Про затвердження Правил охорони праці для швейного виробництва

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640 ,

1. Затвердити Правила охорони праці для швейного виробництва (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ уводиться в дію з 01.01.2007.

3. З набранням чинності наказу вважати таким, що не застосовується на території України, ОСТ 17-945-83 "Процессы производственные предприятий швейной промышленности. Требования безопасности" (НАОП 1.7.20-2.03-83), затверджений Міністерством легкої промисловості СРСР.

4. Відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Держгірпромнагляду України в п'ятиденний термін подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України ці Правила.

5. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення внести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду України.

6. Начальникам територіальних управлінь та інспекцій Держгірпромнагляду України вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держгірпромнагляду України, забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог Правил.

7. Головному редактору журналу "Охорона праці" опублікувати наказ в черговому номері журналу.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду України відповідно до розподілу обов'язків.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання (далі - підприємства) незалежно від їх підпорядкування і форм власності та на працівників цих підприємств, які займаються швейним виробництвом, проектуванням, реконструкцією, монтажем, налагоджуванням.

Правила регламентують безпечне виконання робіт та технологічних процесів у швейному виробництві.

Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників, які беруть участь у проектуванні, будівництві та експлуатації підприємств швейного виробництва, для роботодавців, які організовують безпечну роботу на виробництві та контролюють роботу з охорони праці на підприємствах швейного виробництва.

1.2. На кожному підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого Мін'юстом України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), що діють на підприємстві, а також інструкції про заходи пожежної безпеки відповідно до пункту 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих Мін'юстом України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників швейного виробництва повинно проводитися відповідно до Положення, яке затверджене на підприємстві, та вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого Мін'юстом України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.4. На кожному підприємстві повинен бути затверджений керівником підприємства перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого Мін'юстом України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05).

1.5. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.02.99 N 21, зареєстрованих Мін'юстом України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

1.6. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок".

1.7. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний створити на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, які відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. З цією метою він повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці, а працівник зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-правових актів згідно з Законом України "Про охорону праці".

1.8. На підприємствах, установах, в організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності чи їхніх філіалах, представництвах, інших відокремлених підрозділах, а також з фізичними особами - підприємцями, які відповідно до законодавства використовують найману працю, необхідно проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

2.1.Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень

2.1.1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 (СНиП II-89-80), та пункту 4.1 НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил.

2.1.2. Територія підприємства (основні та допоміжні цехи, склади тощо) має бути впорядкована й утримуватися у чистоті. Сміття та відходи виробництва необхідно вивозити за межі підприємства або знищувати. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними грунту, води, повітря.

2.1.3. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

2.1.4. Територія промислових майданчиків підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

2.1.5. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ тощо.

2.1.6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги для руху транспорту, техніки із твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) і пішохідні доріжки та тротуари шириною 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

2.1.7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше 12 х 12 м.

2.1.8. Резервуари, баки та інші ємкості для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).

2.1.9. Спосіб та місце прокладання кабелів і проводів на території підприємства необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих Мін'юстом України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.

2.1.10. Для всіх будинків та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", затвердженого наказом МВС СРСР від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

2.1.11. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76) і обгороджені.

2.1.12. Об'ємно-планувальні, конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 30.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002), ДБН "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), та цих Правил.

2.1.13. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого Мін'юстом України 06.07.98 за N 424/2864 ( НПАОП 45.2-4.01.98).

2.1.14. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого Мін'юстом України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих Мін'юстом України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83 ).

2.1.15. Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з пунктом 4.2 НАПБ А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).

2.1.16. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними, не захаращувати і в разі пожежі чи аварії можна забезпечити безпеку під час евакуації людей, які перебувають у приміщеннях будівель і споруд. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та пункту 4.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.1.17. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою місця постійного перебування працівників повинні бути з теплоізоляційним покриттям.

2.1.18. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15 град.С і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами. Двері тамбурів обладнують безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

2.1.19. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. Для усіх будівель виробничих приміщень, складів (внутрішніх і зовнішніх) і лабораторій повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з нормами технологічного проектування НАПБ Б.07.005-86.

2.1.20. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87).

2.1.21. У всіх умивальнях повинна бути достатня кількість мила, інших мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

2.1.22. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємкостями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

2.1.23. Усі вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 N 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02).

2.1.24. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгірнаглядом СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).

2.1.25. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104 (НПАОП 0.00-1.07-94).

2.1.26. Під час електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), та пунктів 8.1.1 - 8.1.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.1.27. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83).

2.1.28. Усі цехи та дільниці, складські приміщення повинні мати аптечки з медикаментами і перев'язувальним матеріалом для надання першої долікарської медичної допомоги.

2.2. Освітлення

2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.

2.2.2. Робочі місця, крім загального, повинні мати місцеве освітлення.

2.2.3. Машини повинні бути обладнані світильниками денного світла для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини.

2.2.4. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006, яке повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих Мін'юстом України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.2.5. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп. Вимірювання рівня освітленості повинно проводитись відповідно до вимог ДСТУ "Здания и сооружения. Методы измерения освещенности" (ДСТУ Б.В.2.2.6-97).

2.2.6. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень повинно здійснюватись згідно з ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або у залежності від забруднення).

2.2.7. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватися тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

Світильники для вибухопожежонебезпечних приміщень повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та пункту 5 НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97.

2.2.8. Роботодавець повинен наказом призначати відповідальних працівників за утримання й експлуатацію освітлювальних приладів.

2.3. Вентиляція й опалення

2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (СНиП 2.04.05-91), та пунктів 5.2, 5.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.3.2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва, та мати гладку поверхню, яку легко очищати.

2.3.3. Застосування вентиляції повинно бути обгрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), пункту 5.3 НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ "ССБТ. Общие санитарно-гигиеничные требования к воздуху робочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88). Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

2.3.4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.007-76) або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій.

2.3.5. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюються пил (розкрійні машини) або виділення шкідливих газоподібних речовин, а також променевого і конвекційного теплоутворення (прасувальні установки, преси та відпарювачі), повинні проводитися у приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.

2.3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.

2.3.7. На заново змонтованих або реконструйованих вентиляційних установках необхідно проводити налагоджувальні та випробувальні роботи на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених графіків.

2.3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

2.3.9. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання й експлуатацію вентиляційних та опалювальних приладів.

2.4. Водопостачання і каналізація

2.4.1. Виробничі та побутові приміщення повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (СНиП 2.04.2001-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих Мін'юстом України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ "Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.006-75).

2.4.3. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійностійких матеріалів або сатураторні установки газованої води. Дозволяється використовувати емальовані бачки, які повинні закриватись кришками. Воду в бачках необхідно змінювати кожного дня, а бачки промивати та дезінфікувати.

2.4.4. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

2.4.5. Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих Мін'юстом України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96), або бути перевареною.

2.4.6. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

2.4.7. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

2.4.8. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання і експлуатацію приладів водопостачання та каналізації.

2.5. Електроустановки і електросилове обладнання

2.5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004, Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 15.06.2001 N 253 (далі - НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.013-78), ГОСТ "Электростатические поля. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля" (ГОСТ 12.1.045-84), ГОСТ "ССБТ. Машины электрические, вращающиеся. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.1-75), Державних санітарних норм і правил під час роботи з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих Мін'юстом України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02), експлуатаційної документації та цих Правил.

2.5.2. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.

2.5.3. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01.

2.5.4. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.

2.5.5. Стан ізоляції і надійність заземлення щорічно та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами і складанням відповідного протоколу (акта).

2.5.6. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення. Щорічно необхідно проводити заміри опору ізоляції електричних мереж згідно з вимогами пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.

2.5.7. Обладнання (машини), під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинне мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97.

2.5.8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний" (ГОСТ 12.2.013-91).

2.5.9. Всі будинки, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства.

2.5.10. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання і експлуатацію електроустановок та електросилового обладнання.

2.6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники

2.6.1. Під час виконання технологічних процесів у швейному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" (далі - ГОСТ 12.0.003-74).

2.6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83), ГОСТ "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.012-90), ДСН 3.3.6.096-02.

2.6.3. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

3.1. Підготовчо-розкрійне виробництво (виготовлення лекал, підготовка і розкрій матеріалів і тканин)

3.1.1. Під час організації процесів підготовчо-розкрійного виробництва повинні бути передбачені:

місця збереження тканин і деталей крою ;

вільний доступ до обладнання, місць зберігання тканин і деталей крою;

механізація вантажно-розвантажувальних робіт.

Розкриття кіп матеріалів і тканин повинно виконуватись спеціальним інструментом.

3.1.2. Розкрійні столи та металева окантовка лекал повинні мати гладку, без задирок, поверхню.

3.1.3. Заточення ножів електророзкрійних машин повинно виконуватись на заточувальному пристрої на машині з включеним електродвигуном у положенні, коли машина відведена з настилу.

3.1.4. На стрічковій розкрійній машині повинні бути спеціальні пристрої, що виключають можливість травмування працівника під час вирізання дрібних деталей.

3.1.5. На машинах зі зворотно-поступальним рухом заточення ножа здійснюється вручну, коли вимкнена машина.

3.1.6. Відходи від стрічкових розкрійних машин повинні збиратися і транспортуватися механічними та пневматичними пристроями.

3.1.7. Різання різноманітних плівок повинно виконуватись на спеціально обладнаних для цього машинах.

3.1.8. Розкрій полотна з синтетичних волокон повинен мати запобіжну операцію - накладання на верхній шар крою листка паперу і затискання затискачами з боку, протилежного тому, що розкроюється, щоб уникнути зсування шарів і травмування працівників.

3.1.9. Під час розкроювання синтетичних матеріалів треба уникати оплавлення, з цією метою необхідно застосовувати спеціальне змащування стрічкового ножа.

3.1.10. У разі попадання тканини в паз плоского напрямлювача стрічкового ножа витягувати її потрібно тільки після вимкнення машини та повної її зупинки.

3.1.11. Очищення шківа стрічкової розкрійної машини повинне проводитись спеціальним інструментом.

3.2. Швейне виробництво (пошиття та волого-теплова обробка)

3.2.1. Для зниження монотонності праці організація процесу пошиття виробів на конвеєрах повинна відповідати вимогам чинного законодавства.

3.2.2. На операціях прасування і пресування необхідно проводити зволожування виробів водою розпилювачами. Робочі місця повинні бути обладнані витяжними пристроями.

3.2.3 Під час операцій обрізки деталей швейних виробів необхідно використовувати пристрої для збирання обрізків.

3.2.4. Контроль і регулювання процесів волого-теплової обробки повинні виконуватись за допомогою приладів (термометри, манометри) і підтримуватись автоматично.

3.2.5. Пошиття виробів з матеріалів і тканин (спеціальних тканин та ін.) з використанням клеїв та інших речовин, які є джерелами виділення в повітря хімічних речовин та пилу, повинно виконуватись на робочих місцях, обладнаних системами місцевої витяжної вентиляції згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Все обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (далі - ГОСТ 12.2.061-81) та цим Правилам.

4.1.2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.

4.1.3. На все устаткування повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування і ремонту.

4.1.4. Усі стаціонарні машини, апарати й інше устаткування повинні бути встановлені так, щоб була виключена можливість їхнього зсуву під час роботи.

Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації обов'язково повинен бути складений акт про придатність обладнання до роботи та наявність засобів захисту відповідно до вимог безпеки праці.

4.1.5. На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях всі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути огороджені.

4.1.6. Усі машини, що мають холостий та робочий шківи, повинні мати закритий кожухом пристрій для перекладу ременя, перекладні качани або важелі з запірними пристроями, що унеможливлюють мимовільний перехід ременя з холостого шківа на робочий.

4.1.7. Кріплення шлангів до пульверизаторів і трубопроводів повинні мати пристрої, що виключають зрив шлангів.

4.1.8. На гідравлічному пресі ремонтні роботи повинні проводитись лише при знятому тиску пари та рідини.

4.1.9. Все обладнання, на якому використовується пара під тиском, повинне мати запобіжний клапан.

4.1.10. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-76.

4.1.11. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.022-80).

4.2. Вимоги до організації робочих місць

4.2.1. Під час організації робочих місць належить керуватися ГОСТ "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.032-78), ГОСТ "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.033-78) і діючими нормами з атестації робочих місць за умовами праці.

4.2.2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної професії та ГОСТ 12.2.061-81.

4.2.3. В усіх технологічних процесах передбачають захист працівників від можливої дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зазначених у ГОСТ 12.0.003-74.

4.2.4. Орган управління (кнопки, рукоятки та інші) потрібно розміщувати на висоті в межах 0,8-1,6 м під час роботи стоячи і 0,6-1,2 м - під час роботи сидячи таким чином, щоб забезпечувати легкий доступ до них. Під час роботи стоячи поблизу робочого місця повинні бути стільці стандартних зразків для відпочинку працівників під час перерви. Стільцями повинні бути забезпечені всі працівники, що працюють стоячи.

4.2.5. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.

4.2.6. Підлога робочих місць прасувальників повинна бути вкрита струмоізоляційними прокладками або килимками.

4.2.7. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працюючих.

4.2.8. Ручні операції голкою необхідно виконувати в наперстку з обвідкою, що відповідає розміру пальців працівника, і пристроями для зберігання голок.

4.2.9. Стрічкові ножі, непридатні для роботи, повинні своєчасно прибиратись з робочих місць у визначені для їх збору місця.

4.2.10. Робочі місця для обслуговування пресів, пароповітряних манекенів і стрічкових розкрійних машин повинні бути забезпечені площадками, влаштованими по висоті відповідно до антропометричних даних працівників, які обслуговують зазначене обладнання.

4.2.11. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, повинні бути розміщені на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладені з застосуванням прокладок.

4.2.12. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що виключають падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.10.2003 N 190 та зареєстрованої Мін'юстом України 24.10.2003 за N 970/8291 (далі - НПАОП 0.00-5.28-03).

4.2.13. Трапи, приставні драбини та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам спеціальних інструкцій для кожної дільниці цеху залежно від умов праці.

4.2.14. Роботи на висоті (вище понад 1,5 м від рівня підлоги) повинні проводитись відповідно до НПАОП 0.00-5.28-03.

4.3. Машини для розмотування, перемірки і розбраковки тканини

4.3.1. Розмотувальні валики повинні бути закріплені таким чином, щоб не було їх викидання з підшипників.

4.3.2. Промірювально-бракувальні столи і машини повинні бути обладнані пристроями для зняття зарядів статичної електрики з поверхні столу, тканини і матеріалу.

4.3.3. Механічні візки повинні встановлюватись строго горизонтально на рейкові колії, головки рейок повинні утоплюватись врівень з підлогою.

4.3.4. Пускові пристрої на машинах повинні бути розміщені в одному місці.

4.3.5. Машини, що обслуговуються з двох боків двома працівниками, повинні мати кнопкові пости, які дають змогу зупиняти машину кожному з працівників, та бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією, котра попереджує про запуск машини.

4.4. Настилальні машини

4.4.1. Машина (візок), на якій працюють два працівники, повинна мати сигналізацію або блокувальний пристрій, що виключає запуск машини одним працівником.

4.4.2. Платформа настилального пристрою для пересування працівника переміщується безпосередньо над підлогою приміщення і повинна бути обладнана огорожею, що зупиняє її під час наїжджання на перепону.

4.4.3. Пусковий пристрій повинен мати блокування, яке унеможливлює самовмикання машини (візка) в момент заправки тканини між валиками.

4.4.4. Лінійка для обрізки кінців настилу повинна мати відгороджений ріжучий пристрій.

4.4.5. Поверхня розкрійних столів повинна бути гладкою, відполірованою, без задирок, тріщин або інших дефектів.

4.5. Розкрійні машини

4.5.1. На стрічкових розкрійних машинах всі шківи та стрічковий ніж, окрім його робочої частини на максимальну висоту розкрійного настилу, повинні бути закриті кожухами.

4.5.2. На стрічкових розкрійних машинах огородження шківів, що знімаються і відкриваються, та стрічкового ножа повинні мати надписи "Не відкривати на ходу", "Небезпечно".

4.5.3. Машини повинні бути обладнані пристроєм, що регулює висоту настилу та запобігає попаданню пальців рук працівника під стрічковий ніж.

4.5.4. Стрічкові розкрійні машини повинні бути обладнані гальмами та уловлювачами стрічок, що автоматично діють під час розриву стрічок, автоматичною зупинкою електродвигуна, заточувальним пристроєм, пиловловлювачем, місцевим освітленням.

4.5.5. Ножові полотна (стрічки) повинні зберігатись і переноситись у спеціальних футлярах.

4.5.6. У разі застосування спеціальної емульсії машини повинні бути обладнані піддонами для збирання відпрацьованої емульсії.

4.5.7. На пересувних розкрійних машинах ножі повинні мати захисне огородження, яке регулюється по висоті настилу.

4.5.8. Не дозволяється використовувати тролейну лінію для подачі струму до пересувних розкрійних машин.

4.5.9. Підключення пересувних розкрійних машин до мережі електропередачі повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.98 та мати захисне заземлення (занулення).

4.6. Механічні та електромеханічні лінійки для обрізки кінця настилу

4.6.1. Ріжучий інструмент лінійок повинен мати огородження, що запобігає пораненню рук робітників.

4.6.2. Для запобігання пораненню рук робітників на лінійках всі рухомі та обертальні частини повинні бути закриті кожухами та кришками.

4.7. Швейні машини

4.7.1. Усі універсальні машини повинні бути обладнані запобіжниками від проколу пальців голкою.

4.7.2. Ниткопротягувачі машин, що значно виступають за корпус у бік працівника, повинні відгороджуватись скобами, ротаційні ниткопротягувачі повинні бути закриті огорожею.

4.7.3. Робочі столи швейних машин повинні мати рівну гладку поверхню.

4.7.4. Машини для пришивання гудзиків та фурнітури повинні бути обладнані прозорими щитками (екранами), що запобігають пораненням працівників шматками голок та гудзиків. Щитки повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.

4.7.5. На гудзикових та закріплювальних машинах човниковий пристрій повинен закриватись щитком.

4.7.6. Пасова передача від електроприводу до головки машини (в зоні над кришкою промислового стола) повинна мати огородження.

4.7.7. На кожній машині повинен бути пристрій для надійної фіксації головки машини у відкинутому положенні.

4.7.8. Для зменшення вібрації відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039-99 головки швейних машин необхідно встановлювати на еластичних прокладках, прикріплених до промислового стола, на педалях повинні бути прикріплені гумові килимки.

4.7.9. Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів від електродвигуна на промислові столи через гумові шайби-вставки повинні бути встановлені спеціальні екрани.

4.7.10. Під ніжки промстолів повинні підкладатись прокладки з вібропоглинаючого матеріалу.

4.8. Преси та відпарювачі

4.8.1. Для запобігання потраплянню рук працівника між подушками преса включати його можна тільки одночасним натисканням на кнопки (важелі тощо) обома руками і тримати їх на кнопках до повного закриття преса.

4.8.2. Відстань між пусковими кнопками (важелями) повинна бути такою, щоб була виключена можливість закривання преса однією рукою.

4.8.3. На пресах повинен бути запобіжний пристрій для утримання верхніх подушок від опускання у разі поломки, і такий, що запобігає самовільному спрацьовуванню пускового пристрою, і кнопки аварійного розкриття подушок.

4.8.4. Відпарювальні апарати для зняття ласів з виробів повинні бути обладнані запобіжними клапанами, манометрами і водомірним склом, на яких повинні бути відмітки допустимих тисків і рівня води.

4.8.5. Зовнішня поверхня відпарювального апарата повинна мати термоізоляцію для запобігання опікам працівника і зменшенню тепловиділення в приміщення.

4.8.6. Температура на поверхні паророзподільних пристроїв, трубопроводів і т. ін. повинна бути не більше 35-43 град.С.

4.8.7. Відпарювальний апарат повинен бути обладнаний пристроєм для автоматичного вимикання електроенергії у разі перевищення допустимих параметрів температури та тиску.

4.8.8. Трубопровід підводу води з мережі до відпарювального апарата в місці приєднання повинен мати запірний клапан.

4.8.9. Конструкція щітки для відпарювання повинна виключати нагрівання рукоятки і пропускання пари в бік працівника.

4.8.10. Не дозволяється виконувати роботу на пресах зі знятими кожухами та огородженнями механізму преса.

4.8.11. Паророзподільні пристрої та трубопроводи преса в доступних місцях повинні бути теплоізольовані або закриті захисними кожухами відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держгіртехнагляду України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих Мін'юстом України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

4.8.12. Мережі гідроприводу, трубопроводи, робочі гідравлічні циліндри, пристрої гідравлічних і пневматичних акумуляторів, деталі механічного тиску (траверси, всі пристрої та кріплення до них) повинні відповідати встановленій потужності та вимогам технічних умов.

4.8.13. Парові преси швейних цехів повинні бути обладнані пристроями для запобігання потраплянню пари в робоче приміщення (відсмоктувачі повітря, витяжні зонти тощо).

4.9. Праски

4.9.1. Струмопідвідні контакти прасок повинні мати спеціальні захисні засоби, а шнури підводу електричного струму повинні знаходитись в гумових шлангах.

4.9.2. Ручки прасок повинні бути виготовлені з теплостійких діелектричних (ізолюючих) матеріалів.

4.9.3. Підставки під праски повинні бути виготовлені з вогнестійкого і малотеплоємкого матеріалу, знаходитись на одному рівні з робочою поверхнею столу і мати з трьох боків бортики або теплоізолюючі підставки.

4.9.4. Підвіски електропроводки повинні виключати можливість доторкання струмопровідних дротів до гарячої поверхні праски та підставки. Подача струму повинна здійснюватись через розподільні трансформатори або окремі колодки з запобіжниками.

4.9.5. Металевий корпус прасок повинен бути заземлений.

4.9.6. Прасувальні столи повинні мати пристрої для пропарювання або зволожування матеріалу.

4.9.7. Електричні праски повинні мати автоматичний регулятор температури.

4.9.8. Підошва праски повинна мати чисту відполіровану поверхню.

4.10. Механічні щітки

4.10.1. Механічні щітки повинні мати місцеві відсмоктувачі.

4.10.2. Механічні щітки повинні бути обладнані пристроями для зняття зарядів статичної електрики.

4.10.3. Зазор між щіткою і столом не повинен перевищувати 5 мм.

4.10.4. Усі вузли та деталі механічної щітки, крім робочої частини барабану, повинні бути закриті огородженнями.

4.10.5. Не слід працювати на механічних щітках у разі зношення ворсу більше ніж 2/3 початкової його висоти.

4.10.6. Механічні щітки повинні бути улаштовані на окремій або ізольованій ділянці цеху.

4.11. Гладильні машини валкового типу

4.11.1. Каландри та плісирувальні машини повинні мати пристрій, що запобігає попаданню рук працівника між валами.

4.11.2. Каландри та плісирувальні машини повинні бути обладнані гальмами для термінової зупинки валів. Вибіг обертання після цього повинен складати 0,5 оберту.

4.11.3. Вали плісирувальних машин і барабани каландрів повинні бути закриті захисними пристроями на фіксованій відстані 5-6 мм від поверхні валів.

4.11.4. Барабан каландра, що нагрівається, повинен мати теплоізоляційні захисні пристрої для створення температури на поверхні не більше 43 град.С відповідно до ДСТУ "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (ДСТУ ЕN 563-2001).

4.11.5. Клеми, що перебувають під напругою, повинні бути закриті кожухом.

4.11.6. Для безперервної очистки барабанів каландри повинні бути обладнані механічними щітками.

4.11.7. Трубопроводи прасувальної машини повинні бути теплоізольовані.

4.12. Вирубальні преси

4.12.1. Преси повинні мати автоматичний регулятор тиску.

Конструкція різаків повинна забезпечувати вільне виймання вирублених деталей.

4.12.2. Преси повинні мати зблокований кнопковий пристрій для дворучного пуску і зупинки преса, що виключає можливість пуску однією рукою.

4.12.3. Для запобігання травмуванню рук працівників преси повинні мати спеціальні пристрої, що виключають самовільне опускання верхньої подушки преса.

4.12.4. Преси повинні мати пристрій для збору відходів.

4.13. Ультразвукові установки

4.13.1. Будова та експлуатація ультразвукових установок повинні відповідати ДСН 3.3.6.037-99.

4.13.2. Рівні звукового тиску на робочих місцях біля ультразвукових установок не повинні перевищувати допустимих значень, визначених вимогами ДСН 3.3.6.037-99.

5.1. Технологія швейного виробництва побудована таким чином, що розпакування, зберігання розбракованого і не розбракованого матеріалу здійснюється в цеху підготовки або інших спеціально відведених і пристосованих для цього складів. Не слід зберігати матеріали в інших місцях.

5.2. Зберігання матеріалів, тканин і готової продукції повинно відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.09.02-85.

5.3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитись згідно з ГОСТ "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76).

5.4. Висота штабелів ящиків та кіп, фурнітури і тканин під час ручного складування на стелажі не повинна бути вище 3 м та виконуватись суворо вертикально з дотриманням правил перев'язування та забезпечення вільного доступу до них.

5.5. Під час складування матеріалів на піддоні висота не повинна перевищувати 2 м. Трапи повинні бути міцними, перевірятись не рідше двох разів на місяць, мати ширину не менше 1 м і поперечні перекладини для упирання ніг.

5.6. Для проведення робіт угорі на штабелях і стелажах необхідно мати драбини з гумовими або гострими металевими наконечниками знизу і крючками зверху або іншими пристроями, що унеможливлюють ковзання.

5.7. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини та інші інгредієнти, які використовуються для приготування різних розчинів, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах в окремих приміщеннях.

5.8. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів, наприклад розчинників з кислотами та окислювачами, не дозволяється. Не слід зберігати матеріали поза межами складу або в місцях, не обладнаних спеціально для їх зберігання.

5.9. Балони з газом, що зберігаються в приміщеннях, повинні розміщуватись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м, а балони з отруйними газами повинні зберігатись у спеціальних приміщеннях. На будь-які балони з газом не повинні потрапляти прямі сонячні промені.

5.10. Усі вантажно-розвантажувальні роботи з переміщення і транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні виконуватись підіймально-транспортними засобами (підіймальними кранами, електрокарами, транспортерами, візками тощо) та відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02, ГОСТ 12.3.009-76.

5.11. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.

5.12. Головний прохід на складі повинен бути шириною не менше 2 м і спрямований до зовнішніх дверей. Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини навантаженого візка електрокари, навантажувача тощо +1 м.

5.13. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень.

5.14. Природне освітлення місць зберігання повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2006 та НПАОП 40.1-1.32-01.

5.15. Тканини та матеріали повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 1 м від опалювальних систем і нагрівальних приладів.

5.16. Місця зберігання матеріалів і тканин повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та зволоження для регулювання температури і вологості повітря.

5.17. Для запобігання самозайманню промислових відходів не можна в ємкості (металеві ящики), де вони зберігаються, скидати промаслені відходи. Ємкості (металеві ящики) потрібно періодично дезінфікувати та очищати.

У будівлях, приміщеннях та спорудах не дозволяється розкидати й залишати неприбраними промаслені матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками та в кінці робочої зміни видаляти з приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, обладнані негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.

5.18. У місцях складування матеріалів необхідно забезпечити вільний доступ до засобів пожежогасіння (пожежні крани, вогнегасники тощо).

6.1. Організація робіт з охорони праці

6.1.1. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен створити в кожному структурному підрозділі та на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

6.1.2. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва, вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого Мін'юстом України 01.12.2004 за N 1526/10125, та з метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям на виробництві, повинен розробити та затвердити Положення про службу охорони праці підприємства.

6.1.3. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві, мають опрацьовуватись та затверджуватись відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

6.2. Вимоги щодо забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту

6.2.1. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники швейної галузі виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого Мін'юстом України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), та Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 ( НПАОП 17.0-3.01-85).

6.2.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" (ГОСТ 12.4.011-89) та з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.

6.2.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБа і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.1.003-83, ДСТУ "Засоби індивідуального захисту органів слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Протишумові навушники" (ДСТУ ЕN 352-1-2002).

6.2.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия" (ГОСТ 12.4.013-85 Е).

6.2.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний" (ГОСТ 12.4.002-97).

6.2.6. Для захисту шкіри рук працівників у разі почервоніння шкіри рук або появи висипу повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования" (ГОСТ 12.4.068-79).

6.2.7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.

6.2.8. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинне провітрюватись.

6.3. Вимоги до професійного добору працівників

6.3.1. Працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах швейного виробництва, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям робіт, які ними виконуються.

6.3.2. Працівники, які виконують роботи з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці або такі, де є потреба в професійному доборі, повинні проходити за рахунок роботодавця попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди.