31. Умикати й перемикати серії можуть тільки відповідальні особи.
32. При тимчасовому розриві електричного кола на серії з утворенням електричної дуги не слід підходити до серії перед зніманням напруги.
33. Вимикання окремих ванн для ремонту та інших цілей, а також вмикання ванн допускається тільки у присутності уповноваженої особи.
34. Під час вивантаження катодних матриць з електролізних ванн повинна бути зроблена витримка для стікання електроліту у ванни. Ці роботи дозволяється виконувати тільки в гумових чоботах і рукавичках.
35. Роботи щодо промивання катодних матриць з осадом і знімання катодних осадів повинні бути механізованими.
36. Під час ремонту електролізних ванн повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
8. Вакуумтермічне виробництво
1. Змішувальні барабани і змішувальні машини повинні бути герметизовані та обладнані аспіраційними установками.
2. Завантаження змішувачів не повинно перевищувати норм, установлених заводом-виготовлювачем.
3. Механізми перекидання змішувальних машин повинні бути обладнані кінцевими вимикачами.
4. Не дозволяється відкривати кришку змішувача та розвантажувати його вручну при працюючому механізмі змішування.
5. При відборі проб шихти з барабанного змішувача вручну привод його повинен бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат.
6. Брикетний прес повинен мати огородження і звукову сигналізацію, що вмикається перед його пуском.
7. Експлуатація брикетного преса повинна здійснюватися із застосуванням бирочної системи.
8. Не дозволяється під час роботи брикетного преса перебувати на пресі або виконувати будь-які роботи на ньому (регулювання тощо), а також очищати приямок преса.
9. Електричні печі опору повинні бути обладнані сигнальними лампами або світловими табло, які вказують на те, що піч перебуває під напругою.
При підйомі дверцят або кришки електропечі під час робочого процесу електронагрівачі повинні автоматично вимикатися, якщо є можливість випадкового дотику до них працівників.
10. Електричні печі повинні бути обладнані аспіраційними установками. Нерознімні і рознімні з'єднання корпусів електропечей повинні бути газонепроникні. У вогнетривкій частині кладки повинні бути передбачені температурні шви для компенсації теплового розширення.
11. Електричні печі повинні бути обладнані приладами для контролю електричного режиму та термопарами для контролю температури.
12. При виявленні течі води з системи охолодження піч повинна бути негайно вимкнена до усунення пошкодження.
13. Кришки електричних печей повинні мати надійні стопорні пристрої.
14. Вакуумна електрична піч опору повинна бути герметична та обладнана вакуумметром і манометром.
У випадку, якщо в електропечі відповідно до здійснюваного в ній технологічного процесу або в аварійних ситуаціях тиск може підвищуватися вище атмосферного, в конструкції повинні бути передбачені пристрої, що знижують цей надлишковий тиск.
15. Труби для викиду газу в атмосферу, що установлені після вакуумних насосів, повинні бути виведені вище гребеня покрівлі або ліхтаря не менше ніж на 4 м.
16. Не дозволяється проводити будь-які роботи щодо ремонту арматури на азотопроводі, що перебуває під тиском.
17. Проведення холодного і гарячого ремонтів усередині камер вакуумтермічної печі слід провадити з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
9. Облаштування і підготовка технологічного посуду
1. Під час провадження робіт щодо футеровки, сушіння та ремонту розливного посуду повинні бути передбачені заходи для забезпечення безпеки працівників.
2. Цапфи розливних ковшів повинні бути ковані та мати не менше восьмиразового запасу міцності.
Допускається облаштування запобіжних кілець на цапфах розливних ковшів за умов проточування цапф не більше 5% діаметра, передбаченого проектом.
3. Знос цапф ковшів в усіх вимірюваннях не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів.
За станом цапф ковшів повинен бути організований нагляд.
При ремонті кожуха ковша необхідно дотримуватися тих самих вимог, що і при його виготовленні.
4. Центр ваги ковшів, наповнених до країв металом або шлаком, повинен бути нижче опорних точок цапф не менше ніж на 200 мм.
5. Не дозволяється проводити нарощування ковшів для збільшення їх ємності.
6. Ковші та інший посуд для прийому рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менше ніж на 100 мм.
7. Ковші, шлаковні, виливниці та інший посуд для прийняття або розливання металу і шлаку повинні бути просушені до повного видалення водяних парів.
8. Сушіння ковшів повинно проводитися у спеціальних місцях, що обладнані пристроями для видалення продуктів горіння.
9. Нагляд за станом розливного посуду, порядок оглядів і норми вибраковування його повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.
10. Очищення ковшів після розливання металу повинно бути механізованим. Для захисту від тепловипромінювання при очищенні ковшів повинні застосовуватися екрани.
11. Не дозволяється проводити ремонт посуду для металу і шлаку під льоткою печі. Ремонт указаного посуду повинен проводитися у спеціально відведеному місці.
Ремонт і футеровка ковшів повинні проводитися на спеціально установлених стендах, що обладнані майданчиками зі сходами, або в ремонтних ямах.
Проміжок між стінками ями та ковшем повинен бути закритим спеціальними майданчиками.
Не дозволяється виконувати роботи, стоячи на борту ковша. Для доступу всередину ковша повинна застосовуватися драбина з захватом за борт ковша.
12. У розливному прольоті повинні бути спеціальні пристрої для установлення знімних траверс, а також стенди для установлення ковшів, конструкція яких не дозволяє установлювати їх безпосередньо на підлогу.
10. Розливання феросплавів
1. У плавильних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, розливання феросплаву на блок (підлогові виливниці, полігон) не допускається.
У діючих цехах розливання феросплавів на блок дозволяється при наявності справних блокувань, світлової сигналізації та аспірації, також необхідно передбачити заходи, що забезпечують безпеку працівників.
2. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, прибирання та доставка металу в охолоджувальне відділення повинні бути повністю механізованими.
3. Не дозволяється загущати шлак у ковші сміттям або сирим заправним матеріалом. Для загущення шлаку біля місць розливання металу або біля горна повинні бути в наявності необхідні сухі матеріали.
4. Перед транспортуванням краном ківш з рідким металом необхідно трохи підняти на висоту не більше 0,1 м, переконатися в надійності дії гальма механізму підйому крана та у правильності зачеплення ковша.
Ківш з металом або шлаком при транспортуванні повинен бути піднятий над зустрічними предметами не менше ніж на 0,5 м.
5. При транспортуванні ковша з металом краном працівник, що обслуговує горн, зобов'язаний супроводжувати його до місця розливання, при цьому перебувати від ковша на відстані не менше ніж 5 м.
6. Перед розливанням металу працівник, що обслуговує горн, зобов'язаний обробити кірку шлаку в ковші. Якщо метал з ковша не зливається через утворення кірки, розливання повинно бути негайно припинене, а ківш поданий на оброблення носка.
7. Під час розливання металу виконання будь-яких інших робіт у районі розливання і перебування там працівників, що не мають стосунку до цієї роботи, не дозволяється.
8. При розливанні та остиганні металу повинні забезпечуватись умови, що виключають можливість травмування працівників зливками, що рвуться.
Навантаження зливків низьковуглецевого ферохрому дозволяється на платформи та в короби з високими бортами або у звичайні короби, встановлені у спеціальному укритті.
Передавання плавок до складу готової продукції повинно проводитися тільки після повного розтріскування зливків.
9. Не дозволяється охолоджувати зливки, ковші й виливниці у грануляційних баках.
10. Не дозволяється провадити вивалювання шлакових гарнісажів у ківш при наявності в ньому рідкого шлаку або металу.
11. При розливанні металу під шлак виливниці до початку розкладання шлаку повинні бути вивезені з розливного прольоту в цех сепарації шлаків або в охолоджувальний проліт при наявності в ньому спеціально відведених і огороджених місць для остигання зливків.
12. Конвеєрні машини для розливання феросплавів, що розташовані на естакадах поза будівлею, повинні бути обладнані навісом з вогнестійкого матеріалу вздовж усього конвеєра.
13. Робочий майданчик розливної машини в розливному прольоті повинен мати з обох боків входи (виходи), обладнані сходами.
З обох боків конвеєра повинні бути облаштовані обслуговувальні майданчики шириною не менше 1 м.
14. Простір під конвеєрами розливної машини повинен бути з усіх боків огороджений ґратами або поручнями. В огородженнях повинні бути передбачені дверці. Прохід, облаштований під стрічками, повинен бути огороджений міцним навісом.
15. Над устаткуванням і апаратами, що установлені під стрічками, повинні бути влаштовані навіси для захисту їх від можливого падіння чушок сплаву.
Не дозволяється розміщувати під стрічками запірну й регулювальну арматуру.
16. Пульт керування розливною машиною повинен бути розташований таким чином, щоб було видно весь робочий майданчик кантувальної камери. Пульт повинен бути обладнаний двосторонньою гучномовною або світлозвуковою сигналізацією для зв'язку з працівниками, що обслуговують розвантажувальну частину конвеєра, а також подібним зв'язком з машиністами кранів розливного прольоту і складу готової продукції. На пульті повинен бути пристрій аварійного вимикання конвеєрних стрічок розливної машини.
17. Оглядове вікно камери кантувача повинно бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм.
18. Для стікання води у відстійники під конвеєрами повинні бути облаштовані спеціальні жолоби, закриті ґратами.
Прибирання екрана з відстійників повинно бути механізованим.
19. Для обслуговування основної частини розливної машини повинні бути передбачені вантажопідіймальні пристрої.
20. Приготування вапняного молока для кількох розливних машин повинно бути централізованим і здійснюватися в окремому приміщенні. Усі операції щодо приготування вапняного молока, підготовки й доставки вапна повинні бути механізованими.
21. У приміщеннях приготування вапняного молока та обприскувачів повинно бути передбачене гідрозмивання підлоги.
22. Канави для стікання відпрацьованого вапняного молока повинні бути перекриті легкими знімними плитами, а відстійники огороджені поручнями.
23. Металеві конструкції галереї і розливної машини повинні бути захищені стійкими антикорозійними покриттями.
24. При установленні розливних машин у галереях і застосуванні води для охолодження зливків повинен бути забезпечений відвід пари.
25. Конструкція кантувального пристрою розливної машини повинна забезпечувати стійкість і надійність кріплення розливного ковша, повільний нахил його з регульованою швидкістю, мінімальне розбризкування металу при розливанні та мати обмежувач нахилу ковша.
26. Кантувальний пристрій розливної машини, що розташований у приміщенні, повинен бути обладнаний аспіраційною установкою.
27. Кріплення виливниць до кілець ланцюга конвеєра повинно забезпечувати можливість швидкої й безпечної їх заміни. Конструкція та матеріал виливниць повинні забезпечувати високу їх стійкість і виключати можливість застрягання чушок.
28. Швидкість руху стрічки конвеєра розливної машини та система охолодження повинні забезпечувати повне затвердіння зливків металу до виходу їх із виливниць.
29. Для видалення бризок металу, що потрапляють при розливанні під виливниці, між конвеєрами повинні бути установлені похилі плити для очищення їх від скрапу та окалини гідрозмиванням або ручним способом.
30. Вибивання чушок металу з виливниць повинно бути механізованим.
31. Розливна машина повинна бути обладнана світлозвуковою сигналізацією. Звукові і світлові сигнали повинні подаватися перед початком розливання.
32. У системі гідропривода кантувача конвеєрної машини необхідно застосовувати негорючі й нетоксичні рідини.
У випадку застосування в гідроприводі мастила мають бути передбачені протипожежні заходи.
33. Установлення і знімання ковша з кантувача слід здійснювати під керівництвом машиніста розливної машини. Під час подачі ковша перебувати в камері кантувального пристрою не дозволяється.
34. Перед розливанням металу машиніст розливної машини повинен переконатися в надійності кріплення ковша в кантувальному пристрої. Упори ковша для захоплення не повинні мати надрізів, тріщин та інших дефектів.
35. Жолоб розливної машини слід регулярно очищати від застиглих металевих часток і заправляти сухим піском. Після тривалої зупинки жолоб повинен бути просушений.
36. Виливниці перед розливанням металу повинні бути покриті вапняним або іншим спеціальним розчином і висушені.
Покриття виливниць розливної машини вапняним або будь-яким іншим розчином повинно бути механізованим.
37. При наявності води або льоду під конвеєром або кантувачем, а також у виливницях пуск розливної машини не дозволяється.
38. Очищення форсунок вапняного розчину обприскувача та ванни охолодження виливниць необхідно здійснювати при вимкнутому насосі в захисних окулярах та гумових рукавичках. Не дозволяється проводити очищення форсунок, коли вони перебувають під тиском.
39. Не дозволяється заливати метал у тріснуті й прогорілі виливниці.
40. Розвантаження чушок з розливної машини повинно здійснюватися в сухі короби.
41. Прибирання з-під розливної машини зливків, що впали під час розливання, слід проводити тільки під час зупинки машини з вилученням ключа-бирки.
42. Тверді матеріали, що використовуються при суспензійному розливанні, повинні бути сухими. Подавання їх повинно бути регульованим.
43. Приямок для приймання феросиліцію повинен бути сухим. Охолодження блоку водою не допускається.
Керування процесом розливання здійснюється з пульта керування, обладнаного припливно-витяжною вентиляцією, із забезпеченням підпору повітря. Оглядове вікно пульта повинно бути закрите жаростійким склом або металевою сіткою з чарунками не більше 2 мм для захисту від бризок сплаву та тепловипромінювання.
11. Грануляція феросплавів
1. Номенклатура феросплавів, для яких допустима грануляція, установлюється уповноваженою особою.
Не дозволяється проводити грануляцію феросплавів, що активно взаємодіють з водою з виділенням водню.
2. Процес грануляції повинен бути організований у проміжному грануляційному лотку, розташованому між приймачем металу і гранбаком.
3. Витрати та тиск води, що використовується при грануляції феросплавів, повинні бути регламентовані технологічною інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.
4. Технічна вода, що використовується для грануляції сплавів, повинна підлягати очищенню від механічних домішок для запобігання засміченню форсунок.
5. Випуск металу з ковша у грануляційний бак повинен здійснюватися через приймач, надійно установлений біля бака. Внутрішній обсяг приймача та розмір контрольного вічка повинні забезпечувати безпечну грануляцію.
6. Носок жолоба повинен бути установлений за центром потоку води, що виходить із форсунки. Не дозволяється провадити грануляцію сплавів при зруйнованій футеровці жолоба.
Відстань між дном носка і верхнім рядом отворів форсунки при мінімальних витраті і тиску повинна бути не більше 0,3 м.
7. Грануляційні установки для грануляції феросиліцію й феросилікохрому повинні бути обладнані кантувальними пристроями для зливу металу з ковша через носок.
Кантувальний пристрій повинен мати обмежувач нахилу ковша.
8. Грануляція переробного силікомарганцю та ферохрому, 45% феросиліцію дозволяється за допомогою електромостового крана через приймач.
Під час переливання ферохрому через носок ковша у приймач слід дотримуватися заходів безпеки.
9. Грануляційні установки повинні бути обладнані світловою сигналізацією за установленими параметрами тиску води. Кантувальні пристрої повинні бути зблоковані з приладом визначення тиску води з автоматичним припиненням грануляції при зниженні тиску води нижче допустимого.
10. Для усунення потрапляння гранул або шлаку у водостічні магістралі біля грануляційного бака повинен бути облаштований відстійник, який необхідно своєчасно очищати.
11. Для зручності та безпеки обслуговування грануляційні установки повинні бути обладнані майданчиками з огородженнями.
12. Пульт керування грануляційною установкою повинен бути розташований у безпечному місці. З пульта керування повинні бути добре видні ковші, приймач, форсунки і струмені води та металу.
13. Грануляційні баки повинні бути максимально закриті та обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення пари, яка утворюється під час грануляції.
14. Перед грануляцією металу повинна бути ретельно перевірена справність кантувального пристрою, зливного жолоба й форсунок. Приймач повинен бути заправлений сухим матеріалом - піском, гранульованим металом.
15. Під час процесу грануляції металу забороняється перебування працівників у радіусі не менше 10 м.
16. При зниженні тиску води нижче допустимого або припиненні подачі води грануляція металу повинна бути негайно припинена. У цьому випадку при грануляції переробного ферохрому сплав повинен бути злитий у посуд, який має бути поруч.
17. Очищення грануляційних баків від металу повинно бути механізованим.
18. Ремонтні роботи всередині бака, а також його очищення від залишків металу вручну з відкачуванням води повинні провадитися за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, із складанням проекту організації робіт, з обов'язковим виконанням таких вимог:
спуск у бак повинен провадитися спеціальною драбиною;
для освітлення всередині бака повинні застосовуватися переносні лампи напругою не вище 12 В;
спускати насос або тару для металу в бак і піднімати їх з бака необхідно тільки за відсутності працівників у баку;
роботи в баку повинні виконуватися в гумових чоботах;
на час роботи в баку повинні бути вивішені попереджувальні знаки;
про роботу в баку повинні бути попереджені машиністи мостових кранів;
повинна бути виключена можливість проведення робіт і переміщення вантажів над баком;
біля баку повинен бути спостерігач.
12. Оброблення, складування та відвантаження феросплавів
1. Установки бутобоїв для розбивання зливків феросплавів повинні розташовані й облаштовані так, щоб забезпечувати безпеку працівників на сусідніх дільницях.
У діючих цехах установки бутобоїв повинні бути обладнані захисними огородженнями, що запобігають розлітанню шматків металу.
У цехах, що будуються або реконструюються, установки бутобоїв повинні бути замкнені у звукоізолювальні камери.
2. Механізм пересування бутобоя повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами. Рейкові колії установки повинні мати тупикові упори.
3. Пульт керування установкою бутобоя повинен мати сітчасте огородження, що забезпечує безпеку працівника, який працює на установці. При роботі на установці необхідно користуватися захисними окулярами.
4. Повітряні шланги й зубило повинні мати кріплення, що виключає їх зривання під час роботи установки.
5. Настроювання та перевірка роботи бутобоя повинні провадитися на спеціальній підставці для зубила, виготовленій з дерева або кольорового металу.
6. Навантаження металу в короби після розбивання зливків бутобоєм повинно бути механізованим.
7. По закінченні роботи, а також під час ремонту й ревізії установки бутобоя повітряна магістраль повинна бути вимкненою, а повітря випущене.
8. Облаштування й експлуатація копрових установок для дробіння феросплавів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
9. Усі рухомі частини механізмів щокової дробарки повинні мати огородження. Зів дробарки повинен мати укриття, що запобігає вилітанню шматків металу під час дробіння.
10. Бункер дробарки повинен бути закритий ґратами з розміром чарунок, що не перевищує розмір зіва дробарки.
При розмірі чарунок ґрат більше 300 мм отвір бункера повинен бути огороджений поручнями або обслуговувальні майданчики повинні бути розташовані нижче верху бункера на 1,1 м.
11. Дробильні й сортувальні вузли повинні бути закриті й обладнані аспіраційними установками.
12. Навантаження феросплавів для дробіння повинно бути механізованим.
13. Приямок, що облаштовується біля дробарки для видачі подрібненого матеріалу, повинен бути огороджений поручнями та обладнаний сходами. Опускати у приямок і піднімати з нього короби при перебуванні у приямку працівників не дозволяється.
14. Під час дробіння феросплавів, пил яких має пірофорні властивості, а в суспендованому стані є вибухонебезпечним або пожежонебезпечним (силікокальцій, модифікатори з магнієм, феротитан, кремній кристалічний, феромарганець, марганець металевий, високопроцентний феросиліцій та ін.), повинні бути вжиті заходи щодо максимального видалення пилу від дробильних агрегатів, а також щодо своєчасного та регулярного очищення від нього агрегатів і аспіраційних установок.
Конструкція повітроводів аспіраційних установок повинна виключати можливість відкладення в них пилу.
15. Аспіраційні установки дробильних агрегатів для силікокальцію й модифікаторів з магнієм повинні бути у вибухозахищеному виконанні та оснащені розривними мембранами і вихлопними трубами для відводу вибухових газів, водню, а також датчиками контролю вмісту водню. Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок необхідно щодня перевіряти. Дробіння цих сплавів повинно провадитися з вживанням заходів, що запобігають утворенню пожежонебезпечного середовища (інертний газ, флегматизація, мікроансулювання тощо).
16. Не дозволяється проводити дробіння карбіду кальцію при наявності вологи на навантажувальному майданчику дробарки, в її лотках та у приймальному конусі.
17. Опалення охолоджувального відділення та відділення упакування, складу готової продукції для карбіду кальцію, а також тамбур-шлюзів, як правило, не передбачається. Опалення може передбачатися для окремих зон у відділенні пакування. Опалення необхідно передбачати тільки повітряне, суміщене з припливною вентиляцією.
Прокладення трубопроводів теплофікації та пари через виробничі приміщення не допускається.
18. Вентиляція при виробництві карбіду кальцію повинна здійснюватися за такими умовами:
а) в охолоджувальному відділенні необхідно передбачати не менше дванадцятиразового, а у відділенні упакування і на складі готової продукції - не менше восьмиразового, постійно діючого повітрообміну протягом години;
б) повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно перевіряти за умови асиміляції тепловиділень у теплий період року від зливків карбіду кальцію, що остигають, і сонячної радіації, при цьому температура повітря в робочій зоні повинна бути не більше ніж на 5 град.С вище температури зовнішнього повітря;
в) на технологічному отворі між відділенням пакування і складом готової продукції необхідно передбачати повітряну завісу, при цьому кількість повітря, що подається повітряною завісою, необхідно враховувати при розрахунку повітрообміну у відділенні пакування;
г) повітря, що подається для опалення зон у відділенні упакування, при розрахунку повітрообміну не враховується;
ґ) при розрахунку повітрообміну приміщень необхідно враховувати повітря, що видаляється через місцеві витяжки при роботі аспіраційної системи у режимі чергової вентиляції.
19. У тамбур-шлюзи необхідно подавати припливне повітря, витрати якого повинні здійснюватися з розрахунку утворення і підтримування в них надлишкового тиску при закритих дверях на 10-20 Па (1-2 мм вод. ст.) вище тиску, ніж у захищеному приміщенні. Повітря, що подається в тамбур-шлюзи, при розрахунку повітрообміну в сусідніх приміщеннях не враховується.
20. Подачу повітря необхідно здійснювати в робочу зону. Максимальна швидкість руху повітря у струмені при вході в обслуговувану зону, не повинна перевищувати 1 м на секунду.
21. Повітрообмін в охолоджувальному відділенні необхідно організовувати з природним спонуканням, при цьому приплив повітря слід здійснювати через аспіраційні поворотні панелі, а витяжку - через аспіраційний ліхтар, обладнаний поворотними на вертикальній осі щитами та вітрозахисними щитами.
При неможливості організації повітрообміну з природною вентиляцією необхідно передбачати подачу припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку - через аспіраційний ліхтар.
Повітрообмін у відділенні пакування та на складі готової продукції необхідно здійснювати шляхом подачі припливного повітря зі штучною вентиляцією, а природну витяжку - через жалюзійні ґрати, розташовані під дахом.
22. Самостійні припливні системи повинні бути запроектовані для груп приміщень:
а) охолоджувального відділення;
б) відділення пакування і складу готової продукції з урахуванням подачі повітря на повітряну завісу;
в) тамбур-шлюзів.
Устаткування припливних установок повинно розміщуватися в окремих приміщеннях, як правило, у будівлі, що стоїть окремо.
23. Припливні установки повинні бути обладнані двома вентиляторами: робочим і резервним, електропостачання яких здійснюється за першою категорією надійності. При виході з ладу робочого вентилятора резервний повинен вмикатися автоматично.
Повітрозабір у припливних системах повинен бути розміщений на відстані не ближче 10 м по горизонталі від приміщень, що обслуговуються.
Устаткування припливних систем можна експлуатувати у звичайному виконанні за умови установлення в повітроводі на виході з приміщень вибухозахищеного зворотного клапана.
24. У випадку примикання приміщення припливної установки до приміщення, яке обслуговується, необхідне облаштування додаткового вогнезатримувального клапана.
Клапани й заслінки, що установлені всередині обслуговуваних приміщень, повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
25. Для визначення об'єму повітря, що відсмоктується від устаткування при виробництві карбіду кальцію, необхідно враховувати швидкість руху повітря через нещільності в технологічному устаткуванні, яка дорівнюється 2,6 м/с.
26. Аспіраційна система повинна працювати постійно в одному з двох режимів:
а) режимі робочої вентиляції при працюючому технологічному устаткуванні;
б) режимі чергової вентиляції при непрацюючому технологічному устаткуванні - режимі провітрювання технологічного та аспіраційного устаткування.
Продуктивність чергової вентиляції повинна становити 50% від продуктивності робочої вентиляції.
До складу аспіраційної системи повинна входити припливна продувна система, продуктивність якої має становити 20-30% від продуктивності робочої вентиляції.
27. Кожний технологічний вузол мати самостійну аспіраційну систему. Технологічне устаткування має бути зблоковане з аспіраційною системою в режимі робочої вентиляції.
Вмикання в роботу аспіраційної системи в режимі робочої вентиляції повинно здійснюватися за 10 хвилин до вмикання технологічного устаткування, а перехід на режим чергової вентиляції - через 10 хвилин після вимкнення технологічного устаткування.
28. В аспіраційній установці необхідно контролювати такі параметри:
а) вміст ацетилену після тягодуттьових машин;
б) перепад тиску до і після пилоуловлювача.
Експлуатація аспіраційної системи повинна здійснюватися при концентрації ацетилену до 0,46-0,575% об'ємних (20,5% від нижньої концентраційної границі займання (далі - НКГЗ) ацетилену).
Аспіраційна установка і технологічне устаткування повинні вимикатися:
а) при підвищенні концентрації ацетилену вище 0,46-0,575% об'ємних (20,5% від НКГЗ);
б) при різкому падінні до 500 Па (50 кгс/кв.см) перепаду тиску перед і після пилоуловлювача.
При підвищенні концентрації ацетилену до значення, що вказано в підпункті "а", повинна вмикатися продувна вентиляція.
29. Вивантаження пилу з бункерів під циклонами необхідно здійснювати щозміни, при цьому аспіраційна система повинна працювати в режимі чергової вентиляції. Електропостачання устаткування повинно здійснюватися за першою категорією надійності.
Усе устаткування необхідно установлювати у вибухозахищеному виконанні.
30. Як вибухозахищені пилоуловлювачі допускаються до установлення циклони типу СКЦН-34 за ОСТ 26-02-759-80 зі сталі 12Х18Н10Т, які необхідно дообладнати розривними мембранами.
При неможливості розміщення на циклоні розрахункової площі розривних мембран допускається зменшення їх площі до 50% розрахункової за умов підсилення корпусів циклонів на сприйняття надлишкового тиску 0,2 МПа (2 кгс/кв.см).
Розривні мембрани повинні установлюватися на верхній кришці циклонів та у верхній частині бункерів під циклонами.
31. Для відводу вибухових газів після розривних мембран необхідно установлювати вихлопні труби. Вихлопні труби повинні бути вертикальні або з нахилом під кутом не менше 45 градусів. Довжина вихлопних труб повинна бути не більше 10 діаметрів; перетин вихлопної труби повинен бути не менше перетину розривної мембрани.
Вихлопні труби слід встановлювати таким чином, щоб виключалася можливість потрапляння газів, що викидаються під час вибуху, на робочі місця і в проходи, а також на кабельні лінії.
Скидні устя вихлопних труб повинні бути захищені від проникнення атмосферних опадів. Цілісність захисних насадок повинна перевірятися щодня.
32. Пиловентиляційне устаткування повинно розміщуватися таким чином:
а) пилоуловлювач - на відстані не менше 10 м від будівлі;
б) вентилятор - на відкритому повітрі під навісом.
33. Вузли подрібнення феросплавів у кульових і стержневих млинах повинні бути обладнані системою механізованого завантаження подрібнених феросплавів, відповідними огородженнями, укриттями і системою аспірації пилу, при несправності яких експлуатація вузла не дозволяється.
34. При подрібненні у млинах феросплавів, пил яких пожежовибухонебезпечний, необхідно вживати заходів, що виключають можливість вибуху або виникнення пожежі. Під час помолу карбіду кальцію повинні застосовуватися газоаналізатори на визначення вмісту ацетилену.
35. Млини та вузли завантаження і вивантаження матеріалів повинні бути герметичними та виключати викид газів і пилу.
36. Під час роботи млина у розмельному приміщенні повинні бути закриті усі двері та увімкнені світлові попереджуючі табло.
37. Перевезення порошків слід провадити в закритих саморозвантажних контейнерах. Конструкція контейнерів і майданчиків для установлення їх при складуванні та пересипанні повинна виключати можливість іскроутворення.
38. Приміщення й устаткування, в яких зберігаються або застосовуються активні феросплави, що взаємодіють з водою, повинні прибиратися сухим способом.
39. У приміщенні помолу не дозволяється палити й застосовувати відкритий вогонь. Ремонт устаткування із застосуванням зварювальних робіт, відкритого вогню повинен проводитися відповідно до вимог пожежної безпеки.
40. Для передачі пилу й відсівів карбіду кальцію на утилізацію їх необхідно затарювати у спеціальні контейнери, виконані з неіскристої сталі з вмістом хрому не менше 18%.
41. При завантаженні пилу або відсівів карбіду кальцію в контейнер і вивантаженні з нього необхідно забезпечувати повну герметизацію, що виключає потрапляння пилу у виробничі приміщення.
42. Для запобігання потраплянню вологи зберігання заповнених і порожніх контейнерів повинно здійснюватися в закритих приміщеннях.
43. У приміщенні, де зберігаються контейнери, що заповнені пилом або відсівами карбіду кальцію, повинен бути установлений газоаналізатор, що виключає наявність горючих газів, з настроюванням на 20% від нижньої границі займистості.
Ємність складу контейнерів з пилом або з відсівами карбіду кальцію не повинна перевищувати дводобового запасу.
44. Прибирання пилу на робочих місцях при виробництві карбіду кальцію повинно проводитися щозміни при зупиненому технологічному устаткуванні. Генеральне прибирання у приміщенні треба проводити один раз на місяць.
Пил з поверхонь повинен змітатися невеликими порціями неіскристими інструментами в герметичну тару, яка після прибирання повинна видалятися з приміщення. Вологе прибирання не допускається.
45. Технологія виробництва феросплавів повинна забезпечувати максимальне скорочення або ліквідацію операцій щодо очищення металу після розливання і дробіння сплаву.
46. Не дозволяється очищати гарячий метал. При очищенні металу необхідно користуватися захисними окулярами.
47. Упакування феросплавів у тару повинно бути механізованим.
48. Силікокальцій, феросиліцій, модифікатори з магнієм, карбід кальцію та інші феросплави, що можуть при наявності вологи і тривалому зберіганні утворювати вибухонебезпечні та токсичні пари, потрібно упаковувати тільки в суху, герметично закриту тару.
49. Усі операції у складах готової продукції щодо дробіння, сортування, упакування та навантаження у вагони феросплавів повинні бути механізованими.
50. Підлога складів готової продукції повинна бути механічно стійкою.
51. Складування коробів з металом за висотою повинно провадитися в один ряд.
Допускається, як виняток, складування у два ряди за умов забезпечення стійкого положення коробів і безпечного виконання робіт щодо зачеплення і переміщення їх.
52. Складувати ящики з металом за висотою можна не більше ніж у чотири ряди, а барабанів з металом - не більше ніж у два ряди.
53. Між штабелями металу, що складується в тарі, повинні бути проходи шириною, що визначається місцевими умовами безпечного проведення робіт, але не менше 1 м.
54. Силікокальцій, модифікатор з магнієм повинні поставлятися споживачам тільки упакованими в металеві барабани або дерев'яні ящики. Для запобігання накопиченню газів у верхній частині барабана повинен бути облаштований отвір діаметром 3-6 мм.
Зберігати барабани і ящики з силікокальцієм, модифікатором з магнієм слід у приміщенні або під навісом в умовах, що виключають потрапляння на них вологи.
55. Пусті барабани з-під карбіду кальцію повинні ретельно очищатись від пилу і зберігатися у спеціально відведених місцях.
56. Навантаження феросплавів у вагони та пересування вагонів при навантаженні їх феросплавами на вузлах навантаження повинні бути механізованими.
57. Під час навантаження феросплавів за допомогою навантажувачів під колеса вагонів необхідно підкладати башмаки, а отвір між вагонами та навантажувальною рампою повинен бути перекритий містком з упорами.
Для освітлення всередині вагона дозволяється застосовувати переносні світильники напругою 36 В.
13. Шлакопереробка
1. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, переробка шлаку повинна здійснюватися в окремих будівлях або приміщеннях.
У діючих цехах при відсутності окремих шлакоперероблювальних цехів або дільниць місця охолодження та відвантаження шлаку повинні бути максимально віддалені від печей. Відділення первинної переробки шлаків з усіх сторін, за винятком отворів для в'їзду транспорту, повинно бути огороджено. Конструкція й висота огородження повинні виключати викиди шлаків з відділення.
Безпечна відстань від відсікання первинної переробки шлаків до службових і побутових приміщень, тротуарів і проїзних доріг повинна бути не менше 50 м і визначатися проектом.
2. Шлаки, що розсипаються, повинні вивозитися з цеху гарячими (до їх розкладення).
3. Колії у плавильних цехах для шлаковозів, шлакові ковші й думпкари для прийняття гарячого шлаку повинні бути сухими, очищеними від снігу й льоду.
4. Керування кантуванням шлакових ковшів повинно бути дистанційним. Електроживлення шлаковозів повинно здійснюватися кабелем, що приєднується до шлаковоза за допомогою з'єднувальної муфти. Прокладання кабелю повинно виключати можливість потрапляння на нього гарячого шлаку.
5. Шлакові ковші при установленні на шлаковози повинні бути закріплені на всі упори.
6. Перед кантуванням шлакових ковшів шлаковози повинні бути закріплені для виключання їх перекидання.
7. Обприскування шлакових ковшів вапняним молоком і його приготування повинні бути повністю механізованими; ці операції повинні проводитися на спеціальних установках, що забезпечують безпеку робіт.
8. Шлаковози повинні бути обладнані механізмами кантування (повороту) чаші з електричним приводом і дистанційним керуванням. Механізм кантування повинен виключати самочинне повертання чаші.
9. Рама шлакового візка повинна бути обладнана захватами, за допомогою яких перед зливом шлаку шлаковозний візок повинен бути закріплений на рейках.
10. Шлаковозні чаші та інший технологічний посуд, призначений для транспортування залізничним транспортом, повинні заповнюватися нижче верхньої кромки не менше ніж на 150 мм.
11. Під час розливання феросплавів під шлак розділення зливків металу і шлаку при відсутності у плавильному корпусі герметичних установок для цього повинно бути організоване поза цехом.
12. Усе технологічне устаткування в цеху сепарації шлаків повинно бути герметичним і забезпеченим системами аспірації для видалення пилу. Прибирання пилу і просипу повинно бути механізованим.
13. У цехах, що будуються, прибирання скордовин металу з колосникових ґрат приймальних бункерів повинно бути механізованим.
14. Не допускається вивалювання на колосникові ґрати шлаку, в якому може залишатися частина його, що не затверділа.
Під час вивалювання шлаку після випуску або розливання, а також при виконанні робіт щодо очищення бункерів від шлаку, що залежався, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
15. Охолоджувальний проліт повинен бути обладнаний стендами для установлення шлакових ковшів.
16. Плавки, що розлиті у виливниці під шлак, повинні кантуватися на колосникові ґрати тільки після повного затвердіння.
Знімати зливки металу з колосникових ґрат і транспортувати їх на залізничну платформу дозволяється тільки після повного розкладення шлаку.
17. Очищення внутрішніх порожнин повітряного сепаратора від шлаку, який зцементувався, повинно проводитися після вимкнення сепаратора від мережі. Працівники, які виконують роботу в сепараторі, повинні користуватися запобіжними засобами (пояси з мотузками, захисні окуляри, респіратори, драбина) і освітленням напругою не вище 12 В. Повинно бути забезпечене постійне спостереження за працюючими в сепараторі не менше ніж двома особами.
18. Вивантаження шлаку й металу з бункерів відділення магнітної сепарації, завантаження вагонів відсепарованим шлаком і пакування його в тару повинні бути повністю механізованими.
19. На розливання шлаків на конвеєрних розливних машинах поширюються вимоги пунктів 12 - 40 глави 10 розділу V цих Правил.
20. Грануляцію феросплавних шлаків можна здійснювати водою, стислим повітрям або водою і стисненим повітрям одночасно.
21. Основні параметри грануляційних установок (тиск і витрати води, повітря, глибина грануляційного басейну тощо) повинні визначатися проектною організацією.
22. Змінювати установлені параметри грануляційних установок на підприємстві можливо тільки за узгодженням з проектною організацією.
23. Грануляційні установки, розташовані всередині будівель, повинні бути обладнані аспіраційними системами, що забезпечують повне віддалення пари.
24. Керування кантуванням ковшів при будь-якому способі грануляції повинно бути дистанційним з пульта гранустановок, що розташований не ближче 10 м від місця зливу шлаку.
Пульти гранустановок повинні бути вогнестійкими та захищеними від пари і бризок шлаку.
25. Під час грануляції шлаку перебування працівників і розташування вантажопідіймальних кранів поблизу установки, а також виконання маневрових залізничних робіт не допускається.
26. Пробивання кірки шлаку в ковші перед грануляцією повинно бути механізованим.
27. Залізничні колії для вивезення гранульованого шлаку повинні бути обладнані лотками, що забезпечують стік води і шлаку, який просипався, назад у грануляційний басейн або стічні канави.
VI. Вимоги безпеки під час ремонту та очищення агрегатів і устаткування
1. Загальні вимоги
1. Агрегати та устаткування феросплавних цехів повинні підлягати оглядам, обслуговуванню й ремонтам відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08).
2. У феросплавних цехах капітальні і поточні ремонти агрегатів і устаткування повинні проводитися за розробленими і затвердженими проектами організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.
3. Відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 перед початком ремонтних робіт усі працівники, що беруть участь у ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт.
4. Не дозволяється використовувати трубопроводи та їх несучі колони як опори для підіймання вантажів.
Будівельні конструкції можна використовувати для кріплення лебідок, блоків лише після перевірки їх несучої здатності.
5. Під час складування на майданчику лісу, цегли та інших матеріалів для виконання ремонтних робіт необхідно залишати проходи між штабелями матеріалів шириною не менше 1 м. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м.
6. Під час провадження налагоджувальних робіт і оглядів механізмів, на які поширюється бирочна система, повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
7. Розбирання риштувань повинно проводитися зверху вниз за поверхами та ярусами. Опускання елементів риштування вниз повинно здійснюватися механізованим способом. Перед розбиранням риштування повинні бути очищені від сміття.
8. Розбирання риштування повинно здійснюватися під безпосереднім наглядом особи, відповідальної щодо провадження цих робіт.
9. Після закінчення ремонтних робіт повинно бути здійснене пофарбування устаткування згідно з ремонтною відомістю.
10. Для зберігання запасів деталей і устаткування в цехах повинні бути передбачені складські приміщення або майданчики, що обладнані вантажопідіймальними засобами.
11. Перед тим як здавати в ремонт устаткування, що служить для виробництва та переробки порошків феросплавів, воно повинно бути повністю очищене від їх залишків і скупчень.
2. Ремонт та очищення випалювальних печей, їх лежаків, газоходів і димових труб
1. Очищення та ремонт лежаків, печі або димової труби повинні проводитися тільки при повній зупинці роботи печі, відсутності у ній випалюваного або просушуваного матеріалу і при температурі повітря в місцях проведення робіт не більше 40 град.С або застосовуючи для працівників, зайнятих ремонтом, спеціальні термостійкі костюми з індивідуальною подачею повітря.
Перед початком робіт повинні бути провітрені всі дільниці печі та проведений аналіз повітря на відсутність газу. Усі вікна, люки та лази повинні бути відкритими.
2. Перед очищенням випалювальної печі у внутрішніх її частинах необхідно переконатись у щільності кладки. Очищення повинно здійснюватися без порушення цілісності кладки печі.
Для внутрішнього освітлення печей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не більше 12 В.
3. Для очищення газоходів і верхніх частин димових труб повинні бути облаштовані спеціальні мости, сходи, трапи та інші пристосування, що забезпечують безпечність робіт на цих дільницях.
Під час очищення печей повинні застосовуватися захисні окуляри, каски, респіратори або марлеві пов'язки, а за потреби - шлангові або ізолювальні газозахисні апарати.
4. Спецодяг і спецвзуття, що використовуються під час очищення й ремонту печей, у яких здійснюється випалювання молібденового концентрату, після закінчення роботи повинні піддаватися спеціальній обробці, що забезпечує видалення навіть найдрібніших часток концентрату.
Спецодяг і спецвзуття, що не піддаються такому очищенню, повинні бути вилучені із застосування.
5. На виконання робіт щодо очищення й ремонту печей повинен складатися проект організації робіт. Роботи щодо очищення та ремонту печей повинні проводитися за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.
3. Ремонт феросплавних печей і технологічного посуду
1. Проведення гарячих і холодних ремонтів допускається тільки при знеструмленій печі, після розбирання електричної схеми та установлення заземлення. Під час гарячого ремонту відкритої печі колошник повинен бути засипаний холодною шихтою та закритий металевими щитами.
2. Під час зупинки електропечі на плановий ремонт температурний та газовий режими зовнішнього повітря для працівників, зайнятих ремонтом, повинні відповідати вимогам санітарно-гігієнічних норм.
3. У зонах, що становлять небезпеку виникнення вибуху, не дозволяється проводити ремонтні роботи електрообладнання без допуску на проведення робіт у таких зонах, затвердженого роботодавцем та оформленого в установленому порядку.
4. Під час капітального ремонту рудовідновлювальної печі електроди повинні бути підвішені на тросах або закріплені знизу металевими конструкціями; на рафіновальних печах електроди повинні бути вийняті з головок електродотримачів і установлені у спеціальні стенди або надійно укладені на майданчику.
5. Заходи безпеки під час охолодження дугових електропечей перед проведенням буровибухових робіт (коли печі зупиняються на капітальний ремонт) повинні передбачатися у проекті організації робіт.
6. У випадку, якщо ванна печі залита водою, ремонт печі можна розпочинати лише після припинення парування.
7. Розбирання кладки феросплавних печей, а також видалення охолодей і шлакометалевого "козла" вибуховим способом повинні проводитися згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів.
8. Допуск працівників у печі після вибухових робіт дозволяється лише після огляду місця зруйнування і перевірки стану захисних пристроїв, перекриттів та огороджень уповноваженою особою.
9. Роботи щодо розбирання та видалення футеровки плавильних та сушильних печей, а також технологічного посуду повинні бути механізованими.
10. Кладка футеровки на висоті 1,5 м повинна здійснюватися з риштування, помостів та інших пристосувань.
11. Під час роботи з рідким склом та сульфідним лугом необхідно користуватися захисними окулярами.
12. Приготування вогнетривких розчинів та набивальних мас, дрібнення, розмелювання і сортування вогнетривких матеріалів, включаючи завантаження і вивантаження їх із змішувачів, бігунів, дробарок та іншого устаткування, повинні бути повністю механізованими.
13. У цехах, що будуються, бетонування секцій склепіння та воронок закритих печей повинно здійснюватися у спеціально обладнаних майстернях.
14. Складування та зберігання порошкових вогнетривких матеріалів повинно проводитися у бункерах, контейнерах або іншій закритій тарі.
| В.о. начальника управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | П.І.Пошкурлат |