9.6. При застосуванні для обігрівання пташників теплогенераторів або повітронагрівачів початковий їх запуск повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних вузлів.
9.6.1. Для попередження вибуху парів пального, що накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен починатися продувкою її повітрям.
9.6.2. Не допускається перебувати поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.
9.6.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш через оглядові вікна не дозволяється.
9.7. Не дозволяється стояти перед повітронагрівачами під час їх запуску та роботи.
9.8. У приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно передбачити регулювання температури поверхні підлоги в автоматичному режимі та аварійне відключення нагрівальних елементів від електричної мережі.
9.9. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти (ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів), доступні для працівників, повинні мати теплову ізоляцію для того, щоб температура теплоізольованих поверхонь не перевищувала + 43 град. С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.
9.10. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.
9.11. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях згідно з ДСП-173-96 була не нижче ніж:
+ 14 град. С - при легкій фізичній роботі;
+ 12 град. С - під час роботи середньої важкості;
+ 8 град. С - при важкій роботі.
Відхилення фактичних значень температур в окремих точках робочої зони від розрахункових температур допускається у межах 1-2 град. С.
9.12. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.
9.13. Припливно-витяжна вентиляція з'єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.
9.14. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними системами з вивідних інкубаторів, потрібно очищати від пуху.
9.15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
9.16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
9.17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у товщі будівельних конструкцій.
9.18. Для зменшення мікробного забруднення повітря птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і птицю, з розрахунку не менш, ніж 2-2,5 Вт/м.кв.; обробку повітря аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію тощо).
X. Вимоги до виробничого обладнання та засобів механізації
10.1. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів при приготуванні концентрованих і комбінованих кормів, вирощуванні та триманні птиці, виробництві та первинній обробці продукції птахівництва, має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061- 81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ПУЕ та цим Правилам.
10.2. Виробниче обладнання повинно бути вибухо- і пожежобезпечним відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 (СТ СЭВ 3517-81) "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".
10.3. Вимоги до виробничого обладнання, що входить до технологічної лінії, повинні враховувати можливі небезпеки, пов'язані з їх спільним функціонуванням.
10.4. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
10.5. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.
10.6. Корпуси, кожухи й інші зовнішні елементи обладнання повинні мати форми і з'єднання, що забезпечують можливість очищення обладнання від пилу й інших забруднень. Поверхні обладнання повинні бути гладкими, без гострих кромок і задирок.
10.7. Обладнання та механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, потрібно забезпечувати ізолювальними пристроями, установлювати їх на віброізолювальній основі або в ізольованих приміщеннях згідно з Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99), та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
10.8. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання повинно мати запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються, тощо).
10.9. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора, повинно мати пристрої для аварійної зупинки (гальмування), якщо в небезпечній зоні, що утворюється рухомими частинами обладнання, можуть перебувати працівники.
10.10. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню, мають бути обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями.
10.11. Конструкція обладнання повинна унеможливлювати випадкове зіткнення працівників з гарячими і переохолодженими частинами.
10.12. Температура захисних екранів не повинна бути більше 43 град. С.
10.13. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог нормативно-технічних актів.
10.14. Виробниче обладнання має бути вкомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника відповідно до ГОСТ 27388-87 "Эксплуатационные документы сельскохозяйственной техники".
10.15. Використання у складі виробничого обладнання джерел іонізувального випромінювання має здійснюватися за умови наявності ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002); Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
10.16. Машини й обладнання для приготування концентрованих і комбінованих кормів
10.16.1. Резервуари, бункери, ємності для сипучих і рідких компонентів кормів мають бути обладнані рівнемірами або іншими пристроями, що контролюють рівень заповнення ємності, а також пристроями для їх обслуговування, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.
10.16.2. Конструкція резервуарів, бункерів, ємностей та інших подібних виробів має забезпечувати їх миття і очищення без спускання в них персоналу.
10.16.3. Розвантажувальні частини конвеєрів повинні обладнуватися пристроями, що запобігають пилоутворенню і розкиданню технологічного матеріалу (спускні рукава, фартухи тощо).
10.16.4. Бункери-накопичувачі з верхнім завантажуванням сипких кормів повинні бути оснащені вертикальними сповільнювачами швидкості потоку до значень не більше 1 м/с.
Зазначені бункери, розміщені всередині робочих приміщень, повинні бути підключені до аспіраційної системи і мати закрите виконання.
10.16.5. Затвори бункерів повинні мати електричні або пневматичні механізми для регулювання їх положення. За необхідності регулювання положення затворів уручну зусилля не повинно перевищувати 150 Н.
10.16.6. Конструкція ємностей, бункерів для накопичення, зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь або передбачати пристрої, які руйнують склепіння без застосування ручної праці; не допускати злежування кормів або передбачати пристрої для його попередження (ворушилки), захист внутрішніх стінок від налипання кормів. У разі неминучості налипання повинні бути передбачені засоби для очищення.
10.16.7. Відкриті горловини ємностей для зерна і концентрованих кормів розміром більше ніж 300 мм повинні мати захисні огородження.
10.16.8. Прес-екструдери повинні мати примусову витяжну вентиляцію.
10.16.9. Живильники, конвеєри і норії, що транспортують забруднені продукти, мають бути забезпечені пристроями для збирання та видалення бруду і некондиційного продукту з-під нижніх гілок конвеєрів без застосування ручної праці (піддони, контейнери, очищувачі тощо).
10.16.10. Конструкція приймальних горловин живильних механізмів, що завантажуються вручну, повинна не допускати потрапляння рук оператора до робочих органів.
10.16.11. Дробарки та подрібнювачі повинні бути оснащені світловим індикатором, що сигналізує про роботу електродвигуна приводу ротора (барабана) у трьох режимах: "з недовантаженням", "у номінальному режимі", "з перевантаженням". Водночас, кожному режимові повинен відповідати свій колір світлового сигналу індикатора.
10.16.12. Подрібнювачі та дробарки повинні мати пристрої аварійного відключення, що унеможливлюють травмування працівників при порушенні режиму роботи або виникненні несправностей, а також пристрої, що запобігають уключенню електродвигуна приводу ротора під час зміни решіт або при відкритій кришці дробарки.
10.16.13. Технологічні лінії та машини для приготування концентрованих і комбінованих кормів повинні обладнуватися пристроями (магнітними сепараторами тощо) для очищення технологічного матеріалу від металевих та інших сторонніх уключень.
Скребки для очищення магнітних сепараторів повинні бути виготовлені з дерева або пластмаси.
10.16.14. Дробарки повинні бути обладнані вибухорозрядним пристроєм, з'єднаним із трубопроводом, виведеним за межі приміщення.
10.16.15. Подача технологічних матеріалів до ріжучих, подрібнювальних, дозувальних та інших робочих органів повинна бути механізована та автоматизована без додаткового ручного регулювання (розрівнювання, пресування, додаткового завантаження тощо).
10.16.16. Пристрої подавання із захоплювальними, затискними, пресувальними або підйомними елементами мають бути огороджені з усіх боків, за винятком місць проходження технологічного матеріалу. Місця проходження технологічного матеріалу, суміжні з робочою зоною операторів, повинні бути забезпечені додатковими засобами захисту, що виключають виробничу небезпеку.
10.16.17. Робочі органи (бітери, живильники, решета тощо), що в процесі роботи можуть забиватися технологічним матеріалом або сторонніми предметами, мають бути обладнані засобами запобігання, реверсування, автоматичного вимикання, сигналізації і самоочищення. Конструкція засобів повинна виключати можливість їх мимовільного вмикання і вимикання.
10.16.18. Подрібнювачі коренеклубнеплодів необхідно обладнуватипристроями, що забезпечують очищення технологічного матеріалу від сторонніх предметів, які повинні регулярно очищатися.
10.16.19. Оглядові люки дробарок і подрібнювачів повинні відчинятися і зачинятися без застосування інструменту, захисні кожухи - із застосуванням інструменту.
10.16.20. Машини для приготування вологих кормів повинні виключати дію на обслуговуючий персонал хімікатів, пари, окропу тощо.
10.16.21. Виконавчі механізми, робочі органи, окремі машини технологічних ліній і комплексів з дистанційним управлінням, віддалені від операторів чи розміщені в іншому приміщенні, а також такі, що обслуговуються більш ніж одним оператором, повинні бути обладнані системами автоматичної передпускової або післяпускової сигналізації.
10.17. Обладнання для вирощування та тримання птиці
10.17.1. Конструктивні елементи обладнання для вирощування та тримання птиці повинні відповідати вимогам ГОСТ 27282-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Система удаления помета. Технические требования", ГОСТ 27377-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Система сбора яиц. Технические требования", ГОСТ 27461-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Клетки. Основные параметры и технические требования", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности" і цим Правилам.
10.17.2. Дверцята кліток повинні надійно фіксуватися і не мати погнутостей, надламів і обривів дроту чи інших конструктивних елементів.
10.17.3. Елементи сітчастих та решітчастих підлог повинні бути змонтовані і закріплені з розрахунку переміщення по них працівників, вільного доступу в послідні канали під час санації пташника та ремонту обладнання.
10.17.4. Секції годівниць повинні бути виготовлені з корозійностійкого матеріалу або мати корозійностійке покриття, рівну, гладку поверхню без задирок і шорсткостей.
10.17.5. Механізми роздавання кормів в годівниці повинні мати пристрої для очищення годівниць від залишків кормів.
10.17.6. Натяжні пристрої канатно-дискових та ланцюгових кормороздавачів повинні забезпечувати їх легке і вільне регулювання.
10.17.7. Кожухи канатно-дискових та шнекових кормороздавачів повинні бути усередині покриті шумопоглинальним матеріалом.
10.17.8. Привідні станції, поворотні ролики і поворотні барабани кормороздавачів повинні мати огородження, що виключають контакт працівників із механізмами.
10.17.9. Навісні бункерні кормороздавачі повинні пересуватися уздовж кліткових батарей плавно, без заклинювань, ривків і зупинок. На початку та в кінці кліткових батарей мають бути встановлені кінцеві вимикачі та стопорні механізми. Мінімальна відстань між кормороздавачами суміжних кліткових батарей чи кормороздавачем і поздовжньою стіною пташника повинна бути не менше 600 мм.
10.17.10. Тяговий трос привода навісного бункерного кормороздавача повинен мати механізм натягу, бути міцним, покритим антикорозійним матеріалом, що не має пошкоджень, рухатись по спрямовувальних та натяжних роликах без просковзувань та заклинювань.
10.17.11. Гаки, призначені для підвішування обладнання у пташниках з триманням птиці на підлозі, повинні бути міцно закріплені на стелі чи інших конструкціях будівлі, трос повинен бути міцним і не мати обривів окремих жил.
10.17.12. Конструкція противаг обладнання повинна унеможливлювати їх падіння, зміщення і мимовільну зміну встановленої баластної маси.
10.17.13. Висота розташування завантажувальних горловин чи бункерів кормороздавачів над рівнем підлоги повинна забезпечувати вільне стикування завантажувача (завантажувального конвеєра) з роздавачем. Зазор за висотою не може перевищувати 100 мм.
10.17.14. Кормороздавальні лінії, що вмикаються із загального пульта керування і розташовані у віддаленій точці поля зору працівника, а також такі, що обслуговуються двома і більше працівниками, повинні бути обладнані автоматичною передпусковою сигналізацією.
10.17.15. Конструкція напувалок для птиці повинна передбачати можливість зливання залишку води під час їх миття та очищення. Жолобкові та трубчасті напувалки відкритого або напіввідкритого типу повинні мати зливний отвір та пристрій для механічного очищення від бруду і залишків корму. Стики напувалок мають бути герметичними.
10.17.16. Подача води в напувалки повинна здійснюватися з проміжного вирівнювального бака. Бак повинен мати пристрій, що запобігає переливу води через його край.
10.17.17. Транспортери для збору яєць у протилежних кінцях повинні бути обладнані аварійними вимикачами для зупинки. Транспортери, відкриті за всією довжиною, повинні бути додатково обладнані пристроями вимикання для зупинки у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.
10.17.18. Для запобігання бічних зміщень стрічки на транспортерах для збору яєць завдовжки понад 15 м повинно бути передбачене встановлення спрямовувальних і центрувальних пристроїв.
10.17.19. Тара (контейнери, ящики тощо) повинна бути справною, без гострих країв, виступних цвяхів, задирок, поламаних дощок, інших елементів конструкції та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".
10.17.20. Ручні візки повинні бути обладнані ручними поліспастами із зусиллям на приводі не більше 150 Н.
10.17.21. Підвіски, шляхи і візки підвісної дороги повинні бути надійно закріплені, мати пристрій, що запобігає падінню.
10.17.22. Спеціальні автомобілі, призначені для перевезення яєць і птиці, повинні бути обладнані відкидним бортомтрапом та підйомним механізмом. Кузов автомобіля повинен бути чистим, продезінфікованим.
10.18. Обладнання для видалення, обробки і зберігання посліду
10.18.1. Обладнання для видалення посліду з приміщень для тримання птиці повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".
10.18.2. Тяговий трос повинен мати антикорозійне покриття, бути правильно натягнутий і не мати обривів окремих жил.
10.18.3. Для очищення скребків транспортерів, поворотних зірочок, барабанів тощо від налиплого посліду повинні передбачатися спеціальні пристрої, які забезпечують безпеку виконання цих робіт.
10.18.4. Похилі транспортери повинні мати захисні пристрої, що запобігають можливості зворотного ходу.
10.18.5. Для натягу транспортера видалення посліду повинні бути передбачені відповідний інструмент і пристрої. При натягуванні транспортера за допомогою пружини повинен бути передбачений пристрій, що виключає різке зменшення натягу транспортера при руйнуванні пружини.
10.18.6. Настили для посліду в кліткових батареях з скребковим видаленням посліду повинні виготовлятися з некрихкого міцного матеріалу і бути вирівняні за всією площею. Застосування настилів з тріщинами не допускається.
10.18.7. Накопичувач посліду повинен бути покритий всередині та ззовні антикорозійним матеріалом і обладнаний решіткою, що перешкоджає потраплянню у нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів.
10.18.8. Обладнання для сушіння посліду повинно бути оснащене пристроєм для автоматичного запалювання пального і контролю за розмірами полум'я в камері горіння, пристроєм регулювання подачі палива і повітря в камеру залежно від заданих температурних параметрів роботи.
10.18.9. У цехах сушіння посліду необхідно передбачати пристрої для очищення і дезодорації повітря, що відводиться від сушильного обладнання.
10.18.10. Пускові кнопки агрегатів, що входять в обладнання для сушіння посліду і працюють від індивідуальних приводів, повинні бути виведені на єдиний пульт управління.
10.18.11. У сушильних камерах і ємностях для нагромадження сухого посліду повинен бути передбачений пристрій, що забезпечує очищення внутрішніх поверхонь без спуску в них працівників.
10.19. Обладнання для інкубації яєць
10.19.1. Конструкція і встановлення інкубаторів повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації на обладнання й інструкції з монтажу.
10.19.2. Термометри, психрометри, вимикачі повинні мати міцне кріплення й огородження від пошкоджень.
10.20. Обладнання для проведення ветеринарно-санітарних заходів
10.20.1. Дезінфекційні установки повинні бути обладнані манометрами і запобіжними клапанами, що не допускають розривів трубопроводів і шлангів.
10.20.2. Шланги для подачі дезінфекційних розчинів повинні бути прогумовані і з'єднані з розбірними вентилями за допомогою різьбових гайок.
10.20.3. У з'єднаннях трубопроводів, кранів і шлангів дезінфекційних установок не повинно бути підтікання дезінфекційних розчинів.
10.20.4. Мобільні дезінфекційні установки повинні бути обладнані опорними стійками.
10.21. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що працюють під тиском
10.21.1. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що працюють під тиском, необхідно обладнувати засобами контролю і захисту від підвищеного тиску та перегріву.
Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати нормативам з метрології.
Розташування запобіжних клапанів повинно забезпечувати безпеку працівників.
10.21.2. Водонагрівні пристрої закритого виконання повинні мати арматуру, яка забезпечує розбір гарячої води шляхом витіснення її холодною. Не допускається встановлення вентилів та інших запірних пристроїв на трубопроводах, по яких відводиться гаряча вода.
10.21.3. Електроводонагрівачі та інші теплові апарати, до складу яких входить електрообладнання (електровентилятори, електронасоси тощо), повинні мати захист від напруги дотику.
10.21.4. Усмоктувальні повітропроводи теплогенераторів, котельного обладнання, радіатори і вентилятори калориферів мають бути захищені від потрапляння сторонніх предметів.
10.21.5. Трубопроводи рідкого палива повинні приєднуватися до пальників через пристрої, які захищають трубопроводи від можливої вібрації.
10.21.6. Теплогенератори та калорифери необхідно з'єднувати з магістральними трубопроводами за допомогою спеціальних патрубків і фланців.
10.21.7. Температура повітря, що подається повітронагрівними пристроями (теплогенераторами, повітронагрівачами, калориферами тощо) у виробничі приміщення, повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.
10.21.8. Усі теплові апарати, паропроводи, димоходи та інші апарати і комунікації, які випромінюють тепло, повинні мати ефективну і надійну теплову ізоляцію відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов" (далі - СНиП 2.04.14-88). Температура зовнішніх поверхонь не повинна перевищувати + 43 град. С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.
10.22. Вимоги безпеки під час ремонту і технічного обслуговування машин та обладнання
10.22.1. Для підтримання машин і обладнання у технічно справному і безпечному стані необхідно забезпечувати своєчасне проведення його технічного обслуговування і ремонту.
10.22.2. Ремонтні роботи й операції технічного обслуговування обладнання повинні виконуватися відповідно до вимог експлуатаційно-технічної документації.
XI. Вимоги до розміщення виробничого обладнання і організації робочих місць
11.1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) повинно забезпечувати безпеку й зручність його використання за призначенням, під час технічного обслуговування й ремонту, а також передбачати можливість оснащення засобами захисту, що не входять до конструкції обладнання.
11.2. При розміщенні виробничого обладнання у приміщеннях необхідно дотримуватися таких мінімальних норм проходів і відстаней відповідно до вимог ГОСТ 12.2.042-91:
між частинами обладнання, що виступають, і будівельними конструкціями будинків і споруд з урахуванням проходу не менше 0,8 м, без урахування проходу не менше 0,5 м, крім випадків, коли будівельні конструкції використовуються для кріплення складових частин виробів;
від площадок і верхньої частини обмурування котлів, з яких обслуговуються трубопровідна арматура котлів, контрольновимірювальні прилади, вентилятори, електродвигуни тощо, до найближчих елементів перекриття або стелі приміщень повинно бути не менше 1,9 м.
11.3. Місце встановлення котлів усередині виробничих приміщень повинно бути відділене від іншої частини приміщення негорючими перегородками за всією висотою котла, але не нижче 2 м, з обладнанням дверей, що відчиняються назовні, відповідно до НПАОП 0.00-1.26-96.
11.4. Ширина проходів між котлами, між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1 м. При встановленні котлів, що потребують обслуговування збоку, ширина проходів між котлами або між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,5 м.
11.5. Висота приміщень від підлоги до низу виступних частин комунікацій і обладнання у місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
11.6. При розташуванні стаціонарного технологічного обладнання для транспортування основних і допоміжних вантажів слід керуватися такими мінімальними нормами проходів (проїздів):
між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) при застосуванні наземних конвеєрів - 1000 мм, підвісних конвеєрів - 300 мм;
між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) і виступними частинами будівельних конструкцій, а також іншим технологічним обладнанням за наявності проходу 900 мм, за його відсутності - 100 мм.
11.7. Висота розміщення завантажувальних та приймальних горловин стаціонарних машин повинна забезпечувати зазор з розвантажувальними лотками завантажувачів і конвеєрів не менше 100 мм.
11.8. Компресорні установки необхідно розміщувати в окремому утепленому і провітрюваному приміщенні відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности".
11.9. Проходи в приміщенні компресорної мають забезпечувати можливість монтажу та безпечного обслуговування обладнання і мати ширину не менше 1,5 м. Відстань між обладнанням і стінами приміщення (між їх виступними частинами) повинна бути не менше 1 м.
11.10. Канали і заглиблення в підлозі приміщення компресорної повинні бути перекриті на рівні з підлогою знімними щитами або плитами. Усі відкриті канали і заглиблення в підлозі, переходи і містки в компресорній повинні бути огороджені перилами заввишки не менше 1 м.
11.11. Фундаменти під компресори і їхні електродвигуни не повинні бути конструктивно з'єднані з фундаментами стін або колон будівлі машинного відділення.
11.12. При триманні птиці на підлозі канали для видалення посліду завглибшки понад 200 мм у місцях розміщення птиці необхідно перекривати секціями сітчастої або решітчастої підлоги, а місця проходів або проїздів - суцільними щитами або плитами.
11.13. Відкриті приямки для скидання посліду та місця розміщення приводних механізмів повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".
11.14. Технологічні отвори з приміщень назовні (для похилого транспортера видалення посліду тощо) у холодну пору повинні закриватися щитами або фартухами із щільної тканини.
11.15. Обладнання повинно бути розташовано і встановлено так, щоб не затуляти світлових і віконних прорізів і тим самим не знижувати освітленості робочих місць, щоб не було місць, не доступних для прибирання і дезінфекції.
11.16. Підходи до обладнання і робочих місць не повинні захаращуватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.
11.17. Вентиляційні канали, а також водопровідні і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розташовані над робочою зоною оператора і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і обладнуватися конденсатовідводами відповідно до вимог ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".
11.18. Розташування вентиляційних систем повинно забезпечувати зручну їх експлуатацію. Для переходу через елементи вентиляційних систем повинні бути передбачені стаціонарні площадки, сходи, містки.
11.19. Нагрівальні прилади повинні мати огородження, що виключає доступ персоналу до гарячих поверхонь.
11.20. Регулювальна і запірна арматура систем опалення повинна бути встановлена в місцях, легкодоступних для обслуговування.
11.21. Електроапаратура, установлена на відкритих майданчиках, повинна бути закрита кожухами, що захищають від атмосферних впливів.
11.22. Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (НПАОП 0.00-6.23-92).
11.23. Стаціонарні майданчики, містки, переходи, сходи, сходи-підніжки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", переносні - ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия".
Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розташованих на протилежних кінцях.
11.24. Висота шаф для реактивів і посуду повинна давати змогу обслуговувати їх без підставок. Глибина шаф не повинна перевищувати 0,5 м.
XII. Вимоги безпеки до виробничих процесів
12.1. При організації і виконанні виробничих процесів необхідно передбачати:
унеможливлення шкідливого впливу на працівників продуктів життєдіяльності птиці, матеріалів, що мають небезпечні й шкідливі властивості, - за допомогою застосування дистанційного керування виробничими процесами, використання засобів індивідуального захисту;
дотримання правил експлуатації, викладених у технічній документації до машин та обладнання;
використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки відповідно до вимог нормативних документів.
12.2. Системи керування виробничими процесами повинні передбачати аварійне відключення або негайне гальмування обладнання.
12.3. При виконанні виробничої операції декількома особами повинен бути забезпечений візуальний або звуковий зв'язок між ними.
12.4. Рівень звукового сигналу повинен бути на 10 дБ вище рівня шуму в робочому приміщенні.
12.5. Світлова сигналізація стану технологічних ліній ("включено-виключено", "відкрито-закрито") повинна чітко розрізнятися за кольором.
12.6. Тривалість передпускового сигналу (звукового, світлового) має становити 5-15 секунд, після чого сигналізація повинна автоматично відключатися.
12.7. При проведенні виробничих процесів, що супроводжуються виділенням пилу, повинна бути передбачена герметизація всіх місць і джерел пилоутворення і їхня аспірація. Аспіраційні мережі повинні включатися за 30 секунд до включення технологічних ліній і відключатися через 120-180 секунд після зупинки ліній.
12.8. Для видалення пилу легкозаймистих або вибухонебезпечних речовин повинна бути передбачена самостійна вентиляційна система.
12.9. Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках виробничих приміщень, забезпечених механічною вентиляцією, а також засобами контролю шкідливих речовин і захисту від їхнього впливу.
12.10. Вимоги безпеки під час виконання загальних операцій догляду за птицею
12.10.1. При триманні птиці в 3-5-ярусних кліткових батареях для обслуговування птиці на верхніх ярусах працівники повинні використовувати пересувні візки з гальмовим пристроєм, стійкі підставки, підібрані за зростом працівника. Не допускається ставати або спиратися на конструкції кліткової батареї, кормороздавального пристрою.
При триманні птиці в кліткових батареях з кількістю ярусів понад 5 для обслуговування птиці повинні застосовуватися стаціонарні майданчики другого рівня (поверху) обслуговування.
12.10.2. Під час роботи механізмів працівник повинен перебувати біля щита керування. У проходах між клітковими батареями й у торцях кліткових батарей не повинно бути сторонніх осіб.
12.10.3. Працювати з птицею у клітках необхідно при зупинених кормороздавачах, механізмах збирання яєць. Мити, дезінфікувати кліткові батареї слід при знеструмленій електричній мережі.
12.10.4. Прибирання кліток повинно виконуватися спеціальним інвентарем (шкребками, щітками) із застосуванням засобів індивідуального захисту (захисних окулярів, респіраторів, рукавиць).
12.10.5. Один раз на тиждень необхідно протирати стіни, повітропроводи і інші предмети, на яких осідає пил.
12.10.6. При триманні птиці на решітчастій підлозі знімні щити не повинні мати зазорів між рейками понад 30 мм.
12.10.7. Елементи решітчастої, сітчастої підлоги та сідала не повинні мати задирок, гострих країв, цвяхів, гвинтів, що виступають, тощо.
12.10.8. Для зниження вологості підстилки приміщення слід добре вентилювати і не перевищувати норми щільності посадки птиці. Нормативи повітрообміну і щільність посадки птиці в приміщеннях приймають згідно з вимогами Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.
12.10.9. Для запобігання виділенню великої кількості аміаку з підстилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв'язуванню аміаку. Через кожні 5-7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100-120 г на 1 м.кв. підлоги) або ж застосовують суперфосфат у порошку.
12.10.10. З метою профілактики та лікування хвороб птиці, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і птиці (пташиний грип тощо), суб'єкти господарювання повинні забезпечувати проведення комплексу спеціальних заходів, до яких належать дезінфекція, дегельмінтизація, дезінвазія, дезінсекція і дератизація.
12.10.11. При виявленні інфекційних захворювань у птиці суб'єкт господарювання повинен повідомити про це районну (обласну) ветеринарну службу і вжити відповідних карантинних заходів.
12.10.12. В'їзд та вхід на територію ферми, де тримається хвора птиця, дозволяється тільки спеціально закріпленим працівникам та транспортним засобам.
12.11. Вимоги безпеки під час застосування засобів інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання
12.11.1. У процесі обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання можлива дія таких небезпечних і шкідливих факторів:
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
небезпечна величина електричного струму;
підвищена температура поверхні обладнання і матеріалів.
12.11.2. Безпека виробничих процесів під час обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись дотриманням вимог експлуатаційної документації на обладнання та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".
12.11.3. Установки з джерелами інфрачервоного випромінювання необхідно експлуатувати із захисною сіткою. Висота підвіски по вертикалі від вікна випромінювання до поверхні підстилки та горючих предметів повинна бути не менше 0,8 м, по горизонталі - не менше 0,25 м відповідно до вимог НАПБ В.01.057-2006/200.
12.11.4. Установки ультрафіолетового опромінення мають бути відділені від горючих матеріалів не менше ніж на 1 м і не повинні зазнавати механічних впливів.
12.11.5. При застосуванні установок інфрачервоного випромінювання як засобів локального обігріву регулювання температури в зоні перебування птиці повинно здійснюватися автоматично.
12.11.6. Обслуговування випромінювальних та іонізувальних установок повинен здійснювати електромонтер не нижче III групи електробезпеки.
12.11.7. На кожному об'єкті, обладнаному випромінювальними установками стаціонарного і пересувного типів, повинні бути експлуатаційна документація, інструкції з охорони праці, з надання першої допомоги при враженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", або щитки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.023-84 "ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля".
12.11.8. Щоб уникнути ураження очей, не можна дивитися на включене джерело інфрачервоного випромінювання з близької відстані, тому що скло окулярів пропускає інфрачервоні промені.
12.11.9. Для підйому установок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання необхідно використовувати лебідкові пристрої.
12.11.10. Технічне обслуговування, ремонт і очищення випромінювальних установок та зміну висоти підвісу потрібно проводити тільки після повного їх відключення від електромережі й охолодження.
12.11.11. Не дозволяється використовувати випромінювальні установки з відкритими струмоведучими частинами.
12.11.12. Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам нормативнотехнічним актам.
12.11.13. При тривалій роботі ультрафіолетових ламп (під час роботи або одразу ж після опромінення) приміщення потрібно ретельно провітрити для запобігання накопиченню озону та окису азоту.
12.12. Вимоги безпеки під час годівлі та напування птиці
12.12.1. Забороняється доторкатися до робочих органів уключених кормороздавачів, тягових тросів, натяжних та поворотних роликів (зірочок) тощо.
12.12.2. При використанні канатно-дискових кормороздавачів повинно бути забезпечене надійне кріплення труб до стійок кліткових батарей, стелі або колон пташника.
12.12.3. Під час роботи приводний дозувальний механізм кормороздавача повинен бути закритий кришкою. Огляд, перевірку натягу троса, зачеплення дисків з приводним колесом, регулювання слід проводити відповідно до експлуатаційної документації.
12.12.4. Вузли й елементи кормороздавальної лінії, під час роботи яких можливе виділення пилу, повинні бути обладнані місцевою вентиляцією.
12.12.5. Пускові пристрої стаціонарних кормороздавальних механізмів повинні бути забезпечені чіткими написами, символами, малюнками, що інформують про розміщення загального вимикача, напрямок руху, порядок запуску й зупинки.
12.12.6. Перед уключенням у роботу механізмів кліткової батареї необхідно подати звуковий сигнал.
12.12.7. При роботі кормороздавачів в автоматичному режимі працівники повинні враховувати, що механізми включаються у встановлений час згідно з програмою, тому обслуговувати їх можна тільки після відключення електричних пускових пристроїв і головного рубильника.
12.12.8. Забиті кормами отвори кормороздавального обладнання слід очищати тільки призначеними для цієї мети дерев'яними чистиками.
12.12.9. При використанні скляних балонів як напувалок у разі їх пошкодження не допускається збирати осколки незахищеними руками.
12.13. Вимоги безпеки під час тримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ
12.13.1. При триманні водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ необхідно дотримуватися вимог Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.
12.13.2. Забороняється тримання сільськогосподарської водоплавної птиці на водоймищах, на яких водиться дика водоплавна птиця, а також випускати її на водоймища в періоди міграцій синантропної птиці.
12.13.3. Водоймища мають бути відповідним чином обладнані. Спуск до водоймищ повинен бути широким, положистим, очищеним від чагарників і каменів, дно водоймища проміряно, межі акваторії огороджені металевою сіткою.
12.13.4. Для обслуговування птиці на водоймищах працівники повинні бути забезпечені стійкими плавзасобами й індивідуальними рятувальними засобами (круги, пояси, жилети) за кількістю працівників, яких передбачається перевозити.
12.14. Вимоги безпеки під час вилову і пересаджування птиці
12.14.1. Під час вилову птиці працівники повинні бути особливо обережні, остерігатися ударів кігтями, дзьобами, захищати руки, обличчя, очі. Вилов птиці слід здійснювати в рукавицях, окулярах закритого типу "Г" (ТУ 381051-78) або герметичних захисних окулярах типу ПО-2. Курей необхідно брати за крила або лапи, водоплавну птицю й індиків - лише за крила.
12.14.2. Для захисту органів дихання від потрапляння пуху та пилу під час вилову птиці необхідно застосовувати протипилові респіратори, які відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.04-07. При використанні засобів захисту органів дихання слід ураховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв та забезпечувати їх своєчасну заміну.
12.14.3. Для витиснення птиці з кліток необхідно використовувати щити, виготовлені з легкого матеріалу. Дверцята клітки повинні бути закріплені у відкритому положенні.
12.14.4. При вилові птиці, яку тримають на підлозі, слід користуватися щільною шторою, закріпленою на скобах, убудованих у стіну.
Не допускається кріплення штори до елементів технологічного обладнання, вікон тощо.
12.14.5. Під час вилову птиці, яку тримають на підлозі, приміщення повинно освітлюватися лампами синього або червоного світла.
12.15. Вимоги безпеки під час догляду за страусами
12.15.1. Страусів тримають у приміщеннях, розділених на секції (бокси) та обладнаних загонами (вольєрами) з міцними огородженнями заввишки не менше 1,5 м.
12.15.2. До обслуговування страусів допускається персонал, ознайомлений з особливостями їх поведінки, навчений правилам охорони праці під час роботи з ними. Забороняється в'їзд транспорту в секції та вольєри із страусами, входити в секції і вольєри стороннім особам без супроводу осіб, що безпосередньо обслуговують птицю.
12.15.3. Перед тим, як переганяти страусів з однієї секції (боксу) в іншу чи випускати з приміщення у вольєри, двері приміщення і секцій потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід птиці.
12.15.4. Виводити птахів із секцій у вольєри потрібно почергово, починаючи з найближчих до виходу секцій.
12.15.5. Не дозволяється приводити з собою в загони чи приміщення, у яких тримаються страуси, собак або інших тварин, подавати гучні звуки, робити різкі та агресивні рухи, завдавати птахам болю, стояти на шляху їх переміщення. Особливої обережності при обслуговуванні страусів необхідно дотримуватися в репродуктивний період.
12.15.6. Під час проведення робіт з дорослими страусами (переведення в інше місце, завантаження в транспортні засоби, проведення лікувально-профілактичних заходів тощо) для заспокоєння птаха застосовують спеціальний гак довжиною не менше 2 м, за допомогою якого його голову притискують до землі, а потім на неї надівають світлонепроникний каптур.
12.16. Вимоги безпеки під час збирання яєць, транспортування яєць і птиці
12.16.1. Перед уключенням транспортерів для збирання яєць необхідно перевірити технічний стан натяжної і приводної станцій, положення стрічки, кріплення натяжного ролика, кронштейнів яйценакопичувального столу і, при потребі, здійснити їх регулювання або ремонт.
12.16.2. Ремонт і регулювання натягу стрічки транспортера для збирання яєць слід робити тільки при вимкненому електродвигуні приводної станції.
12.16.3. Приводні станції транспортерів для транспортування яєць повинні бути захищені огородженням.
12.16.4. Не допускається регулювати робочі органи, поправляти штампувальний пристрій, викочувати руками застряглі яйця під час роботи яйцесортувальної машини.
12.16.5. При переміщенні тари з птицею або яйцями машинами і механізмами з вилковим телескопічним захоплювачем вантаж повинен розміщуватися на вантажозахоплювальних пристроях рівномірно, без перекосів.
12.16.6. Під час переміщення вантажу за допомогою стропів останні повинні мати рівномірний натяг.
12.16.7. Під час використання підвісної дороги її завантаження повинно відповідати вантажопідйомності, водночас візок підвісної дороги повинен бути встановлений на мінімальній висоті від підлоги.
12.16.8. Під час перевезення вантажу ручними візками маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомності візка.
12.16.9. Ящики з птицею і яйцями слід піднімати і переносити тільки удвох. Для навантаження в транспортні засоби мають бути передбачені трапи або площадки з поручнями.
12.17. Вимоги безпеки під час інкубації яєць
12.17.1. Під час просвічування яєць на столі-овоскопі необхідно встановлювати затемнювальні штори.
12.17.2. Під час роботи на овоскопі, опромінення яєць і курчат ультрафіолетовими променями працівники повинні користуватися захисними окулярами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия".
12.17.3. На підлозі біля щита управління інкубаторами повинні бути діелектричні килимки.
12.17.4. Інкубаційні лотки повинні вільно входити в інкубаційні візки чи поворотні механізми.
12.17.5. Під час експлуатації інкубаторів необхідно стежити за справністю і надійністю кріплення дверних навісів, передніх і задніх упорних планок, систематично перевіряти затягування болтів барабанів на валу. При огляді інкубатора слід використовувати стійку підставку.
12.17.6. Вибірка молодняку з вивідних інкубаторів повинна виконуватися в захисних окулярах і респіраторі, що оберігають від пуху, пилу тваринного походження тощо.
12.17.7. Інкубатори і вивідні шафи перед миттям і дезінфекцією повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішнього простору інкубатора необхідно користуватися переносними лампами напругою 12 В.
12.18. Вимоги безпеки під час забою птиці
12.18.1. Забій птиці слід здійснювати в санітарно-забійних пунктах (для господарчих потреб) або спеціальних забійних цехах. Під час забою та обробки птиці необхідно дотримуватися вимог Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.01.2004 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2004 за N 121/8720.
12.18.2. У забійних цехах повинні бути механізовані процеси забою, транспортування, теплової обробки, видалення оперення, патрання, охолодження, маркування тушок, пакування та укладення у тару, збирання мокрого пір'я, його сушіння та вивантаження із сушильних барабанів, переробки нехарчових відходів.
12.18.3. Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця огороджені.
12.18.4. Не дозволяється перебування сторонніх осіб у зоні дії конвеєра. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.
12.18.5. При ручному патранні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі - з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.
12.18.6. У забійному цеху дільниці сортування та пакування тушок повинні бути ізольовані від дільниць забою і обробки птиці, сушіння пера.
12.18.7. При переробці нехарчових відходів птахівництва з використанням варильних котлів і автоклавів повинні виконуватися відповідно до вимог нормативно-технічних актів та цих Правил.
12.19. Вимоги безпеки під час приготування концентрованих і комбінованих кормів
12.19.1. Управління операціями приготування комбікормів (подрібнення, сушіння, екструзія, теплова та хімічна обробка, дозування, змішування, гранулювання, брикетування тощо) повинно бути дистанційним, із загального пульта керування. Під час проведення технічного обслуговування й ремонту обладнання необхідно передбачити можливість переходу на місцеве управління окремими агрегатами.
12.19.2. При дистанційному управлінні механізмами, робочими органами, окремими машинами технологічних ліній (транспортерами, засувками тощо), віддаленими від працівника або розташованими в іншому приміщенні, а також тими, що обслуговуються кількома працівниками, повинна діяти система автоматичної передпускової та (або) післяпускової сигналізації (звукової, світлової) тривалістю 5-15 секунд.
12.19.3. Магніти, що застосовуються для вловлювання металевих домішок, повинні систематично перевірятися й очищатися відповідно до встановленого графіка. Очищати магніти необхідно через люки дерев'яними шкребками.
12.19.4. Машини й обладнання слід запускати тільки за заздалегідь установленим сигналом й у послідовності, визначеній технологією.
12.19.5. Перед уключенням двигуна потрібно зробити пробне прокручування робочих органів машини, щоб перевірити, чи не потрапили всередину сторонні предмети.
12.19.6. Щоб видалити сторонні предмети з транспортера, його включають спочатку на зворотний, а потім переключають на робочий хід.
12.19.7. Для перевірки відсутності вібрації елементів конструкції, сторонніх шумів і стуків машина деякий час повинна працювати на холостому ходу.
Подача корму в подрібнювач повинна виконуватися тільки після виходу його ротора на робочий режим. Тривала робота на холостому ходу не допускається.
12.19.8. Під час роботи кормоподрібнювачів не можна стояти навпроти напряму викиду подрібненої маси.