Про затвердження форм бланків переписної документації та інструкцій щодо їх заповнення

Приклад.

У господарстві є сад, в якому росте 30 яблунь і 10 груш. Сад посаджений рядами, відстань між якими дорівнює 3,0 м, а відстань у рядах - 2,0 м. За таблицею 2 знаходимо, що при такій посадці плодових дерев на 100 кв. м може рости 17 дерев. Тобто 30 яблунь будуть рости на площі 176 кв. м = (30 х 100 : 17), а 10 груш займають площу 59 кв. м = (10 х 100 : 17). Отже, площа саду становить 235 кв. м.

Якщо в господарстві на одній ділянці ростуть змішані плодово-ягідні насадження (наприклад, яблуні та вишні), то загальну площу насаджень розподіляють за видами плодово-ягідних насаджень так:

1-й варіант. Кількість дерев кожного виду необхідно поділити на норму посадки цього виду на 100 кв. м згідно з таблицею 2 "Кількість плодово-ягідних насаджень на 100 квадратних метрів при різній віддалі між рядами та насадженнями в рядах". Таке число рослин на 100 кв. м часом не буде повністю дорівнювати фактичній щільності посадки дерев, тому сума обчислених площ під окремими видами плодово-ягідних насаджень може не збігатися із загальною площею ділянки під садом. У таких випадках відповідність площ досягається шляхом збільшення або скорочення обчис-люваної площі під тим видом плодово-ягідних насаджень, який переважає. Інколи доцільно розподіляти цю різницю пропорційно обчисленій площі за кожним видом насаджень, щоб досягти розміру фактичної площі за обміром.

2-й варіант. Кількість рослин кожного виду плодово-ягідних насаджень перемножують на приблизний розмір площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина згідно з таблицею 3 "Розрахунок площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина плодово-ягідних насаджень, при різній відстані між рядами та рослинами у рядах".

Приклад.

У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових насаджень площею 2,5 гектара (25000 кв. м). Фактично в саду росте 962 яблуні та 1020 вишневих дерев. Відстань між рядами - 4,0 м, а відстань у рядах між деревами - 3 м. Згідно з приблизним розрахунком площі у квадратних метрах 1 рослина плодово-ягідних насаджень займає 12,5 кв. м (таблиця 3).

Розподіл площі під садами виконується так:

1. Знаходимо площу насаджень за видами, зважаючи на приблизний розрахунок середньої площі, яку займає 1 дерево за нормою:

962 яблуні х 12,5 кв. м = 12 025 кв. м;

1020 вишень х 12,5 кв. м =12 750 кв. м.

2. Визначаємо долю насаджень за видами в загальній площі саду:

яблунь: 12025 х 100 / (12 025 + 12 750) = 48,5 %;

вишень: 12750 х 100 / (12 025 +12 750) = 51,5 %.

3. Визначаємо площу, зайняту плодовими насадженнями, за видами:

25 000 х 48,5 % / 100 = 12 125 кв. м. або 1,21 га - яблуневі насадження;

25 000 х 51,5 % / 100 = 12 875 кв. м. або 1,29 га - вишневі насадження.

При заповненні інформації щодо площ і кількості дерев, кущів за окремими видами багаторічних культур слід зважати на такі особливості.

Загальні дані щодо зерняткових культур (рядок 02) заповнюють як суму рядків з 03 до 05 на підставі даних щодо наявності у підприємстві яблунь (рядок 03), груш (рядок 04) та інших зерняткових дерев (рядок 05).

У рядку 06 підсумовують інформацію щодо кісточкових культур (сума рядків з 07 до 12) після визначення насаджень сливи (рядок 07), вишні (рядок 08), черешні (рядок 09), абрикоса (рядок 10), персика (рядок 11) та інших кісточкових дерев (рядок 12), уключаючи кизил.

За інформацією щодо насаджень волоського горіха (рядок 14), фундука/ліщини (рядок 15), інших горіхоплідних дерев (рядок 16), що ростуть у господарстві, визначають загальну площу та кількість горіхоплідних насаджень (рядок 13).

У рядку 17 проставляють загальну площу та кількість кущів ягідників (крім суниць і полуниць) на спеціально відведених ділянках суцільного масиву (сума рядків з 18 до 21). У складі ягідників ураховують малину й ожину (рядок 18), смородину (рядок 19), аґрус (рядок 20), інші ягідники (аронію - чорноплідну горобину, обліпиху тощо) - за сумою в рядку 21.

Під суницею, полуницею в рядку 22 визначають тільки фактично зайняту ними площу суцільної посадки (за шириною та довжиною грядок), яку встановлюють шляхом обміру (без обліку кількості кущів (вусів).

Інформацію щодо площ і кількості кущів винограду (загальну й у плодоносному віці) відображають у розшифровці за визначеними групами сортів у рядках з 24 до 27, за сумою яких у рядку 23 визначають загальну площу цієї культури.

При віднесенні сортів винограду до визначених груп необхідно керуватися Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні (таблиця 4).

У рядку 28 необхідно вказати дані про площу та кількість дерев шовковиці.

У рядку 29 враховують усю площу, зайняту хмелем, незалежно від строку його посадки (навесні чи восени). Плодоносним вважають хміль з моменту його введення в експлуатацію за актом.

У рядку 30 вказують інші багаторічні культури, не передбачені переписним листом (інжир, хурма, гранат тощо).

У рядку 31 необхідно проставити загальну площу, яка зайнята у підприємстві під власно вирощеними багаторічними живцями, саджанцями, підщепами та пагінцями, батогами, сіянцями плодових дерев, хмелю, а також маточниками для отримання насіння, та їх кількість; у рядку 32 - відповідно під ягідниками (без вус суниці, полуниці); у рядку 33 - площу під вусами суниці.

2.3. Застосування зрошення

Зрошення - це штучне зволоження ґрунту водою, за винятком дощу, за умови існування інфраструктури й устаткування для підведення води від джерела до сільськогосподарських культур, таких як зрошувальні канали, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу. Крім того, до зрошення належить і ручний полив рослин з використанням шлангів, відер, лійок або інших пристосувань. Неконтрольоване затоплення земель (вихід з берегів річок або інших водотоків) зрошенням не вважають.

Якщо при вирощуванні сільськогосподарських культур за останні 12 місяців зрошення не застосовувалося, то необхідно проставити мітку "Ні" і перейти до пункту 2.8. Якщо зрошення проводилося, слід проставити мітку "Так" і приступити до заповнення відповідей до пункту 2.4.

2.4. Площа, зрошена хоча б один раз протягом останніх 12 місяців, гектарів

До зрошуваних земель належать:

сільськогосподарські угіддя, на яких є зрошувальна сітка (канали, трубопроводи, лотки), з’єднана з джерелами зрошення, водні ресурси яких забезпечують полив цих земель, уключаючи землі, зрошувальна сітка на яких потребує ремонту або реконструкції;

осушені землі, якщо на них побудовано зрошувальну сітку з фіксованим водозабором для регулярного зрошення.

Допоки зрошувані землі не переведено в богарні (неполивні землі, придатні для використовування під посів без зрошування), вони обліковуються як зрошувані.

У складі зрошуваних не обліковуються землі:

якщо ділянки, що зрошувались за допомогою пересувного іригаційного обладнання, не постійні, а місця водозабору не обладнані й змінюються;

якщо пересувне іригаційне обладнання використовується для зрошення ділянок, де меліоративне будівництво здійснюється без проектів;

землі лиманного зрошення;

осушені землі, які мають подвійне регулювання водного режиму, на яких проводилося зволожування ґрунту за допомогою шлюзування або зрошення сільськогосподарських угідь здійснювалося дощувальними машинами й установками з каналів осушувальної сітки.

У рядку 01 слід указати загальну площу зрошених земель, яка фактично поливалася протягом останніх 12 місяців і була використана для виробництва сільськогосподарських культур. При цьому проставляють фізичну площу земель, а не їх сумарну площу під культурами, що поливались. Тобто землі, які поливалися декілька разів, під різними культурами при обчисленні площі зрошуваних земель обліковують тільки один раз.

У рядках 02-17 наводять зрошені площі за визначеними переписним листом видами сільськогосподарських культур. При заповненні інформації щодо площ посіву окремих сільськогосподарських культур на площах, що фактично поливалися, слід дотримуватися методології обліку, викладеної у пунктах 2.1 і 2.2 розділу 2 цієї Інструкції.

2.5. Методи зрошення, що були використані

При визначенні методів зрошення, які використовують, слід пам’ятати, що:

поверхневе зрошення (мітка 1) означає систему для часткового або повного покриття землі водою з метою зрошення із застосуванням борозен, примежових полос тощо та лиманне зрошення;

затоплення (мітка 2) означає систему повного покриття землі водою з метою зрошення;

дощування (мітка 3) означає перекачування води під тиском по мережі трубопроводів з подальшою його подачею до культури шляхом розприскування. Така система головним чином імітує дощ у тому значенні, що вода подається шляхом кроплення зверху;

крапельне зрошення (мітка 4) означає систему, коли вода подається безпосередньо в прикореневу зону рослин, що вирощуються, і регулюється невеликими порціями за допомогою дозаторів-крапельниць;

внутрішньоґрунтове зрошення (мітка 4).

У разі застосування методів зрошення, не передбачених переписним листом, проставляють мітку 6.

При застосуванні декількох методів проставляють декілька міток.

2.6. Способи зрошення, що були використані

Залежно від того, в який спосіб здійснюють зрошення, необхідно проставити мітку 1 - якщо використовують обладнання для підводу води (зрошувальні канали й водотоки, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу); мітку 2 - якщо зрошення здійснюють вручну (зрошення з відра, лійки тощо). Якщо використовуються обидва способи, то проставляють обидві мітки.

2.7. Джерела води для зрошення, що були використані

Під джерелом води слід уважати початкове джерело води (наприклад, якщо використовують мережу каналів для підведення води від ставка до земельної ділянки, то джерелом води буде не канал, а ставок).

При відповіді на це запитання слід зазначити джерела води (для підприємства у цілому): ґрунтові води та поверхневі води (ставки тощо) (відповідно мітки 1 і 2), поверхневі води за межами підприємства (з озер, річок або каналів) - мітка 3, інші джерела - мітка 4. Якщо підприємство використовує воду з декількох джерел, то можливе проставляння декількох міток.

2.8. Застосування осушення

До осушуваних земель належать землі, які мають осушувану сітку, що забезпечує нормальний повітряно-водний режим для вирощування на них сільськогосподарських культур, а також землі, які є осушеними, але дренажна сітка на них потребує ремонту або реконструкції.

2.9. Осушувана площа сільськогосподарських угідь, гектарів

У цьому пункті необхідно вказати площу земель, які мають фактично діючу осушувальну сітку: площа меліорованих земель, на яких встановлено дренажну систему; площа меліорованих земель, де проводилося двобічне регулювання водного режиму, коли надлишок у ґрунті вологи відводиться із земельної ділянки за допомогою дренажних труб у спеціальні джерела та при необхідності подається на земельні ділянки тими ж трубами або через дощові установки, через крапельне зрошування.

Необхідно врахувати, що цей розділ заповнюють лише у тому випадку, якщо проставлена мітка 1 у пункті 1.4 розділу 1 переписного листа.

Характеристику тварин, яких утримують на територіально відокремлених земельних ділянках, розташованих поза межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця, наводять при відповіді на запитання в розділі 5 переписного листа.

3.1. Чисельність поголів’я сільськогосподарських тварин станом на 1 липня 2012 року, голів

При заповненні відповідей на це запитання слід мати на увазі, що:

1) у чисельність поголів’я худоби, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, інших видів худоби ураховують як власне поголів’я сільськогосподарських тварин, так і орендоване;

2) не враховують у наявне поголів'я сільськогосподарських тварин, які:

здані в оренду за оформленими договорами;

є власністю іншого підприємства/фізичної особи-підприємця, а в цьому підприємстві відгодовуються за договором. У цьому разі слід з'ясувати, яке сільськогосподарське підприємство передало худобу на вирощування (відгодівлю), та вказати його найменування та місцезнаходження в супровідному листі до форми № 1-перепис.

Чисельність сільськогосподарських тварин обліковують станом на 00.00 годин 1 липня 2012 року. Усі зміни, що відбулися в чисельності та складі тварин після цього моменту, не враховують. Тобто всі тварини, які були продані, забиті або пали після 00.00 годин 1 липня 2012 року, мають бути переписані разом з наявним поголів’ям, а приплід, інші надходження худоби та птиці після 00.00 годин 1 липня 2012 року не враховують.

В усіх рядках поголів’я худоби та птиці вказують незалежно від того, де вона знаходилася на момент перепису: у тваринницьких приміщеннях, на відгінних пасовищах, використовувалася на роботах тощо.

Чисельність худоби, кролів і хутрових звірів записують у фізичних головах (бджолосім’ї - у штуках) у цілих числах.

При заповненні відповідей у цьому розділі необхідно стосовно кожної тварини окремо мати такі дані: вік (рік чи місяць народження) та стать.

Рядки 01, 15, 23, 34, 38, 45, 48 і 67, які характеризують загальне поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин, визначають як суму згідно з наведеними на переписному листі підказками.

У поголів’я великої рогатої худоби (рядок 01) уключають корів, бугаїв, буйволів, яків та іншу живу велику рогату худобу всіх статево-вікових груп, незалежно від мети їхнього використання (розведення, відгодівля, виведення порід, забій тощо). Дані рядка 01 дорівнюють сумі даних рядків 02, 03, 05, 07, 09, 10, 11, 12 і 13.

У рядках 02-10 наводять статево-віковий склад великої рогатої худоби.

Рядок 02 "бугаї-плідники" заповнюють у тому випадку, коли є бугаї старші 2 років, яких використовують для відтворення поголів’я молочного та/або м’ясного стада.

У рядку 03 "корови" проставляють поголів’я корів молочного та м’ясного напряму продуктивності, включаючи сухостійних (доїння не виконувалося в період до розплоду - два місяці) та ялових (від яких не отримано приплід протягом року до моменту перепису) корів, корів-годувальниць (виділені для групового підсосного вирощування телят при одночасному припиненні доїння). Не включають у рядок 03 корів, які переведені на відгодівлю та нагул (ураховують тільки у загальному поголів’ї великої рогатої худоби та в рядку 13 - велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп), і запліднених (осіменених), але ще не розтелених телиць незалежно від їхнього віку.

Із загального поголів’я корів у рядку 04 виділяють корів молочного напряму продуктивності, тобто тварин, основним видом продукції яких є молоко.

У рядках 05 "телиці від 1 року до 2 років" і 07 "телиці від 2 років і старші" наводять загальне поголів'я телиць зазначеного віку як запліднених (осіменених), так і незапліднених (неосіменених). У рядках 06 і 08 із загального поголів’я телиць відповідного віку виділяють чисельність усіх фактично спарованих і штучно осіменених телиць, тільність яких установлена.

У рядку 10 "воли робочі" наводять лише кількість дорослої худоби старше 2-х років, уключаючи тварин, яких тимчасово не використовують на роботах через хворобу чи з інших причин. Воликів, бичків молодших 2-х років, хоч їх уже й навчають, до цієї групи не включають (їх обліковують у рядку 13 "велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп").

Чисельність буйволів і яків усіх статево-вікових груп проставляють у рядках 11 і 12 відповідно. У разі утримання в господарстві великої рогатої худоби, яка відноситься до видів і статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, її загальне поголів’я зазначають у рядку 13.

Наявність поголів’я великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності (рядок 14) заповнюють у тому випадку, коли є худоба м’ясних порід, у тому числі маточне поголів’я яких використовують для відтворення та вирощування телят підсосним методом до 8-місячного віку при повному припиненні доїння.

У рядках 16-20 чисельність поголів’я свиней розшифровують за статево-віковими групами, у рядках 21 і 22 - за окремими ваговими групами.

У рядку 15 підраховують загальну чисельність свиней незалежно від їхнього віку, статі, мети вирощування чи використання. Дані рядка 15 дорівнюють сумі даних рядків 16, 17, 18, 19 та 20.

У рядку 16 проставляють чисельність кнурів-плідників старше 2-х років, яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 17 показують наявність основних свиноматок, тобто свиноматок, що опоросилися один або декілька разів і переведені в основне стадо. Свиноматок, що були вибракувані та поставлені на відгодівлю, у цьому рядку не ураховують.

У рядку 18 ураховують ремонтних свинок від 4-х місяців і старше до моменту їх парування або штучного запліднення. Після парування ремонтні свинки повинні бути враховані у рядку 20.

У разі утримання в підприємстві свиней статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, наприклад, свинок і кнурів від народження до 4-х місячного віку, ремонтних кнурів від 4-х місяців і старших та ін., їхнє загальне поголів’я показують у рядку 20.

У рядках 24-28 чисельність поголів’я овець відображають за статево-віковими групами, у рядках 29-33 - за породними групами.

У рядку 23 показують загальне поголів’я овець незалежно від їхнього віку та статі, мети вирощування. Дані рядка 23 дорівнюють сумі рядків з 24 до 28.

У рядку 24 проставляють дані щодо кількості баранів-плідників, які старші 2-х років і яких використовують для відтворення поголів’я. Баранчиків до 1 року відображають окремо в рядку 27. До них також відносять валушків (кастрованих баранчиків) до 1 року.

У рядку 25 записують чисельність маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також ярок старше 1 року (ярка - вівця, яка жодного разу не дала приплід, хоча й була злучена або штучно запліднена). Ярочок до 1 року відображають окремо в рядку 26.

У разі утримання овець статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 28.

Для розподілу загального поголів’я овець за породними групами (рядки 29-33) необхідно скористатися таблицею 5:

При утриманні в господарстві овець, породну групу яких не визначено, їх поголів’я включають у загальне поголів’я тварин, при цьому дані рядка 23 будуть більші за суму рядків з 29 до 33.

У рядках 35-37 наводять дані щодо поголів’я кіз, які є в господарстві, незалежно від мети вирощування. Дані рядка 34 заповнюють як суму рядків з 35 до 37.

У рядку 35 записують чисельність козлів, які старші 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 36 проставляють поголів’я маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також кізочок цього віку (кози, які жодного разу не дали приплід, але були спаровані чи штучно запліднені).

Козликів і козликів-кастратів до 1 року, кізочок, які не були спаровані чи штучно запліднені, кіз інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 37.

У рядках 39-42 відображають чисельність поголів’я коней за статево-віковими групами, у рядках 43-44 - за напрямом використання. Дані рядка 38, які відображають загальне поголів'я коней незалежно від їхнього віку, статі чи напряму використання, заповнюють як суму рядків з 39 до 42.

До жеребців-плідників (рядок 39) відносять жеребців, які старші 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 40 показують маточне стадо, до якого включають племінних кобил, яких використовують на легких роботах, кобил табунного утримання та кобил робочих від 3 років і старших і які призначені для відтворення поголів’я.

У рядку 41 записують лошат до 1 року незалежно від їхньої статі.

Поголів’я кобилок до 3 років і жеребчиків цього ж віку, меринів (кастрованих жеребчиків) до 3 років, коней інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 42.

Із загального поголів'я коней у рядках 43 і 44 виділяють відповідно робочих коней і спортивних коней, яких використовують для скачок, верхової їзди тощо.

До робочих коней відносять усіх меринів, кобил і жеребців від трьох років і старших, яких використовують на сільськогосподарських роботах, будівництві, на лісозаготівлях, а також у роз’їздах тощо. Робочих коней, які тимчасово непрацездатні через хворобу чи з інших причин, також ураховують у цьому рядку. Натомість племінних жеребців і кобил, яких використовують на легких роботах, у цей показник не включають.

На підставі інформації щодо поголів’я кролематок (рядок 46), у складі яких ураховують усіх самок, що окролились, а також сукрільних самок, ураховуючи сукрільних самок, від яких буде вперше одержаний окріл, і кролів усіх інших статево-вікових груп (рядок 47), проставляють дані щодо загальної наявності у господарстві кролів (рядок 45) незалежно від віку та статі.

У рядках з 48 до 66 відображають наявну птицю за видами та віком, визначеними переписним листом.

Підсумуванням рядків 49, 55, 57, 59 та з 61 до 66 у рядку 48 визначають загальну чисельність птиці всіх видів, усякого віку та статі (як самців, так і самок, молодняку).

У рядку 49 записують загальне поголів’я курей і півнів, із яких виділяють птицю яєчного (рядок 51) і м’ясного та м’ясо-яєчного (рядок 53) напряму продуктивності.

До курей-несучок (рядок 52) відносять усіх дорослих курей незалежно від того, одержують від них яйця в цей час чи ні.

Із молодняку м'ясних курей у рядку 54 виділяють поголів'я курчат-бройлерів (молодняк у віці до 42 днів).

У рядках 55, 57, 59, 61-65 наводять загальне поголів’я птиці зазначеного виду (самців, самок, молодняк), а саме: гусей, качок та індокачок, індиків, цесарок, перепілок, фазанів, куріпок і страусів. За наявності на підприємстві видів птиці, які не передбачені переписним листом, їх загальну чисельність проставляють у рядку 66.

У рядках 56, 58 і 60 із загального поголів’я відповідного виду слід виділити дорослу птицю. Переведення молодняку в доросле стадо встановлено для курей і півнів у віці старше 5 місяців (понад 150 днів), гусей та індиків - старше 8 місяців (понад 240 днів), качок - старше 6 місяців (понад 180 днів). Поголів'я птиці, яке не досягло вищезазначеного віку, вважається молодняком.

Якщо підприємство займається розведенням кліткових хутрових звірів (лисиць, песців голубих, норок, нутрій, соболів чорних тощо), то їх загальну кількість незалежно від віку, статі та мети вирощування (на плем'я, хутро тощо) визначають у рядку 67 (сума рядків з 68 до 75). Тут ураховують як тварин, які отримані у своєму господарстві, так і куплені на стороні для укомплектування стада.

Загальну кількість лисиць, песців, норок, нутрій, фредок, ондатр, шиншил (самки, самці, молодняк) проставляють у рядках 68-74. У разі утримання в підприємстві хутрових звірів, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 75.

Якщо підприємство займається розведенням бджіл, то в рядку 76 зазначають наявну кількість бджолосімей, які розташовані в окремих вуликах.

Загальну чисельність віслюків, мулів (помісь віслюка з кобилою), лошаків (помісь жеребця з ослицею) та верблюдів проставляють у рядках 77-80.

Якщо підприємство утримує інші види сільськогосподарських тварин, які не передбачені переписним листом, у вільних рядках слід вписати назву тварини, яка відсутня, та проставити кількість наявних голів.

3.2. Розведення інших тварин

При відповіді на це запитання слід зазначити, чи займається підприємство розведенням видів сільськогосподарських тварин, не передбачених у пункті 3.1, а саме: шовковичного шовкопряда, черв'яка червоного каліфорнійського та інших вермикультур, жаб, равликів їстівних тощо. При цьому слід мати на увазі, що можливе проставляння однієї або декількох міток.

3.3. Виробництво молочка маточного бджолиного, сперми сільськогосподарських тварин, біогумусу

При відповіді на це запитання слід указати, чи займається підприємство виробництвом молочка маточного бджолиного (мітка 1), сперми сільськогосподарських тварин (мітка 2), біогумусу (мітка 3). При цьому слід мати на увазі, що можливе проставляння декількох міток.

4.1. Способи обробки землі

На запитання щодо способів обробки землі можуть бути надані декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою згідно з порядком заповнення переписного листа.

4.2. Використання у сільськогосподарському виробництві

При відповіді на це запитання підприємство може дати декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою згідно з порядком заповнення переписного листа.

У відповіді на це запитання наводять інформацію щодо застосування мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин (за видами), матеріалів для поліпшення властивостей ґрунтів, районованих сортів сільськогосподарських рослин, рекомендованих сівозмін, типу плідників для запліднення тварин, інших ветеринарних послуг тощо.

При заповненні переписного листа необхідно також уточнити, чи вносилися мінеральні й органічні добрива під культури закритого ґрунту, та врахувати це при проставленні міток.

Використання добрив, засобів захисту рослин, матеріалів для поліпшення властивостей ґрунтів, унесених під урожай поточного року, зазначають незалежно від часу їх унесення: під пари і зяб у минулому році, а також перед сівбою, під час сівби та у вигляді підживлення у поточному році та восени минулого року.

До засобів захисту рослин відносять препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослин або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин.

Якщо з метою поліпшення властивостей ґрунтів використовують у районах кислих ґрунтів вапнякове борошно та інші вапнякові матеріали, у районах засолених (солонцевих і солончакових) ґрунтів - гіпс, інші гіпсовмісні породи, то необхідно проставити відповідні мітки.

4.3. Застосування методів органічного землеробства

Під методами органічного землеробства слід розуміти способи та прийоми господарювання без використання хімічно-синтезованих добрив, засобів захисту рослин, гормонів та регуляторів росту, а також продуктів генної інженерії. До таких методів відносять способи і прийоми господарювання, які забезпечують підтримку та підвищення довгострокової родючості ґрунтів, підвищення біологічної циркуляції в межах господарства, особливо циркуляції поживних речовин, азоту (шляхом вирощування азотофіксуючих рослин), а також біологічний захист рослин, заснований на профілактиці, а не лікуванні.

4.4. Використання генно-модифікованих культур і організмів

До генно-модифікованих культур і організмів відносять сільськогосподарські культури та тварин, які мають вищу за природну стійкість до хвороб і шкідників, кращі ростові якості та вищу продуктивність.

Залежно від того, чи використовує підприємство генно-модифіковані культури та організми для ведення сільського господарства, необхідно проставити відповідну мітку.

4.5. Отримання, надання послуг для ведення сільськогосподарської діяльності

При відповіді на це запитання у рядках 01-18 необхідно зазначити, які послуги отримувало підприємство для ведення сільськогосподарської діяльності від юридичних та фізичних осіб (графа 1), а у графі 2 - указати ті послуги, які надавало підприємство іншим юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам.

Цей розділ заповнюють за наявності відповіді за позицією 5 у пункті 1.2.А або пункті 1.2.В або позицією 2 у пункті 1.2.В розділу 1 переписного листа.

Відомості подають за кожним виробничим структурним підрозділом (відокремленим виробництвом), який розташований за межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця.

Так, наприклад, якщо за кодом 5 пункту 1.2.А проставлено "3", то в розділі 5 повинна бути заповнена інформація щодо площ земельних ділянок і багаторічних насаджень, поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин за трьома адресами знаходження виробництва. Якщо два або більше відокремлених підрозділів знаходяться на території однієї місцевої ради (наприклад, сільської ради), то в такому випадку дані по них об’єднують і на них складають один аркуш-вкладиш за розділом 5 переписного листа.

При заповненні цього розділу необхідно вказати детальну адресу виробничого структурного підрозділу (відокремленого виробництва), який розташований за межами місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця: назву регіону, району, сільської (міської, селищної) ради та населеного пункту; назву вулиці та номер будинку (якщо це садиба господарства). Код території та статистичний код об’єкта як підприємства/фізичної особи-підприємця, так і статистичний код виробничого структурного підрозділу, що знаходиться за межами місцезнаходження підприємства, проставляють в органах державної статистики.

При заповненні інформації щодо загального розміру земельної ділянки, площі ріллі, посіву окремих сільськогосподарських культур і чисельності поголів’я основних видів тварин за кожним відокремленим виробництвом слід дотримуватися методології, яка передбачена для обліку площ і худоби у розділах 2 та 3 цієї Інструкції.

6.1. Наявність споруд

Необхідно враховувати капітальні, тимчасові та пристосовані, як діючі, так і недіючі внаслідок несправності, ремонту та реконструкції споруди і приміщення, призначені для зберігання сільськогосподарської продукції й утримання худоби та птиці, техніки і реманенту.

Обліковуються:

власні приміщення;

орендовані господарські приміщення, які передані господарству в оренду на підставі договору (усної домовленості), відповідно до якого орендодавець передає за плату орендареві в користування господарське приміщення для господарського використання на обумовлений строк.

До приміщень для утримання сільськогосподарських тварин і птиці відносять будівлі, які підведені під дах, розраховані на тривалий строк використання, придатні для утримання в них сільськогосподарської худоби та птиці.

У графах 1-3 необхідно вказати площі споруд (у квадратних метрах), які використовує підприємство, для зберігання врожаю, кормів, утримання худоби, птиці, техніки, зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, органічних добрив, споруд для комплексного використання, теплиць і парників. У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих споруд, які використовують декілька господарств.

Приміщення, які непридатні для зберігання і такі, що не підлягають ремонту та відновленню, не враховують.

У рядку 01 "Споруди для зберігання врожаю" необхідно вказати спеціалізовані або пристосовані нежитлові господарські приміщення для зберігання врожаю (сараї, зерносховища, комори, льохи тощо). До споруд для зберігання зерна (рядок 02) слід віднести зерносклади (включаючи склади для зберігання продовольчого та фуражного зерна), насіннєсховища, споруди підлогові, засікові та інших типів, стаціонарні кукурудзосховища та інші приміщення капітального типу для зберігання зерна. Навіси та приміщення, пристосовані для тимчасового зберігання зерна, за відповідним рядком не враховуються. Якщо врожай зберігають у житловому приміщенні (наприклад, на горищі), то таке приміщення не слід уважати господарським.

До сховищ для картоплі, овочів, плодів, ягід (рядок 03) відносять лише приміщення капітального типу для зберігання картоплі, овочів, плодів та ягід, які використовуються для продовольчих і насіннєвих цілей. Сховища для овочів і картоплі, які входять до тваринницьких комплексів і призначені для зберігання овочів і картоплі на годівлю худобі, а також холодильники для тривалого зберігання овочів і плодів у цьому рядку не відображаються. Їх указують у рядку 04.

У рядку 04 "Споруди для зберігання кормів" слід указати спеціалізовані споруди і пристосовані нежитлові приміщення для зберігання кормів (сараї, комори тощо). До силосних і сінажних споруд належать башти, напівбашти, облицьовані ями, траншеї та інші споруди (включаючи силосні та сінажні споруди, які входять до складу тваринницьких комплексів), сінажні споруди баштового та траншейного типу. Причому відображаються лише споруди, які дозволяють забезпечити тривале герметичне зберігання закладеного сінажу. Необлицьовані ями та траншеї для зберігання силосу не враховуються. Крім площі, у рядку 05 необхідно вказати також об’єм цих споруд.

У рядку 06 "Споруди для утримання худоби" необхідно навести дані про приміщення, спеціально побудовані та пристосовані для утримання всіх видів худоби (корівники, свинарники, сараї, клітки для кролів і хутрових звірів тощо).

У рядку 07 "Споруди для утримання птиці" вказують приміщення для утримання всіх видів птиці (пташники, сараї тощо).

Навіси, накриття, підсобні приміщення (для зберігання тари, інвентарю) приміщеннями для утримання сільськогосподарських тварин не вважають.

У рядку 08 "Споруди для утримання техніки і реманенту" необхідно вказати спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання техніки та реманенту (гаражі, ангари для зберігання реманенту, спеціальні сховища для зберігання пального), а також площі для ремонту й обслуговування сільськогосподарської техніки. До ремонтних майстерень належать ремонтні та ремонтно-механічні майстерні для капітального й поточного ремонтів сільськогосподарських машин, інвентарю та тракторів. Не враховують у складі ремонтних майстерень пересувні ремонтні майстерні та пункти технічного обслуговування.

У рядку 09 "Споруди для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин" указують приміщення, які спеціально призначені для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

У рядку 10 "Споруди для зберігання органічних добрив" указують спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання органічних добрив: резервуари, ємності, ями, загорожі тощо.

У рядку 11 "Споруди для комплексного використання у вищезазначених цілях" показують нежитлові приміщення, які використовують для зберігання і утримання разом кормів і худоби або врожаю, кормів і худоби і т. ін.

Загальну площу теплиць і парників, які використовує підприємство (рядок 12), підсумовують після проставляння відповідних даних у рядках 13-15.

6.2. Наявність гідротехнічних споруд, що забезпечують ведення господарства

У цьому пункті наводять дані щодо власних і орендованих гідротехнічних споруд, які використовують для сільськогосподарського виробництва: канали для зрошення й осушення земельних ділянок; дренажні комплекси, трубопроводи для подачі води для зрошення та відводу води з осушуваних земель, насосні та водозабірні станції; водонапірні споруди (башти), а також інші споруди (очисні споруди на тваринницьких фермах - у системах водопостачання й каналізації для очищення природної та стічної води).

6.3. Наявність техніки

При заповненні цього пункту слід із наведеного переліку видів сільськогосподарської техніки, машин і обладнання вибрати ті, які використовує підприємство: як власні (графа 1), так і взяті в оренду (довгострокове використання - більше 1 року) - графа 3.

Техніку враховують незалежно від практичного використання та технічного стану: справна, несправна, знаходиться в ремонті. Вік сільськогосподарської техніки визначається не від дати придбання, а від дати виготовлення її підприємством-виробником.

У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих видів техніки, які використовуються декількома господарствами.

У рядку 01 "Трактори - всього" проставляються дані про всі трактори, які використовує підприємство, включаючи ті, на яких змонтовані бульдозери, скрепери, кущорізи, канавокопачі, зрошувальні машини, корчувальники-збирачі, буряконавантажувачі та інші машини.

У рядках 02-07 наводять дані про всі трактори в розрізі потужності їхніх двигунів, у рядку 08 із загальної кількості вказують трактори за типом їхньої ходової частини - трактори гусеничні.

У рядку 09 вказують дані про мотокультиватори всіх типів для суцільної та міжрядної культивації, а також мотоблоки.

У рядку 10 обліковують всі види вантажних та вантажно-пасажирських автомобілів, уключаючи автоцистерни (бензовози, молоковози та інші).

У рядку 11 наводять дані про всі причепи та напівпричепи, включаючи автомобільні.

У рядку 12 наводять дані про плуги загального призначення та спеціальні, включаючи плоскорізи-глибокорозрихлювачі. До спеціальних плугів належать болотно-чагарникові, плантажні, садові, виноградникові, чагарникові та інші.

У рядку 13 вказують дані про культиватори, які використовують як причіп до трактора з метою суцільної та міжрядної культивації посівів.

У рядку 14 проставляються кількість борін усіх видів (зубових, сітчастих, пружинних, дискових тощо). Окремо вказують у рядку 15 дискові борони.

У рядку 16 наводять сівалки всіх типів (без тукових).

У рядку 17 обліковують усі види картоплесаджалок.

У рядку 18 наводять дані про розкидачі гною і добрив.

У рядку 19 вказують машини для внесення твердих мінеральних добрив, уключаючи сівалки тукові, та інші.

У рядках 20-22 наводять дані щодо іригаційного обладнання підприємства, тобто обладнання, яке використовують для штучного зрошування ґрунту: дані про всі водяні насоси всіх типів (стаціонарні, плавучі, пересувні), які працюють від валу відбору потужності трактора, а також насосно-силові агрегати колодязів і свердловин, які подають воду для поливу зрошуваних земель (рядок 20); дощувальні машини й установки всіх типів (рядок 21); машини та пристрої для поливу (рядок 22).

У рядку 23 вказують дані про косарки всіх видів - причіпні, навісні та напівнавісні, які призначені для косіння трав, кукурудзи, соняшнику та інших рослин на сіно, зелений корм і силос, косарки-подрібнювачі та косарки-плющилки самохідні й ротаційні. У цьому рядку вказують також дані про кількість самохідних і навісних жаток, які призначені для скошування зернових і бобових культур і укладання їх у валки.

У рядку 24 обліковують прес-пакувальники та прес-підбирачі - машини, призначені для підбирання валків сіна, соломи і пресування їх у тюки.

У рядках 25-29 вказують дані про комбайни й машини для збирання врожаю всіх марок і всіх виробників - зернозбиральні комбайни (рядок 25), кукурудзозбиральні комбайни (рядок 26), картоплезбиральні комбайни і картоплекопачі (рядок 27), кормозбиральні комбайни (рядок 28), у тому числі й причіпні, бурякозбиральні комбайни і машини, але без гичкозбиральних машин (рядок 29). Зернозбиральні комбайни, переобладнані для збирання кукурудзи, вказують у рядку 26.

У рядку 30 обліковують техніку, яку використовують для післяврожайних робіт: зерноочисні машини й агрегати (включаючи горохоочисні), що працюють від привода будь-якого двигуна, мають декілька очисток і доводять зерно до кондиції, а також зерноочисні машини, що знаходяться на зерноочисно-сушильних пунктах, лініях та комплексах (молотарки, сортувалки, трієри та інші), калібрувальні машини і механізми.

У рядку 31 наводять дані про доїльні установки й апарати. Дані щодо наявності в господарстві очищувачів-охолоджувачів молока, включаючи резервуари і танки-охолоджувачі, холодильні установки та інше обладнання для первинної холодної обробки молока, вказують у рядку 32, а сепаратори для первинної переробки молока - у рядку 33.

У рядку 34 вказують дані про використання підприємством інкубаторів.

У рядку 35 узагальнюють інформацію щодо машин і механізмів для приготування кормів: дробарки, коренерізки, комбікормові агрегати, подрібнювачі коренеклубнеплодів, грубих кормів та інші.

У рядку 36 вказують дані про наявність та використання всіх (як стаціонарних, так і пересувних) роздавачів кормів для великої рогатої худоби та свиней.

6.4. Наявність обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та виробництва відновлювальної енергії