Про стандартизований страховий продукт для страхування озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весь період вирощування

1. Ці Умови визначають особливості страхування сільськогосподарської продукції, а саме озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків (далі - страхових ризиків) на весь період вирощування.

2. У цих Умовах терміни вживаються у таких значеннях:

біологічна врожайність - урожайність усієї продукції, створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон у перерахунку на один гектар площі посіву застрахованої озимої зернової сільськогосподарської культури, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання;

виплата страхового відшкодування (страхове відшкодування) - грошова сума, яка виплачується страховиком у разі загибелі (втрати, пошкодження) посівів застрахованої культури в осінньо-зимовий період або загибелі (недобору, неотримання) врожаю в весняно-літній період унаслідок дії страхових ризиків відповідно до договору страхування озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весь період вирощування;

договір страхування озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весь період вирощування (далі - Договір) - договір страхування сільськогосподарської продукції, а саме озимої сільськогосподарської культури, що передбачає виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), визначеному таким договором, у разі настання страхового випадку;

застрахована озима зернова сільськогосподарська культура (далі - застрахована культура) - озима зернова сільськогосподарська культура (пшениця, жито, ячмінь), яка висівається восени з метою виробництва зерна та врожай якої збирається наступного року, щодо страхування якої укладений Договір;

метод контрольного обмолоту (механізованого збирання) - збирання врожаю зернозбиральною технікою з одиниці площі посіву застрахованої культури з наступним зважуванням та перерахунком на стандартні показники за засміченістю і вологістю для відповідної застрахованої культури;

середня врожайність - показник врожайності озимої зернової сільськогосподарської культури, що розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п'ять років, що надаються страхувальником при укладанні Договору. У разі якщо страхувальник здійснює свою діяльність менше п'яти років, середня врожайність для розрахунку вартості врожаю визначається відповідно до середніх даних по району (об'єднаній територіальній громаді), в якому розташовані посіви озимої зернової сільськогосподарської культури, що підлягає страхуванню;

ціна одиниці врожаю - узгоджена страховиком та страхувальником вартість одиниці врожаю, в межах його майбутньої вартості, але не більше реалізаційної вартості врожаю застрахованої культури в господарстві за третій квартал року укладання Договору, заявленої страхувальником. У разі, якщо страхувальником не здійснювалася реалізація врожаю застрахованої культури за вищезазначений період, то така вартість визначається в розмірі не більше реалізаційної вартості застрахованої культури в районі (об'єднаній територіальній громаді), яка склалася в третьому кварталі року укладання Договору.

Інші терміни вживаються у значеннях наведених у Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" та інших нормативно-правових актах у сфері страхування.

3. У цих Умовах страхові ризики вживаються у таких значеннях:

1) аномально волога погода - часті дощі і підвищена вологість повітря у період достигання і збирання зернових культур, що призводить до полягання посівів, "стікання" і проростання зерна, затримки збиральних робіт, якщо кількість опадів 150 - 200 відсотків декадної норми, середньодобова відносна вологість 80 відсотків впродовж 10 діб;

2) весняне водопілля і паводки - підйом рівнів води у річках, який супроводжується підтопленням (або затопленням) сільськогосподарських угідь;

3) вимерзання - загибель внаслідок пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, у разі зниження температури повітря або ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче критичної для рослин межі впродовж 1 - 3 діб і більше. Зниження мінімальної температури ґрунту на глибині залягання вузла кущіння до мінус 17 - 19° C - пошкодження вузла кущіння у всіх озимих; до мінус 14 - 16° C - у слаборозвинених; до мінус 8° C - пошкодження набухлого та непророслого насіння;

4) вимокання - загибель зимуючих культур внаслідок перебування в умовах талої води, у разі перебування рослин в умовах застою талих вод впродовж 10 - 15 днів і більше;

5) випадіння - загибель рослин озимих культур, у разі різкого наростання тепла та недостачі вологи у верхньому шарі ґрунту у період відновлення вегетації;

6) випирання - загибель зимуючих культур внаслідок чергування відтавання і замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту, у разі неодноразового відтавання і замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту;

7) випрівання - загибель зимуючих культур внаслідок перебування під снігом, якщо перебування рослин впродовж 80 - 100 днів (не обов'язково підряд) під сніговим покривом (висотою 30 см і більше) при температурі ґрунту на глибині залягання вузла кущіння близько 0° C та слабкому промерзанні чи талому ґрунті;

8) вторинні хвороби рослин - масовий розвиток захворювань рослин, викликаних напівпаразитичними збудниками, що є наслідком первинного механічного ушкодження рослин градом, бурею, зливою, низькою температурою, стоячою водою або іншими явищами;

9) град (градобій) - опади, що випадають у теплий період року у вигляді часточок льоду різних розмірів. Градобій - пошкодження градом 50 відсотків рослин і більше (на одиниці площі) при охопленні 20 відсотків площі ділянки з пошкодженими рослинами (у відсотках від загальної площі), якщо крупний град - діаметр 20 - 39 мм будь-якої тривалості; надзвичайний град - діаметр і 40 мм будь-якої тривалості;

10) дощі - рідкі опади різної тривалості та інтенсивності, якщо сильний дощ - кількість опадів 50 - 79 мм за 12 годин і менше; надзвичайний дощ - кількість опадів і 80 мм за 12 годин і менше; сильні тривалі дощі - кількість опадів 100 - 149 мм тривалістю від 12 до 48 годин; надзвичайні тривалі дощі - кількість опадів і 150 мм тривалістю від 12 до 48 годин;

11) заморозок - зниження мінімальної температури повітря або поверхні ґрунту (травостою) до 0,0° C і нижче у вегетаційний період (період зі стійкою середньодобовою температурою повітря плюс 5 °С і вище), якщо інтенсивність заморозку, що викликає пошкодження та загибель весною - мінус 7 - 10° C (колосіння);

12) засуха (посуха) ґрунтова - низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті впродовж тривалого часу, якщо впродовж 20 днів запаси вологи орного шару ґрунту 10 мм і менше у період сівби озимини, у метровому шарі ґрунту запаси вологи менше 30 відсотків найменшої польової вологоємності в інші періоди вегетації:

колосіння - молочна стиглість (період формування зерна), якщо запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - незадовільні, погіршення стану посівів; зерно щупле, зниження урожаю на 30 - 50 відсотків; менше 30 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) при дефіциті вологості повітря 30 мб - "захват" та "запал" зерна;

колосіння-цвітіння - запаси вологи менше 60 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - спричиняють зниження кількості зерен у колосі;

молочна - воскова стиглість зерна - запаси вологи менше 25 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - незадовільні (засуха, підвищена щуплість, неповне наливання зерна);

нижній вузол соломини - колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи 51 - 80 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - недостатні; менше; 60 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - обумовлюють недорозвиненість та безплідність колосків; менше 50 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - незадовільні (засуха);

початок весни (відновлення вегетації) - запаси вологи 61 - 90 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - незадовільні; менше 60 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - дуже погані;

сівба - сходи - запаси вологи 5 - 10 мм (у шарі ґрунту 0 - 20 см) - незадовільні (проростання затримується, сходи зріджені); менше 5 мм (у шарі ґрунту 0 - 20 см) - насіння не проростає, сходи не утворюються;

сходи - кущіння - запаси вологи менше 10 мм (у шарі ґрунту 0 - 20 см) - незадовільні (погіршення стану посівів);

13) засуха (посуха) повітряна - тривала відсутність ефективних опадів у поєднанні з високою температурою та низькою відносною вологістю повітря, якщо впродовж не менше 30 днів кількість опадів не більше 5 мм; максимальна температура повітря вище 25° C, відносна вологість повітря вдень 30 відсотків і менше впродовж 10 днів і більше;

14) зимова засуха - припинення надходження води у наземну частину зимуючих культур при відсутності снігового покриву та підвищенні температури повітря вдень до 0° C і вище або за інтенсивної сонячної радіації;

15) злива - опади, що відрізняються раптовістю початку і кінця випадання та різким наростанням інтенсивності; випадають з купчасто-дощових хмар, можуть супроводжуватися грозою, шквалом, градом, якщо сильна злива - кількість опадів 30 - 49 мм тривалістю 1 година і менше; надзвичайна злива - кількість опадів і 50 мм тривалістю 1 година і менше;

16) комплекс посушливих явищ - поєднання високих температур повітря та ґрунту, засухи та суховіїв, що призводить до підсилення сумарного несприятливого впливу на сільськогосподарські культури. Можливі варіанти поєднання: ґрунтова й атмосферна посуха; ґрунтова посуха та суховій; атмосферна посуха та суховій;

17) льодяна кірка (притерта) - утворення шару льоду, що прилягає до поверхні ґрунту, у разі залягання на ділянках притертої льодяної кірки, яка повністю або локально вкриває рослини, товщиною 1 см і більше, впродовж 30 - 40 днів і більше - значне зрідження посівів;

18) надзвичайний мороз - зниження мінімальної температури повітря до встановленого небезпечного значення, якщо температура повітря мінус 30° C і нижче;

19) осередок масового розмноження шкідливого організму - певна територія агроландшафту, на якій відбувається масове розмноження шкідника, інтенсивний розвиток хвороби рослин, засмічення бур'яном;

20) перезволоження ґрунту - надмірне зволоження ґрунту впродовж тривалого часу у вегетаційний період, яке порушує процеси росту і розвитку рослин, ускладнює збиральні роботи. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту перевищують величину найменшої польової вологоємності впродовж 20 діб підряд і більше:

колосіння - молочна воскова стиглість зерна, якщо запаси вологи більше 125 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) - надмірні, спричиняють полягання та розвиток хвороб, у першу чергу на загущених посівах;

нижній вузол соломини - колосіння (найбільша потреба у волозі), якщо запаси вологи більше 200 мм (у шарі ґрунту 0 - 100 см) при підвищеній вологості повітря обумовлюють розвиток хвороб та полягання посівів;

21) пилова буря - руйнування верхнього шару ґрунту та перенесення великої кількості пилу (піску) сильним тривалим вітром (засипання, видування сходів рослин);

22) протиправні дії третіх осіб - умисне пошкодження та/або знищення посівів застрахованої культури, включаючи таке, що призвело до загибелі (недобору або недоотримання) врожаю застрахованої культури;

23) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч):

сильний вітер - сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 25 - 34 м/с будь-якої тривалості. У тому числі шквал - короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напряму, якщо сильний шквал - максимальна швидкість 25 - 34 м/с будь-якої тривалості; надзвичайний шквал - максимальна швидкість і 35 м/с будь-якої тривалості;

ураганний вітер - сукупність горизонтальних рухів повітря відносно земної поверхні, швидкість якого викликає порушення фізіологічних процесів у рослинах або їх механічні пошкодження з максимальною швидкістю 35 м/с будь-якої тривалості;

смерч - сильний дрібномасштабний вихор під хмарами, має майже вертикальну, часто зігнуту вісь, невеликий поперечний перетин та низький тиск у центральній частині. Призводить до катастрофічних руйнувань, завдає шкоди сільськогосподарським посівам. Швидкість вітру може досягати 50 м/с і більше, будь-якої тривалості;

24) сильний мороз - зниження мінімальної температури повітря до встановленого небезпечного значення, якщо температура повітря мінус 25 - 29° C;

25) спалах масового розмноження шкідника рослин - значне багаторазове збільшення чисельності особин шкідника, що відбувається циклічно або без видимих закономірностей;

26) спека - підвищення максимальної температури повітря до встановленого небезпечного значення і вище, у тому числі: сильна спека - температура повітря 35 - 39° C; надзвичайна спека - температура повітря 40° C і вище:

колосіння - молочна стиглість (період формування зерна) - температура повітря вдень 33° C, відносна вологість нижче 30 відсотків та недостача вологи у ґрунті - передчасне засихання зерна;

колосіння-цвітіння - високі температури повітря (33° C і вище) при низькій вологості (нижче 30 відсотків), сильні вітри викликають засихання колосу та перешкоджають заплідненню, що призводить до череззерниці;

цвітіння - вище 33° C - припинення цвітіння та формування зерна;

27) суховій - вітер у поєднанні з високою температурою і низькою вологістю повітря, якщо впродовж трьох діб і більше вітер зі швидкістю 5 м/с і більше при максимальній температурі повітря 25° C і вище, відносній вологості повітря 30 відсотків і нижче хоча б у один зі строків спостережень, викликає "захват" та "запал" зерна.

Термін "епіфітотія" та "пожежа" вживається у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України.

1. Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням сільськогосподарською продукцією, а саме посівами та врожаєм озимої зернової сільськогосподарської культури.

2. Договір укладається відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" та інших нормативно-правових актів у сфері страхування, а також:

Заяви на страхування озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весь період вирощування (далі - заява на страхування), форма якої затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Істотних умов Договору, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;

цих Умов.

3. Обов'язковою умовою Договору є підписання страховиком та страхувальником Акта огляду посівів застрахованої культури (далі - Акт огляду), форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4. Страхувальник при укладенні Договору має право призначити фізичну або юридичну особу (осіб) для одержання страхової виплати (вигодонабувача/ів).

1. Страхування озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою здійснюється на випадок загибелі (втрати, пошкодження) посівів та загибелі (недобору, недоотримання) врожаю внаслідок настання страхових ризиків (окремих або їх комбінації) на весь період вирощування, а саме:

1) аномально волога погода, весняне водопілля і паводки, дощі, злива, перезволоження ґрунту;

2) сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч), град (градобій), пилова буря, суховій;

3) заморозок;

4) засуха (посуха) ґрунтова, засуха (посуха) повітряна, комплекс посушливих явищ, спека, удар блискавки та пожежі, спричинені блискавкою;

5) зимова засуха, вимерзання, вимокання, випадіння, випирання, випрівання;

6) льодяна кірка (притерта), сильний мороз, надзвичайний мороз;

7) епіфітотія, осередок масового розмноження шкідливого організму, спалах масового розмноження шкідника рослин, вторинні хвороби рослин;

8) протиправні дії третіх осіб.

2. Страховим випадком при страхуванні озимої зернової сільськогосподарської культури є настання страхових ризиків (одного або кількох), визначених пунктом 1 цього розділу, що призвело до загибелі (втрати, пошкодження) посівів застрахованої культури на всій або суцільній частині площі посіву ділянки, розмір якої більше 30 відсотків загальної площі посіву ділянки та площею не менше ніж 10 га в осінньо-зимовий період, або загибелі (недобору, недоотримання) врожаю застрахованої культури в весняно-літній період.

3. Факт настання страхового випадку, визначається уповноваженою особою страховика шляхом огляду загиблих (втрачених, пошкоджених) посівів застрахованої культури. А при загибелі (недобору, неотримання) врожаю факт настання страхового випадку визначається шляхом застосування методу контрольного обмолоту або біологічного методу.

4. Страхувальник зобов'язаний надати підтвердні документи для підтвердження факту настання страхового випадку: стосовно епіфітотії від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, відповідно до Закону України "Про захист рослин", стосовно протиправних дій третіх осіб від відповідних органів державної влади, що можуть надати такі документи відповідно до законодавства України.

5. Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування відповідно до умов Договору і зазначається страховиком у страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

6. Не вважається страховим випадком загибель (втрата, пошкодження) посівів та загибель (недобір, недоотримання) врожаю застрахованої культури, якщо вона настала у разі подій, не передбачених Договором:

захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

вторинних хвороб рослин, якщо вони не спричинені страховими ризиками, зазначеними у підпунктах 1 - 7 пункту 1 цього розділу;

впливу ядерної енергії та іонізуючого випромінювання в будь-якій формі;

техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього природного середовища;

військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, дії знарядь війни;

громадянської війни, терористичного акту, народного хвилювання або страйку;

вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної або самопроголошеної влади;

порушення страхувальником встановлених правил зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин і предметів або інших правил експлуатації, визначених для інших категорій майна;

страхувальник або особа, яка знаходиться з ним у трудових відносинах або залучена на договірних умовах, вчинила навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку, або не вжила заходів щодо запобігання страховому випадку і зменшенню розміру збитку.

7. При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) в строк, передбачений Договором.

1. Загальна страхова сума застрахованої культури розраховується за формулою:

де ССзаг - загальна страхова сума за Договором (грн);

S - площа посівів застрахованої культури, яка приймається на страхування (га);

Вст - середня врожайність застрахованої культури (ц/га);

Ц - ціна одиниці врожаю застрахованої культури (грн/ц).

2. При виплаті страхового відшкодування у разі загибелі (недоборі, недоотриманні) врожаю застрахованої культури франшиза застосовується на рівні 20 відсотків від загальної страхової суми.

3. При виплаті страхового відшкодування у разі загибелі (втрати, пошкодження) посівів застрахованої культури в осінньо-зимовий період франшиза не застосовується.

1. Страховий тариф за окремим Договором є однаковим для всіх ділянок із посівами застрахованої культури в межах однієї області або Автономної Республіки Крим (далі - регіон).

2. Страховий тариф для страхування озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків встановлюється відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".

3. Страховий платіж визначається шляхом множення загальної страхової суми за Договором на страховий тариф.

4. Строк сплати страхового платежу зазначається у Договорі. Сплата страхового платежу здійснюється одноразово.

5. Усі розрахунки за Договором, укладеним відповідно до цих Умов, здійснюються у грошовій одиниці України.

1. Договір, що укладений відповідно до цих Умов, набирає чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за датою надходження на банківський рахунок страховика страхового платежу, сплаченого страхувальником, у розмірі, визначеному Договором, та діє до завершення збирання врожаю застрахованої культури, але не пізніше 24 години 00 хвилин (за київським часом) 10 вересня наступного року за датою укладання Договору.

2. Страховий захист діє протягом усього строку дії Договору.

3. Договір діє виключно в межах території, на якій розташовані посіви застрахованої культури, вказаній в заяві на страхування.

4. За наявності у страхувальника посівів застрахованої культури в декількох регіонах сторони укладають окремі Договори для посівів у кожному регіоні.

1. До укладення Договору сторони зобов'язані провести огляд посівів озимої зернової сільськогосподарської культури, що приймаються на страхування, зі складанням Акта огляду, в якому зазначається інформація про стан посівів та рішення страховика щодо їх прийняття на страхування. У разі укладення Договору Акт огляду долучається до нього.

Для складання Акта огляду сторони мають право між собою визначити уповноважену/уповноважених на огляд посівів особу/осіб.

2. До укладення Договору страхувальник має право:

1) одержати від страховика інформацію, передбачену статтею 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

2) ознайомитися з цими Умовами та проєктом Договору, підготовленим страховиком до укладання.

3. При укладанні Договору страхувальник зобов'язаний надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику протягом 10 робочих днів з дня виникнення такої зміни страхового ризику, зокрема, про зміну обставин, відомостей, повідомлених страхувальником у заяві на страхування та/або інформації, зазначеної у Договорі (додатках до нього).

4. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з цими Умовами;

2) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законодавством у сфері страхування;

3) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику;

4) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк;

5) у випадку відмови у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити страхувальника про причини відмови у передбачений цими Умовами та Договором строк;

6) у разі отримання від страхувальника в осінньо-зимовий період дії Договору повідомлення, передбаченого підпунктом 7 пункту 7 цього розділу, провести спільний зі страхувальником огляд посівів застрахованої культури для фіксування її стану не пізніше 7 робочих днів після відновлення весняної вегетації застрахованої культури та скласти про це Акт весняного огляду, форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України;

7) у разі отримання від страхувальника у весняно-літній період дії Договору повідомлення, передбаченого підпунктом 7 пункту 7 цього розділу, провести спільний зі страхувальником огляд посівів застрахованої культури для фіксування її стану не пізніше 5 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти Акт огляду у весняно-літній період у довільній формі, зазначивши в коментарях виконавця огляду інформацію про вплив страхових ризиків та їх наслідки, які сприяли настанню страхового випадку, стан застрахованої культури;

8) у разі отримання від страхувальника у весняно-літній період дії Договору повідомлення щодо початку збирання врожаю застрахованої культури розпочати роботу з виконання спільно зі страхувальником процедури із врегулювання страхових випадків, а саме: визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом або методом контрольного обмолоту не пізніше 7 робочих днів після отримання такого повідомлення, про що скласти відповідні акти визначення врожайності біологічним методом або методом контрольного обмолоту, форма яких затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

5. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страховик має право:

1) перевіряти надану страхувальником інформацію щодо застрахованої культури, а також отримувати інформацію та проводити огляд її стану під час дії Договору;

2) у разі необхідності залучати уповноважених осіб для участі у проведенні оглядів посівів застрахованої культури під час виконання Договору, а також врегулювання збитків;

3) перевіряти виконання страхувальником вимог цих Умов та Договору;

4) проводити власну перевірку (розслідування) для з'ясування причин настання страхового випадку та розміру збитку;

5) направляти запити до органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування з питань (відповідно до їх компетенції), пов'язаних з перевіркою (розслідуванням) причин настання страхового випадку і визначенням розміру збитку;

6) отримувати від страхувальника інформацію, необхідну для встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування;

7) відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених цими Умовами та законодавством у сфері страхування;

8) не приймати на страхування озимі зернові сільськогосподарські культури врожай яких при культивуванні протягом трьох або більше років у господарстві страхувальника становив менше 50 відсотків середньостатистичного врожаю в районі, на території якого розташована застрахована культура, та/або за наявності таких ознак:

ураження хворобами та шкідниками, пошкодження внаслідок несприятливих погодних умов, посіви засмічені, в тому числі і карантинними об'єктами (організмами), зазначеними у Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 716, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2006 року за № 1300/13174 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 липня 2019 року № 397);

посіви озимих зернових сільськогосподарських культур мають огріхи (незасіяні або необроблені частини ділянки), загущені чи зріджені на окремих ділянках;

на посівах озимих зернових сільськогосподарських культур спостерігається пригнічення рослин внаслідок нестачі або надлишку вологи чи поживних елементів (азоту, фосфору, калію);

густота стояння рослин озимих зернових сільськогосподарських культур становить менше ніж: для пшениці - 250 штук, для жита - 250 штук, для ячменю - 220 штук на метр квадратний (або не менше, ніж зазначено у рекомендаціях авторів сортів, власників майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, володільців патентів та підтримувачів сортів рослин) та/або стан рослин не відповідає фазі розвитку.

6. До укладення Договору страхувальник зобов'язаний в узгоджений зі страховиком термін (протягом строку) провести спільний огляд посівів озимої зернової сільськогосподарської культури, що приймаються на страхування, зі складанням Акта огляду, в якому зазначається інформація про стан посівів.

7. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно сплатити страховий платіж у розмірі та в строк передбачений у Договорі;

2) дотримуватись під час дії Договору агротехнічних та технологічних заходів щодо вирощування застрахованої культури, а також вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;

3) оперативно усувати виявлені під час перевірок уповноваженою особою страховика недоліки та упущення в агротехніці вирощування застрахованої культури, а також порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки;

4) надавати можливість страховику та/або уповноваженій ним особі проводити огляд стану посівів застрахованої культури у період дії Договору;

5) вживати заходів щодо зменшення збитків, завданих внаслідок настання події, що має ознаки страхового випадку;

6) повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо застрахованої культури;

7) при настанні страхового випадку:

повідомити у письмовій формі страховика не пізніше 72 годин з дня, коли стало відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку та має вплив на стан посівів застрахованої культури;

надати страховику на його запит у строки, вказані в такому запиті, необхідну документально підтверджену інформацію про перелік фактично виконаних агротехнічних заходів на дату настання страхового випадку щодо вирощування застрахованої культури;

не перешкоджати страховику та/або уповноваженій особі в огляді місця події та проведенні власної перевірки (розслідуванні), а також надавати їм правдиву інформацію щодо події, яка відбулася;

надати страховику та/або уповноваженій особі всі наявні у страхувальника документи, необхідні для встановлення факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування;

зберегти до огляду страховиком та/або уповноваженою ним особою пошкоджені/загиблі/втрачені посіви застрахованої культури в тому вигляді, якого вони набули після настання події, що може бути визнана страховим випадком, якщо інші дії, спрямовані на мінімізацію збитку, не були узгоджені зі страховиком;

у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, та відповідної фіксації даного факту страхувальнику необхідно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку збирання врожаю застрахованої культури повідомити про це страховика та надати йому можливість проведення огляду посівів застрахованої культури і процедур із врегулювання збитків;

здійснювати інші дії, передбачені законодавством, цими Умовами та Договором.

8. За Договором, укладеним відповідно до цих Умов, страхувальник має право:

1) при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в термін (протягом строку), передбачені Договором;

2) у судовому порядку оскаржити рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування;

3) у разі незгоди з результатами експертизи, замовленої та оплаченої страховиком, замовити власним коштом проведення повторної експертизи.

1. Підставою для виплати страхового відшкодування є страховий акт при страхуванні озимої зернової сільськогосподарської культури з державною підтримкою від сільськогосподарських страхових ризиків на весь період вирощування (весняно-літній / осінньо-зимовий період), форма яких затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

2. Страховий акт оформлюється страховиком на підставі письмової заяви про виплату страхового відшкодування страхувальника та документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причин і обставин, а також розмір збитків.

3. Строк складання страховиком страхового акта - 7 робочих днів з дати отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку.

4. Основним документом для складання страхового акта:

1) при загибелі (втраті, пошкодженні) посівів застрахованої культури в осінньо-зимовий період - Акт весняного огляду;

2) при загибелі (недоборі, недоотриманні) врожаю застрахованої культури у весняно-літній період - Акт огляду у весняно-літній період, Акт визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом або Акт визначення врожайності застрахованої культури методом контрольного обмолоту.

5. Особливості виплати страхового відшкодування при загибелі (пошкодженні, втраті) посівів застрахованої культури в осінньо-зимовий період здійснюється за такими правилами:

1) якщо після відновлення вегетації навесні кількість рослин менше ніж 50 відсотків від первісної густоти рослин, прийнятих на страхування, що зазначена в Акті огляду, та/або густоти, меншої ніж 200 штук на 1 м-2, то такі посіви мають бути переведені на інше використання (пересів або знищення), про що зазначається в Акті весняного огляду. Після виконання відповідних агротехнічних робіт страхувальником з переведення площі таких посівів застрахованої культури на інше використання (пересів, знищення) сторонами складається у довільній формі відповідний акт. Строк виконання страхувальником відповідних агротехнічних робіт - не пізніше 15 травня.

При цьому страхове відшкодування сплачується страховиком по постраждалій площі такої ділянки у розмірі 30 відсотків від страхової суми із розрахунку на одиницю площі (один гектар), але не більше фактичних витрат страхувальника при вирощуванні застрахованої культури на одиницю площі (один гектар), що не перевищують планові витрати, зазначені у Договорі, по постраждалій площі такої ділянки.

2) площа посівів застрахованої культури, яка постраждала в результаті осінньо-зимових страхових ризиків, та за наслідком яких страховиком здійснено страхове відшкодування, виключається із розрахунку, який здійснюється для цілей врегулювання збитків у разі загибелі (недобору, недоотриманні) врожаю застрахованої культури;

3) огляд посівів застрахованої культури та процедури із врегулювання збитків проводиться після відновлення вегетації рослин навесні;

4) не підлягають відшкодуванню збитки, якщо:

страхувальник без письмового погодження із страховиком зорав посіви застрахованої культури, пересіяв їх або допустив випас худоби на ділянках;

під час огляду страховиком загиблих посівів застрахованої культури при настанні події, що може бути визнана страховим випадком, в період відновлення весняної вегетації рослин (відповідно до підпункту 7 пункту 4 розділу VII цих Умов) виявлено відсутність залишків загиблої застрахованої культури у відповідній фазі розвитку і у кількості, зазначених у Акті огляду, що проводився при прийнятті застрахованої культури на страхування.

6. Особливості виплати страхового відшкодування при загибелі врожаю застрахованої культури у весняно-літній період здійснюється за такими правилами:

1) розмір прямого збитку, завданого страхувальнику, розраховується в цілому за площею посівів застрахованої культури (за виключенням площ посівів, загиблих (втрачених, пошкоджених) в осінньо-зимовий період, по яким здійснена страхова виплата та/або відмовлено у виплаті), як вартість частини запланованого врожаю, втраченого в результаті настання подій, що передбачені Договором як страхові випадки, визначеної з урахуванням фактичної врожайності, зафіксованої у відповідному Акті визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом або методом контрольного обмолоту, складеному страховиком чи його уповноваженим представником;

2) якщо сторони Договору погодилися, що визначення фактичної врожайності застрахованої культури буде проведене методом контрольного обмолоту, однак страхувальник не надав необхідну техніку та інші ресурси, необхідні для визначення врожайності застрахованої культури в обумовлені терміни/строки, уповноважений представник страховика, проводить визначення фактичної врожайності застрахованої культури методом визначення біологічної врожайності зі складанням Акта визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом;

3) розмір страхового відшкодування (СВ) визначається відповідно до формули:

де Вст - середня врожайність відповідно до Договору (ц/га);

Вф - фактична врожайність застрахованої культури згідно з Актом визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом або Актом визначення врожайності застрахованої культури методом контрольного обмолоту (ц/га);

S - загальна площа посіву застрахованої культури відповідно до Договору (га);

k - коригувальний коефіцієнт, що розраховується за формулою:

де S - загальна площа посіву застрахованої культури відповідно до Договору (га);

Ц - ціна одиниці врожаю відповідно до Договору (грн/ц);

Ф - франшиза, грн.

4) визначення біологічної врожайності застрахованої культури проводиться шляхом зрізу всіх колосків застрахованої культури на 1 м-2 в декількох типових місцях (пробах) на кожній з ділянок (не менше 3 проб для ділянок площею до 50 га та не менше 5 проб для ділянок площею від 50 до 100 га плюс одна проба на кожні додаткові 20 га для ділянок площею понад 100 га). Вага зерна без домішок визначається шляхом множення середньої ваги всіх колосків з 1 м-2 відповідно до кількості проб на відповідні коефіцієнти: 0,77 - для озимої пшениці, 0,756 - для озимого жита, 0,77 - для ячменю;

5) за умови використання методу визначення біологічної врожайності фактична врожайність поточного року для цілей обчислення суми страхового відшкодування визначається з урахуванням фактичної вологості зерна під час проведення визначення врожайності та із застосуванням коригувального коефіцієнта 0,9 для врахування втрат на доробку зерна та втрат при збиранні зернозбиральною технікою;

6) за умови використання методу визначення біологічної врожайності для визначення врожайності для цілей врегулювання збитків враховується втрата врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором. За результатами огляду ділянок посівів застрахованої культури страховиком та/або уповноваженим представником страховика в Акті визначення врожайності застрахованої культури біологічним методом біологічна врожайність для кожної ділянки збільшується на відсоток втрати врожаю внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором;

7) за домовленістю сторін Договору визначення фактичної врожайності застрахованої культури може здійснюватися методом контрольного обмолоту (механізованого збирання). Страховик повинен ознайомити страхувальника з процедурою визначення врожайності методом контрольного обмолоту перед проведенням визначення врожайності застрахованої культури. При визначенні фактичної врожайності методом контрольного обмолоту проводиться збір врожаю застрахованої культури зернозбиральною технікою страхувальника смугами шириною, що дорівнює ширині жатки комбайна, та довжиною до 100 метрів (або іншою узгодженою сторонами Договору довжиною). Зібраний урожай зважується. Врожайність вираховується шляхом ділення обсягу зібраного врожаю на зібрану площу застрахованої культури. Отриманий результат коригується з урахуванням вологості зерна та з урахуванням відсотка втрати врожаю застрахованої культури внаслідок подій, що не є страховими ризиками за Договором, таким же чином, як і при застосуванні методу біологічної врожайності.

7. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику такі документи:

1) заяву про виплату страхового відшкодування;

2) документи відповідних органів державної влади, які підтверджують факт та/або причину настання страхових випадків, зазначених у пункті 1 розділу III цих Умов, якщо страховик та страхувальник не можуть встановити його самостійно;

3) документи, що відповідно до чинного законодавства України дозволяють ідентифікувати одержувача страхового відшкодування;

4) інші документи на обґрунтований письмовий запит страховика щодо факту, обставин, причин настання страхового випадку, розміру завданого збитку, а також особи, яка є одержувачем страхового відшкодування.

8. Страхове відшкодування здійснюється страховиком протягом 14 календарних днів після складання страхового акта.

9. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, якщо страхувальник:

1) не надав необхідних документів відповідно до пункту 7 цього розділу або не допустив представника страховика для проведення огляду посіву застрахованої культури, в тому числі і при врегулюванні збитків, у зв'язку з чим не можна визначити причини та розмір збитку;

2) не виконав своїх зобов'язань, зазначених у Договорі;

3) надав свідомо неправдиві відомості про об'єкти, що страхуються, або про факт настання страхового випадку;

4) не повідомив або несвоєчасно повідомив страховика без поважних причин про настання страхового випадку, що призвело до неможливості встановлення обставин, характеру та розміру збитків.

10. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування оформлюється письмово з обґрунтуванням причин відмови та протягом 7 робочих днів з дня складання Акта весняного огляду або відповідного Акта визначення врожайності у весняно-літній період надсилається страхувальнику.

1. Зміна умов Договору не допускається.

2. Дія Договору припиняється:

1) після закінчення строку дії Договору;

2) при виконанні страховиком зобов'язань за Договором у повному обсязі;

3) за рішенням суду, що набрало законної сили.

3. Договір не може бути розірваний достроково, крім його розірвання за рішенням суду, що набрало законної сили.