Після виконання поставленого завдання та доповіді про це на головний командний пункт аварійно-рятувальна група повертається на свій корабель або направляється на іншу аварійну ділянку.
291. Аварійно-рятувальними групами, що прибули з інших кораблів, керує офіцер, призначений командиром аварійного корабля, який веде облік їхньої чисельності, технічного спорядження, місцеперебування та ходу виконання завдання, про що регулярно доповідає старшому помічникові командира корабля на головний командний пункт та командирові електромеханічної бойової частини на його командний пункт.
Боротьба з пожежами на кораблі
292. Головними завданнями боротьби з пожежами на кораблі є: локалізація пожежі в найменшому можливому просторі; захист особового складу від ураження токсичними газами та опіків; гасіння пожежі усіма способами та засобами, які є в розпорядженні; ліквідація умов, що сприяють розвиткові пожежі; запобігання вибухові; недопущення задимлення неаварійних приміщень, командних пунктів та бойових постів.
293. Гасити пожежу на кораблі необхідно тільки в ізолювальних засобах захисту органів дихання. Особовий склад, який не має засобів захисту органів дихання, негайно виводиться з аварійного приміщення (відсіку).
294. У разі неможливості загасити пожежу корабельними засобами, необхідно вивести особовий склад з аварійного приміщення (відсіку) і повністю герметизувати його. Якщо методом герметизації аварійного приміщення (відсіку) пожежу загасити не вдалося, то головним командним пунктом приймається рішення про затоплення його з урахуванням зміни остійності та плавучості корабля.
295. Дії особового складу під час пожеж (загорянь) вибухових речовин на кораблі визначаються спеціальними інструкціями.
Зрошення й затоплення погребів, торпедних апаратів та інших приміщень (відсіків), де зберігаються боєприпаси та зброя, здійснюються тільки за наказом командира корабля.
У випадку нагальної потреби у разі пожежі у погребі, торпедному апараті та інших приміщеннях (відсіках), де зберігаються боєприпаси і зброя, або в сусідніх приміщеннях їх зрошення та затоплення може здійснюватися за наказом командира ракетно-артилерійської або мінно-торпедної бойових частин, командира батареї, чергового корабля.
Особовий склад заздалегідь виводиться з приміщення, яке зрошується або затоплюється.
296. На підводних човнах під час гасіння пожежі зрошення та затоплення торпедних апаратів і відсіків з відкритим зберіганням зброї здійснюються тільки за наказом командира підводного човна чи службової особи, яка його заміщає.
Боротьба з надходженням води
297. Головними завданнями боротьби з надходженням води всередину корабля є: не допускати надходження всередину корабля надмірного обсягу води, що загрожує зменшенням до критичних значень остійності та запасу плавучості корабля; запобігати надходженню забортної води з аварійного приміщення (відсіку) в інші приміщення (відсіки); зберігати таку осадку корабля, яка забезпечує використання зброї, хід та керованість корабля.
298. Усі технічні засоби, яким загрожує затоплення чи заливання водою, зупиняються та відключаються від електроживлення. Припиняється подача до них палива, пари тощо. Діючими залишаються лише технічні засоби, пристосовані до роботи під водою.
299. У разі неефективності вжитих заходів щодо боротьби з надходженням води особовий склад необхідно вивести з аварійного приміщення (відсіку), а приміщення (відсік) герметизувати. Водночас необхідно стежити із суміжних приміщень (відсіків) за тим, щоб в аварійному приміщенні (відсіку) не стравлювалася повітряна подушка і не відбувалося витікання води та її подальше поширення по кораблю.
300. У разі надходження великих мас забортної води в кормові (носові) приміщення (відсіки) та їхнього затоплення необхідно контролювати зростання статичного диференту аварійної кінцевої частини корабля та вжити всіх заходів щодо припинення його зростання. На надводному кораблі у разі наявності необхідного запасу плавучості необхідно здійснити затоплення цистерн, відсіків, приміщень, які розташовані вздовж іншого борту. На підводному човні необхідно періодично продувати безкінгстонні цистерни головного баласту аварійної кінцевої частини корабля.
301. Командир електромеханічної бойової частини повинен своєчасно доповідати командирові корабля інформацію про небезпеку втрати остійності та плавучості корабля і про необхідність залишення аварійного корабля.
Боротьба за живучість зброї та технічних засобів
302. Головними завданнями боротьби за живучість зброї та технічних засобів є: локалізація аварії шляхом виведення з дії пошкоджених ділянок і переходу на дублюючі та резервні засоби; збереження можливості використання зброї, а також збереження ходу та керованості корабля, підтримання життєдіяльності особового складу; відновлення та введення в дію пошкоджених ділянок; запобігання виникненню внаслідок аварії зброї та технічних засобів вибуху, пожежі, надходження води, небезпечних концентрацій шкідливих та отруйних речовин (газів).
303. Командир корабля (вахтовий офіцер) після отримання доповіді про пошкодження зброї чи технічних засобів, ураховуючи їх характер, обсяг і ступінь загрози живучості корабля, приймає рішення про оголошення аварійної тривоги.
304. Командир бойової частини (начальник служби) у випадку бойового чи аварійного пошкодження зброї та технічних засобів, які належать до його завідування, повинен доповісти командирові корабля про можливість їх бойового використання, про наявність загрози для корабля через несприятливий розвиток аварії, необхідність аварійного скидання боєприпасів, повної зупинки ходу корабля, припинення подачі енергоносіїв до комплексів зброї та систем управління кораблем.
305. Дії особового складу корабля у разі пошкодження зброї і технічних засобів, які виконуються за наказом головного командного пункту та командирів бойових частин (начальників служб), включають: перехід на дублюючі та резервні засоби; використання резерву потужності та допустимих режимів перевантаження діючих механізмів корабля; обмежене використання пошкодженої зброї та технічних засобів; усунення пошкоджень, часткове або повне введення в дію зброї та технічних засобів.
306. Особовий склад бойової частини (служби), зброя та технічні засоби якої отримали пошкодження, діє згідно з вимогами порадників, інструкцій та правил про поводження з комплексами зброї у разі аварій або отримання пошкоджень й пам'яток з бойового використання технічних засобів.
307. Особовий склад інших бойових частин і служб виконує обов'язки щодо локалізації аварії, приводить і підтримує технічні засоби в готовності до негайного використання на випадок виникнення вибуху, пожежі чи інших несприятливих наслідків аварії.
308. У випадку надходження великого обсягу пари до приміщення, якщо обслуговування технічних засобів і перебування особового складу в аварійному приміщенні стає неможливим, то особовий склад за наказом головного командного пункту покидає приміщення, вживши всіх можливих заходів щодо локалізації аварії.
309. У разі отримання пошкоджень, пов'язаних з розривом (порушенням герметичності) повітряного трубопроводу високого тиску, та надходження до відсіку підводного човна повітря високого тиску, яке неможливо відключити, необхідно: максимально зменшити недоторканий запас повітря високого тиску; контролювати тиск в аварійному відсіку, у разі досягнення надмірного тиску 2 кг/см.кв. особовий склад зобов'язаний підключитися до індивідуальних дихальних апаратів; з'єднати з атмосферою аварійного відсіку внутрішні порожнини герметичних відгороджень, цистерн тощо, які містяться в ньому, запобігти можливості підвищення тиску в інших відсіках (цистернах, відгородженнях), які пов'язані з аварійним відсіком трубопроводами; зупинити діючі механізми, що втрачають здатність функціонувати у разі підвищення тиску.
Захист особового складу від впливу шкідливих речовин (газів)
310. Головними завданнями захисту особового складу від впливу небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) є: герметизація корабля, корабельних приміщень, бойових постів та командних пунктів; з'ясування причин появи небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів); захист особового складу аварійних приміщень за допомогою ізолювальних протигазів, індивідуальних дихальних апаратів та інших засобів.
311. У випадку виявлення небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) на кораблі оголошується аварійна тривога, вказуються місце виявлення, назва одного чи кількох компонентів шкідливих речовин (газів), а також час, протягом якого в умовах дії виявленої концентрації токсичних речовин (газів) гарантується збереження життя, здоров'я та працездатності особового складу, в тому числі й у разі ведення боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями.
312. У разі виявлення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів) після оголошення сигналу аварійної тривоги особовий склад корабля повинен герметизувати приміщення (відсіки) корабля, привести в положення "Напоготові" ізолювальні протигази, приготувати до використання індивідуальні дихальні апарати.
Особовий склад аварійного приміщення (відсіку) повинен підключитися до ізолювальних протигазів чи індивідуальних дихальних апаратів і почати виявлення причин виникнення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів), а в разі виявлення - усунути їх.
Особовий склад неаварійних приміщень (відсіків) повинен безперервно контролювати вміст токсичних речовин (газів) у повітряному середовищі своїх приміщень (відсіків) та усувати витікання повітря з аварійного приміщення (відсіку).
313. Для видалення токсичних речовин (газів) слід розпочати вентилювання аварійних приміщень (відсіків) в атмосферу та ввести в дію засоби очищення повітря. Для запобігання поширенню токсичних речовин (газів) по підводному човну в аварійному відсіку утворюється понижений тиск (вакуум) або підвищений тиск у суміжних відсіках із перепадом 50-100 мм водяного стовпа.
314. Командир підводного човна у разі виявлення небезпечної концентрації токсичних речовин (газів) під час перебування підводного човна в підводному положенні зобов'язаний дати команду спливти (у мирний час) і у надводному положенні почати вентилювання аварійного відсіку в атмосферу.
315. Для зменшення концентрації токсичних речовин (газів) в аварійному приміщенні (відсіку) забороняється змішувати повітря між відсіками підводного човна, приміщеннями надводного корабля
316. Безпосереднє керівництво виявленням причин виникнення в приміщенні (відсіку) шкідливих речовин (газів) покладається на начальника служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту й екологічної безпеки та командира бойової частини (начальника служби), технічні засоби якої стали причиною появи у відсіку (приміщенні) шкідливих речовин (газів).
317. Якщо всі вжиті заходи щодо захисту особового складу аварійного відсіку від небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів) не дали необхідного ефекту і перебування в аварійному відсіку стало небезпечним для життя та здоров'я людей, то за наказом командира корабля особовий склад виводиться в суміжні приміщення (відсіки). У приміщенні (відсіку), з якого виводиться особовий склад, технічні засоби виводяться з дії або переводяться на дистанційне управління, вживаються заходи щодо забезпечення безпеки особового складу суміжних приміщень (відсіків).
Боротьба за врятування аварійного корабля та особового складу
318. Під час боротьби за врятування аварійного корабля та особового складу командир корабля відповідає за: повноту і своєчасність доповідей на флагманський командний пункт та командний пункт Військово-Морських Сил про критичний стан корабля і вжиті заходи; своєчасне та обґрунтоване рішення про залишення особовим складом аварійного корабля, якому загрожує загибель; збереження вахтового та навігаційного журналів, секретних документів і спеціальної апаратури або, у разі неможливості врятування, їх знищення; організацію та порядок залишення особовим складом корабля, що гине.
У мирний час, якщо дозволяє обстановка, аварійний корабель, який гине, відводиться (відтягується) на мілководдя.
319. У випадку надходження всередину корпусу корабля великої кількості забортної води підставою для рішення командира надводного корабля про залишення особовим складом аварійного корабля є такі обставини та зовнішні ознаки:
зростання осадки корабля й зниження запасу плавучості до обсягу одного найбільшого незатопленого відсіку;
зростання крену корабля й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту поверхні води;
зростання диференту корабля й досягнення краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;
зростання крену та диференту корабля й досягнення краєм відкритої палуби вздовж борту та краєм відкритої палуби аварійної кінцевої частини поверхні води;
поява на верхній палубі та на бортах, особливо в середній частині корабля, тріщин (розривів) і гофрів.
320. У випадку надходження всередину міцного корпусу підводного човна великої кількості води під час його перебування в надводному положенні підставою для рішення командира підводного човна про залишення особовим складом аварійного підводного човна є такі обставини та зовнішні ознаки:
зростання диференту підводного човна й досягнення аварійною кінцевою частиною поверхні води;
зростання осадки й наближення поверхні води до основи бойової рубки.
321. Рішення командира корабля про залишення особовим складом аварійного корабля у зв'язку з надходженням великої кількості забортної води всередину корабля і загрозою його загибелі підкріплюється доповіддю командира електромеханічної бойової частини про критичний стан аварійного корабля, який достатньо точно визначається розрахунком елементів остійності та плавучості за методиками і таблицями, які зазначені в документації з боротьби за непотоплюваність корабля.
322. Старший помічник командира корабля покидає корабель безпосередньо перед командиром корабля, якщо щодо цього не надійшло інших наказів.
323. Після залишення екіпажем аварійного корабля командир корабля відповідає за організацію, порядок і дисципліну особового складу незалежно від місця перебування та умов життєдіяльності аж до прийняття рішення про розформування екіпажу.
324. У випадку залишення аварійного корабля і висадки на територію іноземної держави командир корабля повинен захищати права членів екіпажу як громадян України та вживати необхідних заходів для негайного повідомлення офіційних органів України про обставини, що склалися.
Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля
325. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля здійснюється після успішного завершення боротьби особового складу за живучість корабля й усунення безпосередньої загрози для корабля. Ліквідація наслідків бойових та аварійних пошкоджень здійснюється з метою відновлення і підтримання боєздатності корабля силами особового складу в морі.
326. У разі перебування пошкодженого корабля у морі командир корабля повинен використовувати всі можливості для усунення отриманих пошкоджень з метою подальшого виконання поставленого завдання або самостійного повернення до свого пункту базування (найближчого порту).
327. Головними завданнями ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень корабля силами екіпажу в морі є: ремонт і відновлення технічних засобів забезпечення живучості корабля та захисту особового складу; відновлення і перевірка зброї та систем управління зброєю, штурманського (навігаційного) обладнання, засобів зв'язку та спостереження; забезпечення режимів роботи головної енергетичної установки, допоміжних механізмів, перевірка справності джерел електроенергії та систем подачі її споживачам; поповнення корабельних запасів до необхідного рівня, який дає можливість успішно виконувати поставлене завдання; забезпечення умов життєздатності особового складу корабля.
328. Перед початком робіт уточнюються обсяг, характер отриманих пошкоджень і можливість їх ліквідації своїми силами.
Командир корабля доповідає про своє рішення на командний пункт Військово-Морських Сил. У разі необхідності просить про допомогу. Надалі підтримує постійний зв'язок з командним пунктом Військово-Морських Сил, доповідає про хід ремонтно-відновлювальних робіт, отримує вказівки та рекомендації.
329. У ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень бере участь увесь особовий склад корабля незалежно від спеціальності. Ремонтно-відновлювальні роботи мають авральний характер, ведуться цілодобово за участю в роботах офіцерського складу. Командири бойових частин і начальники служб безпосередньо керують роботами щодо відновлення боєздатності своїх бойових частин і служб.
Загальне керівництво ремонтно-відновлювальними роботами покладається на старшого помічника (помічника) командира корабля.
Через кожні 4 години командир корабля приймає доповідь про хід виконання робіт і не рідше ніж через кожні 8 годин обходить ділянки та знайомиться зі станом справ на місці.
330. Для забезпечення ремонтно-відновлювальних робіт під час ліквідації бойових та аварійних пошкоджень використовуються комплекти запасних частин, інструменту й приладдя, які є на кораблі, а також усі інші можливості за обставинами, включаючи розбирання однотипних механізмів і систем для їх подальшого використання як запасних частин і деталей, а також доставку на пошкоджений корабель необхідних деталей і механізмів.
331. Після повернення пошкодженого корабля до пункту базування (найближчого порту України) своїм ходом або на буксирі ліквідація наслідків бойових чи аварійних пошкоджень насамперед спрямовується на забезпечення непотоплюваності, вибухопожежної безпеки, запобігання аваріям зброї та технічних засобів і виникненню небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів).
Розділ 8. Медичне забезпечення корабля
Загальні положення
332. Медичне забезпечення корабля включає проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, забезпечення корабля медичним майном, а також медичну підготовку всього особового складу, спрямовану на збереження його здоров'я та підтримання життєдіяльності.
333. Виконання медичних вимог є обов'язковим для всіх членів екіпажу корабля. Загальний контроль за виконанням медичних вимог покладається на старшого помічника (помічника) командира корабля. Усі командири та начальники повинні подавати приклад щодо їхнього додержання та вимагати від підлеглих їх виконання.
За медичне забезпечення корабля відповідає начальник медичної служби, який здійснює його керівництво.
334. Для проведення заходів медичного забезпечення в повсякденних умовах на кораблях обладнуються приміщення медичного призначення і склад медичного майна.
Медичні приміщення корабля в повсякденних умовах використовуються лише за прямим призначенням.
Медичне обладнання, яке є на кораблі, а також приміщення медичного призначення призначаються в завідування особового складу медичної служби корабля.
335. На кораблі, де посада начальника медичної служби не передбачена штатом, медичне забезпечення корабля покладається на помічника командира корабля, а безпосередній контроль за виконанням особовим складом корабля медичних вимог - на службових осіб медичної служби з'єднання кораблів.
Лікувально-профілактичне забезпечення особового складу корабля
336. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
До інших заходів профілактики і лікування особового складу корабля відносяться: контроль за газовим складом повітря у внутрішніх приміщеннях корабля; контроль за своєчасним очищенням повітря від шкідливих газів та вентилюванням приміщень; своєчасне надання особовому складу необхідної медичної допомоги в установленому обсязі; медичне забезпечення бойової підготовки, ремонтних, господарських робіт та інших заходів, які проводяться на кораблі; пропаганда гігієнічних знань, здорового способу життя.
337. Диспансеризація особового складу корабля проводиться відповідно до керівних документів і включає: медичний контроль за станом здоров'я особового складу; активне завчасне виявлення захворювань; вивчення умов служби та побуту особового складу корабля; виявлення факторів, які негативно впливають на здоров'я особового складу; проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.
338. Повсякденний медичний нагляд за станом здоров'я особового складу включає: надання медичної допомоги тим, хто її потребує, з реєстрацією всіх звернень в амбулаторній книзі обліку хворих; медичний контроль за фізпідготовкою; проведення медичних обстежень контрольних груп (20-30 % особового складу екіпажу корабля), вивчення стану здоров'я всього особового складу (у період підготовки корабля до походу, у плаванні, одразу ж після походу).
339. Огляди шкірних покровів та слизових оболонок особового складу проводяться перед черговим миттям з метою своєчасного виявлення захворювань шкіри та контролю за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігієни. Про результати оглядів санітарний інструктор доповідає начальникові медичної служби корабля, а якщо на кораблі немає начальника медичної служби, то помічникові командира корабля.
340. Медичним оглядам підлягають: особовий склад, який прибув на корабель з відпустки, відрядження, гауптвахти, лікувального закладу (у день прибуття на корабель); особовий склад, який постійно працює на камбузі, у пекарнях, у перукарнях, лазнях, пральнях, об'єктах водопостачання, а також санітари (раз на тиждень); особи, які потребують за станом здоров'я систематичного лікарського нагляду; особи у разі наявності епідемічних показників; особовий склад перед заступанням у наряд, призначенням на роботи на камбузі, в кают-компанії та перед відправленням на гауптвахту.
341. Особовий склад кораблів підлягає таким видам медичних обстежень: первинні (обстеження прибулого поповнення в період перебування його в карантині); чергові (перед початком зимового та літнього періодів навчання); контрольні (для осіб, які потребують лікарського нагляду, і спеціалістів, що за спеціальністю мають контакт із шкідливими або отруйними речовинами) у строки, встановлені керівними документами для проведення обстежень.
Обстеження проводяться начальником медичної служби або під його керівництвом лікарями корабля. Забезпечення прибуття особового складу для медичного обстеження покладається на безпосередніх начальників особового складу, який підлягає обстеженню.
Про результати медичного обстеження, а також про необхідність проведення оздоровчих заходів начальник медичної служби доповідає командирові корабля.
342. Офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом, підлягають диспансеризації, яка включає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, виявлення факторів, які негативно впливають на здоров'я особового складу, проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів.
343. Під час підготовки до тривалого плавання (30 діб і більше) проводиться медичний огляд усього екіпажу корабля із санацією порожнини рота, а також флюорографією органів грудної клітки, якщо з моменту попередньої флюорографії минуло більше одного року. Одночасно здійснюється медичне обстеження тих, хто його потребує.
344. Запобіжні щеплення екіпажу корабля проводяться за планом, а також у разі наявності епідемічних показників. Крім цього, особовому складу кораблів, які перебувають у районах, особливо небезпечних з епідемічної точки зору, щеплення можуть проводитися за рішенням командира з'єднання кораблів і погодженням начальника медичної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Від щеплення звільняються особи тільки за медичними протипоказаннями. Відмітки про щеплення та їхні результати записуються до медичних книг і військових квитків.
Усім новоприбулим на корабель, якщо в їх документах немає відповідних відміток, робляться необхідні щеплення.
345. Матроси та старшини, які потребують медичної допомоги, доповідають про це своїм безпосереднім начальникам і з їхнього дозволу відправляються на амбулаторне приймання, яке проводиться в час, визначений розпорядком дня. Після надання допомоги лікар записує свій висновок до медичної книжки військовослужбовця і до книги запису хворих.
346. Дозвіл на звільнення (часткове чи повне) особового складу корабля від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням дається лікарем корабля. Особи, які проходять військову службу за контрактом, за довідкою лікаря можуть залишитися для лікування вдома (у межах гарнізону за місцем дислокації корабля). Звільнення військовослужбовців від виконання службових обов'язків у зв'язку з призначенням лікування вдома та вихід на службу після хвороби оформляються наказом командира корабля.
347. Про хворих, які розміщаються в корабельному лазареті та потребують госпіталізації, і звільнених від робіт та занять начальник медичної служби доповідає старшому помічникові (помічникові) командира корабля, а також повідомляє командира бойової частини, начальника служби.
348. На стаціонарне лікування за межами корабля військовослужбовці направляються командиром корабля на підставі висновку лікаря.
Відправляючись до госпіталю, військовослужбовці повинні мати із собою медичну книжку, посвідчення особи, направлення командира корабля, необхідні особисті речі та продовольчий атестат.
Для супроводження тяжкохворих призначається фельдшер (санітарний інструктор).
349. Для ознайомлення зі станом здоров'я військовослужбовців, які перебувають на лікуванні за межами корабля, начальник медичної служби відвідує їх, отримує потрібні відомості від лікарів медичної установи, а перед виходом корабля в тривале плавання з'ясовує, хто з хворих може повернутися на корабель.
350. Кораблі забезпечуються медичним майном у пункті постійного базування відповідно до встановлених норм.
Кожне з'єднання кораблів розпорядженням начальника медичної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України прикріплюється до медичного складу, в якому визначається порядок видачі на кораблі медичного майна та лікувальних препаратів.
Зберігання, облік, звітність медичних препаратів групи "А" на кораблях здійснюються згідно з вимогами керівних документів.
Санітарно-гігієнічне та протиепідемічне забезпечення особового складу корабля
351. Кожний член екіпажу корабля повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватись правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (уживання алкоголю тощо).
352. Командири (начальники) повинні забезпечувати в підпорядкованому підрозділі додержання особовим складом правил особистої і громадської гігієни.
Додержання правил особистої гігієни включає: ранкове та вечірнє вмивання з чищенням зубів; миття рук перед прийманням їжі; своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів; щотижневе миття в лазні зі зміною натільної та постільної білизни; утримання в чистоті обмундирування та взуття.
Правила громадської гігієни включають: підтримання чистоти в кубриках, гальюнах та інших приміщеннях загального користування і на кораблі в цілому; регулярне вентилювання приміщень.
353. Для забезпечення потреб особистої та громадської гігієни, а також для приготування їжі прісна вода на кораблі подається споживачам не менше 4 разів на добу (перед прийманням їжі), а на камбуз, до буфетів офіцерського складу і мічманів, до медичних приміщень - постійно або за запитом.
Мінімальні витрати прісної води на кораблі на одну людину за добу у звичайних умовах становлять: для вмивання, приготування їжі та обробки харчових продуктів - 10 л і за вказівкою командира корабля можуть бути збільшені до 15 л; для миття посуду, банно-прального обслуговування - не менше 30 л.
Для пиття, приготування їжі, миття посуду та продуктів, які не підлягають термічній обробці, використовується тільки прісна вода.
354. Під час перебування в морі у разі нестачі прісної води на кораблі у виняткових випадках за вказівкою командира корабля для банно-прального обслуговування, а також для миття столового та камбузного посуду дозволяється використовувати забортну воду. У цьому разі прісна вода витрачається тільки для вмивання особового складу та ополіскування посуду після миття.
355. Питна вода приймається на корабель тільки після схвалення начальником медичної служби результатів аналізів, що підтверджують її доброякісність.
Насоси та шланги, призначені для подачі питної води, утримуються в чистоті. Застосування їх для інших потреб забороняється. Наконечники шлангів для води фарбуються різними кольорами і мають пояснювальні надписи: "Для пиття" (колір білий); "Для миття" (колір "шаровий"); "Забортна" (колір зелений).
Клапани, які з'єднують трубопроводи для питної води з трубопроводами води для миття та забортної води, закриваються (пломбуються) й відкриваються тільки за розпорядженням командира електромеханічної бойової частини після погодження з начальником медичної служби корабля.
Бачки, які призначені для короткочасного зберігання води, щоденно поповнюються свіжою питною водою, замикаються і перебувають під наглядом осіб чергової служби.
На підводному човні в кожному відсіку встановлюється бачок з аварійним запасом питної води, який є під наглядом командира відсіку.
Бачки з аварійним запасом питної води наповнюються свіжою водою перед кожним виходом у море, де вода замінюється в разі потреби. Її якість контролюється особами медичної служби корабля.
356. Начальник медичної служби корабля бере участь у складанні раціону харчування особового складу та здійснює щоденний контроль за отриманням продуктів згідно з нормами харчування, а також за технологією приготування їжі. Про виявлені недоліки він доповідає командирові корабля й особисто вживає заходів щодо їх усунення.
357. Безпосередньо перед прийняттям на корабель продовольства медичною службою проводиться перевірка санітарного стану приміщень, призначених для зберігання продуктів, та справності роботи систем, що обслуговують ці приміщення.
Харчові продукти, які поставляються на корабель, підлягають обов'язковому медичному контролю з метою визначення доброякісності та відповідності встановленим вимогам.
358. Під час приготування їжі необхідно контролювати закладку до котла повної норми продуктів, додержуватися правил кулінарної обробки, смакових якостей приготованої їжі та її різноманітності. Контроль за якістю продуктів покладається на начальника служби постачання та начальника медичної служби.
Камбуз та камбузний посуд утримуються в чистоті та справності.
Розкладка харчових продуктів для особового складу корабля складається помічником командира корабля (помічником командира корабля з постачання) спільно з начальником медичної служби. Як правило, після цього письмова інформація про розкладку вивішується в установлених місцях.
359. На підводних човнах за отримання, зберігання і видачу особовому складу поточного, недоторканного та аварійного запасів продовольства відповідає помічник командира підводного човна.
360. Перед походом корабля медична служба організовує бактеріологічне обстеження особового складу, який працює на камбузі, вістових тощо (на підводних човнах - усього особового складу). Під час плавання зазначені особи підлягають щотижневому медичному оглядові із записом результатів до особистих санітарних книжок. Крім того, щоденно проводиться медичний огляд камбузного наряду.
361. Приладдя для стрижки та гоління, яке є в загальному користуванні, призначається в завідування й утримується в чистоті. Після кожного користування воно знезаражується згідно з правилами санітарного нагляду за корабельними перукарнями.
362. Накопичення брудного одягу і білизни, а також просушування одягу та взуття у житлових приміщеннях забороняється.
Мокре спорядження сушиться в спеціально обладнаних приміщеннях.
Брудну білизну дозволяється зберігати в житловому приміщенні окремо від чистої у спеціальних рундуках чи мішках і тільки до чергового прання.
363. Особовий склад під час несення служби на зовнішніх постах у холодну та дощову погоду забезпечується спеціальним одягом. Веслярі шлюпок та особовий склад, призначений для виконання робіт на шлюпках, повинні мати із собою верхній одяг залежно від погоди - теплий чи дощовий.
Для виконання робіт, пов'язаних із забрудненням одягу, виконавці забезпечуються робочим або спеціальним одягом, взуттям та рукавицями.
364. У спеку на верхній палубі та всередині корабля командир може дозволити особовому складу роздягатися до пояса чи до трусів. У цьому разі військовослужбовці повинні додержуватися правил безпеки, не допускаючи зайвого перегрівання чи забруднення тіла.
365. На кораблях ведеться постійний нагляд за станом повітря в приміщеннях та своєчасністю вентиляції згідно з розписом.
Опалення регулюється за показниками термометрів, які мають бути у всіх житлових та службових приміщеннях корабля. Узимку в житлових приміщеннях підтримується температура не нижче + 18 град.C (у медичних - не нижче + 20 град.C), в інших приміщеннях - згідно з установленими нормами.
366. Підтримання нормальної епідемічної обстановки на кораблі в морі забезпечується проведенням медичних та загальних заходів. Медичні заходи виконуються медичною службою корабля. У проведенні загальних заходів головна роль належить командирам бойових частин (начальникам служб) та особовому складу корабля. Контроль за своєчасністю, повнотою та якістю проведення цих заходів покладається на медичну службу корабля.
367. Військовослужбовці повинні доповідати за підпорядкованістю про випадки виникнення інфекційних захворювань в осіб, які розміщуються з ними в одному кубрику.
У разі виявлення на кораблі інфекційного хворого начальник медичної служби корабля негайно доповідає про це командирові корабля і старшому медичному начальникові, забезпечує ізоляцію та госпіталізацію хворих, проведення дезінфекції у кубрику, спостереження за особами, які були в контакті з хворими, і посилення санітарно-гігієнічного контролю.
Банно-пральне обслуговування
368. Особовий склад корабля один раз на тиждень повинен митися в корабельній або береговій лазні та міняти натільну й постільну білизну. Коки, пекарі, хліборізи повинні щодня приймати душ.
Особовий склад, який виконує роботу, пов'язану із забрудненням тіла, повинен після закінчення роботи (зміни зі служби) митися в лазні чи під душем.
Особовому складу корабля після кожного тривалого походу виділяється час для миття в лазні та прання білизни.
369. Білизну перуть спеціально призначені особи у корабельних пральнях.
На кораблях, де немає пралень, особовий склад пере білизну самостійно у відведених для цього місцях і в час, відведений розкладом дня (добовим планом).
370. Улітку на незабруднених рейдах, якщо температура води не нижче + 18 град.C, особовому складу дозволяється купатися у морі. Висновок про санітарний стан рейду робиться начальником медичної служби корабля. Перед початком купання припиняється спуск стічної води та нечистот за борт. Під час купання лікар (фельдшер) перебуває на верхній палубі і наглядає за тими, хто перебуває у воді. Після закінчення купання в підрозділах проводиться перевірка наявності особового складу.
Розділ 9. Базування та матеріальне забезпечення кораблів
Загальні положення
371. Кораблям та суднам Військово-Морських Сил призначаються пункти базування, які являють собою ділянки узбережжя з відповідними прилеглими акваторіями і призначаються для забезпечення стоянки, постачання та відновлення боєздатності кораблів.
Пункти базування входять до складу військово-морських баз Військово-Морських Сил.
372. Військово-морська база Військово-Морських Сил (далі - військово-морська база) призначається для підтримання оперативного режиму в призначеній зоні відповідальності, посилення охорони морського державного кордону України, забезпечення розгортання і повернення кораблів до пунктів базування, здійснення оборони пунктів базування, конвоїв та поодиноких транспортів на переході морем, а також бойового, технічного, тилового, медичного та морально-психологічного забезпечення з'єднань, кораблів та військових частин Військово-Морських Сил.
373. Командир військово-морської бази підпорядковується Головнокомандувачеві Військово-Морських Сил Збройних Сил України і є старшим морським начальником у зоні відповідальності військово-морської бази. Командирові військово-морської бази підпорядковуються командири з'єднань кораблів та командири кораблів (суден), які дислокуються у пунктах базування військово-морської бази, і, як старшому морському начальникові, - інші командири з'єднань кораблів та командири кораблів (суден), які постійно або тимчасово перебувають у зоні відповідальності військово-морської бази.
374. Особовий склад кораблів, які дислокуються у пунктах базування військово-морської бази, дозволяється залучати до виконання робіт на березі тільки з дозволу командира з'єднання кораблів.
375. Основними завданнями військово-морської бази в частині, що стосується матеріального забезпечення кораблів та суден, є:
утримання складів, сховищ зброї і боєприпасів, організація їх охорони та оборони;
накопичення, зберігання та розосередження всіх видів запасів озброєння, військової техніки та майна;
поповнення запасів матеріально-технічних засобів на кораблях та суднах Військово-Морських Сил;
здійснення поточного судноремонту та усунення окремих пошкоджень кораблів та суден Військово-Морських Сил;
утримання портових споруд, систем водо- та електропостачання кораблів та суден, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та території військових містечок.
376. Для матеріального забезпечення кораблів та суден Військово-Морських Сил до складу військово-морської бази входять такі частини та підрозділи (крім частин та підрозділів бойового забезпечення):
технічного забезпечення (бази озброєння, бази ремонту і зберігання засобів зв'язку, радіотехнічних засобів; об'єднані склади озброєння та майна, інженерні склади, судноремонтні майстерні);
тилового забезпечення (склади тилу, тилові частини з транспортними підрозділами);
медичного забезпечення (лазарети та медичні пункти).
До складу військово-морської бази також може входити дивізіон кораблів, які будуються та ремонтуються. Він призначається для організації: утримання екіпажів кораблів; технічного супроводження будівництва й ремонту кораблів та передачі їх до складу Військово-Морських Сил у встановлені терміни; забезпечення кораблів усіма видами постачання; підготовки екіпажів кораблів, забезпечення проведення випробувань кораблів.
377. В окремих пунктах базування створюються берегові бази.
Берегова база пункту базування у разі наявності виробничих фондів, відповідного устаткування, обладнання та штатних підрозділів може виконувати крім завдань матеріального забезпечення також такі завдання: підготовка і забезпечення постачання на кораблі зброї, боєприпасів, шкіперського та технічного майна; зберігання та підготовка до заміни акумуляторних батарей підводних човнів; забезпечення навігаційного ремонту кораблів; забезпечення перезарядження вогнегасними речовинами корабельних станцій та засобів гасіння пожежі; проведення метрологічних перевірок та регулювання пристроїв різного призначення; проведення водолазних робіт з підводними частинами корпусів кораблів, гребними гвинтами тощо.
378. Командири берегових баз безпосередньо підпорядковуються командирові військово-морської бази, а у спеціальному відношенні (за видами забезпечення) - відповідним начальникам управлінь, відділів та служб Головного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
379. Порядок базування, тилового, технічного та медичного забезпечення кораблів та суден у пункті базування військово-морської бази визначає Положення про пункт базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яке затверджує Головнокомандувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Розміщення особового складу корабля в приміщеннях берегової бази
380. План розміщення особового складу в приміщеннях берегової бази та перелік обладнання приміщень складається командиром берегової бази і погоджується з командиром з'єднання кораблів.
Для розміщення особового складу кораблів у приміщеннях берегової бази використовуються тільки обладнані приміщення.
381. За стан приміщень берегової бази, які призначені для розміщення особового складу корабля, зберігання інвентарю та внутрішній порядок у них, а також за організацію несення чергової служби відповідає командир корабля.
382. Перед виходом корабля в море всі зайняті приміщення здаються відповідальним особам берегової бази, замикаються та опечатуються сургучевою печаткою корабля. Ключі від приміщень передаються на зберігання відповідальній особі, яка прийняла приміщення.
У разі виходу корабля у море на тривалий термін обмундирування та особисті речі екіпажу акуратно укладаються у валізи і здаються до комори берегової бази.
383. У тому разі, коли корабель змушений терміново покинути пункт базування на тривалий термін, а особовий склад не зміг підготувати приміщення до здавання, командир берегової бази вживає заходів для наведення в приміщеннях порядку, перевірки наявності обладнання та інвентарю, їх опечатування та охорони.
384. Особовий склад корабля, який розміщується у приміщеннях берегової бази, повинен виконувати вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і вимоги осіб чергової служби берегової бази.
Про всі випадки пошкодження обладнання необхідно доповідати відповідним службам берегової бази для вжиття відповідних заходів.
385. Якщо в разі виходу корабля у море частина особового складу залишається на березі (хворі тощо), то списки осіб, які залишилися, подаються старшому начальникові пункту базування. Серед тих, хто залишається, призначається старший, вони переводяться до іншого приміщення і переходять, якщо не прийнято іншого рішення, у тимчасове підпорядкування старшого начальника пункту базування.
386. У випадку оголошення бойової тривоги в пункті базування особовий склад кораблів, розміщений у приміщеннях берегової бази, прибуває на свої кораблі. У випадку оголошення навчальної тривоги в пункті базування дозволяється залишати одну зміну днювальних у приміщеннях, закріплених за особовим складом корабля.
Поповнення запасів корабля
387. Командир корабля перед поверненням до пункту базування зобов'язаний завчасно подати через командира з'єднання кораблів заявки на поповнення корабельних запасів, які розглядаються флагманськими спеціалістами штабу з'єднання кораблів за своєю номенклатурою і подаються до відповідних органів матеріального забезпечення.
У разі одночасного поповнення запасами великої кількості кораблів, начальником штабу з'єднання кораблів визначається черговість їхнього матеріального забезпечення.
388. Кораблю, який перебуває на забезпеченні (обслуговуванні) безпосередньо у службах Військово-Морських Сил, усі види матеріально-технічного забезпечення доставляються транспортними засобами цих служб. Кораблям, які перебувають на забезпеченні берегової бази, запаси тилової номенклатури та морської інженерної служби доставляються транспортними засобами берегової бази.
Командир корабля зобов'язаний ужити заходів щодо забезпечення прийняття кораблем матеріальних засобів у найкоротші терміни.
389. Відділи (підрозділи) забезпечення пункту базування (берегової бази) повинні мати чіткий розклад роботи, в якому зазначається час приймання службових осіб з кораблів, які базуються. Необхідно запобігати утворенню черг під час оформлення документів або отримання вантажу. У відділах (підрозділах) забезпечення на видному місці мають вивішуватися зразки оформлення заявок, актів та інших документів.
390. Тимчасове базування кораблів, передислокованих з інших пунктів базування, здійснюється за наказом Головнокомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Кораблі, які базуються тимчасово, постачаються всіма видами забезпечення нарівні з кораблями, що базуються постійно.
Частина 3
Повсякденна служба корабля
Розділ 10. Корабельний розпорядок дня
391. Типовий тижневий розпорядок дня розробляється штабом з'єднання кораблів з урахуванням умов базування кораблів з'єднання, особливостей клімату та пори року і затверджується командиром з'єднання кораблів.
Корабельний розпорядок дня складається старшим помічником (помічником) командира корабля з урахуванням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та заходів, зазначених у типовому тижневому розпорядку дня, і затверджується командиром корабля. Основною метою розробки корабельного розпорядку дня є забезпечення найбільш успішного виконання завдань, покладених на корабель, з урахуванням особливостей служби та життєдіяльності особового складу.
392. У корабельному розпорядку дня передбачається час для: ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового і вечірнього туалету; підіймання прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України; проведення навчань, підготовки до них; інструктажу та розводу добового наряду; зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед прийманням їжі, харчування, обслуговування озброєння та технічних засобів корабля; гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо й перегляду телепередач; приймання хворих у медичній службі; приймання командуванням військовослужбовців з особистих питань; відвідування військовослужбовців; особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки та восьмигодинного сну.
393. Усі дії особового складу корабля, зазначені в корабельному розпорядку дня, виконуються за командами чергового корабля (у разі розміщення на березі - чергового команди) точно в призначений час без попередньої доповіді начальникові.
394. Якщо в добовому плані корабля не зазначено час для приготування корабля до бою та походу або збору особового складу, то ніхто, крім командира корабля або старшого помічника (помічника) командира корабля (за наказом командира корабля), не має права віддавати розпорядження черговому корабля (вахтовому офіцерові) на приготування корабля до бою та походу, оголошувати сигнал "Великий збір" або збирати увесь особовий склад корабля у вказаному місці.
395. Офіцери, мічмани та старшини, які проходять військову службу за контрактом, повинні прибувати на корабель або до казарми берегової бази за 30 хвилин до підняття прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
396. Після закінчення вечірніх заходів на кораблі проводиться провітрювання та прибирання приміщень.
Люки, двері та горловини приводяться в положення, яке зазначене в інструкції про утримання корабля в нічний час.
397. Під час стоянки корабля на швартовах (якорі, бочці) у пункті базування вечірня перевірка проводиться щоденно. Керівництво проведенням вечірньої перевірки здійснюється черговим корабля (черговим казарми).
Вечірня перевірка на кораблі починається у час, визначений розпорядком дня. За командою "Малий збір" особовий склад шикується в бойових частинах та службах корабля.
Перевірка проводиться старшинами команд (черговими бойових частин і служб). За сигналом "Слухайте всі" та командою чергового корабля (чергового казарми) "Почати перевірку в підрозділах" і після сигналу "Виконавчий" старшини команд або особи, що їх заміщують, виходять із строю. На початку перевірки призначений старшина команди називає прізвища військовослужбовців, зарахованих наказом Міністра оборони України до складу екіпажу корабля навічно, на що командир відповідного відділення голосно та урочисто відповідає: "(Військове звання й прізвище) поліг як герой у бою за волю і незалежність Вітчизни".
Після цього старшини команд починають перевірку особового складу за списками. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: "Я". За відсутніх відповідають командири відділень, називаючи дійсну причину відсутності підлеглого, наприклад, "На вахті", "У відпустці".
398. Результати вечірньої перевірки в підрозділах доповідаються черговому корабля (черговому казарми).
Черговий корабля, прийнявши доповіді, оголошує добовий план на наступну добу та список тих, хто заступає в наряд, після чого подається сигнал "Слухайте всі" й команда "Розійтись". За сигналом "Виконавчий" особовий склад розходиться.
Черговий корабля (черговий казарми) результати вечірньої перевірки доповідає командирові корабля або особі, яка його заміщає, а також черговому з'єднання кораблів.
399. У вихідні та святкові дні час від підняття прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України й до відбою призначається для проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів.
У вільний час матроси та старшини строкової служби можуть відпочивати або займатися особистими справами, крім військовослужбовців, які залучені до виконання службових обов'язків.
У передвихідні та передсвяткові дні дозволяється закінчувати культурно-масові та інші заходи, а у вихідні і святкові дні - здійснювати підйом особового складу на годину пізніше ніж у робочі дні.
400. Особовому складу дозволяється лягати в ліжка після 22-ї години. За командою "Відбій" усі матроси та старшини строкової служби, вільні від служби, повинні перебувати в ліжках.
Розділ 11. Утримання корабля
Корабельні завідування
401. Зброя, боєприпаси, технічні засоби, обладнання, засоби забезпечення живучості, корпусні конструкції, верхня палуба, надбудова, приміщення корабля, відгородження, цистерни, погреби, арсенали, прилади, майно, запасні частини, інструменти, пристрої тощо призначаються в завідування осіб, визначених згідно з розписом із завідувань, огляду та перевірки зброї і технічних засобів.
Розпис із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів складається з особливою ретельністю. На кораблі не повинно бути жодної безгосподарної речі.
402. За утримання зброї і технічних засобів бойової частини (служби) відповідає командир бойової частини (начальник служби), а у підрозділах бойових частин (служб) - командири і старшини цих підрозділів.
У тому разі, коли технічні засоби належать до завідування й обслуговуються особовим складом однієї бойової частини (служби), а використовуються для потреб інших бойових частин (служб), то командири останніх подають запит на їх використання командирові бойової частини (начальникові служби), до завідування підпорядкованого особового складу якого належать технічні засоби.
403. У бойових частинах (службах) ведуться загальні відомості обліку (книги обліку), в яких зазначаються прізвища осіб, до завідування яких належать зброя, боєприпаси, технічні засоби, корпусні конструкції, пристрої, засоби забезпечення живучості корабля та захисту особового складу корабля, запасні частини, інструмент, пристосування тощо.
Облік здійснюється в підрозділах (групах, батареях, командах, відділеннях).
Загальна відомість обліку (книга обліку) затверджується командиром бойової частини, начальником служби.
Командири бойових частин і начальники служб повинні контролювати правильність заповнення загальних відомостей обліку (книг обліку), які ведуться в бойових частинах і службах, а також їх відповідність корабельному розпису із завідувань, огляду і перевірки зброї та технічних засобів.