Про затвердження Положення з організації нормування праці у будівництві

На виконання Указу Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375/2000 "Про Концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р

1. Затвердити Положення з організації нормування праці у будівництві, що додається.

2. Управлінню економіки та стратегії розвитку будівельного комплексу Державного комітету України з будівництва та архітектури (Т.О. Шарапова):

- забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

- разом з Українським науково-дослідним центром економіки будівництва "Екобуд" довести інформацію щодо цього наказу до відома будівельних організацій.

3. Наказ ввести в дію з 1 січня 2005 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету А.В. Беркуту.

1.1. Концепцією дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленою Указом Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375/2000, та відповідними заходами щодо реалізації цієї Концепції, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р, Програмою створення та постійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійної класифікації на 2004-2007 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2003 року N 356, передбачається прийняття ряду заходів щодо удосконалення нормування праці на галузевому, регіональному рівні та рівні підприємства.

1.2. Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління будівельним виробництвом, що передбачає виконання таких етапів:

визначення науково обґрунтованих затрат робочого часу на виконання будівельно-монтажних робіт і встановлення на їх підставі норм праці;

застосування норм праці під час організації будівельного виробництва тощо.

1.3. Удосконалення нормування праці у будівництві в умовах ринкової економіки є актуальним, оскільки нормування праці виступає як засіб встановлення та забезпечення контролю над величиною затраченої праці, що сприяє зростанню продуктивності праці, забезпеченню ритмічності та ефективності будівельного виробництва.

За допомогою норм праці визначаються необхідні затрати робочого часу на виконання будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних робіт (далі - будівельні роботи); розраховуються чисельність працівників та розмір оплати їх праці; розробляються кошторисні норми; здійснюється поточне, перспективне та прогнозне планування тощо.

1.4. Організація нормування праці у будівельній галузі регламентується законодавством України, нормативними документами Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури, а також цим Положенням.

2.1. Нормування праці працівників, зайнятих у будівництві, базується на системі норм праці, що складають нормативну базу з праці.

Для нормування праці працівників у будівництві застосовують такі види норм праці: норми часу; норми виробітку; норми обслуговування; норми чисельності. Найбільш розповсюдженими у будівництві є норми часу, які застосовуються для відрядної оплати праці робітників.

При почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників.

У цьому нормативно-правовому акті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні.

2.1.1. Норма часу - величина затрат робочого часу, встановлена для виконання одиниці роботи (продукції) працівником (групою працівників) відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов виробництва.

Вимірюються норми часу в будівництві у людино-годинах (людино-хвилинах тощо) на одиницю конкретного виду робіт (продукції). Якщо робочий процес виконується будівельною машиною, норма часу встановлюється для цієї машини в машино-годинах (машино-хвилинах тощо). Норма часу для робітників, які керують машиною чи обслуговують її, дорівнює добутку чисельності цих робітників і норми часу машини та вимірюється в людино-годинах (людино-хвилинах тощо).

2.1.2. Норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції), який працівник (група працівників) відповідної кваліфікації повинен виконати за певних організаційно-технічних умов виробництва за одиницю робочого часу.

Визначаються норми виробітку в будівництві у натуральних одиницях вимірювання конкретного виду робіт (продукції), виконаного за 1 годину (хвилину).

Норма виробітку машини (норма продуктивності машини) в будівництві - встановлений обсяг робіт (продукції), який вона має виконати за одиницю робочого часу в умовах визначеної організації виробництва та праці робітників, які зайняті її керуванням або обслуговуванням.

2.1.3. Норма обслуговування - кількість одиниць об'єктів (одиниць устатковання), робочих місць тощо, які працівник (група працівників) відповідної кваліфікації повинен обслуговувати протягом одиниці робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

2.1.4. Норма чисельності - встановлена чисельність працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій чи обсягів робіт за певних організаційно-технічних умов виробництва.

2.1.5. Нормоване завдання - встановлений обсяг роботи, який працівник (група працівників) повинен виконати за одиницю робочого часу (зміну, місяць тощо).

2.2. У залежності від ступеня укрупнення застосовуються такі різновиди норм праці:

елементні норми, які встановлюються на окрему операцію. Зазначені норми використовуються під час проектування норм на трудові процеси та моделювання раціоналізації цих процесів;

укрупнені та комплексні норми встановлюються на взаємопов'язану групу операцій чи на кінцевий комплекс робіт. Зазначені норми встановлюються на одиницю вимірювання комплексного трудового процесу, результатом якого є кінцева будівельна продукція (наприклад, будівля в цілому або закінчений конструктивний елемент - дах будівлі тощо), та застосовуються, як правило, в умовах колективних форм організації праці.

Укрупнені комплексні норми часу розробляються шляхом калькулювання на основі обсягів робіт, визначених проектною документацією, та норм часу на трудові процеси, що передбачають застосування раціональних технологічних схем виконання робіт з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня організації виробництва та праці.

2.3. У залежності від строку дії норми праці поділяються на постійні, тимчасові та одноразові.

Постійні норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі змінами організаційно-технічних умов виробництва, що були передбачені в нормах.

Тимчасові норми праці встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.

Одноразові норми праці встановлюються на окремі роботи, які носять одиничний характер (позапланові, аварійні), й діють доти, доки виконуються такі роботи, якщо на них не буде розроблено тимчасові або постійні норми. Після виконання зазначених робіт одноразові норми втрачають своє значення і скасовуються.

2.4. За сферою застосування норми праці поділяються на міжгалузеві, галузеві, відомчі та місцеві. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні організації України (далі - будівельні організації) можуть застосовувати всі види норм праці - міжгалузеві, галузеві, відомчі та місцеві.

Міжгалузеві норми праці - норми праці, що розробляються на роботи, які є типовими для організацій і підприємств двох і більше галузей, та виходячи із досягнутого (сучасного) рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (далі - організаційно-технічних умов).

Галузеві норми праці - норми праці, що розробляються на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи, які є типовими для організацій та підприємств галузі будівництва.

Відомчі норми праці - норми праці, що розробляються на спеціальні види будівельних робіт залежно від галузевого призначення об'єктів будівництва (монтаж технологічного обладнання промислових підприємств, обладнання зв'язку, обладнання та трубопроводів електричних станцій; закріплення ґрунтів, пониження рівня ґрунтових вод; комплекси робіт з будівництва метрополітенів, тунелів, споруд спеціального призначення, радіотелевізійних щогл та веж, автомобільних доріг, аеродромів, магістральних трубопроводів, гідротехнічних споруд тощо).

Місцеві норми праці - норми праці на окремі види будівельних робіт, які встановлюються на роботи, що виконує конкретна будівельна організація, за умови відсутності галузевих чи відомчих норм або коли технологія й організація виконання цих робіт у даній будівельній організації суттєво відрізняються від передбачених галузевими чи відомчими нормами праці.

3.1. Розроблення галузевих норм праці здійснюється централізовано нормативно-дослідними, проектними або іншими організаціями, що мають відповідних спеціалістів, під методичним керівництвом головної організації з нормування праці в будівництві (далі - головна організація), яка визначається Держбудом України.

Галузеві норми праці затверджуються в установленому порядку Держбудом України за погодженням з Центральним комітетом професійної спілки працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України.

3.2. Розроблення відомчих норм праці здійснюється нормативно-дослідними, проектними або іншими організаціями будівельних корпорацій, концернів та інших об'єднань, які виконують спеціальні будівельні роботи, або за їх замовленням головною організацією Держбуду України.

Відомчі норми праці затверджуються в установленому порядку будівельними корпораціями, концернами, об'єднаннями за погодженням з відповідним профспілковим органом.

Відомчі норми праці на спеціальні будівельні роботи, затверджені в установленому порядку, можуть застосовуватися організаціями та підприємствами інших будівельних об'єднань, що виконують аналогічні роботи.

3.3. Розроблення місцевих норм здійснюється роботодавцями (будівельними організаціями), які будуть їх застосовувати. Місцеві норми після їх обговорення у трудовому колективі затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

4.1. Введення затверджених норм праці у будівельних організаціях здійснюється роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом з повідомленням про це робітників не пізніше ніж за один місяць до їх запровадження. Ця норма не поширюється на одноразові та тимчасові роботи.

У разі перегляду та заміни застарілих норм праці роботодавець повинен роз'яснити працівникам причини їх перегляду та умови, за яких повинні застосовуватися нові норми.

Робітників, щойно прийнятих у будівельну організацію, роботодавець повинен до початку виконання доручених їм робіт ознайомити з діючими в ній формами і системами оплати праці, нормами праці, тарифними сітками тощо, передбаченими колективним договором.

4.2. Впровадженню нових норм праці у будівельній організації повинна передувати така підготовча робота:

вивчення майстрами, виконавцями робіт, начальниками дільниць тощо нових норм праці;

ознайомлення робітників з новими нормами праці, інструктаж та у разі потреби навчання їх новим методам та прийомам праці.

Процес впровадження нових норм праці, як правило, не може тривати більш як три місяці. Норма вважається впровадженою, якщо більш ніж 2/3 робітників виконують її не менш ніж на 90-100 відсотків.

4.3. В усіх будівельних організаціях незалежно від форм власності, організаційно-правових форм та підпорядкування норми праці для робітників віком до 18 років установлюються у відповідності до законодавства, враховуючи скорочену тривалість робочого дня.

Для робітників, яких прийнято на роботу в будівельну організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, робітників, які пройшли навчання безпосередньо на виробництві, а також в інших випадках, передбачених законодавством, установлюються знижені норми виробітку за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

4.4. Під час впровадження нових норм праці роботодавець здійснює постійний контроль за їх виконанням.

Якщо аналіз стану виконання галузевих, відомчих або місцевих норм праці виявив значне їх невиконання або перевиконання, роботодавець забезпечує ретельне вивчення причин, за яких це сталося, та приймає відповідне рішення про перегляд норм праці за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

Перегляду підлягають норми праці на роботи, де впроваджена технологія, відмінна від тієї, що передбачена нормами, на випадок раціоналізації робочих місць, а також застарілі та помилково встановлені норми праці.

Застарілими визнаються норми праці, що діють на виконання робіт, трудомісткість яких зменшилася внаслідок загального покращення технології та організації будівельного виробництва у даній будівельній організації. Процедура введення у будівельній організації переглянутих норм праці є аналогічним до процедури введення нових норм.

Помилковими визнаються норми праці, під час установлення яких було невірно враховано організаційно-технічні умови виробництва або припущено помилки у розрахунках. Перегляд помилково встановлених норм праці здійснюється в міру їх виявлення.

4.5. Зміни та доповнення до норм праці комплектуються у збірники, назва яких відповідає найменуванню діючих норм праці.

Зазначена робота покладається:

щодо підготовки змін і доповнень до галузевих норм праці та комплектування їх у відповідні збірники - на головну організацію, під методичним керівництвом якої розроблялися галузеві норми праці;

щодо підготовки змін і доповнень до відомчих норм праці та комплектування їх у збірники - на відповідні будівельні корпорації, концерни та інші об'єднання, які затвердили ці норми;

щодо підготовки змін і доповнень до місцевих норм праці - на будівельні організації, у яких впроваджуються такі норми.

5.1. Надання науково-методичної та практичної допомоги будівельним організаціям з питань нормування праці, проведення економічних досліджень, розроблення місцевих науково обґрунтованих норм і нормативів з праці можуть здійснюватися організаціями з питань нормування праці на підставі господарських договорів.

5.2. Функції організації та нормування праці є прерогативою будівельної організації. Заходи з організації нормування праці у будівельних організаціях реалізуються через колективний договір, предметом узгоджень якого можуть бути:

взаємні зобов'язання роботодавця та трудового колективу з питань удосконалення нормування праці, забезпечення нормальних умов праці для виконання робіт та встановлених норм праці, якості норм праці та їх застосування в будівництві (календарне планування робіт, зниження трудомісткості робіт тощо);

порядок розроблення та перегляду норм праці;

порядок встановлення нормованих завдань для робітників з погодинною оплатою праці;

мінімальний рівень виконання норм праці і встановлених нормованих завдань, що гарантує робітникам право одержувати тарифну ставку (оклад);

перелік категорій працівників, видів робіт і професій, для яких застосовуються знижені норми праці, а також конкретний рівень зниження норм для окремих категорій працівників;

тощо.

5.3. Роботодавець:

є відповідальним за дотримання законодавства з питань нормування праці, застосування методів і правил встановлення норм праці та забезпечення умов їх використання у будівельній організації, яку він очолює;

організовує розроблення та виконання заходів з нормування праці робітників та інших категорій персоналу;

забезпечує контроль та аналіз стану виконання норм праці в міру впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, проведення атестації і раціоналізації робочих місць та за їх результатами - здійснення перегляду норм праці.

5.4. Держбуд України відповідно до пункту 10 Заходів щодо реалізації Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375/2000 , затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р, розробляє та здійснює організаційну політику у сфері нормування праці в будівельній галузі.