Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг

Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії (qопmin ) дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (qопmin ), тобто:

2. У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об’єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за такими формулами:

для опалюваного приміщення, оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії або вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):

для опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії:

3. Приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення відповідно до таких умов:

додатковими до внутрішньобудинкової системи опалення є місцеві рекуператори повітря або місцеві теплові насоси, у тому числі кондиціонери в режимі підігріву приміщень, або місцеві стаціонарні системи електроопалення за умови їх переважного використання у години мінімального навантаження енергосистеми, або комбінація зазначеного(их) обладнання/систем;

на додаткове місцеве обладнання/систему є відповідний проект;

енергетичним аудитом визначений за кожний розрахунковий період опалювального періоду базовий обсяг споживання електроенергії таким приміщенням без застосування додаткового(ої) місцевого(ої) обладнання/системи, а також обсяг споживання електроенергії кожним(ою) таким(ою) обладнанням/системою, їх коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію й замінюваний ним/нею обсяг теплової енергії за різних температур опалювального періоду з кроком 1 °C;

надання споживачем у такому приміщенні виконавцю розподілу комунальної послуги підтвердження роботи додаткового(их) обладнання/систем кожного розрахункового періоду у вигляді інформації щодо збільшених обсягів спожитої електроенергії порівняно з базовим її споживанням.

У разі виконання зазначених умов виконавець розподілу комунальної послуги здійснює перевірку дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в приміщенні. У разі недотримання цієї вимоги такому приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулами:

для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):

4. У будівлі/будинку, де житлові/нежитлові приміщення частково оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, для споживачів, приміщення яких не оснащені такими приладами обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 м-2 площі таких приміщень не може становити більше максимальної частки питомого споживання теплової енергії.

Максимальна частка питомого споживання теплової енергії (qопmax ) на опалення приміщень у розрахунковому періоді визначається за формулою:

Таким чином максимально можливий обсяг споживання теплової енергії приміщенням, яке не оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії, розраховується за формулою:

У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо максимально можливого споживання обсягу теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення (Qб.облпр.і ), не оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії:

Після перевірки і, за необхідності, зменшення до максимального можливого обсягу споживання теплової енергії приміщенням, яке не оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії, нерозподілений залишок обсягу теплової енергії, якщо такий виникає, враховується в обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.

1. Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.

2. Поправкові коефіцієнти встановлюються для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, та які не мають вузлів розподільного обліку теплової енергії.

3. Поправкові коефіцієнти розраховуються на основі проектних значень тепловтрат приміщень для кожної окремої будівлі/будинку (для типових будівель - на основі проектних даних для відповідної серії). У разі відсутності проектних даних по тепловтратах окремої будівлі/будинку або аналогічних будівель використовуються спрощені поправкові коефіцієнти, що застосовуються до кожної квартири (приміщення), згідно з таблицею 1 цієї Методики.

4. Після отримання відповідного рішення власників (співвласників) будівлі/будинку під час здійснення розподілу теплової енергії виконавцем розподілу комунальної послуги застосовуються установлені поправкові коефіцієнти до розрахованого обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів протягом усіх наступних розрахункових періодів та наступних опалювальних періодів.

5. Власники (співвласники) будівлі/будинку можуть прийняти рішення про відміну застосування поправкових коефіцієнтів до обсягу спожитої теплової енергії на опалення житлових/нежитлових приміщень таких окремих споживачів, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.

1. Нормативна температура повітря у приміщеннях житлових будинків становить:

у опалюваних приміщеннях будинків, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено до 01 жовтня 2005 року,- 18 °C;

у будинках, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено після 01 жовтня 2005 року, та у будинках, проектну документацію на капітальний ремонт яких затверджено після 12 березня 2011 року,- згідно з державними будівельними нормами.

2. Для приміщення, не оснащеного приладами обліку теплової енергії, у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги розподілений обсяг теплової енергії зменшується з врахуванням періоду, протягом якого відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників до дня, коли підтверджено забезпечення нормативної температури повітря в цьому приміщенні за рахунок усунення недоліків роботи внутрішньобудинкової системи опалення або недоліків огороджувальних конструкцій, які виникли не з вини чи не завдяки зловживанню власника (співвласника, орендаря) цього приміщення.

На сумарний обсяг зменшення теплової енергії на опалення (Qпретпр.і ), розрахований для приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, температура внутрішнього повітря в яких не відповідає нормативним показникам, та наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, такий обсяг спожитої теплової енергії донараховується на особу (осіб), з вини якої (яких) відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, а у разі, якщо таку особу (осіб) не виявлено - на усі опалювані приміщення без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму. Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії.

3. У разі незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні, яке не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії, та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, обсяг зменшення теплової енергії на опалення такого приміщення (Qпретпр.і ) розраховується за формулою:

4. У разі незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні, яке не оснащене приладами розподільного обліку теплової енергії, більш ніж на 6oC та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, на період, протягом якого відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, до дня, коли підтверджено забезпечення нормативної температури повітря, це приміщення не приймає участі у загальному розподілі послуги (у тому числі загальнобудинкових потреб на опалення), а обсяг спожитої теплової енергії таким приміщенням (Qб.облпр.і ) донараховується на особу (осіб), з вини якої (яких) відбулося відхилення від кількісних та/або якісних показників, а у разі, якщо таку особу (осіб) не виявлено - на усі опалювані приміщення без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму. А у разі відсутності у будівлі/будинку інших приміщень без обліку такий обсяг спожитої теплової енергії враховується в обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку.

5. Якщо встановлено факт несанкціонованого втручання (в тому числі самовільного відключення/відокремлення) окремих споживачів у внутрішньобудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, що призвело до її розбалансування, то кількість теплової енергії, що необхідна для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях) інших споживачів будівлі/будинку, у яких є наявні обґрунтовані претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги (Qпретпр.і ), дорозподіляється у розрахунковому періоді на таких окремих споживачів пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об’ємів. Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення такому приміщенню (приміщенням) має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії в приміщеннях, де виникли обґрунтовані претензії щодо якості наданої послуги. При цьому претензії щодо незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні споживача, де встановлено факт несанкціонованого втручання, не приймаються.

6. У разі, якщо відхилення температури гарячої води у приміщенні споживача становить 20oC і більше від нормативної, та за наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, така вода вважається холодною незалежно від наявності/відсутності у такому приміщенні засобу обліку. В цьому випадку обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, розподіляється на усі інші приміщення, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об’єму.

1. Загальний обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд ) залежно від способу забезпечення ГВП у будівлі/будинку визначається у спосіб:

1) у будівлі/будинку з приготуванням гарячої води за її межами загальний обсяг спожитої гарячої води (Vгвпбуд ) визначається так:

за наявності циркуляції - за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (витратомір у складі теплолічильника чи лічильник гарячої води) як різниця обсягів гарячої води, що надійшла до будівлі/будинку подавальним трубопроводом та вийшла з неї зворотнім/циркуляційним трубопроводом;

за відсутності циркуляції - за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (витратомір у складі теплолічильника чи лічильник гарячої води) на подавальному трубопроводі;

2) у разі, якщо приготування гарячої води відбувається у будівлі/будинку (у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці), згідно з пунктом 1 розділу II цієї Методики;

3) розрахунковим методом (Vгвпбуд.розр ) у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку гарячої води або вузла обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті відповідно до пунктів 5, 6 розділу XI цієї Методики;

4) розрахунковим методом для будівлі/будинку, не оснащеній(ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води або вузлом обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті, який зазначено нижче.

Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку, не оснащеній(ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води, розраховується за формулою 4, наведеною у пункті 3 розділу II цієї Методики. При цьому у зазначеній формулі:

обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП приймається як Vгвпвит = 0;

обсяг небалансу споживання гарячої води приймається як Vгвпн.бал = 0;

за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, спорожнення і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як Vліч.гвпз.б.п = 0. В іншому випадку - приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у договорі.

При цьому для такої будівлі/будинку сумарний обсяг спожитої гарячої води в j-их приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку (Сума j V з.б.пліч.гвп), визначається на підставі їх показань. Сумарний обсяг спожитої гарячої води в i-их приміщеннях, не оснащених вузлами розподільного обліку (Сума і V пр.іб.обл.гвп), визначається розрахунком для кожного такого приміщення за формулою:

2. Розподілу підлягають обсяги гарячої води, визначені за складовими формули 4, наведеної у пункті 3 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, наявності/відсутності вузлів розподільного обліку гарячої води у цих приміщеннях, наявності/відсутності витоку з внутрішньобудинкових мереж гарячої води.

Обсяг спожитої гарячої води в j-му приміщенні, оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (V пр.jліч.гвп), розподіляється цьому приміщенню за його (їх) показаннями.

Обсяг спожитої гарячої води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) обліку гарячої води (V пр.іб.обл.гвп), розраховується за формулою:

Відповідно до формул 4 та 40 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу гарячої води не визначається Vгвпн.бал = 0, а обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж гарячої води (за наявності). Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.

Обсяги гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби (Vліч.гвпз.б.п ) на підставі показань вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, не розподіляються між споживачами у разі, якщо ці обсяги передбачені у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а компенсуються виконавцю комунальних послуг управителем.

Якщо у внутрішньобудинковій системі ГВП відсутнє відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби не визначається (Vліч.гвпз.б.п = 0).

За наявності у внутрішньобудинковій системі ГВП відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі/будинку, яка оснащена вузлом комерційного обліку гарячої води, обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, може визначатись відповідно до договору з виконавцем комунальних послуг або співвласники будівлі/будинку можуть прийняти рішення щодо визначення цього обсягу, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги та виконавця комунальних послуг (якщо він не є виконавцем розподілу комунальної послуги) у поточному розрахунковому періоді, а при неможливості цього - не пізніше наступного за ним розрахункового періоду. Визначений так обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби включається до обсягу централізованого водовідведення.

За наявності витоку з внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг якої визначається на підставі показань вузла (вузлів) розподільного обліку, та, якщо встановлено особу, з вини якої стався такий витік, та на яку розподіляються ці витоки, обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку зменшується на обсяг цього витоку пропорційно їх обсягу споживання.

За наявності витоку та якщо виконавець розподілу комунальної послуги обслуговує внутрішньобудинкову систему ГВП, обсяг такого витоку гарячої води з внутрішньобудинкових систем розподіляється на цього виконавця.

Якщо виконавець розподілу комунальної послуги не обслуговує внутрішньобудинкову систему ГВП та не має винної особи, з вини якої стався такий витік, то весь обсяг витоків гарячої води розподіляється на споживачів пропорційно їх обсягу споживання або за рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу.

Витік, у тому числі той, що спричинив залиття приміщень будівлі/будинку та відбувся із мережі або сантехнічного обладнання, що розташоване після вузла розподільного обліку гарячої води, визначається за показаннями такого вузла.

У разі, якщо витік було зафіксовано відповідним актом про витоки, та за наявності у будівлі/будинку приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку, обсяг витоку гарячої води за розрахунковий період визначається як різниця між показаннями вузла комерційного обліку, сумою показань вузлів розподільного обліку та середнім споживанням всіх приміщень без обліку за останні шість місяців. За відсутності витоків гарячої води приймають Vгвпвит = 0.

Якщо витік стався з вини споживача, у тому числі у зв’язку із несанкціонованим втручанням у роботу внутрішньобудинкової системи ГВП, та таку особу встановлено, то споживачі (виконавець розподілу комунальної послуги) мають право вимагати від такої особи відшкодування їм вартості розподіленого на них обсягу витоку.

Факт непотрапляння витоку до мережі централізованого водовідведення повинен бути підтверджений виконавцем розподілу комунальної послуги та/або виконавцем послуги з централізованого водовідведення, для чого особа, з вини якої стався витік, або власник/співвласники будівлі/будинку повинні викликати, але не пізніше доби після усунення витоку, представника виконавця розподілу комунальної послуги та/або виконавця послуги з централізованого водовідведення на місце витоку для проведення відповідного обстеження.

Обсяги небалансу гарячої води (Vгвпн.бал ) та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.

Такий небаланс гарячої води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях споживачів та вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг).

За рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу обсягів небалансу гарячої води за одним з варіантів:

пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;

пропорційно до кількості стояків гарячого водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;

пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір гарячої води від внутрішньобудинкової системи ГВП;

пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається послуга з постачання гарячої води.

У такому разі співвласники будівлі/будинку надають виконавцю розподілу комунальної послуги всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу до початку розрахункового періоду, в якому будуть застосовуватись нові принципи розподілу.

Для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця комунальної послуги та/або виконавця розподілу комунальної послуги, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від:

зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;

працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;

кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;

визначених виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу комунальної послуги для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом,- за загальною площею приміщення згідно з таблицею 2 цієї Методики.

Значення, отримане виконавцем комунальної послуги та/або виконавцем розподілу комунальної послуги за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.

У разі, якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, то виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги та/або виконавець розподілу комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом.

3. У разі, якщо у будинку (багатоквартирному, двоквартирному), гуртожитку у приміщеннях споживачів не можливо встановити вузли розподільного обліку гарячої води (у зв’язку із наявністю загальних місць водокористування, специфіки проекту будівлі тощо), то розподіл обсягів спожитої гарячої води між споживачами відбувається за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (або відповідно до загальних розрахункових обсягів споживання) пропорційно до кількості осіб, що користуються комунальною послугою у такому будинку (гуртожитку).

4. Визначений та розподілений відповідно до цього розділу обсяг спожитої гарячої води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.

5. Для здійснення виконавцем розподілу послуги з централізованого водовідведення нарахувань кожному споживачу виконавець розподілу послуги з постачання гарячої води (щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим) надає виконавцю розподілу послуги з централізованого водовідведення дані щодо обсягів споживання гарячої води кожним споживачем. Інформація може надаватись в письмовому або електронному вигляді за домовленістю сторін.

1. У будівлі, що є житловим (багатоквартирним/двоквартирним) будинком, гуртожитком:

1) загальний обсяг спожитої холодної води (Vв.пбуд ) залежно від потреб споживання у будівлі/будинку визначається у спосіб:

у будівлі/будинку, де споживання холодної води призначене тільки для надання споживачам послуги з водопостачання (без приготування гарячої води у будівлі/будинку Vх.вгвп.буд = 0) визначається за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку холодної води (лічильник холодної води) при централізованому водопостачанні або лічильника холодної води, установленого на вводі системи автономного водопостачання (за наявності такої системи);

у будівлі/будинку, де споживання холодної води призначене для надання споживачам послуги з водопостачання та для потреб приготування у неї (ньому) гарячої води, визначається за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку холодної води з врахуванням показань вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті (Vх.вгвп.буд )в залежності від схеми його розташування;

розрахунковим методом у разі тимчасового виходу або втрати вузла комерційного обліку холодної води (Vх.вгвп.буд ) відповідно до пункту 7 розділу XI цієї Методики;

розрахунковим методом для будівлі/будинку без приготування у неї (ньому) гарячої води та не оснащеній(им) вузлом обліку (Vв.пбуд = Vх.вбуд =), обсяг спожитої холодної води, розраховується за формулою 7, наведеною у пункті 5 розділу II цієї Методики. При цьому у зазначеній формулі:

обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання (або із мереж системи автономного водопостачання) приймається як Vх.ввит = 0;

обсяг небалансу споживання холодної води приймається як Vх.вн.бал = 0;

за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, сезонні потреби на полив прибудинкової території, спорожнення, промивку і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як Vліч.х.вз.б.п = 0. В іншому випадку - приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у відповідному договорі.

При цьому для такої будівлі/будинку сумарний обсяг спожитої холодної води в j-их приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку (Сума j V пр.jліч.х.в), визначається на підставі їх показань. Сумарний обсяг спожитої холодної води в i-их приміщеннях, не оснащених вузлами розподільного обліку (Сума j V пр.іб.обл.х.в), визначається розрахунком для кожного такого приміщення за формулою:

2) розподілу підлягають обсяги холодної води, визначені за складовими формули 7, наведеної у пункті 5 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, наявності/відсутності вузлів розподільного обліку холодної води у цих приміщеннях, наявності/відсутності витоку з внутрішньобудинкових мереж водопостачання.

Обсяг спожитої холодної води в j-му приміщенні, оснащеному вузлом (вузлами) обліку холодної води (V пр.jліч.х.в), розподіляється цьому приміщенню за його (їх) показаннями.

Обсяг спожитої холодної води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом (вузлами) обліку холодної води (V пр.іб.обл.х.в), розраховується за формулою:

Відповідно до формул 7 та 42 цієї Методики у будівлі/будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу холодної води не визначається Vх.вн.бал = 0, а обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж водопостачання (за наявності) та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті. Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.

Обсяги холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби (V з.б.пліч.х.в), на підставі показань вузла розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, не розподіляються між споживачами у разі, якщо ці обсяги передбачені у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а компенсуються виконавцю комунальних послуг управителем.

Якщо у внутрішньобудинковій системі водопостачання відсутнє відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг витраченої холодної води на загальнобудинкові потреби не визначається (V з.б.пліч.х.= 0).

За наявності у внутрішньобудинковій системі водопостачання відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі/будинку, яка оснащена вузлом комерційного обліку холодної води, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, може визначатись відповідно до договору з виконавцем комунальних послуг або співвласники будівлі/будинку можуть прийняти рішення щодо визначення цього обсягу, про що письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги та виконавця комунальних послуг (якщо він не є виконавцем розподілу комунальної послуги) у поточному розрахунковому періоді, а при неможливості цього - не пізніше наступного за ним розрахункового періоду. Визначений так обсяг витраченої холодної води на загальнобудинкові потреби, крім обсягів холодної води, витраченої на полив клумб і газонів, включається до обсягу централізованого водовідведення.

За наявності витоку з внутрішньобудинкової системи водопостачання, обсяг якої визначається на підставі показань вузла (вузлів) розподільного обліку, та, якщо встановлено особу, з вини якої стався такий витік, та на яку розподіляються ці витоки, обсяг споживання холодної води у приміщеннях без обліку зменшується на обсяг цього витоку пропорційно їх обсягу споживання.

За наявності витоку та якщо виконавець розподілу комунальної послуги обслуговує внутрішньобудинкову систему водопостачання, обсяг такого витоку холодної води з внутрішньобудинкових систем розподіляється на цього виконавця.

Якщо виконавець розподілу комунальної послуги не обслуговує внутрішньобудинкову систему водопостачання та не має винної особи, з вини якої стався такий витік, то весь обсяг витоків холодної води розподіляється на споживачів пропорційно їх обсягу споживання або за рішенням співвласників будівлі/будинку застосовується інший принцип розподілу.

Витік, у тому числі той, що спричинив залиття приміщень будівлі/будинку та відбувся із мережі або сантехнічного обладнання, що розташоване після вузла розподільного обліку холодної води, визначається за показаннями такого вузла.

У разі, якщо витік було зафіксовано відповідним актом про витоки, та за наявності у будівлі/будинку приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку, обсяг витоку холодної води за розрахунковий період визначається як різниця між показаннями вузла комерційного обліку, сумою показань вузлів розподільного обліку та середнім споживанням всіх приміщень без обліку за останні шість місяців. За відсутності витоків холодної води приймають Vх.ввит = 0.

Якщо витік стався з вини споживача, у тому числі у зв’язку із несанкціонованим втручанням у роботу внутрішньобудинкової системи водопостачання, та таку особу встановлено, то споживачі (виконавець розподілу комунальної послуги) мають право вимагати від такої особи відшкодування їм вартості розподіленого на них обсягу витоку.

Факт непотрапляння витоку до мережі централізованого водовідведення повинен бути підтверджений виконавцем розподілу комунальної послуги та/або виконавцем послуги з централізованого водовідведення, для чого особа, з вини якої стався витік, або власник/співвласники будівлі/будинку повинні викликати, але не пізніше доби після усунення витоку, представника виконавця розподілу комунальної послуги та/або виконавця послуги з централізованого водовідведення на місце витоку для проведення відповідного обстеження.

Обсяги небалансу холодної води (Vх.вн.бал ) та обсяги спожитої холодної води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається холодна вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.