Про затвердження Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006)

1) Аналогічні вимоги містяться в документі ГОСТ 25926-90 "Источники ионизирующего излучения радионуклидные закрытые. Нормы степеней жесткости при климатических и механических воздействиях. Классы прочности и методы испытаний".

ii) менша 500 г і вони замість цього піддаються випробуванню на дію удару для 5-го класу, що указується в документі ISO 2919 "Sealed Radioactive Sources - Classification";

b) випробування, яке зазначається в пункті 8.8, за умови, що вони замість цього піддаються випробуванню на дію температури для 6-го класу, про яке йдеться в документі ISO 2919 "Sealed Radioactive Sources - Classification".

Методи оцінки вилуговування та оцінки об'ємного витікання

8.10. Для зразків, які є твердим матеріалом, що не розсіюється, або його імітують, оцінка вилуговування повинна проводитися в такому порядку:

a) зразок повинен занурюватися на 7 діб у воду при температурі зовнішнього середовища. Об'єм води для випробувань має бути достатнім для того, щоб у кінці 7-добового випробування залишковий вільний об'єм води, яка не була поглинута й не прореагувала, становив щонайменше 10% від об'єму твердого зразка, що випробовується. Початкове значення рН води повинне бути 6-8, а максимальна провідність - 1 мСм/м при 20 град.C;

b) вода зі зразком повинна нагріватися до температури (50+-5) град.C, і зразок повинен витримуватися при цій температурі протягом 4 годин;

c) після цього повинна вимірюватися активність води;

d) зразок далі повинен витримуватися не менше 7 діб без обдування на повітрі при температурі не менше 30 град.C з відносною вологістю не менше 90%;

e) далі зразок необхідно занурювати у воду з параметрами, указаними в підпункті а) вище, вода зі зразком повинна нагріватися до температури (50+-5) град.C, і зразок витримується при цій температурі протягом 4 годин;

f) після цього повинна вимірюватися активність води.

8.11. Для зразків, що є радіоактивним матеріалом у герметичній капсулі або його імітують, необхідно проводити або оцінку вилуговування, або оцінку об'ємного витікання таким чином:

a) оцінка вилуговування повинна складатися із таких етапів:

i) зразок повинен занурюватись у воду при температурі зовнішнього середовища. Початкове значення рН води повинне бути 6-8, а максимальна провідність - 1 мСм/м при температурі 20 град.C;

ii) вода і зразок повинні нагріватися до температури (50+-5) град.C, і зразок витримується при цій температурі протягом 4 годин;

iii) після цього повинна вимірюватися активність води;

iv) далі, зразок необхідно витримувати протягом не менше 7 діб без обдування на повітрі при температурі не менше 30 град.C з відносною вологістю не менше 90%;

v) необхідно повторити дії, указані в підпунктах i, ii та iii;

b) оцінка об'ємного витікання, що проводиться замість цього, повинна включати будь-яке прийнятне для компетентного органу випробування з тих, які передбачені документом ISO 9978: "Radiation Protection - Sealed Radioactive Sources - Leakage Test Methods" або ГОСТ 27212-87 "Источники ионизирующего излучения радионуклидные закрытые. Общие технические требования".

8.12. Зразки, які є радіоактивним матеріалом з низькою здатністю до розсіювання або його імітують, піддаються посиленому тепловому випробуванню, що вказане в пункті 8.36, і випробуванню на зіткнення, що вказане в пункті 8.37. Для кожного з цих випробувань може використовуватися окремий зразок. Після кожного випробування зразок необхідно піддавати випробуванню на вилуговування, що вказане в пункті 8.3. Після кожного випробування необхідно встановити, чи були виконані відповідні вимоги, указані в пункті 4.28.

Підготовка зразка до випробування

8.13. До випробування всі зразки повинні перевірятися з метою виявлення й реєстрації несправностей або пошкоджень, а саме:

a) відхилень від параметрів конструкції;

b) дефектів виготовлення;

c) корозії або інших дефектів, що погіршують якість;

d) деформацій.

8.14. Повинна бути чітко позначена система захисної оболонки упаковки.

8.15. Зовнішні деталі зразка повинні бути чітко визначені, для того, щоб можна було легко і ясно вказати будь-яку його частину.

Випробування цілісності системи захисної оболонки та захисту й оцінка безпеки з критичності

8.16. Після кожного із застосовних випробувань, зазначених у пунктах 8.18-8.37:

a) повинні бути виявлені й зафіксовані несправності та пошкодження;

b) повинно бути встановлено, чи продовжує цілісність системи захисної оболонки й захисту задовольняти вимоги розділу 5 до упаковки, що випробовується;

c) для упаковок, які містять подільний матеріал, повинно бути визначено, чи дотримані допущення й умови, що використовуються при оцінках, які вимагаються згідно з пунктами 5.67-5.77 стосовно однієї або декількох упаковок.

Мішень для випробувань на падіння

8.17. Мішень для випробувань на падіння, що зазначені в пунктах 8.5, 8.22, 8.25a), 8.27, 8.35, повинна бути плоскою, горизонтальною поверхнею й такою, щоб будь-яке збільшення опору зміщення або деформації цієї поверхні при падінні на неї зразка не призводили до значного збільшення пошкодження цього зразка.

Випробування пакувальних комплектів, призначених для гексафториду урану

8.18. Зразки, що являють собою або імітують пакувальні комплекти, призначені для розміщення в них 0,1 кг або більше гексафториду урану, піддаються гідравлічним випробуванням при внутрішньому тиску не менше 1,4 МПа, однак якщо випробувальний тиск становить менше 2,8 МПа, то для даної конструкції вимагається багатостороннє затвердження. Для пакувальних комплектів, що піддаються повторним випробуванням, може застосовуватися будь-який інший еквівалентний метод неруйнівних випробувань за умови багатостороннього затвердження.

Випробування для підтвердження здатності витримувати нормальні умови перевезення

8.19. Ці випробування включають:

оббризкування водою;

випробування на вільне падіння;

випробування на укладення штабелем;

випробування на проникання (пенетрацію).

Зразки пакувальних комплектів повинні піддаватися випробуванню на вільне падіння, укладення штабелем і проникання, причому перед кожним з цих випробувань повинно проводитись оббризкування водою. Для всіх випробувань може використовуватися один зразок за умови, що виконані вимоги пункту 8.20.

8.20. Інтервал часу між закінченням випробування оббризкуванням водою і наступним випробуванням повинен бути таким, щоб вода встигла максимально всмоктатися без видимого висихання зовнішньої поверхні зразка. За відсутності будь-яких протипоказань цей інтервал приймається рівним приблизно двом годинам, якщо вода подається одночасно з чотирьох напрямків. Проте, якщо вода розбризкується послідовно з кожного з чотирьох напрямків, ніякого інтервалу не повинно бути.

8.21. Випробування оббризкуванням водою

Зразок повинен бути підданий випробуванню методом оббризкування водою, що імітує перебування протягом не менше однієї години під дощем інтенсивністю приблизно 5 см на годину.

8.22. Випробування на вільне падіння

Зразок повинен падати на мішень таким чином, щоб завдавалася максимальна шкода заходам забезпечення безпеки упаковки, що випробовуються:

a) висота падіння від найнижчої точки зразка до верхньої поверхні мішені повинна бути не меншою відстані, що вказана в таблиці 15 для відповідної маси. Мішень повинна відповідати приписам пункту 8.17;

b) для прямокутних фібрових або дерев'яних упаковок масою не більше 50 кг окремий зразок має бути підданий випробуванню на вільне падіння з висоти 0,3 м на кожний кут;

c) для циліндричних фібрових упаковок масою не більше 100 кг окремий зразок має бути підданий випробуванню на вільне падіння з висоти 0,3 м на кожну чверть краю циліндра біля кожної основи.

8.23. Випробування на укладення штабелем

Якщо форма пакувального комплекту не виключає укладення штабелем, зразок піддається протягом 24 годин стиску із зусиллям, рівним або що перевищує:

a) зусилля, еквівалентне 5-кратній масі даної упаковки;

b) зусилля, еквівалентне добутку 13 кПа на площу вертикальної проекції пакувального комплекту.

Навантаження повинне розподілятися рівномірно на два протилежні боки зразка, один з яких повинен бути основою, на якій стоїть упаковка.

8.24. Випробування на проникання

Зразок повинен установлюватися на жорстку горизонтальну плоску поверхню, що не зміщується при проведенні випробування:

a) стрижень діаметром 3,2 см з напівсферичним кінцем і масою 6 кг скидається у вільному падінні при вертикальному положенні його поздовжньої осі в напрямку до центру найменш міцної частини зразка так, щоб у разі, якщо він проб'є упаковку достатньо глибоко, ударити по системі захисної оболонки. При проведенні випробування стрижень не повинен піддаватися значній деформації;

b) висота падіння стрижня, що вимірюється від його нижнього кінця до наміченої точки дії на горішню поверхню зразка, повинна становити 1 м.

Додаткові випробування для пакувальних комплектів типу A, призначених для рідин і газів

8.25. Зразок або окремі зразки повинні піддаватися кожному з нижчезазначених випробувань, за винятком випадків, коли можна довести, що одне з випробувань є більш важким для зразка, що досліджується, ніж інше; у такому випадку один зразок піддається більш важкому випробуванню:

a) випробування на вільне падіння.

Зразок повинен скидатися на мішень таким чином, щоб було завдано максимальної шкоди захисній оболонці. Висота падіння, що вимірюється від найнижчої частини зразка до верхньої поверхні мішені, повинна становити 9 м. Мішень повинна відповідати приписам пункту 8.17;

b) випробування на проникання.

Зразок необхідно піддавати випробуванню, що передбачається в пункті 8.24, з тією відмінністю, що висота падіння збільшується з 1 м до 1,7 м.

Випробування для перевірки спроможності витримати аварійні умови перевезення

8.26. Зразок повинен бути підданий сумарному впливу випробувань відповідно до пункту 8.27 і пункту 8.28 в указаній послідовності. Після цих випробувань той самий або інший зразок повинен бути підданий випробуванню на занурення у воду, як указано в пункті 8.29 і, якщо це застосовно, як указано в пункті 8.30.

8.27. Випробування на механічне пошкодження

Випробування на механічне пошкодження складається із трьох різних випробувань на падіння. Кожний зразок повинен бути підданий відповідним випробуванням на падіння згідно з пунктом 5.52 або пунктом 5.77. Послідовність падінь зразка повинна бути такою, щоб після завершення випробування на механічне пошкодження зразка були завдані такі пошкодження, що призвели б до максимального пошкодження при наступному тепловому випробуванні:

a) при падінні I зразок повинен падати на мішень таким чином, щоб він отримав максимальне пошкодження, а висота падіння, що вимірюється від найнижчої точки зразка до верхньої поверхні мішені, повинна становити 9 м. Мішень повинна відповідати приписам пункту 8.17;

b) при падінні II зразок повинен падати на штир, жорстко закріплений у вертикальному положенні на мішені таким чином, щоб зразку було завдане максимальне пошкодження. Висота падіння, що вимірюється від наміченого місця удару зразка до верхньої поверхні штиря, повинна складати 1 м. Штир повинен бути виготовлений з м'якої сталі й мати круглий перетин діаметром (15,0+-0,5) см і довжину 20 см, якщо тільки при більшій довжині штиря не буде завдаватися більш сильне пошкодження; у цьому разі повинен використовуватися штир достатньої довжини для завдання максимального пошкодження. Верхня поверхня штиря повинна бути плоскою й горизонтальною з радіусом закруглення краю не більше 6 мм. Мішень, на якій встановлюється штир, повинна відповідати приписам пункту 8.17;

c) при падінні III зразок повинен бути підданий випробуванню на динамічне руйнування шляхом розміщення зразка на мішені таким чином, щоб він отримав максимальне пошкодження при падінні на нього тіла масою 500 кг з висоти 9 м. Тіло повинне бути виготовлене з м'якої сталі у вигляді твердої пластини розміром 1x1 м і падати в горизонтальному положенні. Висоту падіння необхідно вимірювати від нижньої поверхні пластини до найвищої точки зразка. Мішень, на якій встановлюється зразок, повинна відповідати приписам пункту 8.17.

8.28. Теплове випробування. Зразок повинен перебувати у збалансованому тепловому стані при температурі зовнішнього середовища 38 град.С в умовах сонячної інсоляції, що вказані в табл. 6, і при максимальній розрахунковій швидкості утворення внутрішнього тепла всередині упаковки від радіоактивного вмісту. Як варіант допускається, щоб будь-який із цих параметрів мав інші значення до випробування і під час нього за умови, що вони будуть належним чином враховані при наступній оцінці поведінки упаковки.

Теплове випробування повинне далі передбачати:

a) розміщення зразка на 30 хвилин у теплове середовище, у якому тепловий потік буде щонайменше еквівалентним тепловому потоку в осередку горіння вуглеводного палива в повітряному середовищі, у якому існують достатньо постійні умови зовнішнього середовища для забезпечення середнього коефіцієнта випромінювання полум'я не менше 0,9 при середній температурі не менше 800 град.С; полум'я повністю охоплює зразок, при цьому коефіцієнт поверхневого поглинання береться рівним або 0,8, або тому значенню, що може бути підтверджене для пакувального комплекту, який розміщується в означений осередок горіння, а після цього

b) розміщення зразка в температурне середовище зі значенням 38 град.C в умовах сонячної інсоляції, що вказані в таблиці 6, і при максимальній розрахунковій швидкості виділення внутрішнього тепла радіоактивним умістом усередині упаковки на час, достатній для того, щоб переконатися, що значення температури у зразку в усіх місцях знижуються і/або наближаються до початкових умов стаціонарного стану. Як варіант допускається, щоб будь-який з цих параметрів мав інші значення після припинення нагрівання за умови, що вони будуть належним чином ураховані при наступній оцінці поведінки упаковки.

Під час і після випробування зразок не повинен піддаватися штучному охолодженню, а будь-яке горіння матеріалів зразка повинне відбуватися природним шляхом.

8.29. Випробування зануренням у воду

Зразок повинен перебувати під дією водяного стовпа висотою як мінімум 15 м протягом не менше восьми годин у положенні, що призводить до максимальних пошкоджень. Для демонстраційних цілей приймається, що цим умовам відповідає зовнішній надлишковий тиск не менше 150 кПа.

8.30. Посилене випробування зануренням у воду

Зразок повинен перебувати під дією водяного стовпа висотою як мінімум 200 м протягом не менше однієї години. З демонстраційною метою ввжається, що цим умовам відповідає зовнішній надлишковий тиск не менше 2 МПа.

Випробування на водонепроникність пакувальних комплектів, що містять подільний матеріал

8.31. Від цих випробувань повинні звільнятися пакувальні комплекти, стосовно яких з метою оцінки згідно з положеннями, указаними в пунктах 5.72-5.77, робилося припущення про протікання води всередину та її витіканні в об'ємі, що призводить до найбільшої реактивності.

8.32. Перш ніж бути підданим нижче передбаченим випробуванням на водонепроникність, зразок повинен бути підданий випробуванням, що вказані в пункті 8.27b і або в пункті 8.27a, або 8.27c, згідно з вимогами пункту 5.77, а також випробуванню, що вказане в пункті 8.28.

8.33. Зразок повинен перебувати під дією водяного стовпа не менше 0,9 м не менше восьми годин у положенні, в якому очікується максимальне протікання.

Випробування пакувальних комплектів типу C

8.34. Зразки повинні бути піддані дії кожної з таких серій випробувань, що проводяться у вказаному порядку:

a) випробуванням, що вказані в пунктах 8.27a, 8.27c, 8.35 та 8.36;

b) випробуванню, що вказане в пункті 8.37.

Для кожної із серій "a" і "b" дозволяється використовувати різні зразки.

8.35. Випробування на прокол/розрив

Зразок повинен бути підданий руйнівному впливу твердого штиря, виготовленого з м'якої сталі. Положення штиря відносно поверхні зразка повинне бути таким, щоб викликати максимальне пошкодження при завершенні серії випробувань, що вказані в пункті 8.34a:

a) на мішені повинен розміщуватися зразок, що є упаковкою масою менше 250 кг, і на нього з висоти 3 м над наміченим місцем удару падає штир масою 250 кг. Для цього випробування штир повинен бути у вигляді циліндричного стрижня діаметром 20 см, ударний кінець якого утворює усічений прямий круговий конус з такими розмірами: висота 30 см і діаметр вершини 2,5 см з радіусом закруглення краю не більше 6 мм. Мішень, на якій розміщується зразок, повинна відповідати приписам пункту 8.17;

b) для упаковок масою 250 кг або більше основа штиря закріплюється на мішені, а зразок падає на штир. Висота падіння, що вимірюється від місця удару зразка до верхньої поверхні штиря, повинна складати 3 м. Для цього випробування властивості й розміри штиря повинні відповідати приписам пункту "a", за винятком того, що довжина й маса штиря повинні бути такими, щоб наносилося максимальне пошкодження зразку. Мішень, на якій закріплюється основа штиря, повинна відповідати приписам пункту 8.17.

8.36. Посилене теплове випробування

Умови цього випробування повинні відповідати приписам пункту 8.28, за винятком того, що знаходження зразка в тепловому середовищі повинне тривати 60 хвилин.

8.37. Випробування на зіткнення

Зразок повинен бути підданий зіткненню з мішенню зі швидкістю не менше 90 м/с, причому в такому положенні, щоб йому було завдане максимальне пошкодження. Мішень повинна відповідати приписам пункту 8.17, за винятком того, що поверхня мішені може знаходитись у будь-якому положенні, але при цьому вона повинна бути перпендикулярною до траєкторії руху зразка.

9.1. Для конструкцій звільнених пакувальних комплектів, які не вимагають видачі Держатомрегулювання України сертифіката про затвердження, вантажовідправник повинен на запит надавати для перевірки Держатомрегулювання України документальне підтвердження відповідності конструкції даного пакувального комплекту всім застосовним вимогам.

9.2. Затвердження Держатомрегулювання України необхідне стосовно:

a) конструкцій:

i) радіоактивного матеріалу особливої форми (див. пункти 9.3, 9.4 та 9.18);

ii) радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання (див. пункти 9.3 та 9.4);

iii) пакувальних комплектів, що містять 0,1 кг або більше гексафториду урану (див. пункт 9.5);

iv) усіх пакувальних комплектів, що містять подільний матеріал (крім подільного-звільненого) (див. пункти 9.12-9.14, 9.16 та 9.17);

v) пакувальних комплектів типу B(U) і типу B(M) (див. пункти 9.6-9.11, 9.16 і 9.17);

vi) пакувальних комплектів типу C (див. пункти 9.6-9.8);

vii) пакувальних комплектів типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3 (див. пункти 9.6-9.8);

viii) пакувальних комплектів типу A (див. пункти 9.6-9.8);

b) спеціальних умов (див. пункти 9.24-9.26);

c) деяких перевезень (див. пункти 9.20-9.23);

d) програми радіаційного захисту для суден спеціального призначення (див. пункт 7.25a);

e) розрахунку значень для радіонуклідів, не зазначених у табл. 1 (див. пункт 4.3).

Узгодження Держатомрегулювання України необхідне стосовно:

технічних умов на пакувальні комплекти, радіоактивний матеріал особливої форми, радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання;

програм та методик випробувань пакувальних комплектів, радіоактивних матеріалів особливої форми, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання.

9.3. Конструкція радіоактивного матеріалу особливої форми вимагає одностороннього затвердження. Конструкція радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання вимагає багатостороннього затвердження. В обох випадках заявка на затвердження повинна включати:

a) докладний опис радіоактивного матеріалу або, якщо це капсула, її вмісту; особливо повинен бути вказаний як фізичний, так і хімічний стан;

b) докладний опис конструкції будь-якої капсули, що буде використовуватися;

c) акт про проведені випробування та їхні результати або результати, що ґрунтуються на розрахунках, про те, що радіоактивний матеріал здатний задовольняти прийняті норми, або інші дані про те, що радіоактивний матеріал особливої форми або радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання задовольняють вимоги цих Правил;

d) детальний опис програми забезпечення якості, що застосовується, яка вимагається відповідно до пункту 3.6; і

e) опис будь-яких заходів, що здійснюються перед перевезенням, щодо вантажу радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання.

9.4. Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження, в якому вказується, що конструкція відповідає вимогам до радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, і присвоює цій конструкції розпізнавальний знак.

Затвердження конструкцій пакувальних комплектів для гексафториду урану

9.5. Для затвердження конструкцій пакувальних комплектів, що містять 0,1 кг або більше гексафториду урану, необхідно таке:

a) для кожної конструкції, що задовольняє вимоги пункту 5.81, вимагається багатостороннє затвердження;

b) для кожної конструкції, що задовольняє вимоги пунктів 5.78-5.80, вимагається одностороннє затвердження компетентним органом країни походження конструкції, якщо багатостороннє затвердження в інших випадках не вимагається у відповідності з цими положеннями;

c) заявка на затвердження повинна включати всю інформацію, необхідну для того, щоб компетентний орган міг переконатися у відповідності конструкції вимогам пункту 5.78, а також детальний опис відповідної програми забезпечення якості, що вимагається в пункті 3.6;

d) Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження, в якому вказується, що конструкція відповідає вимогам пункту 5.78, і присвоює цій конструкції розпізнавальний знак.

Затвердження конструкцій пакувальних комплектів типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3, типу A, типу B(U) і типу C

9.6. Для кожної конструкції пакувального комплекту типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3, типу A, типу B(U) і типу C вимагається одностороннє затвердження, за тим винятком, що:

a) для конструкції пакувального комплекту типу IP-2, типу IP-3, типу A, типу B(U), типу B(M) та типу C для подільного матеріалу, на яку також поширюються вимоги пунктів 9.12-9.14, вимагається багатостороннє затвердження;

b) для конструкції пакувального комплекту типу B(U) для радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання вимагається багатостороннє затвердження.

9.7. Заявка на затвердження повинна включати:

a) докладний опис передбачуваного радіоактивного вмісту з указанням його фізичного й хімічного складу та характеру випромінювання;

b) докладний опис конструкції, уключаючи повний комплект інженерно-технічної документації (креслень), переліків матеріалів, що використовуються, і методів виготовлення;

c) акт про проведені випробування та їхні результати або основані на розрахунках чи інші дані, які свідчать про те, що конструкція адекватно відповідає застосовним вимогам;

d) інструкції з експлуатації пакувального комплекту і його обслуговування під час використання;

e) якщо пакувальний комплект розрахований на максимальний нормальний робочий тиск, що перевищує манометричний тиск, рівний 100 кПа, - детальний опис конструкційних матеріалів системи захисної оболонки, проб, які планується відбирати, і випробувань, що пропонуються;

f) якщо радіоактивний уміст, що передбачається, є опроміненим паливом, то заявник повинен указати й обґрунтувати будь-яке допущення стосовно характеристик палива, зроблене під час аналізу безпеки, і дати опис будь-яких вимірювань перед перевезенням, що необхідні відповідно до пункту 5.69b;

g) опис будь-яких спеціальних умов укладення, необхідних для безпечного відведення тепла від упаковки з урахуванням використання різних видів транспорту й типу засобу перевезення або вантажного контейнера;

h) придатне для відтворення графічне зображення розміром не більше 21x30 см, що ілюструє компоновку пакувального комплекту;

i) детальний опис програми забезпечення якості, що застосовується, яка вимагається згідно з пунктом 3.6.

9.8. Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження, в якому вказується, що конструкція відповідає вимогам до пакувальних комплектів типу IP-1, типу IP-2, типу IP-3, типу A, типу B(U) або типу C, і присвоює цій конструкції розпізнавальний знак.

Затвердження конструкцій пакувальних комплектів типу B(M)

9.9. Для кожної конструкції пакувального комплекту типу В(М), уключаючи конструкції, призначені для подільного матеріалу, які також підпадають під чинність вимог пунктів 9.12-9.14, і для радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, вимагається багатостороннє затвердження.

9.10. На додаток до інформації, що вимагається в пункті 9.7 для пакувальних комплектів типу B(U), заявка на затвердження конструкції пакувального комплекту типу В(М) повинна включати:

a) перелік вимог, зазначених у пунктах 5.27, 5.49, 5.50 та 5.53-5.60, яким цей пакувальний комплект не відповідає;

b) відомості про будь-які пропоновані додаткові заходи експлуатаційного контролю, що підлягають застосуванню під час перевезення, які, хоча і не передбачаються цими Правилами у звичайному порядку, але незважаючи на це вимагаються для забезпечення безпеки упаковки або для компенсації недоліків, зазначених вище в підпункті "a";

c) заява про будь-які обмеження стосовно виду транспорту і про будь-які спеціальні процедури завантаження, перевезення, розвантаження або обробки вантажу;

d) специфікацію діапазону умов зовнішнього середовища (температура, сонячна інсоляція), очікуваних при перевезенні та врахованих у конструкції.

9.11. Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження, в якому вказується, що конструкція відповідає застосовним вимогам до пакувальних комплектів типу В(М), і присвоює цій конструкції розпізнавальний знак.

Затвердження конструкцій пакувальних комплектів для подільного матеріалу

9.12. Для кожної конструкції пакувального комплекту, призначеного для подільного матеріалу, вимагається багатостороннє затвердження.

9.13. Заявка на затвердження повинна містити всю інформацію, необхідну для того, щоб компетентний орган міг переконатися у відповідності конструкції вимогам пункту 5.67, а також детальний опис відповідної програми забезпечення якості, що вимагається згідно з пунктом 3.6.

9.14. Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження, в якому вказується, що конструкція відповідає вимогам пункту 5.67, і присвоює цій конструкції розпізнавальний знак.

Пакувальні комплекти, для яких не вимагається затвердження конструкції компетентним органом у відповідності з положеннями Правил МАГАТЕ видання 1985 року і видання 1985 року (виправленого в 1990 році)

9.15. Звільнені пакувальні комплекти, промислові пакувальні комплекти типу IP-1, типу IP-2 і типу IP-3, а також пакувальні комплекти типу A, для яких не вимагалося затвердження конструкції компетентним органом і які задовольняють вимоги Правил МАГАТЕ видання 1985 року або видання 1985 року (виправленого в 1990 році), можуть продовжувати використовуватися за умови прийняття щодо них обов'язкової програми забезпечення якості відповідно до вимог пункту 3.6 і дотримання вказаних у розділі 6 меж активності та обмежень стосовно матеріалів. Будь-який пакувальний комплект, який модифіковано, якщо тільки це не було зроблено з метою підвищення безпеки, або виготовлений після 31 грудня 2003 року, повинен повністю відповідати вимогам цього видання Правил. Пакувальні комплекти, підготовлені для перевезення не пізніше 31 грудня 2003 року згідно з вимогами Правил МАГАТЕ видання 1985 року або видання 1985 року (виправленого в 1990 році), можуть і далі використовуватися для перевезення. Упаковки, підготовлені для перевезення після цієї дати, повинні повністю задовольняти вимоги цього видання Правил.

Пакувальні комплекти, затверджені відповідно до положень Правил МАГАТЕ видань 1973 року, 1973 року (виправленого), 1985 року і 1985 року (виправленого в 1990 році)

9.16. Пакувальні комплекти, виготовлені згідно з конструкцією, затвердженою компетентним органом відповідно до положень Правил МАГАТЕ видання 1973 року або видання 1973 року (виправленого), можуть залишатися в експлуатації за умови: багатостороннього затвердження конструкції пакувального комплекту, прийняття стосовно них обов'язкової програми забезпечення якості відповідно до застосовних вимог пункту 3.6; дотримання вказаних у розділі 6 меж активності та обмежень стосовно матеріалів, а для упаковки, що містить подільний матеріал і перевозиться повітряним транспортом, - дотримання вимог пункту 5.75. Виготовлення таких нових пакувальних комплектів не допускається. При такій модифікації конструкції пакувального комплекту або властивостей і кількості дозволеного радіоактивного вмісту, яка, на думку компетентного органу, могла б істотно вплинути на безпеку, повинні повністю виконуватися вимоги цього видання Правил. Кожному пакувальному комплекту повинен бути присвоєний серійний номер відповідно до вимог пункту 6.50, що наноситься на зовнішню поверхню кожного пакувального комплекту.

9.17. Пакувальні комплекти, виготовлені згідно з конструкцією, затвердженою компетентним органом відповідно до положень Правил видання 1985 року або видання 1985 року (виправленого в 1990 році), можуть залишатися в експлуатації за умови: багатостороннього затвердження конструкції пакувального комплекту, прийняття стосовно них обов'язкової програми забезпечення якості відповідно до вимог пункту 3.6; дотримання вказаних у розділі 6 меж активності та обмежень щодо матеріалів, а для упаковки, що містить подільний матеріал і перевозиться повітряним транспортом, - дотримання вимог пункту 5.75. При такій модифікації конструкції пакувального комплекту або властивостей і кількості дозволеного радіоактивного вмісту, яка, на думку компетентного органу, могла б істотно вплинути на безпеку, повинні виконуватися вимоги цього видання Правил. Всі пакувальні комплекти, виготовлення яких почнеться після 31 грудня 2006 року, повинні повністю задовольняти вимоги цього видання Правил.

Радіоактивний матеріал особливої форми, затверджений відповідно до Правил МАГАТЕ видань 1973 року, 1973 року (виправленого), 1985 року і 1985 року (виправленого у 1990 році)

9.18. Радіоактивний матеріал особливої форми, виготовлений згідно з конструкцією, для якої було отримане одностороннє затвердження компетентного органу відповідно до Правил МАГАТЕ видання 1973 року, видання 1973 року (виправленого), видання 1985 року або видання 1985 року (виправленого у 1990 році), може продовжувати використовуватися за умови прийняття стосовно нього обов'язкової програми забезпечення якості відповідно до застосовних вимог пункту 3.6. Будь-який радіоактивний матеріал особливої форми, виготовлений після 31 грудня 2003 року, повинен повністю задовольняти вимоги цього видання Правил.

9.19. До Держатомрегулювання України необхідно надсилати повідомлення про серійний номер кожного пакувального комплекту, виготовленого відповідно до конструкції, що затверджена згідно з пунктами 9.6, 9.9, 9.12 та 9.16-9.17.

9.20. Багатостороннє затвердження є обов'язковим для:

a) перевезення упаковок типу B(M), що не відповідають вимогам пункту 5.27 або в конструкції яких передбачена можливість контрольованого періодичного вентилювання;

c) перевезення упаковок, що містять подільні матеріали, якщо сума індексів безпеки з критичності упаковок у одному вантажному контейнері або в одному засобі перевезення більше 50. Винятком у цій вимозі є перевезення морськими суднами, якщо сума індексів безпеки з критичності не перевищує 50 у жодному з трюмів, відсіків або на позначеній частині палуби й відстань 6 м між групами упаковок або транспортними пакетами, як це вимагається у табл. 13, дотримується;

d) програм радіаційного захисту при перевезеннях на суднах спеціального призначення згідно з пунктом 7.25a.

9.21. Компетентний орган може дозволити транспортування на територію або через територію своєї країни без затвердження перевезення, уключивши спеціальне положення про це в документ про затвердження конструкції (див. пункт 9.27).

9.22. Заявка на затвердження перевезення повинна містити такі відомості:

a) тривалість перевезення, на яку запитується затвердження;

b) фактичний радіоактивний уміст, види транспорту, що передбачаються, тип засобу перевезення і ймовірний або запропонований маршрут;

c) докладне викладення порядку здійснення застережних заходів, а також адміністративного або експлуатаційного контролю, про які говориться в сертифікатах про затвердження конструкції упаковок, виданих у відповідності з пунктами 9.8, 9.11 та 9.14.

9.23. При затвердженні перевезення Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження.

9.24. Для кожного вантажу, що транспортується у спеціальних умовах, повинне бути забезпечене багатостороннє затвердження.

9.25. Заявка на затвердження перевезень у спеціальних умовах повинна містити всю інформацію, необхідну для того, щоб компетентний орган міг переконатися, що загальний рівень безпеки при перевезенні щонайменше еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх застосовних вимог цих Правил. Заявка на затвердження повинна також містити:

a) перелік відхилень від застосовних вимог із зазначенням причин, з яких перевезення не може бути виконано у повній відповідності до цих вимог;

b) перелік будь-яких спеціальних застережних заходів або спеціального адміністративного або експлуатаційного контролю, які планується здійснювати під час транспортування з метою компенсації невиконання застосовних вимог.

9.26. При затвердженні перевезень у спеціальних умовах Держатомрегулювання України видає сертифікат про затвердження.

9.27. Держатомрегулювання України видає п'ять видів сертифікатів про затвердження: на радіоактивний матеріал особливої форми, на радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, на спеціальні умови, на перевезення та на конструкцію пакувального комплекту. Сертифікати про затвердження на конструкцію пакувального комплекту й на перевезення можуть бути об'єднані в єдиний сертифікат.

Розпізнавальні знаки компетентного органу

9.28. Кожному сертифікату про затвердження, що видається Держатомрегулювання України, присвоюється розпізнавальний знак. Цей знак має такий узагальнений вид:

VRI/номер/код типу

a) за винятком випадків, передбачених у пункті 9.29b, VRI є міжнародним розпізнавальним кодом реєстрації транспортних засобів країни, що видала сертифікат;

b) номер надається Держатомрегулювання України, і конкретна конструкція або перевезення повинні мати свій особливий індивідуальний номер. Розпізнавальний знак затвердження перевезення повинен мати чіткий зв'язок із розпізнавальним знаком затвердження конструкції;

c) для сертифікатів про затвердження, що видаються, повинні застосовуватися такі коди типів у наведеному нижче порядку:

У разі конструкцій пакувальних комплектів для неподільного матеріалу у вигляді гексафториду урану або для подільного-звільненого матеріалу у вигляді гексафториду урану, коли не застосовується жоден із кодів, зазначених вище, використовуються такі коди типів:

H(U) - одностороннє затвердження;

Н(М) - багатостороннє затвердження;

d) у сертифікатах про затвердження на конструкцію пакувального комплекту і на радіоактивний матеріал особливої форми, за винятком тих, що видаються згідно з пунктами 9.16-9.18, а також у сертифікатах про затвердження на радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання до коду типу повинні додаватися цифри "-96".

9.29. Ці коди типів повинні застосовуватися таким чином:

a) кожний сертифікат і кожний пакувальний комплект повинні мати відповідний розпізнавальний знак, що містить символи, зазначені вище в пунктах 9.28a, b, c та d, за тим винятком, що стосовно пакувальних комплектів після другої дробової риски необхідно проставляти тільки відповідні коди типу конструкції із цифрами "-96", якщо це застосовне, тобто індекси "T" або "X" не входять до розпізнавального знака на пакувальному комплекті. Якщо затвердження конструкції й перевезення об'єднані в єдиний документ, то застосовні коди типів повторно вказувати не вимагається. Наприклад:

b) у разі, якщо багатостороннє затвердження забезпечується шляхом підтвердження згідно з пунктом 9.34, то повинен використовуватися тільки розпізнавальний знак, установлений країною, в якій розроблена конструкція або яка здійснює перевезення. Якщо багатостороннє затвердження забезпечується шляхом видачі сертифікатів кожною наступною країною, то кожний сертифікат повинен мати відповідний розпізнавальний знак, а пакувальний комплект, конструкція якого затверджується таким чином, повинен мати всі відповідні розпізнавальні знаки. Наприклад:

буде розпізнавальним знаком пакувального комплекту, що початково був затверджений Австрією, а після цього затверджений шляхом видачі окремого сертифіката Швейцарією. Додаткові розпізнавальні знаки проставляються на пакувальному комплекті аналогічним чином;

c) перегляд сертифіката повинен бути відображений записом у дужках після розпізнавального знака на сертифікаті. Наприклад, A/132/B(M)F-96(Rev.2) буде означати 2-й перегляд затвердженого Австрією сертифіката на конструкцію пакувального комплекту; або A/132/B(M)F-96(Rev.0) - початкову видачу затвердженого Австрією сертифіката на конструкцію пакувального комплекту. У разі початкової видачі запис у дужках не обов'язковий і замість "Rev.0" можуть також використовуватися інші записи, наприклад "початково виданий" ("original issuance"). Номери перегляду сертифіката можуть установлюватися тільки країною, що видала первинний сертифікат про затвердження;

d) додаткові символи (що можуть бути необхідні відповідно до національних вимог) можуть бути додані в дужках у кінці розпізнавального знака: наприклад: A/132/B(M)F-96(SP503);

e) міняти розпізнавальний знак на пакувальному комплекті при кожному перегляді сертифіката на дану конструкцію не обов'язково. Така зміна маркування проводиться тільки в тих випадках, коли перегляд сертифіката на конструкцію пакувального комплекту тягне за собою зміну літерних кодів типу конструкції пакувального комплекту, що вказуються після другої дробової риски.

Сертифікати про затвердження радіоактивного матеріалу особливої форми та радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання

9.30. Кожний сертифікат про затвердження радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання повинен містити такі елементи:

a) тип сертифіката;

b) розпізнавальний знак компетентного органу;

c) дату видачі й термін дії;

d) перелік застосовних національних і міжнародних вимог, уключаючи видання Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, на підставі якого затверджується радіоактивний матеріал особливої форми або радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання;

e) ідентифікацію радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання;

f) опис радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання;

g) специфікації конструкції для радіоактивного матеріалу особливої форми або радіоактивного матеріалу з низькою здатністю до розсіювання, що можуть включати посилання на креслення;

h) специфікацію радіоактивного вмісту, що містить дані про його активність і яка може містити опис фізичної та хімічної форми;

i) посилання на програму забезпечення якості, що застосовується, яка вимагається згідно з пунктом 3.6;

j) посилання на інформацію, що надається заявником, про особливі заходи, які потрібно вжити до початку перевезення;

k) на розсуд компетентного органу - найменування заявника;

l) підпис і посада особи, що видала сертифікат.

Сертифікати про затвердження спеціальних умов

9.31. Кожний сертифікат про затвердження спеціальних умов повинен містити такі елементи:

a) тип сертифіката;

b) розпізнавальний знак компетентного органу;

c) дату видачі й термін дії;

d) вид або види транспорту;

e) будь-які можливі обмеження стосовно видів транспорту, типу засобу перевезення, вантажного контейнера та будь-які необхідні інструкції;

f) перелік застосовних національних і міжнародних вимог, уключаючи видання Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних матеріалів, на підставі якого затверджуються спеціальні умови;

g) таку заяву:

"Цей сертифікат не звільняє вантажовідправника від виконання будь-якої вимоги уряду будь-якої країни, на територію або через територію якої буде транспортуватися упаковка";

h) посилання на сертифікати для альтернативного радіоактивного вмісту, підтвердження іншого компетентного органу або додаткові технічні дані або інформацію на розсуд відповідного компетентного органу;

i) опис пакувального комплекту у вигляді посилань на креслення або специфікацію конструкції. На розсуд компетентного органу необхідно надавати також придатне для відтворення графічне зображення розміром не більше 21x30 см, що ілюструє компоновку пакувального комплекту, разом зі стислим описом пакувального комплекту, уключаючи опис конструкційних матеріалів, загальної маси, основних зовнішніх габаритів і зовнішнього вигляду;

j) специфікацію дозволеного радіоактивного вмісту, уключаючи будь-які обмеження, що накладаються на радіоактивний уміст і що не можуть бути прямо визначені за характером пакувального комплекту. Вона повинна включати інформацію про фізичну й хімічну форми, значення активності (уключаючи у відповідних випадках активність різних ізотопів), кількість у грамах (для подільного матеріалу) і про те, чи є даний матеріал радіоактивним матеріалом особливої форми або радіоактивним матеріалом з низькою здатністю до розсіювання, якщо це застосовне;