V. Вимоги до технологічного обладнання
1. Загальні вимоги
1.1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ДСТУ ГОСТу 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495, та цим Правилам.
1.2. Виробниче обладнання повинно бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.
1.3. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з вимогами ГОСТу 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету з управління якістю продукції СРСР від 6 червня 1991 року № 807.
1.4. Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.
1.5. Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговуючого персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
1.6. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТу 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженму постановою Держстандарту СРСР від 30 жовтня 1981 року № 4772.
1.7. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
1.8. Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримувала випадкові навантаження з боку обслуговуючого персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.
1.9. Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись у закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.
Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для відкриття або зняття кожного огородження вручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.
1.10. Органи управління обладнання повинні бути поза огородженнями і забезпечувати можливість швидкого і зручного користування ними. Органи управління (кнопки, рукоятки та ін.) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м при роботі стоячи і 0,6-1,2 м при роботі сидячи та забезпечувати легкий доступ до них. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції згідно з вимогами ГОСТу 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТу 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100.
1.11. Апарати, машини, транспортери та інше обладнання, які обслуговуються декількома працівниками або мають значну довжину, повинні мати пусковий пристрій тільки в одному місці на пульті управління. Машини, агрегати, апарати, які мають декілька робочих місць, повинні мати звукову і світлову сигналізацію, яка попереджає про пуск обладнання. Пристрої для зупинення обладнання повинні бути на всіх робочих місцях.
1.12. Управління машинами, апаратами і агрегатами повинно бути механізовано і, як правило, кнопковим. Допускається педальне управління за умови забезпечення зручної пози працівника.
1.13. Обладнання повинно мати органи управління, які виключають можливість їх мимовільного пуску і забезпечують легку і зручну зупинку згідно з вимогами ГОСТу 12.4.040-78 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 5 квітня 1978 року № 950.
1.14. Обладнання, під час роботи якого викидаються шкідливі речовини (гази, пил та ін.), повинно мати укриття та пристрої для підключення до місцевої або загальної системи вентиляції або мати вмонтовані пилозбірники.
1.15. Очищення місцевих пилоочисних пристроїв повинно проводитись регулярно за графіком, який забезпечує нормальну роботу вентиляції.
1.16. Обладнання зі значним теплоутворенням повинно забезпечуватись пристроями, які обмежують виділення конвекційного і променевого тепла в робоче приміщення (герметизація, теплоізоляція, екранування, відведення тепла), згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 "Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги", затвердженого наказом Держстандарту України від 27 грудня 2007 року № 394. При цьому поверхня ізоляції не повинна перевищувати 43 °С згідно з ДСТУ ЕN 13202-2002.
1.17. Гарячі неробочі поверхні обладнання, а також паро- та трубопроводи, доторкання до яких може спричинити опіки, повинні бути покриті теплоізоляцією.
1.18. Кріплення шлангів до пульверизаторів і трубопроводів повинно виключати зривання шлангів.
1.19. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і має відповідати вимогам ГОСТу 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99.
1.20. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ДСТУ ГОСТу 12.1.012:2008 "Вібраційна безпека. Загальні вимоги", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 листопада 2008 року № 322, та ДСН 3.3.6.039-99.
1.21. Зовнішнє оформлення обладнання та пристроїв повинно відповідати вимогам технічної естетики із забезпеченням безпеки і зручності в роботі.
1.22. Рухомі частини обладнання необхідно виділяти іншим кольором, ніж основний колір обладнання.
1.23. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигнал про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки).
1.24. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 2 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 2 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.
2. Вимоги до окремих видів обладнання
2.1. Преси електрогідравлічні вирубні.
Пуск пресів необхідно виконувати лише двома руками одночасно з метою запобігання травмуванню.
При роботі пресів не повинно бути здвоєння ходів (мимовільного опускання ударника).
Робоча поверхня вирубувальних пресів повинна бути гладкою, без вибоїн і тріщин.
2.2. Розкрійні стрічкові машини.
Машина повинна бути обладнана пристроєм, який регулюється по висоті настилу і запобігає попаданню рук працюючого під стрічковий ніж.
Машина повинна бути обладнана автоматичним уловлювачем стрічкового ножа у випадку його розриву.
Механізм заточування ножа повинен мати захисне огородження і бути обладнаним місцевою витяжною вентиляцією з пилозбірником.
Для зберігання і транспортування ножових полотен повинні застосовуватись спеціальні футляри.
2.3. Електрозакрійні машини.
Машина повинна бути обладнана запобіжним пристроєм, який регулюється по висоті настилу і запобігає попаданню рук працівника під ніж.
2.4. Паперорізальні машини.
Лезо ножа у верхньому положенні не повинно виступати нижче підошви притискної балки.
Ніж повинен бути надійно закріплений всіма болтами в основу пресової балки.
Пуск машини необхідно здійснювати тільки двома руками одночасно з метою запобігання травмуванню.
2.5. Картонорізальні машини і машини для розкрою шкіри на ремені і стрічки.
Дискові ножі повинні бути огороджені щитками.
2.6. Машини для вирівнювання по товщині і двоїння деталей.
На транспортуючих валках повинні бути запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання пальців рук між валками.
2.7. Машини для спускання країв деталей.
Машина повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією для збору і видалення пилу і відходів.
2.8. Машини для нанесення клею на деталі.
Валки, що обертаються, повинні бути огороджені з метою запобігання травми рук працівника.
2.9. Машини для пофарбування країв деталей.
Машина для пофарбування країв деталей в пачках повинна бути обладнана фільтром для очищення повітря, що видаляється з розпилювальної камери.
2.10. Преси для тиснення і дублювання деталей.
Пуск преса необхідно виконувати одночасно двома руками з метою запобігання їх травмуванню.
Преси повинні бути обладнані огородженням з електроблокуванням для захисту працівника від столу, що автоматично рухається.
2.11. Машини для загинання країв деталей паралельним способом.
Піднімання і опускання плити необхідно здійснювати під час подачі каретки в робочу зону до упору.
2.12. Преси і машини для формування деталей чемоданів.
Пуск пресів і машин необхідно здійснювати лише двома руками одночасно з метою запобігання травмуванню.
2.13. Установки для зварювання деталей у високочастотному електричному полі.
З метою захисту працюючих від електромагнітного поля в установках повинен бути екран з автоматичним блокуванням, що забезпечує подання високочастотної напруги тільки при повному опусканні екрана.
Пуск установки повинен здійснюватись тільки двома руками одночасно з метою запобігання травмуванню.
Напруга і щільність потоку електромагнітних полів на робочому місці і в місцях можливого перебування персоналу не повинна перевищувати граничнодопустимих значень згідно з ГОСТом 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 29 листопада 1984 року № 4034, ДСН 3.3.096-2002.
2.14. Швейні машини.
На всіх універсальних швейних машинах повинні бути встановлені запобіжники від проколу пальців голкою.
Ниткопротягувачі машин, що далеко виступають від корпусу машини у бік працівника, повинні бути огороджені скобами.
Ротаційний ниткопротягувач необхідно закривати огородженням.
Робочі столи швейних машин повинні мати рівну і гладку поверхню.
Човниковий пристрій на машинах з циліндричною платформою повинен закриватись щитком.
Ремінна передача від електропривода до головки швейної машини (у зоні над кришкою промстолу) повинна бути огороджена.
Швейні машини повинні бути обладнані пристроєм для надійної фіксації головки машини у відкинутому положенні.
Головки швейних машин необхідно встановлювати на еластичних прокладках, закріплених до промстолу.
На педалях промстолів повинні бути укріплені гумові килимки.
Кріплення електропривода до промстолу повинно здійснюватись через гумові шайби-вставки.
На ніжках промстолів повинні бути башмаки з віброгасильного матеріалу.
2.15. Універсальні преси для пробивання отворів і встановлення фурнітури в деталях і виробах.
При роботі пресів не повинні допускатись мимовільне опускання пуансона і здвоєння ходів.
Преси повинні бути обладнані пристроєм для збору відходів при пробиванні отворів у деталях.
2.16. Напівавтомати для встановлення кріпильної фурнітури (заклепки, кнопки та ін.).
При роботі напівавтоматів не повинно бути мимовільного опускання пуансона і здвоєння ходів.
Ударний механізм повинен бути огороджений з метою унеможливлення доступу рук у небезпечну зону.
2.17. Напівавтомати для встановлення фурнітури на клямерах без попереднього пробивання отворів.
Пуск напівавтоматів повинен здійснюватись тільки двома руками одночасно з метою запобігання травмуванню.
2.18. Дротошвейні машини.
Скобоформуючий механізм повинен бути з обмежувачем, що унеможливлює попадання рук у небезпечну зону.
2.19. Машини для перетягування рукавичної шкіри.
Зона завантаження шкіри повинна бути обладнана огородженням, що унеможливлює попадання рук працюючого в небезпечну зону.
VI. Вимоги з безпеки під час використання хімічних речовин
6.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і фарбників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
6.2. Лаки та розчинники, готові до використання, апретура і клеї повинні супроводжуватись повною і чіткою інформацією щодо хімічного складу. Застосування лаків, розчинників, клеїв невідомого походження та з невідомими вибухопожежонебезпечними властивостями не дозволяється.
6.3. На тарі повинно бути чітке позначення назви фарбника і хімікату, концентрації розчину та символу небезпеки.
6.4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватись у чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.
VII. Вимоги з безпеки під час зберігання і транспортування матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції
7.1. Матеріали, напівфабрикати та готова продукція повинні зберігатись на спеціально виділених і обладнаних для цієї мети складах.
7.2. Розміщення і зберігання матеріалів повинно здійснюватись відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де повинно бути зазначено, яка сировина та матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
7.3. Синтетичні матеріали, які є джерелами електростатичних полів, повинні зберігатись на металевих підставках із заземленням, величина опору якого не повинна перевищувати 100 Ом згідно з ГОСТом 12.4.124-83.
7.4. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватись відповідними піднімальними транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями залежно від габаритів, ваги і призначення (піднімальні крани, електрокари, електротали, транспортери, візки та інші засоби малої механізації) згідно з вимогами ГОСТу 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 23 березня 1976 року № 670.
7.5. Переміщення вантажів підлоговим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТу 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 29 квітня 1980 року № 1973.
7.6. Переміщення та зберігання різаків на дільниці розкрою повинно здійснюватись у спеціальних ящиках-контейнерах, які виключають їх випадання. На комплекті різаків повинно бути чітке позначення номера.
7.7. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування і укладання. Головний прохід складу повинен бути шириною не менше 2 м і розташований в напрямку до зовнішніх дверей.
Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини завантаженого візка плюс 1 м. Ширина проходів між рядами укладених коробок, рулонних матеріалів, кіп повинна бути не менше 1 м.
7.8. Висота укладки кіп, коробок та рулонних матеріалів не повинна перевищувати при ручному укладанні 1,5 м, на піддони - 2 м.
7.9. Похилі трапи для ручної укладки кіп, коробок та рулонних матеріалів повинні мати ширину не менше 1 м і поперекові перекладини для ніг. Трапи повинні бути міцними і перевірятись не менше двох разів на місяць.
7.10. Для піднімання працівників на стелажі повинні бути драбини з гумовими або гострими металевими кінчиками внизу і гачками наверху або іншими пристосуваннями.
7.11. Висота стелажа визначається залежно від навантаження, яке допустиме для перекриттів складських приміщень, а також виду пакування і маси одного місця.
7.12. Клеї, лаки, розчинники, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах з припливно-витяжною вентиляцією.
7.13. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів, наприклад, розчинників з кислотами та окислювачами, не дозволяється. Зберігання хімікатів поза складами і спеціально виділеними для зберігання місцями не допускається.
7.14. Бочки і бутилі з легкозаймистими речовинами (бензин, спирт, керосин, нітролаки тощо) і тару із-під них необхідно зберігати в приміщеннях, обладнаних відповідно до вимог щодо вибухонебезпечних приміщень.
7.15. Бутилі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами повинні бути щільно закупорені і розміщені в корзинах або ящиках з міцними ручками.
7.16. На робочому місці повинно зберігатися не більше 1/2 змінного запасу фарби та клею.
7.17. Наповнення тари рідкими хімікатами та їх зливання повинні бути механізовані з метою унеможливлення опіку рук.
7.18. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистих рідин повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори, інші захисні пристосування та засоби пожежогасіння.
7.19. Промислові відходи повинні зберігатись спресованими в кіпах або закритих ємностях, окремо від матеріалів для протирання і промаслених ганчірок.
7.20. Збір промислових відходів і матеріалу для протирання (промаслених ганчірок) повинен здійснюватись в окремі ємності. З метою виключення мимовільного займання не допускається скидати промаслені ганчірки в ємності для збору промислових відходів.
7.21. Складування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції повинно виконуватись на відстані не менше 1 м від опалювальної системи і нагрівальних приладів.
7.22. При складуванні матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції повинен бути передбачений вільний доступ до засобів пожежогасіння.