Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

3. Після виконання польоту на БпЛА встановлюються чеки, заглушки, захисні екрани, чохли тощо відповідно до КЕ.

За знімання їх перед польотом і встановлення після польоту відповідає авіаційний технік БпАК.

1. Експлуатацію авіаційних акумуляторних батарей здійснюють зовнішні екіпажі та фахівці підрозділів забезпечення у суворій відповідності до вимог ЕД на батареї з урахуванням вимог ЕД БпАК, на який встановлюються акумуляторні батареї, та розпорядчих документів ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

2. Відповідальним за організацію експлуатації акумуляторних батарей визначається старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Бортові акумуляторні батареї та знімні контейнери закріплюються за БпАК. Дозвіл на встановлення на БпАК (БпЛА) акумуляторних батарей, закріплених за іншим БпАК, дає старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир підрозділу БпАК) із записом у журналі підготовки та застосування БпАК.

4. Залишати акумуляторні батареї на БпАК (БпЛА) забороняється в таких випадках:

у разі їх відмов і несправностей;

під час знаходження БпАК на зберіганні;

під час тривалого знаходження БпАК (БпЛА) в умовах температур нижче нуля, якщо це не передбачено КЕ (РТО) батареї.

5. Кількість бортових комплектів заряджених акумуляторних батарей призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити вирішення завдань бойового чергування та інших спеціальних завдань за максимального напрацювання акумуляторних батарей.

6. За ведення обліку циклів зарядки акумуляторних батарей відповідає авіаційний технік БпАК.

1. Норми комплектації, накопичення, порядок утримання та ешелонування боєкомплектів АЗУ, їх склад і ступінь готовності визначаються відповідними наказами (директивами) Міноборони.

Варіанти завантаження ПС АЗУ визначаються КЛЕ (інструкцією екіпажу) та завданнями на політ.

Організація зберігання та забезпечення живучості АЗУ, призначених для першого бойового вильоту, визначається наказом командира військової частини.

Порядок зберігання першого боєкомплекту розробляє штаб військової частини з урахуванням вимог керівних документів з організації технічної експлуатації АЗУ, зберігання і накопичення АЗУ, ЕД конкретних типів АЗУ та інших чинних документів.

Умови зберігання АЗУ першого боєкомплекту мають забезпечувати його зберігання, боєздатний стан та безпечне виконання всіх видів робіт на БпАК під час бойової підготовки.

2. Командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК відповідає за зберігання, організацію отримання, облік, утримання в установлених ступенях готовності та справність АЗУ, призначених для першого бойового вильоту.

3. У разі виконання завдань у відриві від постійного місця дислокації за організацію зберігання АЗУ відповідає командир екіпажу БпАК.

4. Зняття запобіжних чек у ланцюгах управління АЗУ виконується виключно перед запуском двигуна БпЛА (стартом з катапульти).

1. Випускати в політ БпЛА з несправними ЗОК забороняється.

2. Вмикання ЗОК є обов’язковим під час виконання кожного польоту.

Вмикання ЗОК покладається на командира зовнішнього екіпажу.

3. У разі авіаційної події необхідно вжити всіх заходів щодо збереження інформації, зареєстрованої ЗОК.

4. Без дозволу голови комісії, яка проводить розслідування авіаційної події, обробка зареєстрованої інформації забороняється.

5. Використовувати наземні пристрої обробки польотної інформації для інших робіт, не пов’язаних з експлуатацією БпАК, забороняється.

1. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Національної гвардії України та Національної поліції України, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівниками ОУБпА Національної гвардії України та Національної поліції України.

2. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК проводиться відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та нормативно-правових актів МВС, які регламентують діяльність Національної гвардії України та Національної поліції України.

3. Керівники ОУБпА Національної гвардії України та Національної поліції України можуть допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

1. Особливістю роботи підрозділів Держприкордонслужби є виконання завдань з охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України самостійно та у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону, у тому числі у відриві підрозділів (екіпажів) БпАК від місць постійного базування.

2. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Держприкордонслужби, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА Держприкордонслужби.

3. Керівник ОУБпА Держприкордонслужби має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

4. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та організаційно-розпорядчих документів Держприкордонслужби.

1. Особливістю роботи підрозділів ДСНС є забезпечення ефективності та оперативності виконання завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

2. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів ДСНС, розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА ДСНС.

3. Керівник ОУБпА ДСНС має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

4. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та організаційно-розпорядчих документів ДСНС.

1. Технічна експлуатація БпАК здійснюється на підставі організаційно-розпорядчих документів Служби безпеки України (далі - СБУ), розроблених відповідно до вимог цих Правил, з урахуванням умов базування та досвіду експлуатації БпАК, погоджених з уповноваженим органом з питань діяльності ДА, та в нормативні строки, визначені керівником ОУБпА СБУ.

2. Установлення порядку зберігання, охорони, списання, оброблення, обліку та звітності БпАК здійснюється відповідно до цих Правил, нормативно-правових актів Міноборони та СБУ.

3. Керівник ОУБпА СБУ має право допускати до виконання польоту БпАК та його комплектувальні вироби із закінченими ресурсами та строками служби відповідно до Порядку продовження (збільшення) встановлених показників виробів авіаційної техніки державної авіації, за якими не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 лютого 2015 року № 68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2015 року за № 244/26689.

1. За місцем виконання ремонт БпАК поділяється на військовий і заводський.

За обсягом ремонт БпАК поділяється на поточний, середній, капітальний та ремонт БпАК за технічним станом.

2. Поточний ремонт БпАК за місцем виконання може бути військовим або заводським.

3. Після поточного ремонту БпАК допускається до подальшої експлуатації в межах залишку раніше встановленого йому ресурсу (строку служби).

4. Середній, капітальний та ремонт БпАК за технічним станом виконують організації з ТОР (підприємства розробника чи виробника БпАК).

1. Військовий ремонт БпАК виконується для забезпечення або відновлення справності та/або працездатності БпАК і полягає в заміні та/або відновленні його окремих складових частин.

Військовий ремонт БпАК виконується в місцях розміщення чи базування військової частини (установи, організації) або розташування несправних БпАК силами і засобами військової частини (установи, організації) із можливим залученням виїзних ремонтних бригад організацій з ТОР (підприємств промисловості, розробників чи виробників БпАК).

Під час проведення військового ремонту БпАК військової частини (установи, організації) виїзні ремонтні бригади організацій з ТОР використовують засоби військового ремонту та інструмент військової частини (установи, організації). За потреби для виконання військового ремонту може залучатися технологічне обладнання організацій з ТОР.

2. Засоби військового ремонту можуть бути стаціонарні та пересувні. Стаціонарні засоби військового ремонту застосовуються під час виконання військового ремонту на місцях постійного базування БпАК.

Пересувні засоби військового ремонту (на базі автомобілів, причепів тощо), у тому числі пристосовані до перевезення повітряним транспортом, використовуються для військового ремонту під час маневру.

3. У військовій частині (установі, організації) повинен бути персонал, підготовлений до проведення військового ремонту БпАК. Навчання особового складу військовому ремонту БпАК у військовій частині (установі, організації) організовує старший інженер (інженер) - начальник ІАС і проводять підготовлені інструктори з практичного навчання із використанням наявної навчальної бази. Підготовка інструкторів практичного навчання з військового ремонту БпАК, як правило, проводиться в організаціях з ТОР (на підприємствах розробника, виробника).

4. Під терміном "пошкоджений БпЛА" розуміють БпЛА, до несправного стану якого призвела подія, пов’язана з відмовою та/або пошкодженням планера БпЛА, компонентів та обладнання, що пов’язані з неправильними (помилковими) діями, порушеннями й упущеннями персоналу, а також з дією експлуатаційних чинників та/або АЗУ (зброї) супротивника (чинників, що супроводжують фактори ураження).

5. Попередню оцінку технічного стану пошкодженого БпЛА проводить персонал військової частини (установи, організації) на підставі наказу керівника військової частини (установи, організації) зі складанням відомості дефектації.

Під час попередньої оцінки технічного стану пошкодженого БпЛА визначаються орієнтовні трудовитрати на ремонт і визначається вид необхідного ремонту. Завершальний етап оцінки технічного стану (дефектація) із застосуванням інструментальних методів контролю здійснюється військовою частиною та/або підприємством промисловості.

6. Під час прийняття рішення про відновлення БпЛА старший інженер (інженер) - начальник ІАС, ураховуючи технічний стан пошкодженого безпілотного ПС, аналіз необхідних і наявних сил та засобів, організовує його ремонт. При цьому на підставі відомості дефектації складається план відновлення (військового ремонту) пошкодженого ПС. Відновлення (військовий ремонт) пошкодженого ПС здійснюється визначеною робочою групою ІТС відповідно до плану відновлення (військового ремонту) за технологічними картами.

У разі якщо ремонт силами військової частини (установи, організації) неможливий, дослідження, оцінка технічного стану пошкодженого БпЛА, визначення доцільності та можливості його відновлення до працездатного стану, відпрацювання пропозицій щодо подальшого використання проводиться в організаціях з ТОР (на підприємствах розробника, виробника).

7. Після виконання робіт з відновлення (військового ремонту) в умовах експлуатуючої організації комісія заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння виконує оцінку технічного стану відновленого БпЛА зі складанням акта технічного стану із зазначенням результатів ремонту та обов’язковим фотографуванням місць, які підлягали ремонту. За результатами роботи комісія приймає рішення щодо допуску відновленого БпЛА до подальшої експлуатації та необхідності виконання обльоту (контрольного польоту).

8. Висновок про придатність БпАК (БпЛА) до подальшої експлуатації за призначенням (з експлуатаційними обмеженнями, якщо вони є) приймає старший інженер (інженер) - начальник ІАС, про що робить запис у формулярі безпілотного ПС (БпАК).

9. Усі випадки експлуатаційних (бойових) пошкоджень БпАК обліковує старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

10. За результатами проведених заходів з відновлення БпЛА в умовах експлуатуючої організації формується справа відновлення (військового ремонту) БпЛА. Справа відновлення (військового ремонту) БпЛА відпрацьовується у двох примірниках. Перший примірник зберігається в ІАС військової частини, другий примірник надсилається на адресу ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Справа відновлення (військового ремонту) складається з:

копії наказу командира (керівника) військової частини (установи) "Про оцінку технічного стану та виконання відновлення (військового ремонту) БпЛА";

акта технічного стану БпЛА із зазначенням усіх пошкоджень;

відомості дефектації з фотоматеріалами;

плану відновлення (військового ремонту) пошкодженого БпЛА;

картки ремонту;

копій технологічних карт виконання відновлення (військового ремонту) пошкодженого БпЛА (БпАК);

акта технічного стану із зазначенням результатів відновлення (військового ремонту) та фотографіями місць (агрегатів і блоків), які підлягали ремонту.

1. Заводський ремонт БпАК здійснюється для відновлення їх справності та ресурсних показників (ресурсу, строку служби). Організації з ТОР виконують такі ремонти БпАК: капітальний, середній, регламентований, за технічним станом, контрольно-відновлювальний. Під час заводського ремонту БпАК можливе виконання заходів з модернізації, дообладнання, робіт за бюлетенями промисловості, продовження встановлених показників БпАК.

2. Середній і капітальний ремонти можуть виконуватися для відновлення ресурсних показників чи для відновлення справного стану.

Обсяг середнього і капітального ремонтів для відновлення ресурсних показників та значення відновлювальних ресурсних показників встановлюються нормативно-технічною документацією (далі - НТД).

3. Ремонт за технічним станом (далі - РТС) БпАК виконують організації з ТОР згідно з НТД на цей вид ремонту, розробленою/погодженою розробником/виробником БпАК чи розробленою організацією з ТОР. Переліки обов’язкових робіт для виконання РТС БпАК розробляються, затверджуються та/або вводяться в дію індивідуально для кожного типу БпАК. Під час РТС БпАК обсяг ремонту визначається за результатами діагностування із включенням обов’язкових операцій, зазначених у НТД на цей вид ремонту, на підставі оцінки рівня надійності БпАК і його складових частин.

4. Обсяг конкретного виду ремонту кожного типу БпАК визначається переліком обов’язкових робіт, керівництвами з капітального (середнього) ремонту, бюлетенями промисловості, затвердженими та/або введеними в дію в установленому законодавством порядку, іншими НТД, а також умовами договору (державного контракту).

5. Освоєння ремонту БпАК здійснюється під авторським наглядом розробника БпАК та/або конструкторсько-технологічним супроводженням виробника БпАК.

Освоєння ремонту БпАК ДА, їх компонентів, обладнання, за якими розробник, виробник не виконують обов’язків із супроводження експлуатації та підтримання льотної придатності, здійснюється відповідно до Порядку освоєння ремонту виробів авіаційної техніки державної авіації, їх компонентів та обладнання, за якими розробник, виробник не здійснює супроводження експлуатації та підтримання льотної придатності, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 липня 2015 року № 343, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2015 року за № 932/27377.

6. Направлення БпАК до організацій з ТОР для виконання регламентованого ремонту здійснюється на підставі відповідного плану.

В організації з ТОР приймання БпАК у ремонт здійснюється в присутності (за участю) персоналу експлуатуючої частини (замовника).

Комплектування БпАК під час їх ремонту та/або модернізації новими акумуляторними батареями, гумовими складовими катапульт, піротехнічними засобами, чохлами, заглушками, а також відновлення ЗЧМ у комплектації 1 : 1 є обов’язковим та визначається умовами договору (державного контракту).

На відремонтованому (модернізованому) БпАК залишки ресурсів та строків служби блоків, агрегатів, пристроїв мають забезпечувати експлуатацію БпАК до чергового ремонту.

Міжремонтний ресурс (строк служби) компонентів та обладнання БпАК, що встановлюється після ремонту в організації з ТОР, має забезпечувати експлуатацію БпАК до чергового ремонту, якщо інше не визначено НТД та/або умовами договору (державного контракту).

Технологія ремонту БпАК має відповідати керівництву з її ремонту. У робочій технологічній документації має бути вказано (обумовлено) операції, параметри і характеристики, що підлягають пред’явленню службі якості (відділу технічного контролю) організації з ТОР та представництву замовника (військовому представництву).

Зміна конструкції БпАК під час ремонту, обсягу та технології ремонту здійснюється на підставі бюлетенів промисловості та/або розпорядчих документів уповноваженого органу.

7. Відновлення та взяття на облік конструкторської, технологічної і ремонтної документації БпАК, за якою не здійснюється авторський нагляд, здійснюється відповідно до Порядку відновлення та взяття на облік конструкторської, технологічної і ремонтної документації авіаційної техніки державної авіації, за якою не здійснюється авторський нагляд, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 13 жовтня 2014 року № 732, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2014 року за № 1358/26135.

8. Організація з ТОР, що спеціалізується на ремонті БпАК, має здійснювати їх наземні випробування в обсязі, передбаченому НТД (керівництвами з ремонту).

9. Організація з ТОР, що спеціалізується на ремонті БпАК, має здійснювати їх льотні випробування.

Рішення на проведення випробувальних БпЛА приймає керівник організації з ТОР на підставі висновків технічного керівника (головного інженера) і керівника з якості (відділу технічного контролю) про придатність БпЛА (БпАК) до проведення льотних випробувань. Дозволи керівника організації з ТОР на проведення льотних випробувань БпЛА документально оформляються актом готовності БпЛА (БпАК) до проведення льотних випробувань.

До льотних випробувань допускаються справні БпАК, що пройшли наземні випробування, які заправлено пальним, мастилами, спеціальними рідинами, заряджено газами, на яких виконано попередню (до повторного застосування) та передпольотну підготовки.

Під час організації підготовки БпАК до польотів і проведення польотів у межах своїх функціональних обов’язків керівні посадові особи організації з ТОР мають забезпечувати:

керівник - повноту виконання програм льотних випробувань, належний рівень безпеки польотів;

технічний керівник (головний інженер) - безвідмовну роботу відремонтованого БпЛА у польоті, своєчасність і повноту проведення аналізу матеріалів записів ЗОК, організацію обліку інцидентів через неграмотну експлуатацію БпАК, відмови БпАК та впровадження заходів щодо їх попередження;

керівник з виробництва - загальну організацію підготовки БпАК до польоту, що забезпечує виконання робіт у повному обсязі з необхідною якістю;

керівник з якості - організацію та контроль повноти і якості виконання робіт на всіх стадіях підготовки БпАК до польотів.

Підготовка БпАК до льотних випробувань має проводитись з обов’язковим використанням передбачених інструкцією та РТО цього типу БпАК технічних засобів контролю, технічну документацію яких має бути оформлено.

Завдання на випробувальний політ (обліт) вважається виконаним після дешифрування та аналізу матеріалів записів ЗОК. При цьому кожний політ має бути перевірено за записами ЗОК на відповідність програмам льотних випробувань (обльоту) за висотою і швидкістю, за повнотою і якістю параметрів, що перевіряються.

10. Після закінчення льотних випробувань БпАК та усунення виявлених під час випробувань несправностей БпАК, їх компонентів та обладнання для приймання відремонтованих БпАК персоналом військової частини (установи, організації) (замовника) на підставі доповідей керівника з виробництва, керівника з якості (відділу технічного контролю) в організації з ТОР має бути відпрацьовано повідомлення керівника про готовність організації з ТОР до передавання БпАК.

Повідомлення про готовність організації з ТОР до передавання БпАК надсилається на адресу командира (керівника) військової частини (установи, організації) та замовнику/органу управління, якому належить БпАК, для здійснення контролю.

До військової частини (установи, організації) (замовнику) передаються БпАК, що пройшли льотні випробування і визнані придатними до експлуатації.

Персонал військової частини (установи, організації) (замовника) допускається до приймання БпАК за наявності доручення на отримання БпАК.

Усі роботи, пов’язані зі здаванням БпАК (БпЛА) до військових частин (замовнику), виконує персонал організації з ТОР.

Загальний строк здавання БпАК від організації з ТОР до військової частини (установи, організації) (замовника) не має перевищувати 3 доби після прибуття приймальників.

11. БпАК, що приймається від організації з ТОР, оглядають приймальники військової частини (установи, організації) (замовника) в обсязі контрольного огляду відповідно до інструкції і РТО цього типу БпАК з перевіркою:

укомплектованості БпАК знімним обладнанням, технічним майном і одиночними комплектами відповідно до приймально-здавального акта/умов контракту;

виконання доробок за бюлетенями, вказівками та технічними розпорядженнями уповноваженого органу;

відповідності номерів АД, агрегатів записам у формулярах;

відповідності залишку призначеного ресурсу (строку служби) встановлених на БпАК компонентів, ресурс (строк служби) яких відрізняється від ресурсу (строку служби) БпАК;

комплектації та оформлення пономерної технічної документації.

Перевірка працездатності систем БпАК здійснюється в обсязі передпольотної підготовки.

Під час здавання та приймання секретних комплектувальних виробів БпАК ІТС керуються вимогами чинного законодавства з питань охорони державної таємниці.

Особливу увагу слід звернути на відповідність номерів блоків номерам, записаним у формулярах та/або паспортах.

У разі заміни блоків під час виконання ремонту перевіряється наявність записів про зроблену заміну, які мають бути завірені гербовою печаткою організації з ТОР. Також перевіряється наявність пломбування блоків, відповідність номера пломби номеру, записаному в паспорті цього блока.

Виявлені недоліки і несправності мають бути записані у відомість дефектів та усунуті персоналом виробничих підрозділів організації з ТОР.

Представники військової частини (установи, організації) (замовника) перевіряють усунення недоліків і несправностей та розписуються у відомості дефектів.

Приймання відремонтованих БпАК здійснюється після оформлення документації (у формулярі БпАК (БпЛА), який приймається, має бути запис про придатність БпАК (БпЛА) до експлуатації, а також записи керівника з якості (відділу технічного контролю) та керівника (відповідального керівника) організації з ТОР про виконання ремонту БпАК).

Приймально-здавальний акт складається у двох примірниках та затверджується керівником організації з ТОР. Один примірник залишається в організації з ТОР, а інший, завірений гербовою печаткою організації з ТОР, передається представнику військової частини (установи, організації) (замовника). Прийнятий БпАК пломбує представник військової частини (установи, організації) (замовника).

12. У формулярах (паспортах) на БпАК, які пройшли заводський ремонт, вказується ресурс (строк служби) до чергового ремонту, однаковий з міжремонтним чи залишком міжремонтного (призначеного) ресурсу (строку служби), а також встановлюється гарантійний строк експлуатації і зберігання згідно з чинною нормативно-технічною документацією, якщо інше не визначено умовами договору (державного контракту).

Початок відліку ресурсних показників та гарантійних зобов’язань відремонтованого БпАК визначено пунктом 8 глави 1 розділу ІІІ цих Правил.

1. ІТП є видом бойової підготовки (підготовки до виконання завдань за призначенням) персоналу військової частини (установи, організації) (для ІТС вона є основним видом бойової підготовки) і комплексом навчально-виховних заходів, які спрямовано на підготовку військовослужбовців, екіпажів (розрахунків) з метою досягнення їх готовності до виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і в особливий період.

Метою ІТП є формування, підтримання і вдосконалення теоретичних знань та практичних навичок з експлуатації БпАК згідно з функціональними обов’язками, а також уведення у стрій поповнення, що прибуває до військової частини (установи, організації).

2. ІТП у військовій частині (установі, організації) здійснюється згідно з організаційними вказівками з бойової підготовки, курсами підготовки зовнішніх екіпажів БпАК та офіцерів штабів, а також Програмою інженерно-технічної підготовки ІТС та стандартами підготовки ІТС військової частини (установи, організації) ЗСУ, нормативними документами з організації ІТП персоналу ЦОВВ та ІВФ.

3. Відповідальними за ІТП є:

керівник військової частини (установи, організації) - за організацію та повне охоплення всього персоналу ІТП;

старший інженер (інженер) - начальник ІАС - за відповідність рівня технічних знань особового складу зовнішніх екіпажів (ІТС) військової частини (установи, організації) встановленим вимогам, вибір тематики та її відповідність покладеним завданням, стан і удосконалення навчальної бази, підбір і підготовку керівників занять;

начальник штабу військової частини - за планування, організацію та облік проведення занять.

4. Під час ІТП ІТС використовується індивідуальна та колективна підготовка, яка організовується відповідно до планів ІТП.

5. Плани ІТП складаються на відповідний навчальний період. Планами передбачаються розподіл часу на ІТП для різних груп, послідовність вивчення БпАК. На підставі планів ІТП складається розклад занять.

Звільняти персонал від занять з ІТП забороняється.

6. Навчальні групи з ІТП комплектуються за спеціальностями з урахуванням рівня знань та практичних навичок спеціалістів. Для більш простих в експлуатації БпАК навчальні групи за спеціальностями не розподіляють.

7. Для проведення ІТП з окремих розділів і тем Програми ІТП зовнішніх екіпажів (ІТС) наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації) з числа найбільш підготовлених спеціалістів призначаються керівники занять.

З метою підвищення методичної підготовки з керівниками занять організовуються інструктивно-методичні та показові заняття. Проведення показових занять, вправ (тренажів) та їх облік покладаються на безпосередніх начальників.

8. Індивідуальна підготовка є основним методом навчання усього складу зовнішніх екіпажів та ІТС. Керівництво самостійною підготовкою та контроль за її проведенням покладаються на безпосередніх начальників.

Індивідуальна підготовка має охоплювати вивчення керівних документів, питань тактичної, спеціальної, технічної, загальновійськової підготовки, виконання індивідуальних завдань, тренування з метою вдосконалення практичних навичок згідно з функціональними обов’язками.

9. Групові заняття проводяться з метою закріплення теоретичних знань з подальшим відпрацюванням практичних питань безпосередньо на БпАК. Групові заняття проводяться в класах та на БпАК під час вивчення:

нових типів БпАК;

будови та роботи найскладніших систем, агрегатів, приладдя БпАК;

матеріалів з аналізу авіаційних подій та інцидентів, відмов БпАК (БпЛА) в польоті, заходів щодо їх запобігання;

бюлетенів, інструкцій, вказівок, інших документів з питань експлуатації та ремонту БпАК.

10. Головною формою ІТП щодо вдосконалення практичних навичок з експлуатації БпАК і вдосконалення професійної майстерності зовнішніх екіпажів (ІТС) є практичні заняття та тренажі.

11. Під практичними заняттями розуміють заняття, які проводяться з метою поглиблення знання конструкції БпАК, організації робочого місця, освоєння правил користування інструментом, пристроями і КПА, засвоєння порядку та технології виконання робіт на БпАК, дотримання правил безпеки. Практичні заняття передують тренажам.

12. За змістом та метою проведення тренажі поділяються на такі види:

тренажі в період перенавчання на новий чи модернізований БпАК;

тренажі з підготовки до конкретних польотних завдань;

контрольні тренажі;

залікові тренажі.

13. Контрольні тренажі на БпАК і тренажерах, включаючи тренування з дій в особливих випадках у польоті, перевірки готовності БпАК до польотів проводяться з метою натренованості зовнішніх екіпажів в експлуатації БпАК в дні робіт на АТ, у паркові дні.

14. Залікові тренажі на БпАК і тренажерах проводяться з метою перевірки правил експлуатації БпАК, оцінки натренованості, допуску до польотів зовнішніх екіпажів БпАК за окремими видами льотної підготовки.

Залікові тренажі зовнішніх екіпажів БпАК плануються з таким розрахунком, щоб кожний зовнішній пілот (оператор) проходив тренаж не рідше одного разу на півріччя.

15. Залікові і контрольні тренажі проводяться за спеціальними картками, які відпрацьовує старший інженер (інженер) - начальник ІАС. Картки мають містити постановочні питання і правильні відповіді (дії) відповідно до КЛЕ.

16. Технічні конференції проводяться з особовим складом зовнішніх екіпажів (ІТС) для вивчення та впровадження передового досвіду експлуатації та ремонту БпАК під час проведення сезонного обслуговування БпАК.

17. У роботі конференцій бере участь весь персонал військової частини (установи, організації), задіяний в експлуатації БпАК. Конференція проводиться протягом одного-двох днів у формі пленарних засідань та роботи секцій. На пленарних засіданнях розбираються загальні для всього персоналу питання та підбиваються підсумки роботи конференції. Секції складаються за кожним типом БпАК.

18. План технічної конференції розробляється старшим інженером (інженером) - начальником ІАС військової частини (установи), затверджується командиром (керівником) військової частини (установи, організації) та доводиться до персоналу не пізніше ніж за 15 днів до початку її проведення.

19. Навчально-методичні збори проводяться зі старшими інженерами (інженерами) - начальниками ІАС один раз на рік протягом двох днів на базі ОУБпА, ЦОВВ, що здійснює експлуатацію БпАК, або на базі визначеної військової частини (САД).

20. Основною метою навчально-методичних зборів є:

обмін досвідом експлуатації та ремонту БпАК;

аналіз надійності БпАК, відмов, інцидентів під час її експлуатації, помилок персоналу та визначення шляхів їх попередження;

доведення та розбір нових нормативно-правових актів з питань експлуатації БпАК;

обговорення проблемних питань експлуатації БпАК та визначення шляхів їх вирішення;

доведення основних напрямів подальшого розвитку озброєння та військової техніки, передового досвіду експлуатації та ремонту БпАК;

приймання заліків з питань експлуатації БпАК та вимог керівних документів.

21. Під час бойових дій основним методом проведення ІТП зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) є метод індивідуального навчання під час виконання робіт на БпАК під керівництвом досвідчених спеціалістів. Заняття проводяться безпосередньо на БпАК. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи) під керівництвом заступника командира (керівника) військової частини (установи) з озброєння завчасно розробляє типові плани введення у стрій поповнення, яке прибуває.

22. Для оцінки та підтримання практичних навичок зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) в обслуговуванні БпАК у військовій частині (установі, організації) додатково до основних заходів, передбачених річним планом ІТП, плануються та проводяться:

один раз на півріччя - показові паркові дні;

щокварталу - показові види підготовки БпАК до польотів;

щотижня (у разі відсутності планових польотів) - тренажі всього особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) підрозділів БпАК з виконання видів підготовки БпАК до польотів;

тренування за стандартами підготовки ІТС;

виконання обов’язків як дублера спеціалістами, які понад три місяці не залучалися до обслуговування планових польотів, підготовки БпАК до польотів.

23. Навчальна база має забезпечувати підготовку та підтримання високого рівня знань та практичних навичок особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) з експлуатації, ремонту та бойового застосування БпАК.

До навчальної бази належать обладнання навчальних класів, тренажери, обладнання робочих місць БпАК.

У кожній військовій частині (установі, організації) для проведення ІТП обладнують навчальні класи.

1. Підтримання надійності БпАК на заданому рівні та безпека польотів досягаються:

точним виконанням правил експлуатації та ремонту;

точними та своєчасними доповідями за встановленими формами про відмови та несправності БпАК;

розробкою та проведенням (упровадженням) профілактичних заходів на основі систематичного накопичування та узагальнення досвіду експлуатації та ремонту, у тому числі аналізу даних про відмови та пошкодження БпАК і помилок персоналу під час її експлуатації;

своєчасним виконанням робіт за бюлетенями та пред’явленням рекламацій.

2. Надійність АТ оцінюється за такими показниками:

наліт на відмову, яка призводить до невиконання бойового польотного завдання (основний показник), Тпб;

наліт на відмову та пошкодження, виявлені в польоті, Тп;

наліт на відмову та пошкодження, виявлені в польоті та на землі, Тс.

Для одержання однозначних оцінок надійності на всіх рівнях під час розрахунку показників мають враховуватися тільки відмови та пошкодження, на які відправлено (одержано) картки обліку несправностей.

1. Облік несправностей БпАК здійснюється у військовій частині (установі, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Первинний облік відмов і пошкоджень здійснюється в журналах підготовки та застосування БпАК, старшого інженера польотів, чергового інженера та керівника польотів. Записи про відмови та пошкодження в цих журналах здійснюють посадові особи, які їх виявили або одержали про них інформацію. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС веде журнал обліку та аналізу інцидентів (серйозних інцидентів) через відмови БпАК і помилки персоналу під час їх експлуатації.

На підставі даних обліку оформляються інформаційні матеріали:

термінові повідомлення про відмови, які безпосередньо загрожують безпеці польотів та/або вимагають невідкладних заходів;

картки обліку інцидентів (серйозних інцидентів) через відмови БпАК і помилки персоналу під час їх експлуатації;

картки обліку несправностей;

донесення про результати періодичного аналізу надійності АТ.

Порядок надання інформаційних матеріалів встановлюється ОУБпА Командування Повітряних Сил ЗСУ.

2. За організацію збору, обліку та подання своєчасної, повної і достовірної інформації про несправності БпАК відповідає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння.

За організацію систематичного відправлення карток обліку несправностей на встановлені адреси відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Аналіз надійності АТ і безпеки польотів поділяється на поточний і періодичний.

Поточний аналіз проводиться у військовій частині (установі, організації) для встановлення причин виникнення кожної виявленої відмови та пошкодження агрегату чи системи БпАК і вжиття оперативних заходів щодо попередження подібних випадків.

Періодичний аналіз містить:

визначення показників надійності АТ, тенденцій їх зміни та причин, що зумовлюють ці зміни;

оцінку результативності заходів щодо підтримання надійності БпАК і безпеки польотів;

оцінку якості роботи зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) військової частини (установи, організації), персоналу інших частин (установ) щодо забезпечення надійності БпАК і безпеки польотів;

аналіз відмов, що загрожують безпеці польотів;

оцінку ефективності видів підготовки і регламентних робіт;

оцінку ЕД та відпрацювання пропозицій з її вдосконалення.

Аналіз відмов, що загрожують безпеці польотів чи спричинили інциденти (серйозні інциденти), а також відмов, що спричинили невиконання польотного завдання, проводиться під керівництвом старшого інженера (інженера) - начальника ІАС із залученням особового складу зовнішніх екіпажів БпАК.

Про результати аналізу та вжиті заходи старший інженер (інженер) - начальник ІАС доповідає заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та керівнику ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ вищого рівня.

4. Періодичний аналіз проводиться у військовій частині (установі, організації) щомісяця.

Результати аналізу доводяться до особового складу зовнішніх екіпажів БпАК (ІТС) авіаційних частин і доповідаються до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ як донесення двічі на рік.

5. З метою виявлення причин пошкоджень БпЛА проводиться технічне розслідування, до якого залучаються спеціалісти ОУБпА, представники установ, визначених для наукового забезпечення безпеки польотів ДА (за згодою), розробника, виробника та організацій з ТОР, які здійснюють ремонт і модернізацію БпАК, їх компонентів та обладнання.

Якщо у військовій частині (установі, організації) причину пошкодження БпЛА (БпАК) установити не вдалося, несправний БпЛА (БпАК) направляється на дослідження до організації з ТОР (розробника, виробника БпАК) або визначеної експертної установи.

Завдання, кваліфікаційні вимоги, обов’язки осіб, які проводять технічне розслідування, порядок проведення розслідувань, а також порядок розроблення рекомендацій та заходів щодо їх запобігання встановлюються відповідними нормативними документами.

Технічне розслідування авіаційних подій з БпЛА ДА проводиться відповідно до чинного законодавства.

У разі приховування авіаційної події, серйозного інциденту, інциденту, надзвичайної події, пошкодження БпЛА (БпАК) або фактів, що їх стосуються, невчасного повідомлення, несанкціонованого розголошення інформації про хід технічного розслідування і ймовірні причини, за свідомо неправильну класифікацію та визначення причин руйнування або знищення ЗОК відповідають посадові особи військової частини (установи, організації).

6. На підставі аналізу несправностей розробляються та впроваджуються заходи щодо підтримання надійності БпАК і забезпечення безпеки польотів.

За результатами поточного аналізу надійності АТ заходи розробляють органи управління військової частини (установи, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ і впроваджують командири (керівники) військової частини (установи, організації) та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

За результатами періодичного аналізу надійності АТ заходи розробляють ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ з урахуванням рекомендацій науково-дослідних установ Міноборони та впроваджують керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ двічі на рік.

7. За результатами аналізу виявлених несправностей БпАК керівний ІТС зобов’язаний:

вивчити з особовим складом зовнішніх екіпажів (ІТС) характер і причини несправностей, методику їх виявлення, усунення та попередження;

провести додаткові заходи щодо попередження несправностей БпАК з урахуванням умов їх експлуатації, зберігання та ремонту.

1. Метою пред’явлення рекламації є відновлення якості продукції, її комплектності або заміна продукції, що відмовила, новою (повторне виконання робіт) у встановлені строки, виявлення і усунення причин виникнення відмов, а також підвищення відповідальності постачальників за якість продукції, що поставляють, і одержувачів за дотримання умов експлуатації (застосування, зберігання та транспортування).

2. За організацію та проведення рекламаційної роботи у військовій частині (установі, організації) відповідає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння.

Порядок пред’явлення рекламацій, їх задоволення та обліку визначається чинним законодавством та умовами договору (державного контракту), в якому вказується НТД і основні умови поставки продукції.

Порядок задоволення рекламацій щодо продукції інших країн визначається відповідними договорами на поставку.

3. Заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння зобов’язаний у встановленому порядку викликати представника постачальника для пред’явлення рекламацій в усіх випадках, коли під час дії гарантійних зобов’язань у процесі експлуатації, монтажу чи зберігання виявлено невідповідність якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), її тари, упаковки, маркування та пломбування вимогам стандарту, технічних умов чи інших НТД. Про факт здійснення виклику повідомляються військове представництво та ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Представники постачальника повинні прибути протягом 5 днів з моменту одержання виклику, не враховуючи час, необхідний на дорогу.

4. Одержувач пред’являє рекламацію постачальнику основного виробу в період дії гарантійних зобов’язань на виріб незалежно від того, в якій його складовій частині (комплектувальному виробі) або в комплекті ЗЧМ, що входить до комплекту виробу, виявлено невідповідність якості чи комплектності. Після закінчення гарантійних зобов’язань на основний виріб претензії з якості та комплектності гарантійних комплектувальних виробів слід пред’являти безпосередньо підприємствам-виробникам комплектуючих виробів.

Час у межах дії гарантійних обов’язків постачальника, протягом якого виріб з вини постачальника був несправний, до строку гарантії не зараховується. Строк гарантії відремонтованого виробу при цьому продовжується на час, витрачений на виклик представника постачальника і усунення дефекту, про що представник постачальника робить запис у формулярі (паспорті) виробу, а у разі якщо представника постачальника не направлено на усунення дефекту,- експлуатуюча організація на підставі повідомлення постачальника.

5. Рекламація пред’являється у формі рекламаційного акта (додаток 10). Акт складає комісія заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння за участю представника постачальника основного виробу (комплектуючих виробів) у чотирьох примірниках. Один примірник акта залишається у військовій частині (установі, організації), решта примірників надсилається постачальнику основного виробу (комплектувального виробу), військовому представництву та до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Виклик (за потреби) представника постачальника комплектувального виробу, який відмовив, для розгляду претензій і підписання рекламаційного акта в період гарантійного обслуговування основного виробу здійснює керівник бригади підприємства-виробника, основного виробу - представник постачальника основного виробу.

Облік рекламаційної роботи у військовій частині (установі, організації) ведеться у журналі обліку пред’явлених рекламацій (додаток 11).

6. У разі неявки в установлений строк представника постачальника та неможливості його допуску до місцезнаходження виробу у військовій частині (установі, організації) створюється комісія для дослідження продукції, на яку складається рекламаційний акт. За результатами її роботи складається односторонній рекламаційний акт, що є документом, обов’язковим для обох сторін. При цьому в акті зазначається причина, що викликала його складання в односторонньому порядку.

Рекламаційний акт складається протягом п’яти робочих днів з моменту виявлення невідповідності якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), не враховуючи час, необхідний для прибуття представника постачальника.

Якщо до моменту складання рекламаційного акта будуть виявлені інші дефекти продукції, крім зазначених у виклику, вони враховуються під час складання такого рекламаційного акта.

Якщо дослідження в умовах військової частини (установи, організації) не може виявити причини відмови чи постачальник вимагає повернення виробу, що відмовив, виріб разом із документацією (формуляром, паспортом) надсилається постачальнику в десятиденний строк з моменту складання рекламаційного акта, якщо інше не передбачено угодою сторін. У суперечливих випадках з дозволу керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ ІВФ вироби, на які складаються рекламаційні акти, направляються на дослідження в науково-дослідні установи (інші установи, підприємства промисловості). Акт дослідження розсилається в триденний строк після завершення дослідження до військового представництва і до військової частини (установи, організації), яка склала рекламаційний акт.

7. Постачальник, за умови невиявлення вини експлуатуючої організації, зобов’язаний відновити продукцію, що відмовила, своїми силами і засобами та за власний рахунок у найкоротші строки, визначені відповідно до НТД, або в інші строки, погоджені із замовником письмово.

8. З метою оперативного відновлення виробу, що відмовив, представники постачальника можуть використати наявні у військовій частині (установі, організації) вироби і матеріали.

У такому разі та в разі відновлення виробу, що відмовив, силами і засобами військової частини (установи, організації) постачальник зобов’язаний зробити безоплатне поповнення витрачених засобів у десятиденний строк, якщо інше не встановлено угодою сторін.

Не пізніше однієї доби після відновлення виробу і поповнення ЗЧМ військової частини (установи, організації) за участю представника постачальника виробу (під час перебування його у військовій частині (установі, організації)), військова частина (установа, організація) складає акт задоволення рекламації.

Акт задоволення рекламації складається у чотирьох примірниках. Один примірник акта залишається у військовій частині (установі, організації), решта примірників надсилається постачальнику основного виробу (комплектувального виробу), військовому представництву та до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Якщо відновлення виробу здійснювалося силами і засобами військової частини (установи, організації), акт задоволення рекламації заповнюється на підприємстві і надсилається до військової частини (установи, організації) разом із виробами і матеріалами для відновлення ЗІП. Військова частина (установа, організація) дооформлює акт, затверджує його і надсилає на ті самі адреси, що і рекламаційний акт.

1. Роботи, спрямовані на поліпшення тактико-технічних і експлуатаційних характеристик, підвищення надійності, усунення конструктивно-виробничих недоліків БпАК, що знаходяться в експлуатації, ремонті та на складах, виконуються за бюлетенями, які розроблені підприємствами промисловості та введені в дію керівником ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ для БпАК, які експлуатуються у різних ЦОВВ, видах (родах) ЗСУ, ІВФ, та керівником ОУБпА ЦОВВ, виду ЗСУ, ІВФ, якщо тип БпАК експлуатується тільки в цьому ЦОВВ, виді ЗСУ, ІВФ. Дозволяється виконувати роботи, пов’язані з усуненням конструктивних та виробничих недоліків аварійного характеру, доробки малих серій БпАК за документацією підприємства-розробника та/або підприємства-виробника, погодженою з військовим представництвом у розробника та/або виробника і затвердженою керівником ОУБпА ЦОВВ, виду ЗСУ, ІВФ.

Виконання робіт на однотипних БпАК, які також використовуються в цивільній авіації, може здійснюватись за бюлетенями (документацією), введеними(ою) в дію уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

2. Роботи за бюлетенями проводяться безпосередньо у військовій частині (установі, організації) та під час виконання чергових ремонтів БпАК, про що зазначається в бюлетені.