Про затвердження Правил фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів

Відповідно до міжнародних зобов'язань, що випливають з Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року, учасником якої є Україна, Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 06.03.2001 N 155, та з метою забезпечення регулювання діяльності в сфері фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів

1. Затвердити Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (далі - Правила), що додаються.

2. Начальнику Управління регулювання фізичного захисту Кнуту Ю.М. у п'ятиденний строк після підписання цього наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Директору Державного підприємства ДНТЦ ЯРБ Васильченку В.М. у місячний термін після набрання чинності цим наказом забезпечити його тиражування.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної адміністрації ядерного регулювання України від 27.09.99 N 34 "Про затвердження Правил фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 748/4041.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Аркуші погодження додаються.

Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (далі - Правила) розроблені відповідно до положень "Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу", Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", "Про боротьбу з тероризмом", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про перевезення небезпечних вантажів", постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів щодо фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (далі - фізичний захист), з урахуванням рекомендацій інформаційного циркуляра МАГАТЕ "Фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок" INFCIRC/225/Rev.4.

Правила поширюються на ядерні матеріали та установки, що використовуються в мирних цілях, і обов'язкові для усіх органів виконавчої влади, юридичних осіб, які:

- здійснюють видобуток, перероблення, зберігання, перевезення ядерних матеріалів і експлуатують ядерні установки;

- розробляють нормативні акти з фізичного захисту, контролюють їх виконання, проводять перевірки та випробування технічних засобів фізичного захисту;

- забезпечують реалізацію та реалізують заходи фізичного захисту.

Положення Правил не поширюються на забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів у кількостях, менших нижньої межі III категорії ядерних матеріалів, та на забезпечення фізичного захисту виробів, що містять збіднений уран.

1.1. Забороняється діяльність експлуатуючої організації та ліцензіата на етапах життєвого циклу ядерної установки, при поводженні з ядерними матеріалами та при перевезенні ядерних матеріалів без забезпечення фізичного захисту відповідно до законодавства.

1.2. У цих Правилах терміни та визначення вживаються у такому значенні:

виявлення - функція системи фізичного захисту, що полягає у встановленні факту несанкціонованого проникнення в зони обмеження доступу та виявленні інших протиправних дій щодо ядерних установок та ядерних матеріалів;

внутрішній правопорушник - особа, яка здійснила або намагається здійснити протиправну дію (або бездіяльність) щодо ядерної установки та ядерного матеріалу, а також особа, яка сприяє цьому, які мають санкціонований доступ на ядерну установку;

внутрішня зона - зона всередині захищеної зони, де використовується та/або зберігається ядерний матеріал I категорії;

втручання - будь-яка навмисна дія, спрямована на вивід з ладу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту та особливо важливих технічних елементів ядерної установки;

глибокоешелонований захист - принцип, згідно з яким правопорушнику для виконання своєї задачі необхідно послідовно подолати або обійти численні подібні або різні перешкоди та методи фізичного захисту (конструкційні, інженерно-технічні, кадрові та організаційні);

диференційований підхід - принцип, згідно з яким рівень фізичного захисту встановлюється виходячи з категорій ядерного матеріалу та ядерної установки, проектної загрози, потенційних наслідків вчинення диверсій чи крадіжки ядерного матеріалу;

заборонена зона - ділянка, розташована між зовнішньою і внутрішньою огорожею периметра захищеної зони;

засіб виявлення - технічний пристрій, призначений для автоматичного формування сигналу тривоги у випадку протиправних дій;

засіб контролю доступу - засіб, призначений для управління доступом у зону обмеження доступу;

затримка - функція системи фізичного захисту, що полягає у сповільненні дій правопорушника при виконанні ним своєї задачі;

захищена зона - оточена фізичним бар'єром територія, що знаходиться під захистом, в якій розміщуються внутрішні та особливо важливі зони, ядерні установки та ядерні матеріали II категорії;

збалансований захист - принцип, згідно з яким правопорушник зустрінеться з ефективними елементами системи фізичного захисту незалежно від вибраних ним способів виконання своєї задачі;

зовнішній правопорушник - особа, яка здійснила або намагається здійснити протиправну дію (або бездіяльність) щодо ядерної установки та ядерного матеріалу, а також особа, яка сприяє цьому, які не мають санкціонованого доступу на ядерну установку;

ідентифікація особи - встановлення відповідності ідентифікаційних ознак людини, занесених у документи або базу даних, фактичним ознакам самої людини;

неприйнятні радіаційні наслідки - радіаційні наслідки вчинення диверсії, які призвели або можуть призвести до опромінення персоналу та населення, радіоактивного забруднення навколишнього середовища вище встановлених у державі норм;

особливо важлива зона - зона всередині захищеної зони, де розміщуються особливо важливі технічні елементи ядерної установки або ядерні матеріали, диверсія щодо яких може безпосередньо або опосередковано призвести до неприйнятних радіаційних наслідків;

оцінка вразливості - визначення ймовірності здійснення диверсій щодо ядерної установки, ядерних матеріалів або ймовірності крадіжки ядерних матеріалів;

патрулювання - функція охорони, що здійснюється нарядом підрозділу охорони з метою попередження та виявлення протиправних дій в зонах обмеження доступу;

план забезпечення фізичного захисту - опис заходів, що здійснені, здійснюються та заплановані до здійснення з метою приведення стану фізичного захисту ядерної установки, ядерного матеріалу до регулюючих вимог;

правило двох осіб - принцип, що ґрунтується на спостереженні однієї особи за діями іншої з метою недопущення несанкціонованих дій;

проектна загроза - визначені в установленому порядку характеристики потенційних правопорушників, які могли б здійснити спробу несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів або вчинення диверсії, для протидії яким визначається, створюється та оцінюється система фізичного захисту;

реагування - функція системи фізичного захисту, що полягає в недопущенні силами реагування виконання правопорушником своєї задачі;

сили реагування - спеціально навчені, озброєні та оснащені військові підрозділи правоохоронних органів. Сили реагування складаються з спеціальних груп підрозділів охорони ядерної установки та сил допомоги ззовні;

технологічний транспорт - транспортні засоби переривчастої та безперервної дії, які є елементом технологічної системи і використовуються для переміщення ядерних матеріалів, в тому числі ядерного палива, обладнання та радіоактивних відходів;

фізичний бар'єр - інженерна споруда, призначена для сповільнення просування правопорушника;

центральний пульт фізичного захисту - обладнання, на яке надходить та відображається вся інформація про стан системи фізичного захисту ядерної установки в обсязі, що дозволяє оператору здійснювати оперативне управління технічними засобами системи фізичного захисту, однозначно та своєчасно оцінювати сигнали тривоги та приймати відповідні рішення;

ціль правопорушника - ядерний матеріал або особливо важливі технічні елементи ядерної установки;

ядерна установка - установка, включаючи пов'язані з нею будинки та обладнання, на якій здійснюється виробництво, переробка, використання, обробка, зберігання або захоронення ядерних матеріалів, якщо пошкодження або втручання в експлуатацію такої установки може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків.

Інші терміни вживаються у значеннях, установлених Законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", "Про основи національної безпеки України", "Про інформацію", "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

2.1. Експлуатуюча організація, ліцензіат визначає, створює та забезпечує функціонування системи фізичного захисту.

2.2. Система фізичного захисту має забезпечити:

- своєчасне виявлення правопорушника;

- затримку правопорушника;

- адекватне реагування.

2.3. Система фізичного захисту створюється, виходячи з принципів:

- глибокоешелонованого захисту;

- диференційованого підходу;

- збалансованого захисту;

- мінімальних наслідків при відмові одного елемента системи.

2.4. Заходи з фізичного захисту не повинні погіршувати стан ядерної, радіаційної, пожежної та інших видів безпеки.

2.5. Система фізичного захисту має враховувати заходи, що застосовуються в рамках системи обліку та контролю ядерних матеріалів.

2.6. Експлуатуюча організація, ліцензіат розробляє, впроваджує та забезпечує функціонування програми забезпечення якості діяльності з фізичного захисту.

2.7. Культура безпеки має бути важливим чинником у забезпеченні ефективного функціонування системи фізичного захисту.

2.8. Експлуатуюча організація, ліцензіат забезпечує оптимальне поєднання організаційно-правових та інженерно-технічних заходів з фізичного захисту.

2.9. Організаційно-правові заходи з фізичного захисту включають:

а) організацію спеціальної перевірки осіб, які мають бути допущені до особливих робіт, відповідно до чинного законодавства;

б) забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом;

в) визначення рівнів фізичного захисту, виходячи з проектної загрози, урахування особливостей конструкції ядерної установки та регіону її розташування, категорій та характеристик ядерних матеріалів;

г) підбір кадрів з фізичного захисту та необхідний рівень їх кваліфікації;

ґ) проведення оцінки ризиків радіаційних наслідків на випадок вчинення диверсії та крадіжки ядерного матеріалу;

д) забезпечення охорони;

е) проведення оцінки вразливості;

є) узгодження заходів фізичного захисту з заходами, передбаченими планами аварійної готовності та аварійного реагування на ядерній установці;

ж) розробку та підтримку дієздатності об'єктового плану взаємодії на випадок вчинення диверсій;

з) забезпечення надійного зв'язку між учасниками об'єктового плану взаємодії на випадок вчинення диверсій;

и) розробку та дотримання плану забезпечення фізичного захисту;

і) фінансове забезпечення фізичного захисту;

ї) подання в установленому порядку щорічних звітів про стан фізичного захисту.

2.10. Інженерно-технічні заходи з фізичного захисту включають:

а) забезпечення використання інженерно-технічних засобів, які відповідають досягнутому рівню науки та техніки;

б) застосування сертифікованих інженерно-технічних засобів;

в) проведення випробувань інженерно-технічних засобів;

г) технічне обслуговування інженерно-технічних засобів;

ґ) здійснення контролю за технічним станом та організацію експлуатації інженерно-технічних засобів;

д) матеріально-технічне забезпечення експлуатації інженерно-технічних засобів.

2.11. Оперативно-розшукові заходи в інтересах фізичного захисту здійснюються відповідно до чинного законодавства.

3.1. Ядерні установки I та II категорії та ядерні матеріали I та II категорії розміщуються на території захищених зон.

3.2. Доступ осіб і транспортних засобів у захищену зону обмежується до необхідного мінімуму. Доступ особистих транспортних засобів у захищену зону забороняється.

3.3. Санкціонований прохід осіб і проїзд транспортних засобів здійснюється через розташовані на периметрі захищеної зони контрольно-пропускні пункти.

3.4. Особи, які входять у захищену зону та виходять з неї, ідентифікуються та перевіряються на наявність речовин та предметів, вільне пересування з якими в межах захищеної зони ядерної установки обмежується.

3.5. Транспортні засоби при в'їзді в захищену зону та при виїзді з неї перевіряються на наявність речовин та предметів, вільне пересування з якими в межах захищеної зони ядерної установки обмежується.

3.6. Виявлення зовнішніх правопорушників має відбуватися на периметрі захищеної зони, в межах забороненої зони.

3.7. У забороненій зоні встановлюються засоби виявлення, як мінімум два різні за принципом дії, та засоби спостереження.

3.8. Інформація від засобів виявлення, засобів спостереження та засобів контролю доступу безперервно надходить на центральний пульт фізичного захисту.

3.9. Оператор центрального пульту фізичного захисту здійснює оперативне управління технічними засобами системи фізичного захисту, оцінку сигналів тривоги та оповіщення про тривогу.

3.10. Центральний пульт фізичного захисту розміщується в захищеній зоні.

4.1. Система фізичного захисту має запобігати несанкціонованому доступу до ядерних матеріалів та несанкціонованому вилученню ядерних матеріалів з зон обмеження доступу.

4.2. Вимоги до фізичного захисту ядерного матеріалу I категорії.

4.2.1. Ядерні матеріали використовуються та зберігаються у внутрішніх зонах.

4.2.2. Периметр внутрішньої зони обладнується засобами виявлення.

4.2.3. Кількість входів у внутрішню зону та виходів з неї має бути зведена до мінімуму з урахуванням вимог ядерної, радіаційної та пожежної безпеки.

4.2.4. Входи та виходи внутрішньої зони обладнуються засобами контролю доступу та засобами телевізійного спостереження, управління якими здійснюється з центрального пульту фізичного захисту.

4.2.5. У внутрішню зону забороняється вносити та ввозити будь-які не передбачені технологічними процесами речовини та матеріали.

4.2.6. В'їзд у внутрішню зону дозволяється тільки технологічному транспорту.

4.2.7. Доступ осіб у внутрішню зону та робота в ній здійснюється з урахуванням правила двох осіб.

4.2.8. Доступ осіб у внутрішню зону суворо обмежується.

4.2.9. Особи, які виходять з внутрішньої зони, перевіряються на наявність ядерних матеріалів.

4.2.10. У внутрішній зоні особи перебувають під постійним спостереженням.

4.2.11. Особи, які мають доступ у внутрішню зону, не рідше 1 разу в квартал проходять інструктаж з фізичного захисту. Один раз у 2 роки проходять перевірку знань з фізичного захисту.

4.2.12. У внутрішній зоні ядерні матеріали зберігаються в контейнерах, розташованих в спеціальному сховищі. Контейнери з ядерними матеріалами оснащуються пристроями індикації втручання.

4.2.13. Спеціальні сховища обладнуються засобами виявлення та засобами контролю доступу. Засоби контролю доступу мають дозволяти доступ, як мінімум, за двома підтверджувальними право доступу діями або індивідуальними ознаками особи.

4.2.14. Ядерні матеріали дозволяється залишати на робочому місці після закінчення робочого дня, якщо технологічний процес не дозволяє їх переміщувати в спеціальні сховища за умови вжиття відповідних заходів з фізичного захисту.

4.2.15. Виявлення внутрішніх правопорушників має відбуватися в межах внутрішньої зони та на її межі.

4.2.16. Переміщення ядерних матеріалів між внутрішніми зонами в межах захищеної зони ядерної установки здійснюється згідно з розробленим експлуатуючою організацією, ліцензіатом порядком забезпечення фізичного захисту на цей випадок.

4.2.17. Охорона має бути озброєною та оснащеною відповідно до чинного законодавства.

4.2.18. На території захищеної зони здійснюється патрулювання.

4.3. Вимоги до фізичного захисту ядерного матеріалу II категорії.

4.3.1. Ядерні матеріали використовуються та зберігаються в будівлях і приміщеннях, розташованих у захищеній зоні.

4.3.2. Входи в будівлі, приміщення, де зберігаються та використовуються ядерні матеріали, та виходи з них обладнуються засобами контролю доступу.

4.3.3. Доступ осіб у будівлі та приміщення, де зберігаються та використовуються ядерні матеріали, здійснюється згідно з встановленим експлуатуючою організацією, ліцензіатом порядком.

4.3.4. Ядерні матеріали зберігаються в зачинених контейнерах, оснащених пристроями індикації втручання.

4.3.5. Особи, які мають доступ до ядерних матеріалів, не рідше 1 разу в півріччя проходять інструктаж з фізичного захисту. Один раз у 3 роки проходять перевірку знань з фізичного захисту.

4.3.6. Переміщення ядерних матеріалів у межах захищеної зони здійснюється згідно з розробленим експлуатуючою організацією, ліцензіатом порядком забезпечення фізичного захисту на цей випадок.

4.3.7. У разі необхідності командуванням підрозділу, що здійснює охорону ядерної установки, приймається рішення про проведення патрулювання території захищеної зони.

4.4. Вимоги до фізичного захисту ядерного матеріалу III категорії.

4.4.1. Ядерні матеріали зберігаються та використовуються у будівлях і приміщеннях, доступ осіб в які обмежується.

4.4.2. Приміщення, де зберігаються і використовуються ядерні матеріали, обладнуються технічними засобами охоронного призначення, сигнали від яких виводяться на пульт охорони або на відповідні пульти підрозділів Державної служби охорони при МВС України на підставі укладених договорів.

4.4.3. Ядерні матеріали зберігаються у зачинених контейнерах, оснащених пристроями індикації втручання.

4.4.4. Особи, які працюють з ядерними матеріалами, та особи, які відповідають за їх збереження, не рідше 1 разу на рік проходять інструктаж з фізичного захисту.

5.1. Система фізичного захисту має запобігати несанкціонованому доступу до ядерних матеріалів та до особливо важливих технічних елементів, вчинення диверсій щодо яких може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків.

5.2. Вимоги до фізичного захисту ядерних установок I категорії.

5.2.1. Особливо важливі технічні елементи ядерної установки розміщуються в особливо важливих зонах.

5.2.2. Кількість входів у особливо важливу зону та виходів з неї має бути зведена до прийнятного мінімуму.

5.2.3. Входи в особливо важливу зону та виходи з неї обладнуються засобами контролю доступу, засобами виявлення та засобами телевізійного спостереження, управління якими здійснюється з центрального пульту фізичного захисту.

5.2.4. Доступ осіб у особливо важливу зону суворо обмежується. Порядок доступу визначається експлуатуючою організацією, ліцензіатом.

5.2.5. Особи, які входять у особливо важливу зону та виходять з неї, ідентифікуються та, в разі необхідності, перевіряються на наявність речовин та предметів, вільне пересування з якими в межах особливо важливої зони обмежується.

5.2.6. В'їзд у особливо важливу зону дозволяється тільки технологічному транспорту.

5.2.7. В особо важливій зоні не дозволяється проводити роботи з використанням горючих та вибухонебезпечних матеріалів без вжиття відповідних заходів з фізичного захисту.

5.2.8. Особи, які мають право доступу в особливо важливу зону, не рідше 1 разу в квартал проходять інструктаж з фізичного захисту. Один раз у 2 роки проходять перевірку знань з фізичного захисту.

5.2.9. Особливо важлива зона постійно перевіряється щодо своєчасного виявлення втручання в особливо важливі технічні елементи та своєчасного виявлення сторонніх речовин та предметів.

5.2.10. Охорона ядерної установки має бути озброєною, оснащеною відповідно до чинного законодавства та підготовленою до дій на ядерній установці.

5.2.11. На території захищеної зони здійснюється патрулювання.

5.3. Вимоги до фізичного захисту ядерних установок II категорії.

Рівень фізичного захисту ядерних установок від диверсій встановлюється в залежності від потенційних наслідків вчинення диверсій щодо них.

6.1. Загальні вимоги.

6.1.1. Взаємні обов'язки та відповідальність учасників перевезення щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів визначаються відповідно до законодавства.

6.1.2. Система фізичного захисту ядерних матеріалів створюється для конкретного перевезення, виходячи з принципу глибокоешелонованого захисту, з урахуванням категорій ядерних матеріалів, з урахуванням потенційних радіаційних наслідків імовірного вчинення диверсії та потенційних наслідків несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів.

6.1.3. Для забезпечення глибокоешелонованого захисту необхідно:

визначити рівень фізичного захисту ядерних матеріалів, що перевозяться;

перевірити наявність допуску до особливих робіт у осіб, які залучені до перевезення;

розробити план взаємодії учасників перевезення, охорони та сил допомоги ззовні на випадок несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів та вчинення диверсії під час транспортування;

забезпечити захист інформації, пов'язаної з перевезенням;

здійснювати транспортування в транспортних засобах, що відповідають вимогам фізичного захисту;

забезпечити охорону вантажу при транспортуванні;

забезпечити постійний надійний двосторонній зв'язок з силами реагування;

провести оцінку вразливості транспортного засобу з вантажем.

6.1.4. При транспортуванні вантажу кількість перевантажень та час знаходження вантажу в дорозі зводиться до мінімуму.

6.1.5. Для кожного перевезення розробляються конкретний маршрут та графік транспортування.

6.1.6. Вантажовідправник завчасно повідомляє вантажоотримувача про заплановану відправку вантажу, вид транспорту та розрахований час прибуття вантажу. Якщо передача вантажу має відбутися в проміжному пункті, вантажовідправник визначає пункт передачі відповідальності за забезпечення фізичного захисту.

6.1.7. Учасники транспортування, відповідальні за фізичний захист, отримують письмові інструкції щодо дій за умови штатного транспортування, виходу з ладу транспортного засобу, непередбачених зупинок, раптової втрати зв'язку, надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, спроби несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів, несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів, спроби вчинення диверсії, вчинення диверсії.

6.1.8. Перед завантаженням і відправкою проводиться огляд транспортного засобу з метою забезпечення впевненості у відсутності пристроїв, що можуть бути застосовані для здійснення диверсії.

6.1.9. Система фізичного захисту ядерних матеріалів конкретного перевезення перестає функціонувати після приймання вантажоотримувачем ядерних матеріалів.

6.1.10. Переміщення ядерних матеріалів між двома захищеними зонами ядерної установки відбувається з дотриманням вимог забезпечення фізичного захисту при перевезенні ядерних матеріалів.

6.1.11. При транзитних міжнародних перевезеннях ядерних матеріалів територією України фізичний захист здійснюється відповідно до чинного законодавства.

6.2. Вимоги до перевезення ядерних матеріалів I категорії.

6.2.1. Забороняється відправлення вантажу без підтвердження вантажоотримувачем здатності забезпечити відповідний рівень фізичного захисту ядерних матеріалів.

6.2.2. Крім основного маршруту транспортування, розробляється альтернативний маршрут.

6.2.3. Упаковки транспортуються в закритих транспортних засобах, відсіках та вантажних контейнерах, якщо це не суперечить вимогам ядерної безпеки. Упаковки масою більшою за 2000 кг дозволяється перевозити на відкритих транспортних засобах за умови, що упаковки закриті та опломбовані.

6.2.4. Цілісність пломб, замків на упаковках, транспортних засобах, відсіках та вантажних контейнерах має перевірятися перед відправкою та під час зупинок.

6.2.5. Охорона при транспортуванні забезпечується МВС України відповідно до чинного законодавства.

6.2.6. У договорі на перевезення визначається учасник перевезення, відповідальний за організацію постійного зв'язку між вантажовідправником, перевізником, вантажоодержувачем.

6.2.7. Під час транспортування зв'язок варти супроводження з відповідними підрозділами правоохоронних органів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

6.2.8. Забезпечується неперервний мовний двосторонній зв'язок і резервні канали зв'язку між транспортним засобом з вантажем і транспортним засобом варти супроводження.

6.2.9. Варта супроводження має протистояти спробі несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів або спробі вчинення диверсії до прибуття сил допомоги ззовні.

6.2.10. При транспортуванні вантажу автомобільним транспортом:

- транспортний засіб обладнується технічним пристроєм блокування управління;

- чатовий варти супроводження перебуває в кабіні водія;

- кожний транспортний засіб супроводжується транспортним засобом варти;

- під час нічних стоянок транспортний засіб розміщується в будівлі або на майданчику, що знаходиться під охороною.

6.2.11. При транспортуванні вантажу залізничним транспортом:

- вантаж знаходиться у окремому вагоні;

- варта супроводження перебуває у вагоні, найближчому до вагону з вантажем;

- вагон з вартою супроводження має мати площадку для чатового;

- між машиністом локомотива потягу та вартою забезпечується постійний зв'язок.

6.2.12. Транспортування вантажу морським транспортом здійснюється у відсіках судна та у вантажних контейнерах під постійним наглядом чатових варти супроводження.

6.2.13. Транспортування вантажу повітряним шляхом здійснюється вантажним повітряним судном, на якому забороняється перевозити інші вантажі.

6.3. Вимоги до перевезення ядерних матеріалів II категорії.

6.3.1. Упаковки транспортуються в замкнутих транспортних засобах, відсіках та вантажних контейнерах, якщо це не суперечить вимогам ядерної безпеки. Упаковки масою більшою за 2000 кг дозволяється перевозити на відкритих транспортних засобах за умови, що упаковки закриті та опломбовані.

6.3.2. Цілість пломб, замків на упаковках, транспортних засобах, відсіках та вантажних контейнерах перевіряється перед відправкою та під час зупинок.

6.3.3. Охорона при транспортуванні забезпечується МВС України відповідно до чинного законодавства.

6.3.4. У договорі на перевезення визначається учасник перевезення, відповідальний за організацію постійного зв'язку між вантажовідправником, перевізником, вантажоодержувачем.

6.3.5. Під час транспортування зв'язок варти супроводження з відповідними підрозділами правоохоронних органів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

6.3.6. Забезпечується регулярний двосторонній зв'язок і резервні канали зв'язку між транспортним засобом з вантажем і транспортним засобом варти супроводження.

6.4. Вимоги до перевезення ядерних матеріалів III категорії.

6.4.1. Транспортні засоби з вантажем та вантажні контейнери мають бути замкнутими та опломбованими, якщо це технічно можливо.

6.4.2. Необхідність охорони при транспортуванні вантажу визначається вантажовідправником.

Експлуатуюча організація, ліцензіат протягом 30 хвилин повідомляє Держатомрегулювання, територіальні органи Служби безпеки України та МВС України; місцеві державні адміністрації, на території яких розташовані ядерні установки чи розміщуються ядерні матеріали, орган виконавчої влади або НАН України, в залежності від підпорядкування експлуатуючої організації, ліцензіата про випадки, пов'язані зі спробою крадіжки, з крадіжкою ядерних матеріалів, зі спробою вчинення диверсії, з вчиненням диверсії, зі спробою виводу з ладу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту, з виведенням з ладу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. Протягом 5 діб експлуатуюча організація, ліцензіат надає вищезазначеним органам письмову доповідь про випадок, що стався. Інформація щодо даного випадку, яка отримана експлуатуючою організацією, ліцензіатом після письмової доповіді, також надається вищезазначеним органам.