Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами

З метою приведення у відповідність з чинним законодавством, Господарським процесуальним кодексом України, Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади", постановами Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. N 1432, від 13 грудня 2000 р. N 1819 нормативних актів з питань контролю за додержанням державної дисципліни цін

1. Затвердити Інструкцію про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 07.07.98 N 93/141 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами".

3. Начальникові Державної інспекції з контролю за цінами Дьякону Г.А. забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України в установлений законом термін та вжити заходів щодо його оприлюднення.

4. Державній інспекції з контролю за цінами довести цей наказ до відома державних інспекцій з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Державної інспекції з контролю за цінами Дьякона Г.А.

1.1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення.

1.2. Дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

1.3. Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

1.4. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;

завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

1.5. Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

1.6. Необгрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

1.7. Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

1.8. Факти завищення цін і тарифів суб'єктами господарювання, які встановлені самостійно, у разі повернення суб'єктами господарювання суми необгрунтовано отриманої виручки споживачам або перерахування її в дохід відповідного бюджету до початку перевірки, як порушення державної дисципліни цін, не розглядаються (початком перевірки вважається дата, яка зазначена в акті).

1.9. Якщо факти порушень державної дисципліни цін установлюються іншими контрольними органами, матеріали перевірок (акти і додатки до них, інші документи, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необгрунтовано одержаних сум тощо) надсилаються органам державного контролю за цінами для прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій.

2.1. Необгрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

2.2. При встановленні фактів застосування цін з порушенням інших методів регулювання, що встановлюються відповідними органами державної влади, обчислення сум фінансових (штрафних) санкцій проводиться згідно з вимогами чинного законодавства.

3.1. Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

3.2. В актах перевірок, зокрема:

зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обгрунтуванням порушення;

детально відображається механізм скоєння порушення;

визначається сума необгрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких грунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

3.3. Акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб'єкта.

У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки. У цьому випадку один примірник акта передається до канцелярії перевіреного суб'єкта господарювання за вхідним номером або висилається поштою з повідомленням про вручення.

3.4. Рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами.

Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.

Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийматися у тому випадку, якщо зазначені суми були внесені порушником самостійно.

3.5. Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Другий примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням.

Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування сум економічних санкцій за належністю.

3.6. У разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

Позовна заява та заява про забезпечення позову, у разі потреби, - інші матеріали для подання позовної заяви готуються відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

3.7. Рішення та накази господарських судів про стягнення коштів за рішенням органів державного контролю за цінами виконуються відповідно до вимог чинного законодавства.

У разі відхилення господарським судом позовних вимог органи державного контролю за цінами мають право відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У разі відхилення господарським апеляційним судом вимог органів державного контролю за цінами вони мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного господарського суду до Вищого господарського суду відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу.

Постанова Вищого господарського суду може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу.

3.8. Відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.

3.8.1. Суми за зазначеними санкціями стягуються із суб'єктів господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством, з урахуванням вимог цієї Інструкції.

3.8.2. Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій складається за формою згідно з додатком 2 у трьох примірниках.

Один примірник рішення направляється суб'єкту господарювання, до якого застосовуються фінансові (штрафні) санкції, для виконання у визначений законодавством термін.

Другий примірник рішення наступного дня після його прийняття, за необхідності, направляється органам державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання для контролю за виконанням.

Третій примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення.

3.9. Органи державного контролю за цінами за прийнятими рішеннями щокварталу проводять звірки з органами державної податкової служби щодо надходження до бюджету належних коштів.

3.10. Органи державного контролю за цінами знімають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій з контролю після одержання від органів державної податкової служби інформації про проведення стягнення із суб'єкта господарювання.

4.1. Скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.

У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується Господарським судом.

4.2. Сплачені суми економічних та фінансових (штрафних) санкцій у разі скасування прийнятих рішень підлягають поверненню з тих бюджетів чи рахунків, на які їх було зараховано.