Про затвердження Положення про післядипломну освіту лікарів ветеринарної медицини в Україні

Відповідно до Законів України "Про вищу освіту" та "Про ветеринарну медицину"

1. Затвердити Положення про післядипломну освіту лікарів ветеринарної медицини в Україні (далі - Положення), що додається.

2. Управлінню організації ветеринарної справи та профілактики незаразних хвороб тварин (Маковський М.І.):

- у встановленому порядку подати зазначене Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- довести Положення до відома управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- забезпечити публікацію Положення у засобах масової інформації.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

1.1. Положення визначає порядок організації навчання та управління післядипломною освітою лікарів ветеринарної медицини.

1.2. Післядипломна освіта лікарів ветеринарної медицини у відповідності до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про ветеринарну медицину", цього Положення та інших нормативно-правових актів у галузі освіти України є складовою частиною національної системи освіти.

1.3. Післядипломна освіта лікарів ветеринарної медицини здійснюється Інститутом післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інститутом післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститутами післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

1.4. Зміст післядипломної освіти лікарів ветеринарної медицини визначається завданнями, які покладаються на систему державних органів ветеринарної медицини з урахуванням вимог суспільства до кадрового забезпечення галузі ветеринарної медицини України, приватної ветеринарної медицини, перспективи їх розвитку, сучасних вимог до засобів, форм і методів професійної діяльності.

1.5. Пропозиції щодо удосконалення фахової підготовки лікарів ветеринарної медицини надають Державний департамент ветеринарної медицини, управління ветеринарної медицини в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі та інші зацікавлені особи.

2.1. Мета системи післядипломної освіти лікарів ветеринарної медицини - задоволення потреб держави у працівниках із високим рівнем професіоналізму і культури, здатних компетентно та відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати новітні технології, сприяти інноваційним процесам у галузі ветеринарної медицини шляхом забезпечення їх безперервного навчання.

2.2. Завданнями системи післядипломної освіти лікарів ветеринарної медицини є:

- законодавче та нормативно-правове урегулювання навчання як складової безперервної освіти;

- організація та підготовка науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, фінансового забезпечення післядипломного навчання;

- розробка та реалізація змісту навчання з урахуванням наступності, прогнозованості, послідовності, систематичності, індивідуального досвіду, індивідуальних освітніх потреб, кар'єрної перспективи та актуалізації результатів навчання;

- розробка та впровадження ефективних технологій безперервного навчання та вдосконалення фахових знань і умінь з урахуванням сучасних досягнень світової науки та практики;

- забезпечення безперервності навчання шляхом впровадження відповідних видів і форм.

2.3. Структура післядипломної освіти лікарів ветеринарної медицини включає:

- спеціалізацію;

- стажування;

- підвищення кваліфікації;

- перепідготовку кадрів.

2.3.1. Спеціалізація (термін навчання в межах від 72 до 500 навчальних годин) - це набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості в межах спеціальності з урахуванням нових напрямків розвитку науки та технологій відповідно до умов виконання певних професійних функцій. Здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації з метою отримання додаткових спеціальних знань, умінь та фахових навичок в межах раніше набутої спеціальності за професійним спрямуванням виробничої діяльності без присвоєння кваліфікації та зміни освітньо-кваліфікаційного рівня.

2.3.2. Стажування - це набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків даної спеціальності. Стажування відбувається на підприємствах, в організаціях, наукових установах, закладах освіти як в Україні, так і за кордоном. Здійснюється за індивідуальним планом (від 1 до 10 місяців), який затверджується керівником стажування.

2.3.3. Підвищення кваліфікації - це набуття особою здібностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності.

Довгострокове підвищення кваліфікації (термін навчання в межах від 72 до 500 навчальних годин) проводиться не рідше одного разу на п'ять років за професійним спрямуванням виробничої діяльності і є обов'язковим для всіх працюючих фахівців. Його проходження є необхідною умовою їх атестації, переміщення по службі, присвоєння кваліфікаційних категорій, звань та є однією з вимог відповідності здійснення фізичними та юридичними особами господарської діяльності з: ветеринарної практики; виробництва ветеринарних медикаментів і препаратів, оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами; проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (на об'єктах ветеринарного контролю).

Короткострокове підвищення кваліфікації (від 20 до 72 навчальних годин) проводиться:

- в закладах післядипломної освіти або структурних підрозділах вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації безпосередньо на виробництві, тематичних семінарах, виїзних заняттях за цільовим професійним напрямком з поглиблення знань та навичок в окремих розділах виробничої діяльності.

Фізичні та юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність з: ветеринарної практики; виробництва ветеринарних медикаментів і препаратів, оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами; проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (на об'єктах ветеринарного контролю), самостійно вибирають навчальні заклади освіти, навчальні програми у відповідності до рівня їх кваліфікації, напрямків фахової діяльності та перспективи нових напрямків у своїй роботі.

2.3.4. Перепідготовка - це отримання іншої спеціальності на основі раніше здобутої освіти та досвіду практичної діяльності.

2.4. Протягом всієї трудової діяльності якість професійного зростання працівника відображається в особовій справі.

3.1. Закладами післядипломного навчання є державні вищі навчальні заклади - Інститут післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститути післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, основними критеріями у визначенні яких є:

- наявність ліцензії про надання освітніх послуг на післядипломне навчання;

- забезпеченість висококваліфікованим науково-педагогічним персоналом;

- наявність у структурі вищого навчального закладу науково-дослідних інститутів, проблемних наукових лабораторій, використання новітніх методів досліджень;

- забезпеченість науково-методичною та матеріально-технічною базою за напрямами підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини відповідно до акредитаційних і ліцензійних вимог;

- забезпеченість комп'ютерними класами та програмами;

- обов'язкове введення до навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації слухачів питань інформаційних технологій, менеджменту та маркетингу, управління якістю, управління персоналом тощо в залежності від напрямку та специфіки післядипломного навчання;

- забезпечення дистанційної форми навчання, що можливо при наявності засобів передачі інформації (мультимедійних програм, навчальних посібників, науково-методичних розробок на електронних носіях);

- забезпеченість вищого навчального закладу належними умовами для проживання, харчування та медичного обслуговування слухачів післядипломного навчання.

4.1. Організація навчально-виховного процесу в закладах післядипломної освіти здійснюється у відповідності до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про ветеринарну медицину", інших актів законодавства України з питань освіти, а також у відповідності до міжнародних вимог стосовно напрямів професійної діяльності.

4.2. Основними документами, які регламентують зміст і організацію навчального процесу в Інституті післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститутах післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, є освітньо-професійні (професійні) програми, навчальні програми дисциплін, навчальні (навчально-тематичні) плани та інші нормативні документи державного управління освітою.

4.3. Навчальні (навчально-тематичні) плани та програми розробляються Інститутом післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інститутом післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститутами післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації з урахуванням рекомендацій Державного департаменту ветеринарної медицини. Навчальні плани і програми затверджуються керівником навчального закладу на підставі рішення вченої або науково-методичної ради вищого навчального закладу за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини.

4.4. Основними формами організації навчального процесу є аудиторні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка і контрольні заходи.

У навчальному процесі використовуються такі основні види навчальних занять: лекції, практичні, лабораторні, виїзні заняття, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемне навчання, консультації тощо.

Для всіх видів аудиторних занять встановлюється, як правило, академічна година тривалістю 45 хвилин.

4.5. Поточний та підсумковий контроль результатів навчального процесу здійснюється у формах, передбачених навчальним планом (заліки, іспити, захист випускних робіт).

4.6. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами випускники отримують відповідний документ про післядипломну освіту.

Зразки документів про післядипломну освіту затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

4.7. Для внесення відомостей про періодичне навчання в системі післядипломної освіти Інститут післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститути післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації запроваджують залікові книжки тощо.

4.8. За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством.

На час навчання слухачі забезпечуються гуртожитком або іншим житлом за рахунок сторони, яка направляє на післядипломне навчання.

5.1. Управління ветеринарної медицини в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі:

- визначають потребу в післядипломному навчанні лікарів ветеринарної медицини на основі обліку посад у відповідності до рівня їх кваліфікації, ротації кадрів та перспектив нових напрямків у роботі;

- враховують наявність складених угод фізичними та юридичними особами, які займаються господарською діяльністю з: ветеринарної практики; оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними медикаментами і препаратами; проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації (на об'єктах ветеринарного контролю);

- складають план-заявку на наступний рік і до 1 вересня поточного року направляють її до Державного департаменту ветеринарної медицини.

5.2. Інститут післядипломної освіти Національного аграрного університету, Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та інститути післядипломної освіти з факультетами ветеринарної медицини інших державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації до 1 вересня поточного року направляють до Державного департаменту ветеринарної медицини перелік спеціалізацій, за якими вони можуть забезпечити проведення післядипломного навчання лікарів ветеринарної медицини.

5.3. Державний департамент ветеринарної медицини складає план-графік післядипломного навчання на наступний рік, погоджує його з Міністерством аграрної політики України, затверджує і доводить до відома закладів післядипломної освіти та управлінь ветеринарної медицини в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

5.4. Згідно з планом-графіком керівник установи видає наказ про відрядження фахівця на навчання.

Фахівець, який прибув у вищий навчальний заклад післядипломної освіти, зобов'язаний пред'явити:

- посвідчення про відрядження;

- паспорт;

- копію диплома про закінчення вищого навчального закладу;

- документ, що підтверджує сплату за курси відповідно до складеної угоди (крім спеціалістів ветеринарної медицини державних установ ветеринарної медицини).