6.4.10 Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт необхідно користуватися шлангами, довжина яких не перевищує 30 м, під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках за письмовим дозволом особи, яка затвердила наряд-допуск на виконання робіт).
6.4.11 Транспортування, зберігання та експлуатацію газових балонів необхідно здійснювати відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.
6.4.12 Не дозволяється проводити ремонт пальників, різаків, вентилів балонів та іншої апаратури на робочому місці газозварників.
Несправна апаратура повинна ремонтуватися у спеціалізованій майстерні.
6.5 Вимоги безпеки під час заливання легкоплавкими металами та масами
6.5.1 Заливання металами та масами (оловом, свинцем тощо) слід проводити відповідно до експлуатаційної документації та цих Правил.
6.5.2 Під час заливання металу або маси працівники повинні одягати захисні окуляри та рукавички і бути обережними.
6.5.3 Плавлення металу та мас повинно проводитися у витяжних шафах.
6.5.4 У приміщеннях для заливання металами та масами необхідно передбачити відокремлену витяжну вентиляцію для видалення шкідливих речовин, що утворюються.
6.6 Вимоги безпеки під час нанесення покриттів
6.6.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання робіт з нанесення металевих покриттів повинна відповідати вимогам державного стандарту "ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.008-75), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.6.2 Біля кожної ванни повинна бути дерев'яна решітка шириною не менше 0,6 м.
6.6.3 Приміщення повинні бути обладнані загальною припливною вентиляцією, а кожна ванна та полірувальний круг (верстат) обладнуються місцевою витяжною вентиляцією.
6.6.4 Електропроводка, освітлювальна арматура та електродвигуни повинні бути у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ПУЕ.
6.6.5 Розчинення отруйних речовин необхідно проводити у витяжній шафі.
6.6.6 Перед установкою на верстаті полірувальні круги перевіряються на наявність марки підприємства-виготівника та відмітки про випробування. Випробовування проводяться на розрив відповідно до нормативної документації.
6.6.7 Кожний полірувальний круг повинен мати огорожу. Не дозволяється застосування чавунних огорож.
6.7 Вимоги безпеки під час фарбування
6.7.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання фарбувальних робіт повинні відповідати вимогам державного стандарту "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82). Изменения: 1983; 1984; 1990" (ГОСТ 12.3.005-75), а також "Правил и норм техники безопасности, пожарной безопасности производственной санитарии для окрасочных цехов", затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 05.08.74 (НАОП 1.4.10-1.13-74), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.
6.7.2 Фарбувальні роботи повинні проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
6.7.3. Фарбувальні та сушильні цехи (відділення) обладнуються автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-6:2010.
( Підпункт 6.7.3 пункту 6.7 глави 6 в редакції Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій N 1185 від 10.09.2012 )
6.7.4 Конструкції огорожі приміщення фарбувального цеху, відділення для заготівлі фарб та приготування лакофарбових матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості згідно з ВНТП 05-92 та державних будівельних норм Пожежної безпеки об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88, введених в дію 01.05.2003 (ДБН В.1.1-7-2002).
6.7.5 Розміри фарбувального цеху (відділення) повинні бути достатніми для розташування трамвайного вагона або тролейбуса. Відстань від бокової та торцевої поверхні кузова рухомого складу до стін фарбувального цеху повинна бути не менше ніж 2,0 м.
У випадку розміщення у фарбувальному цеху (відділенні) декількох трамвайних вагонів або тролейбусів відстань між двома суміжними кузовами повинна бути не менш ніж 2,5 м у нових та реконструйованих будівлях, а в існуючих - не менш ніж 1,5 м.
6.7.6 Фарбувальний цех (відділення) повинен бути обладнаний системами водопроводу та центрального опалення, що дозволяють регулювати температуру повітря.
Температура поверхні нагрівальних приладів систем центрального опалення у виробничих приміщеннях повинна бути на 20 відсотків нижче температури самозаймання речовин, які знаходяться у приміщенні.
6.7.7 Фарбувальний цех (відділення) необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни і при ввімкненій вентиляції.
6.7.8 Стіни фарбувального цеху (відділення) облицьовуються на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, що легко очищується.
6.7.9 Приготування фарб та фарбувальні роботи дозволяється виконувати тільки з увімкненою вентиляцією.
6.7.10 Вентиляційне обладнання та повітропроводи припливних та витяжних систем повинні бути заземлені.
6.7.11 Відділення для приготування лакофарбових матеріалів та заготівлі фарб слід розташовувати в ізольованих приміщеннях з природним освітленням та самостійним входом.
6.7.12 Запас лакофарбових матеріалів у відділенні необхідно зберігати в закритій тарі, і він не повинен перевищувати змінної потреби.
6.7.13 Не дозволяється у відділенні для приготування фарб проводити будь-які інші роботи.
6.7.14 Перемішувати або приготовляти лакофарбові матеріали чи розчини необхідно із застосуванням ЗІЗ (захисні окуляри, засоби захисту органів дихання тощо).
6.7.15 Припливно-витяжна вентиляція відділення для заготівлі фарб повинна забезпечувати 12-кратний повітрообмін за годину.
6.7.16 Сушильне приміщення повинне бути відокремлене від фарбувального цеху (відділення) та мати відокремлену припливно-витяжну вентиляцію.
6.7.17 Обладнання для фарбування повинно бути попередньо випробувано.
Не дозволяється виконувати фарбувальні роботи в разі несправності повітряних резервуарів, повітропроводів (шлангів), фарбувальних пультів та відсутності пломб на манометрах.
6.7.18 Під час фарбування необхідно керуватися інструкцією з експлуатації електростатичного обладнання відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).
6.7.19 Робота з фарботерками дозволяється працівникам, які мають відповідну кваліфікацію.
Під час роботи фарботерки необхідно додержуватись таких вимог:
- завантажувати сировину в мішалки, очищати фарботерки та мішалки, а також завантажувати пігменти необхідно із застосовуванням відповідних ЗІЗ та респіраторів;
- не дозволяється під час роботи фарботерки поправляти пальцями фарбу на вальцях.
6.7.20 Під час зняття старої фарби, а також зняття фарби з використанням лужних паст працівникам необхідно застосовувати відповідні ЗІЗ.
6.7.21 Роботи із застосуванням лужних паст повинні виконуватися під контролем відповідальної особи.
6.7.22 Фарбування всередині кузова рухомого складу необхідно проводити тільки з відчиненими дверима, вікнами, люками.
6.7.23 Переміщення кузовів рухомого складу між ділянками фарбувального цеху (відділення) повинно здійснюватися спеціальною лебідкою, яка повинна бути випробуваною.
6.7.24 Електропроводка, освітлювальна арматура та інше електрообладнання на фарбувальній дільниці повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
6.7.25 У приміщеннях для фарбування вагонів повинні застосовуватися інвентарні драбини та інвентарні підмостки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.
6.7.26 Не дозволяється під час проведення фарбувальних робіт застосовувати відкритий вогонь та проводити інші роботи, при виконанні яких утворюються іскри.
Не дозволяється захаращувати проходи, підходи до робочих місць та засобів пожежогасіння.
6.7.27 Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувального цеху (відділення).
6.7.28 Обтиральні матеріали (ганчір'я) після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.
6.7.29 Не дозволяється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщеннях для фарбування.
6.8 Вимоги безпеки під час виконання шиномонтажних робіт у тролейбусному депо
6.8.1 Організація та обладнання робочих місць у тролейбусному депо для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.004-85. Изменения: 01.07.95 (Россия)" (ГОСТ 12.1.004-91), "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности. Изменения: 1982; 1987; 1992" (ГОСТ 12.2.010-75), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.8.2 Шиномонтажні роботи в тролейбусному депо повинні проводитися на спеціально відведеній дільниці, яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з експлуатаційною документацією.
6.8.3 Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря з камери повинно бути повністю випущене.
Для випуску повітря колесо слід класти випуклістю диска догори та відкручувати золотники тільки через отвір у диску.
6.8.4 Під час огляду та ремонту шин слід користуватися справними пристроями та інструментом (пневматичним, гідравлічним або ручним борторозширювачем, ножем, щупом, гачком, шилом, розпірками, кільцями тощо).
Перед оглядом шини необхідно переконатись у тому, що інструмент (пристрій) встановлено міцно і він не може зісковзнути.
6.8.5 Вилучати сторонні предмети з шини необхідно викруткою або кліщами.
Не дозволяється застосовувати для цієї мети ножі.
6.8.6 Монтажу підлягають тільки справні, відповідні за розміром та типом шини, камери, стрічки ободів, ободи, бортові та замкові кільця.
6.8.7 Не дозволяється монтаж шин на колеса тролейбусів, які за призначенням не підходять для даного типу тролейбусів.
6.8.8 Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту диска, бортового і замкового кілець, клинків бездискових коліс, а також шини та камери.
6.8.9 Перед монтажем шини працівник повинен:
- оглянути диск колеса, щоб упевнитися у відсутності на ньому тріщин та інших дефектів;
- перевірити стан замкового кільця;
- перевірити камеру шини в місцях її вулканізації;
- перевірити стан вентиля.
6.8.10 Робота з надівання шини на диск уручну повинна проводитися двома працівниками.
6.8.11 Установлення пружинного замкового кільця повинно виконуватися за допомогою спеціальної лопатки.
Не дозволяється застосовувати для цього кувалду (молоток).
6.8.12 Накачування камер повинно проводитися із застосуванням запобіжної огорожі - клітки.
Під час накачування камери працівник повинен вести постійне спостереження:
- за манометром, щоб не допустити перевищення тиску у шині понад встановлену норму;
- за станом замкового кільця, яке повинно рівномірно ввійти в паз диска врівень з кромкою бортового кільця.
6.8.13 Шланг, який подає стиснуте повітря, повинен бути забезпечений спеціальним наконечником, що забезпечує натиск на голку золотника для вільного надходження повітря до камери.
6.8.14 Манометри, які контролюють тиск у шинах під час накачування, повинні бути опломбовані та мати позначку (маркування) відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.
6.8.15 Не дозволяється проводити монтаж шини, якщо:
- диск або обід колеса мають тріщину або інші дефекти;
- замкове кільце неправильно вигнуте, нещільно прилягає або встановлюється з великим зусиллям;
- вулканізація покришки чи камери виконана з дефектами;
- нещільно закріплений у камері вентиль;
- не відремонтовано місце пошкодження.
6.8.16 На робочому місці дозволяється зберігати бензин, мастила, легкозаймисті та горючі рідини в кількості, що не перевищує змінної потреби.
6.8.17 Приміщення вулканізаційної дільниці повинне бути обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією. Вулканізаційне обладнання має бути забезпечене місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
6.8.18 Підлога навкруги вулканізаційного апарата та випробовувальної ванни повинна бути покрита дерев'яними решітками.
6.8.19 Не дозволяється у приміщенні, де наноситься гумовий клей, застосовувати відкритий вогонь, а також проводити заточку інструментів, очищати металевими скребачками різні предмети, поверхні та проводити інші роботи, які можуть викликати появу іскор.
6.8.20 Гумовий клей та бензин необхідно зберігати у металевій шафі з витяжкою.
6.8.21 Столи для нанесення клею повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.8.22 Наносити клей на внутрішні поверхні шини необхідно спеціальними пристроями.
6.8.23 Для нанесення клею вручну слід застосовувати щітку, ручка якої повинна мати пристрій, який захищає руку від забруднення.
6.8.24 Огляд та видалення місцевих пошкоджень шин необхідно проводити на спеціальному пристрої.
6.8.25 Перед видаленням пошкоджених ділянок необхідно оглянути шину та витягти цвяхи, скалки скла та інші сторонні предмети.
6.8.26 Місця пошкоджень шини видаляють тільки за допомогою спеціальних ножів.
6.8.27 Ножі для видалення пошкоджених ділянок та обрізки країв манжетів перед застосуванням необхідно змочувати водою.
6.8.28 Неробоча частина ножа на верстатах, що застосовуються для видалення скосів країв манжетів, повинна бути огороджена.
Під час виконання операцій вручну необхідно застосовувати спеціальну болванку із закругленим верхом.
6.8.29 Під час обрізання гуми вручну лезо ножа слід пересувати від руки, в якій затискують матеріал.
6.8.30 Ручне заточування ножів повинно проводитися на брусках, заправлених у дерев'яну колодку із зручною ручкою.
6.8.31 Обрізки гуми слід складати у спеціальний металевий ящик.
6.8.32 До початку роботи на верстаті для підготовки поверхні шини необхідно переконатися у повній справності пристрою для надання шорсткості шини та ввімкнути витяжку.
6.8.33 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні (надання шорсткості) у працівника повинні бути застебнуті рукава.
6.8.34 Під час надання шорсткості на місцях пошкоджень робота щіткою повинна виконуватись без зусиль.
6.8.35 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні шини (для надання шорсткості) працівник повинен застосовувати окуляри для захисту очей від пилу.
6.8.36 Надання шорсткості внутрішній поверхні шини повинно проводитися на спеціальному стенді або верстаті з механічною розпіркою бортів.
6.8.37 Розширення бортів шини повинно проводитися за допомогою борторозширювача.
6.8.38 Пластирі і манжети слід розміщувати на полицях, зроблених з металевої сітки.
6.8.39 Розшарування шини для виготовлення манжетів слід проводити на спеціальному верстаті.
6.9 Вимоги безпеки під час виконання оббивальних робіт
6.9.1 Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з технологічною документацією.
6.9.2 Кожне робоче місце повинне бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
6.9.3 Робочі місця, біля яких утворюються відходи виробництва, повинні бути обладнані засобами для їх складування.
Не дозволяється складування та зберігання відходів і запасних частин на підлозі біля робочого місця.
6.9.4 Не дозволяється у приміщенні оббивальної майстерні:
- зберігати вогненебезпечні та вибухонебезпечні матеріали;
- тримати запаси матеріалів та інших виробів у кількості, яка перевищує змінну потребу;
- палити та користуватися відкритим вогнем.
6.9.5 Під час ручного шиття необхідно застосовувати наперсток або інші пристрої, що виключають отримання травм.
6.9.6 Перед початком робіт на швейній машинці з електричним приводом необхідно перевірити наявність і стан заземлювальних пристроїв, роботу на холостому ході, наявність огороджень, правильність установлення і надійність кріплення голок.
6.9.7 Не дозволяється при роботі на швейній машинці:
- торкатися рухомих частин машини, що працює;
- відкривати і знімати запобіжні пристрої, огородження;
- класти ножиці та інші предмети біля частин машини, що обертаються.
6.9.8 Заходи пожежної безпеки приміщень в оббивальній майстерні повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
6.10 Вимоги безпеки під час виконання акумуляторних робіт
6.10.1 Організація та обладнання робочих місць з ремонту і зарядження акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та цих Правил.
6.10.2 Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з нормативно-технологічною документацією.
6.10.3 Акумуляторне приміщення повинне мати відокремлені дільниці для ремонту акумуляторів, заряджання акумуляторів та приготування електроліту.
6.10.4 Двері акумуляторного приміщення повинні відчинятися назовні та замикатися автоматично замками, які відчиняються зсередини без ключа.
6.10.5 На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити заборонено".
Двері акумуляторного приміщення повинні бути постійно зачинені.
6.10.6 Підлога в акумуляторному приміщенні повинна бути кислотостійкою, покрита ізольованими гумовими килимками.
У приміщеннях кислотних акумуляторних батарей стіни, стеля, двері, віконні рами, металеві конструкції, стелажі тощо повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні системи повинні фарбуватися із зовнішньої та внутрішньої сторін.
6.10.7 Приміщення для зарядного устаткування, зарядження та ремонту акумуляторів повинні бути сухими, чистими, теплими і мати вентиляцію.
6.10.8 Стіни приміщення для лужних акумуляторних батарей необхідно фарбувати стійкими до лугів фарбами.
6.10.9 Приміщення для акумуляторних батарей повинні облаштовуватись припливно-витяжною вентиляцією, установленою таким чином, щоб забір загазованого повітря здійснювався як з верхньої, так і з нижньої його частини. Для видалення загазованого повітря повітропроводи повинні бути автономними.
6.10.10 Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна вмикатися перед початком заряджання акумуляторних батарей і вимикатися не раніше як через 1,5 години після закінчення заряджання.
Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при вентиляції, що не працює.
6.10.11 Опалення акумуляторного приміщення повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 і виконуватись за допомогою калориферів, розміщених за його межами, і подачею повітря в повітропроводи. Дозволяється використовувати парове або водяне опалення, але тільки суцільно звареними трубами без кранів і вентилів.
Температура в акумуляторному приміщенні повинна бути не менше +10 град.С.
6.10.12 Освітлення акумуляторних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 і мати герметичну арматуру, а світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Вимикачі повинні розміщуватись за межами приміщення. Для живлення застосовують проводи в оболонці, стійкі до кислот та лугів.
6.10.13 Відстань від стелажів до стін повинна бути не менше 0,8 м, ширина проходів між ними - не менше 1 м.
6.10.14 Для переміщення акумуляторних батарей територією та в приміщеннях депо необхідно застосовувати спеціальні візки або платформи, які виключають можливість падіння батарей.
6.10.15 Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно застосовувати пристрої (захопи) і додержуватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.
6.10.16 Кислота повинна зберігатися в скляних бутлях з добре підігнаними гніздами та пробками.
6.10.17 Транспортування кислот дозволяється тільки в скляних бутлях, установлених у спеціальну тару.
6.10.18 Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які унеможливлюють падіння бутлів, а також перевозити міцно закріпленими на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.
Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.
6.10.19 Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, без зайвих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.
6.10.20 Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.
Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.
6.10.21 Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядки, повинні з'єднуватися між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння.
Не дозволяється з'єднувати наконечники акумуляторних батарей проводом "закруткою".
Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від'єднання їх повинно проводитися тільки в разі вимкнутого зарядного устаткування.
6.10.22 Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
Не дозволяється перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням.
Зарядка акумуляторних батарей повинна проводитися тільки при відкритих пробках акумуляторних батарей і працюючій витяжній вентиляції.
6.10.23 Сушіння пластин повинно виконуватись у спеціально закритих шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.10.24 Не дозволяється під час проведення акумуляторних робіт:
- входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
- виконувати роботи з вимкнутою або несправною вентиляцією;
- користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
- зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі із сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини. Їх необхідно зберігати в спеціальному приміщенні;
- сумісне зберігання та зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні;
- перебувати в приміщенні для зарядки акумуляторних батарей стороннім особам.
6.10.25 Плавлення свинцю і заповнення ним форм під час відливання деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.10.26 Розбирати пластини акумуляторних батарей можна тільки після їх промивання.
6.10.27 Під час приготування кислотного електроліту необхідно дотримуватися таких вимог:
- змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою тільки в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо);
- у разі змішування кислоти з водою заливати кислоту у воду тонким струменем з невеликої посудини ємністю 1-2 л;
- не дозволяється заливати воду в кислоту та переливати кислоту вручну;
- працівники повинні застосовувати відповідні ЗІЗ.
6.10.28 Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо). Розлиту кислоту необхідно нейтралізувати 5%-ним розчином соди, а луг - розчином борної кислоти.
6.10.29 Не дозволяється в акумуляторному приміщенні:
- застосовувати будь-які машини (генератори, електродвигуни тощо), прилади і пристрої, робота яких може супроводжуватися виникненням іскри;
- зберігати речовини, що мають властивість до самозапалення.
6.10.30 Не дозволяється зберігати продукти харчування і вживати їжу в акумуляторних приміщеннях.
6.10.31 Після закінчення роботи необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.
6.11 Вимоги безпеки під час підготовки до ремонту і технічного обслуговування трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії
6.11.1 Водій повинен знати номери телефонів диспетчерів депо з випуску, кінцевої зупинки, центрального диспетчера, технічної допомоги, міліції, швидкої та пожежної допомоги. Номери телефонів повинні бути надруковані в технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) або на вкладиші посвідчення водія.
6.11.2 Під час вимушеної тривалої зупинки рухомого складу (несправність, ремонт, зчеплення) водій повинен огородити його згідно з вимогами Правил дорожнього руху.
6.11.3 Буксирування несправних тролейбусів з лінії дозволяється на жорсткому буксирі тільки спеціально обладнаними автомобілями (тролейбусами) технічної допомоги.
Водій несправного тролейбуса повинен вести тролейбус колією тягача. У темний час доби повинні бути ввімкнені габаритні вогні.
6.11.4 Зчеплення трамвайних вагонів на лінії здійснюється водієм несправного трамвайного вагона. У разі необхідності допомогу надає водій справного поїзда. Зчеплення трамвайних вагонів повинне здійснюватися згідно з інструкцією зчеплення та буксирування, розробленою на підприємстві з урахуванням місцевих умов.
6.11.5 Зчеплення трамвайних вагонів на лінії повинно по змозі проводитися на горизонтальній ділянці колії у такому порядку:
- якщо несправний трамвайний вагон стоїть попереду справного, водій несправного трамвайного вагона керує подачею справного трамвайного вагона, перебуваючи біля заднього борта несправного трамвайного вагона на безпечній відстані (не менше 1 м від зовнішньої рейки);
- якщо несправний трамвайний вагон стоїть позаду справного, то водій несправного трамвайного вагона повинен перебувати на задній площадці справного трамвайного вагона та керувати його подачею до несправного.
6.11.6 На дільницях з важкими умовами руху зчеплення та буксирування несправного трамвайного вагона повинен виконувати персонал технічної допомоги. Водій несправного трамвайного вагона зобов'язаний виконувати вказівки керівника (майстра) технічної допомоги або особи з інжерно-технічного персоналу, який спеціально прибув для керівництва роботою.
6.11.7 Під час буксирування несправного трамвайного вагона між водіями повинні бути встановлені зв'язок і сигнали, які повинні відповідати вимогам ПЕТТ.
Сигнал негайної зупинки працівники технічної допомоги подають коловими рухами руки, а в темну пору - ліхтарем.
6.11.8 Під час буксирування несправного трамвайного вагона через стрілку, де не передбачена експлуатація поїздів за "системою багатьох одиниць", вістряк стрілки необхідно заблокувати укладкою.
6.11.9 Перед початком переміщення трамвайного вагона заднім ходом водій повинен особисто впевнитися у безпечних умовах руху.
6.11.10 У разі зупинки трамвайного вагона (тролейбуса) на ізольованій (знеструмленій) ділянці контактної мережі (ізолятор, хрестовина) трамвайний вагон (тролейбус) повинен переміщуватися буксируванням.
6.11.11 Під час сходу струмоприймачів тролейбуса з контактного проводу водій повинен:
- негайно зупинити тролейбус;
- вимкнути високу напругу;
- поставити реверсор у положення "Стоп";
- витягти рукоятку реверсора (якщо це передбачено конструкцією тролейбуса);
- одягти сигнальний жилет оранжевого кольору та, дотримуючись заходів безпеки, вийти з тролейбуса;
- у разі зупинки на ухилах поставити під колесо противідкатний упор з боку ухилу;
- якщо виникає необхідність виходу на проїжджу частину шляху в умовах недостатньої видимості (темрява, злива, хуртовина, туман тощо), необхідно передбачити додаткові заходи безпеки: увімкнути світлову сигналізацію та виставити знак аварійної зупинки в напрямку руху транспортних засобів;
- приступити до встановлення струмоприймачів на контактний провід, лише переконавшись у повній безпеці.
Установлювати струмоприймачі в сиру погоду дозволяється тільки в діелектричних рукавичках. Слід остерігатися попадання в очі крапель з контактного проводу.
6.11.12 У разі необхідності переставити струмоприймачі тролейбуса на контактну мережу іншого напрямку руху водій повинен виконати такі застережні заходи:
- поставити тролейбус так, щоб він не заважав рухатися іншим транспортним засобам та перебував під контактними проводами, на які будуть ставитися струмоприймачі;
- загальмувати тролейбус стоянковим гальмом;
- вимкнути високу напругу;
- перевести реверсор у нульове положення та взяти рукоятку реверсора (якщо це передбачено конструкцією);
- одягти сигнальний жилет оранжевого кольору перед виходом із тролейбуса.
6.11.13 У разі поломки струмоприймачів їх необхідно відтягти від контактної мережі та надійно закріпити. Пасажири повинні бути висаджені з дотриманням правил безпеки.
6.11.14 Якщо струмоприймач зачепився за спецчастини контактної мережі і його з цієї причини (або з інших причин) звільнити неможливо, водій повинен викликати технічну допомогу і до її прибуття не вживати будь-яких заходів для вивільнення струмоприймача.
6.11.15 Під час обриву контактної мережі водій повинен:
- не підходити до обірваних проводів, розтяжок та тросів ближче 8 м;
- не допускати до них сторонніх осіб ближче 8 м, виставити знак аварійної зупинки;
- огородити аварійне місце підручними засобами, попереджувати про небезпеку водіїв транспортних засобів, що проїжджають поблизу;
- повідомити центрального диспетчера та викликати технічну допомогу, а до її прибуття не залишати місця аварії.
6.11.16 Під час ручного переведення трамвайних стрілок водій повинен стояти обличчям до транспортних засобів, що рухаються поруч, і виходити на проїжджу частину в сигнальному жилеті оранжевого кольору, якщо він впевнений у своїй безпеці. Для переведення стрілок водій повинен користуватися спеціальним ломиком, який вставляти на всю глибину вістряка механізму стрілки.
6.11.17 Узимку на кінцевих зупинках водій повинен стежити за своєчасним очищенням підніжок трамвайних вагонів або тролейбусів від снігу та льоду.
6.11.18 У разі витоку струму на корпус тролейбуса більше 3 мА водій повинен відключити високовольтну та низьковольтну мережу тролейбуса, одягти діелектричні рукавички, підготувати противідкатний башмак, вийти з тролейбуса і, не торкаючись його корпуса, підкласти башмак, організувати безпечну висадку пасажирів, проінформувати центрального диспетчера та зробити відповідну відмітку в технічному журналі.
6.11.19 Спілкування лінійного працівника з водієм з лівого боку рухомого складу дозволяється у пунктах, де забезпечена безпека руху.
6.11.20 Виходити з рухомого складу з виробничої необхідності потрібно обережно, зважаючи на рух інших транспортних засобів.
6.11.21 Не дозволяється перебувати між коліями під час зустрічного руху трамвайних вагонів (поїздів).
6.11.22 У разі потреби подачі команд водієм на лінії необхідно передбачити таке місцезнаходження, щоб не бути травмованим транспортними засобами.
На кривих ділянках трамвайної колії необхідно враховувати винос кузова трамвайного вагона на поворотах.
6.11.23 Місце виконання ремонтних робіт повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.
6.12 Вимоги безпеки під час ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів на лінії
6.12.1 У пунктах ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів на лінії необхідно мати впорядковані запасні колії (площадки), які розміщуються на горизонтальних дільницях або ухилах, що не перевищують 2,5%.
6.12.2 Не дозволяється проводити ремонт трамвайних вагонів або тролейбусів, якщо в них перебувають пасажири.
6.12.3 Ремонт рухомого складу на лінії дозволяється у разі виконання таких заходів безпеки:
- трамвайні вагони повинні бути встановлені на запасну колію, а тролейбуси, у разі можливості, на площадку, відведену для їх ремонту;
- трамвайні вагони або тролейбуси необхідно загальмувати стоянковим гальмом;
- струмоприймачі трамвайних вагонів або тролейбусів повинні бути відтягнуті від контактних проводів та надійно закріплені;
- реверсивна рукоятка контролера управління повинна бути переведена в положення "Стоп" та на час ремонту передана водієм слюсареві (якщо це передбачено конструкцією);
- під колеса трамвайних вагонів або тролейбусів повинні бути підкладені противідкатні упори;
- водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію, а в разі необхідності - установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар;
- місця проведення ремонту повинні бути огороджені.
6.12.4 На запасні колії для ремонту на лінії можуть установлюватися одночасно два поїзди (трамвайні вагони) з виконанням таких вимог:
- відстань між трамвайними вагонами (поїздами), що стоять, повинна бути не менш ніж 3 м;
- ремонт поїздів однією й тією самою особою повинен проводитися в порядку черги, тобто ремонт наступного поїзда виконується після закінчення ремонту попереднього.
6.12.5 Ремонт іншого тролейбуса на тій самій ділянці можливий лише на відстані між тролейбусами не менше 3 м та за умови, якщо на раніше поставленому на ремонт тролейбусі ремонт не проводиться.
6.12.6 Перед початком ремонту трамвайного вагона необхідно виставити на видному місці в кабіні водія плакат (табличку) "Струмоприймач не ставити! Працюють люди".
Перед початком ремонту тролейбусів на рульовому колесі та біля штанговловлювачів необхідно вивісити плакати "Струмоприймачі не ставити! Працюють люди".
6.12.7 У темний час доби ремонт трамвайних вагонів та тролейбусів повинен виконуватися тільки за умови достатнього освітлення робочого місця переносними ліхтарями, живлення яких здійснюється автономно або від низьковольтної мережі трамвайного вагона, тролейбуса чи транспортного засобу технічної допомоги.
6.12.8 Роботи між трамвайними вагонами поїзда (заміна та установка міжвагонних з'єднань, роз'єднання зчіпних пальців тощо) виконуються в присутності водія, який повинен загальмувати поїзд стоянковим гальмом, підкласти під колеса вагонів противідкатні упори, вимкнути автоматичний вимикач (вимикач ланцюгів управління).
6.12.9 Переміщення тролейбусів на ремонтну дільницю та їх випробування після ремонту повинно проводитися водієм лише після дозволу слюсаря, який виконує ремонт.
6.12.10 Необхідні маневри під час зчеплення та розчеплення трамвайних вагонів на лінії повинні проводитись водієм трамвайного вагона-буксира.
6.12.11 Подача трамвайного вагона-буксира (уперед або назад) до загальмованого повинна проводитись тільки водієм після надання ним попереджувального сигналу.
6.12.12 Під час зчеплення трамвайних вагонів повинні виконуватися такі вимоги:
- трамвайний вагон, який причіплюють, повинен бути загальмований стоянковим гальмом;
- трамвайний вагон, яким проводитиметься буксирування, повинен подаватися водієм до вагона, який причіплюють, на першій позиції контролера за сигналом;
- у разі зчеплення трамвайних вагонів водій повинен користуватися стоянковим гальмом;
- зчеплення трамвайних вагонів дозволяється виконувати тільки зчіпними пристроями відповідної конструкції.
6.12.13 Не дозволяється перебувати між трамвайними вагонами, коли виконуються маневрові роботи з їх зчеплення.
6.12.14 Не дозволяється виконувати зчеплення у разі несправного контролера управління трамвайного вагона-буксира.
6.12.15 Не дозволяється вимикати систему управління у разі зчеплення трамвайного вагона-буксира.
6.12.16 Перевірку металевих частин електричного обладнання рухомого складу необхідно проводити із застосуванням ЗІЗ.
6.12.17 Не дозволяється перевіряти прискорювач, перетворювач або груповий контролер, подаючи на нього напругу контактної мережі.
6.12.18 Не дозволяється вмикати електричні апарати напругою 1000 В під навантаження із знятими дугогасними камерами.
6.12.19 Опір ізоляції тролейбуса вимірюється тільки мегометром. Якщо неможливо усунути причини зниження опору ізоляції, тролейбус повинен бути відбуксируваний у депо.
6.12.20 Замінювати акумуляторну батарею трамвайних вагонів (тролейбусів) слюсар повинен за допомогою водія або іншої особи, яка допомагає йому у виконанні цієї роботи.
Не дозволяється переносити або підіймати акумуляторну батарею силами однієї особи.
6.12.21 Заміна коліс та підкачування шин тролейбуса повинні проводитися згідно з інструкцією виконання цих робіт.
6.12.22 Завантаження коліс тролейбусів на автомашину повинне проводитися двома особами за допомогою вантажопідйомних механізмів.
6.12.23 Після закінчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен зробити відмітку в технічному журналі про проведений ремонт, указати час початку та закінчення ремонту і передати його водієві.
6.12.24 Після закінчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен упевнитися, що оглядові люки в підлозі трамвайного вагона або тролейбуса закриті, контролер управління перебуває в нульовому положенні, а також зняти забороняльні та попереджувальні таблички.
6.13 Вимоги безпеки під час організації швидкої технічної допомоги для трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії
6.13.1 Після прибуття працівників швидкої технічної допомоги на місце аварії керівник робіт швидкої технічної допомоги зобов'язаний попередити водія трамвайного вагона або тролейбуса про те, що він повинен виконувати тільки його вказівки.
6.13.2 До початку ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт робоче місце працівників швидкої технічної допомоги повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.
6.13.3 Не дозволяється під час виконання робіт перебувати між коліями під час проїзду зустрічних трамвайних вагонів.
6.13.4 Не дозволяється підніматися на дах трамвайного вагона та тролейбуса без зняття струмоприймачів з контактних проводів.
6.13.5 Не дозволяється під час виконання робіт на даху трамвайних вагонів та тролейбусів:
- торкатися струмоприймачів без діелектричних рукавичок;
- торкатися одночасно обох штанг тролейбуса;
- торкатися одночасно піднятого струмоприймача та заземлених частин трамвайного вагона;
- торкатися грозорозрядника в разі піднятих струмоприймачів;
- торкатися контактних проводів;
- ставити струмоприймачі на контактний провід під час перебування працівника на даху тролейбуса.
6.13.6 Під час застосування домкратів не дозволяється перебувати на відстані ближче 1 м від трамвайного вагона (за винятком осіб, що працюють з домкратом).
6.13.7 Під час підняття трамвайного вагона (тролейбуса) керівник робіт технічної допомоги повинен стежити за тим, щоб підйомні скоби впиралися у кузов рухомого складу, унеможливлюючи його зісковзування.
6.13.8 Під час підняття трамвайного вагона або тролейбуса, що впав набік, та під час будь-якого буксирування не дозволяється перебувати ближче 4 м від буксирних тросів (ланцюгів), вантажозахоплювальних пристроїв.
6.13.9 Не дозволяється виконувати роботи під трамвайним вагоном, що стоїть на домкратах. У разі потреби слід користуватися тумбами-підставками.
7 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування і ремонту трамвайних колій
7.1 Загальні вимоги безпеки
7.1.1 Для виконання робіт у колійному господарстві необхідно огороджувати місця цих робіт незалежно від їх обсягів і тривалості, а також від кількості працюючих. Огородження повинні відповідати вимогам державних стандартів "Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Технические условия" (РСТ УССР 1965-86) та "Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Правила применения" (РСТ УССР 1966-86).
7.1.2 Робочі місця під час виконання колійних, вантажно-розвантажувальних, зварювальних та інших робіт повинні освітлюватися відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП II-4-79 та державного стандарту "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок" (ГОСТ 12.1.046-85).
Освітленість місць для виконання колійних та вантажно-розвантажувальних робіт повинна бути не менше ніж 30 лк, а для зварювальних та наплавних робіт - не менше ніж 50 лк.
Освітлення здійснюється від проводу контактної мережі групою електроламп, змонтованих у світильник на штанзі, а в разі відключеного живлення контактної мережі - від ПЕС та стаціонарних джерел електроенергії електролампами, змонтованими на переносних світильниках.
7.1.3 Для ввімкнення світильника на штанзі спочатку необхідно з'єднати світильник гнучким проводом з рейкою в трамвайних коліях, а потім підключити штангу до контактного проводу.
Під час застосування переносних світильників спочатку потрібно їх заземлити, а потім підключити до ПЕС. Вимикання світильника проводиться у зворотному порядку.
7.1.4 Колійні роботи виконуються під контролем відповідального керівника робіт, а під час ліквідації наслідків аварій, монтажу складних вузлових з'єднань, укладанні колій готовими рейко-шпальними ланками тощо - під керівництвом відповідальної особи служби колії.
7.1.5 До управління колійними та вантажопідіймальними машинами та механізмами залучається кваліфікований персонал, який пройшов медичне обстеження, спеціальне навчання, має посвідчення на право управління відповідною машиною.
Кожний механізм чи механізований інструмент повинен бути закріплений за певним працівником.
7.1.6 Інструменти та матеріали під час роботи повинні розміщуватися на узбіччі проїжджої частини вулиці або на тротуарі таким чином, щоб не заважати руху трамвайних вагонів, автотранспорту, пішоходам.
Не дозволяється розміщувати інструменти та матеріали в міжколійї, класти їх у жолоб рейок та залишати в міжколії.
7.1.7 Під час виконання робіт працівники повинні перебувати або рухатися обличчям назустріч руху транспорту.
Якщо за умовами роботи це неможливо, то для створення безпечних умов для працівників виставляється сигнальник.
7.1.8 У разі пропуску трамвайних вагонів працівники повинні своєчасно очистити жолоби, прибрати за межі габариту трамвайних вагонів інструменти і матеріали та відійти з трамвайних колій на безпечну відстань.
Не дозволяється працівникам залишатися між коліями.
7.1.9 Інструмент для колійних робіт повинен відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01 і бути завжди в справному стані.
7.1.10 Не дозволяється застосовувати лапчасті ломи із спрацьованими губками.
Під час затяжки гайок не дозволяється подовжувати важіль ключа трубою або іншими предметами.
Робочі грані колійних ключів не повинні мати тріщин, надломів металу.
Кліщові захоплювачі для шпал та залізобетонних плит, кліщі для перенесення рейок і шпал повинні періодично оглядатися, а домкрати для підйому трамвайних колій - періодично випробовуватися.
Домкрати повинні мати надійні гальмівні пристрої.
7.1.11 Частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються, повинні бути огороджені.
Електростанції, електрозварювальні агрегати, контактно-зварювальні машини, трансформатори, а також металеві частини корпусів машин та механізмів з електроприводами повинні заземлюватися.
7.1.12 Усі струмопровідні частини на електроприводах колійних машин повинні бути ізольовані від можливого дотику до них обслуговувального персоналу.
7.1.13 Очищення, змащування, заправляння пальним, ремонт, огляд та перевірка технічного стану машин та механізмів дозволяється тільки після повної їх зупинки.
7.1.14 Кожна нова або капітально відремонтована машина (механізм) перед пуском в експлуатацію повинна бути оглянута та випробувана на холостому ходу та під навантаженням.
Результати огляду та випробування фіксуються у журналі.
7.1.15 Під час транспортування колійних машин та механізмів до місця виконання робіт та назад усі їхні робочі частини повинні бути приведені в транспортне положення і закріплені.
Самопересувні машини та механізми повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами і забезпечені відповідними знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.
7.2 Вимоги безпеки під час виконання земляних робіт на трамвайних коліях
7.2.1 Виконання земляних робіт на трамвайних коліях повинно відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП III-4-80 та цих Правил.
7.2.2 Земляні роботи в зоні розміщення діючих підземних комунальних мереж (електрокабелів, газопроводів тощо) проводяться за нарядом-допуском і дозволяються тільки після розроблення заходів з безпечних умов праці.
7.2.3 Перед початком виконання земляних робіт необхідно позначити на місцевості відповідними знаками або написами розміщення підземних комунальних мереж.
7.2.4 Земляні роботи на трамвайних коліях повинні бути механізовані. Розробка ґрунту вручну виконується у випадках, коли застосування механізмів неможливе (під час роботи без зупинки трамвайного руху та в місцях розміщення підземних споруд тощо).
7.2.5 Земляні роботи в зоні діючих комунальних мереж необхідно виконувати під безпосереднім керівництвом керівника робіт, а в зоні розміщення кабелів, що охороняються і перебувають під напругою, або в зоні діючого газопроводу під наглядом працівників електро- або газового господарств.
7.2.6 Земляні роботи необхідно вести лопатами для риття землі, уникаючи ударів.
Не дозволяється застосовувати пневматичний інструмент, ломи, кирки і схожі знаряддя.
7.2.7 У разі необхідності виконання робіт, пов'язаних з електропідігріванням ґрунту, необхідно керуватись вимогами державного стандарту "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.013-78).
Ділянку, яка підігрівається, необхідно огороджувати, виставляти попереджувальні сигнали, а в темний час доби освітлювати.
Відстань між огорожею і контуром ділянки, що підігрівається, повинна бути не менше 3 м.
7.2.8 Під час розробки ґрунту поблизу місць проходу людей і руху транспорту необхідно передбачати захисні огорожі згідно з вимогами державних стандартів ГОСТ 23407-78 та "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 12.4.059-78" (ГОСТ 12.4.059-89).
На огорожах необхідно розміщувати попереджувальні написи, знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та сигнальне освітлення.
Через траншеї необхідно передбачати перехідні містки, які забезпечуються перильними огорожами і освітлюються в темний час доби.
7.2.9 Під час виконання робіт із застосуванням механізмів стінки котлованів і траншей необхідно кріпити інвентарними щитами.
Машини та механізми повинні перебувати на відстані не менше 2 м від краю канави, траншеї.
7.2.10 Екскаватори перед початком роботи розміщують на горизонтальній поверхні та закріплюють інвентарними упорами.