна, можуть застосовуватися принципи розподілу обсягу спожитої холодної води, що передбачені пунктом 1 цього розділу.

У такому разі власники (співвласники) такого об’єкту водоспоживання надають виконавцю комунальної послуги та/або виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу.

1. Розрахунковий метод застосовується для визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі/будинку, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку до відновлення його (їх) роботи або заміни.

Розрахунковий метод використовується окремо для кожного розрахункового періоду (місяця) (його частини), у якому вузол комерційного обліку був відсутній або вийшов з ладу протягом 1 доби та більше.

Розрахунковий метод також застосовується для споживача комунальної послуги, якому така комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майно-вим комплексом. При проведені розрахунку обсягу теплової енергії для такої групи будівель та/або споруд застосовується максимальна з нормативних внутрішніх температур для нежитлового приміщення згідно з державними будівельними нормами.

2. Якщо розподіл комунальних послуг у будівлі/будинку здійснюється за сумою декількох вузлів комерційного обліку і один з них вийшов з ладу або був втрачений, то показання інших вузлів комерційного обліку не враховуються, а для всієї будівлі/будинку застосовується розрахунковий метод визначення загального обсягу споживання.

3. Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається:

за даними електронного архіву в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку;

з дати, що настає за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку (в разі відсутності електронного архіву).

Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку.

Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його втратою визначається з дня, що настає за днем останнього дистанційного отримання показань, або з дня, що настає за днем останнього зняття його показань (в усіх інших випадках).

Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого.

Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, визначається з дати, що настає за днем розпломбування вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв’язку з проведенням його ремонту, повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, є день прийняття на абонентський облік.

Виконавець відповідної комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє споживачам про вихід з ладу або втрату вузла комерційного обліку в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживача.

4. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку (групи нежитлових будівель та/або споруд, які є єдиним майновим комплексом) за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у разі виходу його (їх) з ладу або втрати (Qопбуд.розр ), визначається для кожного розрахункового періоду, виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період або за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів за формулою:

5. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку гарячої води (за умови, що приготування гарячої води здійснюється за межами будівлі) загальний обсяг спожитої гарячої води в будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім споживанням у попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:

6. У разі виходу з ладу або втрати лічильника холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається виходячи з середнього споживання за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:

7. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку холодної води загальний обсяг спожитої холодної води у будівлі/будинку за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім загальним споживанням за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою:

1. Проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється:

при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги;

при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від’ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.

Перерозподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягів розподіленої комунальної послуги окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

2. У разі виявлення різниці в результаті уточнення показань вузла (вузлів) комерційного обліку, що визначає/визначають загальний обсяг спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку, перерозподіл проводиться пропорційно до обсягів спожитої відповідної комунальної послуги споживачами, розподілених у розрахунковому періоді, за який здійснюється перерозподіл.

3. В результаті уточнення показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії (на підставі звіряння їх показань, подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами) визначається обсяг перерозподілу спожитої комунальної послуги між споживачами у будівлі/будинку, як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії до коригування та сумою показань таких засобів після коригування.

Вирахуваний таким чином обсяг коригування розподіляється між споживачами за принципом, що наведений у пункті 2 цього розділу.

Після здійснення перерозподілу розподіленого обсягу спожитої комунальної послуги виконавцем розподілу комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі/будинку.

Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у рахунках споживачів у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл.

4. При здійсненні перерозподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі/будинку гарячої/холодної води здійснюється перерозподіл обсягів спожитої послуги з централізованого водовідведення пропорційно до скорегованих обсягів гарячої/холодної води.

1. Коригуючий коефіцієнт - характеристика, що враховує зміну споживання та надання комунальних послуг в населеному пункті на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (воєнний стан).

Коригуючий коефіцієнт розраховується підприємством, що надає послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання гарячої води та погоджується органом місцевого самоврядування.

2. Коригуючий коефіцієнт (kкор) визначається за формулою:

3. Обсяг нарахувань за послуги з централізованого водопостачання, постачання гарячої води у період воєнного стану, для споживачів, щодо яких у виконавця комунальних послуг або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг відсутні дані щодо показань вузлів комерційного або розподільного обліку визначається з урахуванням коригуючого коефіцієнту.

Обсяг нарахувань (розподілу) за послугу з централізованого водовідведення для таких споживачів дорівнює обсягу споживання послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води із урахуванням коригуючого коефіцієнту.

4. Розмір коригуючого коефіцієнту не може бути більший за 1.

5. Після відновлення надання споживачами показань вузлів комерційного або розподільного обліку виконавець або інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов’язані провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до цієї Методики.

6. Для споживачів, приміщення яких не обладнані засобами розподільного обліку, застосовується норма споживання відповідної комунальної послуги, встановлена органом місцевого самоврядування з урахуванням кількості фактично проживаючих та коригуючого коефіцієнту.

7. Для споживачів, що споживають лише послуги з централізованого водовідведення, та у яких відсутні дані про показання вузлів комерційного або розподільного обліку води, застосовується коригуючий коефіцієнт для послуг з централізованого водопостачання.