Про затвердження Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі

11.2. Облік виробництва оліфи і сикативу ведеться за натуральною вагою, а відповідність їх вимогам нормативної документації підтверджується аналізами лабораторії.

Здавання на склад готової оліфи оформляється актом за формою N 15 на основі записів у книзі відважувань.

11.3. Дані з виробництва сикативу, повністю використаного на одному і тому самому підприємстві, включаються у виробничий звіт оліфоварного цеху (форма N 30, додаток 38) (далі - звіт за формою N 30), починаючи з початкової сировини і матеріалів, і цей сикатив до складу готової продукції не включається. Звіт за формою N 30 складають на паперових носіях або в електронному вигляді.

Якщо ж сикатив частково призначений для реалізації, то він включається до складу готової продукції (у кількості, призначеній до реалізації). Оформлення виробництва і здавання цього сикативу на склад проводяться актом за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді. Про виробництво сикативу, що належить до реалізації, складається окремий виробничий звіт за формою N 30.

11.4. Зачищення баків з олією в оліфоварному цеху проводиться у міру їх звільнення в порядку, указаному в пунктах 1.48, 1.49 цього Порядку.

Баковий відстій, що утворився в баках оліфоварного цеху, повертається на склад заводу або передається для подальшої переробки. Ця передача оформляється актом за формою N 15, або лімітно-забірною карткою за формою N 20, або типовою формою N М-8 на паперових носіях або в електронному вигляді.

11.5. У кінці місяця в цеху проводиться інвентаризація сировини, і на основі актів інвентаризації за формою N 17, облікових даних про кількість сировини, що надійшла, і основних матеріалів, виробленої продукції і отриманих зворотних виробничих відходів складається виробничий звіт за формою N 30.

Сировина і матеріали, що містяться в напівфабрикатах оліфоварного цеху, відображаються в актах інвентаризації в кількостях, відповідних рецептурним нормам.

12.1. Олійно-жирові підприємства приймають у переробку давальницьку сировину: олійне насіння, олію, саломас та іншу жирову сировину, що поставляється на умовах взаємної домовленості сільськогосподарськими підприємствами, хлібоприймальними пунктами, фермерськими господарствами, торговими, комерційними та іншими підприємствами і організаціями (далі - замовники).

12.2. Давальницьку сировину супроводжує і здає на підприємство представник замовника, маючи відповідну товарно-транспортну накладну. Від кожної партії давальницької сировини відбирається проба згідно з вимогами чинного законодавства і проводиться аналіз якісних показників, які реєструються в лабораторному журналі. Потім сировина надходить на ваги для зважування і оформлення приймання. Дані зважування вагар реєструє в книзі відважувань за формою N 2 (додаток 2) (далі - книга відважувань за формою N 2) і в супровідному документі, підтверджуючи цей запис своїм підписом.

Облік операцій у книзі відважувань за формою N 2 ведуть на паперових носіях або в електронному вигляді.

12.3. При надходженні олійної сировини від постачальників (замовників) уповноважена особа (лаборант, вагар, тощо) виписує на кожну партію ярлик-пробу (форма N 1) (додаток 1 до цього Порядку) (далі - ярлик-проба за формою N 1), в якій заповнює пункти 1-7. Дані про переважування (пункт 7) заповнюються з книги відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (форма N 2) (додаток 21 до цього Порядку), та засвідчуються підписом вагаря. Лаборант відбирає пробу та після визначення показників якості заповнює пункт 8, підписує ярлик-пробу і передає до відділу обліку. Ярлик-проба за формою N 1 оформлюється у паперовому або електронному вигляді.

12.4. У разі надходження давальницької сировини залізницею або водним транспортом її реєстрація ведеться в книзі реєстрації вантажів, що прибули залізницею або водним шляхом (форма N 8) (додаток 8 до цього Порядку), яку ведуть на паперових носіях або в електронному вигляді. При надходженні насіння на підприємство складається акт приймання олійного насіння, що надійшло від постачальників (форма N 9) (додаток 9 до цього Порядку), на паперових носіях або в електронному вигляді.

12.5. Щодня приймальник складає звіт про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4) (додаток 4 до цього Порядку) (далі - звіт за формою N 4) на паперових носіях або в електронному вигляді, включаючи давальницьку, і передає його до бухгалтерії в установлений строк. Оскільки давальницька сировина при прийманні на склад знеособлюється, то окремий звіт за формою N 4 про рух давальницького насіння не складається, а всі операції включаються до загального звіту.

Передача насіння зі складу у виробництво оформляється актом внутрішнього пересування олійного насіння за формою N 10, який складають на паперових носіях або в електронному вигляді.

Ярлик-проба за формою N 1 із заповненими показниками є підставою для занесення даних про якість давальницького насіння в квитанцію за формою N 5, яку складають на паперових носіях або в електронному вигляді.

Відділ обліку сировини (або бухгалтер з обліку сировини) кожного ранку приймає від лабораторії, авто- та залізничних вагарів оригінали первинних документів: ярлик-проба, товарно-транспортні накладні та інші супровідні документи на прийняте олійне насіння за минулу добу. Проводять перевірку на відповідність первинних документів фактичним даним інформаційної системи, формують квитанції на приймання до переробки давальницького олійного насіння і на видачу належної олієпродукції за формою N 5 та передають для подальшого обліку разом з усіма первинними документами.

Квитанції за формою N 5 формуються окремо для кожного замовника у трьох примірниках. Один примірник передається замовнику, а два примірники залишаються на підприємстві для обліку.

У квитанції за формою N 5 проставляються маса прийнятого насіння і його якість, належна до видачі замовнику готова основна та побічна (супутня) продукція і розмір оплати послуг за переробку давальницької сировини в грошовому або натуральному вираженні.

Оформлену квитанцію за формою N 5 підписують начальник сировинного відділу та бухгалтер.

На основі квитанцій за формою N 5 бухгалтерія складає реєстр квитанцій за формою N 6, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді, на прийняте до переробки давальницьке олійне насіння в двох примірниках за матеріально відповідальними особами за підписами відповідального приймальника і бухгалтера. Один примірник реєстру залишається в бухгалтерії і є основою для подальших бухгалтерських записів, другий передається матеріально відповідальній особі.

Кількісно-якісні показники з цього реєстру заносяться до книги кількісно-якісного обліку за формою N 12 на паперових носіях або в електронному вигляді.

Реєстр за формою N 6 є підставою для розрахунків з індивідуальними замовниками, а також для складання актів виконаних робіт. Для розрахунків із замовниками - юридичними особами додатково до реєстру ведуться особові картки на кожного замовника на паперових носіях або в електронному вигляді.

12.6. За узгодженням замовника і переробника якість олійної сировини нижче обмежувальних норм не є бракувальним фактором за умови подальшого доведення такої сировини до стандартних якісних показників.

12.7. Якщо переробляється олійне насіння з високим кислотним числом олії, то за домовленістю сторін проводиться його рафінація. Якщо рафінація не проводилася, а кислотне число олії, що видана замовнику, менше, ніж у прийнятому насінні, то сторонами визначається розмір додаткової оплати за підвищення якості виробленої олії.

12.8. Облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.

12.9. Порядок обліку давальницької сировини визначається наказом керівника підприємства згідно з обліковою політикою на початок року.

12.10. Давальницька сировина і продукція з неї зберігаються та переробляються разом з продукцією і сировиною, купованою самим підприємством та одержаною з інших джерел.

12.11. При надходженні олійного насіння приймання насіння і розрахунок готової продукції ведуться за заліковою масою.

Залікова маса олійного насіння - це фізична маса олійного насіння, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від базисних норм вмісту вологи та сміттєвої домішки в олійному насінні, що зазначені у нормативному документі (ДСТУ) на відповідне олійне насіння.

Залікова маса для всього олійного насіння, крім льону-довгунця, визначається за формулою

де З - залікова маса насіння, т;

Ф - фізична маса насіння, т;

Вф - фактична вологість, %;

Сф - фактичні сміттєві домішки, %;

Вб - базисна вологість, %;

Сб - базисні сміттєві домішки, %.

Базисні показники для насіння соняшнику наведені в ДСТУ 4694:2006 "Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови".

Приймання насіння льону-довгунця ведеться за заліковою масою, яка визначається за формулою

де З - залікова маса насіння, т;

Ф - фізична маса насіння, т;

Вф - фактична вологість, %;

Сф - фактичні сміттєві домішки, %;

Вб - базисна вологість, %;

Модф - фактичні олійні домішки, %.

Якщо один із показників якості (вологість або вміст сміттєвих домішок) дорівнює або нижчий за базисний показник, то при розрахунку залікової ваги цей показник не враховується.

12.12. Відпуск продукції проводиться під розписку представника замовника за наявності договору про переробку давальницького насіння, квитанції, довіреності і документа, що засвідчує особистість одержувача. У всіх примірниках квитанції приймальник розписується про відпуск продукції і ставиться штамп "Продукція видана".

Якщо відпуск олійно-жирової продукції замовнику відбувається не в момент приймання від нього в переробку сировини, а в різний час, то відпуск готової продукції оформляється наказом (додаток 39) з указівкою в ньому: "За давальницькими операціями". У квитанції за формою N 5 у цьому разі в рядках "Продукцію отримав" і "Продукцію видав" робиться відмітка: "Видача зроблена за наказом N __", а на звороті квитанції вказується кількість виданої і кількість залишків продукції.

12.13. Для розрахунків із замовником на підприємствах на кожного замовника ведуться картки обліку розрахунків із замовниками (форма N 6а) (додаток 7 до цього Порядку), в яких відображаються: отримана від них сировина, належна за розрахунком і фактично відпущена готова основна і побічна (супутня) продукція та залишок продукції, що належить до видачі. Картки обліку розрахунків із замовниками ведуться на паперових носіях або в електронному вигляді.

12.14. Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, зберігається також на складах підприємства разом з усією іншою продукцією.

За підсумками місяця начальник виробництва (уповноважена особа) складає додаток до виробничого звіту за формою N 23 - довідку про переробку олійного насіння та виробництво готової продукції (додаток 27а до цього Порядку) у перерахунку на залікову вагу.

За підсумками місяця бухгалтерія складає акт виконаних робіт з переробки давальницького олійного насіння та звіт про рух давальницького олійного насіння (додаток 44 до цього Порядку).

Довідка про переробку олійного насіння та виробництво готової продукції є підставою для складання акта виконаних робіт з переробки давальницької олійної сировини, звіту про рух давальницького олійного насіння та проведення розрахунків із замовниками за переробку давальницького олійного насіння згідно з умовами договору на поставку олійної сировини.

Зазначені документи є підставою для ведення бухгалтерського обліку, розрахунку собівартості готової продукції, визначення виручки і результатів від реалізації при переробці давальницької сировини.

12.15. Давальницьку жирову сировину (олію, саломас, тваринні жири тощо) супроводить і здає на підприємство представник замовника, маючи відповідну товарно-транспортну накладну.

12.16. Давальницька сировина, що надійшла, оформляється прибутковим ордером приймання жирової сировини (форма N 18, додаток 21) після зважування згідно з книгою відважувань за формою N 2 і книгою реєстрації вантажів, що прибули залізницею і водним транспортом (форма N 8, додаток 8). У разі розходження між графами 9 і 10 у формі N 8 і графами 6 і 9 у книзі відважувань за формою N 2 складається окремий акт приймання жирової сировини за формою N 18а (додаток 22). Дані відважувань відмічаються в документах постачальника, і сировина оприбутковується на склад.

На основі прибуткових ордерів давальницька сировина разом з купованою сировиною включається до звіту за формою N 4, який складають на паперових носіях або в електронному вигляді.

12.17. Відпуск давальницької жирової сировини зі зливної станції на рафінацію, гідрогенізацію, виробництво маргаринової продукції, майонезу проводиться за лімітно-забірною карткою за формою N 20 або типовою формою N М-8. Облік руху давальницької і купованої сировини на олійно-зливній станції враховується спільно.

Одночасно з прибутковим ордером у п'яти примірниках виписується квитанція на приймання в переробку давальницької жирової сировини (олії, саломасу та іншої). У квитанції вказуються кількість і якість давальницької сировини, яка надійшла, перелік і кількість продукції, що видається замовнику, розмір оплати послуг за переробку в грошовому або в натуральному виразі (сировиною або готовою продукцією).

Оформлена квитанція підписується начальником олійно-зливної станції і бухгалтером, три її примірники передаються замовнику, а два залишаються на підприємстві.

12.18. Відпуск продукції проводиться під розписку представника замовника при пред'явленні договору про переробку давальницької жирової сировини (олії, саломасу та іншої), квитанції, довіреності і документа, що засвідчує особу представника замовника. У всіх примірниках квитанції приймальник розписується про відпущення продукції і ставиться штамп: "Продукція видана". Якщо відпуск олійно-жирової продукції замовникам відбувається не в момент приймання від нього в переробку сировини, а в різний час, то відпуск готової продукції оформляється наказом (додаток 39) з указівкою в ньому: "За давальницькими операціями". У цьому разі у квитанції робиться відмітка: "Видача зроблена за наказом N ___", а на звороті квитанції зазначається кількість виданої продукції і продукції, що залишилася.

13.1. Транспортні засоби для транспортування олії повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил для підприємств, які виробляють рослинні олії, ДСП 4.4.4.090-2002.

Згідно з вимогами вищезазначених санітарних правил перевезення харчових олій повинно здійснюватися у залізничних та автомобільних цистернах, призначених для перевезення олій та відповідно промаркованих.

13.2. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення продовольчої продукції, повинні мати санітарний паспорт установленого зразка, виданий установою Держсанепідемслужби на відповідному виді транспорту.

Перед наливанням олії залізничні та автомобільні цистерни повинні оброблятися на промивно-пропарювальному пункті з метою:

усунення з цистерн залишків раніше залитої олії;

промивки та пропарювання цистерн;

висушування цистерн;

збирання продуктів зачистки та промивних вод у спеціальні ємності.

13.3. Факт проведення санітарної обробки транспортного засобу посвідчується довідкою встановленого зразка. Довідка надається установою, що здійснює санітарну обробку транспортного засобу.

13.4. Перед завантаженням транспортних цистерн олією фахівець лабораторії, відповідальний за якість та безпеку даної партії продукції, перевіряє санітарний паспорт та довідку про санітарну обробку транспортного засобу. Крім того, представник лабораторії та робітник, який обслуговує бакове господарство підприємства, особисто перевіряють транспортний засіб, а саме: придатність цистерн для перевезення олії; санітарний стан цистерн; відсутність запаху у цистернах; справність кришки та зливного механізму цистерн.

13.5. Після перевірки стану транспортних цистерн відповідальний представник лабораторії приймає рішення щодо заливання олії у транспортний засіб, що обов'язково фіксується у журналі, сторінки якого повинні бути пронумеровані із зазначенням кількості сторінок в кінці журналу, прошнуровані, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою підприємства. Відповідальний представник лабораторії записує до журналу дані санітарного паспорта на транспортний засіб, дату, час відвантаження продукції, номер партії, масу нетто і засвідчує своїм підписом.

13.6. З кожної транспортної одиниці після її завантаження олією вищезазначеною відповідальною особою лабораторії підприємства проводиться відбирання двох проб олії згідно з вимогами ДСТУ 4349:2004 "Олії. Методи відбирання проб", а транспортний засіб опломбовується.

Одна проба олії направляється в акредитовану лабораторію підприємства для визначення показників якості та безпеки, а друга проба (контрольна) опломбовується і зберігається в окремому спеціальному приміщенні лабораторії.

13.7. При відвантажуванні олії на експорт залежно від умов контракту приймання транспортних засобів, їх завантаження олією, відбирання проб та опломбовування транспортного засобу можуть здійснюватися у присутності відповідального представника сюрвеєрської компанії, лабораторія якої акредитована за вимогами Міжнародної федерації асоціацій з торгівлі оліями, олієнасінням та жирами (FOSFA - The Federation of Oils, Seeds and Fats Associations). У цьому випадку контрольні проби олії від кожної транспортної одиниці відбираються у подвійній кількості, одна частина з яких направляється у вищезазначену лабораторію, а друга залишається на підприємстві. Проби опломбовуються печаткою лабораторії сюрвеєрської компанії.

13.8. Перевізнику надаються такі документи: посвідчення якості (декларація виробника); сертифікат відповідності; фітосанітарний сертифікат; сертифікат походження; товарно-транспортна накладна; копія договору (або витяг).

14.1. Якщо за результатами випробувань лабораторії олійно-жирового підприємства - одержувача олійної сировини будуть виявлені розбіжності в якості олійної сировини понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач вживає таких заходів:

протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі (телеграма, телефонограма, факсограма з їх обов'язковою реєстрацією у реєстраційній книзі) викликає представників власника олійної сировини, підприємства-відправника за місцем відвантаження олійної сировини;

забезпечує цілісність зберігання олійної сировини та незмінність її якості до вирішення спірних питань в опломбованій місткості або в нерозвантаженому транспортному засобі.

За письмовим погодженням з підприємством-відправником зберігання олійної сировини можливе без розвантаження транспорту або із розвантаженням. Розвантаження проводиться в опломбовану місткість (силос, склад тощо), що забезпечує незмінність маси олійної сировини та її якості, та складається акт про розвантаження спірної партії олійної сировини, який повинен містити відомості про:

час і місце складання цього акта;

дату надходження олійної сировини, найменування підприємства-відправника (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця - відправника) та власника олійної сировини;

прізвища та посади осіб, що присутні під час перевантаження олійної сировини в місткість для зберігання;

короткий опис технічного стану місткості, в яку розвантажують спірну партію олійної сировини;

вид та масу олійної сировини;

номер та дату договору на поставку олійної сировини та транспортної накладної;

вид і номер транспортного засобу;

реквізити документа, що засвідчує якість олійної сировини, якісні показники олійної сировини за даним документом;

якісні показники олійної сировини даної партії за даними лабораторії підприємства-одержувача;

кількість пломб та опис відтисків на пломбах.

14.2. Представники власника олійної сировини, підприємства-відправника терміново (протягом доби) повинні повідомити про участь у спільному визначенні якості спірної партії.

14.3. Із представників власника олійної сировини, підприємства-відправника разом з представником підприємства-одержувача створюють комісію для спільного визначення якості спірної партії олійної сировини.

14.4. Комісія проводить обстеження транспортного засобу або місткості, де зберігається спірна партія олійної сировини, та перевіряє наявність пломб. Наявність пломб на нижніх люках залізничних вагонів обов'язкова.

14.5. За відсутності порушень вимог щодо зберігання спірної партії проводиться відбір проби відповідно до вимог нормативних документів. Виділені проби пломбуються, забезпечуються етикетками з підписами осіб, які брали участь у відборі. Відбір проби оформляється актом відбору проби сировини, що надійшла (форма N 19) (додаток 23 до цього Порядку). Акт відбору проби сировини, що надійшла, підписується всіма членами комісії. Відібрані і опломбовані проби надаються заінтересованим сторонам. У лабораторії підприємства-одержувача комісією проводиться визначення якості однієї з виділених проб.

14.6. За результатами спільного визначення якості олійної сировини складається акт про фактичну якість спірної партії (пункт 14.17 цього розділу), який є підставою для підтвердження або заміни документа про якість олійної сировини, що надійшла від підприємства-відправника. Акт про фактичну якість спірної партії повинен бути оформлений у день визначення якості.

На зворотному боці заміненого документа про якість робиться запис: "Замість Посвідчення про якість (сертифіката якості) ______________ від "___"______ 20__ року N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", який затверджується підписом відповідальної особи та печаткою підприємства-власника олійної сировини.

14.7. Спірна партія олійної сировини у кількісно-якісному обліку оприбутковується підприємством-одержувачем та списується з обліку підприємством-відправником за результатами спільного визначення якості у разі виявлення розбіжностей понад норму допустимих відхилень.

14.8. У випадку, коли за результатами спільного визначення якості сторони не можуть дійти згоди про фактичну якість партії (її відповідність вимогам нормативних документів, вимогам договору на поставку сировини), комісією складається акт, де вказано причини, з яких сторони не дійшли згоди, та приймається рішення про арбітражне визначення якості спірної партії олійної сировини.

14.9. У разі незабезпечення підприємством-одержувачем відокремленого, кількісного і якісного зберігання спірної партії олійна сировина оприбутковується згідно з документом, що засвідчує якість олійної сировини.

14.10. У разі неприбуття представників власника олійної сировини, підприємства-відправника в обумовлені строки (не пізніше наступного дня з моменту одержання повідомлення, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в одному населеному пункті, або протягом двох днів, якщо підприємство-відправник та підприємство-одержувач розміщені в різних населених пунктах), оприбуткування олійної сировини проводиться за якісними показниками, визначеними лабораторією підприємства-одержувача.

14.11. У разі неприбуття представника підприємства-відправника спільне визначення якості спірної партії олійної сировини не проводиться.

14.12. Визначення якості спірної партії при надходженні олійної сировини із супровідними документами, що засвідчують якість олійної сировини за домовленістю, проводиться акредитованою лабораторією.

14.13. Якщо одна із сторін не згодна з результатами арбітражного визначення якості, проведеного акредитованою лабораторією, проба з актом відбору проби сировини, що надійшла, направляється для визначення якості олійної сировини в Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції.

14.14. Відбір проб для всіх спірних чи арбітражних визначень проводиться комісією в присутності заінтересованих сторін (в тому числі за дорученням) згідно з вимогами чинних стандартів масою, яка дозволяє сформувати проби для усіх заінтересованих сторін та забезпечити всі етапи арбітражу.

Проби пакуються в тару, яка гарантує незмінність якості, опломбовується та засвідчуються підписами членів комісії.

14.15. Відбір проб оформляється актом відбору проб (форма N 19) (додаток 23 до цього Порядку), у якому повинно бути вказано:

час і місце складання акта, найменування підприємства - одержувача олійної сировини;

прізвища та посади осіб, що брали участь у відборі проб;

нормативний документ, згідно з яким проведено відбір проб;

вид та масу олійної сировини;

вид, номер транспортного засобу та дату надходження вантажу;

дату відправлення, найменування підприємства-відправника (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця - відправника), найменування (прізвище, ім'я, по батькові) власника олійної сировини;

номер транспортного документа;

вид, номер, дату, ким видано документ, що засвідчує якість олійної сировини;

найменування підприємства - одержувача;

для затареної продукції - кількість місць і масу;

загальну масу відібраної проби, кількість виділених проб та масу кожної;

вид пакування проб, чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах) опломбовані проби;

наявність етикетки, що містить дані, які передбачені стандартами або технічними умовами;

мету відбору проби та її направлення;

інші додаткові дані, які включаються до цього акта з метою докладнішої характеристики проби;

підписи осіб, які засвідчують факт відбору проб.

14.16. Відібрані проби повинні зберігатися усіма заінтересованими сторонами до остаточного вирішення спірних питань про якість партії.

14.17. За результатами спільного визначення якості олійної сировини в день її визначення складається акт про фактичну якість спірної партії.

В акті про фактичну якість спірної партії зазначаються:

час і місце складання акта, найменування підприємства-одержувача;

прізвища та посади осіб, що брали участь у спільному визначенні якості олійної сировини, місце їх роботи;

вид та масу олійної сировини;

номер та дату договору на поставку олійної сировини та транспортної накладної;

вид і номер транспортного засобу;

реквізити документа, що засвідчує якість олійної сировини;

дату відправлення, найменування підприємства-відправника (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця - відправника), найменування (прізвище, ім'я, по батькові) власника олійної сировини;

дату надходження олійної сировини;

для готової продукції - найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) виробника, кількість місць;

умови зберігання олійної сировини на складі підприємства-одержувача до оформлення цього акта;

стан місткості зберігання олійної сировини на момент її огляду;

для готової продукції - вид, стан тари на момент огляду, відповідність маркування тари та інші дані;

наявність пломб;

результати спільного визначення якості з посиланням на стандарт;

висновок за результатами спільного визначення якості, в якому зазначаються: відомості про якість партії, розбіжності між показниками спільного визначення та показниками якості, зазначеними у документах про якість, виданих при відвантаженні партії олійної сировини;

підтвердження документів про якість підприємства-відправника;

місце направлення проб, у разі коли сторони вважають за необхідне провести арбітражне визначення якості спірної партії.

Книга відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги, призначена для реєстрації зважування всіх вантажів, що надійшли і вивозяться через автомобільні ваги. При масовому надходженні олійного насіння і наявності для нього окремих автоваг ця книга вводиться для зважування олійного насіння окремо від інших вантажів.

Книга ведеться вагарем автомобільних вагів. Вагар вносить до книги проти кожного відваження всі передбачені показники. У графі 5 наводиться номер супровідного документа постачальника.

Чергові вагарі розписуються про здавання і приймання зміни в кінці останнього запису за кожною зміною. Книга зберігається у ваговому приміщенні під замком.

Книга відважувань реєструється в бухгалтерії (з указівкою кількості аркушів у ній) і видається під розписку вагареві.

Після заповнення всіх аркушів книга здається до архіву, де зберігається протягом певного (встановленого) терміну зберігання архівних документів.

Сторінки в книзі повинні бути пронумеровані, книга - прошнурована, скріплена підписами керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Приймання насіння від здавальників за держзакупівлею оформляється приймальною квитанцією і ярликом-пробою (форма N 1).

Бланки приймальних квитанцій олієзаводи отримують від хлібоприймальних пунктів, до плану яких зараховується олійне насіння.

Усі квитанції на прийняте олійне насіння групуються за здавальниками і заносяться до переліку з підбиттям підсумку в ньому за кожним здавальником.

На кожний вид культур, що надійшли, щодня складається окремий перелік у двох примірниках, які підписуються бухгалтером і приймальником. Графи 12-20 переліку заповнюються бухгалтерією. У кінці переліку підбиваються загальні підсумки за вагою і відсотковими числами і наводиться середній відсоток сміття і вологи, обчислений шляхом ділення підсумку відсоткових чисел (графи 7, 9 і 11) на відповідну вагу прийнятого олійного насіння.

Графи "центнеровідсоток" заповнюються в цілих числах без десяткових знаків.

Загальні підсумки за день за графами 4, 6, 7, 8, 9 записуються до книги кількісно-якісного обліку (форма N 12).

Дані графи 5 відображають показник для розрахунків зі здавальниками за прийняте від них олійне насіння і для представлення звітності за державним планом заготівель. Розрахунок залікової ваги здійснюється бухгалтерією.

Звіт про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів складається завідувачем складу та іншими матеріально відповідальними особами на всі види сировини (олійної і жирової), готової продукції (олії, оліфи, саломасу, маргарину, майонезу, мила та ін.), попутної продукції (шроту, макухи, фосфатидів, соапстоків та ін.) і виробничих відходів (технічний жир тощо) щодня на основі прибуткових і видаткових документів не пізніше наступного дня і здається до бухгалтерії.

Лімітно-забірні картки (форма N 20 або типова форма N М-8) додаються до звіту за останній день місяця (або в міру їх заповнення).

Звіт за формою N 4 заповнюється у двох примірниках, з яких один примірник з долученням до нього всіх прибутково-видаткових документів здається до бухгалтерії, а другий залишається у завідувача складу або іншої матеріально відповідальної особи.