4. Відкриті електропечі повинні бути обладнані захисними екранами від тепловипромінювання та потрапляння продуктів плавки на робочий майданчик.
5. На балконах робочого майданчика печей отвори в огородженні (поручнях) для подання матеріалів і устаткування повинні бути закриті легкознімним огородженням.
6. Облаштування й обслуговування дугових печей повинні відповідати вимогам цих Правил.
7. Пічні трансформатори, що установлені в будівлі плавильного корпусу, повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях. Трансформатори спеціального виконання можуть бути розміщені поза будівлею на відкритих естакадах.
8. Електромеханічні приміщення повинні мати гідроізольовані стелю і підлогу, що виключає потрапляння води й масла у приміщення.
9. Пічні трансформатори повинні бути обладнані системою захисту відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, та НПАОП 40.1-1.21-98.
10. Перемикання ступенів напруги, а також керування вимикачами пічних трансформаторів повинно бути дистанційним і здійснюватися з пульта керування піччю або в режимі автоматичної системи керування технологічним процесом (далі - АСКТП).
11. Для аварійного вимикання печі на робочому майданчику повинна бути установлена кнопка аварійного вимикання.
12. Пульт керування електричним режимом печі повинен бути обладнаний контрольно-вимірювальними приладами, що забезпечують безпечну експлуатацію печі.
Для зручності контролю електричного режиму печі на робочому майданчику повинні бути установлені дублювальні амперметри.
На щитах і пультах керування повинна бути влаштована світлова сигналізація, що вказує на увімкнений або вимкнений стан електропечі та її складових частин.
Датчики керуючих пристроїв, обмежувачі температури, пристрої сигналізації і захисту повинні бути підібрані та установлені таким чином, щоб параметри їх сигналів не змінювалися вище допустимих норм від впливу теплових, механічних та інших ефектів.
13. На всіх обслуговувальних майданчиках печі повинна бути влаштована світлова сигналізація, що попереджає працівників про те, що піч знаходиться під напругою.
14. Усі роботи, пов'язані з вмиканням і вимиканням печі, повинні здійснюватись із застосуванням бирочної системи.
15. Пульти керування закритими електропечами повинні мати телефонний або гучномовний зв'язок з газопідвищувальною станцією.
16. Жорсткий пакет короткої мережі, розташованої на висоті менше 2,5 м від робочого майданчика, повинен мати огородження, що виключає можливість випадкового дотику до нього працівників.
17. Коротка мережа згори повинна мати огородження, що виключає потрапляння на неї шихти або будь-яких інших предметів.
18. На електропечах повинен здійснюватися постійний контроль за цілісністю кожухів (відсутність тріщин, прогарів).
19. Кожух електропечі повинен бути заземлений відповідно до проекту.
20. Для вимірювання температури футеровки піч повинна бути обладнана приладами контролю температури.
21. Режим сушіння й розігріву печі повинен забезпечувати рівномірне підвищення температури футеровки до робочих значень. У випадку застосування вуглецевої футеровки - за режимом, що забезпечує повне видалення летких речовин коксування і графітизацію електродних (подових) мас.
22. Механізм обертання ванни електропечі повинен автоматично вимикатися при вимиканні печі.
Механізм обертання необхідно вимикати при разовому перепуску будь-якого електрода на величину, передбачену технологічною інструкцією, а також при розігріві печі після простоїв. Умикання механізму обертання після простою печі повинно проводитися за затвердженим уповноваженою особою графіком.
23. При реверсивному обертанні ванни печі у встановленому секторі привод повинен бути обладнаний автоматикою, яка забезпечує реверсивність.
24. Приямок електропечі, в якому розташоване устаткування обертання ванни, повинен бути захищений від потрапляння до нього рідкого металу і шлаку.
25. Електропечі, що нахиляються, повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу ванни електропечі повинен мати обмежувачі нахилу в обидва боки.
26. У випадку застосування для нахилу печей гідравлічного привода необхідно вжити заходів, що виключають можливість потрапляння розплавленого металу і шлаку на гідравлічні пристрої.
Особлива увага повинна приділятися стану гідроустаткування - перевірці рівня рідини в резервуарі гідравлічної системи, герметичності трубопроводів, їх з'єднань, ущільнень гідроциліндрів і гідропанелей.
27. Місце керування приводом нахилу печі повинно бути розташоване збоку від зливу металу і шлаку таким чином, щоб забезпечити добру видимість під час випуску плавки.
При перевірці електромеханічних приладів особлива увага повинна приділятися стану вимикачів кінцевих положень.
28. Завантаження шихти у феросплавні печі повинно бути повністю механізованим.
29. Конструкція завантажувальних пристроїв закритої електропечі повинна виключати можливість проникнення колошникового газу в приміщення цеху.
30. Завантажувальні труби закритих печей повинні бути надійно ізольовані від заземлених металоконструкцій печі.
31. Тролеї завалочних машин повинні мати світлову сигналізацію, що показує наявність на них напруги. Тролеї, розташовані на висоті менше 3,5 м від робочого майданчика, повинні бути огородженими.
32. Завалочні машини повинні бути обладнані звуковою сигналізацією та надійно діючими гальмовими пристроями. Рейкові колії завалочних машин повинні бути суворо горизонтальними.
33. Робоче місце машиніста завалочної машини повинно бути захищеним від тепловипромінювання й можливих викидів шихти.
34. Конструкція склепіння закритої феросплавної електропечі повинна забезпечувати безпеку її експлуатації та максимальне уловлювання феросплавного газу.
35. З'єднання склепіння з газоходами та з кожухом ванни печі, а також стики окремих частин склепіння повинні бути герметичними.
36. Металеве водоохолоджуване склепіння повинно бути роз'ємним і складатися з окремих секцій.
Секції склепіння повинні бути електроізольованими одна від одної, а також від склепінного кільця та від консольних балок. При підвісній конструкції склепіння повинно бути ізольованим від металоконструкцій будівлі.
37. Завантажувальні воронки повинні виконуватися роз'ємними і бути ізольованими від склепіння та від обичайок.
38. Трубопроводи, що підводять воду для охолодження секцій склепіння та воронок, повинні бути виконані з електроізоляційним розривом.
39. Зовнішня поверхня склепіння повинна бути зафутерованою неелектропровідними й негорючими матеріалами.
40. Склепіння електропечей повинні бути обладнані запобіжними вибуховими клапанами. Розміри, кількість і місце установлення повинні визначатися проектом.
41. Конструкція запобіжних вибухових клапанів повинна забезпечувати безпеку й надійність спрацювання. Клапани повинні мати обмежувачі висоти підйому та огородження, що виключають потрапляння гарячої шихти й газів на робочий майданчик при спрацюванні.
42. Гази повинні відводитися на газоочищення через газозабірні патрубки, кількість яких повинна відповідати кількості ліній газоочищення.
Конструкція газовідвідних патрубків повинна забезпечувати можливість герметично відсікати газопроводи від підсклепінного простору без знімання патрубків. Для відкритих печей видалення колошникових газів здійснюється через систему газоочищення.
43. У газоході й газозабірному патрубку допускається облаштування постійно уведених шурників, що мають надійне ущільнення.
44. Для контролю основних параметрів підсклепінного простору (тиску, температури, складу газу) у склепінні повинні бути передбачені пристрої для вимірювання й відбору проб газу. Кількість цих пристроїв визначається проектом.
45. Контактні щоки рудовідновних печей повинні бути електроізольованими від неструмоведучих частин електродотримача.
46. Для запобігання виникненню суцільного магнітного контуру кільце електродотримача повинно складатися не менше ніж з двох півкілець, що з'єднуються між собою втулкою з немагнітних матеріалів (бронза та інш.).
Конструкції електродотримачів повинні бути ізольовані від механізмів переміщення електродів та металоконструкцій електропечі. Заземлення механізму переміщення електродів може бути виконане через опорну раму.
47. Конструкція кожуха самоспікливого електрода повинна забезпечувати надійне утримання електродної маси та нормальний перепуск електродів.
48. Установлення секцій кожуха електродів при їх нарощуванні і завантаження електродної маси в електроди повинні бути механізованими.
49. Закриті електропечі повинні бути обладнані пристроєм фіксації електродів, що забезпечує їх постійне вертикальне положення.
Механізми затиску електродів повинні забезпечувати утримання електродів та мати дистанційне керування.
50. Механізм переміщення електродів повинен бути ізольованим від струмоведучих частин електропечі та мати вимикачі, що обмежують верхнє положення електродів.
Система переміщення електродів повинна бути забезпечена пристроями вимикання у крайніх точках переміщення і, за потреби, упорами.
51. Механізм переміщення електродів повинен бути самогальмівний або мати спеціальні гальмові пристрої, що виключають самочинне переміщення електродотримача при вимкнутому приводі.
Механізм переміщення електродів повинен забезпечувати надійне переміщення при автоматичному й ручному керуванні із заданою швидкістю та мати засоби захисту електродів при упорі у струменеведучу шихту.
52. При застосуванні гідравлічного привода для переміщення електродів повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
Теча масла з гідропривода не повинна допускатися.
53. Усі феросплавні електропечі, що споруджуються, повинні бути обладнані механізмами перепуску електродів з дистанційним або автоматичним керуванням. На всіх електропечах перепуск електродів повинен бути механізованим.
Конструкція механізму перепуску електродів повинна забезпечувати надійне утримання електрода, не допускаючи його прослизання.
54. Притискання і відтискання контактних щік електродотримача під напругою не допускається. Стан ізоляції ключів і підставок повинен перевірятися перед кожним їх використанням.
55. Конструкція майданчиків для проведення робіт щодо наварювання кожухів, набивання електродів електродною масою та обслуговування механізмів перепуску електродів повинна забезпечувати електробезпеку.
У цехах, що проектуються чи будуються, підлога майданчиків для виконання вказаних робіт повинна бути неелектропровідною, а також не повинна мати металевих заземлених предметів.
56. Для запобігання потраплянню працівників під лінійну напругу при виконанні робіт із нарощування кожухів і завантаження електродної маси на невимкнутій печі між фазами повинні бути установлені ізолювальні перегородки (шторки) висотою не менше 2 м.
57. Роботи з перепуску та нарощування самовипалювальних електродів при варінні гальмової стрічки феросплавних печей проводяться на вимкненій печі з дотриманням вимог бирочної системи.
58. При наварюванні кожухів електродів повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
59. Перепуск електродів рафінувальних печей повинен здійснюватися на вимкнутій печі за наявності у працівника, що проводить перепуск, бирки на право вмикання печі. Не допускається залишати на електроді чалочні пристрої, за допомогою яких проводився перепуск електродів.
60. Зміна графітових електродів повинна здійснюватися при вимкнутій печі.
61. При нарощуванні самовипалювальних електродів і заміні графітових електродів слід передбачати заходи, що забезпечують безпеку працівників.
62. Контрвантажі електродів рафінувальних печей повинні бути огородженими. Дверці огородження повинні бути зачинені на замок.
63. Водоохолоджувані елементи устаткування повинні бути герметичними та витримувати випробування пробним тиском, що перевищує робочий в 1,5 раза. Допускається встановлювати на окремі види електропечей більше перевищення пробного тиску.
Після проведення випробувань водоохолоджувані елементи повинні продуватися повітрям для видалення з них залишків води.
64. Водоохолодження елементів електропечей повинно здійснюватися від оборотних циклів умовно чистих вод.
Якість води повинна виключати можливість утворення накипу і шламу на охолоджуваних поверхнях.
Для скорочення втрат води і зменшення ступеня забруднення контурів водоохолодження необхідно застосовувати замкнені системи водоохолодження.
При проектуванні та виготовленні контурів водоохолодження необхідно застосовувати відповідні заходи, направлені на обмежування корозії, запобігання накопиченню осадів, повітряних пузирів, зменшення до мінімуму турбулентності потоку.
65. Для контролю за тиском води, що надходить для охолодження печі, на підвідному трубопроводі повинен бути установлений манометр.
Облаштування й розташування зливних воронок колектора для відхідної води повинні забезпечувати можливість постійного спостереження та контролю за виходом води та її температурою.
66. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадання осадів тимчасової жорсткості. На електропечах повинна бути передбачена установка для контролю за температурою відхідної води.
В елементах, порушення нормального охолодження яких може призвести до аварії з небезпекою для працівників, у системі водяного охолодження повинні бути установлені при технічній можливості прилади контролю температури, тиску або витрат води з автоматичною подачею світлового і звукового сигналів про порушення нормальних умов охолодження або, за потреби, з автоматичним вимиканням устаткування від електромережі.
67. Підвідні та відвідні трубопроводи системи водоохолодження повинні бути замаркіровані за охолоджуваними деталями й вузлами.
68. Гумові шланги системи водоохолодження повинні бути захищені від впливу високих температур.
69. У випадку припинення циркуляції води в системі або в окремих вузлах і деталях піч повинна бути негайно вимкнена та повинні бути вжиті заходи до відновлення циркуляції води.
Для вакуумних та інших (за потреби) електропечей повинні бути передбачені запасні системи водоохолодження або запасні резервуари з водою для охолодження найважливіших частин у випадку аварійного припинення подачі води.
70. Для контролю за вмістом водню у феросплавному газі повинні бути установлені самописні прилади і світлозвукова сигналізація.
71. При використанні бінарного способу охолодження електропечей повинен здійснюватися контроль температури води в неміцному контурі.
72. Майданчики для обслуговування льоток печей повинні бути розташовані на висоті, що забезпечує зручність їх обслуговування.
73. Для захисту працівників від тепловипромінювання біля горна повинні бути установлені екрануючі пристрої.
74. Пропалювати й розшуровувати льотку дозволяється тільки стоячи на сухому майданчику (підставці), виконаному з діелектричного матеріалу.
75. Приводи шунтових вимикачів у печей повинні бути надійно захищені. Біля місць вмикання повинні бути влаштовані ізолювальні підставки. Підставка повинна бути завжди сухою й чистою. Печі, що споруджуються, повинні бути обладнані дистанційним вмиканням апарата пропалювання льотки.
76. Апарат для пропалювання льотки повинен мати сигнальну лампу, що попереджує про його вмикання. Вмикати апарат дозволяється тільки на час пропалювання льотки. Вмикання й вимикання під навантаженням не дозволяється.
Струмопровід до апарата пропалювання, що розташований на висоті 3,5 м і нижче від рівня підлоги, повинен бути огороджений.
Рухома гнучка частина струмопроводу повинна бути електроізольованою.
77. Феросплавні печі безперервної дії, що будуються або перебувають на реконструкції, призначені для виплавлення феросплавів шлаковим процесом, а також безшлаковим процесом при потужності печі понад 23 мВ·А, повинні бути обладнані машинами для відкриття і закриття льоток.
78. Майданчик біля горна повинен бути чистим, незахаращеним і перед випуском металу обов'язково сухим.
79. Під час пропалення й випуску металу з печі перебування біля горна працівників, не пов'язаних з його обслуговуванням, не дозволяється.
80. Не допускається проводити оброблення й ремонт льотки, стоячи на ковші, виливниці або іншому посуді.
81. Металеві прути, що використовуються для шурування та оброблення льотки, повинні бути сухими.
82. Трубки, що використовуються для пропалення льотки киснем, повинні бути просушеними і продутими.
Кисневий шланг повинен надійно кріпитися до трубки спеціальним пристроєм. Трубки і шланги повинні бути знежиреними.
83. При нерегулярному, епізодичному пропаленні льотки киснем допускається використання кисню безпосередньо з балонів, обладнаних понижаючим редуктором.
Балон при цьому повинен бути розташований не ближче 10 м від печі, установлений вертикально та надійно закріплений.
84. Під час провадження пропалення льотки киснем повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
Подачу кисню з балонів для пропалення льотки повинні здійснювати спеціально навчені працівники.
85. У цеху повинна бути призначена особа, відповідальна за правильну експлуатацію кисневих балонів і киснепроводів.
86. При необхідності регулярного використання кисню для робіт на горні з оброблення льотки печі і для інших цілей подача його до місць споживання повинна здійснюватися централізовано трубопроводами від кисневої станції або кисневої рампи.
87. Киснева рампа повинна бути розташована в окремому приміщенні. Балони з киснем повинні знаходитися у спеціальних стояках.
Редуктор кисневої рампи повинен знаходитися поза стіною приміщення рампи, а загальний вентиль - перед редуктором у приміщенні рампи.
Зберігання балонів з киснем повинно здійснюватися у спеціальному приміщенні. Облаштування приміщення, порядок зберігання, транспортування та використання балонів з киснем повинні здійснюватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
88. Футеровані ковші повинні подаватися під заливання металу тільки після перевірки справності зливного носка, футеровки ковша та заправлення, а також перевірки щільності установлення його у гнізді візка.
Не допускається проводити випуск розплаву з печі в непросушений розливний посуд.
89. Закочування і викочування візків з технологічним посудом до горна і назад повинні бути механізованими. При переміщенні візків за допомогою лебідок швидкість закочування їх не повинна перевищувати 12 м на хвилину. Швидкість пересування візків з приводом не повинна перевищувати 25 м на хвилину при максимальному прискоренні не більше 0,2 м/кв.с.
Колії для транспортування рідкого металу і шлаку повинні бути горизонтальні. У діючих цехах допускається нахил у бік печі не більше 0,0025. У кінці рейкової колії повинні бути тупики.
90. Перед випуском металу машина для закриття льотки повинна бути повністю заряджена й випробувана.
91. Під час вмикання і вимикання електропечі повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
Ці заходи повинні бути опрацьовані відповідно до вимог експлуатаційної документації на устаткування та вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
92. Перед вмиканням печі працівники на всіх майданчиках повинні бути попереджені звуковим сигналом і відведені від неї на безпечну відстань.
Вимикання печі без знімання струмового навантаження дозволяється всім працівникам, що обслуговують піч, у випадках загрози виникнення аварії (відпал електрода, замикання на короткій мережі тощо) або загрози життю працівників.
93. Металеві інструменти при використанні їх для роботи в електропечі повинні бути заземленими або самі роботи повинні виконуватися працівником, що стоїть на ізолювальній підставці.
94. Вилучення уламків електродів повинно здійснюватися при вимкненій печі.
95. Інструменти, що використовуються для обслуговування печі, повинні знаходитися у спеціально відведених місцях.
96. Заслінки зонта печі повинні бути в закритому положенні. Відкривати заслінки необхідно тільки при обробленні колошника та заправленні печі.
Для спостереження за станом колошника в зонті повинні бути облаштовані спеціальні вікна.
Не дозволяється завантажувати в піч на розплавлену поверхню вологі шихтові матеріали.
Допускається завантаження в піч віяловим способом невеликими порціями шихтових матеріалів вологістю до 10%. Інструмент, що використовується для оброблення колошника і взяття проб, повинен бути сухим і прогрітим.
97. Граничний вміст водню в газі від закритих печей установлюється на основі досліджень і визначається вмістом водню в шихтових матеріалах, що використовуються, за умови відсутності потрапляння води в підсклепінний простір через несправності водоохолоджуваних деталей печі, а також недопустимого перезволоження сирих матеріалів.
При підвищенні вмісту водню в газі на 5% понад встановлений тиск під склепінням повинен бути піднятий на 20-30 Па (2-3 мм вод.ст.). При подальшому стійкому збільшенні вмісту водню піч повинна бути вимкнена для ліквідації несправності.
98. При підвищенні вмісту кисню в колошниковому газі закритих електропечей понад 1% (за обсягом надлишковий тиск під склепінням повинен бути не менше 20-30 Па) (2-3 мм вод.ст.) необхідно вжити заходів щодо ліквідації підсмоктування повітря. Якщо вміст кисню в газі підвищився до 2%, електропіч повинна бути негайно вимкнена для усунення причин, що призвели до підвищення його вмісту.
99. Тиск газу під склепінням печі повинен бути позитивним. Допускається робота з незначним розрідженням в окремих точках вимірювання за умов зберігання нормального складу колошникового газу за вмістом кисню і водню.
100. При виплавці феросиліцію тиск газу під склепінням печі може бути негативним. При підвищенні вмісту кисню понад 1%, водню - 8% у колекторі чистого газу або підвищенні температури в одній точці вимірювання понад 900 градусів за Цельсієм електрична піч повинна бути переведена на позитивний тиск.
101. Каркас індукційної печі повинен бути надійно ізольований від витків індуктора.
Підводи струму до печі повинні бути огородженими.
102. Механізми нахилу печі повинні бути захищені від бризок металу і шлаку. Механізм нахилу з електроприводом повинен бути обладнаний обмежувачами нахилу й гальмом, що забезпечує зупинку печі під час її нахилу в будь-якому положенні, у тому числі і у випадку перерви в живленні електроенергією.
103. Огляд і ремонт устаткування, що розташоване під піччю, при піднятому положенні електропечі допускається тільки за умов додаткового кріплення її за допомогою спеціальних міцних і стійких упорів.
104. Трубки індуктора повинні бути випробувані на міцність і щільність гідравлічним тиском, що перевищує робочий тиск охолоджувальної води не менше ніж у 1,5 раза.
105. Для контролю за безперервним надходженням води до індуктора печі повинні застосовуватися спеціальні прилади, що автоматично вимикають піч у випадку перебою подачі охолоджуючої води.
106. Для усунення можливого короткого замикання між витками індуктора повинен бути передбачений пристрій максимального струмового захисту, що автоматично вимикає піч.
107. Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу холодних добавок і шихти в розплавлену ванну.
108. У випадку припинення подачі охолоджуючої води розплавлений метал з печі повинен бути випущений.
109. Інструмент, що застосовується при обслуговуванні індукційних печей, повинен мати ізольовані рукоятки.
110. Робочий майданчик печі по всьому периметру повинен бути огороджений поручнями з суцільною обшивкою знизу. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолювальним настилом.
111. Для захисту працівників від впливу електромагнітних полів високої частоти пристрої, що генерують електромагнітні поля, повинні бути забезпечені екранами з таким розрахунком, щоб напруженість електромагнітного поля та інтенсивність опромінення на робочих місцях не перевищувала величин, передбачених санітарно-гігієнічними нормами.
4. Металотермічне виробництво
1. У металотермічних цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, для дозування шихтових матеріалів і змішування їх з алюмінієвим порошком і селітрою повинні передбачатися окремі приміщення.
У діючих цехах при неможливості технологічно виділити ці операції в окреме приміщення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної суміші.
2. Внутрішні стіни металотермічних цехів у місцях дозування, змішування й пересипання шихти повинні мати гладку обштукатурену поверхню з мінімальною кількістю виступів і карнизів для запобігання осіданню на них легкозаймистого пилу.
3. У металотермічних цехах повинні бути передбачені спеціальні майданчики або приміщення для остигання зливків металу і шлаку.
4. Зберігання у плавильному корпусі металотермічних цехів легкозаймистих матеріалів повинно здійснюватися в закритій металевий тарі (банках, бочках та ін.) у кількості, що не перевищує дводобову потребу, з додержанням вимог пожежної безпеки.
Тривале зберігання цих матеріалів на підприємстві повинно бути організоване в окремих складах, що відповідають вимогам пожежної та вибухової безпеки.
5. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що виготовлені на їх основі, повинні визначатися такі характеристики:
а) для легкозаймистих порошкових матеріалів: нижній концентраційний рівень займання (далі - НКРЗ); температура займання аерозависи й самозаймання в шарі; максимальний тиск вибуху;
б) для сумішей, крім того: здатність до самостійного горіння.
Для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота, температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші горючого з окислювачем.
Питома теплота й температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.
Не допускається застосовувати легкозаймисті матеріали й суміші при відсутності зазначених характеристик.
6. Не дозволяється при виробництві феросплавів застосовувати суміші:
процес горіння яких переходить у вибух;
які здатні до самостійного горіння та ті, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль;
чутливість яких до механічного впливу (удару) становить 19,6 Дж і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.
7. Зберігання й виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей - у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б, В.
8. У приміщеннях металотермічних цехів, де виконуються дробіння та розмелювання матеріалів, слід періодично проводити прибирання осілого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій.
Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу в кількості, при якій можливе горіння в шарі або в аерозависі.
Під час прибирання пилу повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
9. У металотермічних цехах перевезення, розпаковування та завантаження концентратів у випалювальні печі, перемішування їх у печах, вивантаження випаленого концентрату, доставка й вивантаження в бункери повинні бути механізованими.
10. У металотермічних цехах при дозуванні і змішуванні шихтових матеріалів повинні бути дотримані такі вимоги:
матеріали, що дозуються, повинні бути сухими;
необхідно вживати заходів, що виключають іскроутворення, потрапляння у змішувач сторонніх предметів;
змішувачі повинні забезпечувати рівномірність розподілу матеріалів;
вузли дозування і змішування повинні бути обладнані індивідуальними вентиляційними та аспіраційними установками у вибухобезпечному виконанні.
Усі види ремонтних робіт, включаючи зварювальні, на вузлах дозування і змішування шихти, повинні виконуватися тільки після ретельного очищення їх від шихти та алюмінієвого пилу за нарядом-допуском, виданим згідно з НПАОП 27.0-4.02-90.
11. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів.
12. Під час приготування сумішей, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу якого входять активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися матеріали або важковідновні окиси, потім - активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.
13. При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні завантажуватися інертні матеріали й окислювачі, потім - легкозаймисті порошкові матеріали.
Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів.
14. Під час металотермічної плавки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.
15. Металотермічні цехи повинні бути обладнані закритими плавильними камерами. Не дозволяється проводити плавку на відкритих майданчиках.
16. Плавильна камера повинна бути обладнана аспіраційною установкою. Під час ведення плавки двері камери повинні бути щільно зачинені.
Оглядові вікна камери повинні бути закриті захисною металевою сіткою або жаростійким склом.
Підлога у плавильній камері повинна бути сухою. У плавильній камері не повинно бути шихтових або будь-яких інших матеріалів.
17. Перед плавкою повинна бути ретельно перевірена справність плавильних шахт, ковшів, виливниць і вагонеток.
Секції шахт, виливниць не повинні мати тріщин і повинні бути надійно скріплені.
18. Футеровка і заправка плавильних шахт, ковшів та виливниць повинні виконуватися сухими вогнетривкими матеріалами. При застосуванні розчинів футеровка повинна бути просушена.
19. Маса запалювальної суміші та її склад повинні відповідати технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою.
20. Приготовлена запалювальна суміш повинна зберігатися в окремому закритому приміщенні в ящиках з неіскристого металу, що виключає потрапляння вологи.
Підготовка і змішування запалювальної суміші повинні здійснюватися в тарі з неіскристого металу або дерева.
Кількість приготовленої запалювальної суміші не повинна перевищувати змінної потреби.
Переносити запалювальну суміш дозволяється тільки в закритій тарі з неіскристого металу або в пакетах з цупкого паперу.
21. Перед запалом шихтової суміші необхідно перевірити справність завантажувальних пристроїв і приладів, витяжної вентиляції та переконатись у відсутності працівників на плавильному майданчику й поблизу плавильної камери.
22. При використанні для запалювання шихтової суміші спеціальної електричної установки її облаштування та експлуатація повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
23. Завантаження шихти під час плавки не повинно порушувати вільний вихід газу.
24. Вносити будь-які зміни в технологічний процес плавки дозволяється тільки за письмовим дозволом уповноваженої особи підприємства.
25. При порушенні тяги під час ведення плавки та надходження газів у робочу зону в кількості, що перевищує санітарні норми, не слід проводити наступні плавки, доки не будуть усунуті причини, що викликали порушення тяги.
26. Для запобігання загазуванню цеху та викиду рідкого шлаку викочування шахти, ковша, виливниці з плавильної камери повинно проводитися тільки після припинення газовиділення з шлаку й металу.
27. При викочуванні з плавильної камери шихти з плавкою та її транспортуванні до місця розливання й остигання перебування працівників ближче ніж на 10 м від шахти не дозволяється.
28. На виробництво металотермічних плавок в електропічних установках розповсюджуються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.
29. Ванни для замочування й охолодження блоку металу повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, що забезпечує повне видалення парів води, що утворюються.
30. Вода для охолодження металу повинна подаватися зверху розбризкувальними форсунками.
На дні ванни повинні бути влаштовані ґрати або укладені балки, на які установлюється блок металу.
Шлак і сміття необхідно своєчасно прибирати, не допускаючи скупчення їх під ґратами (балкою), і забезпечувати стікання води.
31. Перед установленням металу у ванну для охолодження вся вода з ванни повинна бути видалена.
32. Невикористані шихтові матеріали повинні зберігатися в закритій тарі з неіскристого матеріалу в безпечному місці. У випадку неможливості їх використання вони повинні бути знищені.
33. Шихта для плавок повинна підготовлятися в кількості не більше змінної потреби.
34. Не дозволяється розміщення бункерів з пожежовибухонебезпечними шихтовими матеріалами під тролеями електромостових кранів.
При роботі з вказаними матеріалами повинен застосовуватися інструмент, що не дає іскор.
5. Конверторне виробництво
1. Конвертори повинні бути обладнані робочими майданчиками, зручними для обслуговування, та спеціальними майданчиками для обслуговування фурм.
2. Конвертори повинні бути обладнані системою уловлювання та очищення газів від пилу.
3. Пульт керування конверторами повинен бути розташований в окремому приміщенні, що забезпечує належний огляд та відповідає вимогам державного стандарту "Охорона праці. Терміни й визначення основних понять" (ДСТУ 2293-99) та стандартів ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.005-88 та ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности".
Скління пультів керування повинно бути виконане з теплозахисного скла.
Приміщення пультів керування повинні мати припливну вентиляцію, що забезпечує нормальні умови праці, та відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. У холодний і перехідний періоди року приміщення пультів повинні опалюватися.
4. Між пультом керування та конверторами повинен бути установлений прямий телефонний і двосторонній гучномовний зв'язок.
5. Пульт керування конверторами і приміщення кисневого розподільного пристрою повинні мати аварійне освітлення, мати прямий зв'язок з живильною підстанцією та бути забезпеченими необхідними засобами сигналізації.
6. Пульт керування конвертором повинен бути обладнаний приладами, що показують і реєструють витрати та тиск кисню й води.
7. Зношення цапф конверторів не повинно перевищувати 10% від початкових розмірів.
Цапфи конверторів, що виготовлюються, а також тих, що виходять з капітального ремонту, повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.
8. Усі види рознімних з'єднань конверторів (болтові, шпонкові, клинові) повинні забезпечувати надійність кріплення та повинні бути захищені від самочинного роз'єднання.
9. На конверторах, що проектуються заново і установлюються, механізми повороту повинні бути обладнані не менше ніж двома електродвигунами (один з яких - резервний) і гальмами, що дозволяють у випадку вимкнення електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні.
10. Фурма повинна уводитися в конвертор тільки при його вертикальному положенні і тільки по центру. Для цього повинно бути облаштоване блокування, що виключає опускання фурми при нахиленому положенні конвертора. Положення фурми в конверторі повинно фіксуватися за допомогою приладів.
11. Автоматичне блокування повинне забезпечувати аварійний підйом фурми і припинення подачі кисню при відхиленні тиску, витрати або температури води, що виходить від величин, передбачених технологічною інструкцією, затвердженою уповноваженою особою.
12. Не дозволяється заливання металу в конвертор і його експлуатація:
при зношенні футеровки конвертора, коли з'являється арматурний шар;
при наявності охолодей на футеровці горловини;
при несправності механізмів нахилу;
при несправності системи уловлювання та очищення газів;
при несправності киснепроводу, арматури і приладів, що вказують на тиск і витрату кисню.
13. Перед нахилом конвертора й заливанням розплаву для продування повинні подаватися звуковий і світловий сигнали.
14. При прогоранні фурменого отвору або футеровки необхідно негайно вимкнути дуття і злити метал, що залишився.
15. Під час продування обслуговувальний персонал повинен перебувати за межами небезпечної зони.
16. Очищення горловини, ламання та видалення футеровки конвертора повинні бути механізованими.
17. Подача кисню до конверторів повинна бути централізованою і здійснюватися трубопроводами від кисневої станції.
18. Не дозволяється проводити підтягання фланцевих з'єднань киснепроводів і їх арматури під тиском.
19. Для ущільнення кисневої арматури повинні застосовуватися пароніт або фібра, попередньо знежирені спеціальними розчинниками. Після промивання прокладки повинні бути висушені підігрітим повітрям, що не містить масла, до повного видалення вологи.
Не дозволяється ущільнювати кисневу арматуру бавовняними, конопляними та гумовими прокладками.
20. Фурми перед установленням, а також шланги і трубки перед застосуванням повинні бути знежирені. Не дозволяється використовувати кисневий шланг для подачі води або повітря.
21. Сушіння та розігрівання конверторів повинні здійснюватися відповідно до технологічної інструкції, затвердженої уповноваженою особою.
6. Виробництво феросплавів методом змішування розплавів
1. На виробництво руднофлюсового розплаву поширюються вимоги глави 3 розділу V цих Правил.
2. Усі операції щодо змішування розплавів повинні бути механізованими.
3. У цехах, що будуються, заливання рідкого металу - відновника (феросиліцію, феросилікохрому та ін.) у розплав повинно здійснюватися за допомогою кантувача.
Дозволяється заливання металу-відновника за допомогою мостового крана. При цьому кабіна крана повинна бути захищена від бризок металу та теплового перегріву.
4. Вузол змішування розплавів повинен бути обладнаний аспіраційною установкою, що забезпечує видалення утворюваних газів.
5. Платформні терези вузла змішування повинні бути зафутеровані вогнетривким матеріалом і захищені від потрапляння в механізм терезів бризок розплаву.
Облаштування терезів повинно забезпечувати стійке положення ковша з розплавом.
6. Терези вузла змішування повинні бути обладнані автоматичною сигналізацією, що спрацьовує по закінченні заливання відновника.
7. Вузол змішування повинен бути обладнаний механізованим пристроєм для завантаження твердої шихти та металевих відходів у ківш у процесі плавки. Шихта з металевих відходів не повинна містити вологи.
8. Перед початком заливання відновника в розплав повинен подаватися звуковий сигнал.
Небезпечні дільниці змішування розплавів у цеху повинні бути забезпечені світловими табло, що вмикаються на час ведення процесу.
9. У цехах, що будуються або перебувають на реконструкції, переливання продуктів плавки з ковша в ківш змішування повинно проводитися на вузлі переливань, що обладнаний аспіраційною установкою.
10. Ковші для змішування в них розплавів повинні відповідати вимогам глави 9 розділу V цих Правил. Футеровка ковшів повинна проводитися високовогнетривкими матеріалами з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
11. Безпосередній контроль за станом ковшів для розплаву та їх безаварійну експлуатацію повинна здійснювати уповноважена особа підприємства.
12. Рівень заповнення ковша руднофлюсовим розплавом повинен забезпечувати безпеку працівників при змішуванні, зберіганні устаткування.
13. Перед початком змішування в ковшах з розплавом і відновником повинні бути пробиті кірки, що утворилися.
Пробивання кірки шлаку вручну не дозволяється.
14. У випадку, якщо через декілька секунд після початку заливання відновника реакція відновлення не почалася, заливання відновника повинно бути негайно припинене до початку процесу. Якщо реакція не відбувається, кірку шлаку необхідно пробити повторно.
15. У кожному випадку при відхиленні від нормального процесу змішування обов'язкова присутність уповноваженої особи для прийняття відповідних заходів.
16. У випадку спінення розплаву заливання відновника та завантаження твердої шихти в розплав повинні бути припинені, а надалі повинна бути зменшена швидкість заливання.
17. По закінченні заливання відновника повинна бути зроблена витримка до припинення виділення газу з поверхні розплаву в ковші.
18. Перебування працівників у районі вузла змішування під час ведення процесу не допускається.
19. Тверда шихта, відходи металу й розплаву, що переплавляються, якщо вони завантажуються в ківш, повинні бути сухими, без домішок масла.
20. Не дозволяється проводити плавку при почервонінні кожуха ковша з рідким відновником.
21. При використанні твердих відновників у технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою підприємства, повинні бути відображені особливості їх застосування.
7. Гідрометалургійне та електрогідрометалургійне виробництво
1. У приміщеннях, де здійснюються мокрі технологічні процеси, холодної пори року повинна бути забезпечена плюсова температура в межах 16-20 град.С.
2. Апаратура для здійснення мокрих технологічних процесів повинна встановлюватися на фундаменти, що виступають над рівнем підлоги не менше 0,1 м.
3. Апаратура, установлена у виробничих приміщеннях, повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхонь.
4. Усі ємнісні технологічні апарати (реактори, згущувачі, мішалки, агітатори та ін.) повинні бути максимально закриті та забезпечені місцевими відсмоктувачами.
5. Основне технологічне устаткування повинно бути зблокованим з відповідними системами витяжної вентиляції, що обладнані пристроями, які сигналізують про порушення нормального режиму роботи вентиляції.
При несправній вентиляції робота устаткування не дозволяється.
6. Витяжна вентиляція на всіх виробничих дільницях при періодичній роботі повинна вмикатися не менше ніж на 15 хвилин після її закінчення.
7. Уся ємнісна апаратура для агресивних рідин повинна мати сигналізатори верхнього рівня та автоматичні пристрої припинення подачі рідини.
8. На дільницях, де проводяться роботи, пов'язані з кислотами та іншими агресивними речовинами, на видних і легкодоступних місцях повинні бути установлені фонтанчики та раковини самодопомоги, підключені до господарсько-питного водопроводу.
9. Фланцеві з'єднання магістралей подачі кислот повинні мати захисні кожухи. У місцях переходів фланцеві з'єднання на магістралях не допускаються.
10. Приготування розчинів і електролітів повинно проводитися в окремих спеціально обладнаних приміщеннях, що мають витяжну вентиляцію.
11. При роботі з токсичними розчинами повинні бути вжиті заходи для запобігання розбризкуванню й розливанню їх на підлогу. У випадку розливання токсичних розчинів повинно бути негайно проведено прибирання, наприклад, вакуумним насосом через збірник, а підлога повинна бути ретельно промита водою зі шланга.
12. При готуванні розчинів сірчаної кислоти спочатку необхідно заливати воду, а потім кислоту. При готуванні суміші кислот сірчану кислоту необхідно заливати в останню чергу.
13. Поповнення електролізних ванн і апаратів водою, що має температуру 80-100 град.С, необхідно проводити невеликим струменем через спеціальний штуцер у кришці або під дзеркало розчину.
14. Не дозволяється експлуатувати апарати і трубопроводи при наявності течі агресивних і токсичних розчинів.
15. Огляд та ремонт кислотопроводів, вимірників кислоти, реакторів, насосів, відкриття запірної арматури на кислотних трубопроводах працівники повинні проводити в захисних окулярах і рукавичках.
16. Внутрішній огляд, очищення та ремонт ємностей, апаратів (реакторів, збірників та ін.) повинні здійснюватися за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, з дотриманням таких вимог:
апарати повинні бути відключені від електродвигунів і живильних трубопроводів, напруга з електродвигунів повинна бути знята; на пускових пристроях повинен бути вивішений плакат : "Не вмикати! Ремонт!";
апарати повинні бути звільнені від розчинів та провітрені;
концентрація отруйних газів і парів в апаратах не повинна перевищувати санітарних норм;
спуск працівників в апарати допускається тільки у присутності керівника робіт;
при роботі усередині апарата двох і більше чоловік повітряні шланги і страхувальні мотузки від запобіжних поясів, що виведені з апарата, повинні бути розташовані в діаметрально протилежних місцях; вільний кінець мотузки повинен бути закріплений поза апаратом; забірний шланг протигаза повинен бути виведений з приміщення в зону чистого повітря;
для освітлення усередині апарата повинні застосовуватися переносні електричні світильники напругою 12 В;
при спуску або підйомі працівників з апарата руки їх повинні бути вільні від будь-яких предметів;
інструменти для очищення та ремонту апаратури повинні бути доставлені в апарат перед спуском у нього працівників.
17. Розкривати металеву тару, заповнену каустиком, хромовим ангідридом і подібними речовинами, необхідно за допомогою спеціального пристрою або на спеціальному стенді в ізольованій камері, обладнаній витяжною вентиляцією.
18. Не дозволяється проводити дробіння трифосфату, каустичної і кальцинованої соди відкритим способом.
19. Облаштування, експлуатація та ремонт електролізних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.
20. Ванни електролізних установок повинні виступати над рівнем підлоги на 0,75-0,85 м. Проміжки між ваннами повинні бути закриті козирками для запобігання потраплянню на підлогу розчинів під час перенесення катодних матриць.
21. Електролізні ванни й шинопроводи повинні бути ізольовані від землі, а збірні баки для електроліту заземлені.
На шинопроводах повинен бути пристрій для контролю ізоляції з сигналізацією про витікання струму.
22. Установка ізоляторів під ваннами та обслуговувальними майданчиками повинна виключати можливість потрапляння на них розчинів при випадкових переливаннях. Ізолятори повинні бути добре освітлені і доступні для очищення.
23. Очищення ізоляторів під шинами та ваннами працівники повинні проводити в захисних окулярах і гумових рукавичках, користуючись скребком з дерев'яною ручкою. Не дозволяється користуватися струмопровідними інструментами.
Під час очищення ізоляторів у сирих місцях під ноги необхідно підкладати сухий гумовий килимок. Драбина, що використовується при очищенні ізоляторів, повинна бути ізольована від підлоги.
24. Ходові та робочі зони підлоги вздовж рядів (серій) електролізних ванн повинні бути покриті дерев'яним настилом (ґратами), на який повинні бути укладені гумові доріжки.
25. Газовиділення з електролізних ванн повинні видалятися боковим відсмоктувачем.
26. Вентиляційні повітропроводи, виконані з металу, повинні бути електроізольованими від електролізних ванн і мати заземлення.
27. Комунікації водопостачання, стисненого повітря й вентиляційних систем у приміщенні електролізу у випадку їх прокладання на висоті менше 3 м повинні бути електроізольованими або огородженими.
28. Насоси і трубопроводи для циркуляції електроліту повинні бути ізольовані.
29. Для запобігання ураженню струмом слід дотримуватися вимог охорони праці під час роботи з ізоляційними прокладеннями в серіях.
30. Повітропроводи бокових відсмоктувань електролізних ванн одержання хрому повинні мати спеціальні краплевідбійники для уловлювання бризок електроліту перед надходженням газоповітряної суміші на очищення або вентустановку.