Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання у сфері трансферу технологій, дотримання яких дозволяє здійснювати ці узгоджені дії без дозволу органів Антимонопольного комітету України

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 7, статті 13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та частини другої статті 11 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Антимонопольний комітет України

1. Затвердити Типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання у сфері трансферу технологій, дотримання яких дозволяє здійснювати ці узгоджені дії без дозволу органів Антимонопольного комітету України (додаються).

2. Департаменту конкурентної політики забезпечити подання цього розпорядження на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

1. Ці Типові вимоги, розроблені відповідно до статті 11 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), визначають вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання у сфері трансферу технологій. У разі відповідності узгоджених дій суб’єктів господарювання положенням цих Типових вимог такі дії дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України відповідно до частини першої статті 10 Закону.

Ці Типові вимоги не звільняють суб’єктів господарювання від виконання додаткових вимог, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" .

2. Терміни, що використовуються у цих Типових вимогах, вживаються у таких значеннях:

активні продажі - продажі, що здійснюються шляхом активного пошуку індивідуальних замовників та/або окремої групи замовників (зокрема надсилання поштових повідомлень, відвідування потенційних замовників або використання інших методів просування товарів, у тому числі поширення реклами в мережі Інтернет, в засобах масової інформації, спрямованих на певну територію, групу замовників або окремих замовників на певній території, або розміщення пунктів розподілу товарів на такій території). Реклама або просування, що спрямовані лише на покупця, визнаються активними продажами, якщо вони забезпечують набуття певної групи замовників або окремих замовників на окремій території;

взаємна угода про трансфер технологій - угода про трансфер технологій, згідно з якою два суб’єкти господарювання взаємно передають (надають ліцензію на використання) один одному права на певні технології, якщо ці права стосуються конкуруючих технологій або можуть бути застосовані для виробництва конкуруючих товарів;

вибіркове постачання - система постачання, за якої ліцензіар зобов’язується надавати ліцензію на виробництво контрактних товарів прямо або опосередковано тільки ліцензіатам, відібраним згідно з визначеними критеріями, та за якої ці ліцензіати зобов’язуються не продавати контрактних товарів суб’єктам господарювання, які не пройшли відповідного відбору, на території, яка закріплена ліцензіаром для функціонування цієї системи;

виключна група замовників - група замовників, щодо яких тільки одній із сторін угоди про трансфер технологій дозволяється здійснювати активні продажі контрактних товарів;

виключна територія - територія, у межах якої лише одному суб’єкту господарювання дозволено виробництво контрактних товарів.

При цьому не виключається можливість надання іншому суб’єкту господарювання дозволу на виробництво контрактних товарів лише для одного визначеного замовника за умови, що такий дозвіл надано з метою забезпечення цього замовника альтернативним джерелом постачання;

конкуруючі суб’єкти господарювання:

суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на одному й тому самому ринку технологій, тобто суб’єкти господарювання, які надають ліцензії (дозволи) на конкуруючі технології;

суб’єкти господарювання, які за відсутності між ними угоди про трансфер технологій конкурували б як продавці на одному й тому самому товарному ринку, на якому обертається контрактний товар;

суб’єкти господарювання, які за відсутності угоди про трансфер технологій могли б за наявності реальних можливостей та протягом достатньо стислого проміжку часу вступити на відповідний ринок, здійснивши додаткові інвестиції чи зазнавши інших витрат, пов’язаних зі зміною умов господарювання, необхідних для вступу на відповідний(і) ринок (ринки), за умови незначного, але постійного підвищення цін на контрактні товари. Достатньо стислим вважається проміжок часу, що не перевищує часу, витраченого на розроблення вже наявної аналогічної технології;

контрактний товар - товар (продукція, роботи, послуги), створений безпосередньо або опосередковано з використанням переданих (дозволених для використання) прав на технологію;

невзаємна угода про трансфер технологій - угода про передачу технології, згідно з якою лише один суб’єкт господарювання надає іншому ліцензію (дозвіл) на права на технологію або відповідно до якої два суб’єкти господарювання взаємно надають такі ліцензії (дозволи), але відповідні права не стосуються конкуруючих технологій і не можуть бути застосовані для виробництва конкуруючих товарів;

ноу-хау - технічна, організаційна або комерційна інформація, отримана завдяки досвіду та випробуванням технології та її складових, яка:

не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення угоди про трансфер технологій;

є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва контрактних товарів, технологічного процесу та/або надання послуг;

є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям незагальновідомості та істотності;

пасивні продажі - продажі, здійснені у відповідь на запити індивідуальних замовників/окремих груп замовників, що не спричинені діями продавця;

права на технологію - майнові права на ноу-хау і наступні майнові права чи їх комбінації (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, породи тварин, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, авторське право на комп’ютерні програми, а також заявки на такі права та заявки на їх реєстрацію);

ринок - сфера обороту товарів, у якій предметом обороту є контрактні товари та їх замінники, тобто всі товари, що їх покупці розглядають як замінні чи взаємозамінні з контрактними з точки зору споживчих характеристик, цін та функціонального призначення;

ринок прав на технології - сфера обороту товарів, у якій предметом господарського обороту є права на технології, що передаються (дозволяються для використання), та їх замінники, тобто всі права на технології, що розглядаються особою, яка їх одержує або має намір одержати, як замінні або взаємозамінні з точки зору їх характеристик, витрат (відрахувань), що з ними пов’язані, та використання, для якого вони призначені;

угода про трансфер технології:

угода про передачу прав на технологію незалежно від її форми, укладена між двома суб’єктами господарювання з метою виробництва контрактних товарів особою, яка отримує такі права (ліцензіатом), та/або уповноваженими ним особами;

угода про передачу прав на технологію, укладена між двома суб’єктами господарювання, згідно з якою особа, яка надає права (ліцензіар), продовжує нести ризики, пов’язані з використанням цієї технології.

1. Ці Типові вимоги застосовуються до угод про трансфер технологій, предметом яких є права на технологію, строк чинності яких не сплив, що не припинені, не визнані недійсними та мають ознаки дій, передбачених частиною першою статті 6 Закону.

У разі якщо предметом угод про трансфер технологій є ноу-хау, які одержувач прав на технологію (дозволу на їх використання) зробив публічно відомими, ці Типові вимоги застосовуються до них протягом строку дії угоди про трансфер технологій.

2. Ці Типові вимоги поширюються також на положення угод про трансфер технологій, що стосуються:

придбання товарів одержувачем прав (ліцензіатом);

ліцензування або передачі інших прав інтелектуальної власності чи ноу-хау, якщо вони безпосередньо пов’язані з виробництвом або продажем контрактних товарів.

1. Дозволяються і не потребують дозволу:

угоди про трансфер технологій між конкуруючими суб’єктами господарювання, якщо сукупна частка на ринку учасників не перевищує 20 відсотків;

угоди про трансфер технологій між неконкуруючими суб’єктами господарювання, якщо частка на ринку кожного з учасників не перевищує 30 відсотків.

2. Частка на ринку сторін угод, зазначених у пункті 1 цього розділу, розраховується так:

1) на основі даних щодо вартості ринкових продажів. За відсутності прямих даних щодо вартості ринкових продажів для встановлення часток на ринку відповідних суб’єктів господарювання використовуються розрахунки, що ґрунтуються на іншій інформації про ринок, зокрема про обсяги продажу на ринку;

2) на основі даних за календарний рік, що передує року, в якому здійснюється розрахунок;

3) у разі якщо сторони угоди про трансфер технологій здійснюють спільний контроль над суб’єктом господарювання, який також діє на ринку контрактних товарів, до частки на ринку кожної з таких сторін додається обсяг частки на ринку суб’єкта господарювання, над яким вони здійснюють спільний контроль, визначений у рівних частинах для кожної зі сторін угоди;

4) частка на ринку ліцензіара визначається виходячи із сукупної вартості продажів контрактних товарів як такого ліцензіара, так і його ліцензіатів;

5) якщо частка на ринку первісно не перевищувала одного з показників, зазначених у пункті 1 цього розділу, але в подальшому перевищила цей показник, положення пункту 1 цього розділу поширюються на відповідні узгоджені дії протягом двох років, що настають після року, в якому зазначені порогові значення було перевищено вперше.

3. Розрахунок часток на ринку здійснюється сторонами угод про трансфер технологій і може бути перевірений органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду поданої ними заяви про одержання висновків щодо кваліфікації дій, попередніх висновків про узгоджені дії суб’єктів господарювання або за власною ініціативою.

1. Положення пункту 1 розділу III цих Типових вимог не поширюються на угоди про трансфер технологій між конкуруючими суб’єктами господарювання, що безпосередньо чи опосередковано, окремо або в поєднанні з іншими умовами, що залежать від сторін, передбачають:

1) обмеження можливостей однієї зі сторін визначати свої ціни під час продажу товарів третім особам;

2) обмеження виробництва контрактних товарів, за винятком:

обмеження виробництва контрактних товарів, встановленого для особи, якій передано права на технологію, у невзаємній угоді про трансфер технологій;

обмеження виробництва контрактних товарів лише для однієї зі сторін у взаємній угоді про трансфер технологій;

3) розподіл ринків за територіальною ознакою, асортиментом або колом замовників (споживачів), за винятком:

зобов’язання сторони (сторін) невзаємної угоди про трансфер технологій не виробляти контрактних товарів на виключній території іншої сторони та/або не продавати контрактних товарів на виключній території іншої сторони або виключній групі замовників іншої сторони;

встановлення ліцензіаром у невзаємній угоді обмеження активних продажів для іншої сторони угоди на виключній території або виключній групі замовників суб’єкта господарювання, якому ліцензіаром було надано дозвіл на використання прав на цю технологію, за умови, що такий суб’єкт господарювання не був його конкурентом на дату укладення власної угоди про трансфер технологій;

встановлення ліцензіаром у невзаємній угоді зобов’язання для іншої сторони угоди виробляти контрактні товари лише для окремого замовника, якщо передача технологій здійснена з метою створення альтернативного джерела постачання для цього замовника;

встановлення ліцензіаром в угоді зобов’язання для іншої сторони виробляти контрактні товари виключно для власного використання за умови, що вона може вільно продавати їх як запасні частини для своєї власної продукції;

4) обмеження здатності сторони угоди, якій передано права на технологію (ліцензіата), використовувати власні права на технологію або обмеження здатності однієї зі сторін угоди здійснювати науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи, якщо тільки це обмеження не є необхідним для перешкоджання поширенню ноу-хау, переданого третім особам.

2. Положення пункту 1 розділу III цих Типових вимог не поширюються на угоди про трансфер технологій між неконкуруючими суб’єктами господарювання, що безпосередньо чи опосередковано, окремо або в поєднанні з іншими чинниками, які контролюються сторонами, передбачають:

1) обмеження здатності однієї зі сторін визначати свої ціни під час продажу товарів третім сторонам, за винятком можливості встановлювати максимальні або рекомендовані ціни продажу, якщо це не призводить до встановлення фіксованих або мінімальних цін продажу внаслідок тиску або надання пільг однією зі сторін;

2) обмеження стосовно території (групи замовників), на якій (яким) сторона угоди, якій передано права на технологію, може здійснювати пасивні продажі контрактних товарів, за винятком:

обмеження пасивних продажів контрактних товарів на виключній території або виключній групі замовників, які були закріплені за ліцензіаром;

зобов’язання виробляти контрактні товари виключно для власного використання за умови, що їх можна вільно продавати як запасні частини для власної продукції;

зобов’язання виробляти контрактні товари лише для окремого замовника, якщо трансфер технологій здійснено з метою створення альтернативного джерела постачання для цього замовника;

обмеження продажів контрактних товарів кінцевим споживачам, якщо сторона угоди, якій передано права на технологію, здійснює оптові продажі цих та/або взаємозамінних чи замінних товарів на ринку;

обмеження продажів контрактних товарів членами системи вибіркового постачання іншим постачальникам;

3) обмеження продажів контрактних товарів кінцевим споживачам стороною угоди, якій передано технологію (ліцензіатом) і яка є членом системи вибіркового постачання, що здійснює роздрібні продажі контрактних товарів, за винятком заборони члену системи вибіркового постачання здійснювати відповідну діяльність з недозволеного місця розташування.

3. Якщо сторони угоди про трансфер технологій на дату її укладення не були конкуруючими суб’єктами господарювання, але стали такими у подальшому, до них застосовуються положення пункту 2 цього розділу протягом всього часу дії відповідної угоди, за винятком випадків, коли до угоди внесено істотні зміни. Угода про трансфер технологій, до якої внесено істотні зміни, зокрема щодо характеру, обсягу прав на технологію, що передаються, умов такого передання, розглядається як інша угода.

4. Положення пункту 1 розділу III цих Типових вимог не поширюються на:

1) будь-які безпосередні чи опосередковані зобов’язання сторони угоди, якій передано права на технологію (ліцензіата), надати виключну ліцензію на певну технологію ліцензіару або третій особі, визначеній ліцензіаром, чи поступитися їм сукупністю або частиною прав на вдосконалення, які сторона, якій передано технологію, внесла до переданої технології, або на її нове застосування, яке вона здійснила;

2) будь-які безпосередні або опосередковані зобов’язання сторін угоди про трансфер технологій, що обмежують можливість оспорювати дійсність прав інтелектуальної власності, які має в Україні інша сторона, за винятком можливості у випадку виключної ліцензії (дозволу) передбачати припинення угоди про трансфер технологій у разі, якщо сторона, якій передано технологію, оспорює дійсність будь-яких переданих їй прав;

3) будь-які безпосередні або опосередковані зобов’язання, що містяться в угодах про трансфер технологій між неконкуруючими суб’єктами господарювання, які стосуються обмеження здатності сторони угоди, якій передано права на технологію, використовувати власні права на технологію або обмеження здатності однієї зі сторін угоди здійснювати науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи, якщо тільки це обмеження не є необхідним для перешкоджання поширенню ноу-хау, переданого третім особам.

1. Положення пункту 1 розділу III цих Типових вимог можуть не застосовуватися до окремих угод про трансфер технологій, які не сприяють позитивним наслідкам, передбаченим частиною першою статті 10 Закону, якщо конкуренція на ринку суттєво обмежується, зокрема за наявності:

1) обмежень доступу на ринок для технологій, які належать третім особам, наприклад унаслідок сукупного впливу паралельних мереж подібних угод, що забороняють особам, яким передано права на технологію, використовувати технології, які належать третім особам;

2) обмежень доступу на ринок для суб’єктів господарювання, яким право на технологію могло б бути надано, наприклад унаслідок сукупного впливу паралельних мереж схожих угод, що забороняють сторонам, які передали права на технологію, передавати такі права іншим особам, або ж унаслідок того, що єдиний власник прав на технологію передав виключний дозвіл на них суб’єкту господарювання, який уже діє на ринку товарів, що створюються із застосуванням замінної технології.

2. Положення пункту 1 розділу III цих Типових вимог можуть не застосовуватися також до певних ринків за результатами проведених Антимонопольним комітетом України досліджень цих ринків у разі, якщо сукупність взаємно непов’язаних угод про трансфер технологій, що містять аналогічні обмеження, охоплює більше ніж 50 відсотків цього ринку.

3. Про незастосування положень пункту 1 розділу III цих Типових вимог відповідно до пунктів 1, 2 цього розділу Антимонопольний комітет України приймає розпорядження, яке набирає чинності не раніше ніж через шість місяців після його прийняття.

4. Зазначене розпорядження підлягає обов’язковому оприлюдненню протягом 3 робочих днів після прийняття.