Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту

Відповідно до статей 34 та 59 Закону України "Про автомобільний транспорт", підпункту 4.8.41 підпункту 4.8 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, та з метою надання автомобільними перевізниками якісних і безпечних послуг з перевезення пасажирів і вантажів на автомобільному транспорті

1. Затвердити Порядок підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, що додається.

2. Департаменту автомобільного транспорту забезпечити:

1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

2) доведення цього наказу до відома всіх зацікавлених підприємств, установ і організацій.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Єфименка К.О.

1. Цей Порядок визначає організаційну структуру системи підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (далі - підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів), встановлює процедури визначення навчальних центрів з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів (далі - Навчальний центр) та вимоги до них, процедури перевірки знань керівників і спеціалістів.

2. Підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів проводиться з метою розширення та поглиблення раніше здобутих знань, умінь та навичок керівників і спеціалістів, вивчення та дотримання ними вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки з визначеного напряму їхньої діяльності, а також з метою забезпечення достатнього рівня кваліфікації керівників і спеціалістів для роботи на цьому ринку, підвищення рівня безпеки та якості надання послуг автомобільного транспорту.

Під керівниками і спеціалістами у цьому Порядку розуміють працівників автомобільного транспорту, які згідно з національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців.

3. Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які:

надають послуги з перевезення пасажирів та/чи вантажів автомобільними транспортними засобами на договірних умовах за плату і відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів;

мають намір здійснювати діяльність з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та подали в установленому порядку заяву про видачу свідоцтва про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки;

є Навчальними центрами та здійснюють діяльність з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів.

4. Обробка та захист персональних даних здійснюються відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

5. Підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів здійснюється згідно з цим Порядком відповідно до затверджених наказом Міністерства інфраструктури України типових навчальних програм та навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, складених за такими напрямами:

1) з питань надання послуг автомобільного транспорту:

внутрішні перевезення пасажирів;

міжнародні перевезення пасажирів;

внутрішні перевезення вантажів;

міжнародні перевезення вантажів;

2) з питань безпеки:

безпека перевезень;

охорона праці;

пожежна безпека.

1. Організаційну структуру системи підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів складають: Міністерство інфраструктури України, Державна служба України з безпеки на транспорті, Навчальні центри та профспілка, яка є Стороною укладення Галузевої угоди у сфері автомобільного транспорту (далі - Профспілка) та належить до сторони соціального діалогу на галузевому рівні.

2. Мінінфраструктури України в межах своїх повноважень:

установлює вимоги до організації системи та проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, перевірки їх знань;

установлює вимоги до Навчальних центрів, здійснює їх визначення та вносить до відповідного переліку;

веде облік виданих (переоформлених, дублікатів, анульованих) свідоцтв про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки;

веде перелік осіб, що пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, та перелік виданих свідоцтв професійної компетентності (далі - СПК);

забезпечує розроблення та затверджує за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Профспілкою типові навчальні програми та навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами;

здійснює методологічне керівництво підвищенням кваліфікації керівників і спеціалістів та координацію роботи Навчальних центрів;

здійснює контроль за роботою Навчальних центрів щодо відповідності вимогам цього Порядку процесу навчання з підвищення кваліфікації та перевірки ними знань керівників і спеціалістів спільно з Профспілкою;

формує та затверджує за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Профспілкою загальний перелік тестових завдань, що використовуються під час перевірки знань керівників і спеціалістів.

3. Укртрансбезпека в межах своїх повноважень:

бере участь у визначенні Навчальних центрів;

здійснює контроль за виконанням суб'єктами господарювання в галузі автомобільних перевезень вимог законодавства щодо підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів.

4. Підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за напрямами проводиться у Навчальних центрах. Для визначення Навчальних центрів при Міністерстві інфраструктури України створюється Атестаційна комісія.

5. Навчальний центр може створюватися на базі галузевих навчальних закладів, учбових комбінатів, наукових установ різних форм власності.

6. Основним завданням Навчального центру є проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів з надання їм знань у сфері надання послуг автомобільного транспорту, з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки.

7. Обов'язки Навчального центру:

організація та проведення навчання з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів;

розроблення на основі типових навчальних програм і навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами навчальних програм і навчально-тематичних планів, забезпечення в повному обсязі та на належному рівні їх виконання;

здійснення підбору педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівників і провідних фахівців галузі (далі - викладач) з відповідним рівнем кваліфікації та підготовки, досвідом професійної діяльності для проведення навчання з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами;

здійснення матеріально-технічного, науково-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу;

облік навчальних груп і навчальної роботи;

проведення перевірки знань керівників і спеціалістів після проходження підвищення кваліфікації (за участю Профспілки);

забезпечення виготовлення бланків, видача та ведення обліку виданих у Навчальному центрі СПК;

звітування перед Мінінфраструктури України, що передбачає надання за квартал інформації про кількість осіб, які пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та яким видані СПК (із зазначенням напрямів підвищення кваліфікації).

8. У своїй діяльності Навчальний центр керується нормативно-правовими актами, у тому числі цим Порядком, та нормативними документами, що регулюють відносини у сфері надання послуг автомобільного транспорту, з питань безпеки перевезень, охорони праці, пожежної безпеки.

1. Навчальний центр повинен мати свідоцтво про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку (далі - Свідоцтво), видане Міністерством інфраструктури України згідно з розділом III цього Порядку.

2. Вимоги до матеріально-технічної бази Навчального центру:

1) для забезпечення проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів у розпорядженні Навчального центру повинні бути навчальні приміщення, що відповідають ДБН В.2.2-3-97 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів". Мінімальна площа навчальних приміщень, що використовуються для проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, визначається з розрахунку не менше 2,4 кв. м на одного слухача;

2) навчальні приміщення, що використовуються для проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, повинні бути оснащені необхідними засобами навчання, комп'ютерною, мультимедійною, офісною та копіювальною технікою, відповідним програмним забезпеченням. Комплектація навчальних та інших приміщень повинна бути достатньою для здійснення навчання за відповідними напрямами підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів.

1. Навчальний центр повинен мати нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки, а також технічну, технологічну та навчально-методичну літературу, що відповідає напрямам підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів.

2. До складу навчально-методичної бази повинні входити:

нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки;

порядок проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів у Навчальному центрі;

навчальні підручники, посібники, інша технічна, технологічна та навчально-методична література;

навчальні програми та навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, на які отримано право здійснювати навчання;

конспекти лекцій за кожним напрямом підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів;

матеріали для проведення занять.

1. Для проведення робіт, пов'язаних з визначенням Навчальних центрів, при Міністерстві інфраструктури України створюється Атестаційна комісія.

2. Атестаційна комісія складається з голови, заступника голови та членів комісії у кількості не менше трьох, один з яких виконує обов'язки відповідального секретаря. До складу Атестаційної комісії входять представники Міністерства інфраструктури України, Укртрансбезпеки, Профспілки та Всеукраїнського галузевого об'єднання організацій роботодавців (за згодою). Склад Атестаційної комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

3. Ведення журналу обліку заяв та виданих (переоформлених, дублікатів, анульованих) свідоцтв про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (додаток 2) (далі - журнал обліку заяв та Свідоцтв), переліку визначених Навчальних центрів і підготовку матеріалів до засідання Атестаційної комісії здійснює відповідальний секретар Атестаційної комісії (далі - відповідальний секретар).

1. Для отримання Свідоцтва суб'єкт господарювання, який бажає бути визначеним як Навчальний центр (далі - суб'єкт господарювання - заявник), подає до Міністерства інфраструктури України разом із супровідним листом заяву про видачу свідоцтва про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (додаток 3), до якої додає:

копію установчого документа суб'єкта господарювання - заявника, засвідчену підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання - заявника;

копію затвердженого керівником суб'єкта господарювання - заявника порядку проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, розробленого відповідно до вимог цього Порядку;

копії документів, що підтверджують право власності суб'єкта господарювання - заявника або оренди ним приміщень, де проводитиметься підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів;

інформаційний листок з відомостями щодо матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання - заявника, що використовуватиметься для забезпечення проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів (засвідчений підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання -заявника);

копії затверджених керівником суб'єкта господарювання - заявника навчальних програм та навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами;

інформаційний листок з відомостями про викладачів суб'єкта господарювання - заявника щодо їх освіти, рівня кваліфікації та досвіду професійної діяльності відповідно до напряму, за яким здійснюватиметься підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів (підписаний керівником та засвідчений печаткою суб'єкта господарювання - заявника);

інформаційний листок з переліком наявних у суб'єкта господарювання нормативно-правових актів та нормативних документів з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки, а також технічної, технологічної та навчально-методичної літератури, матеріалів для проведення занять (засвідчений підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання - заявника);

плани лекцій з кожного напряму, за яким здійснюватиметься підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів;

зразки екзаменаційних білетів, які містять тестові завдання з переліку, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України.

Разом з комплектом документів та матеріалів (далі - документи) суб'єкт господарювання - заявник подає опис документів, що додають до заяви про видачу свідоцтва про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (додаток 4) (далі - опис документів).

2. У разі зміни відомостей, зазначених у документах, які додаються до заяви про видачу Свідоцтва, суб'єкт господарювання - заявник повинен повідомити про такі зміни Міністерство інфраструктури України в десятиденний строк з дати їх виникнення.

3. Заява про видачу Свідоцтва реєструється в журналі обліку заяв та Свідоцтв із внесенням дати та номера реєстрації заяви про видачу Свідоцтва до опису документів.

4. У разі подання суб'єктом господарювання - заявником неповного комплекту документів, які додаються до заяви про видачу Свідоцтва, ці документи підлягають поверненню разом із описом документів для усунення недоліків.

5. На кожного суб'єкта господарювання - заявника формується окрема атестаційна справа з наданих ним документів для отримання Свідоцтва.

6. Дата засідання Атестаційної комісії визначається її головою (у разі відсутності голови Атестаційної комісії - його заступником) у строк, що не перевищує п'ятнадцяти робочих днів з дати отримання Міністерством інфраструктури України заяви про видачу Свідоцтва.

7. Під час проведення свого засідання Атестаційна комісія за результатами розгляду поданих документів приймає більшістю голосів одне з таких рішень:

видати Свідоцтво;

відмовити у видачі Свідоцтва.

У разі однакової кількості голосів вирішальним є голос голови Атестаційної комісії.

8. Рішення Атестаційної комісії, прийняте відповідно до пункту 7 цієї глави, оформлюється протоколом, який підписують голова, заступник голови, відповідальний секретар та члени Атестаційної комісії, що були присутніми на засіданні Атестаційної комісії, та затверджується наказом Міністерства інфраструктури України. У рішенні про відмову у видачі Свідоцтва зазначаються підстави для відмови.

9. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі Свідоцтва є:

неповний комплект документів, доданих до заяви щодо отримання Свідоцтва; або

недостовірність даних у документах, доданих до заяви про видачу Свідоцтва; або

неможливість суб'єкта господарювання - заявника забезпечити якісне навчання згідно з документами, доданими до заяви про видачу Свідоцтва.

10. Повідомлення про прийняте рішення оформлюється в письмовій формі та разом з копією відповідного наказу Міністерства інфраструктури України надсилається суб'єкту господарювання - заявнику не пізніше п'яти робочих днів з дати затвердження протоколу засідання Атестаційної комісії.

11. У разі відмови у видачі Свідоцтва суб'єкт господарювання - заявник може подати нову заяву про видачу Свідоцтва після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі Свідоцтва, не раніше ніж через три місяці з дати затвердження відповідного протоколу засідання Атестаційної комісії з рішенням про відмову у видачі Свідоцтва.

12. Рішення про відмову у видачі Свідоцтва може бути оскаржено відповідно до законодавства.

13. На підставі рішення Атестаційної комісії щодо видачі Свідоцтва видається наказ Мінінфраструктури України. У п'ятиденний строк з дати видання такого наказу оформлюється Свідоцтво та подається на підпис заступнику Міністра - керівнику апарату. Оформлене та підписане Свідоцтво видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання - заявника під її особистий підпис із внесенням відповідного запису до журналу обліку заяв та Свідоцтв.

14. У п'ятиденний строк з дати видання наказу Мінінфраструктури України про видачу Свідоцтва вноситься відповідна інформація до переліку визначених навчальних центрів з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (додаток 5).

15. Строк дії Свідоцтва становить п'ять років. Початком строку дії Свідоцтва є дата видання наказу Мінінфраструктури України про видачу Свідоцтва.

16. Навчальний центр не може передавати Свідоцтво або його копію іншому суб'єкту господарювання для проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів.

17. У разі якщо Навчальний центр має намір здійснювати зазначене в Свідоцтві підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів після закінчення строку його дії, нове Свідоцтво він отримує згідно з процедурою, визначеною цією главою. У цьому разі Навчальний центр може подати заяву про видачу Свідоцтва не раніше ніж за два місяці до закінчення строку дії попереднього Свідоцтва.

Додатково до документів, що додаються до заяви про видачу Свідоцтва відповідно до пункту 1 цієї глави, Навчальний центр додає копію попереднього Свідоцтва.

18. У разі якщо після видання наказу Мінінфраструктури України про видачу нового Свідоцтва до закінчення строку дії попереднього Свідоцтва залишається більше ніж десять днів, початком строку дії нового Свідоцтва є день, наступний за останнім днем дії попереднього Свідоцтва.

1. Підставами для переоформлення Свідоцтва є:

зміна найменування Навчального центру (якщо зміна найменування не пов'язана з його реорганізацією);

зміна місцезнаходження Навчального центру.

2. У разі виникнення підстав для переоформлення Свідоцтва Навчальний центр зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати виникнення таких підстав подати до Мінінфраструктури України заяву про переоформлення свідоцтва про визначення навчального центру з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, з питаннями безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки (додаток 6), разом зі Свідоцтвом, що підлягає переоформленню, оригіналами або засвідченими в установленому порядку копіями відповідних документів, які підтверджують зазначені зміни.

3. Заява про переоформлення Свідоцтва реєструється в журналі обліку заяв та Свідоцтв.

4. Дата засідання Атестаційної комісії визначається її головою (у разі відсутності голови Атестаційної комісії - його заступником) у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати надходження до Мінінфраструктури України заяви про переоформлення Свідоцтва.

5. Під час проведення свого засідання Атестаційна комісія за результатами розгляду поданих документів приймає більшістю голосів одне з таких рішень:

переоформити Свідоцтво та визнати недійсним попереднє Свідоцтво;

відмовити в переоформленні Свідоцтва.

У разі однакової кількості голосів вирішальним є голос голови Атестаційної комісії.

6. Рішення Атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують голова, заступник голови, відповідальний секретар та члени Атестаційної комісії, що були присутніми на засіданні Атестаційної комісії, та затверджується наказом Мінінфраструктури України. У рішенні про відмову в переоформленні Свідоцтва зазначаються підстави для відмови.

7. Підставами для прийняття рішення про відмову в переоформленні Свідоцтва є:

недостовірність даних у документах, доданих до заяви про переоформлення Свідоцтва;

зміна найменування Навчального центру, пов'язана з його реорганізацією.

8. Повідомлення про прийняте рішення оформляється в письмовій формі та разом з копією відповідного наказу Міністерства інфраструктури України надсилається Навчальному центру не пізніше п'яти робочих днів з дати затвердження протоколу засідання Атестаційної комісії.

9. Рішення про відмову в переоформленні Свідоцтва може бути оскаржено відповідно до законодавства.

10. На підставі рішення Атестаційної комісії щодо переоформлення Свідоцтва та визнання недійсним попереднього Свідоцтва видається наказ Мінінфраструктури України. У п'ятиденний строк з дня видання такого наказу Свідоцтво переоформлюється та подається на підпис заступнику Міністра - керівнику апарату. Переоформлене та підписане Свідоцтво видається уповноваженій особі Навчального центру під його особистий підпис із внесенням відповідних записів до журналу обліку заяв та Свідоцтв.

11. Строк дії переоформленого Свідоцтва не може перевищувати строку дії, зазначеного в попередньому Свідоцтві, що переоформлюється.

12. У п'ятиденний строк з дати видання наказу Мінінфраструктури України про переоформлення Свідоцтва та визнання недійсним попереднього Свідоцтва відповідна інформація вноситься до переліку визначених Навчальних центрів та журналу обліку заяв та Свідоцтв.

1. Підставами для видачі дубліката Свідоцтва є:

втрата Свідоцтва;

пошкодження Свідоцтва.

2. У разі втрати або пошкодження Свідоцтва Навчальний центр зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати виникнення підстав для видачі дубліката Свідоцтва подати до Мінінфраструктури України заяву про видачу дубліката Свідоцтва (додаток 6).

3. У разі якщо бланк Свідоцтва є непридатним для користування унаслідок його пошкодження, Навчальний центр додає до заяви про видачу дубліката Свідоцтва відповідне непридатне для користування Свідоцтво.

4. Заява про видачу дубліката Свідоцтва реєструється в журналі обліку заяв та Свідоцтв.

5. На підставі рішення Атестаційної комісії щодо видачі дубліката Свідоцтва видається наказ Мінінфраструктури України. У п'ятиденний строк з дати видання такого наказу оформлюється на новому бланку дублікат Свідоцтва з відміткою "ДУБЛІКАТ" замість утраченого або пошкодженого Свідоцтва та подається на підпис заступнику Міністра - керівнику апарату. Оформлений та підписаний дублікат Свідоцтва видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання - заявника під її особистий підпис із внесенням відповідного запису до журналу обліку заяв та Свідоцтв.

6. Строк дії дубліката Свідоцтва не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченому або пошкодженому Свідоцтві.

7. Дублікат Свідоцтва видається у п'ятиденний строк з дати видання наказу Мінінфраструктури України про видачу дубліката Свідоцтва з внесенням відповідної інформації до переліку визначених Навчальних центрів і журналу обліку заяв та Свідоцтв.

1. Підставами для анулювання Свідоцтва є:

заява про анулювання Свідоцтва (додаток 6);

припинення діяльності Навчального центру;

незабезпечення або неможливість забезпечення Навчальним центром виконання вимог, встановлених главами 2, 3 розділу ІІ цього Порядку, що виявлено за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Заява про анулювання Свідоцтва, подана Навчальним центром до Мінінфраструктури України разом із супровідним листом, реєструється у журналі обліку заяв та Свідоцтв (додаток 4).

3. У разі наявності (надходження) інформації чи встановлення факту, що підтверджують наявність підстави для анулювання Свідоцтва (крім подання заяви про анулювання Свідоцтва), складається відповідний акт, який підписують голова, заступник голови Атестаційної комісії та відповідальний секретар.

4. На підставі заяви про анулювання Свідоцтва або відповідного акта проводиться засідання Атестаційної комісії. Дата засідання Атестаційної комісії визначається її головою (у разі відсутності голови Атестаційної комісії - його заступником) у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати надходження до Мінінфраструктури України заяви про анулювання Свідоцтва або складання відповідного акта.

5. Під час проведення свого засідання Атестаційна комісія, ознайомившись із заявою про анулювання Свідоцтва або відповідним актом та матеріалами, які стали підтвердженням факту наявності підстави для анулювання Свідоцтва, приймає більшістю голосів одне з таких рішень:

анулювати Свідоцтво;

відмовити в анулюванні Свідоцтва.

У разі однакової кількості протилежних голосів вирішальним є голос голови Атестаційної комісії.

6. Рішення Атестаційної комісії, прийняте відповідно до пункту 5 цієї глави, оформлюється протоколом, який підписують голова, заступник голови, відповідальний секретар та члени Атестаційної комісії, що були присутніми на засіданні Атестаційної комісії, та затверджується наказом Мінінфраструктури України. У рішенні про відмову в анулюванні Свідоцтва зазначаються підстави для відмови.

7. Розгляд питань про анулювання Свідоцтва на підставі акта про незабезпечення або неможливість забезпечення Навчальним центром виконання вимог, встановлених главами 2, 3 розділу ІІ цього Порядку, здійснюється Атестаційною комісією з обов'язковим запрошенням представників цього Навчального центру.

8. Атестаційна комісія повинна мати підтвердження щодо отримання Навчальним центром повідомлення про час та місце розгляду питання про анулювання Свідоцтва.

9. У разі неприбуття представників Навчального центру на засідання Атестаційної комісії питання про анулювання Свідоцтва розглядається без їх участі.

10. На підставі рішення Атестаційної комісії про анулювання Свідоцтва видається наказ Мінінфраструктури України.

11. Рішення про анулювання Свідоцтва може бути оскаржено відповідно до законодавства.

12. У разі відсутності представника Навчального центру на засіданні Атестаційної комісії повідомлення про прийняте рішення (крім випадку прийняття рішення на підставі акта щодо припинення діяльності Навчального центру) оформляється в письмовій формі та надсилається Навчальному центру протягом трьох робочих днів з дати затвердження протоколу засідання Атестаційної комісії.

13. Не пізніше наступного робочого дня з дати видання наказу Мінінфраструктури України про анулювання Свідоцтва відповідна інформація зазначається в журналі обліку заяв та Свідоцтв, а також у переліку визначених Навчальних центрів.

14. У разі анулювання Свідоцтва Навчальний центр може подати заяву на одержання нового Свідоцтва після усунення причин, що стали підставою для анулювання Свідоцтва.

1. Суб'єкти господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів та/чи вантажів автомобільними транспортними засобами (далі - автомобільні перевізники), подають до Навчального центру заяву, форму якої наведено в додатку 7 до цього Порядку.

До заяви додаються 2 фотокартки розміром 4 х 6 см особи, яка має намір підвищити кваліфікацію, а також копії:

паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;

диплома про освіту;

СПК (у разі повторного підвищення кваліфікації цією особою).

2. До проходження підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів допускаються особи, які мають вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр").

3. Зарахування осіб на навчання з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, а також їх відрахування оформлюються наказом керівника Навчального центру.

4. Навчальні групи реєструються Навчальним центром у журналі обліку навчальних груп з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів (додаток 8) до початку занять з одночасним визначенням дати підсумкового контролю знань - проходження тестування.

5. Навчальні центри проводять підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів згідно з порядком проведення підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів у Навчальному центрі за навчальними програмами та навчально-тематичними планами підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами.

6. Навчальний центр здійснює планування своєї роботи згідно з навчальними програмами та навчально-тематичними планами підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідними напрямами та веде облік навчальної роботи.

7. Планування та облік навчальної роботи проводяться з метою:

планомірного ведення навчального процесу;

забезпечення послідовності теоретичного й практичного навчання;

обліку проведених занять;

обліку відвідування занять;

контролю за навчальним процесом.

8. Основними навчально-методичними документами при плануванні навчального процесу в Навчальному центрі є:

план-графік навчального процесу;

розклад занять Навчального центру.

9. Основними документами обліку навчальної роботи є:

конспект лекцій;

журнал відвідування занять.

10. Комплектування навчальних груп здійснюється відповідно до тематичного спрямування підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів. Кількість слухачів у навчальній групі не повинна перевищувати 20 осіб.

11. Необхідні знання та навички під час підвищення кваліфікації керівники і спеціалісти набувають за допомогою теоретичних і практичних занять. Теоретичні заняття проводяться у вигляді усних чи письмових занять або їх поєднання. Практичні заняття проводяться додатково до теоретичної підготовки.

12. Навчальна година становить 45 хвилин. Кількість щоденних навчальних годин не повинна перевищувати 8 навчальних годин.

13. Тривалість підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів залежно від напряму або їх поєднання становить від 36 до 72 навчальних годин.

1. Для перевірки набутих особами знань під час підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів Навчальні центри проводять підсумковий екзамен у формі тестування та за необхідності - співбесіди. Співбесіда проводиться після проходження особою тестування.

Процедура тестування передбачає проведення таких етапів:

проведення тестування;

оформлення результатів проведення тестування;

видача СПК.

2. Тестування проводиться таким чином:

1) для проведення тестування наказом керівника Навчального центру створюється екзаменаційна комісія, до складу якої включаються представники Профспілки та особи (не менше двох) з числа викладачів Навчального центру;

2) для проведення тестування додатково може бути включено до складу екзаменаційної комісії особу, яка не є представником Навчального центру (за згодою). Така особа повинна відповідати вимогам не нижче рівня, що висувається до викладача Навчального центру, не повинна працювати в автомобільного перевізника, де працює особа, знання якої перевіряються, повинна володіти знаннями у сфері, з питань якої проводиться перевірка знань, та бути обізнаною з документацією щодо проведення тестування;

3) до тестування допускаються особи, які пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів у Навчальному центрі з визначеного напряму, за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство;

4) тестування проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, які містять тестові завдання (зразок екзаменаційного білета наведено в додатку 9 до цього Порядку);

5) в екзаменаційному білеті повинно бути не менше 20 тестових завдань, але не більше 30, четверта частина з яких є ситуаційними вправами;

6) Навчальний центр повинен мати на час проведення тестування необхідну кількість екзаменаційних білетів;

7) тестове завдання складається з питання та варіантів відповіді на поставлене питання. На кожне питання повинно бути чотири варіанти відповіді: один - правильний і три - неправильні;

8) до екзаменаційного білета має бути включено не менше одного тестового завдання з кожної теми типової навчальної програми підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, що базується на вимогах частини другої статті 59 Закону України "Про автомобільний транспорт" та на нормах Додатка І до Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 21 жовтня 2009 року № 1071/2009 щодо встановлення спільних правил стосовно умов допуску до роботи автотранспортних операторів і скасування Директиви Ради № 96/26/ЄС (далі - Регламент (ЄС) № 1071/2009);

9) особа, знання якої перевіряються, не повинна знати зміст екзаменаційних білетів, які буде використано під час проведення тестування, але Навчальний центр повинен надати їй можливість ознайомитися з переліком тестових завдань, які будуть включені до екзаменаційних білетів;

10) перед проходженням тестування особа, знання якої перевіряються, власноручно заповнює усі необхідні реквізити в отриманому нею екзаменаційному білеті та підписує кожний його аркуш;

11) тривалість проведення тестування не повинна перевищувати 3 години. Відлік часу починається після ознайомлення особи, знання якої перевіряються, зі змістом екзаменаційного білета;

12) під час тестування особа, знання якої перевіряються, повинна відповісти на питання тестових завдань. Відповідь зараховується правильною, якщо особа позначила лише правильний варіант відповіді;

13) члени екзаменаційної комісії, які проводили тестування, відзначають в екзаменаційному білеті загальні підсумки тестування (кількість тестових завдань, кількість правильних і неправильних відповідей, кількість тестових завдань, на які не надано відповіді, % правильних відповідей на поставлені питання), результати співбесіди (у разі проведення) та підписують його.

3. Результати проведення тестування оформляються таким чином:

1) екзаменаційна комісія за результатами тестування складає протокол з проведення тестування (додаток 10) у двох примірниках, які підписують усі присутні на екзамені члени екзаменаційної комісії та затверджує керівник Навчального центру, в якому проводився екзамен, своїм особистим підписом та печаткою Навчального центру. Один примірник протоколу з проведення тестування протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем проведення тестування, разом з інформацією про осіб, які пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та яким видані СПК, направляється до Мінінфраструктури України. Другий примірник протоколу з проведення тестування зберігається в Навчальному центрі протягом 10 років від дати проведення тестування;

2) рішення щодо позитивних результатів проходження тестування приймається екзаменаційною комісією, якщо особа, знання якої перевіряються, правильно відповіла більше ніж на 80 % включених до екзаменаційного білета тестових завдань за відведений для тестування час.

При кількості правильних відповідей 80 % рівно або на 1-2 відповіді менше обов'язковою є співбесіда цієї особи з членами екзаменаційної комісії, за результатами якої екзаменаційна комісія приймає рішення про достатність рівня знань у цієї особи;

3) про результати тестування особа, знання якої перевірялись, повинна бути поінформована не пізніше наступного дня після його проведення;

4) у разі негативних результатів проходження тестування повторне тестування призначається не раніше ніж через п'ять робочих днів і не пізніше ніж через місяць після проходження тестування.

4. Видача та анулювання СПК здійснюються таким чином:

1) у разі позитивних результатів проходження особою тестування СПК оформлюється Навчальним центром не пізніше наступного робочого дня після дати затвердження протоколу з проведення тестування та наказу керівника Навчального центру про видачу СПК;

2) СПК видається за напрямами підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів:

з питань надання послуг автомобільного транспорту - на строк п'ять років;

з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - на строк три роки;

3) бланк свідоцтва професійної компетентності виготовляється на папері формату А4 (210х297 міліметрів) щільністю 100 г/м-2 або більше (додаток 11) та повинен мати не менше двох ступенів захисту, зазначених у Додатку ІІ до Регламенту (ЄС) № 1071/2009 ;

4) у разі позитивного результату тестування Навчальний центр видає СПК не пізніше п'яти робочих днів з дати проходження особою тестування;

5) СПК видається під особистий підпис у журналі обліку виданих свідоцтв професійної компетентності (СПК) (додаток 12) після пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство;

6) ксерокопія виданого особі СПК зберігається в її справі у Навчальному центрі;

7) матеріали, які є підставою для проходження тестування та одержання СПК, долучаються до справи особи та зберігаються Навчальним центром в установленому законодавством порядку протягом п'яти років;

8) у разі виявлення порушень, пов'язаних з недостатнім професійним рівнем особи, яка пройшла підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та якій видано СПК, Навчальним центром за відповідним зверненням Мінінфраструктури України, Укртрансбезпеки приймається рішення про повторне тестування цієї особи. Рішення про анулювання СПК приймається екзаменаційною комісією та затверджується керівником Навчального центру за умови негативних результатів проходження цією особою повторного тестування;

9) у разі продовження професійної діяльності особі необхідно згідно з вимогами статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" до закінчення строку дії попереднього СПК пройти підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів за відповідним напрямом та за умови позитивного результату проходження нею тестування отримати СПК на новий строк.

5. Інформація за результатами перевірки знань надається з дотриманням таких умов:

1) Навчальний центр повинен не пізніше ніж через п'ять робочих днів після видачі СПК надати Мінінфраструктури України разом з протоколом з проведення тестування інформацію про Навчальний центр (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, номер Свідоцтва), осіб (прізвища, імена, по батькові, посади, дати і місця народження), що пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та яким видані СПК (із зазначенням напрямів підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, строку дії СПК), для включення їх до відповідного переліку.

Інформація подається Навчальними центрами в паперовому вигляді та на електронному носії. Інформація в паперовому вигляді підписується керівником та засвідчується печаткою Навчального центру;

2) на запит Мінінфраструктури України або Укртрансбезпеки Навчальний центр повинен у п'ятиденний строк з дня отримання запиту надати їм завірені в установленому законодавством порядку копії справ осіб, які пройшли підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів та яким видано СПК, витяг з протоколу з проведення тестування, журнал обліку навчальних груп з підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, журнал обліку виданих СПК.