Про затвердження Інструкції з висотної підготовки підрозділів Національної гвардії України

Відповідно до підпункту 58 пункту 4 та підпункту 2 пункту 5 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою організації висотної підготовки в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з висотної підготовки підрозділів Національної гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ярового С.А.

1. Ця Інструкція визначає організацію та порядок проведення навчання з висотної підготовки, виконання службових (бойових) завдань з використанням верхолазного спорядження з військовослужбовцями Національної гвардії України (далі - НГУ), які виконують завдання, визначені Законом України "Про Національну гвардію України", пов’язані з підвищеним ризиком для життя та здоров’я і вимагають від особового складу високого рівня професійної підготовки.

2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

верхолаз 6-8 розрядів, рятівник-верхолаз - особа, яка закінчила навчання, отримала диплом установленого зразка та здобула професію верхолаз;

верхолазне спорядження - спеціальне оснащення, спорядження (пояс запобіжний лямковий (безлямковий), каски, опорні та страхувальні канати, затискачі, пристрої для підйому та спуску по опорному канату, засоби з’єднання, амортизатори, запобіжні стропи, приладдя, страхувальні засоби (системи), засоби захисту, спорядження для підйому та спуску в гірській (гірсько-лісистій) місцевості, бівачне спорядження, що використовується при підготовці та під час виконання завдань на висоті, в опорному та безопорному просторах;

військова частина НГУ - орган військового управління оперативно-територіального об’єднання НГУ, з’єднання, військова частина, вищий військовий навчальний заклад, навчальна військова частина (центр), установа НГУ;

військовослужбовці НГУ - військовослужбовці, які проходять військову службу в підрозділах (загонах) спеціального призначення територіальних управлінь, окремих штурмових загонах спеціального призначення, підрозділах спеціального призначення військових частин НГУ, пошуково-рятувальних підрозділах (службах), парашутно-десантних (повітрянодесантних), гірськострілецьких (гірсько-патрульних) підрозділах військових частин НГУ, підрозділах вищих військових навчальних закладів, підрозділах навчальних військових частин (центрів), підрозділах психологічного забезпечення військових частин НГУ, підрозділах військових частин НГУ, підрозділах установ НГУ;

випускаючий - військовослужбовець НГУ, який забезпечує виконання заходів безпеки, установленого порядку дій під час виконання спусків особовим складом, що навчається, правильне закріплення спускових пристроїв, страхувальних систем до опорних та страхувальних канатів, а також до верхолазного спорядження, у якому навчається особовий склад, правильність використання запобіжників (протекторів);

висотна підготовка - підготовка, яка проводиться на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту (перекриття), у тому числі з будівель, платформ, елементів конструкцій, повітряних суден, у безопорному та опорному просторі, а також на відстані менше 2 м від неогороджених меж перепадів висот із застосуванням верхолазного спорядження та включає альпіністську (гірську), висотно-штурмову та інші види підготовки, пов’язані з виконанням службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного (висотного) спорядження;

висотно-штурмова підготовка - підготовка, яка проводиться з військовослужбовцями НГУ, щодо вміння зайняти певні (вигідні) позиції для виконання службових завдань, пов’язаних із звільненням захоплених будівель, об’єктів, звільненням заручників, знешкодженням злочинців та проведенням пошуково-рятувальних, аварійно-рятувальних та евакуаційних заходів, подоланням перешкод тощо за допомогою підйому, спуску по опорному канату або інших альпіністських методів на важкодоступних місцях або в безопорному просторі із застосуванням верхолазного спорядження;

інструктор з висотної підготовки - особа, яка пройшла навчання, отримала класну кваліфікацію та має досвід виконання робіт (службових (бойових) завдань) на висоті із застосуванням верхолазного спорядження;

керівник з висотної підготовки - посадова особа, яка призначена наказом командувача НГУ (командира (начальника) військової частини НГУ) та має досвід виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження;

підрозділ НГУ - окремі штурмові загони спеціального призначення, підрозділи спеціального призначення військових частин НГУ, пошуково-рятувальні підрозділи (служби), парашутно-десантні (повітрянодесантні), гірськострілецькі (гірсько-патрульні) підрозділи військових частин НГУ, підрозділи вищих військових навчальних закладів, підрозділи навчальних військових частин (центрів), підрозділ психологічного забезпечення військових частин НГУ, підрозділи військових частин НГУ, підрозділи установ НГУ;

страхуючий - військовослужбовець НГУ, який забезпечує безпечний спуск, підйом особи, що навчається;

уповноважений структурний підрозділ Головного управління НГУ - підрозділ, що входить до структури Головного управління НГУ, основними завданнями якого є контроль, планування, організація та координація підготовки військовослужбовців НГУ.

3. Під час виконання службових (бойових) завдань, проведення навчання на висоті з використанням верхолазного спорядження та проведення навчань з висотної підготовки військовослужбовці НГУ дотримуються чинного законодавства України, зокрема вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - Правила), та цієї Інструкції і технічної документації на верхолазне спорядження.

4. Виконання службових завдань під час проведення спеціальних операцій із застосуванням верхолазного спорядження проводиться за рішенням керівника спеціальної операції.

5. До виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження допускаються військовослужбовці НГУ, які пройшли програму з висотної підготовки та склали іспити (заліки).

6. Для проведення навчання та виконання службових (бойових) завдань використовується верхолазне спорядження, засоби індивідуального захисту, розвантажувальні жилети, сумки для переносу верхолазного спорядження (для укладання в неї опорного каната), табельна вогнепальна зброя, спеціальні та інженерні засоби (боєприпаси), засоби зв’язку (у разі необхідності).

7. Для більш якісного виконання службових завдань на висоті військовослужбовці НГУ можуть брати участь у спільних навчаннях, тренуваннях зі спеціальними підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, органів і підрозділів цивільного захисту, а також із спеціальними (спеціалізованими) підрозділами іноземних держав.

8. Проведення навчання з висотної підготовки здійснюється інструкторами з альпінізму, висотної, верхолазної підготовки та фахівцями з питань охорони праці на підставі укладених договорів.

9. Інструктор з висотної підготовки НГУ має право залучатися до проведення навчань з висотної підготовки з військовослужбовцями НГУ та особами, які проходять службу в інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органах спеціального призначення, органах і підрозділах цивільного захисту.

1. Організація та контроль за навчально-методичним забезпеченням з питань висотної підготовки у військових частинах НГУ здійснюються керівником уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ.

2. Організація висотної підготовки у військових частинах НГУ здійснюється командиром військової частини НГУ, командиром підрозділу НГУ.

3. Організація висотної підготовки включає планування, підготовку керівників, контроль та облік.

4. Планування висотної підготовки у військових частинах НГУ здійснюють заступник командира військової частини НГУ за пропозицією командира підрозділу НГУ.

5. Планування повинно забезпечити виконання програм з висотної підготовки з урахуванням програми бойової підготовки, вирішення навчальних і службових завдань та передбачити виділення встановленої кількості годин на заняття з висотної підготовки.

6. Заступник командира військової частини НГУ, підрозділу НГУ в установленому порядку розробляє та подає на затвердження командиру військової частини НГУ, командиру підрозділу НГУ перелік тем та розрахунок годин з висотної підготовки на навчальний рік (період навчання).

7. У планах бойової і спеціальної підготовки військових частин НГУ, підрозділів НГУ вказуються:

кількість годин, що відводиться на висотну підготовку для підрозділу, за темами;

тематика та строки проведення інструкторсько-методичних і показових занять з керівниками.

8. У розкладі занять військових частин НГУ, підрозділів НГУ на тиждень зазначаються час проведення, тема та зміст навчальних занять, місце проведення, керівник, навчально-методичний матеріал, відмітка про виконання.

9. Підготовка керівників з висотної підготовки здійснюється з метою забезпечення підвищення організаторсько-методичної майстерності та проводиться на теоретичних, методичних заняттях, інструктажах і під час самостійної підготовки за тематикою, передбаченою на навчальний рік (період навчання) та затвердженою командувачем Національної гвардії України.

За підсумками кожного періоду навчання командири військових частин НГУ готують довідки про рівень висотної підготовки в підрозділах і подають їх керівнику уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ.

10. Контроль за висотною підготовкою здійснюється відповідними командирами військових частин НГУ, підрозділів НГУ та спрямований на вивчення її стану.

Під час контролю перевіряються, аналізуються та оцінюються якість управління висотною підготовкою, повнота та якість засвоєння програми з висотної підготовки, рівень висотної підготовки військовослужбовців НГУ та рівень висотної підготовки підрозділів (груп).

11. Облік висотної підготовки у військових частинах НГУ повинен відображати її стан і здійснюватися заступником командира військової частини НГУ, підрозділу НГУ.

Облік висотної підготовки відображається в журналі професійної (бойової) підготовки.

1. Загальне керівництво висотною підготовкою у військових частинах НГУ покладається на керівника уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ.

2. Керівництво висотною підготовкою у військових частинах НГУ здійснюється командирами військових частин НГУ, підрозділів НГУ.

1. Забезпечення висотної підготовки - це діяльність органів військового управління і посадових осіб щодо створення і підтримання умов ефективного функціонування і розвитку системи висотної підготовки, яка полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на створення, удосконалення і експлуатацію навчально-матеріальної бази, своєчасне і якісне матеріально-технічне, фінансове, методичне та інформаційне забезпечення.

2. Командир військової частини НГУ в межах компетенції забезпечує:

створення умов для організації навчально-тренувального процесу з висотної підготовки;

організацію занять з висотної підготовки, спрямованих на взаємозв’язок з вимогами службово-бойової діяльності підрозділів;

високу теоретичну, методичну і практичну підготовленість військовослужбовців НГУ, що проводять заняття з висотної підготовки;

готовність навчальної матеріально-технічної бази для занять з висотної підготовки;

дотримання норм і правил безпеки, попередження травматизму під час занять з висотної підготовки.

3. Матеріально-технічне забезпечення висотної підготовки в НГУ включає:

забезпечення військових частин НГУ необхідним сертифікованим спорядженням відповідної якості, спеціальним обладнанням для виконання поставлених завдань;

будівництво та обладнання висотних споруд і місць для занять висотною підготовкою;

утримання та ремонт споруд, місць для занять з висотної підготовки, проведення своєчасного тестування, заміни (ремонту) верхолазного (висотного) спорядження.

1. Організацію проведення навчання з висотної підготовки у військових частинах НГУ здійснюють керівник уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ, командири військових частин НГУ, підрозділів НГУ.

2. Навчання з висотної підготовки проводиться у військових частинах НГУ, які визначаються командувачем НГУ та мають відповідну навчальну матеріально-технічну базу, а також у навчальних центрах (полігонах) інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органів і підрозділів цивільного захисту та в місцевостях, рельєфи яких дають змогу проводити таку підготовку.

3. Програма навчання, документація, об’єкти, навчальна матеріально-технічна база для проведення висотної підготовки затверджуються командувачем НГУ.

Програма навчання погоджується з уповноваженими структурними підрозділами державного нагляду за охороною праці в Головному управлінні НГУ.

Для проведення занять з висотної підготовки використовується сучасне верхолазне спорядження відповідно до міжнародних стандартів.

4. Під час навчання військовослужбовці НГУ набувають професійних умінь, необхідних для виконання службових (бойових) завдань на висоті, учаться приймати рішення та вміло і професійно вирішувати завдання на висоті, надавати допомогу в аварійній ситуації.

5. Для забезпечення проведення занять з висотної підготовки за необхідності може залучатися особовий склад уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ, підрозділу психологічного забезпечення, особовий склад спортивного клубу НГУ, інструктори з висотної підготовки, військовослужбовці НГУ, які мають 1-й або 2-й клас з висотної підготовки, спортивні розряди з альпінізму, спортивного туризму, фахівці структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці Головного управління НГУ, військовослужбовці НГУ, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" із спеціальності "верхолаз" 6-8 розрядів, фахівці медичної служби.

З урахуванням специфіки висотної підготовки додатково залучаються фахівці з лижної підготовки, рятувальних робіт, інші фахівці за напрямами діяльності.

6. Перед початком проведення занять з висотної підготовки проводиться інструктаж із заходів безпеки з особами, які залучаються до організації, проведення та участі в заняттях. Після проведення інструктажу особи, які пройшли інструктаж, ставлять особистий підпис у журналі обліку інструктажів із заходів безпеки під час проведення підготовки (навчання), виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження (додаток 1).

Облік часу проведення підготовки (навчання) та виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження ведеться командиром підрозділу, який робить відмітки в журналі обліку проходження навчання (підготовки), виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження (додаток 2) та в особистій книжці висотника (додаток 3).

7. Для проведення підготовки (навчання) наказами командувача НГУ (командира військової частини НГУ) призначаються керівник навчання (збору), керівник занять (навчальних місць) та визначаються особовий склад, з яким проводиться навчання (збір), місце і час проведення навчання (збору).

8. На кожний день навчань керівником занять складається план висотних робіт (додаток 4), у якому зазначаються об’єм і характер робіт (навчання), місце, час, мета проведення, обов’язки військовослужбовців НГУ, випускаючий і страхуючий, медичне та матеріально-технічне забезпечення. План висотних робіт затверджується командиром підрозділу.

9. Випускаючий зобов’язаний: перед початком спуску військовослужбовця НГУ перевірити надійність опор, справність опорних та страхувальних канатів, правильність та стан закріплення опорних та страхувальних канатів за опору; забезпечити самострахування, закріпившись одним стропом пояса лямкового (безлямкового) за опору або страхувальний канат; правильність одягання поясів запобіжних лямкових (безлямкових) особовим складом; правильність фіксації спускових та страхувальних пристроїв на опорному та страхувальному канатах; упевнитися, що запобіжники (протектори) знаходяться на своїх місцях, та голосом повідомити страхуючого про готовність військовослужбовця НГУ до виконання спуску і провести спуск військовослужбовця НГУ після того, як почує (побачить) від страхуючого сигнал про готовність його щодо страхування.

10. Страхуючий забезпечує своєчасність дій щодо страхування військовослужбовця НГУ та зменшення динамічного навантаження на особу, що падає (зірвалася) з висоти, та правильність цих дій.

11. Після проведення підготовки (навчання) командир підрозділу НГУ робить відповідний запис щодо використання верхолазного спорядження в журналі експлуатації (використання) верхолазного спорядження (додаток 5).

12. Перед проведенням початкової підготовки (базовий рівень), спеціальної (фахової) підготовки (навчання) з висотної підготовки, виконанням службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження військовослужбовці НГУ надають довідки за результатами медичного огляду.

1. Висотна підготовка складається з:

початкової підготовки (базового рівня);

спеціальної (фахової) підготовки;

підтримання фахового рівня.

2. Початкова підготовка включає:

вивчення теоретичних питань з висотної підготовки;

вивчення теоретичних питань з охорони праці;

здобуття та засвоєння навиків із в’язання вузлів;

здобуття навичок з використання верхолазного спорядження;

засвоєння навичок зі страхування особового складу;

засвоєння навиків з надання першої медичної допомоги;

практичне виконання спусків по опорному канату;

практичне виконання підйомів по опорному канату;

практичну організацію переправ.

До початкової підготовки допускаються військовослужбовці НГУ.

Після проходження початкової підготовки особовий склад повинен володіти теоретичними знаннями та вміти практично виконувати навички, здобуті під час початкової підготовки.

Після закінчення початкової підготовки військовослужбовці НГУ складають іспити, за результатами яких присвоюється кваліфікація з висотної підготовки та видається особиста книжка висотника.

3. Спеціальна (фахова) підготовка включає:

перевірку існуючих знань та навичок з виконання практичних дій, набутих під час початкової підготовки;

проходження підготовки з виконання службових (бойових) завдань в опорному та безопорному просторі висотно-штурмовою групою в урбанізованій та гірській місцевостях.

4. Спеціальна (фахова) підготовка в урбанізованій місцевості включає:

перевірку набутих теоретичних знань з висотної підготовки;

проходження спеціальної підготовки особовим складом висотно-штурмової групи в опорному та безопорному просторі;

вивчення питань та здобуття навичок з тактичної медицини.

5. Спеціальна (фахова) підготовка в гірській місцевості включає:

проходження підготовки з виконання службових (бойових) завдань у гірській місцевості;

проведення альпіністської підготовки;

проведення навчання з рятування потерпілих, поранених на території зон відпочинку (літній та зимовий періоди);

проведення лижної підготовки (зимовий період);

проведення навчання щодо доставки особового складу спеціальних груп до місць виконання службових завдань у гірській (гірсько-лісистій) місцевості різними способами та їх евакуації;

проведення навчання з надання домедичної допомоги потерпілим у гірській місцевості;

проведення навчання з тактичної медицини.

Після проходження навчання особовий склад повинен чітко розуміти та вміти застосовувати здобуті навички.

Для відпрацювання практичних навиків з висотної підготовки в гірській місцевості проводяться навчання в гірських районах України, а також інших місцях, що дозволяють проводити такі навчання.

До проходження спеціальної підготовки допускаються військовослужбовці НГУ, що пройшли навчання та володіють навиками використання верхолазного спорядження.

До проведення навчання зі спеціальної підготовки додатково можуть залучатися фахівці з тактичної медицини.

6. Підтримання фахового рівня включає:

виконання програми навчання з висотної підготовки згідно з навчальними планами;

самостійну підготовку (вивчення теоретичних питань, нормативно-правових актів з охорони праці, техніки дій на висоті із застосуванням верхолазного спорядження під час виконання службових (бойових) завдань на висоті).

7. Початкова підготовка (базовий рівень) проводиться на базі військової частини НГУ, яка визначається командувачем НГУ.

8. Практична підготовка фахівців з висотної підготовки для отримання класної кваліфікації "інструктор з висотної підготовки" проводиться на базі військової частини НГУ, яка має необхідну навчальну матеріально-технічну базу, або на місцевості, яка дає змогу проводити таку підготовку.

1. Залежно від рівня теоретичної та практичної підготовки, досвіду виконання обов’язків за посадою військовослужбовцям НГУ, які досягли високої професійної майстерності, безперервно експлуатують верхолазне (висотне) спорядження, присвоюється класна кваліфікація з висотної підготовки.

2. Присвоєння класної кваліфікації спрямоване на зростання професійної майстерності, оволодіння прийомами та технікою висотної підготовки військовослужбовцями НГУ.

3. Кваліфікація з висотної підготовки військовослужбовцям НГУ присвоюється після проходження відповідної підготовки та складання іспитів (заліків).

З метою складання іспитів (заліків) щодо присвоєння класної кваліфікації планами бойової підготовки передбачається необхідний навчальний час та навчальна матеріально-технічна база.

Складання іспитів для підвищення класної кваліфікації з висотної підготовки проводиться в добровільному порядку.

4. Присвоєння класної кваліфікації здійснюється в такій послідовності: "3 клас з висотної підготовки", "2 клас з висотної підготовки", "1 клас з висотної підготовки", "інструктор з висотної підготовки".

За постійні відмінні результати з висотної підготовки, здатність швидко засвоювати матеріал та грамотно проводити заняття з особовим складом або існуючий більш високий рівень з висотної підготовки (при наявності документів) військовослужбовцям НГУ за рішенням кваліфікаційної комісії присвоєння класної кваліфікації здійснюється не послідовно.

Військовослужбовці НГУ, яким була присвоєна класна кваліфікація, зобов’язані один раз на рік її підтверджувати.

Присвоювати кваліфікації за класами майстерності з висотної підготовки на підставі рішення комісії має право командувач НГУ (командир (начальник) військової частини НГУ).

5. Програма підготовки інструкторів з висотної підготовки погоджується з уповноваженим структурним підрозділом Головного управління НГУ.

6. Під час воєнного або надзвичайного стану підтвердження класної кваліфікації з висотної підготовки здійснюється за рішенням командувача НГУ.

1. Кваліфікація "3 клас з висотної підготовки" присвоюється військовослужбовцям НГУ, які:

досконало володіють технікою в’язання вузлів та застосовують верхолазне спорядження;

уміють самостійно визначити місця кріплення опорних та страхувальних канатів та здійснювати їх кріплення;

володіють техніками підйому, спуску та переправи по опорному канату;

знають та вміло виконують прийоми безпечного виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження;

уміють надавати домедичну допомогу;

знають основні положення з охорони праці під час виконання робіт на висоті.

2. Кваліфікація "2 клас з висотної підготовки" присвоюється військовослужбовцям НГУ, які крім вимог, зазначених у пункті 1 цієї глави, володіють:

технікою лижної підготовки;

прийомами тактичної медицини.

3. Кваліфікація "1 клас з висотної підготовки" присвоюється військовослужбовцям НГУ, які крім вимог, зазначених у пункті 2 цієї глави, вміють організовувати евакуацію потерпілого з місця події, а також самостійно проводити евакуацію групи з району проведення службових (бойових) завдань.

4. Кваліфікація "інструктор з висотної підготовки" присвоюється військовослужбовцям НГУ, які крім вимог, зазначених у пункті 3 цієї глави:

мають кваліфікацію інструктора з висотних, верхолазних робіт чи спеціалізацію верхолаза 6-8 розрядів, рятівника-верхолаза сертифікати державного (міжнародного) зразка про проходження навчання з висотної підготовки в закладах, що мають ліцензію на підготовку фахівців з виконання робіт на висоті, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності";

мають досвід виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження;

уміють організовувати та проводити підготовку (навчання) з висотної підготовки;

можуть організовувати та проводити пошуково-рятувальні, евакуаційні заходи в гірській місцевості;

мають спортивні розряди з альпінізму (2-й спортивний розряд і вище або спортивне звання "інструктор з альпінізму"), спортивного туризму (1-й розряд і вище або спортивне звання "інструктор спортивного туризму").

1. Для визначення ступеня професійної підготовленості військовослужбовців НГУ, які подаються до присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації з висотної підготовки, на кожний навчальний рік наказом командувача НГУ, командира (начальника) військової частини НГУ призначаються кваліфікаційні комісії (центральна висотна кваліфікаційна комісія та висотна кваліфікаційна комісія) і визначаються термін та порядок їх роботи.

Склад комісій під час проведення іспитів (заліків) має становити не менше п’яти осіб.

Наказ про призначення кваліфікаційних комісій видається не пізніше ніж за два тижні до початку іспитів. Цим наказом визначається додатковий час на проведення іспитів для військовослужбовців НГУ, які не пройшли випробування в установлений строк з поважних причин (хвороба, відпустка, відрядження).

2. До складу Центральної висотної кваліфікаційної комісії (далі - ЦВКК) входять:

голова комісії - заступник командувача НГУ;

заступник голови комісії - керівник уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ або особа, на яку покладено виконання його обов’язків;

члени комісії: військовослужбовці, які мають класну кваліфікацію "інструктор з висотної підготовки", інші представники уповноваженого структурного підрозділу Головного управління НГУ, лікар, фахівець структурного підрозділу державного нагляду за охороною праці НГУ, спеціалісти за необхідними напрямами.

3. ЦВКК є вищим висотно-кваліфікаційним органом.

На ЦВКК покладаються такі обов’язки:

проведення іспитів (заліків) на допуск до організації та навчання особового складу з висотної підготовки;

присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення класної кваліфікації "інструктор з висотної підготовки";

керівництво діяльністю підпорядкованих висотних кваліфікаційних комісій;

розгляд скарг на висновки висотних кваліфікаційних комісій та прийняття рішень щодо них;

розгляд питань з висотної підготовки.

Протоколи ЦВКК затверджуються головою комісії і є обов’язковими для підпорядкованих висотних кваліфікаційних комісій та їх керівників. Склад ЦВКК оголошується щороку наказом командувача НГУ, при якому вони створюються.

4. Висотні кваліфікаційні комісії утворюються у військових частинах НГУ.

До складу комісії входять:

голова комісії - заступник командира (начальника) військової частини НГУ;

заступник голови комісії - фахівець з висотної підготовки, який має класну кваліфікацію "інструктор з висотної підготовки";

члени комісії: особи, які мають класну кваліфікацію з висотної підготовки, лікар, начальник служби охорони праці військової частини НГУ та спеціалісти за необхідними напрямами.

5. На висотні кваліфікаційні комісії покладаються:

проведення іспитів (заліків), присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення 3-1 класів з висотної підготовки та класної кваліфікації;

перевірка теоретичних знань та практичних навичок під час складання іспитів (заліків) з висотної підготовки особового складу для присвоєння класної кваліфікації;

розгляд скарг фахівців з висотної підготовки з питань їх кваліфікації.

6. Перевірка теоретичних знань і практичних навиків проводиться висотними кваліфікаційними комісіями відповідно до кваліфікаційних вимог і програм навчання з висотної підготовки.

7. Висотні кваліфікаційні комісії відповідають за правильність присвоєння кваліфікацій з висотної підготовки, за відповідність кваліфікаційним вимогам, які визначаються цією Інструкцією, та за правильність оцінки знань.

8. Рішення висотних кваліфікаційних комісій про присвоєння (підтвердження), пониження, позбавлення кваліфікації з висотної підготовки приймається за результатами складених іспитів (заліків) та розгляду таких документів:

висновок медичної комісії;

службова характеристика;

журнал обліку проходження навчання (підготовки), виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження;

табель успішності (оціночна відомість) (для осіб, що пройшли початкову (базовий рівень) та спеціальну (фахову) підготовку).

1. Перед складанням іспитів (заліків) кваліфікаційній комісії надаються списки військовослужбовців НГУ для присвоєння класної кваліфікації.

Військовослужбовці НГУ, які підвищують класну кваліфікацію з висотної підготовки, повинні відповідати вимогам попередніх кваліфікаційних рівнів.

2. За результатами іспитів (заліків) військовослужбовці НГУ оцінюються "відмінно", "добре", "задовільно" або "незадовільно".

Військовослужбовці НГУ, які під час складання іспитів (заліків) отримали оцінку "задовільно", "незадовільно" та не підтвердили своєї кваліфікації з висотної підготовки або не допущені до складання іспитів, наказом командувача НГУ (командира (начальника) військової частини НГУ) мають бути понижені до рівня, який відповідає фактичному кваліфікаційному рівню підготовки, позбавлені відповідного класу висотної підготовки або переведені в інші підрозділи, службова (бойова) діяльність яких не пов’язана з виконанням завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження.

Повторно скласти іспит щодо присвоєння (підтвердження), підвищення класної кваліфікації з висотної підготовки можна тільки під час наступної перевірки.

Результати іспитів (заліків) щодо присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації з висотної підготовки на кожного військовослужбовця НГУ оформляються протоколом (додаток 6).

Протокол висотної кваліфікаційної комісії підписується головою комісії та її членами і подається на затвердження командувачу НГУ (командиру (начальнику) військової частини НГУ).

На підставі протоколу висотної кваліфікаційної комісії командувач НГУ (командир (начальник) військової частини НГУ) видає наказ про присвоєння (підтвердження), пониження, позбавлення класної кваліфікації з висотної підготовки.

Датою присвоєння (підтвердження), пониження, позбавлення класної кваліфікації з висотної підготовки вважається день підписання наказу про присвоєння (підтвердження), пониження, позбавлення класної кваліфікації.

1. Для забезпечення належної підготовки військовослужбовців НГУ під час проведення підготовки (навчання), складання іспитів (заліків) використовується така навчальна матеріально-технічна база:

верхолазне спорядження;

засоби індивідуального захисту;

засоби зв’язку;

спеціальні та інженерні засоби;

засоби індивідуального захисту від падіння з висоти;

табельна (штатна) вогнепальна зброя;

засоби розвідки та спостереження;

скелелазні стенди (елементи спеціального рельєфу);

споруди, приміщення, об’єкти, які придатні для проведення навчання;

медичне обладнання;

інші засоби, необхідні для проведення навчання та виконання службових (бойових) завдань на висоті із застосуванням верхолазного спорядження.

Після надходження верхолазного спорядження до підрозділу НГУ командиром проводиться розподіл зазначеного спорядження, про що робиться відповідний запис у журналі обліку та закріплення верхолазного спорядження і страхувальних засобів (додаток 7).

У підрозділах, які застосовують верхолазне спорядження і засоби індивідуального захисту, командиром підрозділу ведеться журнал огляду верхолазного спорядження, засобів індивідуального захисту та іншого спорядження, що використовується під час проведення підготовки (навчання), виконання службових завдань на висоті (додаток 8).

2. Для визначення можливості проведення підготовки (навчання), іспитів (заліків) з висотної підготовки на окремих будівлях, спорудах, об’єктах, у тому числі в гірській (скелястій) місцевості або місцевості, яка дає змогу проводити таку підготовку, а також для проведення випробувань верхолазного спорядження командиром (начальником) військової частини НГУ призначається комісія.

До складу комісії, яка проводить випробування верхолазного спорядження, за необхідності може залучатися особа (у тому числі на підставі договору), яка пройшла навчання (у тому числі і за кордоном), має відповідні сертифікати та необхідний досвід використання верхолазного спорядження.

3. Комісією двічі на рік (у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди) аналізується стан об’єкта та визначається його придатність до використання, про що складається акт перевірки стану навчального місця (об’єкта) (додаток 9), який підписується головою комісії та її членами і затверджується командиром (начальником) військової частини НГУ.

У разі впливу факторів техногенного та природного характеру (ураган, сель, пожежа, лавина тощо) проводиться повторне обстеження придатності об’єкта для його подальшого використання, про що складається відповідний акт.

Навчальні місця, об’єкти (споруди) оглядаються керівником занять (навчальних місць) безпосередньо перед початком проведення підготовки (навчання).

4. Випробування верхолазного спорядження здійснюється відповідно до правил та документів з експлуатації виробника на кожний вид спорядження.

5. За результатами випробувань комісією складається акт випробування верхолазного спорядження, індивідуальних (колективних) засобів захисту (додаток 10), який підписується головою комісії та її членами. Відомості щодо придатності та подальшої експлуатації верхолазного спорядження вносяться до журналу огляду верхолазного спорядження, засобів індивідуального захисту та іншого спорядження, що використовується під час проведення підготовки (навчання), виконання службових завдань на висоті.

У разі виявлення непридатного для застосування верхолазного спорядження комісія складає акт технічного стану. Непридатне верхолазне спорядження підлягає списанню в установленому законодавством порядку.

6. Навчальні місця, об’єкти (споруди) з висотної підготовки повинні відповідати таким вимогам:

забезпечувати проведення занять та мати елементи для відпрацювання визначених питань підготовки;

мати міцну конструкцію та структуру;

витримувати навантаження в точці кріплення опорних, страхувальних канатів не менше 15 кН (при кріпленні одного каната).

Наявні елементи конструкції, рельєфу місцевості тощо, а також елементи, виконані самостійно безпосередньо перед початком занять з дотриманням вимог безпеки, використовуються як точки кріплення.