4.3.2. Вибирання з реторт та подрібнення блоків губчастого титану
4.3.2.1. У відділеннях переробки губчастого титану рівень шуму повинен відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.003-83).
4.3.2.2. Пневмоінструмент, що використовується при переробці губчастого титану, повинен відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.010-75).
4.3.2.3. При роботі з інструментами, які генерують вібрацію, необхідно користуватися захисними засобами, що відповідають ГОСТ "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний" (ГОСТ 12.4.002-97).
4.3.2.4. При застосуванні візків для транспортування реторт або блоків губчастого титану, що приводяться у дію лебідками, двигуни їх повинні мати два вимикачі: один біля приводу, а другий - у приміщенні вибивки губчастого титану.
4.3.2.5. При подрібненні на пресах та дробарках оксидованих, оплавлених та щільних кусків губчастого титану працівники зобов'язані використовувати захисні окуляри або захисні щитки.
4.3.2.6. На дільниці переробки блоків губчастого титану повинні бути пристрої, що герметично зачиняються з поданням у них аргону для гасіння блоків, шматків губчастого титану при їх загорянні.
4.3.2.7. Під час демонтажу апаратів відновлення, переробки, зберігання та транспортування губчастого титану і субліматів не дозволяється допускати їх контакту з предметами, нагрітими до температури вище +80 град.С, з іскрами тертя, електро- та газозварювання, відкритим вогнем.
4.3.2.8. При загорянні шматків конденсату необхідно відокремити палаючі шматки та засипати їх порошковим відпрацьованим електролітом або піском.
4.3.2.9. При вивезенні відходів конденсату до відвалу контейнери повинні бути закриті, щоб запобігти попаданню у контейнери вологи та самозагорянню конденсату.
4.3.2.10. Очищення кришок та фланців після демонтажу апаратів відновлення і сепарації належить виконувати тільки сухим інструментом.
4.3.2.11. Зберігання губчастого титану повинно здійснюватися згідно з вимогами ДСТУ "Титан губчастий. Технічні умови" (ДСТУ 3079-95) у герметичній тарі, яка повинна мати знаки безпеки згідно з ГОСТ "Грузы опасные. Классификация и маркировка" (ГОСТ 19433-88). Зберігання горючих матеріалів на складах губчастого титану забороняється.
4.3.2.12. Для гасіння пожежі при загорянні губчастого титану необхідно використовувати аргон, порошковий відпрацьований електроліт, карналіт, азбестову тканину, порошок ПГС-М.
Гасіння магнію проводиться сухим молотим флюсом, порошковим карналітом, відпрацьованим електролітом.
4.3.2.13. Усі засоби гасіння пожежі повинні бути сухими та зберігатися у спеціальній тарі для запобігання їх зволоженню. На тарі повинні бути відповідні написи.
4.3.2.14. Не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вогню за наявності в повітрі та на конструкціях і обладнанні титанового пилу.
4.3.2.15. У разі загоряння губчастого титану в реторті або витягнутого блока губчастого титану гасіння їх необхідно виконувати у спеціальних стендах із застосуванням інертного газу аргону.
4.3.2.16. При загорянні губчастого титану в технологічному обладнанні (у бункерах, живильниках, грохотах та іншому обладнанні), загорянні пилу в повітропроводах відсмоктувальної вентиляції слід діяти відповідно до плану ліквідації аварії.
При загорянні губчастого титану на транспортерній стрічці необхідно терміново відключити обладнання, вентилятори відсмоктувальних систем; палаючі шматки відокремити та затарити в будь-яку порожню суху тару (матеріал - нержавіюча сталь) і поставити у стенд для гасіння.
4.3.2.17. Склади для зберігання губчастого титану повинні бути виконані з негорючих матеріалів та обладнані засобами пожежогасіння.
4.3.3. Травлення та сушка обладнання
4.3.3.1. У цехах відновлення та вакуумної сепарації відділення травлення та сушки обладнання повинно бути розташоване в окремому приміщенні.
4.3.3.2. Ванни для травлення обладнання повинні виступати над рівнем робочого майданчика не менш ніж на 1,0 м та бути обладнані місцевим відсмоктуванням.
4.3.3.3. Подавання кислоти в травильні ванни, а також у мірні бачки повинно виконуватися по кислотопроводах. При відсутності кислотопроводів заповнення травильних ванн кислотою повинно здійснюватися із спеціального бачка, який транспортується електрокарами або іншими транспортними засобами, із спеціально обладнаного стенда, який виключає заповнення ванн ручним способом.
4.3.3.4. Баки для кислоти повинні мати рівнемір та переливну трубу, а також пристрій для запобігання виходу пари кислоти в приміщення та зворотнього проникнення повітря в баки. Баки повинні бути обладнані піддонами на повний об'єм бака.
4.3.3.5. Подання кислоти в травильні ванни повинно здійснюватися тільки після попереднього наповнення їх до необхідного рівня водою.
4.3.3.6. Травильні відділення та склади для зберігання кислоти повинні бути забезпечені засобами для надання першої допомоги при опіках кислотою.
4.3.3.7. Сушка апаратів відновлення, вакуумної сепарації та їх деталей після травлення та миття повинна здійснюватися у спеціально відведених місцях.
5. Вимоги до виробничих приміщень
5.1. Вимоги до території, цехів, будівель та споруд
5.1.1. Планування території, розміщення будівель та споруд цехів виробництва губчастого титану повинні виконуватися відповідно до вимог СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий" (СНиП II-89-80). Між корпусами цехів виробництва губчастого титану для перевезення рідкого магнію-відновника, розплаву дихлориду магнію та блоків губчастого титану повинні бути передбачені спеціальні дороги, транспортні коридори, криті галереї, які зв'язуватимуть відділення відновлення та вакуумної сепарації з корпусами електролізу магнію і переробки губчастого титану.
5.1.2. Територія та приміщення виробництва губчастого титану повинні мати знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).
5.1.3. На всіх приміщеннях виробництва губчастого титану повинні бути позначені їх категорії і клас.
5.1.4. Підлоги у будівлях діючих підприємств повинні бути:
жаростійкими у відділенні руднотермічних печей біля льотки та на майданчиках охолодження;
кислотостійкими та виконаними з ухилом до кислотної каналізації - у відділеннях травлення та миття апаратури, а також на позначці +-0,00 відділення хлорування та ректифікації, у приміщеннях газоочистки;
жаростійкими та кислотостійкими на дільниці печей відновлення;
жаростійкими на площадці для обслуговування льотки сольового хлоратора відділення хлорування;
жаростійкими на дільниці печей вакуумної сепарації;
кислотостійкими, що легко відмиваються від пролитих продуктів хлорування, на дільниці ректифікації та переробки відходів;
безіскровими на дільницях подрібнення та переробки губчастого титану;
негорючими у складах зберігання губчастого титану.
5.1.5. У відділеннях подрібнення та переробки блоків губчастого титану стіни, стелі та інші будівельні конструкції повинні мати відповідні конфігурацію та обробку поверхні, які б виключали накопичення на них титанового пилу та забезпечували зручне їх прибирання.
Підлоги та стіни на висоту не менше 1 м від рівня підлоги необхідно виконувати з безіскрового матеріалу.
5.1.6. Прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць та площадок, проходів та сходів повинно проводитися не рідше одного разу за зміну способом, який виключає пилоутворення, а в приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану - вологим способом.
У приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану не рідше одного разу на місяць повинно проводитися вологе прибирання пилу з робочих місць і основного обладнання та не рідше одного разу на рік мокре прибирання пилу з усього обладнання та будівельних конструкцій. Порядок прибирання належить установлювати за технологічною інструкцією, затвердженою роботодавцем.
Будівельні конструкції та обладнання повинні бути такими, щоб виключити накопичення на них води.
5.1.7. У спорудах цеху хлорування та ректифікації розташування та профіль елементів покрівельних ферм, балок підкранових колій та інших подібних будівельних конструкцій повинні виключати можливість накопичення на них агресивних рідин.
5.1.8. У приміщеннях виробництва тетрахлориду титану повинні бути відділення миття апаратури, розташовані в окремих приміщеннях і обладнані системою уловлювання та очищення газів.
5.1.9. У цехах, відділеннях, дільницях відкриття воріт на головних в'їздах повинно бути механізовано. Ворота повинні бути обладнані світловою сигналізацією для дозволу або заборони в'їзду транспортних засобів, звуковою сигналізацією для попередження працівників про роботу кранів.
5.1.10. У цехах, відділеннях та дільницях виробництва губчастого титану усі будівельні конструкції (ферми, колони, пожежні сходи, площадки для обслуговування тощо) повинні бути захищені від корозії у відповідності до вимог СНиП "Защита строительных конструкций от коррозии" (далі - СНиП 2.03.11-85), а також повинні періодично оглядатися.
5.1.11. Не дозволяється накопичення на покрівлях будівель пилу, снігу, сторонніх предметів і залишків конструкцій. Слід своєчасно очищати карнизи будівель від льодяних накопичень та бурульок.
5.1.12. Будівлі і споруди повинні бути забезпечені захистом від прямих ударів блискавки і повторних її проявлень.
Огляд і перевірка стану блискавковідводів повинні проводитися перед кожним грозовим сезоном з відповідною реєстрацією результатів у спеціальному журналі.
Захист установок від статичної електрики необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29-97.
5.1.13. Виробничі та складські приміщення категорій А, Б та В повинні бути обладнані установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог ДБН Пожежна автоматика будинків та споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98).
5.1.14. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється палити, а також застосовувати відкритий вогонь. На зовнішніх дверях названих приміщень та всередині них на видних місцях повинні бути вивішені знаки безпеки, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
5.1.15. Не дозволяється застосовувати горючі (вибухонебезпечні) гази як паливо, без виконання спеціальних заходів щодо вибухопожежобезпеки, затверджених роботодавцем та узгоджених пожежною охороною підприємства.
5.1.16. Не дозволяється застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях видаткових ємностей, насосних та компресорних станцій.
5.1.17. У приміщеннях пультів та постів управління повинні застосовуватися вогнегасні порошки типу А, В, С та порошки спеціального призначення ПГС-М.
5.1.18. Будинки і приміщення підприємств повинні бути класифіковані за категоріями щодо вибухопожежної і пожежної безпеки в залежності від розміщених у них технологічних процесів та властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються.
5.1.19. Протипожежні розриви між спорудами не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання, тари та для стоянки автотранспорту.
5.1.20. Використання засобів пожежогасіння для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не дозволяється.
5.1.21. Засоби пожежогасіння повинні передаватися по змінах.
5.1.22. Не дозволяються будівництво, реконструкція, перепланування та перебудова споруд і приміщень без проведення пожежотехнічної експертизи проектно-конструкторської документації.
5.1.23. Електрозварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях повинні виконуватися за нарядом-допуском на проведення вогневих робіт згідно з діючою інструкцією, розробленою у відповідності до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
5.1.24. Перевірка стану димових труб (стовбурів, несучих металоконструкцій, а також площадок та сходів до них) повинна проводитися організаціями, які мають дозвіл на цей вид робіт, не рідше одного разу на рік та оформлятися актом.
5.1.25. На труби, які перебувають в експлуатації, повинні бути складені паспорти. У паспортах повинні бути вказані основні будівельні матеріали, з яких збудовані труби, та їх протикорозійний захист, а також допустимі параметри агресивного середовища. У процесі експлуатації до паспорта повинні заноситися результати технічних оглядів та дані про проведені ремонти. Експлуатація труб повинна провадитися при непошкодженому стані їх стовбура та футерівки.
5.1.26. На зовнішній поверхні стовбура труби або її каркасі повинні бути пристосування для забезпечення використання механізованих підйомних засобів під час ремонту, очищення та антикорозійного фарбування.
5.1.27. Вимоги до періодичності контролю стану несучих та огороджувальних конструкцій виробництва титану розроблюються спеціалізованими організаціями з виданням висновків не рідше: для дільниць хлорування, ректифікації, відновлення, миття обладнання, газоочисток - 1 раз на 2 роки, інших - 1 раз на 5 років.
5.2. Вимоги до опалення, водопостачання, каналізації
5.2.1. Системи опалення повинні відповідати вимогам чинних санітарних норм проектування промислових підприємств, а також будівельних норм і правил згідно з вимогами СНиП "Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).
5.2.2. Для опалення приміщень і споруд виробництва губчастого титану повинні передбачатися системи, прилади і теплоносії, що не створюють додаткових шкідливих виробничих факторів.
5.2.3. Температура повітря в міжцехових опалюваних галереях повинна бути не нижче +10 град.С при вологому прибиранні та не нижче +5 град.С в інших випадках.
5.2.4. Для працівників у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігрівання відповідно до вимог СНиП "Административные и бытовые здания" (СНиП 2.09.04-87).
5.2.5. Не дозволяється вносити зміни в системи опалення без проекту, відома і дозволу працівника, який відповідає за їх стан.
5.2.6. У цехах хлорування, ректифікації повинно застосовуватися повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією. Не дозволяється застосовувати принцип рециркуляції.
5.2.7. Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм і правил СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", зі змінами (СНиП 2.04.01-85) та СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" (СНиП 2.04.02-84).
5.2.8. Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен відповідати чинним нормам і правилам.
5.2.9. З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не дозволяється.
5.2.10. У гарячих цехах працівники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою через спеціальні установки.
5.2.11. Для користування питною водою у спеціально відведених місцях повинні бути влаштовані фонтанчики.
5.2.12. Підведення води для виробничих потреб у цехах плавки концентратів, хлорування, ректифікації, відновлення, вакуумної сепарації повинно бути виконано не менше ніж від двох джерел, обладнаних зворотними клапанами. Уводи повинні бути забезпечені манометрами із сигналізацією падіння тиску.
5.2.13. Будова системи каналізації повинна відповідати вимогам чинних будівельних норм, правил щодо проектування водопостачання і каналізації, вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1971 (НПАОП 0.03-3.01-71).
5.3. Вимоги до освітлення
5.3.1. Норми освітленості, обмеження осліплювальної дії світильників, пульсацій освітленості та інші якісні показники освітлювальних приладів повинні визначатися відповідно до вимог СНиП "Естественное и искусственное освещение. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования", затверджених Держбудом СРСР 27.06.79 (далі - СНиП II-4-79), та Санітарних правил для підприємств кольорової металургії N 2528-82, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1982 (НПАОП 0.03-1.24-82).
5.3.2. Усі виробничі приміщення повинні мати безпосередньо природне освітлення.
Штучне освітлення повинно застосовуватися там, де постійно або тимчасово знаходиться обслуговувальний персонал, як у приміщеннях, так і зовні.
5.3.3. У виробничих цехах, дільницях, відділеннях повинні бути такі види освітлення: робоче й аварійне.
5.3.4. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної.
Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5% від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше 2 лк усередині будівель.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та на сходах не менше 0,5 лк.
5.3.5. Проектною документацією та інструкціями, затвердженими роботодавцем, повинні бути передбачені заходи щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць, а також визначені контрольні точки перевірки освітленості.
5.3.6. У процесі експлуатації освітлювальних установок повинні проводитися такі види обслуговування:
періодично, не рідше одного разу на рік, перевірятися рівень освітленості в контрольних точках та рівень загальної освітленості приміщень;
періодично перевірятися наявність скла, розсіювачів, ґрат, сіток у світильниках, справність світильників спеціального виконання та надійність їх кріплення у термін, зазначений особою, відповідальною за електрогосподарство;
періодично виконувати очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням (дробильні, помольні, пресові відділення, склади сировини, газогенераторна станція) - два рази на місяць; для відділень з незначним виділенням пилу, кіптяви (сушильне відділення, склади готової продукції) - один раз на місяць;
періодично, не рідше одного разу на квартал, перевіряти справність аварійного і евакуаційного освітлення.
6. Вимоги до виробничих площ на видкритому повітрі
6.1. При виробництві губчастого титану всі технологічні операції необхідно проводити у відповідних приміщеннях або критих майданчиках.
6.2. Дозволяється складування та зберігання на відкритому повітрі вихідних матеріалів, які не вступають у хімічну взаємодію з вологою повітря, не займаються при будь-яких атмосферних явищах або випадковій появі вогню та іскор, не розкладаються, мають мінімальні злежуваність та пилоутворення.
6.3. Для складування матеріалів на відкритому повітрі проектом повинен бути передбачений спеціальний майданчик з твердим покриттям, водовідведенням та іншими рішеннями, що попереджають рознесення сировини та матеріалів дощами та вітрами, і повинна бути забезпечена можливість механізованої обробки (підгортання, навантаження тощо).
6.4. Матеріали, які зберігаються на відкритих площадках, - штабелі відновника, вапняку та інших сипких матеріалів повинні мати схили з крутизною, яка не перевищує кута природного схилу для даного виду матеріалів.
Забирати зі штабелю сипкі матеріали підкопом не дозволяється.
6.5. При зберіганні матеріалів та продукції на відкритому повітрі габарити штабелів і ширина проходів між ними та порядок роботи на складі повинні відповідати інструкції, затвердженій роботодавцем.
6.6. Заповнення тари порошкоподібними матеріалами повинно бути механізоване, а завантажувальні пристрої повинні бути обладнані пиловловлювачами.
6.7. Окремі складські відсіки, що розташовані на відкритому повітрі, повинні мати огорожу або поручні, бути оснащені підйомними та розвантажувальними механізмами у відповідності до вимог ГОСТ "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76).
6.8. Обслуговувальний персонал повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям, пилозахисними респіраторами, окулярами.
6.9. Освітлення відкритих майданчиків повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП II-4-79.
6.10. Під'їзні колії для розвантаження матеріалів на відкритих майданчиках і в приміщеннях цехів, де приймається сировина, повинні мати таку конструкцію, щоб на них не накопичувався матеріал при висипанні його з думпкарів та при перевантаженні грейфером. Приймальні естакади також повинні бути обладнані пішохідними доріжками з перильним огородженням, які б допускали прохід персоналу при находженні на колії вагонів.
6.11. Під'їзні автомобільні шляхи повинні мати тверде покриття.
6.12. При необхідності зберігання на майданчику різних матеріалів, вони повинні зберігатись в різних відсіках.
6.13. Для персоналу, який працює на відкритому повітрі в холодний період, повинні бути обладнані пункти обігріву.
7. Вимоги до вихідних матеріалів та сировини
7.1. Усі вихідні та додаткові матеріали, які використовуються у виробництві та переробці губчастого титану, повинні відповідати нормативним документам на сировину і матеріали.
7.2. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами. При закордонних поставках за згодою сторін готова продукція може відповідати стандартам споживачів.
7.3. Вхідний контроль вихідних матеріалів здійснює відділ технічного контролю (ВТК), хімічний аналіз - хімлабораторія підприємства.
7.4. Усі вимоги до вихідних матеріалів, готової продукції, їх зберігання та безпечного поводження з ними повинні бути викладені у технологічних інструкціях з виробництва губчастого титану.
8. Вимоги до виробничого обладнання
8.1. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці
8.1.1. Виробництво губчастого титану повинно бути забезпечене безперебійним постачанням електроенергією, водою, парою, стисненим повітрям, азотом та інертним газом аргоном з необхідними параметрами.
8.1.2. За надійністю електропостачання виробництво губчастого титану повинно бути віднесено до першої категорії.
До споживачів першої категорії електропостачання належать: хлорувальна установка, хлорні компресори, печі відновлення та вакуумної сепарації, крани мостові, насоси вакуумні, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень.
До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать: насоси для подання технічної води на охолодження фланців апаратів відновлення та вакуумної сепарації, конденсаторів апаратів сепарації та водоохолоджуваних елементів РТП, а також для складів хлору - аварійне освітлення основних приміщень та системи контролю, управління та протиаварійного захисту.
До споживачів другої категорії належать: РТП, дробарки, млини, преси, ректифікаційні та дистиляційні колони, куби-випарювачі.
8.1.3. При встановленні електропечей і обладнання та їх експлуатації повинні виконуватися вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98).
8.1.4. Усі контрольно-вимірювальні пристрої повинні бути атестовані або повірені метрологічними службами суб'єкта господарювання, якщо вони атестовані на право проведення цих робіт, або регіональними центрами стандартизації і метрології.
8.1.5. У приміщеннях, де можуть виділятися до виробничого середовища агресивні речовини, технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та засоби автоматизації повинні бути захищеними від корозії або виконаними з антикорозійних матеріалів.
8.1.6. Контрольно-вимірювальні та розподільчі електричні пристрої в цехах хлорування, ректифікації, відновлення та вакуумної сепарації повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях, захищених від проникнення до них агресивних речовин.
8.1.7. Апарати та ємності з тетрахлоридом титану повинні бути герметизованими, а при потребі забезпеченими трубопроводами для відведення забрудненого повітря від ємностей на газоочистку.
8.1.8. Ємності та цистерни з тетрахлоридом титану повинні забезпечуватися резервними ємностями для аварійного зливу продукту, а також піддони для збирання продукту на випадок руйнування ємності.
8.1.9. Відкриті майданчики, на яких установлені приймальні баки та збірні цистерни, повинні бути захищені кислотостійким матеріалом, а також мати загорожу (обвалування), що виключає розтікання рідини у випадку аварії, та мати ухил у бік зливного приямка.
8.1.10. Трубопроводи, що з'єднують апарати з ємностями для аварійного зливання продуктів, повинні мати ухил у бік ємності та мінімальне число поворотів. Ці трубопроводи не повинні мати іншої запірної арматури, крім запірної арматури біля апаратів.
8.1.11. Штуцери на газопроводах для відбирання проб, а також штуцери контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути забезпечені вентилями, що щільно закриваються, та розміщуватися у шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.
8.1.12. Відбирання проб з апаратів повинно виконуватися через призначений для цього пристрій.
8.1.13. Заповнення ємностей продуктом більше ніж на 80% їх місткості не дозволяється. Визначення граничного рівня наповнення ємностей продуктом повинно виконуватися за допомогою дистанційних рівнемірів.
8.1.14. Скляні рівнеміри повинні мати пристосування для захисту від механічних пошкоджень.
8.1.15. Будова та експлуатація трубопроводів, що транспортують хлор та інші токсичні і вибухонебезпечні гази, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.15-71. Крім цього, на трубопроводи та комунікації анодного хлору розповсюджується дія НПАОП 27.4-1.02-86, а на трубопроводи та комунікації хлору випаруваного - НПАОП 0.00-1.24-93.
8.1.16. Трубопроводи повинні мати розпізнавальний колір, попереджувальні знаки і маркувальні щитки відповідно до вимог ГОСТ "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" (ГОСТ 14202-69).
8.1.17. Експлуатація пускових пристроїв, запірної та регулювальної арматури, шинопроводів, трубопроводів та небезпечних зон рухомих частин машин без розпізнавального фарбування або маркірування не дозволяється.
8.1.18. Монтаж, ремонт та експлуатація вантажопідіймальних кранів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02.
8.1.19. Перед пуском у роботу обладнання необхідно переконатися у надійності захисних блокувань та попереджувальної сигналізації, при цьому необхідно додержуватися вимог НПАОП 27.0-1.01-87.
8.1.20. Усі роботи, пов'язані із зміною навантаження на будівельні конструкції споруд, необхідно проводити тільки після перевірки конструкцій розрахунком.
8.1.21. Робочі манометри не рідше одного разу на три місяці повинні проходити додаткову перевірку контрольним манометром.
8.1.22. Ремонт і очищення вентиляційних пристроїв у цехах, які перероблюють пилоутворювальні матеріали, повинні здійснюватися з використанням засобів захисту органів дихання.
8.1.23. Пуск нових систем механічної вентиляції слід проводити після їх випробування на санітарно-гігієнічну ефективність. Перед здачею в експлуатацію системи повинні бути забезпечені паспортами та інструкціями з експлуатації, затвердженими роботодавцем.
8.1.24. Пускові пристрої устаткування, яке виділяє пил, шкідливі гази, повинні бути влаштовані так, щоб пуск основного устаткування був можливим тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.
8.1.25. Технологічне устаткування, під час роботи якого можливі виділення пилу, повинне конструюватися і поставлятися комплектно з усіма необхідними укриттями і пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення пилу. Аспіраційні укриття повинні мати вмонтовані місцеві відсмоктування з патрубками для підключення до повітропровідних мереж.
8.1.26. Ремонт, огляди та очищення пиловловлювачів, які пов'язані з присутністю всередині них працівників, мають виконуватися тільки за нарядом-допуском за умов:
зупинки агрегату, за яким установлено пиловловлювач, або надійного відключення пиловловлювача від цього агрегату;
повного випуску пилу з пиловловлювачів та охолодження їх до температури не вище +40 град.С;
розкриття усіх свічок, люків, лазів тощо у цілях провітрювання пиловловлювача та звільнення його від шкідливих газів (повнота видалення газу повинна бути перевірена аналізами проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);
використання для освітлення обладнання з вибухонебезпечним повітряним середовищем переносних світильників у вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В;
забезпечення працівників, що виконують ремонт та ревізію апаратів, засобами індивідуального захисту від пилу та шкідливих газів.
8.1.27. Перед пуском рукавного фільтра або всієї установки необхідно:
оглянути всі механізми та перевірити їх справність, перевірити їх дію;
перевірити ущільнення фільтра, лазів та інших елементів установки, а також надійність їх кріплення та стан рукавів;
перевірити правильність положення клапанів у закритому та відкритому станах та закриття запірних пристроїв на газопроводах.
8.1.28. При роботі рукавних фільтрів необхідно слідкувати за регулярним своєчасним вивантаженням пилу та не допускати його накопичення.
8.1.29. Не дозволяється виконувати ревізію струшувального механізму та перевіряти стан рукавів під час роботи струшувального механізму.
8.1.30. Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. При виході з ладу робочого вентилятора повинен умикатися резервний.
8.1.31. Роботи з ремонту та огляду газоходів належить виконувати за нарядом-допуском.
8.1.32. В аспіраційних системах, які видаляють запилене повітря, горизонтальні ділянки повітропроводів та ділянки з невеликим нахилом повинні бути мінімальної довжини, а в місцях можливого накопичення пилу мати оглядові вікна та люки. Люки для ревізії повітропроводів повинні мати робочі площадки.
8.1.33. Усі регулювальні пристрої та засуви люків повітропроводів для видалення пожежовибухонебезпечного пилу повинні бути виконані з безіскрових матеріалів та розташовуватись на вертикальних ділянках.
8.1.34. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищатись від пилу, у тому числі мокрим способом.
8.1.35. Вхідні отвори місцевих відсмоктувачів аспіраційних систем повинні бути затягнуті металевою сіткою.
8.1.36. Аспіраційні системи повинні включатися у роботу до пуску відповідного технологічного устаткування і виключатися тільки після його зупинки.
8.2. Утримання, ремонт та нагляд за обладнанням
8.2.1. Обладнання цехів, відділень та дільниць виробництва губчастого титану повинно підлягати огляду та ремонтам у терміни, які передбачені графіками і складені згідно з Положенням про планово-попереджувальні ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії, затвердженим Мінкольорметом СРСР 06.10.81.
8.2.2. Уносити зміни у конструкцію агрегатів основного обладнання або в технологічні схеми дозволяється тільки з узгодженням з генеральним проектувальником підприємства, заводом-виробником обладнання. При цьому зміни, що вносяться, не повинні знижувати рівень безпеки виробництва та повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.
Основне обладнання після внесення в нього конструктивних змін може бути введене в експлуатацію тільки після приймання його комісією, затвердженою роботодавцем.
8.2.3. Апарати, ємності, газопроводи та інше обладнання виробництва губчастого титану, у яких знаходилися токсичні, інертні гази або є залишки речовин, що виділяють ці гази, перед проведенням робіт усередині них повинні бути відключені від діючого обладнання та трубопроводів за допомогою запірної арматури, заглушок, звільнені від залишкових продуктів та ретельно провітрені з наступним аналізом повітряного середовища на вміст токсичних газів. За запірною арматурою також повинна бути встановлена металева заглушка.
Заглушки повинні виготовлюватися за кресленням, бути розраховані на тиск в ємності, трубопроводі та мати хвостовики, що виступають за межі фланців.
8.2.4. Установка та зняття заглушок повинні відмічатися у спеціальному журналі за підписом працівника, який установив або зняв заглушку. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер та розрахований тиск повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.
8.2.5. Апарати, ємності та інше обладнання, яке під час роботи мало знаходитися під надлишковим тиском, перед розкриттям (зняття кришок тощо) повинно бути ретельно перевірено на відсутність надлишкового тиску, про що необхідно зробити відповідний запис у документі, що дозволяє виконувати розкриття, налагодження та ремонт, - у наряді-допуску на виконання робіт.
8.2.6. Проведення зварювальних робіт, обстукування та інші механічні дії на апаратах, що знаходяться під тиском, не дозволяються.
8.2.7. Проводити ремонтні роботи на трубопроводах, які перебувають під тиском, та тих, що заповнені токсичними речовинами, не дозволяється.
8.2.8. Усі роботи всередині газоходів та лежаків повинні виконуватися після відключення їх від агрегатів і загального лежника та ретельного провітрювання з подальшим аналізом повітря на вміст токсичних речовин.
8.2.9. Роботи в газонебезпечних місцях повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 та НПАОП 0.00-1.20-98.
8.2.10. Ремонт вентиляторів у вентиляційних приміщеннях належить виконувати за нарядом-допуском. Перед проведенням робіт у цих приміщеннях слід виконати аналіз повітря на вміст токсичних газів.
8.2.11. На проведення ремонту металоконструкцій печей, а також розбирання футерівки належить складати проект організації робіт, крім печей відновлення та сепарації. Роботи повинні виконуватися під наглядом працівників, відповідальних за їх проведення.
8.2.12. Під час ремонтних робіт, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно здійснювати пилопридушення або евакуацію пилу місцевими відсмоктувачами.
8.2.13. При холодному ремонті електропечей електроди повинні бути закріплені знизу металевими конструкціями або вийняті з печі.
8.2.14. При аварійному ремонті РТП колошник її належить засипати шаром сухої холодної шихти.
8.2.15. Сушка та розігрів печей, міксерів, хлораторів повинні проводитися згідно з технологічною інструкцією.
8.2.16. Ремонт виливниць, а також видалення футерівки належить проводити після охолодження виливниць. Температура повітря у них повинна бути не вище +40 град.
8.2.17. Ремонт рукавних фільтрів конденсаційної системи належить проводити тільки при відсмоктувальній вентиляції, що працює.
8.2.18. Проведення зварювальних робіт на апаратах, що знаходяться під тиском, не дозволяється.
8.2.19. Обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" (ГОСТ 12.3.003-86).
8.2.20. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.8-75).
8.2.21. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), а також електрозварювальні установки, призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше 1 с.
8.2.22. При електрозварювальних роботах не дозволяється використання як зворотного провідника (провідників) мережі заземлення, а також металевих будівельних конструкцій, трубопроводів та технологічного обладнання.
8.3. Вимоги до електробезпеки
8.3.1. Електроустаткування при виробництві губчастого титану повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.
8.3.2. Обслуговування та ремонт електроустановок повинні виконуватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Вимоги, що висуваються до працівників,повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98.
8.3.3. Усі працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати групу з електробезпеки та бути навченими засобам надання першої медичної допомоги при враженні електричним струмом.
8.3.4. Інструкції для машиністів, апаратників, пресувальників та іншого не електротехнічного персоналу, що працює на машинах, механізмах, установках з електричним приводом та на електричному обладнанні (електротермічному, електрозварювальному та іншому), а також інструкція з проведення вологого прибирання приміщень повинні мати розділ "Електробезпека".
8.3.5. Заземлення та занулення електроустановок у виробничих приміщеннях виробництва губчастого титану необхідно виконувати у відповідності до вимог відповідного НПАОП.
8.3.6. Безпосередньо у виробничих приміщеннях повинні розміщуватись тільки електродвигуни та пульти управління, захищені від потрапляння вологи.
8.3.7. Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі та в приміщеннях, у яких можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують природне охолодження, повинні мати виконання не нижче IР43.
Електродвигуни, що встановлюються у вологих місцях, повинні мати виконання не нижче IР43, а в особливо вологих не нижче IР44, та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу.
Для електродвигунів, які встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж +40 град., повинні виконуватися заходи, що виключають можливість їх нагрівання вище допустимої межі.
8.3.8. Виводи статорної обмотки і кабельні воронки електричних машин повинні бути закріплені та захищені огородженням.
8.3.9. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком, світловою та звуковою сигналізацією і, якщо необхідно за умовами праці, повинні також бути обладнані переговорним пристроєм.
8.3.10. Для живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватися напруга не вище 42 В. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека враження електричним струмом посилена тіснотою, незручним положенням працівника, контактом з великими сталевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, у ретортах, барабанах, газоходах, млинах, бункерах), для живлення переносних світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. З цією метою не дозволяється користуватися автотрансформатором як джерелом живлення.
8.3.11. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12 - 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, призначених на напругу 127 В та 220 В.
8.3.12. Для живлення світильників загального освітлення повинна використовуватися напруга не вище 380/220 В.
8.3.13. Вибір, установка, монтаж електрообладнання та електропроводок для основних і допоміжних приміщень зарядних станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам, які пред'являються до електроустановок у вибухонебезпечних зонах у відповідності до відповідного НПАОП.
8.4. Вимоги до праці в умовах вібрації та шуму
8.4.1. Рівні вібрацій і шуму, які впливають на працівників, при виробництві та переробці губчастого титану повинні відповідати вимогам Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням, які створюють локальну вібрацію, що передається на руки працівників N 3041-84, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР, 84 (НПАОП 0.03-3.11-84), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДБН 3.3.6.037-99), та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДБН 3.3.6.039-99).
8.4.2. Розрахунок фундаментів під устаткування, що створює вібрацію, проводять, враховуючи вимоги СНиП "Фундаменты машин с динамическими нагрузками" (СНиП 2.02.05-87).
8.4.3. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, повинні бути вміщені у звукоізольовані камери або звукоізолювальні укриття (кожухи), бути обладнані глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання, мати засоби віброізоляції, що запобігають передачі вібрацій трубопроводам і фундаментам.
8.4.4. Дробарки, млини, грохоти, вібраційні і пресові установки та інше устаткування, що випромінює шум, повинні бути оснащені засобами зниження шуму, бути розміщені у звукоізольованих боксах або відокремлені звукоізолювальними перегородками чи екранами.
8.4.5. При роботі з обладнанням (пневмогайкокрути, відбійні молотки тощо), яке створює рівні шуму та вібрації, що перевищують допустимі, повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту (антивібраційні рукавиці та взуття, антифони тощо).
8.4.6. На виробництвах, де працівники працюють з обладнанням та інструментами, рівні вібрації яких перевищують нормативні, приміщення повинні бути обладнані пристроями для проведення профілактичних процедур, а також розроблені спеціальні графіки роботи з інструментами, що вібрують.
9. Вимоги до розміщення виробничого обладнання і організації робочих місць
9.1. Відстань між РТП, печами опору та хлораторами повинна забезпечувати безпечну експлуатацію і виконання ремонтних робіт.
9.2. Загальноцехові збірні газоходи повинні бути обладнані люками, які герметично зачиняються. Відстань між люками повинна бути не більше 12 м.
9.3. Газорятувальна служба на виробництві повинна мати зв'язок з диспетчерською службою підприємства та територіальними органами з надзвичайних ситуацій для прийняття необхідних заходів на випадок аварії.
Усі робочі місця, приміщення та територія підприємства повинні бути забезпечені гучномовними засобами для своєчасного оповіщення про аварійні ситуації.
9.4. Для ліквідації аварійних ситуацій з хлором та тетрахлоридом титану газорятувальна служба повинна бути забезпечена аварійними засобами відповідно до вимог Табеля оснащення аварійними засобами захисту та інструментами технологічного персоналу виробництва рідкого хлору (цех, склад рідкого хлору та зливо-наливні станції), затвердженого Мінхімпромом СРСР, 88 (НПАОП 1.3.10-8.03-88).
9.5. В усіх цехах та дільницях повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані аптечками з медикаментами та іншими засобами для надання першої медичної допомоги працівникам.
9.6. Усі робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (НПАОП 0.05-8.04-92).
9.7. Аналіз повітря на робочих місцях на запиленість і загазованість повинен здійснюватися за графіком, затвердженим роботодавцем та погодженим з санітарною інспекцією.
9.8. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити безпечний та вільний доступ до нього.
Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі зварювальним трансформатором або над ним. Встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму не дозволяється.
9.9. Пересувні джерела зварювального струму на час їх переміщення повинні бути вимкнуті з мережі.
9.10. При застосуванні пересувних джерел зварювального струму зворотний провід повинен бути ізольований, також як і прямий провід, що приєднаний до електродотримача.
10. Вимоги до способів зберігання і транспортування вихідних матеріалів, готової продукції і відходів виробництва
10.1. Зберігання та переміщення шихтових матеріалів повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.
10.2. Межу вологості шихтових матеріалів у кожному окремому випадку слід регламентувати інструкціями, затвердженими роботодавцем.
10.3. Готову продукцію і матеріали потрібно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які захищені дахом від атмосферних опадів.
Складські будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Складские здания" (СНиП 2.11.01-85), а складування матеріалів - вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
10.4. Готову продукцію і матеріали потрібно укладати, приймати, транспортувати та зберігати згідно з технічними умовами на кожен вид продукції.
10.5. Концентрат, вуглецевміщувальний відновник та інші матеріали необхідно зберігати у спеціальних траншеях та бункерах. Улаштування траншей повинно виключати можливість змішування матеріалів при їх зберіганні.
10.6. Бункери повинні бути перекриті запобіжними ґратами з розміром чарунок не більше 250 мм х 250 мм. При цьому на бункерах для зберігання подрібнених відходів титану ємністю не більше 3 куб.м, встановлених вище рівня площадок для обслуговування не менше ніж на 1 м, улаштування запобіжних ґрат не обов'язкове.
10.7. Бункери для матеріалів, що злежуються, повинні бути обладнані вібраторами або іншими пристроями, які виключають зависання матеріалів.
10.8. Подавання матеріалу до порожнього бункера з відкритим нижнім люком (спуском) або затвором не дозволяється.
10.9. Завантаження матеріалів до млинів або дробарок повинно бути механізовано.
10.10. Не дозволяється використовувати у виробництві титанового шлаку шихтові матеріали, які не відповідають прийнятим стандартам, забруднені сторонніми домішками, містять злежалі або змерзлі грудки, лід, сніг.
10.11. Все устаткування з переробки і транспортування сипких матеріалів, яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися із захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Наповнення тари сипкими матеріалами повинно бути механізоване і герметизоване.
10.12. Для зменшення пиловиділення при розвантажувально-навантажувальних роботах із сипкими матеріалами, а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і винесення матеріалу в аспіраційну мережу необхідно виконувати такі вимоги:
пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу;
при компонуванні технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу; при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості падіння матеріалу;
напрям виходу матеріалу з жолоба повинен збігатися з напрямком руху конвеєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвеєра.
10.13. Для зменшення пиловиділення і просипання при транспортуванні матеріалу стрічковими конвеєрами слід застосовувати:
завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці за шириною і висотою;
спеціальні роликоопори, які запобігають сходженню і перекошенню стрічок;
підвищені кути встановлення роликоопор;
мінімально допустиму відстань між вісями роликоопор в місці завантаження матеріалу на стрічку; в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;
очищення "холостих" гілок конвеєрних стрічок шляхом встановлення очисників в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні уловленого продукту в технологічний процес.
10.14. Для локалізації пиловиділення необхідно передбачити:
герметизацію і аспірацію устаткування;
відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів щільних кришок;
розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх більше ніж на одну третину;
прибирання приміщень мокре (вологе).
10.15. Випуск та прибирання пилу з пиловловлювачів повинні бути механізовані із застосуванням у випадках, коли це дозволяє технологія, зволоження водою. Випуск уловленого пилу дозволяється у системи пневмогідротранспорту або в закриту тару, обладнану аспірацією.
10.16. Транспортування шихтових матеріалів повинно бути механізованим. При використанні пневмотранспорту усі його пристрої повинні бути герметизовані, а управління їхньою роботою - максимально автоматизованим.
10.17. Транспортування, зважування та пакування токсичних речовин, що утворюють пил, повинні бути механізованими та герметизованими.
10.18. Електрокари та інші види транспорту, що використовуються для перевезення ковшів з розплавом, повинні бути обладнані пристроями, що виключають попадання бризок розплаву на водія.
10.19. Випуск отруйних продуктів і реагентів у загальну каналізацію, в тому числі при аваріях, не дозволяється. Ці продукти повинні спрямовуватись у спеціальні технологічні ємності для подальшого знешкодження і утилізації.