Про затвердження Правил охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640,

1. Затвердити Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості (далі - Правила), що додаються.

2. Начальнику відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. включити наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити його на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства), які здійснюють роботи з поліграфії, реконструюються, будуються чи проектуються, незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування.

Правила містять встановлені вимоги охорони праці до території, будівель та приміщень, технологічного устаткування, виробничих процесів та робочих місць.

Правила обов'язкові для виконання посадовими особами та іншими працівниками підприємств в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків.

2. Навчання і перевірку знань з питань охорони праці слід проводити згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

3. На підприємствах створюються служби охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

4. Облік, результати аналізу причин та наслідків аварій, нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах необхідно оформлювати за визначеним порядком згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

5. На підприємствах слід дотримуватись єдиного порядку організації та проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

6. Скорочення

ВДТ - відеодисплейні термінали

ЕОМ - електронно-обчислювальні машини

ПЕОМ - персональні електронно-обчислювальні машини

ПАР - поверхнево-активні речовини

ЛЗР - легкозаймисті рідини

ГР - горючі рідини

ФДФ - фотополімерні друкарські форми

УФ - ультрафіолетове випромінювання

ГДК - граничнодопустимі концентрації

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту

ВЧ - висока частота

СВЧ - струм високої частоти

1. Планування, забудову, благоустрій території, утримання виробничих і допоміжних будівель та приміщень слід здійснювати з дотриманням вимог чинних будівельних і санітарних норм та правил (ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги", ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджено наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88; ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", СНиП 2.11.01-85* "Складские здания").

2. Освітлення території підприємства, виробничих і допоміжних будівель та приміщень потрібно забезпечувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168. Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.

3. Виробничі і допоміжні будівлі та приміщення, основне і допоміжне устатковання, технологічні процеси, інженерні мережі потрібно облаштовувати відповідно до вимог розділів 4, 5 та пункту 7.7 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004) (далі - Правила пожежної безпеки в Україні), розділів 5, 6, 8 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості, затверджених наказом Міністерства України у справах преси та інформації від 20.05.96 N 68 (НАПБ В.01.052-96/194); ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", СНиП 2.11.01-85* "Складские здания".

4. На території і в приміщеннях поліграфічних підприємств необхідно застосовувати знаки безпеки праці відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Під час експлуатації небезпечні елементи виробничого устатковання, внутрішнього транспорту, бокові поверхні електрокарів, навантажувачів, візків, вантажопідіймальних кранів будівельних конструкцій повинні бути пофарбованими відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

1. Територію поліграфічних підприємств потрібно утримувати в чистоті. До основних і допоміжних будівель та споруд, стоянки автомобілів, протипожежних засобів, місць навантаження і розвантаження автомобілів і залізничного транспорту слід передбачити під'їзди і підходи.

2. За компактного розташування будівель і споруд на території підприємства слід забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки.

3. Водостоки (канави) з твердим покриттям для відведення атмосферних опадів слід регулярно очищати і ремонтувати.

4. На території підприємства можна облаштовувати місця для нетривалого зберігання устаткування, матеріалів, сировини, відходів виробництва, уникаючи захаращення проїздів, проходів, протипожежних розривів, місць відпочинку, не порушуючи екстер'єр підприємства.

5. Під час виконання земляних або інших ремонтних робіт ями, траншеї і відкриті люки треба загороджувати і позначати відповідними попереджувальними знаками.

6. Територію підприємства потрібно озеленяти. На території підприємства, яке виділяє шкідливі речовини в атмосферу, не можна розміщувати деревинно-чагарникові насадження щільними групами та смугами, що сприяє накопиченню шкідливостей.

7. На території підприємства рекомендовано облаштовувати впорядковані спортивні майданчики для гімнастичних вправ. Майданчики треба розміщувати з навітряної сторони по відношенню до виробничих будівель, які виділяють в атмосферу шкідливі речовини.

1. Безпечність будинків і споруд забезпечується дотриманням чинних будівельних норм і правил в процесі проектування, будівництва та експлуатації відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76, СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.11.01-85*, ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88. Експлуатувати виробничі будівлі і споруди слід згідно з Положенням про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженим наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).

2. Виробничі дільниці з наявністю шкідливих газів, пари, пилу або надлишків тепла слід розміщувати біля зовнішніх стін переважно в одноповерхових будівлях і спорудах. За необхідності розташування таких виробництв в багатоповерхових будівлях їх рекомендовано розміщувати на верхніх поверхах, з врахуванням умов технологічного процесу. Кількість поверхів будівель залежно від категорійності і ступеня вогнестійкості будівлі визначається згідно з СНиП 2.09.02-85*.

За об'єднання в одній будівлі або споруді виробничих дільниць з різними санітарно-гігієнічними умовами слід передбачати заходи щодо запобігання дії шкідливих факторів на працівників: розміщення дільниць в окремих ізольованих приміщеннях, облаштування повітряних завіс тощо.

Перелік дільниць, розміщених в ізольованих приміщеннях, визначають на кожному підприємстві згідно з технологічним процесом та цими Правилами.

3. Тамбури зовнішніх входів у виробничі будівлі треба обладнувати повітряними завісами.

Вікна, люки і прорізи, призначені для транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції, потрібно обладнувати пристроями, які унеможливлюють утворення протягів.

4. Сходові марші до виходу у разі перепаду висоти понад 0,75 м треба обладнувати огорожею висотою не менше ніж 1 м, а в разі перепаду висоти понад 5 м - огорожею висотою 1,2 м.

Люки в підлозі повинні мати огорожу висотою не менше ніж 1 м.

5. Дверні прорізи мають бути без порогів.

6. Підлоги мають бути без отворів, вибоїн, виступів шин заземлення, трубопроводів, гвіздків тощо, а дерев'яні - гладкими, кількаразово пофарбованими олійною фарбою.

Для улаштування підлог треба використовувати матеріали з дотриманням гігієнічних і експлуатаційних вимог до конкретного виробництва.

7. Цехові комунікації (повітропроводи, трубопроводи) треба розташовувати за фальшстіною або підвісною стелею робочих приміщень, кабелі - в підлозі в металевих трубах.

8. Не слід заставляти входи і виходи, робочі місця, проходи, шляхи евакуації, вікна і двері, коридори, сходові марші сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, тарою тощо для забезпечення вільного доступу до засобів пожежогасіння, електрощитів та електророзподільних шаф.

9. Виробничі приміщення, коридори, сходові марші потрібно утримувати в чистоті, сміття і відходи збирати в урни і виносити з приміщення після закінчення зміни. Прибирати приміщення слід не рідше одного разу на добу.

У виробничих приміщеннях слід позбавлятись пилу (цехи друкарські, брошурувально-палітурні, дільниці підготування паперу) щодобово вологим прибиранням.

Генеральне прибирання приміщень з очищенням стін, стель, вікон, опалювальних приладів, колон тощо треба проводити не рідше одного разу на місяць, а фарбувати панелі, стіни та колони і стелі - не рідше одного разу на рік.

10. Будівлі і споруди в процесі їх експлуатації слід обстежувати згідно з Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

За виявлення пошкоджень в будівлях та спорудах, що можуть спричинити небезпеку для працівників і можливість пошкодження устаткування, потрібно терміново вжити належних запобіжних заходів (припинити роботу, вивести працівників в безпечне місце тощо).

11. Для виконання робіт з опоряджування будівель та приміщень, очищення і ремонту дахів, ліхтарів, освітлювальної арматури і засклення вікон потрібно застосовувати спеціальні безпечні механізми, устаткування і пристрої для робіт на висоті (розсувні драбини, пересувні вишки тощо). Це устаткування слід щорічно випробовувати на відповідність до встановлених вимог з реєстрацією в спеціальних журналах та з додатковим оглядом безпосередньо перед використанням.

12. Дахи будинків в зимовий період слід регулярно очищати від снігу, а карнизи - від зледеніння. Два рази на рік (весною та восени) потрібно очищати покриття дахів, жолоби, водостічні труби від листя, гілок, сміття і пилу.

13. Виробничі приміщення потрібно укомплектовувати аптечками першої допомоги, які слід розташовувати у легкодоступних місцях.

14. Забороняється застосування на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні дані щодо пожежної небезпеки.

15. Будівельні конструкції і матеріали, що використовуються у виробничих і складських будівлях, повинні бути відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ Б.07.005-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", а також клас зони згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" ( ДНАОП 0.00-1.32-01) .

Ступінь вогнестійкості та допустиме число поверхів виробничих або складських будівель визначається на підставі категорійності будинку відповідно до СНиП 2.09.02-85* та СНиП 2.11.01-85*.

16. Ширина евакуаційних виходів, ширина сходів, відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або на сходову клітку, кількість евакуаційних виходів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* для виробничих будівель та СНиП 2.11.01-85* для складських будівель.

17. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України 02.04.2004 N 151, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), а експлуатувати вогнегасники слід згідно з Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом МНС України 02.04.2004 N 152, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

Необхідність обладнання виробничих і складських приміщень автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації визначається відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

18. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати передавання сигналів оповіщення одночасно по всій будівлі (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі її частини (поверхи, секції тощо) згідно з розробленими планами евакуації. Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити систему в дію.

19. Відповідно до вимог пункту 4.3.11 Правил пожежної безпеки в Україні не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель.

У будівлях усіх ступенів вогнестійкості, крім будівель V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не можна застосовувати будівельні матеріали вищої пожежної небезпеки, ніж:

Г1, В1, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

Г2, В2, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;

В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів, холів, фойє.

В коридорах, холах (окрім ліфтових холів), фойє можна влаштовувати підлоги з деревини (Пожежна безпека об'єктів будівництва).

1. Санітарно-побутові та адміністративні приміщення потрібно забезпечити евакуаційними виходами шириною не менше ніж 1 м, коридорів або переходів в інші будівлі - 1,4 м.

Санітарно-побутові приміщення слід розташовувати поза виробничою зоною та з ізоляцією від дільниць із шкідливими та небезпечними факторами.

2. Приміщення закладів громадського харчування, охорони здоров'я, відпочинку, культурного обслуговування, громадських організацій, кабінети охорони праці, спортзали слід розташовувати в місцях, позбавлених впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

1. Виробничі процеси слід здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности". Виробниче устатковання повинно відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" та вимогам розділу 8 НАПБ В.01.052-96/194.

Роботи з інструментом та пристроями потрібно виконувати згідно з Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями, затвердженими наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252 (НПАОП 0.00-1.30-01).

2. Згідно з Правилами пожежної безпеки України та ГОСТ 12.1.010-76 у виробничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються, виробляються або зберігаються речовини й матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори для контролю за станом повітряного середовища. За відсутності газоаналізаторів, які випускаються серійно, необхідно здійснювати періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища.

Технологічне устаткування, апарати і трубопроводи, в яких утворюються речовини, що виділяють пожежовибухонебезпечні пари, гази та пил, повинні бути герметичними відповідно до пункту 7.7.12 Правил пожежної безпеки України.

3. Під час розміщення виробничого устаткування в цехах (дільницях) мінімальна відстань до будівельних конструкцій повинна бути не менше ніж 0,6 м в неробочій зоні і не менше ніж 1 м зі сторони обслуговування, ширина головних проходів в цехах (дільницях) - не менше ніж 1,5 м, а допоміжних (до окремих робочих місць) - не менше ніж 1 м. Проходи і проїзди у виробничих приміщеннях повинні бути прямими без різких поворотів, окресленими на підлозі жовтими лініями. На кутових поворотах потрібно встановити сигналізацію або забезпечити оглядовість на відстані не менше ніж 5 м для безпеки руху внутрішнього транспорту та цехового персоналу.

4. У цехах треба передбачити місця для зберігання міжопераційних напівфабрикатів (віддрукованих або сфальцьованих аркушів, брошур, палітурок тощо), огорожені або окреслені на підлозі обмежувальними лініями.

5. Транспортування, монтаж, експлуатацію та технічне обслуговування виробничого устаткування слід здійснювати відповідно до технічних умов і конструкторської документації.

6. Санітарні норми мікроклімату (температура, вологість та швидкість руху повітря) на робочих місцях повинні бути відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99 "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42.

Інтенсивність інфрачервоного випромінювання від нагрітого устаткування та інсоляції на робочих місцях не повинна перевищувати норм, вказаних в ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" та ДСН 3.3.6.042-99.

Температура поверхонь нагрітого устаткування, доступних для дотику, не повинна перевищувати 43 град. С, згідно з ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь (EN 563: 1994, IDT)". Нагрівальні пристрої та елементи устаткування з температурою зовнішніх поверхонь понад 43 град. С необхідно забезпечити тепловою ізоляцією або огорожею і нанести на них сигнальну фарбу згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

У виробничих і допоміжних будівлях та приміщеннях слід максимально використовувати природне освітлення.

Рівень вібрації, яка діє на працівників на робочому місці, не повинен перевищувати значень у ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39.

Допустимий рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати значень ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37.

7. Згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" небезпечні зони і елементи устаткування повинні бути огороджені і обладнані системами блокування та сигналізації (звукової або світлової). Забороняється демонтування систем блокування, захисних огорож під час експлуатації устаткування.

Розміщення пускових і контрольних пристроїв слід здійснювати за вільного доступу та зручності вмикання, вимикання.

Технологічне устаткування, обслуговуване двома чи більше працівниками або з декількох пультів управління, слід обладнати типами вимикачів і звуковою сигналізацією, які забезпечують узгодженість пуску чи блокування устаткування. Екстрене вимикання устаткування слід здійснювати вимикачами з грибовидними штовхачами червоного кольору.

8. Підвісні рухомі транспортери для переміщення пачок паперу, картону, каретки для запресування книг слід забезпечити долішніми і боковими дротяними або сітковими огорожами.

9. Цехові комунікації слід фарбувати кольором, аналогічним до кольору будівельних конструкцій, по яких вони прокладені. Трубопроводи треба вирізняти розпізнавальними кільцями кольору відповідно до кольору транспортованих речовин.

10. Устаткування з джерелами УФ-випромінювання слід забезпечити щільним екрануванням. Параметри ультрафіолетового випромінювання на робочих місцях повинні бути відповідно до вимог СН 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Мінохорони здоров'я СРСР, 1988.

11. Виробничі приміщення треба обладнати фрамугами, кватирками, витяжними шахтами для природної та загальнообмінної штучної вентиляції згідно зі СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование". Фрамуги, кватирки в теплий період року слід закривати захисними сітками від комарів, мух та інших комах.

12. У разі утворення на устаткуванні та робочих місцях концентрацій речовин 1-го та 2-го класів небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.005, надмірного тепла, пилу їх потрібно обладнати відповідними типами відсмоктувачів. Згідно зі СНиП 2.04.05-91 системи вентиляції для приміщень категорій А і Б повинні забезпечувати витрату повітря, необхідну для підтримання у приміщеннях концентрації горючих газів, парів або пилу, що не перевищують 0,1 нижньої концентраційної границі поширення полум'я.

13. Огляд, випробування, обстеження устаткування та машин слід здійснювати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки".

14. Організація робочих місць на поліграфічних підприємствах повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам".

Робочі місця для виконання робіт сидячи слід комплектувати стільцями з регульованою висотою сидіння.

15. Для зберігання фотоплівок, друкарських форм, формних циліндрів тощо слід застосовувати стаціонарні та пересувні стелажі-шафи міцної конструкції висотою не більше ніж 1,8 м.

Інші виробничі меблі (столи, шафи, верстати тощо), не зазначені в цих Правилах, можна встановлювати біля конструктивних елементів будівель (стін, колон, перегородок).

Поверхні виробничих меблів повинні бути гладкими, покритими листовими матеріалами з пластмаси або металу (стійкого до окислення), основою прилягати до підлоги або мати ніжки не менше ніж 15 см.

16. На виробничому устаткуванні за утворення зарядів статичної електрики необхідно встановлювати нейтралізатори. Технологічне обладнання, комунікації, ємкості повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", НПАОП 0.00-1.29-97 "Правила захисту від статичної електрики", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.32-01).

17. У виробничих процесах слід позбавлятись токсичних речовин (препаратів) або застосовувати менш токсичні і пожежобезпечні.

Для очищення формних пластин від консерваційного шару і друкарських форм від залишків фарби, знежирювання та миття вузлів під час ремонтів устаткування та інших забруднень слід застосовувати водні емульсії на основі поверхнево-активних речовин (ПАР).

18. Розчини і електроліти треба виготовляти і зберігати в приміщеннях, обладнаних загальнообмінною штучною вентиляцією та місцевою витяжною вентиляцією робочих зон.

Хімікати (хромові розчини) слід зберігати за температури від 5 град. С до 10 град. С в спеціальних щільно закритих посудинах.

Кількість використовуваних речовин у виробничих і лабораторних приміщеннях не повинна перевищувати змінної норми.

Змінну норму легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) слід зберігати окремо від інших речовин в щільно закритих посудинах.

Для транспортування і підіймання тари з кислотами, лугами, електролітами тощо необхідно застосовувати спеціальні пристрої (візки, тачки). Відкривання металевої тари (наприклад, з вмістом хромового ангідриду) слід здійснювати за використання спеціальних інструментів і ЗІЗ.

19. В цехах і на виробничих дільницях для транспортування, передавання і встановлення на устаткуванні друкарських форм, формних циліндрів, фарбових та зволожувальних валів, деталей машин необхідно застосовувати підіймально-транспортні пристрої (візки, шафи-візки тощо). Колеса візків слід покривати еластично-пружним матеріалом (гумою, пластмасою).

Демонтовані з машин вали, циліндри необхідно зберігати на спеціальних стелажах (стояках, пірамідах) з гніздами та замками для запобігання їх падінню.

20. Працівники підприємств повинні дотримуватись правил особистої гігієни, володіти навиками з надання першої допомоги потерпілим.

21. Викиди в атмосферне повітря шкідливих сполук у процесі виготовлення продукції не повинні перевищувати значень ГДК згідно з ДСП 201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)", затвердженими наказом МОЗ України від 09.07.97 N 201.

Утилізація твердих відходів повинна здійснюватись згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29.

22. Використання у складі виробничого чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ та обов'язкової реєстрації ДІВ в Державному Регістрі ДІВ, з дотриманням вимог НП 306.5.04/2.060-2002 "Умови і вимоги безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів", ДГН 6.6.1-6.5.001-98 "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97)" та ДСП 6.177-2005-09-02 "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджені наказом МОЗ України від 02.02.2005 N 54, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

1. Організація додрукарських процесів повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил, технологічних інструкцій та інструкцій з охорони праці та вимог п. 8.2 Правил пожежної безпеки на підприємствах поліграфічної промисловості.

Площа на одне робоче місце для виконання робіт із застосуванням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ має становити не менше ніж 6 м.кв., а об'єм не менше ніж 20 м. куб. згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ", затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7.

2. На робочих місцях з шкідливими умовами праці значення рівнів шкідливих факторів повинні бути в межах оптимальних або допустимих рівнів. За перевищення гігієнічних нормативів слід використовувати засоби індивідуального захисту (за наявності сертифіката відповідності).

3. Складання, верстання, виготовлення фотоформ має відповідати таким вимогам:

3.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

комп'ютерного складання;

фотоскладання;

верстання та виведення фотоформ;

монтажування та контролю фотоформ;

коректорську;

комору цеху;

кімнату майстра цеху.

3.2. Облаштування робочих місць користувачів ЕОМ та роботи з застосуванням ЕОМ повинні здійснюватись згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України та Мінпраці України 10.02.99 N 21 (НПАОП 0.00-1.31-99). Для стін та підлоги виробничих приміщень потрібно використовувати антистатичні покриття пастельних тонів. Коефіцієнт відбиття поверхонь для стелі повинен становити 0,7 - 0,8, для стін 0,5 - 0,6, для підлоги 0,3 - 0,5.

У виробничих приміщеннях потрібно обладнати системи кондиціювання повітря та аерації.

Не дозволено розташовувати робочі місця операторів одне за одним.

Робоче місце оператора потрібно комплектувати столом, оригіналотримачем, кріслом і підвищенням для ніг. Висота робочого стола повинна регулюватись в межах від 0,68 м до 0,76 м, а за відсутності такої можливості становити 0,72 м. Робочий стіл оператора повинен мати матову поверхню шириною не менше ніж 1,2 м. Робоче крісло оператора слід обладнати підіймально-поворотним пристроєм для регулювання висоти сидіння та спинки.

3.3. Внутрішньозмінний режим праці під час роботи з комп'ютерного складання повинен передбачати через кожну годину роботи перерву від 5 хв до 10 хв, через дві години - 15 хв з виконанням гімнастичних вправ. Тривалість безперервної роботи не повинна перевищувати чотирьох годин.

На дільниці слід виокремити приміщення (кімнату) для занять виробничою гімнастикою, відпочинку та психологічного розвантаження протягом робочого дня. Приміщення треба обладнати спортивним інвентарем та пристроями для приготування тонізуючих напоїв.

3.4. Для операторів комп'ютерного складання слід передбачати обов'язкові медичні огляди раз на два роки згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98.

В приміщеннях та на робочих місцях коректорів необхідно забезпечити оптимальні умови мікроклімату та освітленості.

Робоча поверхня стола має знаходитися на висоті від 0,70 м до 0,77 м, ширина стола не менше ніж 0,5 м. Висота сидіння стільця має бути від 0,40 м до 0,43 м.

3.5. Для коректорів необхідно передбачати протягом робочого дня шість п'ятихвилинних перерв через кожну годину роботи (три перерви до обіду та три перерви після обіду) чи дві десятихвилинні перерви (першу через 2,5 години від початку роботи, а другу - за 2,5 години до закінчення роботи).

4. Виготовлення металевих та фотополімерних кліше (штампів) має відповідати таким вимогам:

4.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

приготування копіювальних шарів і травильних розчинів;

нанесення і сушіння копіювального шару;

припудрювання кліше;

викривання кліше;

електронно-гравіювальних автоматів;

лазерно-гравіювальних автоматів;

виготовлення кліше (штампів);

пробного друкування;

комору напівфабрикатів і матеріалів;

кімнату майстра.

4.2. Травильні машини потрібно обладнати запобіжними та блокувальними пристроями для унеможливлення розбризкування розчинів.

4.3. Для підігрівання пластин потрібно використовувати спеціальні електричні пристрої з терморегулятором для запобігання нагріванню пластин понад 300 град. С.

Верстати для оброблення кліше потрібно обладнати прозорою огорожею.

4.4. Магнієві, цинкові, латунні тощо відходи слід зберігати в окремих металевих ящиках.

4.5. Працівники дільниць з виготовлення фотополімерних кліше (штампів) повинні бути забезпечені спецодягом з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель) УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.

5. Виготовлення форм для друкування офсетним способом має відповідати таким вимогам:

5.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

копіювання;

виготовлення форм;

лазерного гравіювання;

пробного друкування;

комору пластин;

комору хімікатів;

кімнату майстра.

5.2. Копіювальне устаткування потрібно комплектувати:

запобіжними пристроями для безпеки праці операторів;

фіксаторами рам та захисними екранами від прямої дії джерел світла.

5.3. Працівники дільниць копіювання, лазерного гравіювання, виготовлення форм повинні бути забезпечені спецодягом з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель) УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.

6. Виготовлення форм для друкування глибоким способом має відповідати таким вимогам:

6.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

шліфувально-полірувальну;

підготування пігментного паперу (копій);

копіювання на пігментний папір;

переведення пігментних копій;

травлення формних циліндрів;

виготовлення форм безпігментним способом;

електромеханічного та електронного гравіювання;

пробного друкування;

комору пігментного паперу;

комору хімікатів;

комору фарб, розчинників;

кімнату майстра.

6.2. Кювети для травлення повинні мати похиле дно з отвором для стікання використаних розчинів.

6.3. Травильні розчини слід зберігати в щільно закритому кислотостійкому посуді.

6.4. Працівники дільниць повинні бути забезпечені спецодягом з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель) УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.

7. Виготовлення форм для друкування трафаретним способом має відповідати таким вимогам:

7.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

підготування рам і сит;

приготування світлочутливого шару;

нанесення і сушіння світлочутливого шару;

копіювання, проявлення (вимивання) і сушіння;

комору;

кімнату майстра.

7.2. За незначного обсягу виробництва можна суміщати дільниці з виготовлення та зберігання форм.

7.3. Раковини для знежирювання сіток, кювети для сенсибілізації пігментного паперу і проявлення форм потрібно обладнати змішувачами гарячої і холодної води.

7.4. Кювети для видалення задубленого світлочутливого шару слід обладнати коливальними пристроями.

7.5. Працівники дільниць копіювання повинні бути забезпечені спецодягом з тканин, які не пропускають (поплін) або розсіюють (фланель) УФ-випромінювання, та окулярами з світлофільтрами.

8. Виготовлення форм для друкування флексографічним способом має відповідати таким вимогам:

8.1. В ізольованих приміщеннях розташовують дільниці:

виготовлення фотополімерних друкарських форм (ФДФ);

зберігання кліше;

комору матеріалів;

кімнату майстра.

8.2. Відстань між стелажами для зберігання циліндрів, кліше тощо повинна становити не менше ніж 1,2 м.

1. Друкарські процеси слід організовувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил, чинних технологічних інструкцій, інструкцій з охорони праці та вимог пункту 8.7 Правил пожежної безпеки на підприємствах та організаціях поліграфічної промисловості.

Площа на одне робоче місце для виконання робіт із застосуванням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ має становити не менше ніж 6 м.кв., а об'єм не менше ніж 20 м.куб. згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98.

2. Друкарські машини повинні бути заземленими або зануленими, обладнаними захисними огорожами, блокувальними пристроями, системами сигналізації.

В друкарських машинах слід забезпечити надійне кріплення друкарської форми, доступність регулювання фарбового апарата.

Машини в друкарських цехах потрібно встановлювати із забезпеченням оптимального освітлення основної робочої зони.

Відстань від підмурівок або галерей машин до конструктивних елементів перекриттів (балок, стелі) повинна становити не менше ніж 2 м, а від верхніх конструкцій машин до стелі - не менше ніж 1 м. Сходи і поверхня підмурівок для машин повинні бути стійкими, неслизькими і мати поруччя.

3. Тигельні машини з ручним накладанням аркушів потрібно обладнати запобіжними пристроями, зблокованими з автоматичними вимикачами для унеможливлення травмування рук працівника в небезпечній зоні (між тиглем і формою). Відстань між запобіжним пристроєм і тиглем - не більше ніж 10 мм. Тигельні машини з боків слід обладнати столами на відстані не менше ніж 5 см.

4. В плоскодрукарських машинах талери повинні мати захисну рухому огорожу з системою блокування для автоматичного зупинення або унеможливлення роботи машини за піднятої огорожі. Роботу машини в режимі "поштовх" за піднятої огорожі талера слід здійснювати тільки вмикачем, розміщеним в зоні обслуговування.

5. Аркушні і рулонні ротаційні машини слід обладнати:

запобіжними пристроями друкарського апарата;

захисними поворотними планками або іншими елементами блокування роботи машини для безпеки працівників в зонах контакту циліндрів друкарського апарата;

засобами блокування роботи машини за піднятих огорож в друкарських секціях;

вмикачами різних конструкцій та кольорів для позначення робочого та зворотного руху;

запобіжними пристроями для заправляння паперового полотна в рулонних машинах (крім машин, що обслуговує один працівник);

пристроями для змивання залишків фарби з фарбових апаратів;

блокувальними вимикачами в зоні обслуговування паперопровідних, друкарських, фальцювальних і аркушеприймальних апаратів (крім машин, що обслуговує один працівник).

6. В аркушних ротаційних машинах додатково має бути:

фіксація у верхньому положенні відкидної решітки і рухомої частини накладного стола самонакладу;

прозора або решітчаста стаціонарна чи відкидна огорожа зони приймального стола транспортера, зблокована з ввімкненням машини.

7. Машини слід оснащувати пристроями для нейтралізації електростатичних зарядів паперу.

8. У разі встановлення в друкарському цеху обладнання з пневмосистемою компресори треба розташовувати в ізольованому приміщенні.

9. Використані під час роботи обтиральні матеріали, просякнуті змивально-мастильними речовинами і фарбами, слід поміщати в спеціальні металеві ящики поблизу витяжної системи вентиляції і після закінчення роботи зберігати поза робочою зоною у герметично закритих вогнетривких збірниках.

10. Високий спосіб друкування має відповідати таким вимогам:

10.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розташовувати дільниці:

друкування (аркушних плоскодрукарських, аркушних ротаційних машин, рулонних ротаційних книжково-журнальних машин, рулонних ротаційних газетних машин);

контролю та сортування друкованої продукції;

колористичну;

фарбову станцію (рулонних ротаційних машин);

змивання форм і валів;

шліфування і зберігання валів;

ремонтних робіт;

комору цеху;

контору цеху (кімнату майстра).

10.2. В друкарнях з незначним обсягом виробництва рекомендовано територіальне суміщення дільниць аркушних і рулонних машин та інших дільниць.

10.3. Для транспортування форм потрібно застосовувати спеціальні візки з регульованою за висотою і нахилом платформою.

Офсетний спосіб друкування має відповідати таким вимогам:

11.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати дільниці:

друкування (аркушних ротаційних машин, рулонних ротаційних книжково-журнальних машин, рулонних ротаційних газетних машин);

контролю та сортування друкованої продукції;

колористичну;

фарбову станцію (рулонних ротаційних машин);

приготування зволожуючих розчинів;

акліматизації паперу;

змивання валів;

ремонту і зберігання валів;

ремонтних робіт;

комору цеху;

контору цеху (кімнату майстра).

11.2. За акліматизації паперу в цеху на нерухомих підвісах без примусового обдування для розвішування і зняття листів паперу потрібно користуватись легкою зручною драбиною зі стійкою основою і верхом, огородженим поруччям висотою 0,8 м.

11.3. За акліматизації паперу з інтенсивним долішнім обдуванням пачки паперу від 50 аркушів до 70 аркушів масою 1 м. кв. від 70 г до 120 г або від 30 аркушів до 40 аркушів масою 1 м. кв. від 160 г до 250 г слід прикріплювати до рухомого транспортера за відстані між пачками не менше ніж 10 см.

Швидкість обдування під час акліматизації вимірюють анемометром.

11.4. Для приготування фарб треба застосовувати фарботерки або пласкі металеві (нержавіючі) ванни глибиною 5 см із заокругленими вінцями.

12. Глибокий і флексографічний способи друкування мають відповідати таким вимогам:

12.1. В ізольованих приміщеннях потрібно розміщувати дільниці:

друкування (аркушних машин, рулонних ротаційних машин);

колористичну;

фарбову станцію;

контролю та сортування продукції;

приготування розчинників;

зберігання формних циліндрів і валів;

станцію рекуперації;

ремонтних робіт;

комору цеху;

контору цеху (кімнату майстра).

12.2. Цехи глибокого способу друкування рекомендовано розміщувати на останньому поверсі багатоповерхового будинку або в одноповерховому будинку біля зовнішніх стін в приміщеннях, відділених від інших цехів і дільниць протипожежними стінами, або у виокремленій одноповерховій будівлі. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу не повинна перевищувати 25 м. В приміщеннях площею 100 м.кв. і понад повинно бути не менш двох виходів.

12.3. Для переміщення ракелів потрібно використовувати спеціальні футляри з фіксованим накриттям, а для зберігання - стелажі або піраміди з встановленням лез ракелів до середини.

12.4. Для централізованого подавання фарб і розчинників до друкарських машин з приміщення підготування фарб рекомендовано застосовувати трубопроводи.

12.5. Перемішування фарб в машині повинно здійснюватись в закритому фарбовому апараті постійної циркуляції під дією насосного устатковання.

12.6. Машини глибокого способу друкування слід обладнати пристроями для нейтралізації електростатичних зарядів.