Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку експлуатаційних подій у роботі атомних станцій

Державна інспекція ядерного регулювання України | Наказ, Порядок, Форма типового документа, Звіт, Положення від 12.07.2021 № 411

V. Причини аномальних подій

1. Безпосередні причини аномальних подій

№ з/п	Код	Опис
1	5.1.0	Причина не визначена
1. Механічні пошкодження
2	5.1.1.0	Інші пошкодження
3	5.1.1.1	Корозія, ерозія
4	5.1.1.2	Знос, незадовільне мастило
5	5.1.1.3	Стомленість металу конструкції, дефект зварювального шва, внутрішній дефект матеріалу
6	5.1.1.4	Перевищення допустимого навантаження
7	5.1.1.5	Вібрація
8	5.1.1.6	Вичерпання ресурсу
9	5.1.1.7	Деградація
10	5.1.1.8	Блокування, обмеження руху, заклинювання, защемлення
11	5.1.1.9	Деформація, перекіс, зсув, неправильне переміщення, роз’єднання, послаблення зв’язку
12	5.1.1.10	Послаблення кріплення до фундаменту, будівельних конструкцій, руйнування фундаменту, будівельних конструкцій
13	5.1.1.11	Зовнішній механічний вплив
14	5.1.1.12	Забруднення, влучення стороннього предмета
2. Несправності в електротехнічній частині
15	5.1.2.0	Інші несправності
16	5.1.2.1	Коротке замикання, іскріння
17	5.1.2.3	Відхилення по напрузі, частоті
18	5.1.2.4	Поганий контакт, розмикання, обрив кола
19	5.1.2.5	Пошкодження заземлення
20	5.1.2.6	Порушення ізоляції
21	5.1.2.7	Хибний сигнал
22	5.1.2.8	Внутрішнє пошкодження
23	5.1.2.9	Непередбачений зв’язок (перемикання)
24	5.1.2.10	Нестійкість (коливання) електричних параметрів
25	5.1.2.11	Перегрів
26	5.1.2.12	Перенапруга
3. Хімічні впливи або впливи, пов’язані з фізикою реактора
27	5.1.3.0	Інші впливи
28	5.1.3.1	Хімічне забруднення, шлам, накип
29	5.1.3.2	Пожежа, загоряння, вибух через хімічну взаємодію
30	5.1.3.3	Неконтрольована хімічна реакція
31	5.1.3.4	Проблеми фізики реактора
32	5.1.3.5	Незадовільна хімтехнологія або хімконтроль, що не відповідає вимогам
33	5.1.3.6	Радіоактивне забруднення
4. Гідравлічні впливи
34	5.1.4.0	Інші впливи
35	5.1.4.1	Гідравлічний удар, перевищення тиску
36	5.1.4.2	Кавітація
37	5.1.4.3	Газова пробка
38	5.1.4.4	Наявність вологи в повітряній системі
5. Несправності в контрольно-вимірювальних системах та системах керування
39	5.1.5.0	Інші несправності
40	5.1.5.1	Хибний сигнал
41	5.1.5.2	Коливання параметра
42	5.1.5.3	Зміщення уставки, зміщення "нуля"
43	5.1.5.4	Неправильне показання параметра
44	5.1.5.5	Втрата сигналу, відсутність сигналу
45	5.1.5.6	Недоліки апаратного забезпечення комп’ютера
46	5.1.5.7	Недоліки програмного забезпечення
6. Навколишні умови (аномальні умови на АС)
47	5.1.6.0	Інші умови
48	5.1.6.1	Висока температура
49	5.1.6.2	Тиск
50	5.1.6.3	Вологість
51	5.1.6.4	Затоплення
52	5.1.6.5	Низька температура, замерзання
53	5.1.6.6	Опромінення вузлів
54	5.1.6.7	Нерівномірність осадки фундаменту
55	5.1.6.8	Пожежа, задимлення, вибух
7. Навколишнє природне середовище (аномальні умови за межами АС)
56	5.1.7.0	Інші умови
57	5.1.7.1	Ураження блискавкою
58	5.1.7.2	Злива, повінь
59	5.1.7.3	Ураган
60	5.1.7.4	Землетрус
61	5.1.7.5	Зниження температури повітря
62	5.1.7.6	Підвищення температури повітря
63	5.1.7.7	Повітряна ударна хвиля
64	5.1.7.8	Ураження високо енергетичними об’єктами (потрапляння ракети, падіння літака тощо)
65	5.1.7.9	Зледеніння
8. Безпосередні причини, що пов’язані з людським фактором
66	5.1.8.0	Інші
67	5.1.8.1	Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення під час експлуатації через неуважність, недбалість, замішання
68	5.1.8.1.1	Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки під час виконання переключень і підключень)
69	5.1.8.1.2	Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики
70	5.1.8.1.3	Несанкціоноване (самовільне) виконання робіт, переключень тощо
71	5.1.8.1.4	Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів
72	5.1.8.1.5	Неузгоджені дії персоналу
73	5.1.8.1.6	Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента
74	5.1.8.1.7	Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи та виконуваними технологічними операціями
75	5.1.8.1.8	Навмисне втручання в дії автоматики
76	5.1.8.1.9	Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт
77	5.1.8.1.10	Інші помилки
78	5.1.8.2	Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення під час експлуатації через неправильну оцінку, аналіз
79	5.1.8.2.1	Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки під час виконання переключень і підключень)
80	5.1.8.2.2	Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики
81	5.1.8.2.3	Несанкціоноване (самовільне) виконання робіт, переключень тощо
82	5.1.8.2.4	Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів
83	5.1.8.2.5	Неузгоджені дії персоналу
84	5.1.8.2.6	Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента
85	5.1.8.2.7	Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи та виконуваними технологічними операціями
86	5.1.8.2.8	Навмисне втручання в роботу дії автоматики
87	5.1.8.2.9	Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт
88	5.1.8.2.10	Інші помилки
89	5.1.8.3	Помилки персоналу АС та/або помилкові рішення під час експлуатації через порушення інструкцій
90	5.1.8.3.1	Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки під час виконання переключень і підключень)
91	5.1.8.3.2	Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики
92	5.1.8.3.3	Самовільне виконання робіт, переключень тощо
93	5.1.8.3.4	Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів
94	5.1.8.3.5	Неузгоджені дії персоналу
95	5.1.8.3.6	Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента
96	5.1.8.3.7	Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи та виконуваними технологічними операціями
97	5.1.8.3.8	Навмисне втручання в роботу дії автоматики
98	5.1.8.3.9	Робота без програми, наряду-допуску, відступ від програми робіт
99	5.1.8.3.10	Інші помилки
100	5.1.8.4	Помилки під час інспекції, техобслуговуванні, іспиті або налагодженні
101	5.1.8.4.1	Неправильне, неякісне виконання технологічних операцій (помилки під час виконання переключень і підключень)
102	5.1.8.4.2	Неправильний, помилковий (випадковий) вплив на елементи захисту та автоматики
103	5.1.8.4.3	Самовільне виконання робіт, переключень тощо
104	5.1.8.4.4	Неприйняття своєчасних заходів до виявлення та усунення дефектів
105	5.1.8.4.5	Неузгоджені дії персоналу
106	5.1.8.4.6	Установка, введення в роботу неперевіреного, дефектного елемента
107	5.1.8.4.7	Відсутність контролю, неякісний контроль за станом елемента, системи та виконуваними технологічними операціями
108	5.1.8.4.8	Неякісне, невчасне проведення профілактичного техобслуговування (регулювання, налагодження тощо)
109	5.1.8.4.9	Інші помилки
110	5.1.8.5	Неякісний ремонт, порушення технології ремонту
111	5.1.8.5.1	Неякісне зварювання
112	5.1.8.5.2	Неякісне складання (ненадійне затягування, стискання роз’ємних з’єднань, ущільнень та ін.)
113	5.1.8.5.3	Установка непроєктного елемента, вузлів деталей
114	5.1.8.5.4	Неякісне післяремонтне випробування, обкатка
115	5.1.8.5.5	Невчасне завершення ремонтних робіт (відсутність контролю за процесом виконання ремонтних робіт і строком їх закінчення)
116	5.1.8.6	Інші помилки
9. Електромагнітні впливи
117	5.1.9.1	Електростатичний розряд
118	5.1.9.2	Радіочастотні перешкоди
119	5.1.9.3	Електромагнітний імпульс

2. Корінні причини аномальних подій

№ з/п	Код	Опис
1	5.2.0	Причина не визначена
1. Корінні причини, що пов’язані з обладнанням (елементами)
2	5.2.1.1	Недоліки конструювання (зокрема зміни)
3	5.2.1.2	Недоліки проєктування (зокрема зміни)
4	5.2.1.3	Недоліки виготовлення
5	5.2.1.4	Недоліки спорудження
6	5.2.1.5	Недоліки монтажу
7	5.2.1.6	Недоліки наладки
8	5.2.1.7	Недоліки ремонту
9	5.2.1.8	Недоліки в діяльності сторонніх (що залучаються) організацій
10	5.2.1.9	Недоліки документації заводу-виробника
2. Корінні причини, що пов’язані з організаційним фактором
11	5.2.2.1	Недоліки документації
12	5.2.2.1.1	Відсутність документації
13	5.2.2.1.2	Неправильне або неоднозначне визначення вимог і положень документації
14	5.2.2.1.3	Несвоєчасне внесення змін у документацію
15	5.2.2.2	Недоліки станційної програми контролю
16	5.2.2.2.1	За виявленням та усуненням непрацездатності систем (елементів)
17	5.2.2.2.2	За виявленням та усуненням недоліків експлуатаційної документації
18	5.2.2.2.3	За виявленням та усуненням недоліків підготовки персоналу
19	5.2.2.3	Невідповідність існуючого порядку планування та забезпечення ресурсів
20	5.2.2.3.1	З забезпечення систем робочим середовищем, матеріалами, запасними частинами, вузлами, агрегатами тощо
21	5.2.2.3.2	Зі зміни схемних рішень систем, конструкції елементів, проєктних рішень, проєктної документації
22	5.2.2.3.3	З усунення виявлених недоліків
23	5.2.2.3.4	З аналізу технічних рішень, зміни проєктних схем тощо
24	5.2.2.4	Недоліки планування робіт (надмірне навантаження, понаднормовий робочий час, недостатність часу для виконання робіт, надмірно тривалий час роботи без відпочинку, накладання паралельних та/або несподіваних завдань тощо)
25	5.2.2.5	Недостатня підготовка, недостатні знання та навички, незнання вимог з виконання завдання
26	5.2.2.6	Невідповідність кваліфікації персоналу виконуваним роботам
27	5.2.2.7	Невідповідність процедур виконання робіт та контролю їх результатів
28	5.2.2.8	Невідповідність процедур відомчого нагляду
29	5.2.2.9	Недоліки політики організації та її реалізації
30	5.2.2.10	Недоліки управління знаннями
31	5.2.2.11	Невикористання досвіду експлуатації
32	5.2.2.12	Невідповідність умов та засобів виконання робіт
33	5.2.2.12.1	Непередбачені та/або невраховані фактори негативного впливу виробничого середовища (температури, освітлення, шуму, вологості, рівня радіації)
34	5.2.2.12.2	Непередбачені та/або невраховані ергономічні недоліки, зокрема робочого місця, експлуатаційної документації, технології виконання робіт тощо
35	5.2.2.12.3	Непередбачені та/або невраховані недоліки взаємодії "людина-машина" (недоліки інтерфейсу та/або конструктивного виконання, відсутність або неправильне маркування засобів дистанційного управління, вимірювання та індикації)
3. Корінні причини, що пов’язані з людським фактором
36	5.2.3.1	Проблеми комунікації, помилки під час передавання/приймання інформації
37	5.2.3.2	Психологічні недоліки, які призвели до неправильних дій та/або бездіяльності
38	5.2.3.2.1	Зниження функціонального стану (втома, стрес, погіршене сприйняття інформації тощо)
39	5.2.3.2.2	Відсутність самоконтролю, самоперевірки або неефективне його застосування
40	5.2.3.2.3	Конфлікти чи інша соціально-психологічна ситуація в колективі чи побуті
41	5.2.3.2.6	Недостатні соціальні умови
42	5.2.3.3	Недотримання вимог з виконання завдання
43	5.2.3.4	Недоліки щодо використання інструментів попередження помилкових дій персоналу
44	5.2.3.5	Невідповідність у виконанні своїх обов’язків посадовими особами
45	5.2.3.6	Недоліки культури безпеки окремих осіб

VI. Вплив на режим роботи енергоблока

№ з/п	Код	Опис
1	6.0	Інше
1. Відключення енергоблока від мережі зі спрацьовуванням аварійного захисту
2	6.1.1	Автоматичне спрацьовування аварійного захисту
3	6.1.1.1	За фактичним сигналом
4	6.1.1.2	За хибним сигналом
5	6.1.2	Ручне спрацьовування аварійного захисту
2. Відключення енергоблока від мережі без спрацьовування аварійного захисту
6	6.2.1	З зупином реактора
7	6.2.2	Зі зниженням потужності реактора
3. Зниження навантаження енергоблока
8	6.3.1	Автоматичне
9	6.3.1.1	З відключенням турбіни
10	6.3.1.2	Без відключення турбіни
11	6.3.2	Ручне
12	6.3.2.1	З відключенням турбіни
13	6.3.2.2	Без відключення турбіни
4. Введення в дію систем безпеки
14	6.4.1	Спрацьовування каналів (елементів) систем безпеки
15	6.4.1.1	За фактичним сигналом
16	6.4.1.2	За хибним сигналом
17	6.4.2	Спрацьовування запобіжних пристроїв I контуру
18	6.4.2.1	За фактичним сигналом
19	6.4.2.2	За хибним сигналом
20	6.4.3	Спрацьовування запобіжних пристроїв II контуру
21	6.4.3.1	За фактичним сигналом
22	6.4.3.2	За хибним сигналом
23	6.4.4	Включення дизель-генератора
24	6.4.4.1	За фактичним сигналом
25	6.4.4.2	За хибним сигналом
26	6.4.5	Спрацьовування аварійного захисту на рівні потужності реактора не більше мінімально контрольованого рівня потужності
5. Продовження терміну
27	6.5	Продовження терміну зупинення, розвантаження енергоблока

VII. Характер експлуатаційної події

№ з/п	Код	Опис
1	7.0	Інше
2	7.1	Викиди радіоактивної речовини та радіаційне опромінення
3	7.1.1	Викиди радіоактивної речовини, що перевищують встановлені межі
4	7.1.2	Радіаційне опромінення населення
5	7.1.3	Радіаційне опромінення персоналу, що перевищує встановлені межі доз опромінення персоналу
6	7.1.4	Радіоактивне забруднення приміщень, майданчика АС
7	7.2	Пошкодження палива (паливної матриці), оболонки тепловиділяючих елементів
8	7.3	Порушення герметичності основних технологічних контурів
9	7.3.1	Порушення герметичності I контуру
10	7.3.2	Порушення герметичності II контуру
11	7.4	Втрата функцій захисної оболонки або порушення її герметичності
12	7.5	Втрата функції безпеки
13	7.6	Відмова або суттєве порушення в системі безпеки
14	7.7	Відмова або суттєве порушення в управлінні реактивністю
15	7.7.1	Регулювальних стрижнів
16	7.7.2	Системи управління регулювальними стрижнями
17	7.7.3	Системи борного регулювання
18	7.8	Відмова або суттєве порушення у відведенні тепла від активної зони
19	7.9	Втрата джерел енергії
20	7.9.1	Внутрішніх
21	7.9.2	Зовнішніх
22	7.10	Перехідний режим за непроєктним алгоритмом
23	7.11	Зовнішні впливи
24	7.12	Експлуатаційна подія під час поводження з ядерним паливом
25	7.13	Експлуатаційна подія під час поводження з радіоактивними відходами
26	7.14	Порушення фізичного захисту АС, саботаж або злочинні наміри
27	7.15	Пошкодження основного обладнання (турбіна, генератор, трансформатор, парогенератор, ГЦН, циркуляційний насос, насос подачі живильної води)
28	7.16	Виявлення умов, не розглянутих і не проаналізованих раніше
29	7.17	Порушення водно-хімічного режиму

VIII. Типи експлуатаційної події

№ з/п	Код	Опис
1	8.0	Інше
2	8.1	Одинична відмова (неправильна дія)
3	8.2	Множинна відмова (неправильні дії)
4	8.3	Відмова (неправильні дії) із загальної причини
5	8.4	Непередбачена взаємодія між системами (непроєктна зміна параметрів за перехідних режимів)
6	8.5	Наявність експлуатаційних подій, що повторюються

IX. Коригувальні заходи

№ з/п	Код	Опис
1	9.1	Щодо ремонту систем (елементів)
2	9.2	Щодо заміни систем (елементів)
3	9.3	Щодо експлуатації систем (елементів)
4	9.4	Щодо конструювання систем (елементів)
5	9.5	Щодо проєктування систем (елементів)
6	9.6	Щодо виготовлення систем (елементів)
7	9.7	Щодо спорудження систем (елементів)
8	9.8	Щодо монтажу систем (елементів)
9	9.9	Щодо налагодження систем (елементів)
10	9.10	Щодо удосконалення системи управління (політики, процедур, документації)
11	9.11	Щодо підготовки (підтримки рівня кваліфікації) персоналу
12	9.12	Щодо організації процедури виявлення та усунення дефектів систем (елементів), недоліків процедур, недоліків підготовки персоналу
13	9.13	Щодо проведення випробувань систем (елементів)
14	9.14	Щодо удосконалення технологічних систем (елементів)

Додаток 5

до Положення про порядок

розслідування та обліку

експлуатаційних подій у роботі

атомних станцій

(пункт 10 глави 2 розділу V)

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА

експлуатаційних подій

І. Вимоги до кількісної оцінки експлуатаційних подій з використанням імовірнісного аналізу

1. Попередня кількісна оцінка експлуатаційної події з використанням імовірнісного аналізу проводиться в разі, якщо зазначена подія відповідає хоча б одному з наведених критеріїв:

1) експлуатаційна подія, під час якої виникла необхідність аварійного зупину реактора (за винятком хибного спрацювання аварійного захисту реактора без виникнення додаткових відмов та/або помилок персоналу);

2) виникнення вихідної події (ВП);

3) непроєктна робота, відмова чи непрацездатність елемента(ів) СВБ (за винятком хибного спрацювання протиаварійного чи технологічного захисту без виникнення додаткових відмов та/або помилок персоналу);

4) експлуатаційна подія з помилкою персоналу, яка впливає на виконання функцій безпеки, передбачених в рамках імовірнісного аналізу безпеки;

5) деградація, відмова обладнання або помилка персоналу, які можуть призвести до виникнення відмови через загальну причину;

6) виникнення стану енергоблока, аномальної події(-ій) чи умови(-ов), які не розглянуті або детально не проаналізовані в документах з обґрунтування безпеки АС та впливають на безпеку;

7) деградація, відмова обладнання або помилка(ки) персоналу, які призводять до збільшення частоти ВП;

8) зовнішні та внутрішні екстремальні впливи;

та експлуатаційна подія може бути відображена в наявних імовірнісних моделях з використанням підходів, наведених у розділі II цього додатку. Крім того, в разі, якщо експлуатаційна подія не відповідає встановленим критеріям 1-8, рішення щодо виконання кількісної оцінки експлуатаційної події з використанням імовірнісного аналізу може бути прийняте фахівцями ЕО, які залучені до відбору експлуатаційних подій для кількісної оцінки із залученням, за потреби, додаткових експертів.

2. Під час проведення попередньої оцінки експлуатаційної події відображення ключових особливостей її перебігу в імовірнісній моделі та розрахунок значення умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони) виконується з використанням підходів наведених у розділі II цього додатку.

3. У разі, якщо за результатами попередньої оцінки експлуатаційної події отримане значення верхньої границі довірчого інтервалу для умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони) більше або рівне 10-6 - експлуатаційна подія отримує назву подія-попередник та визначається як така, що потребує детальної оцінки.

4. У разі, якщо за результатами попередньої оцінки експлуатаційної події отримане значення верхньої границі довірчого інтервалу для умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони) більше або рівне 10-4 - експлуатаційна подія отримує назву значима подія-попередник та визначається як така, що потребує детальної оцінки.

5. Результати попередньої оцінки експлуатаційної події наводяться в розділі "Оцінка впливу експлуатаційної події на безпеку АС" звіту з розслідування (додаток 2 до цього Положення), відповідно до вимог пункту 1 розділу V додатку 3 до цього Положення, разом з іншими оцінками впливу експлуатаційної події на безпеку.

6. Детальна оцінка експлуатаційної події визначеної як подія-попередник чи значима подія-попередник виконується окремо під час розроблення звіту ЕО з аналізу досвіду експлуатації (абзац 7 пункту 2 глави 6 розділу VI цього Положення).

7. У разі, якщо за результатами попередньої оцінки експлуатаційної події значення верхньої границі довірчого інтервалу для умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони) менше 10-6 - експлуатаційна подія визначається як потенційно-важлива для безпеки, але така, що має незначний вплив на безпеку на основі результатів імовірнісного аналізу із зазначенням цього у розділі "Оцінка впливу експлуатаційної події на безпеку АС" звіту з розслідування.

8. Під час виконання детальної оцінки експлуатаційної події з використанням імовірнісного аналізу слід:

встановити чи існує необхідність доопрацювання (деталізації) імовірнісної моделі з метою уточнення результатів попередньої оцінки та, в разі виявлення такої необхідності, доопрацювати імовірнісну модель;

оцінити необхідність уточнення та, за виявлення такої необхідності, уточнити отримане значення умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони). Якщо після уточнення результатів попередньої оцінки експлуатаційна подія перестала відповідати критеріям для подій-попередників (значимих подійпопередників) проведення подальшої детальної оцінки не вимагається;

у разі виконання уточнення результатів оцінки, провести повторну оцінку вкладників (серед вихідних подій, аварійних сценаріїв, базових подій та ін.), внесок яких найбільший у значення умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони). Повторна оцінка вкладників виконується у разі, якщо після уточнення результатів попередньої оцінки експлуатаційна подія продовжує відповідати критеріям для подій-попередників (значимих подій-попередників).

9. Під час проведення детальної оцінки, залежно від особливостей перебігу експлуатаційної події, виконується оцінка її окремих аспектів, зокрема:

аналіз дій персоналу: наявних в імовірнісній моделі (з погляду їх впливу на перебіг аварійних сценаріїв); додаткових дій, неврахованих у моделі, які були виконані під час перебігу експлуатаційної події; альтернативних дій, що не враховані в моделі та не виконувались під час перебігу експлуатаційної події, спрямованих на пом’якшення перебігу аварійних сценаріїв;

виконання аналізу додаткових потенційних відмов, які мали найбільшу імовірність виникнення, з погляду наявності істотного негативного впливу на перебіг аварійних сценаріїв;

аналіз виникнення експлуатаційної події для експлуатаційних станів, для яких можливе виникнення такої події, з метою визначення стану з найбільшим впливом на збільшення значення умовної імовірності пошкодження активної зони (збільшення імовірності пошкодження активної зони);

виконання аналізу впливу часу непрацездатності обладнання на збільшення імовірності пошкодження активної зони.

10. У результатах виконання детальної кількісної оцінки наводиться така інформація:

результати уточненої оцінки умовної імовірності пошкодження активної зони або збільшення імовірності пошкодження активної зони (в разі виконання такого уточнення);

вплив експлуатаційної події на безпеку з використанням результатів імовірнісної оцінки;

результати оцінки окремих аспектів перебігу експлуатаційної події (пункт 9 розділу I цього додатку);

вказуються отримані уроки за результатами імовірнісної оцінки експлуатаційної події (в разі наявності);

вказується досвід із удосконалення імовірнісної моделі за результатами моделювання експлуатаційної події (в разі наявності такого досвіду).

II. Вказівки щодо виконання попередньої оцінки експлуатаційних подій

1. Вибір підходу до виконання попередньої оцінки

1. На етапі попередньої оцінки експлуатаційної події проводиться розрахунок умовної імовірності пошкодження активної зони (УІПАЗ) та/або збільшення імовірності пошкодження активної зони (ДельтаІПАЗ).

2. Вибір підходу з виконання попередньої оцінки експлуатаційної події виконується відповідно до алгоритму, наведеного на рисунку 1.

Рисунок 1 - Алгоритм вибору підходу з виконання кількісної оцінки експлуатаційних подій

2. Розрахунок УІПАЗ для експлуатаційної події, під час якої виникає тільки ВП

1. Для розрахунку УІПАЗ:

1) ідентифікувати ВП, що відбулася під час експлуатаційної події;

2) встановити для ВП, що відбулася під час експлуатаційної події, значення імовірності 1,0;

3) встановити для всіх інших ВП, що не відбулися під час експлуатаційної події значення імовірності 0,0;

2. Обчислити значення УІПАЗ за формулою:

УІПАЗ = РВПx РПАЗ, (1)

PВП - імовірність виникнення відповідної ВП (1,0);

PПАЗ - сума всіх аварійних послідовностей дерева подій зазначеної ВП, які призводять до пошкодження активної зони.

3. Розрахунок УІПАЗ для експлуатаційної події, під час якої виникає ВП з відмовами обладнання в роботі та/або помилками персоналу

1. Для розрахунку УІПАЗ:

1) ідентифікувати:

ВП, що відбулася під час експлуатаційної події;

елементи, які відмовили в роботі;

помилки персоналу.

2) відобразити в моделі:

виникнення ВП - встановити для ВП, що відбулася під час експлуатаційної події значення імовірності 1,0;

встановити для всіх інших ВП, що не відбулися під час експлуатаційної події, значення імовірності 0,0;

відмови обладнання - встановити значення імовірності їх відмови рівне 1,0 (достовірна подія);

помилки персоналу - встановити значення імовірності їх відмови рівне 1,0 (достовірна подія).

3) за потреби, перерахувати імовірність відмов через загальні причини.

2. Обчислити значення УІПАЗ за формулою (1).

4. Розрахунок ІПАЗ для експлуатаційної події під час якої було виявлено непрацездатність обладнання

1. Для розрахунку ДельтаІПАЗ:

1) ідентифікувати непрацездатне обладнання;

2) відобразити в імовірнісній моделі непрацездатність обладнання - встановити значення імовірності його відмови рівне 1,0 (достовірна подія);

3) за потреби, перерахувати імовірність відмов через загальні причини;

4) визначити час непрацездатності ДельтаT для ідентифікованих елементів відповідно до глави 5 розділу II цього додатку.

2. Обчислити значення ДельтаІПАЗ за формулою:

ДельтаІПАЗ = (ЧПАЗ - ЧПАЗ0) xДельтаТ, (2)

де

ЧПАЗ0 - частота пошкодження активної зони без урахування експлуатаційної події (базове значення, отримане для імовірнісної моделі);

ЧПАЗ - частота пошкодження активної зони з урахуванням непрацездатності обладнання;

ДельтаT - час непрацездатності (частина року).

5. Визначення часу непрацездатності ДельтаT

1. Час непрацездатності обладнання (ДельтаT) - це період, протягом якого достеменно відомо (або припускається), що обладнання було непрацездатним.

2. Загальний вигляд шкали подій для випадку втрати працездатності обладнання протягом періоду між опробуваннями наведено на рисунку 2.

Рисунок 2 - Часова шкала подій для випадку втрати працездатності обладнання протягом періоду між опробуваннями

3. На рисунку 2 наведені такі позначення:

tусп.опроб. - момент завершення успішного опробування обладнання;

tусп.зап. - момент успішного запуску і роботи обладнання за вимогою після його останніх успішних опробувань;

tвтрати прац. - момент втрати працездатності обладнання;

tвиявл.непрац. - момент виявлення непрацездатності обладнання;

tусп.опроб.1 - момент завершення успішного опробування після усунення непрацездатності обладнання;

Tвідновлення - період відновлення працездатності обладнання після виявлення його непрацездатності.

4. Значення Tвідновлення розраховується за формулою:

Твідновлення = Тусп.опроб1. + Твиявл.непрц. (3)

5. Для випадку втрати працездатності обладнання протягом періоду між опробуваннями ДельтаT розраховується за формулою:

ДельтаТ = Тприх.відм. + Твідновлення, (4)

де

Tприх.відм. - період часу протягом якого обладнання знаходиться у непрацездатному стані до моменту виявлення його непрацездатності.

6. Значення Tприх.відм. розраховується наступним чином:

1) у разі, якщо відомо (або було визначено аналітичним шляхом) момент часу коли обладнання втратило працездатність (tвтрати прац.) - використовується така формула:

Тприх.відм. = tвиявл.непрац. – tвтрати прац., (5)

2) у разі, якщо момент часу коли обладнання втратило працездатність (tвтрати прац.) невідомо, значення Tприх.відм. розраховується відповідно до одного із двох підходів:

якщо до моменту виявлення непрацездатності відбувався успішний запуск і робота обладнання за вимогою після успішних опробувань - використовується така формула:

Тприх.відм. = (tвиявл.непрац. – tусп.зап.) / 2, (6)

якщо успішний запуск і робота обладнання відбувалася в рамках останніх успішних опробувань, що передували моменту виявлення його непрацездатності - використовується така формула:

Тприх.відм. = (tвиявл.непрац. – tусп.опроб.) / 2, (7)

7. Зазначений у пунктах 4-6 цієї глави підхід для розрахунку ДельтаT застосовується і для елементів з механізмами деградації, які спричинені умовами навколишнього природного середовища та впливають на елемент у режимі очікування.

8. Окремий підхід для визначення ДельтаT застосовується для врахування відмов обладнання, що періодично знаходиться в роботі, спричинених поступовою деградацією протягом періоду, що перевищує період між опробуваннями, яка відбувається під час роботи зазначеного обладнання. Для зазначеного підходу встановлені такі припущення:

деградація призводить до відмови обладнання під час його роботи;

деградація лінійно пропорційна часу роботи обладнання;

механізм деградації в основному не діє, коли компонент знаходиться в режимі очікування.

9. Для зазначеного у пункті 8 цієї глави підходу відлік періоду непрацездатності починається в той момент, коли час роботи елементу до відмови стає меншим за 24 години (час роботи системи чи обладнання в імовірнісній моделі, протягом якого вони мають виконувати покладені на них функції).

10. Зазначений у пункті 8 цієї глави підхід використовується за умови, що для певного обладнання було виявлено конструктивний недолік, який кожного разу під час роботи цього обладнання призводить до його деградації, аж поки обладнання не відмовить.

11. Для наведеного в пункті 8 цієї глави підходу значення ДельтаT розраховується відповідно до одного із двох підходів:

1) якщо сумарний час роботи обладнання від моменту виникнення деградації до моменту його відмови більший за 24 години - ДельтаT визначається, як кількість місяців, протягом яких загальний час роботи обладнання без відмов становить 24 години до виявлення непрацездатності (відмови на запуск). Інші місяці, протягом яких загальний час експлуатації обладнання без відмов перевищує 24 години, не враховуються;

2) якщо сумарний час роботи обладнання від моменту виникнення деградації до моменту його відмови менший за 24 години - ДельтаT визначається, як кількість місяців із загальним часом роботи обладнання без відмов до моменту виявлення непрацездатності (відмови на запуск).

12. Максимальне значення ДельтаT, визначене відповідно до пункту 11 цієї глави, обмежується одним роком, навіть якщо умови деградації, описані у пунктах 8, 10 цієї глави, тривають довше.

13. Вибір підходу для розрахунку часу непрацездатності ДельтаT виконується відповідно до алгоритму наведеного на рисунку 3.

Рисунок 3 - Алгоритм вибору підходу до розрахунку часу непрацездатності ДT

6. Врахування непрацездатності обладнання, яка збільшує частоту ВП

1. У разі, якщо непрацездатність обладнання, виявлена під час експлуатаційної події, не призводить до виникнення ВП, однак має вплив на збільшення частоти ВП - розрахунок УІПАЗ виконується відповідно до пунктів 2-4 цієї глави.

2. Для розрахунку УІПАЗ:

1) ідентифікувати непрацездатні системи та/або їх елементи;

2) відобразити в імовірнісній моделі непрацездатність обладнання - встановити значення імовірності їх відмови рівне 1,0 (достовірна подія);

3) за потреби, перерахувати імовірність відмов через загальні причини;

4) перерахувати імовірність відмови системи з урахуванням непрацездатних елементів;

5) визначити вплив непрацездатності шляхом ділення значення базової імовірності відмови системи на значення імовірності відмови системи розраховане відповідно до підпункту 4 цього пункту;

6) отримане у підпункті 5 цього пункту число помножити на частоту ВП, яка зазнає впливу від ідентифікованої у підпункті 1 цього пункту непрацездатності.

3. Перерахувати значення ЧПАЗ із оновленою частотою ВП та врахованою непрацездатністю, однак без урахування часу непрацездатності ДT.

4. Обчислити ДельтаІПАЗ за формулою (2) (глава 4 розділу II цього додатку) із урахуванням часу непрацездатності ДT.

7. Розрахунок УІПАЗ для експлуатаційної події, під час якої виникає ВП та виявляється непрацездатність обладнання, що не пов’язана з ВП

1. У разі, якщо під час експлуатаційної події виникає ВП (із додатковими відмовами обладнання та/або помилками персоналу чи без них) із непрацездатністю обладнання, однак, водночас, непрацездатне обладнання не впливає на перебіг ВП (серед аварійних послідовностей дерева подій ВП відсутні базові події, пов’язані з непрацездатним обладнанням) - розрахунок УІПАЗ виконується відповідно до пунктів 2, 3 цієї глави.

2. Для розрахунку УІПАЗ:

1) ідентифікувати:

ВП, що відбулася під час експлуатаційної події;

непрацездатне обладнання;

обладнання, що відмовило в роботі;

помилки персоналу;

2) розрахувати УІПАЗ для ВП (УІПАЗВП) відповідно до глави 2 розділу II цього додатку. Водночас, непрацездатне обладнання не враховується, однак враховуються відмови обладнання в роботі чи помилки персоналу;

3) розрахувати ДельтаІПАЗ для непрацездатного обладнання відповідно до глави 4 розділу II цього додатку;

3. Обчислити сумарне значення УІПАЗ за формулою:

УІПАЗ = УІПАЗВП + ДельтаІПАЗ, (8)

де

УІПАЗВП - значення умовної імовірності пошкодження активної зони для ідентифікованої ВП, розраховане відповідно до підпункту 2 пункту 2 цієї глави;

ДельтаІПАЗ - значення збільшення імовірності пошкодження активної зони з урахуванням непрацездатного обладнання, розраховане відповідно до підпункту 3 пункту 2 цієї глави.

8. Розрахунок УІПАЗ для експлуатаційної події, під час якої виникає ВП та виявляється непрацездатність обладнання, що пов’язана з ВП

1. У разі, якщо під час експлуатаційної події виникає ВП (із додатковими відмовами обладнання та/або помилками персоналу чи без них) із непрацездатністю обладнання, яке впливає на перебіг ВП (серед аварійних послідовностей дерева подій ВП є базові події, пов’язані з непрацездатним обладнанням) - розрахунок УІПАЗ виконується відповідно до пунктів 2, 3 цієї глави.

2. Для розрахунку УІПАЗ:

1) ідентифікувати:

ВП, що відбулася під час експлуатаційної події;

непрацездатне обладнання;

обладнання, що відмовило в роботі;

помилки персоналу;

2) відобразити в імовірнісній моделі:

ВП: встановити значення імовірності рівне 1,0 для ВП, що виникла під час експлуатаційної події; для всіх інших ВП, які не виникли під час експлуатаційної події - встановити значення імовірності 0,0;

відмови обладнання: встановити значення імовірності відмови рівне 1,0 (достовірна подія) для обладнання, що відмовило в роботі під час експлуатаційної події;

непрацездатність обладнання: встановити значення імовірності відмови рівне 1,0 (достовірна подія) для обладнання, непрацездатність якого була виявлена під час експлуатаційної події;

помилки персоналу: встановити значення імовірності рівне 1,0 (достовірна подія) для помилки персоналу, що сталася під час експлуатаційної події;

3) за потреби, перерахувати імовірність відмови із загальних причин;

4) розрахувати УІПАЗ для ВП відповідно до формули (1) цього додатку, з урахуванням непрацездатності обладнання, відмов обладнання в роботі та/або помилок персоналу;

5) визначити час непрацездатності ДельтаT для обладнання, непрацездатність якого була виявлена під час експлуатаційної події відповідно до глави 5 розділу ІІ цього додатку;

6) розрахувати ДельтаІПАЗ для непрацездатного обладнання відповідно до глави 4 розділу ІІ цього додатку;

3. За остаточне значення - обрати більше із значень УІПАЗ чи ДельтаІПАЗ, отриманих у підпунктах 4, 6 пункту 2 цієї глави.

Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку експлуатаційних подій у роботі атомних станцій

Усі документи

Відео

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують