Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою здійснення нормативно-правового регулювання питань технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України

1. Затвердити Правила технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ці Правила визначають процедуру організації та здійснення технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України (далі - ДА), є обов’язковими для керівництва і виконання всіма суб’єктами авіаційної діяльності (далі - САД) ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують безпілотні авіаційні комплекси (далі - БпАК) І класу ДА.

До безпілотних авіаційних комплексів І класу належать безпілотні авіаційні комплекси, до складу яких входять безпілотні літальні апарати тільки І класу.

2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

безпека польотів - стан авіаційної системи, за якого ризик заподіяння шкоди чи ушкодження особам або майну не перевищує прийнятний рівень та підтримується на цьому або більш низькому рівні шляхом безперервного процесу виявлення джерел небезпеки, їх усунення та контролю за факторами ризику;

безпілотний авіаційний комплекс (безпілотна авіаційна система) (далі - БпАК) - безпілотне повітряне судно (далі - ПС), пов’язані з ним пункти дистанційного пілотування (станції наземного керування) (далі - ПДП), необхідні лінії керування і контролю та інші елементи, зазначені у затвердженому проекті типу БпАК. БпАК може включати декілька безпілотних ПС;

безпілотне повітряне судно - безпілотний літальний апарат (далі - БпЛА) - ПС, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються дистанційно за допомогою ПДП, розташованого поза ПС, або ПС, що здійснює політ автономно за відповідною програмою;

бойовий комплект (боєкомплект) безпілотного авіаційного комплексу - сукупність авіаційних засобів ураження (далі - АЗУ), встановлена для БпАК;

варіант бойового спорядження безпілотного літального апарата - сукупність бортових засобів розвідки та радіоелектронної боротьби і варіанта завантаження БпЛА авіаційними засобами ураження, що передбачена керівництвом з льотної експлуатації БпАК для виконання польотного завдання;

варіант завантаження безпілотного літального апарата авіаційними засобами ураження - сукупність АЗУ за типами і кількістю, що передбачені керівництвом з льотної експлуатації БпАК для разового завантаження БпЛА;

виріб авіаційної техніки - одиниця промислової продукції, що належить до авіаційної техніки (далі - АТ) ДА, або будь-який складник цієї одиниці;

відмова - подія, яка полягає у втраті об’єктом здатності виконувати потрібну функцію, тобто в порушенні працездатного стану об’єкта;

військовий ремонт - ремонт БпАК у місцях розміщення чи базування військових частин або розташування несправної техніки силами та засобами структурних підрозділів суб’єктів державної авіації (далі - СДА), а також бригадами ремонтних підприємств та/або підприємств-виробників;

граничний стан - стан виробу, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне;

дефект - кожна окрема невідповідність об’єкта встановленим вимогам;

дослідна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація заданої кількості БпАК, що здійснюється за спеціальною програмою з метою вдосконалення системи експлуатації з урахуванням реальних умов експлуатації, контролю в цих умовах технічних характеристик БпАК, а також набування досвіду експлуатації в різноманітних умовах;

експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - стадія життєвого циклу БпАК з моменту прийняття його експлуатантом від виробника чи ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;

експлуатація до відмови - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю непрацездатних станів;

експлуатація до передвідмовного стану - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю передвідмовних станів;

експлуатація за ресурсом - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають встановленими показниками (ресурсом та (або) строком служби);

експлуатація наземних засобів контролю - комплекс заходів з обліку та введення цих засобів в експлуатацію, з підготовки та використання їх за призначенням, метрологічного забезпечення, технічного обслуговування, зберігання та ремонту;

забезпечення безпеки польотів - діяльність САД ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують БпАК, яка спрямована на виключення випадків завдання шкоди здоров’ю або загрози життю людей, майну фізичних чи юридичних осіб, державному майну;

заводський ремонт - ремонт БпАК (його базових складових) організаціями з технічного обслуговування та ремонту (далі - ТОР) (підприємствами промисловості, розробниками чи виробниками БпАК), які схвалені (сертифіковані) у встановленому законодавством порядку;

засоби військового ремонту - сукупність машин, механізмів, пристроїв, приладів, інструменту, виробничих приміщень, запасних частин і матеріалів, які призначені для виконання поточного ремонту несправних БпАК;

зберігання безпілотного авіаційного комплексу під час експлуатації - перебування БпАК у спеціально відведеному місці в заданому стані для забезпечення його зберігання протягом установленого строку;

капітальний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконують для відновлення справного стану, повного чи близького до повного відновлення ресурсних показників БпАК із заміною чи відновленням будь-яких її частин, у тому числі й базових;

контроль за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - перевіряння відповідності значень параметрів БпАК вимогам технічної документації та визначення на цій основі одного із заданих видів технічного стану БпАК на цей момент;

контрольно-відновні роботи - комплекс технологічних операцій, які виконуються на БпАК для переведення його на експлуатацію за технічним станом;

контрольно-технічний огляд - комплекс робіт з технічного діагностування БпАК, які експлуатують за технічним станом, з метою визначення їх поточного технічного стану та обсягу і переліку відновних робіт;

льотна придатність типу безпілотного повітряного судна, авіаційного двигуна, повітряного гвинта - властивість, визначена та забезпечена нормами, реалізованими в їх конструкції та характеристиках, які дозволяють забезпечувати безпечний політ у межах встановлених експлуатаційних обмежень та визначених методів технічної експлуатації;

льотні випробування - експериментальне визначення кількісних та/або якісних характеристик властивостей БпЛА у польоті за встановленими нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади процедурами;

метрологічне забезпечення наземних засобів контролю - організаційно-технічні заходи щодо проведення їх метрологічної атестації, калібрування (повірки), регулювання та ремонту з метою підтримання метрологічних характеристик на заданому рівні;

надійність - властивість БпАК зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування;

непрацездатний стан (непрацездатність) - стан об’єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну з потрібних функцій;

несправність - стан об’єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну із заданих функцій об’єкта;

об’єктивний контроль технічного стану безпілотного авіаційного комплексу і дотримання правил його експлуатації - комплекс заходів зі збору, обробки і аналізу інформації, яка реєструється інструментально, про працездатність БпАК, дії зовнішнього екіпажу БпАК щодо його експлуатації;

освоєння ремонту - комплекс заходів з підготовки виробництва організації з ТОР до проведення ремонту БпАК шляхом практичного оволодіння способами та засобами її відновлення в умовах організації;

переведення виробів авіаційної техніки державної авіації на експлуатацію за технічним станом - виконання комплексу наукових досліджень та організаційно-технічних заходів, який дає можливість використовувати вироби АТ ДА за призначенням поза межами значень календарних і ресурсних показників, установлених розробником (виробником) або збільшених за процедурою, визначеною відповідними наказами Міністерства оборони України;

передпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в експлуатаційній документації (далі - ЕД) робіт, що їх виконують на БпАК безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання, з приведення БпАК у вихідне положення, яке забезпечує виконання завдання польоту;

підготовка безпілотного авіаційного комплексу до повторного застосування - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1;

післяпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо не планується його повторне застосування;

попередня підготовка безпілотного авіаційного комплексу до польотів - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК завчасно і спрямовані на підтримання БпАК у встановленому ступені готовності до польотів;

поточний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, що виконується для забезпечення чи відновлення працездатності БпАК (його базових складових) і полягає в заміні та/або відновленні її окремих частин;

потрібна (основна) функція - функція чи сукупність функцій об’єкта, виконання якої розглядають як необхідну умову відповідності об’єкта його призначенню;

пошкодження - подія, яка полягає в порушенні справного стану об’єкта, коли зберігається його працездатність;

працездатний стан (працездатність) - стан об’єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції;

продовження (збільшення) встановлених показників АТ - виконання комплексу досліджень та робіт для визначення можливості експлуатації АТ за межами попередньо встановлених значень показників, розробка і реалізація заходів щодо забезпечення експлуатації АТ у продовжений період;

регламентні роботи - регламентоване технічне обслуговування (далі - ТО) БпАК, передбачене ЕД, яке виконують для контролю технічного стану БпАК та приведення їх технічних характеристик у відповідність до вимог ЕД;

регламентоване технічне обслуговування - ТО БпАК, передбачене нормативною чи ЕД, яке виконують з періодичністю і в обсязі, які встановлені в ній, незалежно від технічного стану виробів у момент початку технічного обслуговування;

регламентований ремонт - плановий ремонт, який виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими ЕД, бюлетенями промисловості чи розпорядчими документами уповноваженого органу, незалежно від технічного стану БпАК на дату початку ремонту;

рекламація - письмова заява одержувача установленої форми постачальнику (підприємству-виробнику чи ремонтному підприємству - виконавцю ремонту) продукції про виявлені в період дії гарантійних зобов’язань невідповідності якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) встановленим вимогам, вимога про відновлення або заміну продукції, яка відмовила, повторне виконання робіт;

ремонт безпілотного авіаційного комплексу - комплекс операцій для відновлення справного або працездатного стану БпАК та відновлення ресурсів БпАК;

ремонт за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, під час якого контроль за технічним станом виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими нормативно-технічними документами (далі - НТД), або за наявності несправності БпАК, а обсяг і момент початку ремонту визначаються станом БпАК;

середній ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконується для відновлення справного стану і часткового відновлення ресурсних показників із заміною чи відновленням складників обмеженої номенклатури з відповідним контролем технічного стану АТ в обсязі, установленому НТД;

справа обльоту - сукупність документів, які підтверджують повноту та якість виконання обльоту, законність допуску БпАК до польотів за результатами обльоту;

справність - стан об’єкта, за яким він здатний виконувати всі задані функції об’єкта;

суб’єкти авіаційної діяльності державної авіації України - юридичні особи, які в межах компетенції здійснюють діяльність у галузі ДА;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу за станом - експлуатація, за якої обсяг і періодичність контролю технічного стану встановлюються ЕД, а початок і обсяг технічного обслуговування визначаються залежно від технічного стану БпАК;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - комплекс робіт, які виконуються на БпАК на етапах приведення їх у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням, підтримання цього ступеня готовності, використання за призначенням, зберігання і транспортування;

технічне обслуговування безпілотного авіаційного комплексу - комплекс організаційних та технічних операцій чи операція підтримання справності чи працездатності БпАК;

технічний стан безпілотного авіаційного комплексу - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на БпАК;

тренаж - заняття з відпрацювання практичних навичок у виконанні певних операцій у встановлений час шляхом їх неодноразового повторення;

функція (задана функція) об’єкта - виконання в об’єкті процесу, що відповідає його призначенню, виявлення заданої умови чи властивості об’єкта відповідно до нормативної та (чи) конструкторської (проектної) документації;

цільовий огляд - ТО БпАК, яке виконують за вказівками відповідних посадових осіб для детальної перевірки окремих систем, агрегатів, механізмів і елементів конструкції БпАК;

штатна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація БпАК згідно з ЕД.

Інші терміни, які використовуються у цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у стандартах Міжнародної організації цивільної авіації, Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності в галузі ДА.

3. Під АТ ДА розуміють пілотовані та безпілотні державні ПС, їх двигуни, компоненти та обладнання (знімне та стаціонарно встановлене на ПС), АЗУ, авіаційні тренажери.

Виріб АТ ДА - одиниця промислової продукції, що належить до АТ ДА, або будь-який складник цієї одиниці.

4. До засобів експлуатації БпАК належать будівлі, споруди, технічні пристрої, запасні частини та матеріали, призначені для виконання робіт на БпАК на всіх етапах експлуатації.

До засобів технічного обслуговування (далі - ЗТО) БпАК належать засоби експлуатації, призначені для виконання робіт з ТО БпАК, а саме:

засоби аеродромно-технічного обслуговування повітряних суден (далі - ЗАТО ПС);

засоби наземного обслуговування спеціального застосування (далі - ЗНО СЗ), до яких належать:

універсальні (спеціальні) лабораторії;

контрольно-ремонтні станції;

авіаремонтні майстерні, станції та лабораторії;

спеціальні транспортні засоби;

засоби військового ремонту;

пристрої для буксирування, утримання і швартування;

підйомні засоби;

засоби доступу;

монтажно-демонтажні засоби;

засоби обслуговування спеціальних систем;

засоби техніки безпеки;

допоміжні засоби;

засоби контролю;

інструмент.

5. Командири (керівники) військових частин (установ) і підрозділів, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), Збройних Сил України (далі - ЗСУ), інших військових формувань (далі - ІВФ), у яких експлуатуються БпАК, відповідають за організацію технічної експлуатації, збереження і стан БпАК та засобів їх експлуатації і ремонту, їх правильну експлуатацію.

6. Стан БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту, а також якість технічної експлуатації оцінюються відповідно до методик, введених у дію керівниками органів управління безпілотною авіацією ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (далі - ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ), з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України.

7. Облік БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту та їх стану ведеться у відповідних формах облікової документації, затверджених наказами керівників ЦОВВ, з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

8. Забезпечення запасними частинами і матеріалами (далі - ЗЧМ) до БпАК здійснюється за заявками посадових осіб інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС) військових частин, установ, організацій через відповідні служби забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

У військових частинах, установах, організаціях, де посади старшого інженера (інженера) - начальника ІАС не передбачено штатом, виконання функціональних обов’язків за цими посадами покладається на посадових (службових) осіб, визначених наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації).

Організація та порядок зберігання ЗЧМ визначаються відповідними службами забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ з урахуванням вимог законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

9. Командири (керівники) відповідних підрозділів і служб забезпечення військових частин (установ, організацій) відповідають за своєчасне і повне матеріальне забезпечення підрозділів, які експлуатують БпАК; своєчасне відправлення зі складів рекламаційної техніки, що підлягає ремонту (переконсервації); кількість, якість, своєчасність доставки та кондиційність матеріальних засобів; кондиційність палива і мастильних матеріалів та стан складу пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), спеціальних рідин і газів, що подаються для заправлення безпілотних ПС, своєчасність їх подання.

1. Управління ІАС безпілотної авіації полягає в діяльності керівного складу ІАС (посадових осіб ІАС від командира зовнішнього екіпажу БпАК і вище), спрямованій на своєчасне і якісне виконання завдань підлеглим інженерно-технічним складом (далі - ІТС) військових частин (установ, організацій). Управління ІАС проводиться в загальній системі управління з’єднань та частин ЗСУ та підрозділів інших СДА і містить:

отримання і з’ясування завдання керівним складом ІАС;

оцінювання обстановки;

ухвалення рішення;

доведення завдань до підлеглих;

організацію функціонування системи управління;

керівництво підлеглими в процесі виконання завдань;

здійснення контролю;

оцінку ефективності роботи ІАС.

2. Для управління ІАС створюється система управління, що має у своєму складі: органи управління, засоби зв’язку, об’єкти управління.

3. Органами управління ІАС є уповноважені структурні підрозділи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

4. Об’єктами управління ІАС є підпорядковані відповідним органам управління ІАС з’єднань, частин та їх підрозділів.

1. Документація, якою керується ІАС, поділяється на:

статутну (документи, що регламентують діяльність особового складу, допущеного до експлуатації і утримання БпАК, засобів експлуатації та ремонту,- статути, бойові статути, правила, керівництва, інструкції, настанови);

нормативну (накази, директиви, розпорядження, стандарти, загальні технічні вимоги, бюлетені промисловості та авіаційних ремонтних підприємств (далі - АРП), рішення виробника та розробника БпАК, методичні вказівки, технічні завдання, технічні записки, технічні розпорядження, вказівки керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, а також старших посадових осіб СДА);

експлуатаційну (керівництво з льотної експлуатації, інструкція з розрахунку дальності і тривалості польоту, керівництво з технічної експлуатації (далі - КЕ), до якого входять: технічний опис, інструкції з експлуатації, технологічні карти та інструкції з протидії технічним засобам розвідки (далі - ПД ТЗР), перелік несправностей, з якими безпілотне ПС допускається до польоту, керівництво з військового ремонту, регламент технічного обслуговування, керівництво із завантаження і центрування, альбом електричних схем, відомості ЗЧМ (експлуатаційні), норми витрат запасних частин на 100 годин експлуатації, норми розходу матеріальних засобів на 100 годин нальоту, відомість експлуатаційних документів);

ремонтну (керівництво з середнього ремонту, керівництво з капітального ремонту, технічні умови на капітальний та (чи) середній ремонт, альбом основних з’єднань і ремонтних допусків, креслення ремонтні, керівництво з ремонту БпАК у разі бойових пошкоджень, каталог деталей і складальних одиниць (комплектувальних виробів або компонентів), відомості ЗЧМ (ремонтні), норми витрат запасних частин на капітальний та (чи) середній ремонт, норми витрат матеріалів на капітальний та (чи) середній ремонт, технічна документація на нестандартне технологічне обладнання, прилади та інструменти, відомість групового комплекту запасних частин і матеріалів для забезпечення військового ремонту в особливий період, відомість ремонтного комплекту запасних частин для забезпечення капітального ремонту в особливий період, відомість ремонтної документації);

пономерну (формуляри (з формулярними схемами), паспорти, етикетки);

облікову та звітну.

Номенклатура облікової і звітної документації затверджується керівниками ЦОВВ з дотриманням вимог цих Правил, інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань військового майна.

2. Пономерна документація додається до кожного БпАК.

3. Формуляри (паспорти) веде авіаційний технік (у разі якщо керівництво з льотної експлуатації (далі - КЛЕ) БпАК не передбачає посади авіаційного техніка, його обов’язки виконує командир зовнішнього екіпажу) БпАК.

4. Записи у формулярі оформлюють:

про виконання регламентних робіт - начальник технічно-експлуатаційного підрозділу, начальники груп регламенту та ремонту у відповідних частинах формуляра, авіаційний технік БпАК;

про виконання періодичних робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та посадова особа військової частини (установи, організації), яка здійснювала поопераційний контроль цих робіт;

про виконання робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації);

про виконання ремонту - керівник організації з ТОР (підприємства виробника (розробника));

про контроль технічного стану БпАК - посадові особи військової частини (установи, організації) від командира екіпажу БпАК та вище;

про виконання цільових оглядів та перевірок (далі - ЦОіП) за вказівками вищих посадових осіб органів управління ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ - авіаційний технік БпАК.

5. Відповідальним за своєчасне та правильне занесення даних до формулярів і стан формулярів є авіаційний технік БпАК. Правильність ведення формулярів перевіряє командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК не рідше одного разу на три місяці, вищі посадові особи ІАС (ОУБпА) - під час контрольних оглядів БпАК. Усі записи у формулярі (паспорті) виконують чорнилом (кульковою ручкою) чорного або синього (фіолетового) кольору акуратно, без виправлень і підчищень. Не допускаються записи олівцем, чорнилом (кульковою ручкою) іншого кольору.

6. Паспорт додається до кожного компонента та обладнання БпАК, двигуна, які мають заводський номер. У ньому робляться відмітки про рух виробу під час експлуатації, про проведені ремонти та роботи за бюлетенями промисловості, про виконані регулювальні роботи, контрольні параметри і напрацювання. До зведеного паспорта на комплекс обладнання вносяться також дані про зміни в комплектації комплексу. Записи у паспортах робляться на підставі даних формуляра БпАК (БпЛА) під час знімання агрегату з БпЛА та ремонту.

7. Виправлені записи у формулярах (паспортах) завіряються підписами заступника командира військової частини (установи, організації) з озброєння, старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації). Незавірені виправлення не допускаються.

8. Під час відправлення БпАК, їх компонентів та обладнання, зокрема авіаційних двигунів (далі - АД), пунктів дистанційного пілотування (станцій наземного керування) (далі - ПДП) до ремонту, передавання до іншої військової частини (установи, організації) в їх формулярах (паспортах) вносяться підсумкові дані про напрацювання, перевіряється відповідність номерів агрегатів і блоків номерам, зазначеним у формулярах (паспортах). Внесені підсумкові дані завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР).

9. У разі повного заповнення формуляра (паспорта) заводиться новий формуляр (паспорт). На титульному аркуші нового формуляра (паспорта) робиться запис про те, що він є продовженням, а на титульному аркуші старого - про те, що заведено новий формуляр, і вказується дата. Усі підсумкові дані про напрацювання переносяться із використаного основного формуляра (паспорта) до нового формуляра (паспорта). Написи на титульних аркушах у новому та старому формулярах (паспортах), підсумкові дані про напрацювання завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР). Новий і старий формуляри (паспорти) зберігаються разом.

10. Формуляри (паспорти) на БпАК зберігаються у спеціальному приміщенні підрозділу, в обладнаних для цього шафах. За організацію їх зберігання відповідальним є командир (начальник) підрозділу. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання і стан формулярів (паспортів) закріпленого за ним БпАК. З метою забезпечення збереження формулярів БпАК, який виконує завдання у відриві від місця постійної дислокації (базового табору), формуляри зберігаються у спеціальних валізах у транспортувальних ящиках (кейсах) БпАК.

11. Паспорти на засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) зберігаються в підрозділах, за якими вони закріплені.

12. У разі втрати формуляра (паспорта) на БпАК, придатний до експлуатації, на підставі даних, які обліковуються у військовій частині (установі, організації з ТОР), заводиться дублікат формуляра (паспорта). При цьому заступник командира частини з озброєння вживає всіх заходів щодо відновлення даних. Дублікат формуляра (паспорта) підписується заступником командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) та скріплюється печаткою військової частини (організації з ТОР, установи).

Заступник командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) повинен встановити причину втрати, винних осіб і доповісти про це командиру військової частини (керівнику організації з ТОР, установи).

13. Формуляри (паспорти), які мають гриф обмеження доступу, зберігаються (передаються, пересилаються), а в разі їх втрати відновлюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері захисту державної таємниці.

14. Необхідні зміни та доповнення до експлуатаційної, пономерної та ремонтної документації доводяться до військових частин (установ, організацій) бюлетенями і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

15. В ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, у з’єднанні, кожній військовій частині (установі, організації), у складі яких є підрозділи з використання БпАК, ведеться еталонний примірник документації (крім пономерної, облікової і звітної), до якого вносяться всі зміни та доповнення з експлуатації та ремонту БпАК. За повноту і якість заповнення еталонних примірників, їх збереження, своєчасне вивчення з персоналом усіх змін і доповнень, які вносяться, відповідають посадові особи ОУБпА з’єднання та старші інженери (інженери) - начальники ІАС військових частин (установ, САД).

Зазначені посадові особи забезпечують своєчасне внесення до документації змін (доповнень) і не менше одного разу на рік перевіряти наявність і стан еталонних примірників документації із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші.

За своєчасне внесення змін і доповнень у робочі примірники документації та їх звірку раз на півроку з еталонним примірником із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші відповідають командири підрозділів БпАК.

1. Контроль за виконанням у з’єднаннях і військових частинах (установах, організаціях) вимог службових документів з експлуатації БпАК (наказів, директив, вказівок) здійснюють відповідні посадові особи ОУБпА.

Облік зазначених документів ведеться у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів в органі управління безпілотною авіацією (додаток 1).

У зазначеному журналі враховуються всі накази, вказівки, директиви та розпорядження з експлуатації БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається не менше одного року, потім знищується в установленому законодавством порядку за рішенням керівника ОУБпА.

У разі знищення журналу чинні накази, директиви, вказівки та розпорядження переписують до нового журналу.

2. Облік виконання робіт за бюлетенями на БпАК ведеться у військових частинах (установах, організаціях) у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у військовій частині (установі, організації) (додаток 2).

Після заповнення аркушів журнал зберігається до переходу військової частини (установи, організації) на новий тип авіаційної техніки. Із закінченого журналу чинні та невиконані документи переписуються до нового журналу.

Облік номерних вказівок керівника ОУБпА ведеться в окремому розділі.

1. Готовність зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням визначається укомплектованістю і рівнем професійної підготовки особового складу екіпажів.

За інженерно-технічну підготовку екіпажів БпАК, готовність засобів експлуатації та ремонту до використання за призначенням є відповідальним командир (начальник) підрозділу БпАК.

2. Готовність БпАК до виконання завдань за призначенням визначається справністю (працездатністю) БпАК і часом, необхідним на його підготовку до виконання бойових завдань.

3. Залежно від обсягу виконаних робіт БпАК можуть бути у таких ступенях технічної готовності:

технічна готовність № 1 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування та передпольотну підготовку в обсязі до плану пуску. Безпілотне ПС знаходиться на пусковій установці чи технологічній рамі;

технічна готовність № 2 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування. Безпілотне ПС знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах);

технічна готовність № 3 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, БпАК розконсервовано або поставлено на короткострокове зберігання і знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах).

4. Тривалість перебування БпАК у ступенях технічної готовності визначається ЕД.

5. Справним вважається БпАК, стан якого відповідає всім вимогам нормативної та (або) конструкторської документації.

Справний БпАК, його компоненти і обладнання повинні мати залишки встановлених ресурсів та строків служби не менше потрібних для виконання польоту на максимальну дальність.

6. Працездатним вважається БпАК, здатний виконувати всі польотні завдання, передбачені КЛЕ.

7. Боєготовим вважається БпАК, який перебуває у ступені технічної готовності № 1.

8. БпАК (агрегат, пристрій, система, комплекс, двигун, планер БпЛА) експлуатують до досягнення граничного стану, встановленого нормативною та (чи) конструкторською документацією.

Граничний стан може бути задано або встановлено показниками (ресурсом та/або строком служби), або областю непрацездатних станів, або областю передвідмовних станів.

Для БпАК нормативною документацією встановлюють такі ресурси (строки служби):

ресурс до першого ремонту - сумарне напрацювання від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний ресурс - сумарне напрацювання БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений ресурс - сумарне напрацювання, у разі досягнення якого експлуатація виробу припиняється незалежно від його технічного стану;

строк служби до першого ремонту - календарна тривалість експлуатації від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний строк служби - календарна тривалість експлуатації БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений строк служби - календарна тривалість експлуатації, в разі досягнення якої експлуатацію виробу належить припинити незалежно від його технічного стану.

Початком відліку призначеного ресурсу (строку служби), ресурсу (строку служби) до першого ремонту та міжремонтного ресурсу (строку служби) БпАК є дата запису в його пономерній документації про випуск (закінчення ремонту) керівником підприємства (для БпАК іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК, виготовленого до введення в дію цих Правил, початком відліку ресурсних показників (ресурсів, строків служби) є дата запису про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом) (для виробів АТ іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК можуть встановлюватися гарантійний ресурс та/або гарантійний строк служби (напрацювання та/або календарна тривалість експлуатації), протягом яких виробник або організація з ТОР гарантує і забезпечує виконання встановлених вимог до БпАК за умови додержання у військових частинах (установах, організаціях) правил експлуатації, зберігання і транспортування. Початком відліку гарантійних зобов’язань є запис про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом).

Ресурси, строки служби БпАК встановлюються бюлетенями промисловості (в окремих випадках - рішеннями промисловості), введеними в дію керівником ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ (ОУБпА ЦОВВ або виду ЗСУ, якщо БпАК експлуатується лише в цьому ЦОВВ або виді ЗСУ).

Своєчасне визначення моменту досягнення граничного стану під час експлуатації за ресурсом здійснюють шляхом контролю напрацювання (строку служби) БпАК.

9. Комплектувальні вироби, яким не встановлено ресурси (строки служби) в бюлетені про ресурс основного виробу, експлуатуються в межах ресурсу (строку служби) того типу основного виробу, на якому вони встановлені.

10. До витрати ресурсу літака та двигуна БпЛА зараховується 100% роботи в повітрі та на землі.

Для БпАК іноземного виробництва витрати ресурсів на землі та в повітрі рахуються відповідно до вимог виробника.

11. Для компонентів та обладнання, ресурс яким встановлено в годинах, напрацювання обліковується за нальотом БпЛА або згідно з показаннями лічильника напрацювання, якщо він установлений.

1. Під час експлуатації БпАК особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК та керівний склад підрозділів БпАК здійснюють заходи щодо підтримання заданого рівня справності, надійності БпАК і запасу їх ресурсу, надає допомогу в організації виконання промисловістю робіт за бюлетенями з метою підвищення бойових можливостей і покращення експлуатаційних характеристик, утримує БпАК у стані, який забезпечує його переведення в боєздатний стан у мінімально можливі строки.

2. З метою підготовки особового складу зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням плануються і проводяться тактико-спеціальні навчання (тренування), льотно-методичні збори та інші заходи, на яких особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК здобуває та вдосконалює навики виконання завдань за призначенням.

Для досягнення та підтримки постійної готовності зовнішніх екіпажів БпАК до роботи в умовах бойової обстановки за планами командування на навчаннях (тренуваннях) відпрацьовуються:

підготовка БпАК до застосування за видами підготовки (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

підготовка БпАК до застосування зі зміною варіантів озброєння і знімного обладнання;

підготовка БпАК до застосування в умовах застосування противником зброї масового ураження (далі - ЗМУ);

організація виконання регламентних і ремонтних робіт;

організація евакуації БпЛА із місць вимушеної посадки.

1. Організація роботи особового складу з експлуатації БпАК (зовнішніх екіпажів) та правила технічної експлуатації БпАК встановлюються цими Правилами, керівництвами з льотної, технічної експлуатації, регламентами технічного обслуговування, розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - ОУБпА Повітряних Сил ЗСУ).

2. Льотна придатність БпЛА закладається під час проектування з урахуванням попереднього досвіду експлуатації та вимог до безпеки польотів. Після введення БпАК в експлуатацію льотна придатність БпЛА має підтримуватись шляхом дотримання правил виконання польотів, технічного обслуговування та ремонту.

3. З метою збереження БпАК необхідно:

зберігати БпАК відповідно до вимог ЕД в штатних, призначених для зберігання ящиках (кейсах);

своєчасно видаляти з БпЛА, наземного обладнання сніг, лід, бруд;

не допускати під час роботи пошкодження обшивки та лакофарбового покриття БпЛА.

4. Зняття, встановлення компонентів та обладнання, виконання регламентних і ремонтних робіт проводяться з дотриманням заходів, що унеможливлюють потрапляння інструменту, деталей (гвинтів, болтів, контрувального матеріалу), робочих рідин, пилу, дощу, снігу в двигуни, на електричні роз’єми та агрегати.

5. Перестановка компонентів та обладнання з одного БпАК на інший допускається з дозволу старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації) з обов’язковим записом про це у відповідних розділах формулярів (паспортів) БпАК, компонентів та обладнання, а також у журналах підготовки та застосування БпАК.

6. Компоненти та обладнання, що надійшли зі складів і баз та зняті з інших БпАК, для визначення їх справності перед встановленням на БпАК оглядаються та перевіряються на відповідність технічним вимогам основних параметрів. Обсяг перевірки встановлює старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир підрозділу БпАК).

Після заміни окремого компонента або комплекту апаратури в цілому на БпАК проводиться повна перевірка працездатності всієї системи, до складу якої входить компонент або апаратура.

7. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС під керівництвом заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння раз на рік здійснює комплексну перевірку організації експлуатації БпАК у підрозділах, що їх експлуатують, під час якої оцінюють додержання правил експлуатації БпАК, їх технічний стан та законність допуску БпЛА до польотів. Аналогічні перевірки підрозділів БпАК військових частин (установ, організацій) проводять комплексні групи посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. За результатами перевірки складається акт.

1. Для виконання робіт на БпАК виділяється не менше чотирьох днів на тиждень (з урахуванням днів виконання польотів). У ці дні проводяться паркові дні та дні робіт на АТ.

На БпАК виконуються такі види підготовки, робіт і контролю за технічним станом:

підготовка до польотів (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

періодичні роботи;

регламентні роботи;

контрольно-відновні роботи (далі - КВР);

контрольно-технічні огляди (далі - КТО);

роботи з продовження (збільшення) встановлених показників АТ;

цільові огляди та перевірки;

сезонне обслуговування (підготовка до зимової (літньої) експлуатації);

роботи під час зберігання;

військовий ремонт;

роботи за бюлетенями;

інші роботи, передбачені регламентами технічного обслуговування БпАК та розпорядженнями посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

2. Про виконання всіх видів робіт робиться відповідний запис у журналі підготовки та застосування БпАК (додаток 3).

Зазначений журнал є одним із основних документів, знаходиться разом із БпАК і в разі передавання БпАК з одного підрозділу до іншого передається з ним.

Відповідальними за зберігання та ведення журналу є начальник (командир) групи технічного підрозділу - під час перебування БпАК на регламентних роботах; авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК - під час перебування БпАК у підрозділі БпАК.

3. Попередня підготовка (якщо вона передбачена регламентом технічного обслуговування БпАК) виконується під час підготовки БпАК до застосування зі стану зберігання. Дозволяється поєднувати виконання попередньої підготовки з виконанням регламентних робіт, при цьому роботи, які повторюються, виконуються один раз.

4. Після закінчення строку дії попередньої підготовки, якщо БпАК не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна попередня підготовка.

5. Попередня підготовка виконується на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю чи ПДП БпАК.

6. Передпольотна підготовка виконується перед кожним пуском БпЛА та складається з двох етапів: перший етап - роботи, які виконуються на очікувальній або стартовій позиції; другий етап - роботи, які виконуються на стартовій позиції безпосередньо перед пуском з використанням ПДП БпАК (передстартова підготовка). Дозволяється завчасне виконання робіт за планом пуску в обсязі до запуску маршового двигуна.

7. Післяпольотна підготовка виконується після польоту БпЛА, якщо не планується його повторне застосування. БпЛА, на якому виконано післяпольотну підготовку, переводиться на зберігання.

8. Підготовка до повторного застосування виконується після польоту БпЛА, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1. Виконання здійснюється на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю або ПДП БпАК.

9. Після закінчення строку дії підготовки до повторного застосування, якщо БпЛА не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна підготовка до повторного застосування.

10. Тривалість роботи спеціалістів на АТ, витрати робочого часу на навчання, втрати робочого часу, облік виконання вправ під час відпрацювання бойових злагоджень тощо обліковуються в журналі командира підрозділу безпілотних авіаційних комплексів (додаток 4).

Журнал веде командир підрозділу БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається один рік, потім знищується в установленому законодавством порядку.

11. Види робіт на БпАК, їх обсяг і періодичність виконання визначаються ЕД і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Роботи на БпАК виконуються за технологічними картами. Типові технологічні карти підготовки БпАК до польотів, регламентних робіт і складних демонтажно-монтажних робіт розробляються промисловістю та вводяться в дію керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. У разі відсутності таких типових технологій технологічні карти розробляє старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), у складі якої є підрозділи з використання БпАК, за участю спеціалістів ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ і затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Визначення необхідності розробки технологічних карт усунення несправностей, демонтажно-монтажних робіт, виконання цільових оглядів, робіт за бюлетенями і розробку цих технологічних карт здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Копії (витяги) із затверджених (уведених в дію) технологічних карт та іншої ЕД, якими користуються виконавці робіт на БпАК, повинні бути завірені старшим інженером (інженером) - начальником ІАС військової частини (установи, організації) і мати посилання на документацію, з якої зроблено копію (витяг).

12. Тривалість усіх видів підготовки до польотів і регламентних робіт, а також необхідні для цього сили та засоби визначаються на підставі директивних або типових норм часу з урахуванням умов базування, кваліфікації та укомплектованості персоналом, наявності матеріальних засобів, встановлюються розпорядчим документом відповідної посадової особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ для конкретних типів БпАК і за необхідності уточнюються щороку до початку періоду навчання.

13. Обсяг робіт на БпАК, визначений для кожного спеціаліста на день (зміну), має становити технологічно завершену операцію (комплекс операцій) та забезпечувати завершення виконання розпочатої роботи до кінця.

Доручати виконання незавершеної роботи новому виконавцю дозволяється командиру підрозділу БпАК після особистої перевірки стану незавершеної роботи та інструктажу нового виконавця про порядок її завершення.

Під час передпольотної підготовки доручати завершення робіт, які не завершені однією особою, іншій особі забороняється. У разі крайньої потреби підготовка БпАК до польоту проводиться іншим спеціалістом з повторним виконанням усіх робіт.

Перед початком робіт командир підрозділу БпАК (командир екіпажу) інструктує персонал щодо заходів безпеки (із записом у журналі інструктажів), уточнює особливості підготовки та порядок застосування БпАК.

14. За повноту, якість та своєчасність виконання робіт на БпАК відповідають особи, які виконували ці роботи. Записи про всі виконані роботи здійснюють у відповідній документації БпАК за своїми підписами особи, які виконали роботу, та особи, які проконтролювали її виконання, із зазначенням прізвищ.

15. Усі роботи на БпАК виконуються тільки з дозволу авіаційного техніка БпАК. Про початок та закінчення робіт на БпАК спеціалісти всіх спеціальностей (члени екіпажу) інформують авіаційного техніка БпАК. У разі тимчасової відсутності авіаційного техніка БпАК роботи виконуються тільки з дозволу командира підрозділу (екіпажу) БпАК.

16. Кожний спеціаліст, який виявив несправність БпАК або пошкодив його складові під час виконання робіт, повідомляє (доповідає) про це авіаційного техніка БпАК та свого безпосереднього начальника. Про всі виявлені на БпАК несправності (пошкодження) робиться запис у журналі підготовки та застосування БпАК.

17. Зовнішній пілот (оператор) БпАК та члени зовнішнього екіпажу доповідають по команді про всі несправності, виявлені під час польоту та оглядів.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК) військової частини (установи, організації) зобов’язаний провести аналіз несправностей, забезпечити їх якісне усунення та вжити заходів щодо попередження аналогічних несправностей на інших БпАК.

18. Підбиття підсумків роботи, вивчення з персоналом результатів аналізу несправностей БпАК, помилок персоналу, які допускаються під час експлуатації БпАК, вказівки щодо усунення цих помилок та їх попередження здійснюються на технічному розборі.

Технічний розбір проводить командир екіпажу БпАК у кінці кожного робочого дня, а командир підрозділу БпАК - не менше одного разу на тиждень.