Про затвердження Типового положення про Службу соціальної підтримки сімей

Відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" та підпункту 3 пункту 13 Загального положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2004 N 1126 "Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю" (із змінами),

1. Затвердити Типове положення про Службу соціальної підтримки сімей (додається).

2. Республіканському (Автономна Республіка Крим), Київському та Севастопольському міським, районним, міським, районним у містах центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:

у місячний термін ужити заходів щодо перейменування спеціалізованих служб соціальної підтримки сімей "Родинний дім" на Служби соціальної підтримки сімей;

у двомісячний термін привести у відповідність до цього наказу положення про Служби соціальної підтримки сімей.

3. Скасувати Примірне положення про спеціалізовану службу соціальної підтримки сімей "Родинний дім", затверджене наказом Державного центру соціальних служб для молоді від 04.09.2002 N 80.

4. Державній соціальній службі для сім'ї, дітей та молоді (Толстоухова С.В.) у встановлений термін подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами).

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Толстоухову С.В.

1. Служба соціальної підтримки сімей (далі - Служба) - це спеціалізоване формування, яке утворюється центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - Центр).

2. Служба не є юридичною особою.

3. Служба у своїй діяльності керується нормативно-правовою базою центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та цим Типовим положенням.

4. Службу може бути утворено за наявності необхідної матеріально-технічної бази, зокрема приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки.

5. Головною метою діяльності Служби є здійснення соціальної підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

6. Основними завданнями Служби є:

здійснення соціальних заходів, спрямованих на вихід сімей зі складних життєвих обставин, які вони не в змозі самостійно подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;

попередження виникнення складних життєвих обставин в сім'ї;

створення умов для самостійного розв'язання життєвих проблем, що виникають в сім'ї, та повернення до повноцінного життя родини.

7. Служба відповідно до покладених на неї завдань надає:

соціально-педагогічні послуги (виявляє та обліковує сім'ї, які опинились у складних життєвих обставинах, здійснює соціальний супровід різних категорій сімей; надає соціально-педагогічні консультації з питань виховання дітей в сім'ї, догляду за дитиною; виступає посередником між дитиною і адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки і піклування);

соціально-економічні послуги (сприяє пошуку житла, оформленню державних допомог, пенсій, пільг, наданню гуманітарної допомоги з різних джерел, не заборонених чинним законодавством, переадресовує до центрів зайнятості для подальшого працевлаштування);

юридичні послуги (надає юридичні консультації з питань чинного законодавства, представляє та захищає права та інтереси особи, сприяє оформленню документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів та поліпшення їхніх життєвих обставин);

психологічні послуги (проводить психологічну діагностику, психологічне консультування, психологічну корекцію).

8. Служба надає послуги:

8.1 сім'ям з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім'ї, його перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і складними стосунками в сім'ї, безробіттям одного з членів сім'ї, якщо він зареєстрований в державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу;

8.2 сім'ям, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

8.3 неповнолітнім одиноким матерям (батькам), яким потрібна підтримка;

8.4 сім'ям, члени яких мають досвід перебування в інтернатних закладах;

8.5 матерям, які мають намір відмовитися від новонароджених дітей;

8.6 дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, випускникам інтернатних закладів, їхнім опікунам та піклувальникам;

8.7 прийомним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу (далі - ДБСТ).

9. Терміни надання соціальних послуг сім'ям визначаються індивідуально, а при здійсненні соціального супроводу сім'ї регламентуються укладеною угодою про взяття сім'ї під соціальний супровід.

10. Послуги надаються відповідно до договорів про співробітництво:

у центрах соціально-психологічної допомоги;

у пологових відділеннях, пологових будинках, будинках дитини, жіночих консультаціях;

у соціальних центрах матері і дитини;

у соціальних гуртожитках;

у центрах соціальної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

у денних центрах перебування ВІЛ-інфікованих дітей;

у центрах ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога";

у слідчих ізоляторах, виховних та виправних колоніях;

за місцем проживання сім'ї, прийомної сім'ї, місцезнаходженням ДБСТ;

у приміщенні Служби.

11. Служба створюється наказом директора відповідного Центру. Цим наказом також призначаються керівник та працівники Служби з числа штатних працівників Центру, затверджується положення про Службу, функціональні обов'язки працівників та графік роботи.

12. Керівник Служби:

підпорядковується заступнику директора або безпосередньо директору Центру;

здійснює загальне керівництво Службою, розробляє поточні та перспективні плани роботи Служби;

організовує роботу Служби, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Службу завдань;

звітує про роботу Служби перед директором відповідного Центру;

забезпечує укладання договорів про співпрацю та налагодження партнерських стосунків з установами та організаціями різних форм власності в контексті захисту прав, інтересів та надання соціальних послуг;

організовує підвищення кваліфікації працівників Служби;

здійснює внутрішній моніторинг ефективності роботи Служби.

13. До роботи Служби можуть залучатися інші спеціалісти на договірних засадах та волонтери.

14. Фінансування Служби здійснюється за рахунок коштів, передбачених на утримання та діяльність відповідного Центру.

15. Видатки на оплату праці залучених спеціалістів обраховуються, виходячи із середніх розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати), затверджених для аналогічних категорій працівників відповідних галузей, та відпрацьованого часу.

16. Служба має право:

обирати форми та методи роботи;

надавати пропозиції керівництву Центру щодо поліпшення діяльності Служби;

залучати до співпраці установи та організації, територіальну громаду.

17. Штатні та залучені фахівці Служби керуються в роботі Етичним кодексом спеціалістів із соціальної роботи, затвердженим наказом Мінмолодьспорту від 09.09.2005 N 1965.

18. Служба надає соціальні послуги відповідно до державних соціальних стандартів і нормативів здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей.