Про затвердження Методики визначення нормативу витрат на виплати страховим посередникам

Відповідно до підпункту 14.1.125-1 пункту 14.1 статті 14, абзацу третього підпункту 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України , пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" , пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070 , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Затвердити Методику визначення нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що додається.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг разом з департаментом юридичного забезпечення подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Управлінню забезпечення діяльності Голови та членів Комісії забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Максимчук О.В.

1. Ця Методика визначає порядок розрахунку страховиками нормативу витрат на виплати страховим посередникам.

2. Ця Методика застосовується відповідно до підпункту 14.1.125-1 пункту 14.1 статті 14 та абзацу третього підпункту 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України для регулювання відносин, що виникають у сфері оподаткування страховиків - платників податку на прибуток підприємств.

Встановлення розміру виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування у розмірі, що перевищує норматив витрат на виплати страховим посередникам, визначений у цій Методиці, не є порушенням страховиком вимог, встановлених цією Методикою.

3. Базою для розрахунку нормативу витрат страховика на виплати (винагороди) страховим посередникам та іншим особам (далі - база для розрахунку нормативу витрат) є сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиком протягом звітного (податкового) періоду за договорами страхування та перестрахування, зменшена на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), одержаних (нарахованих) страховиком протягом звітного (податкового) періоду за договорами перестрахування.

4. Норматив витрат страховика на виплати страховим посередникам (далі - норматив витрат) за звітний (податковий) період розраховується за формулою

де

НВ - норматив витрат за звітний (податковий) період;

Бі - база для розрахунку нормативу витрат за і-м видом страхування;

Hі - норматив витрат на ведення справи страховика за і-м видом страхування на останню звітну (податкову) дату;

N - кількість видів страхування, за якими страховик протягом звітного (податкового) періоду здійснював страхову діяльність;

i - вид страхування, за яким страховик протягом звітного (податкового) періоду здійснював страхову діяльність;

І - інвестиційний дохід страховика, одержаний (нарахований) протягом звітного (податкового) періоду, який визначається:

для страховиків, що здійснюють діяльність за видами страхування іншими, ніж страхування життя, як дохід, отриманий страховиком від інвестування коштів страхових резервів у прийнятні активи відповідно до законодавства, а саме:

проценти, нараховані страховику за звітний (податковий) період на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, за вирахуванням податків, зборів та платежів;

дивіденди, нараховані страховику за акціями, за вирахуванням податків, зборів та платежів;

дохід, нарахований страховику за державними цінними паперами, за вирахуванням податків, зборів та платежів;

для страховиків, що здійснюють страхування життя, як частка інвестиційного доходу, отриманого від розміщення коштів резервів із страхування життя, у розмірі граничних витрат страховика на ведення справи щодо інвестиційного доходу відповідно до законодавства.

5. Розмір нормативу витрат на ведення справи за видами страхування визначається:

1) за видами добровільного страхування - максимальна гранична частка нормативних витрат на ведення справи у страховому тарифі, розрахована страховиком відповідно до законодавства та зазначена ним у правилах страхування, що зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України або Нацкомфінпослуг. Якщо правилами страхування не встановлено розміру нормативних витрат на ведення справи, він визначається у розмірі 20 відсотків;

2) за видами обов’язкового страхування - гранично допустиме значення нормативу витрат на ведення страхової справи як складової частини страхового тарифу, визначене законодавством.

6. Для розрахунку різниці, зазначеної в абзаці третьому підпункту 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України , необхідно загальну суму виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування за всіма видами страхування за звітний (податковий) період зменшити на суму нормативу витрат, розраховану згідно з пунктом 4 цієї Методики, за такий звітний (податковий) період.