Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України

4) у випадку перевірки структури власності банку щодо її прозорості - дата, визначена Національним банком для банку (відповідного ключового учасника банку).

Оцінка фінансового стану юридичних осіб

19. Оцінка фінансового стану юридичної особи здійснюється у випадках, зазначених у пункті 17 глави 3 розділу I цього Положення:

1) для юридичних осіб - резидентів України - за останній завершений звітний рік станом на останню річну звітну дату, а також на останню звітну дату, що передує відповідній даті;

2) для юридичних осіб - нерезидентів - за останніх три завершених звітних роки станом на кожну річну звітну дату;

3) для юридичних осіб, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу або є публічними компаніями, - за останній завершений звітний рік станом на останню річну звітну дату, що передує відповідній даті;

4) для юридичних осіб, які придбали акції/паї банку на вторинному ринку (у разі погодження статуту банку в новій редакції у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу банку), - за останній завершений звітний рік станом на останню річну звітну дату, що передує відповідній даті.

20. Фінансова звітність юридичних осіб - резидентів і нерезидентів (окрім юридичних осіб, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) подається в складі:

1) річної бухгалтерської (фінансової) звітності за відповідну кількість років;

2) проміжної бухгалтерської (фінансової) звітності за останній завершений звітний період між останньою річною звітною датою та відповідною датою. Якщо після закінчення останнього завершеного звітного періоду та відповідною датою минуло більше місяця, то зазначена звітність юридичних осіб - резидентів повинна також бути доповнена балансом і звітом про фінансові результати, складеними на останній календарний день місяця, який передує відповідній даті.

Фінансова звітність юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу і публічних компаній, подається в складі річної бухгалтерської (фінансової) звітності за останній завершений рік.

Фінансова звітність банків України не подається.

21. Фінансова звітність юридичних осіб-резидентів подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом з копією документа, який підтверджує її прийняття органами статистики) має бути засвідчена підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади).

Фінансова звітність юридичних осіб - нерезидентів подається за підписом уповноваженої особи нерезидента.

22. Фінансова звітність юридичних осіб подається на індивідуальній основі. Фінансова звітність банків, фінансових установ, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній може подаватися на консолідованій основі.

23. Документами, що дають змогу здійснити оцінку та зробити висновок про задовільний фінансовий стан юридичної особи, є:

1) фінансова звітність, що відповідає вимогам цього Положення;

2) довідки банків, що обслуговують рахунки юридичної особи - учасника банку, з яких здійснюватиметься оплата акцій/паїв банку, що містять:

інформацію про рух коштів на рахунках із дати відкриття рахунку, але не більше ніж за три останніх місяці і про залишки на рахунках станом на відповідну дату (для погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також для погодження змін, що вносяться до статуту в частині змін статутного капіталу банку) або станом на дату, що передує відповідній даті (для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, а також для перевірки структури власності банку щодо її прозорості);

запевнення банку про те, що банк здійснив перевірку джерел походження коштів на рахунках в обсязі, передбаченому законодавством, яке застосовується до діяльності цього банку [такі довідки не подаються для оцінки фінансового стану юридичної особи в частині придбання акцій (паїв) банку на вторинному ринку в разі погодження змін, що вносяться до статуту банку у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу банку];

3) висновок аудитора, складений за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку держави місцезнаходження юридичної особи та/або міжнародним стандартам фінансової звітності;

4) інформація аудитора, що додається до аудиторського звіту/висновку, щодо:

наявності власних коштів у розмірі, необхідному для забезпечення виконання особою зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку або набуття істотної участі в банку станом на останню звітну дату, яка передує відповідній даті, на підставі розрахунку розміру власних коштів юридичних осіб, крім банків і фінансових установ (додаток 5);

джерел походження власних коштів, за рахунок яких здійснюється виконання особою (крім банків, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку або набуття особою участі в банку;

відповідності розрахунку економічних нормативів банків та інших фінансових установ вимогам, установленим законодавством країни місцезнаходження банку, фінансової установи, на кожну звітну дату періоду, за який подається звітність;

оцінки фінансового стану та платоспроможності юридичної особи (крім банків, інших фінансових установ, юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній) на підставі розрахунку рекомендованих показників платоспроможності та фінансової стійкості згідно з додатком 1 до цього Положення на кожну звітну дату періоду, за який подається звітність;

5) звіт відповідного агентства про присвоєння кредитного рейтингу - для юридичної особи, що має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, або лист такої юридичної особи, засвідчений підписом її уповноваженої особи, із інформацією про присвоєний кредитний рейтинг і посиланням на веб-сторінку відповідного агентства, на якій у вільному доступі можливий перегляд цієї інформації;

6) копія сертифіката аудитора, який подав аудиторський звіт/висновок (не надається в разі здійснення підтвердження висновку аудитора іноземної держави згідно з пунктом 5 глави 1 розділу I цього Положення);

7) копія сертифіката аудитора України, який здійснив підтвердження висновку аудитора іноземної держави згідно з пунктом 5 глави 1 розділу I цього Положення;

8) довідка уповноваженого органу про наявність або відсутність у особи заборгованості зі сплати податків, зборів станом на відповідну дату.

24. Ознаками відсутності задовільного фінансового стану юридичної особи є:

1) порушення проти особи справи про визнання її неплатоспроможною;

2) перебування особи в стадії ліквідації;

3) відсутність достатньої кількості власних коштів в учасника банку для забезпечення виконання ним зобов'язань щодо формування статутного капіталу банку;

4) відсутність достатньої кількості власних коштів в особи для набуття істотної участі в банку;

5) відсутність достатньої кількості власних коштів в особи для набуття участі в банку, якщо внаслідок такого набуття особа включається до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників банку або збільшує свою участь у банку більше ніж на 2 відсотки;

6) наявність збитків у особи на звітну дату кожного періоду, за який подається звітність (ознака не застосовується в разі погодження змін, що вносяться до статуту банку у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу банку);

7) наявність порушень економічних нормативів, установлених законодавством України, на останню звітну дату кожного періоду, за який подається звітність (для банків та інших фінансових установ);

8) невідповідність показників платоспроможності та фінансової стійкості юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ оптимальним значенням згідно з додатком 1 до цього Положення. Ці показники не перевіряються щодо юридичних осіб, які мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічних компаній;

9) відсутність документів, що підтверджують джерела походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку, набуття істотної участі в банку, набуття участі в банку, якщо внаслідок такого набуття особа включається до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників банку або збільшує свою участь у банку більше ніж на 2 відсотки;

10) те, що з дати державної реєстрації юридичної особи-резидента, яка набуває істотну участь у банку, минуло менше ніж один повний календарний рік або з дати державної реєстрації (створення) юридичної особи-нерезидента, яка набуває істотну участь у банку, минуло менше ніж три повних календарних роки (ознака застосовується в разі розгляду питання про погодження набуття істотної участі в банку). Повним календарним роком є рік, що починається 01 січня та закінчується 31 грудня.

25. Розмір власних коштів юридичної особи - засновника юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, або учасника банку, який здійснює внески до статутного капіталу банку та/або придбав акції (паї) банку на вторинному ринку, - визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна акцій (паїв) банку, визначена відповідними договорами купівлі-продажу акцій (паїв) або договорами підписки на акції.

Розмір власних коштів юридичної особи, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна набуття істотної участі в банку, зазначена в анкеті юридичної особи (додаток 2) та підтверджена документами, визначеними цим Положенням.

Розмір власних коштів юридичної особи, яка в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку (фактичного набуття або збільшення істотної участі) стане (стала) кінцевим власником істотної участі в банку, визнається достатнім, якщо він є більшим, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку.

Розмір регулятивного капіталу банку визначається станом на останню дату звітного місяця, що передує відповідній даті. Якщо регулятивний капітал банку є меншим, ніж його статутний капітал, то для оцінки достатності власних коштів юридичної особи використовується розмір статутного капіталу банку.

Якщо в результаті придбання істотної участі юридична особа стане кінцевим власником істотної участі в банку, що здійснює вирішальний вплив на управління або діяльність банку, або якщо юридична особа стала таким власником шляхом фактичного набуття або збільшення істотної участі, і такий банк потребує додаткової капіталізації, юридична особа надає Національному банку підтвердження джерел походження всіх необхідних коштів, які спрямовуватимуться на додаткову капіталізацію банку.

Розмір власних коштів юридичної особи, яка є одним з 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку (для оцінки структури власності банку щодо її прозорості), є достатнім, якщо він є більшим, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір набутої участі становить у статутному капіталі банку. Розмір регулятивного капіталу банку визначається станом на останню дату звітного місяця, що передує відповідній даті. Якщо регулятивний капітал банку є меншим, ніж його статутний капітал, то для оцінки достатності власних коштів такої особи використовується розмір статутного капіталу банку.

Розмір власних коштів юридичної особи розраховується в порядку, визначеному в додатку 5 до цього Положення.

Оцінка фінансового стану фізичних осіб

26. Оцінка фінансового стану фізичної особи здійснюється у випадках, зазначених у пункті 17 глави 3 розділу I цього Положення.

27. Фінансовий стан фізичної особи має відповідати таким вимогам:

1) наявність достатньої кількості власних коштів і задовільного майнового стану;

2) немає прострочених зобов'язань перед банками;

3) немає прострочених зобов'язань щодо сплати податків і зборів;

4) наявність документів, що підтверджують джерела походження коштів.

28. Документами, що дають змогу здійснити оцінку та зробити висновок про задовільний майновий стан фізичної особи, є:

1) інформація банків, які обслуговують рахунки особи, про:

рух коштів на них із дати відкриття рахунків, але не більше ніж за три останніх місяці;

залишки на рахунках станом на відповідну дату (для погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також для погодження змін, що вносяться до статуту в частині збільшення статутного капіталу банку) або на дату, що передує відповідній даті (для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, а також для перевірки структури власності банку щодо її прозорості), - а також запевнення банку про те, що банк здійснив перевірку джерел походження коштів на рахунках в обсязі, передбаченому законодавством, яке застосовується до діяльності цього банку.

Документи, визначені цим підпунктом, не подаються для оцінки фінансового стану фізичної особи в частині придбання акцій (паїв) банку на вторинному ринку для погодження змін, що вносяться до статуту банку у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу банку;

2) копія декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для податкових резидентів України);

3) інформація контролюючого органу України, надана щодо податкових резидентів України, про:

суми доходів і сплачених податків за період, за який подано податкову декларацію або податкові декларації;

наявність або відсутність в особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату;

4) копія податкової декларації (декларації про доходи) з відміткою контролюючого органу іноземної країни про отримання (для нерезидентів України);

5) інформація уповноваженого органу іноземної країни, надана щодо нерезидентів, про:

суми доходів і сплачених податків за період, за який подано податкову декларацію або податкові декларації;

належне виконання обов'язків як платника податків станом на відповідну дату.

Якщо законодавством країни, податковим резидентом якої є фізична особа - нерезидент, не передбачена можливість особи отримати від уповноваженого органу іноземної країни інформації про суми отриманих доходів або про суми сплачених податків, або про стан виконання обов'язків як платника податків, то подається письмове запевнення особи про неможливість подання відповідної інформації;

6) інформація за підписом особи про власні кошти фізичної особи та джерела їх походження;

7) копії декларацій про майновий стан і доходи, які подавались особою на виконання вимог антикорупційного законодавства (якщо такі декларації подавалися);

8) інші документи, що підтверджують розмір власних коштів фізичної особи та джерела їх походження.

29. Фізична особа подає податкові декларації за останній звітний рік, а також за ту кількість років, яка є необхідною для підтвердження джерел походження власних коштів фізичної особи. Якщо фізична особа відповідно до податкового законодавства не подавала податкової декларації за будь-який з років, що передують останньому звітному року перед відповідною датою, то для підтвердження достатності власних коштів подається інформація контролюючого органу про доходи, отримані у відповідному році, і сплачені з цих доходів податки. Зазначена інформація може міститися у витязі (відомостях) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утриманих податків або у довідці контролюючого органу за формою, установленою контролюючим органом.

30. Розмір власних коштів фізичної особи - засновника юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, або учасника банку, який здійснює внески до статутного капіталу банку та/або придбав акції банку на вторинному ринку, уважається достатнім, якщо він є більшим, ніж ціна акцій (паїв) банку, визначена відповідними договорами купівлі-продажу акцій (паїв) або договорами підписки на акції.

Розмір власних коштів фізичної особи, яка має намір набути чи збільшити істотну участь у банку або яка фактично набула чи збільшила істотну участь у банку, є достатнім, якщо він є більшим, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку.

Якщо в результаті придбання істотної участі фізична особа стане кінцевим власником істотної участі, який здійснює вирішальний вплив на управління або діяльність банку, або якщо фізична особа стала таким власником шляхом фактичного набуття або збільшення істотної участі, і такий банк потребує додаткової капіталізації, фізична особа надає Національному банку підтвердження джерел походження всіх необхідних коштів, які спрямовуватимуться на додаткову капіталізацію.

Розмір власних коштів фізичної особи, яка є одним із 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку (для оцінки структури власності банку щодо її прозорості), є достатнім, якщо він є більшим, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір набутої участі становить у статутному капіталі банку.

Розмір регулятивного капіталу банку визначається станом на останню дату звітного місяця, що передує відповідній даті. Якщо регулятивний капітал банку є меншим, ніж його статутний капітал, то для оцінки достатності власних коштів фізичної особи використовується розмір статутного капіталу банку.

31. Власними коштами фізичної особи у випадках, визначених абзацом першим пункту 30 цієї глави, можуть бути виключно грошові кошти, які належать фізичній особі на праві власності.

Власними коштами фізичної особи для їх оцінки у випадках, визначених абзацами другим і третім пункту 30 цієї глави, можуть бути грошові кошти та інше майно, яке належить фізичній особі на праві власності.

Власними коштами фізичної особи не можуть уважатися кошти (майно), отримані нею за договорами позики, кредиту та іншими правочинами, за якими такі кошти підлягають поверненню.

Якщо власними коштами фізичної особи для підтвердження відповідності її фінансового стану є майно, то до Національного банку подається звіт суб'єкта оціночної діяльності про оцінку ринкової вартості цього майна. До звіту додаються:

документи, які підтверджують право власності особи на майно та відсутність обтяжень щодо цього майна;

копія договору або іншого правочину, у результаті виконання якого особа отримала майно у власність;

копія сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

32. Доходами, що можуть бути джерелом власних коштів фізичної особи, є фактично отримані фізичною особою на законних підставах доходи з джерел їх походження в Україні або за її межами.

33. Для підтвердження джерел походження коштів Національний банк має право запитувати додаткові документи та інформацію, у тому числі щодо джерел походження коштів у третіх осіб, від яких фізична особа отримала такі кошти.

1.1. Національний банк погоджує статут перед проведенням державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.

Особа, уповноважена засновниками юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для погодження статуту цієї особи подає до Національного банку документи, визначені статтею 17 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. У разі створення банку одним засновником документи подаються цим засновником або уповноваженою ним особою.

1.2. Заява про погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, підписується уповноваженою особою.

1.3. Протокол зборів засновників має містити рішення, що визначені в нормативно-правових актах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Протокол установчих зборів (зборів учасників) має містити рішення про створення банку, затвердження його статуту, обрання ради і ревізійної комісії (у разі її створення), призначення голови правління, головного бухгалтера та членів правління банку, а також призначення уповноваженої особи для погодження статуту, державної реєстрації та реєстрації банку, рішення про затвердження бізнес-плану, затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій (для акціонерного товариства), інші положення відповідно до законодавства України.

У протоколах зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування.

Протоколи підписують голова та секретар.

У разі створення банку однією особою рішення приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснування банку та про заснування банку.

У разі створення державного банку подається постанова Кабінету Міністрів України про створення державного банку, що містить посилання на статтю витрат на створення цього банку в законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

1.4. Договір про створення (заснування) банку має бути підписаний засновниками банку. Вимоги цього пункту не поширюються на державні та кооперативні банки, а також на банки, що створюються однією особою.

Договір про створення (заснування) банку має містити положення, визначені Законом України "Про акціонерні товариства" .

Підписи фізичних осіб - засновників банку на договорі про створення банку засвідчуються нотаріально.

1.5. Статут юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подається до Національного банку в трьох примірниках і має містити інформацію, визначену статтею 16 Закону та іншими законодавчими актами України. Статут юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, має бути оформлений відповідно до вимог Закону про державну реєстрацію, надрукований 12 або 14 кеглем шрифту Times New Roman і на титульному аркуші містити в правому верхньому куті вільне місце для штампа Національного банку про його погодження.

1.6. Копії документів, засвідчених належним чином, необхідних для ідентифікації самого засновника та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, подаються:

а) для юридичної особи (крім банків, зареєстрованих в Україні") у вигляді:

копій установчих документів (для юридичних осіб України - засвідчених самою юридичною особою, для іноземних юридичних осіб - за формою, передбаченою цим Положенням для документів іноземних юридичних осіб);

витягу з реєстру власників іменних цінних паперів щодо акціонерів акціонерного товариства (подається щодо акціонерних товариств);

витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні, у якій зареєстровано її головний офіс, та містить інформацію про адресу юридичної особи, склад її учасників (акціонерів), керівника;

б) для фізичної особи у вигляді:

ксерокопії сторінок паспорта, які містять фотографію, прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності), дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, реєстрацію місця проживання (для фізичних осіб-іноземців у разі наявності), інформацію про громадянство, засвідчені підписом самої фізичної особи чи її уповноваженої особи. Фізична особа-іноземець, яка не має в паспорті інформації про її місце проживання, подає документ, що може підтвердити адресу постійного місця проживання цієї особи;

копії документа з реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), засвідченої підписом самої фізичної особи чи її уповноваженої особи.

1.7. Документи, що дають змогу зробити висновок про ділову репутацію самого засновника, а для засновника - юридичної особи також і членів виконавчого органу та/або ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подаються:

а) для юридичної особи у вигляді:

анкети юридичної особи, засвідченої підписом уповноваженої особи (додаток 2);

анкети, заповненої членами виконавчого органу та ради юридичної особи (додаток 3);

анкети, заповненої фізичними особами, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі (додаток 4);

інформації про кредитну історію від кваліфікованих бюро кредитних історій;

інформації контролюючого органу про стан виконання обов'язків юридичною особою як платника податків;

довідки про наявність чи відсутність судимості у членів виконавчого органу та ради, виданої компетентним органом країни проживання;

б) для фізичної особи у вигляді:

анкети за підписом фізичної особи (додаток 4);

довідок банків, що надали кредити фізичній особі, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення (у разі наявності кредитів);

інформації контролюючого органу про стан виконання обов'язків фізичною особою як платника податків.

інформації про кредитну історію від кваліфікованих бюро кредитних історій.

1.8. Документи для оцінки фінансового стану юридичних і фізичних осіб подаються у вигляді, визначеному в главі 3 розділу I цього Положення.

1.9. Документи, що засвідчують повну сплату засновниками внесків до статутного капіталу, подаються у вигляді копій платіжних документів про сплату юридичними та фізичними особами - учасниками банку внесків до статутного капіталу банку разом з інформацією про стан формування статутного капіталу банку (додаток 6).

Наявність власних коштів за кожним внеском до статутного капіталу банку має бути підтверджена документами, визначеними в главі 3 розділу I цього Положення.

1.10. Відомості про структуру власності юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подаються у вигляді, передбаченому нормативно-правовим актом Національного банку щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку.

Відомості про структуру власності засновника (крім засновника-держави в особі органу виконавчої влади, а також міжнародної фінансової установи, що набуває істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подаються за формою, наведеною в додатку 2 (для засновника - юридичної особи) або додатку 4 (для засновника - фізичної особи) до цього Положення.

Відомості про асоційованих осіб засновника - фізичної особи та про юридичних осіб, у яких засновник - фізична особа є керівником та/або контролером, подаються за формою, наведеною в додатку 4 до цього Положення.

1.11. Відомості про пов'язаних із банком осіб, що відповідають ознакам, передбаченим частиною першою статті 52 Закону, подаються за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку щодо визначення пов'язаних із банком осіб.

1.12. Копія тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, виданого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має бути засвідчена цією комісією.

1.13. Копії висновку та/або відповідного дозволу Антимонопольного комітету України подаються у випадках, передбачених законодавством України.

Копія документа засвідчується Антимонопольним комітетом України.

1.14. Міжнародна фінансова установа, яка є засновником юридичної особи, що має намір здійснювати банківську діяльність, та з якою Уряд України уклав договір про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлені привілеї та імунітети, подає лише копії платіжних документів про повну сплату внесків до статутного капіталу банку за акції банку.

1.15. Рішення про погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, або відмову в його погодженні Національний банк (рішення приймається Правлінням Національного банку) приймає в строк, визначений статтею 17 Закону, з дня отримання всіх документів/інформації, передбачених/передбаченої Законом та цією главою, за умови відповідності їх встановленим вимогам.

1.16. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття ним рішення про погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, видає або надсилає уповноваженій особі листа, у якому повідомляє про погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також два примірники погодженого, прошитого, засвідченого на звороті відбитком печатки Секретаріату Правління Національного банку цього статуту, титульні сторінки кожного з яких засвідчені підписом заступника Голови і відбитком печатки Національного банку.

1.17. Національний банк може відмовити в погодженні статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, за наявності підстав, визначених у статті 18 Закону.

Національний банк у разі прийняття рішення про відмову в погодженні статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність (рішення приймається Правлінням Національного банку), надсилає уповноваженій особі листа з обґрунтуванням підстав відмови.

Кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку в разі відмови в погодженні статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, за їх заявами протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви до Національного банку.

2.1. Засновники/учасники юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, акумулюють кошти для формування статутного капіталу не нижче розміру, передбаченого статтею 31 Закону, на накопичувальному рахунку, що відкривається в Національному банку.

Уповноважена особа юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, для відкриття накопичувального рахунку протягом п'яти робочих днів після дати подання документів для погодження статуту подає до Національного банку документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку щодо відкриття рахунків для формування статутного капіталу новостворюваного банку.

До часу внесення коштів для формування статутного капіталу на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку, ці кошти можуть акумулюватися на рахунку в будь-якому банку України на підставі відповідного рішення зборів засновників.

Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами в безготівковій формі та вноситися фізичними особами в готівковій формі.

2.2. Учасники банку зобов'язані не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку, установленого Законом для розгляду документів, визначених главою 1 цього розділу, перерахувати кошти на накопичувальний рахунок у заявленому розмірі.

2.3. Банк має отримати від своїх учасників документи й відомості, визначені цим Положенням, що підтверджують наявність у них власних коштів у заявленому розмірі під час здійснення кожного внеску до статутного капіталу банку.

2.4. Грошові внески для формування або збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

Перерахунок коштів в іноземній вільно конвертованій валюті, унесених нерезидентами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату надходження іноземної валюти до банку в оплату його акцій або паїв.

3.1. Найменування банку та його відокремленого підрозділу має відповідати вимогам статті 15 Закону, статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" та іншим нормативно-правовим актам України.

3.2. Використання в найменуванні банку слова "Україна", "державний", "національний" і похідних від них дозволяється за згодою Національного банку лише державним банкам, а слово "центральний" та похідних від нього - центральному кооперативному банку.

3.3. Для отримання згоди до Національного банку подаються такі документи:

клопотання про надання згоди на вживання в найменуванні банку слова "Україна", або "державний", або "центральний", або "національний", або похідних від них за підписом уповноваженої засновниками банку особи або голови ради, яке має містити обґрунтування потреби вживання цього слова;

рішення засновників юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність (протокол зборів, підписаний головою та секретарем зборів), або загальних зборів учасників банку (протокол, засвідчений підписом голови і секретаря зборів) щодо найменування банку.

Рішення про надання згоди (відмову в наданні) приймається Правлінням Національного банку в місячний строк з дати отримання документів.

3.4. Відокремлений підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підрозділом якого він є. До назви відокремленого підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього підрозділу.

3.5. Банк та його відокремлені підрозділи мають право використовувати комерційне (фірмове) найменування відповідно до вимог законодавства України.

3.6. Банк після втрати ним статусу перехідного має змінити своє найменування, виключивши з нього слово "перехідний".

Загальні положення

1. Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотної участі в банку таким чином, що така особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами (далі в цій главі - особа) володіти 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи прав голосу акцій (паїв) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляти значний або вирішальний вплив на управління або діяльність банку, зобов'язана повідомити про свої наміри та подати пакет документів відповідно до вимог статті 34 Закону та цього Положення.

Документи для погодження набуття істотної участі в разі створення нового банку подаються до Національного банку разом із документами, потрібними для погодження статуту юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.

2. Пряме володіння істотною участю в банку настає, якщо особа володіє 10 і більше відсотками акцій (паїв) у статутному капіталі банку на праві власності.

3. Опосередковане володіння істотною участю в банку настає, зокрема, якщо:

1) особа володіє участю в банку через інших осіб і розмір участі такої особи в банку, розрахований за формулою, передбаченою цим Положенням, становить 10 і більше відсотків;

2) особа прямо або через інших осіб здійснює контроль одного або декількох акціонерів (учасника) банку, яким належить 10 і більше відсотків акцій (паїв) у статутному капіталі банку;

3) особа має права голосу в розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу банку на загальних зборах учасників банку згідно з довіреністю учасника або учасників банку (крім випадків, коли в довіреності на право участі та голосування визначено, яким саме чином представник має голосувати щодо питань порядку денного);

4) особа має незалежну від формального володіння можливість значного/вирішального впливу на управління або діяльність банку.

4. Національний банк погоджує спільне набуття істотної участі в банку:

1) асоційованим особам;

2) особам, пов'язаним угодою або спільними економічними інтересами, відносинами економічної та/або організаційної залежності;

3) іншим особам, які є групою осіб і мають намір спільно набути істотної участі в банку.

5. Національний банк має право визначати наявність значного чи вирішального впливу на управління або діяльність банку та/або юридичної особи в структурі власності банку.

Національний банк має право визнати особу власником істотної участі в банку незалежно від подання такою особою повідомлення про намір набуття істотної участі в банку та відповідного пакета документів до Національного банку.

6. Рішення відповідно до пункту 5 глави 4 розділу II цього Положення приймає Комітет з питань нагляду.

Під час визначення наявності значного чи вирішального впливу особи на управління або діяльність банку незалежно від формального володіння враховується:

1) відповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком;

2) наявність інших власників істотної участі в банку;

3) здатність цієї особи будь-яким чином впливати на призначення керівників банку, зокрема, чи має особа представників у раді чи правлінні банку;

4) можливість особи брати участь у прийнятті рішень із основних напрямів діяльності банку (кредитної, інвестиційної або облікової політики банку) незалежно від того, чи обіймає ця особа керівну посаду або отримує (чи взагалі не отримує) винагороду чи іншу компенсацію за свою роботу;

5) інші обставини, які прямо або опосередковано свідчать про можливість особи здійснювати значний або вирішальний вплив на управління або діяльність банку.

Комітет з питань нагляду під час прийняття рішення про наявність значного чи вирішального впливу особи на управління або діяльність банку керується Законом, цим Положенням, нормативно-правовим актом Національного банку про порядок подання відомостей про структуру власності банку, а також іншими нормативно-правовими актами Національного банку, якими регулюється діяльність банків в Україні.

Розрахунок участі в банку

7. Розмір участі особи в банку розраховується шляхом додавання прямої та опосередкованої участі особи в банку за всіма ланцюгами володіння корпоративними правами в банку.

8. Розмір опосередкованої участі особи в банку розраховується шляхом множення розміру часток участі осіб за кожним рівнем володіння корпоративними правами у відповідному ланцюгу володіння корпоративними правами в банку за такою формулою:

або

де

РОУ - розмір розрахункової опосередкованої участі в банку;

У - розмір участі особи (групи осіб) в юридичній особі, у відсотках;

п - кількість рівнів володіння корпоративними правами банку;