Про затвердження Правил безпеки при виробництві та переробці титану

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпеки при виробництві та переробці титану (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві губчатого титану і титанових порошків, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 24 жовтня 1978 року (НПАОП 1.2.20-1.08-78).

3. Наказ увести в дію з 1 січня 2007 року.

4. Директору Департаменту правового забезпечення та взаємодії з Верховною Радою України і координації роботи з Кабінетом Міністрів України Чижмарю Ю.В. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М.В. ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи при виробництві губчастого титану магнієтермічним методом та його переробці.

Вимоги Правил є обов'язковими для державних підприємств, що підпорядковані Міністерству промислової політики України та пов'язані з виробництвом та переробкою титану.

Порядок і термін приведення діючих цехів (відділень) з виробництва та переробки титану у відповідність до вимог цих Правил визначаються роботодавцем по узгодженню з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СНиП - санитарные нормы и правила;

ГОСТ - государственный стандарт;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ССБТ - система стандартов безопасного труда;

ГРС - газорятувальна служба;

ГДК - граничнодопустима концентрація.

3.1. Для працівників, які виконують роботи при виробництві губчастого титану, крім цих Правил, є обов'язковими також вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87 (далі - НПАОП 27.0-1.01.87), Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.93 N 105 (зі змінами) (далі - НПАОП 24.1-1.24-93), Правил безпеки при виробництві магнію, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР, Мінкольорметом СРСР 24.06.86 (НПАОП 27.4-1.02-86).

Виробництво губчастого титану включає технологічні процеси руднотермічної плавки титанових концентратів, підготовки шихти та очистки тетрахлориду титану, хлорування шлаків титану, магнієтермічного відновлення тетрахлориду титану, вакуумної сепарації губчастого титану та його механічного подрібнення і сортування.

Характеристику шкідливих речовин, які використовуються та утворюються при виробництві губчастого титану, наведено в додатку 1. Характеристику пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються та утворюються при виробництві губчастого титану, наведено в додатку 2. Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів при виробництві губчастого титану наведено в додатку 3.

3.2. Проектування, будівництво і реконструкція цехів, відділень та дільниць з виробництва та переробки губчастого титану, їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил, норм технологічного проектування, вимог цих Правил.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію об'єктів виробництва повинні здійснюватись відповідно до вимог: Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (зі змінами) (НПАОП - 0.00-4.20-94), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.

3.3. Засоби пожежогасіння в цехах повинні відповідати Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованим в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001.2004), виходячи з категорії виробництв щодо пожежовибухонебезпеки.

3.4. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на об'єкті або обладнанні, повинні відповідати ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83).

3.5. Уносити зміни до конструкції діючого основного устаткування, змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією - автором проекту, установою - розробником технології або заводом-виробником, а також з територіальними органами державного нагляду за охороною праці не дозволяється. Проектні організації повинні здійснювати авторський контроль за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві.

3.6. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва губчастого титану повинні мати:

паспорти (сертифікати) на основні види технологічного обладнання;

план захисту персоналу і населення у разі аварій на металургійних та інших об'єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків (план ліквідації аварії) згідно з інструкцією із складання цих планів;

робочі інструкції з ведення технологічних процесів та ремонту й очищення обладнання;

інструкції з охорони праці для працівників кожної професії;

інструкції з пожежної безпеки.

Усі перелічені інструкції та плани ліквідації аварій повинні бути затверджені роботодавцем.

Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93), Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3.7. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за місяць до початку наступного року відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99). Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його в частині, що стосується місця їх роботи.

3.8. Усі працівники повинні бути ознайомлені з інструкціями з охорони праці за професією з розписом у відповідних документах. Крім того, інструкції повинні міститися на робочих або в спеціально призначених місцях.

3.9. Інструкції з охорони праці та регламенти повинні переглядатися не рідше одного разу на 5 років, а також при внесенні змін у технологічний процес (умови праці), застосуванні нових видів устаткування у разі виникнення аварійної ситуації або травмування працівників через недосконалість самої інструкції.

Інструкції з охорони праці для робіт підвищеної небезпеки повинні переглядатися один раз на 3 роки.

3.10. Спеціалісти і працівники, які пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, інших об'єктів, підконтрольних територіальним органам державного нагляду за охороною праці, повинні проходити навчання і допускатися до роботи відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 N 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02), Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104 (зі змінами) (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

3.11. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), повинні проходити попереднє спеціальне навчання, один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці та проходити навчання з питань пожежної безпеки згідно з вимогами Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

3.12. На підприємстві повинні бути розроблені, затверджені роботодавцем та щорічно переглядатися переліки вибухопожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи повинні провадитися за нарядом-допуском, узгодженим з працівниками пожежної охорони.

3.13. Експлуатація та технічне обслуговування засобів гасіння пожежі повинно здійснюватись відповідно до вимог НАПБ А.01.001.2004.

3.14. Не дозволяється допуск працівників, які не досягли вісімнадцяти років, до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.94 N 46, зареєстрованим у Мін'юсті України 28.07.94 за N 176/385 (НПАОП 0.03-8.07-94).

3.15. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися спеціалісти і працівники відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), а також Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85).

3.16. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням НПАОП 0.00-8.24-05 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою (газо-, вибухо-, пожежонебезпечні роботи, роботи на висоті тощо), затверджений роботодавцем. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу на три роки.

3.17. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом-допуском. Призначення працівників, відповідальних за видачу наряду-допуску, і проведення робіт підвищеної небезпеки повинно здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.24-05.

3.18. У приміщеннях цехів повинні бути інструкції щодо заходів пожежної безпеки, які відображають такі пункти:

порядок утримання приміщень і територій, шляхи евакуації працівників;

порядок підготовки проведення вогневих робіт;

місця, де застосування відкритого вогню заборонено, а також місця, де палити дозволяється;

спеціальні протипожежні заходи для окремих приміщень, недотримання яких може викликати пожежу;

порядок збирання, зберігання і видалення горючих відходів;

категорія приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням вимог НАПБ "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности (ОНТП 24-86)", затверджених МВС СРСР 27.02.86 (зі змінами) (НАПБ Б.07.005-86);

правила утримання приміщень робочих місць з пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

порядок проходження працівниками перевірки знань з питань пожежної безпеки;

порядок проведення з працівниками протипожежних інструктажів і знань з пожежотехнічного мінімуму;

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі.

3.19. При складанні інструкцій з безпечного ведення робіт необхідно ураховувати, що:

губчастий титан легко окислюється у повітрі та може загорітися від нагрівання, удару та іскор різноманітного походження;

розплави магнію енергійно реагують з водою, реакція має характер вибуху;

сублімати конденсату реагують з вологою повітря, що може призвести до його самозагоряння.

3.20. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлуатації обладнання, установок, трубопроводів та комунікацій, провадяться відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

3.21. Цехи виробництва губчастого титану повинні бути забезпечені запасом спецодягу та засобами індивідуального захисту для працівників, які тимчасово перебувають у цих цехах.

3.22. Для працівників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати приймання їжі згідно з СНиП "Административные и бытовые здания" (СНиП 2.09.04-87).

3.23. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог експлуатаційної документації виробника, з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування не дозволяється.

3.24. Проектування та розміщення виробництв, на які розповсюджується дія цих Правил, повинні здійснюватися з урахуванням сейсмічності району і з урахуванням можливого впливу інших несприятливих природних факторів.

4.1. Виробництво титанового шлаку

4.1.1. Загальні вимоги

4.1.1.1. У цехах, відділеннях, дільницях шихтові матеріали потрібно зберігати в приміщеннях або закритих спорудах.

4.1.1.2. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення матеріалів на складах повинні бути механізовані.

4.1.1.3. Для обігрівання працівників у холодні періоди року на складі матеріалів повинно бути передбачено спеціальне приміщення.

4.1.1.4. Зона роботи грейферних та магнітних кранів повинна бути обладнана покажчиками "Небезпечна зона".

4.1.1.5. Прибирання пилу з будівельних конструкцій та обладнання у приміщеннях складів повинно виконуватися не рідше одного разу на півроку.

4.1.2. Пристрої для подрібнення та грохочення матеріалів

4.1.2.1. Завантажувальні отвори дробарок з дисковими та клиновими ножами повинні мати знімні ґратчасті огорожі, які б забезпечували захист працівників при обслуговуванні дробарок.

4.1.2.2. Регулювання ширини щілини, підтягування пружин, болтів, а також проштовхування та шурування матеріалу повинно виконуватися при відключеній дробарці. Крім цього, повинні бути прийняті запобіжні заходи проти її пуску.

4.1.2.3. Молоткові, валкові та щокові дробарки повинні мати герметичні кожухи, обладнані оглядовими вікнами, що щільно закриваються.

4.1.2.4. Робоча площадка кулькового млина із зовнішнього боку повинна мати огорожу.

4.1.2.5. Грохоти для сухих матеріалів повинні мати кожухи, приєднані до аспіраційних устаткувань.

4.1.3. Руднотермічні електропечі

4.1.3.1. Улаштування та експлуатація руднотермічних печей (далі - РТП) повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451 (зі змінами) (НПАОП 40.1-1.01-97) та ГОСТ "ССБТ. Оборудование электротермическое. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.9-88).

4.1.3.2. Електропечі, які працюють у закритому режимі, повинні бути герметичними й обладнаними:

газовідсмоктувальними пристроями з автоматичним утриманням розрідження під склепінням печі для запобігання попаданню реакційних газів у робочу зону;

свічками безпеки з автоматичним скидом газів при підвищенні тиску під склепінням печі при "закипанні" шлаку;

камерою допалювання технологічних газів з автоматичним контролем наявності факела;

санітарними відсмоктуваннями від нещільностей склепіння, льотки та робочих вікон;

системою охолодження склепіння водою;

повітряним охолодженням днища;

системою очищення технологічних газів та вловлювання пилу до нормативів граничнодопустимих викидів (ГДВ);

автоматичним контролем температури кожуха та днища для запобігання перегріву футерівки та прориву металу.

4.1.3.3. Усі робочі площадки та огороджувальні пристрої для обслуговування РТП повинні мати покриття з електроізоляційних матеріалів, крім того, площадки біля горна печі та колошника повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу та бути сухими.

4.1.3.4. Площадка для обслуговування електродів повинна бути огороджена таким чином, щоб запобігти доступу до неї працівників при наявності напруги на електродах печі. Роботи на площадці слід дозволяти лише при відключеній печі і наявності в працівників ключа-бирки.

4.1.3.5. Площадка горнового повинна бути обладнана захисним екраном від тепловипромінювання та бризок під час випуску розплаву.

4.1.3.6. На колошниковій площадці печі повинна бути передбачена світлова сигналізація, що попереджає працівників про наявність напруги на печі. Перед уключенням печі належить подавати звуковий сигнал.

4.1.3.7. Конструкція підвісної системи електродів повинна виключати можливість проникнення газів з печі на площадки для дозування та нарощування електродів.

4.1.3.8. Система відсмоктування та очистки технологічних газів повинна бути герметизованою.

4.1.3.9. Усі деталі та вузли обладнання РТП, які можуть опинитися в аварійних ситуаціях під напругою, повинні виконуватися з електроізоляційними розривами.

4.1.3.10. Проектування та обслуговування камери допалювання технологічних газів повинно виконуватися відповідно до вимог Правил вибухонебезпеки при використанні мазуту та природного газу в котельних установках, затверджених Міненерго СРСР 08.02.84 (далі - НПАОП 0.00-1.12-84).

4.1.3.11. Конструктивне виконання камери допалювання повинно забезпечувати повне допалювання небезпечних газів (водню та оксиду вуглецю) і не створювати умов для їх накопичення.

4.1.3.12. Проектування та обслуговування установок випарювального охолодження РТП слід виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94 і Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076 (зі змінами) (НПАОП 0.00-1.11-98).

4.1.3.13. Для роботи установки випарювального охолодження необхідно використовувати хімічно очищену, деаеровану воду у замкнутому циклі водозабезпечення.

4.1.3.14. При обслуговуванні установки випарювального охолодження не дозволяється підвищувати тиск у барабані-сепараторі вище встановленого технологічною інструкцією.

4.1.3.15. Графітовані електроди з електродотримачами у верхній частині повинні бути електроізольованими один від одного.

4.1.3.16. Швидкість піднімання електродів печі не повинна допускати перевантаження печі за струмом.

4.1.3.17. При збиранні графітованих електродів з'єднувальні ніпелі повинні щільно і повністю угвинчуватись у гнізда електродів із застосуванням спеціальної мастики. Застосовувати графітові з'єднувальні ніпелі, які мають тріщини або відколи різьби, не дозволяється.

4.1.3.18. Електродотримач та електроди, а також системи струмопідводів до печей необхідно оглядати щозміни. При порушенні контактів або виявленні інших ушкоджень слід негайно провести відповідний ремонт.

4.1.3.19. Не дозволяється при роботі на електродній площадці торкатись одночасно двох електродів (двох мантелів), електроду і заземлених конструкцій та обладнання на цій площадці (колон, балок, ланцюгів, лебідок тощо). Роботи з нарощування електродів слід виконувати тільки при виключеній печі.

4.1.3.20. Струмоведучі шини короткої мережі електропечі повинні мати огорожу, яка б виключала можливість випадкових доторкань до шин.

4.1.3.21. Гнучкий струмопровід короткої мережі в крайньому положенні не повинен торкатися кожуха печі, робочого майданчика та інших металоконструкцій.

4.1.3.22. Управління електричною частиною печі, а також контроль за температурою стінок та поду печі повинні бути автоматизовані і мати дистанційне управління із загального пульта.

4.1.3.23. Електропечі слід забезпечити контрольними приладами для безпечного ведення технологічних процесів. Експлуатація обладнання при несправності або відсутності вказаних приладів не дозволяється. Вимірювальну та контрольну апаратуру належить монтувати на спеціальних пультах управління у місцях, які б мали шляхи сполучення з робочою площадкою печі.

4.1.3.24. Пульт управління печі повинен бути розташований на одному рівні з колошниковою площадкою.

4.1.3.25. На щитах та пультах управління електропечами належить установлювати лампи, які сигналізують про подання напруги на електроди печі або її зняття.

4.1.3.26. Виймання уламків електродів повинно виконуватися після зняття напруги.

4.1.3.27. Уміст вологи у шихті, яка завантажується у піч, не повинен перевищувати межі, передбаченої технологічним регламентом. Не дозволяється допускати попадання у піч снігу, льоду зі стружкою та обрізками титану, а також води, яка може міститися у трубах та порожнинах відходів.

4.1.3.28. Завантаження печі слід вести при закритих робочих вікнах.

4.1.3.29. Водоохолоджувані елементи печі, що працюють на проточній воді, перед їх установкою та після ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню пробним тиском відповідно до ГОСТ 12.2.007.9-88. Окремі елементи або групи елементів системи охолодження печі повинні мати індивідуальні вентилі.

4.1.3.30. Вода, що подається для проточного охолодження, повинна бути очищена від механічних домішок.

4.1.3.31. Система охолодження агрегату повинна мати прилади контролю температури, зблоковані із сигналізацією, що спрацьовує при підвищенні температури охолоджувальної води понад допустиму або зниженні її витрат порівняно з величиною, установленою технологічною інструкцією з виробництва титанового шлаку в РТП.

4.1.3.32. Запірна арматура для виключення окремих водоохолоджуваних елементів повинна розміщуватися у доступних та безпечних для обслуговування місцях.

4.1.3.33. Запірна арматура, що встановлена на підводах води у кесоновані плити та в кесони, повинна бути замаркована та мати бирку з указівкою номера кесона, плити.

4.1.3.34. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів печей, крім установки випарювального охолодження, не повинна перевищувати +45 град.С.

4.1.3.35. Підведення охолоджувальної води повинно здійснюватись до нижньої частини охолоджуваних елементів, а відведення нагрітої води - від верхньої їх частини.

4.1.3.36. Підведення та відведення води належить розміщувати у місцях, де унеможливлюється попадання на них розплавлених металу та шлаку.

4.1.3.37. Усі охолоджувальні елементи та системи печі, які працюють на проточній воді і при використанні вторинних енергоресурсів, повинні мати резервне (незалежне) джерело водопостачання.

4.1.3.38. РТП необхідно негайно відключити у разі:

ушкодження струмоведучих шин або заземлювального пристрою кожуха печі;

наявності вологи в електронебезпечних місцях;

зниження тиску охолоджувальної води нижче межі, передбаченої технологічною інструкцією, або підвищення температури води у пристроях, що охолоджуються, вище допустимої межі;

відсутності води у водоохолоджувальних елементах;

порушення роботи камери допалювання технологічних газів;

ушкодження або неефективної дії витяжної вентиляції;

підвищення температури футерівки печі вище межі, установленої технологічною інструкцією.

4.1.4. Підготовка ковшів та виливниць, випуск плавки та розробка шлаку

4.1.4.1. Усі пристосування та інструменти, що контактують з розплавами, повинні бути сухими та прогрітими.

4.1.4.2. Перед випуском металу та шлаку з печі жолоб повинен бути очищеним від шлаку та чавуну та добре просушеним. Очистка жолоба повинна виконуватися після повного затвердіння чавуну та шлаку.

4.1.4.3. Провушини (цапфи) виливниць слід виготовляти у відповідності до технічних умов. Перевірка непошкодженості провушин (цапф) виконується у терміни, передбачені технологічним регламентом, з реєстрацією результатів перевірки у журналі. Знос провушин (цапф) за всіма замірами не повинен перевищувати 10% від первинних їх розмірів.

4.1.4.4. Відбір проб шлаку слід виконувати при відключеній напрузі на електродах печі на сухий, прогрітий пруток, у спецодязі плавильника із шоломом-маскою ("паранджею") на обличчі.

4.1.4.5. Виливниці, у яких футерівку замінено повністю або частково, перед заповненням металом або шлаком повинні бути ретельно просушені. Випуск металу та шлаку у виливниці з вологою футерівкою не дозволяється. Вологість шлаку, яким футерують виливниці, не повинна перевищувати 7%.

4.1.4.6. Перед поданням виливниць для заповнення їх металом та шлаком повинна бути перевірена стійкість виливниць на візку.

4.1.4.7. Для обслуговування льоток печей повинні бути обладнані спеціальні площадки.

4.1.4.8. Футерівку в зоні льотки печі необхідно перевіряти візуально щозмінно з відповідним записом результатів огляду в змінному звіті старшого плавильника. При виявленні ушкоджень необхідно виконати ремонт.

4.1.4.9. Приготування вогнетривких пробок для закриття льотки печі повинно бути механізовано.

4.1.4.10. Пропалювання льотки киснем слід проводити не менш ніж двома працівниками при працюючому місцевому відсмоктуванні. Один з працівників повинен перебувати біля запірної арматури подання кисню.

4.1.4.11. Киснепроводи, якими подається кисень до печей, повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.

4.1.4.12. Розміщення балонів з киснем у пічному та ливарному прольотах не дозволяється.

4.1.4.13. Трубки та шланги, які застосовуються для пропалювання льотки киснем, повинні бути ретельно знежирені.

Пропалювати льотки дозволяється трубкою завдовжки не менше 4 м, а при наявності захисної огорожі (стаціонарного щита) - не менше 2 м.

4.1.4.14. Гнучкі прогумовані шланги, які застосовуються для подання кисню, повинні відповідати ГОСТ "Рукава резиновые для газовой сварки и резки металлов. Технические условия" (ГОСТ 9356-75).

Кріплення шлангів на штуцерах киснепроводів та трубках для подання кисню повинні виключати можливість пропуску кисню або зрив шланга.

4.1.4.15. Кисневе пропалювання льотки необхідно виконувати за умов неушкодженості кисневого шланга, надійного кріплення льоточної трубки в патроні, за наявності ізоляційної вставки, закритої захисної штори.

4.1.4.16. Подавання візків з виливницями до горна печі повинне бути механізоване. При транспортуванні візків з виливницями або ковшами, які заповнені металом та шлаком, перебування працівників ближче 5 м від колії та натяжного троса не дозволяється.

4.1.4.17. Конструкція виливниць та їх розміщення у "каскаді" повинні виключати можливість витікання металу та шлаку з виливниць через борти при їх заповненні.

4.1.4.18. Під час пропалювання льотки, випуску металу та шлаку з печі не дозволяється присутність на горновій площадці сторонніх, які не мають відношення до процесу виробництва.

4.1.4.19. Для охолодження виливниць з металом та шлаком у відділенні РТП слід передбачити спеціальну огороджену площадку.

4.1.4.20. Колії для транспортування рідкого металу та шлаку повинні бути обладнані обмежувачами ходу візка.

4.1.4.21. Виймання шлаку та чавуну з виливниць повинно бути механізовано і виконуватися тільки після їх затвердіння. При розвантаженні виливниць працівники повинні перебувати від них на безпечній відстані, яка передбачена технологічною інструкцією.

4.1.4.22. Розбивання та подрібнення шлаку належить виконувати в окремому приміщенні. Виконання цих робіт у відділенні РТП не дозволяється.

4.1.4.23. Розбивання зливків титанового шлаку повинно бути механізовано і виконуватися тільки після повного його затвердіння.

4.1.4.24. Для охолодження шлаку повинні бути передбачені спеціальні приміщення. Завантаження у бункер, подрібнення та подачу на стрічкові конвеєри шлаку слід проводити після охолодження до температури, передбаченої технологічною інструкцією.

4.1.4.25. При роботах, що можуть спричинити виникнення бризок розплаву або викид розжарених пилу та газів (при пропалюванні та закритті льотки, випуску шлаку та попутного металу, відбиранні проб шлаку, транспортуванні розплаву, зніманні зливків, встановленні вантажозахоплювальних пристроїв "якорів" у розплав), необхідно використовувати спецодяг та індивідуальні захисні засоби: костюм з вогнестійкого сукна, черевики, рукавиці сукняні "вачеги", шляпу повстяну з "паранджею" та світлозахисними стеклами. При цьому куртка повинна бути застібнута на всі ґудзики, рукава заправлені у "вачеги", брюки надіті навипуск, шолом-маска надіта з опущеною "паранджею".

4.1.4.26. У ливарному відділенні цеху РТП мокре прибирання не дозволяється.

4.1.5. Застосування джерел іонізуючого випромінювання

4.1.5.1. Діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання, якими комплектуються прилади (установки), призначені для визначення рівня пилу (рідини), якщо їх використання не звільняється від ліцензування, має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання.

4.1.5.2. Всі джерела іонізуючого випромінювання повинні бути опломбовані.

4.1.5.4. Відкривати блок-джерело іонізуючого випромінювання, а також провадити роботи в зоні дії рівнемірів при робочому положенні блока-джерела не дозволяється.

4.2. Виробництво тетрахлориду титану

4.2.1. Хлоратори та печі для переробки пульп

4.2.1.1. У цехах хлорування площадки для обслуговування хлораторів повинні бути завширшки не менше 10 м.

4.2.1.2. Вузли завантаження матеріалів у приймальні бункери хлораторів повинні бути обладнані пристроями для запобігання попаданню токсичних газів і пилу в атмосферу цеху.

4.2.1.3. Завантаження шихти у хлоратори повинно бути механізовано.

4.2.1.4. Улаштування систем пневмотранспорту для транспортування порошкової шихти на хлорування повинно виключати можливість відкладення у них пилу.

4.2.1.5. Відкривання люків, обстукування камерного живильника та трубопроводів пневмотранспорту, підтягання болтів фланцевих з'єднань при наявності в системі стисненого повітря не дозволяється.

4.2.1.6. При перевантаженні шихти з цементовозів у систему пневмотранспорту тиск у цементовозі не повинен перевищувати величини, встановленої його паспортом.

4.2.1.7. Хлоратори та їх конденсаційні системи повинні бути обладнані газовідсмоктувальними пристроями та місцевими відсмоктувальними системами від усіх місць можливого виділення токсичних речовин.

4.2.1.8. У цехах хлорування біля кожного хлоратора повинен бути обладнаний аварійний приямок, ємність якого розраховується на повний обсяг розплаву у хлораторі. Приямок повинен бути вкритим, обладнаним відсмоктувальною вентиляцією та утримуватися сухим.

4.2.1.9. Перед подачею напруги на хлоратори з електрообігрівом повинен подаватися звуковий сигнал або повідомлятися про це гучномовцем.

4.2.1.10. Сухі конденсатори та хлоратори, а також печі для переробки пульп повинні бути обладнані запобіжними клапанами.

Місце установки та конструкція запобіжних клапанів визначаються проектом. Запобіжні клапани повинні бути з'єднані з викидними трубами, виведеними вище робочої зони не менш ніж на 2 м. Огляд клапанів слід виконувати відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем.

4.2.1.11. Після спрацьовування запобіжних клапанів на хлоруючих агрегатах або на печах для переробки пульп повинна негайно включатися аварійна витяжна вентиляція та відсікатися подання хлору і шихти у цей агрегат.

4.2.1.12. При зниженні тиску хлору нижче передбаченого технологічною інструкцією або припиненні його подання в хлоратор з розплавом повинна автоматично включатися сигналізація і автоматично здійснюватися перехід на подання осушеного повітря (азоту) з виключенням подання хлору.

4.2.1.13. Усі хлоропроводи, які транспортують гази, що містять хлор будь-яких концентрацій, повинні мати стовідсотковий резерв.

4.2.1.14. Хлоропроводи повинні бути герметичними та забезпечувати можливість огляду і очищення їх по всій довжині.

4.2.1.15. Хлоропроводи перед уведенням їх в експлуатацію повинні пройти випробування. Випробування повинно проводитись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих токсичних і зріджених газів (ПУГ-69), затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 05.03.71 (НПАОП 0.00-1.15-71).

4.2.1.16. Запірна арматура, що вимикає подачу хлору у хлоропроводи та хлоруючі агрегати, повинна бути герметичною і відповідати вимогам правил НПАОП 24.1-1.24-93. Стан арматури необхідно періодично перевіряти за графіком, затвердженим роботодавцем.

4.2.1.17. Прилади, що застосовуються для охолодження хлораторів, перед їхнім установленням повинні бути перевірені на щільність згідно з технічними умовами на їх виготовлення.

4.2.1.18. При припиненні подання води в охолоджувальні штанги або при їх прогорянні запірна арматура на підводах води до штанг повинна бути негайно перекрита. Після відновлення подання води запірну арматуру необхідно відкривати поступово.

4.2.1.19. Зливання розплаву з хлоратора слід проводити в сухі короби або в спеціальну суху тару, що закривається, із забезпеченням повного відсмоктування газів, що при цьому виділяються.

Транспортування коробів з розплавом повинно провадитися тільки після повного затвердіння розплаву.

Для коробів з розплавом, що охолоджуються, необхідно передбачити спеціальну площадку з огорожею та попереджувальними написами.

4.2.1.20. Рівень наповнення ковшів розплавом повинен бути нижче бортів ковша не менш ніж на 200 мм.

4.2.1.21. Робота хлоруючих агрегатів при несправній апаратурі, що вимірює витрати та тиск хлору, не дозволяється.

4.2.1.22. У цехах для охолодження та відстоювання кюбелів з хлоридами та іншими продуктами, що виділяють токсичні гази, має бути передбачене окреме приміщення, обладнане відсмоктувальною вентиляцією.

4.2.1.23. Загальноцехові збірні газоходи (колектори) повинні мати стовідсотковий резерв.

4.2.1.24. Конструкція шиберів на повітропроводах та газоходах повинна забезпечувати їх герметичність.

4.2.1.25. Очищення та миття знімного обладнання та рознімних трубопроводів повинні проводитися у спеціально обладнаному приміщенні - "мокрій кімнаті". У "мокрій кімнаті" для розбирання, очищення та промивання обладнання і трубопроводів повинні бути влаштовані окремі кабіни, обладнані ефективною вентиляцією та стендами для закріплення трубопроводів, що підлягають миттю.

Повітря, що видаляється з "мокрої кімнати", перед викидом в атмосферу повинно підлягати очищенню.

4.2.2. Приготування нижчих хлоридів титану

4.2.2.1. Реактор для приготування пульпи нижчих хлоридів титану повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, виготовленим згідно з проектом.

4.2.2.2. Реактор для приготування нижчих хлоридів повинен бути обладнаний системою відсмоктування пари та газів з реакційної зони.

4.2.2.3. Система подання хлору в реактор повинна бути обладнана автоматичним та ручним (дублювальним) пристроєм для припинення подання хлору при підвищенні тиску в реакторі вище допустимої межі, установленої технологічною інструкцією.

4.2.2.4. Транспортні засоби та обладнання, пов'язані з переміщенням, завантаженням та переробкою алюмінієвої пудри, повинні бути захищені від статичної електрики відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97).

4.2.2.5. Кількість алюмінієвої пудри на дільниці приготування нижчих хлоридів не повинна перевищувати добової потреби.

Алюмінієва пудра у цеху, відділенні повинна зберігатись у спеціально відведеному місці, обладнаному засобами пожежогасіння. Попадання вологи на алюмінієву пудру не дозволяється.

4.2.2.6. Для транспортування алюмінієвої пудри повинна застосовуватись суха та чиста тара, що не дає іскор при ударі.

Банки з алюмінієвою пудрою слід установлювати не ближче 0,8 м від систем опалювання.

4.2.2.7. Зберігання банок з алюмінієвою пудрою повинно відповідати вимогам Правил безпеки при виробництві порошків та пудр з алюмінію, магнію та сплавів на їх основі, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР, Мінкольорметом СРСР 11.09.79 (НПАОП 27.4-1.07-79).

4.2.2.8. Інструмент, що застосовується при роботі з алюмінієвою пудрою, повинен бути безіскровим. Не дозволяється пилоутворення при виконанні операцій з алюмінієвою пудрою (завантаження в реактор, пересипання, прибирання тощо).

4.2.2.9. Для гасіння алюмінієвої пудри, що загорілася, повинні застосовуватися сухий пісок, молотий флюс, оксид магнію, азбестова тканина, глинозем. Застосовувати для цього воду або вогнегасники не дозволяється.

4.2.2.10. Прибирання виробничих приміщень дільниці приготування нижчих хлоридів титану повинні проводитися не рідше одного разу за зміну способом, що виключає пилоутворення.

Просипана алюмінієва пудра повинна бути негайно зібрана.

4.2.3. Ректифікація та дистиляція тетрахлориду титану

4.2.3.1. Конденсатори-дефлегматори, оснащені вентиляторами, повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізаціями. При припиненні подання напруги на вентилятор повинні бути автоматично подані звуковий та світловий сигнали. Конденсатори-дефлегматори повинні мати блокувальник відключення кубів-випарювачів при завищенні температури дистиляту вище встановлених параметрів.

4.2.3.2. Апарати колонного типу з числом тарілок більше 40 повинні мати в кубовій частині датчики тиску зі світловою або звуковою сигналізаціями, що спрацьовує при підвищенні тиску вище встановленого технологічною інструкцією.

4.2.3.3. Уключення та відключення нагрівальних пристроїв кубів-випарювачів повинні здійснюватися автоматично або дистанційно з пульта управління.

4.2.3.4. Уводи електричного живлення нагрівальних елементів кубів-випарювачів повинні мати надійну огорожу.

4.2.3.5. Куби-випарювачі повинні бути обладнані датчиками межі нижнього та верхнього рівнів, зблокованих із світловою та звуковою сигналізацією та вимикачами нагрівачів.

4.2.3.6. Демонтаж нагрівальних елементів у кубах-випарювачах повинен проводитися після їх охолодження до температури не вище +40 град.С, зняття напруги та розібрання електричної схеми.

4.2.3.7. Ремонт ректифікаційних та дистиляційних колон необхідно проводити тільки при працюючій витяжній вентиляції.

4.2.3.8. Після ремонту корпусів кубів-випарювачів вони повинні бути перевірені на щільність.

4.2.4. Знешкодження відхідних газів

4.2.4.1. Технологічні гази слід скидати на установку знешкодження.

4.2.4.2. Вентилятори, що подають технологічні гази на установки знешкодження, повинні мати резерв та бути зблоковані з вентиляторами, розміщеними за установкою.

4.3. Виробництво губчастого титану магнієтермічним способом

4.3.1. Відновлення та вакуумна сепарація

4.3.1.1. Печі опору електричні.

4.3.1.1.1. Контакти струмопідводів до печей повинні бути укриті захисними кожухами.

4.3.1.1.2. Пульти управління електропечами повинні бути оснащені реєструвальними і регулювальними приладами та сигнальними пристроями. При розміщенні пультів управління в ізольованих приміщеннях необхідно передбачити двосторонній зв'язок з пічним відділенням.

4.3.1.1.3. У цехах повинні бути передбачені окремі приміщення для проведення ремонтів ковшів та змінного обладнання.

4.3.1.1.4. Ремонт та очищення печей опору повинні проводитися не менш ніж двома працівниками, одному з яких належить бути спостерігачем. Перед пуском піч повинна бути охолоджена і провентильована.

4.3.1.2. Апарати відновлення та вакуумної сепарації.

4.3.1.2.1. Для проведення монтажу, демонтажу та очищення апаратів відновлення та вакуумної сепарації повинні бути передбачені спеціальні стенди:

для очищення та демонтажу апаратів відновлення;

для очищення фланців кришок реакційних апаратів з місцевим відсмоктуванням;

для очищення фланців і внутрішніх поверхонь реторт з реакційною масою з камерою, яка обладнана відсмоктувальною вентиляцією;

для розкриття апаратів відновлення, з яких виділяються гази, та дегазації деталей місцевим відсмоктуванням.

4.3.1.2.2. Перед опресуванням вакуумних систем та змонтованих апаратів повинні бути перевірені справність манометрів, редуктора та запірного вентиля на лінії стисненого інертного газу, а також кріплення кришок апаратів.

4.3.1.2.3. Виймати з печі апарати відновлення та вакуумної сепарації і встановлювати їх в піч необхідно при знятій напрузі печі. Апарати після установки у піч повинні бути заземлені.

4.3.1.2.4. Транспортування апаратів відновлення та вакуумної сепарації необхідно виконувати за допомогою спеціальних чалочних пристроїв.

4.3.1.2.5. При виконанні вогневих робіт на ретортах апаратів, що містять реакційну масу або губчастий титан, необхідно вживати заходів щодо запобігання загорянню вмісту реторти.

4.3.1.2.6. Демонтаж апаратів вакуумної сепарації належить виконувати після зливання води з охолоджувачів конденсаторів, фланців реторт та продування їх стисненим повітрям.

4.3.1.2.7. Зрізання та приварювання хвостовиків реторт необхідно виконувати на спеціальних стендах, які обладнані місцевим відсмоктуванням.

4.3.1.2.8. Для аварійного зливання розплавів з ковшів та апаратів слід передбачити спеціальні ємності. При необхідності вони повинні бути встановлені на спеціальних візках. Ємності повинні бути сухими та чистими.

4.3.1.2.9. При прогорянні реторти під час сепарації необхідно зняти напругу з печі сепарації, відключити вакуумну систему, а в піч та апарат запустити аргон.

4.3.1.2.10. Тиск аргону у цеховій мережі необхідно регулювати автоматично так, щоб він не перевищував 0,067 МПа (0,7 кГс/кв.см) надлишкового тиску.

4.3.1.2.11. Апарати відновлення повинні бути оснащені приладами контролю надлишкового тиску в апараті, за справністю яких повинен бути встановлений постійний контроль. Забороняється вести процес відновлення при несправності або відсутності такого приладу.

4.3.1.2.12. При аварійному припиненні подання води для охолодження фланців апаратів відновлення та вакуумної сепарації напруга з печей повинна бути знята, а в апарати необхідно запустити аргон.

4.3.1.2.13. Зливання дихлориду магнію у ковші та короби з апаратів відновлення дозволяється тільки при діючій вентиляції місцевого відсмоктування. Ковші та короби повинні бути сухими та прогрітими.

4.3.1.2.14. Інструмент та пристосування, які використовуються при зливанні діхлориду магнію, для прочищення зливних труб та в інших випадках, де можливий контакт їх з розплавом, повинні постійно бути сухими та прогрітими.

4.3.1.2.15. Перебування працівників під хвостовиками діючих апаратів відновлення не дозволяється.

4.3.1.2.16. Зливний патрубок на кришці апарата відновлення повинен бути забезпечений щитком, що захищає працівника при відкриванні запірного пристрою від спрямованого струменю розплаву та парогазової суміші (далі - ПГС), якщо апарат перебуває під тиском. Злив дихлориду магнію з апарата відновлення повинен виконуватись пічовим, одягненим у застебнутий на всі застібки захисний костюм, у захисному шоломі-масці та шкіряних черевиках.

4.3.1.2.17. Візок для транспортування ковшів під розплав дихлориду магнію між печами відновлення повинен бути оснащений звуковим сигналом (дзвінком), який подається на початку руху.

4.3.1.2.18. Зливна труба апаратів відновлення з верхнім зливом перед зливом дихлориду магнію повинна бути прогрітою та сухою.

4.3.1.2.19. Конструкція пристрою для зливання дихлориду магнію з апаратів відновлення повинна виключати самочинне його виливання. При встановленні зливної труби повинна забезпечуватись її фіксація від зміщення та ухилу в бік ковша.

4.3.1.2.20. При транспортуванні дихлориду магнію рівень розплаву повинен бути нижче верхнього краю горловини ковшів не менш ніж на 200 мм.

4.3.1.2.21. Перед розкриттям вакуумних систем та вакуумних патрубків апаратів після процесів вакуумної сепарації повинна бути забезпечена пасивація магнію. Розкриття вакуумних патрубків повинно виконуватися без ударів та без застосування відкритого вогню.