12.19.9. Очищати від забивання робочі органи обладнання допускається тільки при вимкненому і повністю зупиненому обладнанні із застосуванням заходів, що виключають випадковий пуск машини. На пусковий пристрій навішується табличка "Не включати! Працюють люди!".
12.19.10. Кормоприготувальні машини з незбалансованими роторами, барабанами, незакріпленими ножами, молотками і протирізальними пластинами, іншими подібними робочими органами до роботи не допускаються.
12.19.11. Технологічний матеріал на подрібнювання повинен подаватися рівномірно. У разі потреби для проштовхування матеріалу слід використовувати дерев'яні штовхачі. Рукоятка штовхача повинна мати обмежник входу в приймальну горловину, а довжина робочої частини повинна бути менше глибини приймальної горловини.
12.19.12. Під час роботи подрібнювача не допускається пропускання пилу у місцях з'єднання транспортувальних труб з корпусом дробарки і циклоном.
12.19.13. Рідкі компоненти комбікормів необхідно вносити через шлюзові затвори, дозатори, інжектувальні пристрої тощо, що виключають розбризкування рідини.
12.19.14. Робота з компонентами (білкові, мінеральні, лікарські добавки) повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевої вентиляції, а також з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, шкіри.
12.19.15. Обслуговування бункерів-накопичувачів і змішувачів слід виконувати з майданчиків, що мають огородження заввишки не менше 1 м. Склепіння з кормів, що утворюються в бункерах-накопичувачах і змішувачах, слід обрушувати за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку виконання цієї операції.
12.19.16. В агрегатах з виготовлення трав'яного борошна електродвигуни вентиляторів відведення сухої маси повинні бути зблоковані з приводом подачі пального.
12.19.17. Керування процесом пересування трав'яної маси і подачі тепла повинно бути автоматизоване і зблоковане з роботою розвантажувального пристрою. Сушильний агрегат слід обладнувати приладами контролю температури.
12.19.18. Не дозволяється працювати на агрегаті при:
несправному регулювальному мілівольтметрі;
відсутності пристрою для зняття статичної електрики;
відсутності витяжної вентиляції в приміщенні затарювання борошна і біля завантажувальних горловин.
12.19.19. Не допускається повторне розпалювання топки без попереднього продування топкової камери протягом 5 хвилин.
12.19.20. Ремонт або регулювання електророзрядника слід виконувати не раніше ніж через 3 хвилини після його відключення; заміну свічки запальника - після попередньої розрядки конденсатора; ремонт електроапаратури - після відключення напруги.
12.19.21. Забороняється під час роботи агрегата відкривати оглядові люки, кришки дробарки, кожух преса і виконувати будь-які роботи з очищення і ремонту.
12.19.22. Ремонтні роботи всередині теплогенератора і сушильного агрегата необхідно здійснювати при знеструмленому пульті управління. Температура внутрішніх поверхонь не повинна бути більше 30 град. С, а їхній об'єм необхідно попередньо провентилювати. Ремонтні роботи повинна виконувати бригада у складі 3 осіб, двоє з них повинні перебувати зовні. Для проведення робіт оформляється наряд-допуск.
12.19.23. При роботі всередині теплогенератора і сушильного агрегата повинні застосовуватися переносні світильники з напругою не вище 12 В, що працюють від акумулятора або знижувального трансформатора із заземленим сердечником.
12.19.24. Місця скупчення борошнистого або трав'яного пилу на обладнанні, площадках і будівельних конструкціях пункту сушіння слід прибирати щозміни вологим способом. Не допускається скупчення пилу на даху приміщення.
12.19.25. Забороняється включати прес-екструдери при непрацюючій місцевій витяжній вентиляції.
12.19.26. Не дозволяється перебувати проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу суміші на виході із шнека-дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей вище 43 град. С.
12.20. Вимоги безпеки під час видалення, зберігання, перероблення посліду
12.20.1. Видалення, зберігання та переробка посліду повинні здійснюватися згідно з вимогами Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.
12.20.2. Для безпечної експлуатації транспортерів (скреперів) прибирання посліду повинно бути передбачене їх дистанційне управління з дублювальними кнопками у протилежних кінцях приміщення та слід дотримуватися черговості їх включення і виключення: похилий транспортер уключається першим і виключається останнім. Перед пуском подається звуковий сигнал.
12.20.3. Під час обслуговування скреперної установки необхідно стежити за нормальним режимом роботи силової приводної станції, тягових тросів і скребків. Приводна станція повинна бути надійно закріплена на фундаменті. Пасова або ланцюгова передача між електродвигуном і редуктором повинна бути захищена кожухом.
12.20.4. Натяг пасової чи ланцюгової передачі і тягового троса на барабанах приводної станції регулюють після закінчення прибирання посліду при вимкненому двигуні.
12.20.5. Для мащення тросів повинні бути встановлені спеціальні пристрої (коробки), заповнені мастилом, при русі через які трос змащується.
12.20.6. У разі необхідності зміщення тягового троса з поворотного ролика або заправлення його на ролик слід працювати тільки в рукавицях.
12.20.7. У разі виникнення на послідних настилах утворень з посліду, що важко видаляються, їх слід видаляти вручну спеціальним чистиком або шляхом змочування настилу водою. Операцію потрібно проводити при виключеному скребковому механізмі.
12.20.8. У пташниках тримання птиці на підлозі все обладнання, що піднімається угору під час прибирання підстилки та санації приміщень (брудери, годівниці, напувалки тощо), повинно бути надійно закріплено.
12.20.9. Прибирання посліду трактором з бульдозерною лопатою слід проводити за відсутності птиці і сторонніх осіб. Вихлопна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником.
12.20.10. Послід, що видаляється з приміщень для тримання птиці, необхідно направляти на зберігання та знезаражування від патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, насіння бур'янів та дезодорації.
12.20.11. У разі інфекційного захворювання птиці послід повинен бути знезаражений біотермічним чи хімічним способом або спалений.
12.20.12. Основні операції з транспортування, прийому, переробки та використання пташиного посліду як добрива повинні бути механізовані.
12.20.13. Для обслуговування обладнання для сушіння посліду мають бути передбачені площадки з поручнями заввишки 1 м і рифленою підлогою, сходи з перилами. Перила встановлюють на відстані не менше 1 м від зовнішнього контуру сушильного барабана.
12.20.14. Температура поверхонь агрегата для сушіння посліду, трубопроводів, відпрацьованої газової суміші не повинна перевищувати 43 град. С.
12.20.15. Трубопроводи, циклони, охолоджувачі, механізми пакування посліду повинні бути герметичними.
12.20.16. Газоподібні викиди в атмосферу цехів і ділянок сушіння посліду не повинні мати сильного неприємного запаху, а також містити шкідливі гази і пил більше граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК).
12.20.17. Приміщення для сушіння посліду слід щозміни прибирати вологим способом.
12.20.18. Суб'єкти господарювання повинні передбачати знешкодження нехарчових відходів (відходи інкубації, птиця, що загинула, відходи забою птиці тощо) шляхом переробки в цехах утилізації або спалювання.
XIII. Вимоги безпеки під час роботи в колодязях, закритих ємностях і камерах
13.1. До робіт у колодязях, закритих ємностях і камерах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли інструктаж з охорони праці, навчені застосуванню ЗІЗ, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах. Зазначені роботи виконуються за нарядом-допуском підприємства.
13.2. У наряді на виконання робіт з підвищеною небезпекою вказуються зміст роботи, заходи безпеки під час її виконання, час початку і закінчення, склад бригади і дані про проведення інструктажу з охорони праці з обов'язковим підписом працівників. Право видачі і затвердження наряду на роботи з підвищеною небезпекою встановлюється наказом по підприємству. Наряд видається на строк, потрібний для виконання заданого обсягу робіт.
13.3. Бригада, призначена для роботи в колодязі (закритій ємності, камері), має бути не менше ніж з 3 працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для нагляду і, у разі потреби, для надання допомоги працівникові в колодязі.
13.4. Бригада для роботи в колодязях (закритих ємностях, камерах) повинна бути забезпечена таким інвентарем:
випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ременями і кільцями на їх пересіченні;
мотузкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200 Н, завдовжки на 3 м більше глибини колодязя (використання поясних ременів не дозволяється);
шланговим протигазом із шлангом на 2 м довше глибини колодязя або кисневим ізолювальним протигазом;
опломбованим акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В або шахтарськими лампами (використання джерел світла з відкритим вогнем не дозволяється);
пересувним (переносним) вентилятором (компресором);
переносними (попереджувальними і заборонними) знаками безпеки;
сигнальними ліхтарями з червоним світлом, що прикріплюються у нічний час до триніг, на яких установлено знаки;
гаками і ломами для відкривання люків колодязів;
аптечкою першої допомоги.
13.5. Під час експлуатації водопровідних, каналізаційних споруд і систем слід дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".
13.6. На дверях насосної для перекачування рідкого посліду і послідних стоків встановлюється знак "Обережно! Отруйні речовини" відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Насосна має бути обладнана припливно-витяжною вентиляцією з розміщенням пускового пристрою вентилятора зовні.
13.7. При виконанні електрозварювальних і газополум'яних робіт усередині закритих ємностей або камер необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности".
13.8. Перед зварюванням (різанням) ємностей, у яких містилися горючі речовини або кислоти, має бути проведене їх очищення, просушування і подальша перевірка, що підтверджує відсутність небезпечної концентрації шкідливих речовин.
13.9. Одночасне виконання електрозварювальних та газополум'яних робіт усередині замкнутих ємностей не допускається.
13.10. Зварювальний трансформатор необхідно розміщувати зовні ємності, у якій виконуються зварювальні роботи.
13.11. Не допускається застосовувати бензорізи при виконанні газополум'яних робіт у резервуарах, колодязях та інших замкнутих ємностях.
13.12. При виконанні в колодязях, закритих ємностях і камерах ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також матеріалів, що виділяють шкідливі речовини, необхідно забезпечити захист працівників від впливу шкідливих речовин, а також термічних та хімічних опіків.
13.13. При виконанні антикорозійних робіт необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.016-87 "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности".
13.14. Фарбувальні роботи в закритих ємностях і камерах виконують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности".
13.15. Закриті ємності або камери, у яких виконуються зварювальні, газополум'яні, ізолювальні або фарбувальні роботи, необхідно забезпечувати витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря в ємностях або камерах повинна бути при цьому в межах 0,3- 1,5 м/с. У разі виконання зварювальних робіт із застосуванням скраплених (пропану, бутану) і вуглекислого газів витяжна вентиляція повинна мати відсмоктування знизу.
13.16. Освітлення при виконанні робіт усередині ємностей і камер повинно виконуватися за допомогою світильників, установлених зовні, або переносних ламп з напругою електричного струму живлення не більше 12 В.
13.17. Спуск працівників в ємності і камери, що обігріваються парою чи іншим способом, допускається тільки після повного припинення подачі пари чи відключення джерела теплопостачання, а також охолодження камери, матеріалів і виробів, що містяться у ній, не менше ніж до 30 град. С.
13.18. При ремонті або огляді шахтового колодязя потрібно дотримуватися запобіжних заходів:
відкривати й закривати кришку колодязя за допомогою спеціальних гаків і ломів;
перед спусканням у колодязь слід перевірити наявність у ньому задушливих і горючих газів. Для визначення наявності й концентрації горючих газів необхідно використовувати газоаналізатори і шахтні інтерферометри. Для визначення загазованості застосовується бензинова водопровідно-каналізаційна лампа;
перед спуском у колодязь слід перевірити наявність і цілісність ходових скоб і міцність їхнього кріплення;
опускатися в колодязь необхідно в запобіжному поясі, слід обв'язатися мотузкою (канатом), один кінець якої повинен тримати працівник нагорі. При потребі він повинен швидко підняти працівника з колодязя.
13.19. Працювати в колодязі із шланговим протигазом можна безперервно не більше 15 хвилин, після цього необхідно змінити працівника в колодязі для відпочинку на поверхні не менше ніж на 20 хвилин.
13.20. Для видалення накопичених токсичних газів з колодязів потрібно застосовувати:
природне провітрювання у разі відсутності вентиляції (не менше 20 хвилин) при відкритих кришках сусідніх оглядових колодязів, що розташовані вище і нижче на самопливній каналізаційній лінії, при цьому кришка робочого колодязя залишається закритою (під час провітрювання колодязя на водопровідній мережі кришку робочого колодязя відкривають);
примусове нагнітання повітря за допомогою ручного вентилятора або компресорної установки протягом 10 хв.;
наповнення колодязя водою з подальшим її відкачуванням.
13.21. Не дозволяється застосовувати випалювання газу з метою його видалення.
13.22. При появі шкідливих газів під час виконання робіт у даному місці їх необхідно припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) чи при застосуванні працівниками необхідних засобів індивідуального захисту.
13.23. Під час виконання робіт у колекторах або комунікаційних тунелях повинні бути відкриті два найближчі люки або двері з таким розрахунком, щоб працівники були між ними.
13.24. Для запобігання вибуху в колодязі не дозволяється виконувати роботи, які можуть викликати іскроутворення.
XIV. Електробезпека
14.1. Електрообладнання суб'єкта господарювання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах", ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", ГОСТ 12.1.038-82 "ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", НПАОП 40.1-1.21-98 та ПУЕ.
14.2. Монтаж та експлуатація електрообладнання повинні виконуватися згідно з стандартами і нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційної документації на нього.
14.3. Усі електроустановки, що приєднуються, нові і реконструйовані, підлягають приймально-здавальним випробуванням згідно з ГОСТ 12.3.019-80 "ССБТ. Испытания и измерения электротехнические. Общие требования безопасности" та ПУЕ.
14.4. Усі електродвигуни повинні мати відповідний захист від коротких замикань і перевантажень згідно з ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление".
14.5. Струмоведучі частини електроустановок повинні мати захист від випадкового доторкання.
14.6. Неструмоведучі частини електрообладнання необхідно зануляти.
14.7. Уведення електроустановок в експлуатацію можливе лише за наявності відповідного електротехнічного персоналу і працівника, відповідального за електрогосподарство.
14.8. Електропроводки й електрообладнання у приміщеннях з підвищеним умістом пилу (кормоцехи, цехи сушіння посліду, трав'яного борошна тощо) повинні бути пиловибухозахищеного виконання.
14.9. Електропроводки, що з'єднують машини з іншим електрообладнанням у місцях, небезпечних щодо механічних пошкоджень, повинні прокладатися в сталевих або пластмасових трубах, металорукавах, коробах, каналах тощо.
14.10. Пускозахисну апаратуру електрообладнання необхідно закривати та розміщувати відповідно до вимог ГОСТ 21786-76 "ССБТ. Система "человек-машина". Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", проходи до неї мають бути вільними.
14.11. Штепсельні рознімання повинні бути захищені від випадкового дотику до частин під напругою і розміщені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень.
14.12. Штепсельні розетки для підключення опромінювальних установок до електричної мережі повинні мати третій заземлювальний контакт.
14.13. У приміщеннях підвищеної небезпеки (вологість понад 90%, запиленість понад 800 мг/м.куб.) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальними гніздами для приєднання до захисного нульового проводу.
14.14. Роботу на машинах та обладнанні з електроприводом дозволяється доручати тільки персоналу з групою електробезпеки не нижче I.
| Начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері | В.С.Ткачов |