Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами

На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів з рахунків юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у банках" від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР

1. Затвердити Інструкцію про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, інструкцію Державної інспекції України по контролю за цінами, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України "Про застосування економічних санкцій за порушення: порядку встановлення і застосування цін" від 6 квітня 1992 року N 3/30-12/109/03-606/26.

3. Начальнику Держцінінспекції Мінекономіки України Дьякону Г.А. забезпечити реєстрацію даного наказу в Міністерстві юстиції України у встановлений законом термін та вжити заходів щодо його оприлюднення.

4. Управлінню організаційно-методичної роботи Держцінінспекції Мінекономіки України довести наказ до відома держінспекцій цін в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Держцінінспекції Мінекономіки України Дьякона Г.А.

1.1. Дія цієї Інструкції поширюється на всі підприємства, організації та установи незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва (надалі - підприємства і організації або суб'єкти господарювання), що розташовані в Україні.

1.2. Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в доход відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

На соціальний розвиток колективів органів державного контролю за цінами направляються кошти від сум, що підлягають вилученню, у порядку та розмірах, визначених чинним законодавством.

1.3. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного у періоді, що перевіряється, порядку встановлення і застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Як порушення порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, вважаються зокрема:

- нарахування не передбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін і тарифів на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад встановлений граничний рівень;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

1.4. Підставою для застосування фінансових санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства, зокрема формування, встановлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

1.5. Безпідставно одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафів підлягають вилученню згідно з чинним законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Указані в рішеннях суми перераховуються суб'єктами господарювання - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог чинного законодавства.

1.6. Вилученню в доход бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок, незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

1.7. Виправлення звітних даних здійснюється відповідно до встановленого органами статистики порядку.

1.8. Факти завищення цін і тарифів суб'єктами господарювання, які встановлені самоперевіркою, в разі повернення суб'єктами господарювання суми необгрунтовано отриманої виручки споживачам або перерахування її в доход відповідного бюджету до початку перевірки, як порушення державної дисципліни цін не розглядаються (початком перевірки вважається дата, яка зазначена в акті).

1.9. Якщо факти порушень установлюються фінансовими або іншими контрольними органами, матеріали перевірок (акти і додатки до них, інші документи, які підтверджують факт порушення чи визначають розмір необгрунтовано одержаних сум тощо) надсилаються органам державного контролю за цінами для прийняття рішень про застосування економічних або фінансових санкцій.

2.1. Необгрунтовано одержана суб'єктом господарювання виручка, що підлягає вилученню в доход бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів з урахуванням фактичних обсягів виконання.

2.2. При встановленні фактів застосування цін, нижчих від мінімальних, обчислення сум фінансових санкцій проводиться в порядку згідно з вимогами відповідних законодавчих та нормативних актів.

3.1. Державна інспекція з контролю за цінами Мінекономіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок і матеріалів перевірок, здійснених фінансовими та іншими контрольними органами, приймають рішення про вилучення суми, необгрунтовано одержаної суб'єктами господарювання внаслідок порушення державної дисципліни цін, і штрафу у двократному розмірі цієї суми (економічні санкції) за належністю.

Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником держцінінспекції або його заступником.

Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийматися у тому випадку, якщо вказані суми були внесені порушником самостійно.

3.2. Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок встановлення і застосування цін.

Другий примірник рішення залишається у справах органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення, для обліку та контролю за його виконанням.

Рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування сум економічних санкцій за належністю.

3.3. У випадку невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов в арбітражний суд про примусове стягнення суми економічних санкцій.

Позовна заява та заява про забезпечення позову, в разі потреби, інші матеріали для подання позовної заяви готуються відповідно до вимог Арбітражного процесуального кодексу України.

3.4. Органи державного контролю за цінами здійснюють контроль виконання вимог виконавчих документів, виданих арбітражним судом відповідно до прийнятих рішень.

При отриманні рішення (наказу) арбітражного суду про сплату в бюджет коштів його копії в 3-денний термін передаються податковому органу за місцезнаходженням платника для виконання щодо повноти та своєчасності надходження стягнутих сум до бюджету в установленому порядку.

У випадку відхилення арбітражним судом позовних вимог органи державного контролю за цінами мають право, відповідно до вимог Арбітражного процесуального кодексу України, подати заяву про перевірку такого рішення в порядку нагляду або про його перегляд за нововиявленими обставинами.

3.5. Відповідно до покладених повноважень Державна інспекція з контролю за цінами Мінекономіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачені.

3.5.1. Суми за вказаними санкціями стягуються з суб'єктів господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством.

3.5.2. Рішення про застосування фінансових санкцій складається за формою (додаток 2) у 3 примірниках.

Один примірник рішення направляється суб'єкту підприємницької діяльності, до якого застосовуються фінансові санкції, для виконання у визначений законодавством термін.

Другий примірник рішення, наступного дня після ухвалення, направляється органам державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності для контролю за виконанням.

Третій примірник рішення залишається у справі органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення.

3.6. Органи державного контролю за цінами знімають рішення про застосування фінансових санкцій з контролю після одержання від органів державної податкової служби інформації про проведення стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності.

4.1. Скарги на рішення про застосування економічних (фінансових) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами Мінекономіки України не пізніше місячного терміну з дня отримання рішення.

У випадках незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується арбітражним судом.

4.2. Сплачені суми економічних (фінансових) санкцій в разі скасування прийнятих рішень підлягають поверненню з тих бюджетів чи рахунків, у які вони були зараховані, якщо не минув річний термін з дня їх сплати.

Скасування рішень про стягнення економічних (фінансових) санкцій приймаються органами державного контролю за цінами. Повернення стягнутих сум здійснюється фінансовими органами в 7-денний термін з дня одержання відповідного рішення про скасування санкцій.