Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів

місцезнаходження в Україні виробника або уповноваженої ним особи - резидента України, як доцільніше;

опис ланцюга або каната з такими даними:

номінальні розміри;

конструкція;

матеріал виготовлення, усі види спеціальної металургійної обробки матеріалу;

у разі проведення випробувань - застосований стандарт;

максимальну вантажопідйомність ланцюга або каната під час експлуатації. За спеціальних застосувань може бути наведено діапазон значень.

2.5.3.2. Маркування вантажопідіймальних пристроїв

На кожному вантажопідіймальному пристрої має бути зазначено:

позначення виробника;

позначення матеріалу (наприклад, за міжнародною класифікацією), якщо ця інформація необхідна для відповідної взаємозамінності;

позначення максимальної робочої вантажопідйомності;

національний знак відповідності.

Якщо до складу пристроїв входять такі компоненти, як канати або троси, на яких безпосереднє маркування фізично неможливе, то зазначені в першому абзаці відомості мають бути нанесені на табличку або відображені на іншому засобі та надійно закріплені на пристрої.

Позначення мають бути чіткими та розміщені в такому місці, де вони не можуть зникнути внаслідок роботи машини, зносу тощо або погіршити міцність пристрою.

2.5.3.3. Маркування вантажопідіймальних машин

У доповнення до мінімального переліку даних, наведеного у пункті 2.2.7.4, на кожній машині мають бути нанесені чіткі та незмивні відомості щодо її номінального навантаження:

для машин, які мають лише одне значення навантаження, напис має бути виконаний рельєфно та у незакодованій формі;

якщо номінальне навантаження залежить від оснащення машини, кожне місце керування має бути забезпечене табличкою навантажень, де має бути зазначено номінальне навантаження для кожного оснащення, бажано у формі діаграм або таблиць.

Машини, обладнані вантажними платформами на які можливий доступ осіб з існуванням ризику падіння з них, повинні мати чіткий і незмивний попереджувальний напис про заборону піднімання людей на цих платформах. Це застереження має бути добре видиме з усіх місць можливого доступу.

2.5.4. Вимоги до інструкції з експлуатації машин, що використовуються для піднімальних робіт

2.5.4.1. Вимоги до інструкції з експлуатації вантажопідіймальних пристроїв

Кожний вантажопідіймальний пристрій або кожний комерційно неподільний комплект вантажопідіймальних пристроїв має супроводжуватись інструкцією з експлуатації, яка має містити принаймні такі дані:

нормальні умови застосування;

інструкції щодо експлуатації, монтажу та технічного обслуговування;

обмеження зі застосування (особливо для пристроїв, які не задовольняють вимогу підпункту 2.5.1.2.6.ґ).

2.5.4.2. Вимоги до інструкції з експлуатації вантажопідіймальних машин

У доповнення до пункту 2.2.7.5 інструкція з експлуатації має містити такі дані:

а) технічні характеристики машини, зокрема:

якщо необхідно, повторення таблички навантажень, зазначеної у третьому абзаці пункту 2.5.3.3;

реакції в опорах або анкерних кріпленнях і характеристики траєкторій переміщення;

якщо необхідно, характеристики та засоби встановлення баласту;

б) зміст журналу нагляду, якщо він не поставляється разом з машиною;

в) рекомендації щодо експлуатації, зокрема рекомендації оператору щодо компенсації недостатнього прямого спостереження за вантажем;

г) необхідні інструкції щодо проведення випробувань перед першим введенням в експлуатацію машини, якщо вона не поставляється виробником у змонтованому стані, придатному до експлуатації.

2.6. Вимоги стосовно охорони здоров'я людей та безпечності для машин, призначених для роботи під землею

Машини, призначені для роботи під землею, мають бути спроектовані і виготовлені відповідно до наведених нижче вимог.

2.6.1. Небезпека через недостатню стійкість

Механізовані кроквяні кріплення мають бути спроектовані та виготовлені так, щоб зберігати заданий напрямок під час руху і не зрушуватися до, під час і після навантаження. Вони мають бути оснащені жорсткими кріпленнями верхніх площадок окремих гідравлічних стояків.

2.6.2. Рух

Механізовані кроквяні кріплення не повинні перешкоджати вільному пересуванню незахищених осіб.

2.6.3. Освітлення

Вимоги, викладені в третьому абзаці пункту 2.2.1.3, на цей випадок не поширюються.

2.6.4. Пристрої керування

Керування прискоренням та гальмуванням руху рейкових машин має бути ручним. Але керування аварійною зупинкою може бути ножним.

Пристрої керування потужними механізованими опорами мають бути виготовлені і розташовані так, щоб під час переміщення оператори були захищені встановленою на робочому місці опорною стійкою. Пристрої керування мають бути захищені від будь-якого випадкового вивільнення.

2.6.5. Зупинка

Самохідні рейкові машини, призначені для роботи під землею, мають бути обладнані аварійними пристроями безпеки, які діють на коло керування рухом машини.

2.6.6. Небезпека пожежі

Вимоги, викладені в пункті 2.4.5.2, обов'язкові для машин, що мають вогненебезпечні частини.

Система гальмування машин, призначених для роботи під землею, має бути спроектована і виготовлена із запобіганням можливості іскріння або займання.

Машини з тепловими двигунами, призначені для роботи під землею, мають бути оснащені виключно двигунами внутрішнього згоряння, що використовують низькооктанові палива та виключають можливість утворення іскор електричного походження.

2.6.7. Викиди пилу, газів тощо

Вихлопні гази від двигунів внутрішнього згоряння не повинні викидатися назовні.

2.7. Вимоги стосовно безпеки і охорони здоров'я людей щодо уникнення окремих ризиків, пов'язаних з їх підніманням або перевезенням

2.7.1. Загальні положення

2.7.1.1. Машини, яким притаманні небезпеки, пов'язані з підніманням або перевезенням людей, мають бути спроектовані і виготовлені відповідно до викладених нижче вимог.

2.7.1.2. Механічна міцність

Робочі коефіцієнти, визначені у розділі 2.5, недостатні для машин, призначених для піднімання або перевезення людей, і, як правило, мають бути подвоєні. Підлога кабіни має бути спроектована і виготовлена так, щоб забезпечувати достатню площу і міцність згідно з максимальною кількістю осіб, що перевозяться, і максимальним робочим навантаженням, встановленим виробником.

2.7.1.3. Керування навантаженням для пристроїв, що працюють без застосування мускульної сили людей.

Вимоги, викладені в пункті 2.5.2.1.4, застосовуються незалежно від значення максимального робочого навантаження. Ця вимога не поширюється на машини, для яких виробник може навести докази відсутності ризику перевантаження та/або перекидання.

2.7.2. Органи керування

2.7.2.1. Якщо вимоги безпеки не вимагають іншого, діють такі вимоги.

Як правило, кабіна має бути спроектована і виготовлена так, щоб особи, які знаходяться всередині, мали можливість керувати рухом вгору і вниз, а, за необхідності, - рухом кабіни у горизонтальному напрямку відносно машини.

Під час роботи ці органи керування повинні мати перевагу над іншими органами, що керують тими ж самими рухами, за винятком пристроїв аварійної зупинки.

Органи керування цими рухами мають бути типу утримуваної команди (тобто, після відпущення кнопки, важеля тощо рух припиняється), за винятком машин, що обслуговують визначені рівні.

2.7.2.2. Якщо машини для піднімання або перевезення людей можуть пересуватися під час руху кабіни, то вони мають бути спроектовані і виготовлені так, щоб особа або особи, які знаходяться в кабіні, мали засоби по запобіганню небезпекам, викликаним рухом машини.

2.7.2.3. Машини для піднімання або перевезення людей мають бути спроектовані, виготовлені або обладнані так, щоб надмірна швидкість руху кабіни не спричиняла небезпеки.

2.7.3. Ризик випадіння осіб із кабіни

2.7.3.1. Якщо заходи, викладені в пункті 2.2.5.15, недостатні, кабіни мають бути обладнані, виходячи з розрахунку ймовірної наявності осіб в кабіні, достатньою кількістю необхідної міцності анкерних кріплень, для прикріплення індивідуального спорядження захисту осіб від випадіння.

2.7.3.2. Будь-які люки в підлозі, стелі або бокові дверцята мають відчинятись у такому напрямку, щоб уникнути ризиків випадіння при їх несподіваному відкриванні.

2.7.3.3. Машини для піднімання або перевезення людей мають бути спроектовані та виготовлені так, щоб підлога кабіни не нахилялась до такого ступеня, при якому створюється небезпека падіння пасажирів, в тому числі під час руху.

Підлога кабіни має бути неслизькою.

2.7.4. Ризики падіння або перекидання кабіни

2.7.4.1. Машини для піднімання або перевезення людей мають бути спроектовані та виготовлені зі запобіганням падінню або перекиданню кабіни.

2.7.4.2. Прискорення і гальмування руху кабіни чи транспортного засобу за командою оператора або від спрацьовування пристроїв безпеки, за умов максимального навантаження та максимальної швидкості, визначених виробником, не повинні створювати небезпеку для незахищених осіб.

2.7.5. Маркування машин для піднімання або перевезення людей.

Якщо це потрібно для убезпечення, в кабіні має бути нанесена відповідна суттєва інформація щодо уникнення небезпеки, пов'язаної з підніманням або перевезенням людей.

3.1. Для підтвердження відповідності машин та пристроїв безпеки вимогам цього Технічного регламенту застосовуються модулі процедур оцінки відповідності або їх комбінації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2003 N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності".

3.2. Для підтвердження відповідності машин та/або пристроїв безпеки, не зазначених у додатку 1, застосовується модуль А (внутрішній контроль виробництва).

За допомогою процедур оцінки відповідності модуля А виробник або уповноважена ним особа - резидент України, який виконує вимоги пункту 3.3, гарантує і декларує, що введені в обіг машини та/або пристрої безпеки відповідають усім вимогам цього Технічного регламенту, які їх стосуються.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність машин (додаток 2) та/або декларацію про відповідність пристроїв безпеки (додаток 4). Окрім цього, тільки для машин виробник проставляє на кожній машині національний знак відповідності.

3.3. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає зазначену у пункті 3.4 технічну документацію, зберігає її після виготовлення останньої машини або пристрою безпеки протягом 10 років і надає на вимогу визначених законодавством органів виконавчої влади для перевірки. У разі відсутності уповноваженої виробником особи - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела машини або пристрої безпеки в обіг.

Технічна документація має бути викладена українською мовою.

3.4. Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування машин або пристроїв безпеки та давати можливість оцінити їх відповідність вимогам цього Технічного регламенту.

Технічна документація повинна містити:

загальні креслення машин або пристроїв безпеки разом із схемами кіл керування;

усі детальні креслення разом з розрахунками, результатами випробувань тощо, які необхідні для перевірки відповідності машин або пристроїв безпеки вимогам стосовно здоров'я та безпеки людей;

перелік вимог цього Технічного регламенту, які стосуються конкретної машини або пристрою безпеки;

перелік стандартів та інших технічних умов, які було застосовано при розробці машин або пристроїв безпеки;

опис способів, які застосовано для виключення небезпек, які можуть бути викликані машиною або пристроєм безпеки;

будь-який технічний звіт або висновок, отриманий від уповноваженого органу чи лабораторії, в галузі акредитації яких є відповідні стандарти з переліку національних стандартів (за наявності);

будь-який технічний звіт з результатами випробувань на відповідність вимогам стандартів з переліку національних стандартів, проведених за власним вибором чи виробником, чи уповноваженим органом або лабораторією, в галузі акредитації яких є відповідні стандарти (тільки у разі декларування відповідності вимогам стандартів з переліку національних стандартів);

копію інструкції з експлуатації на машину або пристрій безпеки;

опис внутрішніх заходів, які повинні бути впроваджені для забезпечення постійної відповідності машин та пристроїв безпеки вимогам цього Технічного регламенту (тільки для серійного виробництва).

Виробник повинен провести необхідні дослідження або випробування вузлів, оснащення або зібраних машин та пристроїв безпеки для визначення, чи є вони за своєю конструкцією або побудовою безпечними при їх монтажі та обслуговуванні.

Неспроможність надати на запит органів виконавчої влади наведену вище документацію може бути достатнім обґрунтуванням для сумніву щодо відповідності машин або пристроїв безпеки вимогам цього Технічного регламенту. Ця документація не обов'язково має бути постійно у готовому вигляді, але вона має бути складена та представлена на запит. У цю документацію не потрібно включати детальні креслення чи якусь іншу інформацію стосовно вузлів, які застосовуються при виготовленні машини або пристроїв безпеки, за винятком тих креслень та інформації, знання яких є суттєвим для перевірки відповідності основним вимогам безпеки.

3.5. У разі коли машини та пристрої безпеки зазначені у додатку 1, а їх виробник не застосовував чи тільки частково застосовував стандарти з переліку національних стандартів або якщо такі стандарти відсутні, для підтвердження відповідності застосовується модуль С (відповідність типу) у комбінації з модулем В (перевірка типу). При цьому за допомогою процедур оцінки відповідності модуля В уповноважений орган впевнюється і підтверджує шляхом видачі сертифіката перевірки типу, що типовий зразок машини або пристрою безпеки конкретного виробника відповідає вимогам цього Технічного регламенту. А за допомогою процедур оцінки відповідності модуля С виробник гарантує і декларує, що певні машини або пристрої безпеки відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та вимогам цього Технічного регламенту.

3.6. Для отримання сертифіката перевірки типу виробник або уповноважена ним особа - резидент України подає уповноваженому органу, за власним вибором, заявку на перевірку типу.

Заявка повинна містити:

назву і місцезнаходження виробника, а у разі подання заявки уповноваженою особою - її назву і місцезнаходження, а також документ про надання повноважень;

письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого уповноваженого органу;

технічну документацію згідно з пунктом 3.7.

Заявка супроводжується типовим зразком машини або пристрою безпеки, запланованим до виробництва даним виробником або, якщо припустимо, зазначенням місця, де типовий зразок може бути досліджено. Типовий зразок може охоплювати кілька модифікацій машини або пристрою безпеки за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання машини або пристрою безпеки.

У разі потреби для проведення перевірки уповноваженим органом можуть залучатися додаткові типові зразки.

3.7. Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування машини або пристрою безпеки та давати можливість оцінити відповідність вимогам цього Технічного регламенту.

Для отримання виробником або уповноваженою ним особою - резидентом України сертифіката перевірки типу технічна документація має містити:

загальні креслення машини або пристрою безпеки разом із схемами кіл керування;

усі детальні креслення, супроводжувані розрахунками, результатами випробувань тощо, які необхідні для перевірки відповідності машин або пристроїв безпеки вимогам стосовно здоров'я та безпеки людей;

опис способів, які застосовано для виключення небезпек, які можуть бути викликані машиною або пристроєм безпеки;

список застосованих стандартів з переліку національних стандартів;

копії інструкцій на машину або пристрій безпеки;

опис внутрішніх заходів, які повинні бути впроваджені для забезпечення постійної відповідності машин та пристроїв безпеки вимогам цього Технічного регламенту (тільки для серійного виробництва).

Документація, зазначена вище, не повинна включати детальні креслення чи якусь іншу інформацію стосовно вузлів, які застосовуються при виготовленні машини або пристроїв безпеки, за винятком тих креслень та інформації, знання яких є суттєвим для перевірки відповідності основним вимогам безпеки.

3.8. Уповноважений орган:

проводить експертизу технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок виготовлено згідно з технічною документацією та що типовий зразок може бути безпечним при застосуванні його відповідно до встановлених робочих умов;

визначає елементи зразка, які були спроектовані з частковим застосуванням стандартів з переліку національних стандартів, а також елементи, які були спроектовані без застосування таких стандартів;

якщо виробник частково застосував стандарти з переліку національних стандартів, здійснює необхідні дослідження і випробування для перевірки правильності застосування цих стандартів;

якщо не були застосовані стандарти з переліку національних стандартів, здійснює необхідні дослідження і випробування для перевірки відповідності типового зразка вимогам цього Технічного регламенту, які його стосуються;

перевіряє здатність пристроїв безпеки виконувати функції убезпечення, проголошені виробником.

3.9. У разі коли типовий зразок відповідає вимогам цього Технічного регламенту, які його стосуються, уповноважений орган видає заявнику сертифікат перевірки типу.

У сертифікаті зазначаються:

назва та місцезнаходження виробника;

висновки про проведену перевірку;

умови, за яких цей сертифікат є дійсним.

До сертифіката мають бути додані описи та креслення, які необхідні для ідентифікації перевіреного зразка. Копія сертифіката з додатками зберігається уповноваженим органом.

У разі відмови у видачі сертифіката перевірки типу або скасування раніше виданого сертифіката уповноважений орган надає заявнику детальне обґрунтування такої відмови та інформує про це інші уповноважені органи.

3.10. Заявник інформує уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки типу, про будь-які, навіть незначні, модифікації перевіреного типу. Уповноважений орган повинен перевірити, чи такі зміни можуть вплинути на відповідність вимогам цього Технічного регламенту, та інформувати заявника щодо продовження чинності виданого сертифіката перевірки типу.

3.11. Інші уповноважені органи можуть отримати копію сертифіката перевірки типу та, за обґрунтованим запитом, копії технічної документації та звітів про проведені дослідження і випробування.

3.12. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України зберігає разом з технічною документацією копії сертифікатів перевірки типу і додатки до них протягом 10 років після виготовлення останньої машини або пристрою. У разі відсутності виробника або уповноваженої ним особи - резидента України зобов'язання щодо збереження технічної документації покладається на особу, яка ввела машини або пристрої безпеки в обіг.

3.13. Документація та кореспонденція стосовно перевірки типу має бути викладена українською мовою.

3.14. Після отримання сертифіката перевірки типу виробник або уповноважена ним особа - резидент України за допомогою процедур оцінки відповідності модуля С гарантує і декларує, що певні машини або пристрої безпеки відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та вимогам цього Технічного регламенту.

Виробник або уповноважена ним особа - резидент України складає декларацію про відповідність конкретних машин (додаток 3) або пристроїв безпеки (додаток 4) та проставляє на кожній машині національний знак відповідності.

3.15. Виробник повинен вжити заходів для того, щоб виробничий процес забезпечував відповідність машин або пристроїв безпеки типу, описаному у сертифікаті перевірки типу, та вимогам цього Технічного регламенту.

3.16. Виробник або уповноважена ним особа - резидент України повинен зберігати копію декларації відповідності протягом 10 років після виготовлення останнього зразка машини або пристрою безпеки.

У разі відсутності виробника або уповноваженої ним особи - резидента України зобов'язання щодо збереження копій декларації та технічної документації покладається на особу, яка ввела машини або пристрої безпеки в обіг.

3.17. У разі коли машини та пристрої безпеки, зазначені у додатку 1, виготовлені із повним застосуванням стандартів із переліку національних стандартів, для підтвердження відповідності виробник або уповноважена ним особа - резидент України повинен, за власним вибором:

а) або надати на розгляд уповноваженому органу технічну документацію, зазначену в пункті 3.7, який повинен тільки перевірити, що стандарти з переліку національних стандартів застосовані правильно, та видати висновок про достатність технічної документації. Після цього виконати всі процедури згідно з пунктами 3.2 - 3.4;

б) або виконати всі процедури згідно з пунктами 3.5 - 3.14.

1.1. Циркулярні пилки (з одним або декількома лезами) для роботи з деревиною та подібними матеріалами або для роботи з м'ясопродуктами та подібними матеріалами.

1.1.1. Пиляльні машини з фіксованим під час операцій інструментом, які мають нерухомий стіл з ручною подачею матеріалу або знімною механічною подачею.

1.1.2. Пиляльні машини з фіксованим під час операцій інструментом, які мають реверсивний стіл або каретку, керовані вручну.

1.1.3. Пиляльні машини з фіксованим під час операцій інструментом, які мають вбудований механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

1.1.4. Пиляльні машини з рухомим під час операцій інструментом, які мають механічний пристрій для подачі матеріалу з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

1.2. Стругальні деревообробні машини з ручною подачею.

1.3. Стругальні деревообробні машини з ручним навантаженням та/або розвантаженням.

1.4. Стрічкові пилки з фіксованою або рухомою платформою та стрічкові пилки з рухомою кареткою, з ручним навантаженням та/або розвантаженням для роботи з деревиною та подібними матеріалами або для роботи з м'ясопродуктами та подібними матеріалами.

1.5. Комбіновані машини типів, зазначених у пунктах 1.1 - 1.4 та 1.7, для роботи з деревиною та подібними матеріалами.

1.6. Шипорізні деревообробні машини з декількома тримачами інструмента та ручною подачею.

1.7. Вертикально-шпиндельні фрезерувальні машини з ручною подачею для роботи з деревиною та подібними матеріалами.

1.8. Портативні ланцюгові пилки для деревообробки.

1.9. Преси, в тому числі вальцовочні, для холодної обробки металів, з ручним навантаженням та/або розвантаженням, у яких рухомі робочі частини можуть мати хід понад 6 мм та швидкість понад 30 мм/с.

1.10. Машини для лиття або пресування пластмас з ручним навантаженням або розвантаженням.

1.11. Машини для лиття або пресування гумових сумішей з ручним навантаженням або розвантаженням.

1.12. Машини для підземних робіт таких типів:

рейкові машини: локомотиви та гальмові вагони,

гідравлічні опори покрівлі,

двигуни внутрішнього згоряння, які прилаштовують до машин для підземних робіт.

1.13. Транспортери для збирання сміття, поєднані з компресором, які завантажують вручну.

1.14. Захисні огорожі та знімні вали трансмісії, з'єднані, як описано у пункті 2.4.4.7 цього Технічного регламенту.

1.15. Транспортні механізми ліфтів.

1.16. Прилади підіймання людей, де є ризик падіння з висоти, яка перевищує три метри.

1.17. Машини для виготовлення піротехніки.

2.1. Електросенсорні прилади, сконструйовані спеціально для виявлення осіб, для їх убезпечення (нематеріальні огорожі, сенсорні мати, електромагнітні детектори тощо).

2.2. Логічні прилади для убезпечення функціонування дворучного керування.

2.3. Автоматично пересувні захисні екрани пресів, зазначених у пунктах 1.9, 1.10 та 1.11.

2.4. Захисні конструкції від перекинення (ROPS).

2.5. Захисні конструкції від падаючих предметів (FOPS).