1. Загальні вимоги
1. Устаткування, призначене для очищення, сушки, переробки та транспортування сировини, має конструкцію, що виключає виникнення іскри внаслідок тертя чи удару окремих деталей машини одна об одну чи сторонні домішки у сировині чи продукції, якщо це передбачено заводом-виробником обладнання.
2. Конструкція виробничого устаткування має унеможливлювати накопичування зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях, що забезпечується клемами для можливості підключення до заземлюючого контуру.
3. Конструкція виробничого обладнання має унеможливлювати випадковий дотик працівників до його гарячих частин. Гарячі конструктивні частини зерносушарок, вентиляторів, стін топок, калорифери, радіатори, паротеплопроводи покривають теплоізоляцією, якщо це передбачено конструкцією зерносушарки та зазначено у паспорті або інструкції заводу-виробника. Температура зовнішньої поверхні не повинна перевищувати 45° С.
4. Елементи конструкцій устаткування мають бути без гострих кутів, задирок, незачищеної поверхні, напливу металу після зварювання, що можуть становити небезпеку травмування.
5. Конструкція та розташування органів керування мають виключати можливість неправильного чи випадкового включення та відключення устаткування. Органи керування мають бути забезпечені легким доступом до них працівників та написами щодо їх призначення. Органи керування аварійного відключення фарбують у червоний колір та розташовують у зоні прямої видимості.
6. Рухомі частини виробничого устаткування, виступаючі кінці валів, відкриті передачі (шківи, паси), натяжні станції стрічкових транспортерів, привідні (натяжні) барабани та інші елементи, що являють собою джерело небезпеки, огороджують.
Зубчасті передачі закривають глухими кожухами, міцно прикріпленими до станини чи іншої нерухомої частини машини. Рухомі контрвантажі (противаги) розміщують всередині машини і закривають огородженням.
7. Залежно від призначення та частоти користування огородження виготовляються у вигляді кожухів, що відкриваються або знімаються. Знімні огородження мають рукоятки, скоби та інші пристрої для зручного і безпечного утримання їх під час зняття та встановлення. Знімні, відкидні і розсувні огородження, а також кришки, що відкриваються, люки та щитки в цих огородженнях надійно фіксуються.
Огородження механізмів, які регулюються та налагоджуються в робочому процесі, зблоковуються з електроприводом.
8. Паси огороджують таким чином, щоб забезпечувалась можливість прибирання підлоги під устаткуванням.
9. Вузли устаткування, що швидко (більше 5 м/с) обертаються (шківи, робочі колеса вентиляторів зі шківами, щиткові та бичові барабани, вальці зі шківами і шестернями, вали дискових трієрів з дисками, барабани шліфувальних та полірувальних машин тощо) відбалансовуються як у зібраному вигляді, так і окремими частинами.
Балансувальні вантажі не повинні мати гострих країв та приєднуються гвинтами (чи болтами) з внутрішньої поверхні врівноважених деталей для запобігання травмуванню працівників.
10. З’єднання кінців приводних пасів, транспортерних стрічок та плоскопасових передач виконують згідно з інструкцією заводу-виробника.
11. У разі зміни конструкції машин (ззовні та всередині) вживаються заходи, що унеможливлюють саморозгвинчування кріплення, а вертикально розташовані гвинти встановлюють вгору голівкою з виступаючою нарізною частиною не більше 2-2,5 витків різьби.
12. Живильні пристрої (бункери та лійки) обладнуються пристосуваннями (розрихлювачі, вібратори тощо), що унеможливлюють зависання чи залипання речовин, що завантажуються. Під час роботи устаткування забороняється розчищати вручну рухомі органи від завалів.
13. Аспіраційне устаткування має бути герметичним. Дверцята, кришки та люки, призначені для оперативного контролю за роботою устаткування, щільно зачиняються з унеможливленням допуску пилу та мають бути доступними для безпечного обслуговування.
14. Аспіраційні камери машин пилонепроникні, а їхні клапани забезпечують вільний вихід відносів без пиловиділення та засмоктування стороннього повітря.
15. Стики аспіраційних пристроїв, місця з’єднання ввідних та вивідних патрубків з машиною мають ущільнювальні прокладки, що виключають пиловиділеня і підсмоктування продукту.
16. Повітроводи пневмотранспортних, аспіраційних установок та самопливний трубопровід не повинні мати пробоїн, щілин, що порушують їхню герметичність.
17. Виробниче устаткування розміщують, щоб його монтаж, обслуговування та ремонт були зручні, безпечні і сприяли утриманню приміщень та устаткування в належному санітарному стані.
18. Під час розміщення стаціонарного устаткування передбачаються вільні проходи для його обслуговування та ремонту. Ширину проходів визначають як відстань від виступаючих будівельних конструкцій (комунікаційних систем) до найбільш виступаючих частин устаткування.
19. Поперечні і поздовжні проходи, пов’язані безпосередньо з евакуаційними виходами на сходові клітки або в суміжні приміщення, а також проходи між групами машин і верстатів мають бути завширшки не менше 1,0 м, а між окремими машинами і верстатами - завширшки не менше 0,8 м.
20. Вальцові верстати встановлюють групами за умови, що у кожній групі буде установлено не більше п’яти верстатів загальною довжиною разом з електродвигунами не більше 15 м, та з урахуванням можливості заміни валків на будь-якому верстаті, не зупиняючи роботу інших верстатів у групі.
21. Забороняється встановлювати групами розсіви, сепаратори, оббивальні та мийні машини, а також інше устаткування, що потребують доступу для обслуговування з усіх боків.
22. Під час компонування або встановлення вертикальних круглих щиткових машин групами відстань між окремими машинами у групі має бути не менше 0,7 м.
23. Проходи біля вагового карусельного пристрою для фасування і упаковки борошна з усіх боків мають бути завширшки не менше 2,6 м.
24. Для обслуговування під час ремонту від приводу шнека гранулятора до стіни забезпечується прохід завширшки не менше 1,7 м та від охолоджувача з боку приводу розвантажувального пристрою до стіни - не менше 1,6 м.
25. Проходи між двома сепараторами, а також між сепараторами та конструктивними елементами будівлі мають бути:
для сепараторів з боковим вийманням решіт: зі сторони привідного вала - завширшки не менше 1,0 м, а з бічних сторін - не менше 1,2 м;
для сепараторів з коловим обертанням решіт: зі сторони привідного вала та вийманням решіт - завширшки не менше 1,4 м, з бічних сторін - не менше 1,0 м.
Для інших сепараторів продуктивністю до 50 т/год (з розрахунку однієї елеваторної очистки) із зворотно-поступальним рухом решіт та вийманням решіт зі сторони привідного вала, а також для сепараторів марки А1-БСЦ - завширшки не менше 1,0 м, а з бічних сторін - не менше 0,8 м; прохід зі сторони випуску зерна для усіх сепараторів - завширшки не менше 0,7 м.
Зі сторони випуску зерна біля сепараторів допускається встановлення норійних труб на відстані не менше 0,15 м від габариту сепаратора у випадках, коли на виході зерна відсутня установка магнітного захисту.
26. Проходи біля башмака норії, що підлягає обслуговуванню, мають бути з трьох боків завширшки не менше 0,7 м.
27. У шахтах для прокладки кабелів забороняється встановлювати норії, аспіраційні труби, проходи самопливів та інше транспортне або технологічне устаткування.
28. У виробничих спорудах, галереях, тунелях та на естакадах вздовж траси транспортерів під час їхнього розміщення передбачають проходи по обидва боки транспортера для безпечного монтажу, обслуговування та ремонту.
Ширина проходів для обслуговування транспортерів повинна бути не менше:
0,75 м між стіною і однією із поздовжніх сторін транспортера в просвіті, а з іншої сторони - 0,35 м (для стрічкових та ланцюгових транспортерів);
0,8 м - центральний прохід для обслуговування між паралельно установленими транспортерами.
Ширину проходу між паралельно установленими транспортерами, закритими по усій трасі жорсткими коробами або сітчастими огородженнями, допускається зменшувати до 0,7 м.
29. За наявності у проході між транспортерами будівельних конструкцій (колони, пілястри тощо), що створюють місцеве звуження проходу, відстань між транспортерами та будівельними конструкціями має бути не менше 0,5 м при довжині проходу до 1,0 м. Ці місця проходу огороджують.
30. При ширині проходу вздовж траси транспортерів, розташованих у галереях, що мають нахил підлоги до горизонту 6-12°, встановлюють настили з поперечинами, а при нахилі більше 12° - сходові марші.
31. За наявності на транспортерах розвантажувальних візків ширину проходу збільшують з урахуванням розмірів візка.
32. Висота проходів має бути не менше:
2,0 м - для транспортерів, що не мають робочих місць, розташованих у виробничих приміщеннях;
1,9 м - для транспортерів, установлених у галереях, тунелях та на естакадах, а стеля не повинна мати гострих виступаючих частин.
33. Через транспортери (з розвантажувальними візками) завдовжки більше 20 м, розташовані на висоті не більше 1,2 м від рівня підлоги до низу виступаючих зверху частин транспортера, у потрібних місцях траси транспортера встановлюють містки з поручнями заввишки не менше 1,0 м для проходу працівників.
Містки через транспортер розміщують на відстані один від одного не більше:
50 м - у виробничих приміщеннях;
100 м - у галереях та естакадах.
Містки розташовують так, щоб відстані від їхніх настилів до найбільш виступаючої частини вантажу, що транспортується, були не менше 0,6 м, а до низу виступаючих будівельних конструкцій (комунікаційних систем) - не менше 2,0 м.
34. Під час встановлення норій зовні споруд їх обладнують (біля голівок) майданчиками з поручнями заввишки не менше 1,0 м з обшивкою по низу заввишки 0,15 м та спеціальними сходами, розміщеними на відстані 0,25-0,4 м, з поручнями з висотою підйому не більше 6,0 м та нахилом маршів під кутом 60°.
35. Устаткування, що не має рухомих частин, допускається розташовувати сторонами, що не обслуговуються, біля стін і колон на відстані від них не менше 0,25 м.
36. Огородження пасових передач повинні бути міцні, зручні в експлуатації та надійно прикріплені до підлоги або до нерухомих частин устаткування. Огородження має легко зніматися та установлюватися на місце.
37. Захисне огородження пасів має бути міцним та стійким до ударів пасом під час можливого його розриву або розшивання та забезпечувати зручне і безпечне закладання паса на обідок шківа або скидання його зі шківа.
38. У місцях проходження пасової передачі через перекриття отвори у підлозі мають бути ширшими від паска не менше ніж на 0,02 м та обрамовані над підлогою патрубком (футляром) заввишки не менше 0,2 м.
39. Захисні огородження пасових передач від електродвигуна до машини та на машинах можуть бути суцільними при відстані між осями ведучого і веденого шківів не більше 1,0 м. При збільшенні відстані між осями шківів до 1,5 м захисні огородження можуть бути розбірними, а за відстані більше 1,5 м - розбірними та з відкриванням на шарнірах.
40. Шківи та привідні паси, розташовані на відстані більше 0,25 м від корпусу машини, огороджують з усіх сторін.
41. Болтові з’єднання деталей трансмісій повністю затягнуті і мають контргайки або інші передбачені виробником пристрої, що запобігають самовільному відкручуванню гайки. Шпонкові з’єднання щільні та не створюють перекосів закріплених частин трансмісій.
42. Крім загальної сигналізації, всі поверхи залізобетонних зерносховищ і зернопереробних підприємств забезпечують міжповерховим та міжцеховим двобічним гучномовним зв’язком. У приміщенні диспетчера, на сходових клітках сепараторного та надсилосних поверхів робочої башти елеватора встановлюють телефонні апарати або забезпечують працівників іншими засобами зв’язку (мобільні телефони, радіозв`язок).
43. Приміщення, де знаходиться головний двигун силової станції (машинний зал), та виробничі приміщення пов’язують системою сигналізації (звуковою, світловою) для попередження працівників виробничих приміщень про пуск двигуна і отримання сигналів про готовність до пуску у відповідь. Рівень звуку при подачі попереджувального сигналу має бути не менше 103 дБ.
44. Устаткування, що знаходиться у ремонті, відключають від джерел електроживлення, а біля місця пуску устаткування, у приміщенні розподільчого пункту та на пункті диспетчерського керування вивішується плакат "Не вмикати. Працюють люди".
45. Ремонт зерносушарок, топок, теплових кондиціонерів, автоматів для пропарюваня зерна, парових сушарок, варочних автоматів, установок для введення жиру в комбікорми та інших машин з тепловою обробкою зерна і продуктів виконують після повного припинення роботи та охолодження.
46. Запуск устаткування після зупинок на технічне обслуговування здійснюється після перевірки його справності.
47. Пуск нового устаткування та устаткування після капітального ремонту здійснюється після проведення пусконалагоджувальних робіт.
Устаткування перевіряється на:
правильність складання та надійність закріплення кріпильних деталей;
відсутність в устаткованні сторонніх предметів;
відбалансованість вузлів, що обертаються;
роботу систем змащування;
повну укомплектованість передавальних та приводних пасів;
наявність та справність огороджень;
справність запірних та герметизуючих пристроїв, люків, кришок, дверцят;
під час пропускання на холостому ходу від постійного або тимчасового привода;
відповідність установки теплового реле та магнітного пускача номінальному струму електродвигуна;
наявність та справність блокувальних і контрольних пристроїв.
48. Перед пуском машин переконуються, що пуск не створює небезпеки для працівників, а під час дистанційного керування подається сигнал про запуск машин.
49. Підтягування болтових з’єднань, усунення несправностей в деталях, що рухаються, виконуються тільки при повній зупинці устаткування.
50. У випадках, коли дообладнання автоматичними пристроями неможливе, та у разі необхідності заповнення підшипників і маслянок на ходу змащення здійснюється за умови безпечного підходу до місць змащування або за допомогою спеціальних трубок та маслянок, виведених у безпечну і доступну зону. Ручні маслянки для заповнення підшипників повинні мати подовжений носик (не менше 0,2 м) для забезпечення безпечного доступу до підшипника.
51. Після випробування устаткування на холостому ходу та усунення дефектів і несправностей допускається випробування під невеликим навантаженням з поступовим збільшенням його до необхідного. За результатами випробування обладнання після капітального ремонту членами комісії підприємства складається акт випробування устаткування за формою згідно з додатком 4 до цих Правил.
52. Проведення ремонтно-монтажних робіт на висоті здійснюється відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.
53. Забороняється одночасне проведення робіт з ремонту, монтажу і демонтажу устаткування на двох та більше ярусах по одній вертикалі без відповідних захисних пристроїв (настилів, сіток тощо), які забезпечують безпечну працю на всіх рівнях вертикалі.
54. Кнопки, рукоятки, маховики та інші засоби управління мають позначення і написи щодо їх функціонального призначення.
55. Контрольно-вимірювальну апаратуру розташовують у зручних для спостереження та добре освітлених місцях не вище 2,0 м від рівня підлоги.
56. Під час роботи транспортерів, норій та інших машин забороняється розчищати їх від завалів, спресованого продукту або предметів, що потрапили у робочі органи. Розчищення виконують після повної зупинки машини та вжиття заходів, що виключають їх випадковий пуск.
57. Під час огляду машин, їх ремонту, при відключенні на тривалий час, несправності машини відключаються від мережі електроживлення, а при трансмісійному приводі знімаються приводні паси. Біля кнопки пуску обладнання вивішується табличка з написом "Не вмикати - ремонт" або "Устаткування несправне", а у приміщенні розподільного пункту та на пункті диспетчерського керування встановлюються написи "Не вмикати! Працюють люди!".
58. Для ручного відбору проб передбачаються люки у продуктопроводах. Після відбору проб або огляду обладнання люки щільно зачиняються. Проби з люка випускного патрубка відбирають совками з діелектричними ручками. Проби зерна з гарячої камери зерносушарки, яка знаходитися у доступному, зручному для обслуговування місці, відбирають за допомогою спеціальних совків з дерев’яними ручками.
59. Під час обслуговування машин користуються спеціальними скребками або щітками для:
прочищення зазору між засувкою та живильним валиком вальцьового верстата;
розчищення завалів у башмаках норій та транспортерах;
очищення на холостому ходу верхніх площин решіт сепараторів (щітки з довгими ручками);
очищення живильних механізмів;
очищення магнітних колонок від металодомішок;
прочищення лотка та живильних каналів кузова падді-машини.
Ці пристосування повинні знаходиться у легкодоступному, зручному для обслуговування місці.
60. Технологічне, транспортне, аспіраційне та інше устаткування, а також самопливи, матеріалопроводи маркують відповідно до технологічної схеми.
Надписи мають бути чіткі та розташовані на видних місцях.
61. Фундаментні болти швидкісних машин та вузлів устаткування, що підвішуються до перекриття, мають контргайки.
62. Над знімними деталями устаткування вагою більше 50 кг встановлюють гаки для підвішування талів, блоків, а для групи верстатів, встановлених в одному ряду, - монорейку з талем.
63. На підприємстві, під час виконання монтажних і демонтажних робіт відключають енергомережі та інші інженерні системи в зоні проведення робіт.
64. Монтаж вузлів обладнання, ланок трубопроводів і повітропроводів поблизу електричних проводів (в межах відстані, що дорівнює найбільшій довжині монтованого вузла або ланки) виконується при знятій напрузі. Якщо напругу зняти неможливо, роботу виконують за нарядом-допуском на виконання робіт підвищеної небезпеки.
65. Роботи на висоті 1,3 м і більше виконують відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.
66. Приставні драбини без робочих площадок використовують для виконання робіт, за яких працівнику не потрібно спиратись на конструкцію споруди.
67. Різання, згинання і оброблення труб та інших металевих виробів здійснюються за межами монтажних підмостків та драбин.
68. Для виконання зовнішніх робіт на висоті з ремонту, монтажу та демонтажу самопливів, повітропроводів, циклонів, відпускних пристроїв використовують запобіжний пояс. До виконання цих робіт не допускаються працівники без використання запобіжних поясів, страхувальних канатів і касок з підборідним ременем. Місця закріплення запобіжного пояса вказуються працівнику безпосереднім керівником робіт завчасно.
69. Кожного разу перед початком робіт проводиться огляд підйомних механізмів, гальмівних пристроїв та запобіжних пристосувань, а також перевіряється міцність страхування.
70. Блоки та вузли устаткування, що встановлюються у вертикальному положенні, а також не мають достатньої стійкості, закріплюють під час проведення монтажних робіт не менше ніж трьома розтяжками, які знімаються після остаточного закріплення устаткування. У процесі монтажу забезпечується стійкість всіх вузлів устаткування.
71. Під час ремонту, демонтажу чи монтажу устаткування у вибухопожежонебезпечних приміщеннях забороняється використовувати відкрите полум’я, механізми та пристрої, що можуть спричинити іскроутворювання. Нагрівання вузлів та частин устаткування і пристроїв допускається тільки парою чи гарячою водою. Використані промаслені протирочні матеріали збирають у щільно зачинені сталеві контейнери і виносять за межі приміщення.
2. Вимоги безпечної експлуатації зерноочисного устаткування
1. Балансувальні вантажі віброживильника, кузова сепаратора, ексцентрикові коливачі, муфти та пасові передачі шнеків огороджуються. Огородження встановлюються з дотриманням зазначеної в експлуатаційній документації відстані між стінками огороджень і деталями, що обертаються, та пасовими передачами. Приводи сепараторів, що мають напівперехресні пасові передачі, обладнуються пасоутримувачами.
2. Вантажі у балансирах каменевідбірників та сепараторів з круговим поступальним рухом закріплюють болтами або шпильками з контргайками та шплінтами.
3. Клапани, шлюзові затвори і оглядові вікна надійно ущільнюють для унеможливлення виділення пилу та підсмоктування повітря.
4. Перед пуском конструкцій сепараторів та каменевідбірників потрібно переконатися у рівновазі кузова під час роботи на холостому ходу та надійному утриманні решіткових рам, у відсутності стуків та підвищеної вібрації.
5. Регулюючий механізм рухомої стінки продувного каналу пневмосепараторів забезпечує поступове змінювання ширини каналу.
6. У каменевідбірників та сепараторів з круговим поступальним рухом троси підвіски кузова мають однаковий натяг, який систематично перевіряється. Трос замінюється новим у разі, якщо кількість обірваних дротів становить 5 % від їх загального числа на відрізку, рівному кроку завивки. Кінці тросів запаковуються обплетенням мідного дроту та припаюються.
Корпуси і кузови сепаратора та каменевідбірника заземлюються.
7. Рівновагу ґратчастих корпусів сепараторів періодично перевіряють, а ротори вентиляторів балансують відповідно до паспорта експлуатаційної документації.
8. У виробничих спорудах елеваторів керування електродвигунами сепараторів, їх пуск та зупинку виконують з місцевого пульта, що знаходиться на поверсі, де розташований сепаратор.
9. Радіальні чи повздовжні бичі до вала і розеток закріплюються надійно, щоб виключити можливість їх відриву. Кожну розетку та бичовий барабан у зборі відбалансовувують.
10. Для безпеки обслуговування лапки розеток не повинні виступати за кромки бичів, головки болтів напівкруглі розташовуються зі сторони бичів, а гайки з контргайками - зі сторони лапок розеток.
11. Бичі оббивальних машин виготовляються з однорідної сталі, рівного розрізу, без тріщин та надломів; для запобігання іскроутворенню забороняється доторкання бичами внутрішньої поверхні бичового барабана. Зерно перед надходженням його в оббивальні машини очищають від металевих домішок.
12. Наждачна поверхня абразивних барабанів міцна, без тріщин та відшарувань від оббивачів.
13. Дверцята, оглядові люки та випускні пристрої ущільнюють від проникання пилу.
14. Під час роботи оббивальних машин забороняється проводити їхній ремонт та обслуговування.
15. Кожен диск і ротор дискового трієра в зібраному вигляді має бути відбалансованим.
16. Гнізда трієрної поверхні не повинні мати зазублин та задирок.
17. Між нерухомими частинами машини і пір’ям шнека мають бути зазори, які виключають тертя між ними.
3. Вимоги щодо безпечної експлуатації устаткування для обробки зерна водою та теплом
1. Експлуатацію машин для водно-теплової обробки зерна, їх парових секцій здійснюють відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076.
2. Під час роботи пропарювачів, парових сушарок, запарних і варильних котлів забезпечуються:
справність запобіжних клапанів контрольних і вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо);
надійність герметизації устаткування, паро- і теплопроводів та їх з’єднань, що виключає проникнення пари в робоче приміщення;
ретельна термоізоляція всіх гарячих ділянок машин, апаратів, паро- і теплопроводів;
надійність роботи запірних вентилів, шлюзових затворів при надходженні та випуску продукції;
справність огороджень приводних ременів, шківів і ланцюгових передач.
3. Тиск пари підтримується не вище контрольної позначки, зазначеної на шкалі манометра, а температура в апараті - не вище встановлених норм.
4. Манометри та інші контрольно-вимірювальні прилади машин, що працюють під тиском (пари, води), встановлюють у доступному і зручному для спостереження місці.
5. Приміщення, в яких розміщені пропарювачі, сушарки, запірні та варильні апарати, обладнуються припливною вентиляцією.
6. Кришки, люки, засувки мають ущільнення, що виключають пропускання води, пари, пилу, і надійно закріплюються в місцях їх установки.
7. Ремонт обладнання дозволяється після припинення подачі пари і випуску пари, яка залишилася в апараті.
8. Фіксуючі пристрої верхнього і нижнього шлюзових затворів пропарювача забезпечують їх надійне зчеплення при повороті пробки під час робочого ходу і вільний вихід із зчеплення під час холостого ходу важеля. Крани верхнього і нижнього затворів пропарювача забезпечують щільне їх закриття при заповненні посудини зерном.
9. Для відключення апарата від парової лінії встановлюють запірний вентиль.
10. Водяні і зернові колеса та диски машин для зволоження регулюють для плавного обертання, струмінь води рівномірний, без течі в трубах та резервуарах, злив води вільний.
11. Мийні машини встановлюють в опалюваних приміщеннях, в металевих чи бетонних коритах із бортами заввишки 50-75 мм, підлога навколо мийної машини має бути сухою.
12. Кожух мийної машини з віджимною колонкою легкозйомний, не допускає розбризкування води.
13. Робочі поверхні мийної машини та віджимної колонки очищують шляхом змивання сильним струменем води, а за необхідності - спеціальною щіткою. Забороняється під час роботи машини вигрібати зерно та виймати сторонні предмети із шнеків корита.
14. Колонки підігрівача зерна надійно закріплюють до перекриття. На магістралі, що подає пару у підігрівач, встановлюють у зручному для спостереження місці манометр до 2 м від рівня підлоги. Перед пуском пари підігрівач завантажують зерном доверху. Пару подають під тиском 0,07 МПа та регулюють вентилями забезпечення потрібної температури зерна. Не рідше одного разу за зміну відкривають вентиляційні отвори у верхній кришці підігрівача для випуску з нього насиченого повітря.
15. Конструкція кондиціонерів для зерна складається з люків та лазів для прочищення шахт і каналів в аварійних випадках та виключає можливість зависання зерна в них.
16. Кондиціонери обладнуються датчиками рівня зерна та кінцевими вимикачами, що забезпечують чітке та надійне увімкнення та вимкнення апарата при порушенні встановленого режиму роботи.
17. Завантаження кондиціонера зерном здійснюється рівномірно, у разі затримки завантаження негайно відключаються живлення батарей гарячою водою, подача гарячого повітря в сушильну камеру та зерна у колони кондиціонера. У разі зависання зерна прочищення шахт і каналів проводиться через люки та лази.
18. Апарат швидкісного кондиціювання комплектується приладами, що регулюють верхню і нижню межі тиску пари, а також автоматичними системами регулювання температури зерна в кондиціонері та захисту від перевантаження.
19. Шнеки апарата (нагрівальний та контрольний) герметично закривають у жолобах, доступ до яких під час роботи для зачистки від завалів та ремонту забороняється. Знімні кришки жолобів допускається відчиняти тільки під час зупинки машини.
20. Під час керування машиною з пульта забезпечується надійна та чітка робота всіх механізмів та подача звукового чи світлового сигналу при порушенні їх постійної роботи.
21. Вологознімач апарата швидкісного кондиціювання забезпечується системою автоматичного блокування приймання та випуску зерна.
22. Перед паровою сушаркою встановлюють редукційний клапан з манометром для встановлення заданого тиску і запобігання розриву трубок калорифера.
23. У випускному патрубку парової сушарки передбачають люк для відбору проб. Пробу відбирають тільки дерев’яними совками. Температура поверхні сушарки не має перевищувати 45° С.
4. Вимоги щодо безпечної експлуатації машин для уловлювання магнітних домішок
1. Для видалення магнітних домішок з маси продукту встановлюють магнітні колонки (сепаратори) у зручних для обслуговування місцях.
2. Магнітні установки встановлюють перед вальцьовими верстатами, дробарками, бичовими, розмелювальними, шліфувальними, лущильними машинами, ентолейторами та іншими машинами ударного типу.
3. Електромагнітні сепаратори мають надійну ізоляцію струмопровідних частин. Виконання оболонок електричних апаратів відповідає категорії приміщень за вибухопожежонебезпекою. Огородження електромагнітних сепараторів надійно заземлене від статичної електрики. Електромагнітні сепаратори мають блокування, що виключає подачу продукту на електромагніти при припиненні подачі електроенергії.
4. Конструкція магнітних колонок забезпечує легке виймання блока підков для очищення їх від магнітних домішок. Під час очищення магнітів виключається можливість потрапляння магнітних домішок у продукцію. Для очищення магнітних колонок від металодомішок застосовують спеціальні щітки чи дерев’яні скребки. Магнітні домішки збирають у спеціальні ящики. Бокові та торцеві поверхні магнітних підков чисто оброблені, без гострих кромок і задирів.
5. Намагнічення магнітних підков виконують в ізольованому сухому приміщенні. Контроль магнітної індукції проводиться не рідше одного разу на рік; постійні магніти контролюють тесламетром. Магніти, що мають рівень магнітної індукції менше 100 мТл, перемагнічують або знімають з експлуатації.
6. Працівники систематично перевіряють безперебійне та рівномірне по всій довжині магнітного поля надходження продукту в магнітні колонки.
5. Вимоги щодо безпечної експлуатації вальцьових верстатів, розсівів, ситовійних машин
1. Верстати забезпечують світловою сигналізацією холостого ходу.
2. Верстати з пневмоприймальниками забезпечені механізмом блокування, що перемикає верстат на холостий хід при завалах бункера.
3. Пневмоприймальники оснащують розвантажувальними пристроями для вилучення продукту при завалах.
4. Привідні паси і шківи вальцьового верстата та електродвигуна огороджують із зовнішнього і внутрішнього боків.
5. Для запобігання випадкам захвату пальців рук вальцями верстати обладнують запобіжними ґратами. Відбір проб виконують совками з діелектричною ручкою.
6. Для очищення зазору між засувкою та живильним валиком, а також аспіраційних труб, каналів та матеріалопроводів використовують зручні пристосування. Знімання та встановлення засувки для очищення живильних валиків допускається виконувати тільки після повної зупинки верстата. Забороняється чистити та виймати щитки для подачі продуктів від живильних валиків до робочої зони під час роботи вальцьового верстата, а також відбирати руками сторонні предмети, що потрапили у верстат. У разі попадання таких предметів їх слід виймати після негайного відключення та повної зупинки верстата.
7. Зняття з верстата, переміщення та встановлення вальців здійснюються тільки із застосуванням спеціальних пристосувань (кранові та інші візки, талі, монорейкові колії тощо). Зняті вальці укладають на дерев’яні підкладки та зберігають на спеціальних пірамідах.
8. Поздовжня вісь монорейки проходить над віссю вальця, що обертається; відстань від підлоги до монорейки - не менше 3,2 м.
9. Дверці і люки верстата зачиняються та не пропускають пил у приміщення. Забороняється заклеювати чи забивати наявні у кришках верстата аспіраційні щілини.
10. Вальцьові верстати встановлюють на віброізолювальну основу, що складається з дерев’яної рами завтовшки не менше 0,06 м, підкладки з листової гуми під опорною поверхнею верстата та електродвигуна.
11. Балансири та рухомі частини машин (ексцентриковий коливач, приводні вали тощо) надійно закріплюються та закриваються легкознімним огородженням. Запускати розсіви у роботу з неогородженими балансирами забороняється.
12. Кузови надійно закріплені з повним комплектом законтрогаєних стяжних болтів.
13. Кузови розсівів підвішують, щоб нижня площина кузова знаходилася від рівня підлоги на висоті не менше 0,35 м.
14. Усі гнучкі з’єднання кузовів розсівів та каменевідбірників з випускними патрубками виконуються з матеріалів, що не пропускають пил, надійно закріплені на штуцерах кузовів та патрубках.
15. Штуцери для підвішування рукавів мають бути без гострих кромок та задирок, нижні ребра штуцерів - закатані всередину.
16. Встановлення, зняття та переміщення балансирів виконуються за допомогою спеціальних візків.
17. Забороняється в період розбігу зупиняти розсів, якщо відсутні ознаки раптової поломки, а також повторно вмикати розсів до його повної зупинки. Під час пуску та зупинки розсівів забороняється знаходитися у проході між ними.
18. Перед пуском розсіву перевіряється відсутність у машині сторонніх предметів.
19. У ситовійних машинах ситові рамки закріплюються, щоб запобігти їх випаданню чи переміщенню у пазах під час роботи машини.
20. Під час роботи ситовійних машин забороняється розчищувати руками зборні шнеки від завалів, змащувати та ремонтувати ексцентриковий коливач.
21. Робочі органи шліфувально-ріфельного верстата (шліфувальний круг, різцевий супорт, електроприводи вальця та шліфувального круга) мають надійні, легкознімні огородження. Верстат обладнують охолоджувальною системою. Під час шліфування вальців та інших виробів застосовують вологі методи обробки чи патрубок відсмоктування повітря з кожуха шліфувального круга.
22. Над шліфувально-ріфельним верстатом має бути монорейка з пересувним талем для підйому і переміщення вальців від місця зберігання залишкових вальців (піраміда) до верстата та для знімання з верстата і переміщення до місця зберігання.
23. На борошномельних підприємствах, де висота вальцьового поверху не дозволяє встановити монорейку з пересувним талем біля шліфувально-рифельного верстата, передбачається вільна площа для підходу та маневрування візком для перевезення вальців.
24. Для запобігання небезпечним наслідкам викиду стола у випадку виходу його зі зачеплення встановлюють гальмівні, амортизаційні та обмежувальні пристрої, перешкоди на довжину максимального виходу столу.
6. Вимоги щодо безпечної експлуатації устаткування для виробництва круп
1. Лущильні машини встановлюють на віброізолюючих опорах.
2. Забороняється пуск лущильних машин зі знятими головками, несправними натяжними пристроями, без лущильних кругів, зі слабо закріпленими абразивними дисками.
3. Гумові валки лущильних машин повинні легко зніматися та надягатися. Не допускається перегрів гумових валків.
4. Диски, валки, деки мають бути без тріщин та пошкоджень. Диски і валки статично відбалансовують кожен окремо та в зборі з ротором.
5. Необхідно стежити за рівномірним ходом барабана вальцьодекового верстата. Під час виникнення стуків чи нерівномірного ходу верстат негайно зупиняється.
6. На виході продуктів із зони лущення вальцьодекового верстата встановлюють відбивач для перешкоджання розкиданню продукту.
7. Забороняється підхоплювати руками сторонні предмети, що потрапили у робочу зону верстата (між валиком та декою), до повної зупинки верстата. Для прочищення зазору між засувкою та живильним валком застосовують спеціальні шкребки.
8. Абразивні частини вальцьодекового верстата (барабан, дека) мають бути міцними, без вибоїн і тріщин та міцно зчеплені з чавунними підставками. Забороняється експлуатувати валки та дека, що мають тріщини.
9. Робочі поверхні лущильного поставу мають бути вивірені чітко горизонтально та паралельні між собою. Нижній диск, що обертається, періодично перевіряють на відбалансованність та відсутність радіального биття. Для недопущення взаємного торкання робочих поверхонь дисків під час їх роботи, утворення на робочих поверхнях тріщин та розриву забороняється повний спуск штурвального механізму. Роботу лущильних машин контролюють не менше двох разів на місяць.
10. У стійках ділильних столів у круповідділювачах типу "Падді" передбачають пристосування, що запобігають впливу горизонтальних зусиль на конструкцію будівлі.
11. Для прочищення лотка і живильних клапанів кузовів падді-машин застосовують спеціальні скребки та переносні підставки. Ставати на корпус машини забороняється.
12. Корпуси падді-машин, підвішених на підвісках, регулюють після їх зупинки. Забороняється під час роботи машини виконувати змащення та пересувати паралелі спрацьованих повзунів. У разі появи стуку, нерівномірності ходу чи перегріву підшипникової опори робота машини забороняється.
7. Вимоги щодо безпечної експлуатації устаткування для виробництва комбікормів
1. Перед дробарками встановлюється магнітний захист для запобігання потраплянню в робочу зону магнітних домішок, що можуть викликати аварію, іскроутворення або вибух.
2. Пристрій для автоматичного регулювання завантаження у дробарках зблоковують з електродвигуном дробарки.
3. У завантажувальні конуси дробарок монтують захисні ґрати з розміром чарунок 0,02х0,02 м або 0,025х0,025 м для запобігання потраплянню сторонніх предметів.
4. Кришки дробарок оснащують надійними фіксуючими пристосуваннями, що виключають їх довільне відкриття. Відкривати кришки дробарок під час обертання ротора забороняється.
5. Молотки дробарки закріплюють, усувають тріщини або інші дефекти. Молотки не повинні зачіпати деку та сито для запобігання іскроутворенню. Забороняється виконувати роботу на дробарках з підвищеною вібрацією.
6. Пуск дробарки здійснюється тільки у незавантаженому стані після ретельної перевірки відсутності в ній сторонніх предметів.
7. При появі стуку чи інших відхилень у роботі машини її негайно зупиняють для виявлення та усунення причин несправності. Під час пуску дробарка спочатку прокручується вхолосту з поступовим завантаженням. При цьому вживаються заходи проти зворотного викиду продукту. Під час подачі сіна у дробарку верхня її горловина надійно закрита. Забороняється проводити будь-які ремонтні роботи з дробаркою після її запуску.
8. Молоткові дробарки встановлюють на віброізоляторах.
9. Завантаження у сінорозрихлювачі сіна або соломи, звільнених від обв’язувального дроту, здійснюється спеціальними безроликовими транспортерами. Проштовхувати сіно або солому руками у горловину сінорозрихлювача забороняється.
10. Живильні пристрої макухоломачів та дробарок для качанів кукурудзи оснащені клапанами, що виключають зворотний викид з горловини подрібнених продуктів макухи та кукурудзи.
11. Плитки макухи або качани кукурудзи, що застряли в горловині машини, виймають після її повної зупинки.
12. Подачу макухи на подрібнення здійснюють за допомогою транспортера.
13. Кришки, через які здійснюється доступ всередину змішувачів для регулювання кута повороту лопаток, зміни зазору між лопаткою і коритом, зблоковують з електродвигуном привода для вимкнення та повної зупинки машини.
14. На самопливних трубах після розвантажувальних пристроїв-змішувачів встановлені запобіжні клапани, що відкриваються під час підпору продуктом.
15. Для відбору проб на виході зі змішувачів розміщуються пристрої, що виключають потрапляння рук працівників у зону змішування.
16. Перед пуском змішувача перевіряють:
затяжку болтів всіх ущільнювальних елементів;
наявність мастила в редукторі та розподільнику;
спрацювання кінцевих вимикачів, які фіксують щільність закривання нижньої кришки та її відкривання.
Верхні кришки змішувача необхідно щільно закривати та фіксувати. Робота змішувачів при відкритих кришках забороняється.
17. Можливі утворення завалів змішувачів продуктом або інші несправності ліквідовують при вимкненому електродвигуні та повній зупинці машини. Для розчищення завалів змішувачів застосовують спеціальні шкребки.
18. Резервуари розчинника-підігрівача карбаміду і змішувача меляси-карбаміду, змішувача дозатора меляси герметизують. Механізми і частини цих агрегатів, що обертаються, огороджують.
19. У люках резервуарів для зберігання меляси, крім кришок, встановлюють ґрати, які зачинені та опломбовані. Підхід до люків вільний і безпечний. Для резервуарів та люків, що встановлені на висоті, обладовують майданчики для обслуговування з поручнями заввишки не менше 1 м із зашивкою по низу не менше 0,15 м.
20. Паропровід підводу пари для підігріву меляси та жиру теплоізольований по всій довжині.
21. Місця встановлення насосів для перекачування меляси легкодоступні та освітлені, насоси працюють без стуків.
22. Під час роботи установки для вводу в комбікорми меляси без підігріву дотримуються таких вимог:
перед бункером чи силосом, що знаходиться над живильником змішувача, встановлюють устаткування (просіювач, магнітний захист) для попередження потрапляння в змішувач металевих домішок та сторонніх включень;
забороняється відкривати кришку змішувача під час його роботи;
забороняється вручну або стороннім предметом деблокувати кінцеві вимикачі змішувача для включення привода з відкритою кришкою.
Ремонтні роботи, технічний огляд і заміну ножів проводять тільки при знеструмленому електрообладнанні установки. Під час виконання цих робіт на автоматі панелі управління вивішують плакат "Не вмикати. Працюють люди". Для очищення внутрішньої поверхні змішувача від налиплого продукту користуються спеціальними шкребками.
23. Установки для гранулювання комбікормів працюють в автоматичному режимі.
24. Перед пуском гранулятора перевіряють наявність та стан магнітного захисту для попередження попадання металу в гранулятор.
25. Усі огородження, щити, кожухи та ізоляція паропроводу мають бути в справному стані.
26. Перед пуском механізми та прилади установки перевіряють на відсутність сторонніх предметів та на справність.
27. Під час роботи гранулятора забороняються будь-які роботи в зоні вузла штифтів, що зрізуються.
28. Забороняється замінювати запобіжні штифти іншими металевими стрижнями.
29. Для заміни матриць користуються спеціальним підйомником. Нижня площина рами розміщується на рівні підлоги приміщення для можливості застосування підйомника для заміни матриць.
30. Регулювання зазорів між роликом і матрицею виконують тільки при зупиненому грануляторі.
31. Паропровід теплоізолюють по всій довжині. На маховику запірно-регулювальної арматури зазначається напрямок відкривання або закривання. Прилади на паропроводі встановлюють так, щоб до них був зручний доступ, але не вище 3 м від майданчика обслуговування.
32. Пуск охолоджувача допускається тільки при працюючому вентиляторі та шлюзовому затворі.
33. Конуси наддозаторних бункерів та патрубки над дозаторами герметичні, міцні і виключають можливість розриву при обрушуванні продукту.
34. Установка дозаторів забезпечує вільний доступ до всіх механізмів дозатора з усіх сторін. Проходи навколо дозаторів не допускають випадковий контакт працівників з вантажоприймальним пристроєм та важільними механізмами дозаторів. Установка живильників під бункерами виключає їх вібрацію під час роботи і забезпечує зручність обслуговування.
35. Пульт ручного управління дозаторами встановлюють у безпосередній близькості від циферблатних покажчиків дозаторів.
36. Наддозаторні ємності мають датчики максимального рівня продукту. Для попередження злежування, зависання, злипання важкосипучих продуктів наддозаторні силоси і бункери обладнують електровібраційними чи механічними збуджувачами.
8. Вимоги щодо безпечної експлуатації устаткування з оброблення гібридного та сортового насіння кукурудзи
1. Біля входу у камеру вентилятора сушарки кукурудзяних початків вивішують попереджувальний напис "Не входити у камеру до повної зупинки агрегату".
2. Зона нагнітання теплоносія у камерах сушарок поперечного типу закрита для унеможливлення потрапляння працівників під час сушки кукурудзи.
3. Люки, двері та перегородки, призначені для зміни напрямку теплоносія, закріплюють так, щоб виключалась можливість їх обриву.
4. Верхні, продувочні люки сушильних камер, крім суцільних кришок, обладнують знімними ґратами для запобігання потраплянню працівників у камери. Для доступу в сушильні камери застосовують стаціонарні сходинки з огородженням.
5. Барабан кукурудзомолотарки відбалансовують та міцно закріплюють на валу. Барабан не повинен торкатися прутків деки.
6. Ексцентриковий вал калібрувальника насіння кукурудзи повинен легко повертатися від руки та працювати без стуку.
9. Вимоги щодо безпечної експлуатації устаткування ваговибійних і фасувальних відділень та складів продукції
1. Ваговибійні апарати герметизують та забезпечують ефективну аспірацію.
2. Самовільне включення у роботу струшувальних механізмів вибійних і ваговибійних апаратів, зашивальних машин та транспортерів має бути повністю виключено. Ваги необхідно захищати пилонепроникним кожухом.
3. Автоматичний струшувальний механізм ваговибійних апаратів працює без сильних стуків та поштовхів.
4. Забороняються огляд та ремонт розрихлювача, лопатного живильника, блокувальних пристроїв і струшувального механізму до повної його зупинки.
5. Механізм засувок вагів легко відкривається, лічильник та вагова шкала - з достатнім освітленням.
6. Для зниження шуму, ударів чи поштовхів під час перекидання ковша і роботи струшувального механізму під ваги встановлюють дерев’яну раму завтовшки 0,04 м, а поміж рамою та станиною вагів - гумові підкладки по ширині опорної поверхні станини вагів.
7. Ваговий карусельний пристрій для фасування та пакування борошна у мішки експлуатують тільки за наявності аспірації. Тракт проходження продукту має бути пилозахищеним. Ремонтні роботи на пристрої виконують тільки після повного вимикання устаткування від мережі електроживлення. Під час ремонту рухомі деталі на нерозбірних складальних одиницях надійно закріплюють.
8. Забороняється переносити вручну мішки з продукцією для повторної зашивки, для цього використовують біля зашивальних машин реверсивні транспортери.
9. Включення та виключення зашивальних машин, автоматичних вагів під час ручного фасування виконують ножною педаллю.
10. Забороняється пуск зашивальної машини без огородження привода, а пуск дротошвейних машин - без щитка у місці подачі дроту.
11. Люки у підлогах вибійних та фасувальних відділень, через які подають мішки на транспортер, огороджують на висоту не менше 1 м. У разі відсутності доступу мішків люки зачиняють кришками.
12. Направляючі полоси і поворотні щити на транспортерах - без гострих країв, кромок та задирок.
13. Мішки надходять у пакетоформувальну машину зшивкою назад.
14. Лінія надходження мішків в машину повинна мати відвід, по якому мішки у випадку відмови машини можуть бути спрямовані на іншу точку формування. Перед машиною встановлюють пряму дільницю стрічкового транспортера для доступу мішків завдовжки не менше 3 м.
15. Для пересувних машин на місці експлуатації встановлюють поряд з пультом керування легку естакаду з огороджувальними поручнями. Для термінової зупинки машини передбачають виносні кнопки "стоп".
16. Огородження механізмів, які необхідно у робочому процесі регулювати та налагоджувати, а також виконавчі механізми розташовують у легкодоступних зонах та зблоковують на пульті управління з електроприводом світловою чи звуковою сигналізацією. Огороджувальні пристрої надійно закріплюють від випадкового відкривання та забезпечують відповідними попереджувальними написами.
17. Під час роботи автомата забороняється знімати зіпсовані пакети, проводити змащення та обтирання частин машини.
18. Фасувальний автомат та транспортер обладнують кнопками "Стоп" для швидкого виключення під час виявленя несправностей у роботі.
19. Фасувальні автомати, що функціонують у режимі термозварювання, під час упаковки продукції у поліетиленові пакети забезпечують аспірацію зон зварювальних пристроїв.
20. Усі зони активного пиловиділення під час подачі продукту в пакет та його ущільнення аспіруються.
21. Система живлення автомата продуктом забезпечує безперебійну подачу його до живильних пристроїв шнекових дозаторів та має можливість перекривати поток продукту у випадку зупинки автомата.
22. Фасувальні автомати містять регулятори температури нагріву нагрівальних елементів та сигнальні лампи напруги на них.
23. Деталі устаткування, що торкаються фасованого продукту, доступні для санітарної обробки.
24. У фасувальному відділенні передбачають та обладнують опалювальне приміщення для миття клейових і фарбувальних механізмів з гарячою та холодною водою.
10. Вимоги щодо безпечної експлуатації машин для обезпилювання, очищення і ремонту мішків та камери їх теплової обробки
1. Класифікацію мішків за категоріями проводять на спеціальних ґратчастих столах, що аспіруються.