10.4.4. Перевізник має право припинити перевезення вантажу у разі відмови вантажовідправника сплатити відповідні суми щодо перевезення вантажу.
10.4.5. У разі якщо транспортування вантажу завершено, доставка зроблена перевізником шляхом передачі вантажу вантажоодержувачу чи будь-якому агенту для трансферу чи розміщення такого вантажу на зберігання, договір буде вважатися виконаним відповідно до умов, зазначених в авіавантажній накладній, і перевізник звільняється від будь-якої подальшої відповідальності у зв'язку з цим договором, крім повідомлення вантажовідправника чи вантажоодержувача за адресою, зазначеною в авіавантажній накладній, щодо прибуття вантажу. Перевізник може, але не зобов'язаний, відправити вантаж для транспортування будь-яким іншим маршрутом, при цьому він діє тільки як агент вантажовідправника (вантажоодержувача). Вартість цих послуг додається до вартості договору перевезення вантажу.
10.4.6. У разі впливу на перевізника обставин, передбачених пунктом 10.4.3 цієї статті, з метою продовження транспортування вантажу перевізник має право визначити пріоритет серед вантажів при їх відправленні і вирішити, які товари транспортуватимуться і які товари не будуть транспортуватися або повинні бути вилучені в будь-який час і в будь-якому пункті, і чи продовжувати транспортування при їх відсутності чи будь-якої частини товарів в одному упакуванні. Перевізник не відповідає за будь-які ушкодження вантажу чи завданий збиток у результаті такого визначення чи рішення.
Стаття 11. Право розпоряджатися вантажем
11.1. Загальні положення
Право розпоряджатися вантажем повинно бути реалізоване вантажовідправником (його агентом) і повинно бути застосоване до всього вантажу, який оформлений однією авіавантажною накладною. Право розпоряджатися вантажем може бути реалізоване, тільки якщо вантажовідправник чи його агент нададуть перевізнику частину авіавантажної накладної, що була доставлена йому чи збережена ним. Інструкції щодо розпорядження вантажем повинні бути своєчасними, у письмовій формі, установленій перевізником. Якщо право розпоряджатися вантажем реалізується до зміни вантажоодержувача, то таким новим вантажоодержувачем буде вважатися вантажоодержувач, що вказаний в авіавантажній накладній.
11.2. Вибір вантажовідправника
Якщо вантажовідправник відмовився від транспортування під свою відповідальність за виконання умов договору перевезення і якщо реалізація права розпорядження вантажем не повинна бути здійснена вантажовідправником таким чином, щоб завдати шкоди перевізнику (його агенту) чи іншим вантажовідправникам, вантажовідправник може одержати вантаж таким чином:
відкликавши його в пункт відправлення чи призначення;
зупинивши його транспортування у будь-якому пункті посадки;
вимагати його доставку іншій особі, ніж вантажоодержувач, зазначений в авіавантажній накладній у пункті призначення або під час транспортування;
вимагати його повернення в пункт відправлення.
11.3. Оплата витрат
Вантажовідправник повинен відшкодувати перевізнику будь-які витрати, що виникли у зв'язку з реалізацією його права розпоряджатися вантажем.
11.4. Реалізація права відмови
Незважаючи на пункт 11.1 цієї статті, перевізник має право відмовити в реалізації вантажовідправником права розпорядження вантажем, якщо перевізник не в змозі виконати інструкції вантажовідправника. Про це перевізник повинен повідомити вантажовідправника. Витрати, що випливають з подальших дій щодо вантажу, додаються до вартості перевезення.
11.5. Межі прав вантажовідправника
Право вантажовідправника розпоряджатися вантажем припиняється в той момент, коли після прибуття вантажу до місця призначення вантажоодержувач одержує його у своє розпорядження або запитує доставку вантажу чи авіавантажної накладної, або інакше підтверджує прийняття ним вантажу. Якщо вантажоодержувач відмовляється приймати товари чи авіавантажну накладну або якщо з ним неможливо зв'язатися, то право розпоряджатися вантажем залишається за вантажовідправником.
Стаття 12. Доставка вантажу в пункт призначення та видача вантажу
12.1. Доставка вантажу вантажоотримувачу
12.1.1. Доставка вантажу вважається виконаною, коли вантаж доставлений митному брокеру або іншим державним органам, як це передбачено застосованими законами, і перевізник відправив повідомлення про прибуття, передбачене пунктом 12.2.2 цієї статті.
12.1.2. Доставка вантажу повинна бути зроблена після погодження вантажоодержувачем відповідних термінів й умов, визначених в авіавантажній накладній, і оформлення квитанції про одержання в письмовій формі чи іншим шляхом.
12.1.3. Якщо інше не визначене в авіавантажній накладній, отримання вантажу здійснюється тільки вантажоодержувачем, який зазначений в ній, або його агентом, або будь-якою іншої особою, що має право на отримання вантажу. Перевізник не зобов'язаний встановлювати дійсність таких повноважень.
12.1.4. Приймаючи авіавантажну накладну чи вантаж, вантажоодержувач бере на себе відповідальність за оплату витрат і виплат у зв'язку з транспортуванням вантажу. Якщо інше попередньо не погоджено, вантажовідправник не звільняється від відповідальності за оплату витрат і виплат у зв'язку з транспортуванням вантажу і відповідатиме разом з вантажоодержувачем чи окремо. Перевізник має право перенести строк доставки товарів чи авіавантажної накладної в залежності від оплати витрат і виплат.
12.2. Видача вантажу
12.2.1. За винятком випадків, коли вантажовідправник реалізував свої права відповідно до статті 11 цих Правил, вантажоодержувач має право вимагати від перевізника, з моменту прибуття вантажу в пункт призначення, видачі йому вантажу після сплати перевізнику відповідних сум і виконання умов договору перевезення.
12.2.2. Якщо про інше попередньо не домовлено, перевізник зобов'язаний негайно повідомити вантажоотримувача про прибуття вантажу.
Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших указівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі, яка зазначена в авіавантажній накладній і яку перевізник повинен повідомити. Таке повідомлення має бути відправлене звичайними (зрозумілими) способами. Перевізник не відповідатиме за неотримання чи затримку такого повідомлення.
12.2.3. Якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після 7 днів з дати, коли він повинен був прибути, вантажоотримувач має право здійснити щодо перевізника права, що випливають з договору перевезення.
12.3. Відмова від одержання вантажу
12.3.1. Якщо вантажоодержувач відмовився чи з будь-яких інших причин не в змозі прийняти вантаж після того, як він доставлений до місця доставки, то перевізник, з урахуванням пункту 12.5 цієї статті, повинен докласти зусиль для виконання інструкцій вантажовідправника, зазначених в авіавантажній накладній. Якщо такі інструкції відсутні або якщо вони в межах розумного не можуть бути виконані, перевізник повинен повідомити вантажовідправника про неможливість передачі вантажу вантажоодержувачу і отримати від нього інструкції щодо подальших дій. У разі відсутності таких указівок від вантажовідправника протягом 30 днів перевізник має право повернути вантаж у пункт відправлення або продати цей товар згідно із застосованими законами або знищити вантаж на свій розсуд, або залишити його у себе.
12.3.2. Вантажовідправник (власник вантажу) повинен нести відповідальність і відшкодувати перевізнику всі збори, витрати і виплати, що виникли внаслідок відмови вантажоодержувача отримати вантаж, включаючи (але не обмежуючись) збори за зберігання та транспортування до пункту відправлення, якщо такі операції зроблені згідно з інструкціями вантажовідправника. Якщо вантаж повернутий до місця відправлення і вантажовідправник відмовився прийняти вантаж або не сплатив відповідні суми протягом 15 днів після повернення вантажу, перевізник має право розпоряджатися вантажем чи будь-якою його частиною і продати його після надання вантажовідправнику повідомлення за 10 днів до реалізації своїх намірів.
12.3.3. У разі продажу вантажу, як це передбачено пунктами 12.3.1 та 12.3.2 цієї статті, у пункті призначення чи в пункті, де транспортування було припинене, перевізник має право компенсувати за рахунок такого продажу всі свої витрати і виплати, а також витрати і виплати інших осіб, що беруть участь у транспортуванні вантажу, при цьому повернувши залишки сум вантажовідправнику. Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу) від відшкодування перевізнику витрат і виплат, що не покриті сумою, отриманою від продажу вантажу.
12.4. Місце доставки
Вантажоодержувач зобов'язаний прийняти вантаж і забрати його в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке було попередньо погоджено з перевізником, якщо інше не визначено перевізником.
12.5. Вилучення визначених категорій вантажу
12.5.1. Коли вантаж, що складається з визначених категорій і перебуває в розпорядженні перевізника, затримується, не отриманий чи від його отримання відмовилися в пункті призначення, чи з інших причин перебуває під загрозою псування, перевізник, у процесі з'ясування обставин, має право з метою свого захисту, захисту іншого вантажу й захисту інших сторін договору негайно почати такі дії, які вважає необхідними, уключаючи (але не обмежуючись) надання повідомлення вантажовідправнику для одержання подальших інструкцій, знищення всієї чи будь-якої частини такого вантажу, зберігання вантажу чи будь-якої його частини під повну відповідальність і ризик вантажовідправника, продаж вантажу чи будь-якої його частини без повідомлення про це вантажовідправнику. Доходи від такого продажу повинні бути отримані перевізником для покриття всіх витрат і виплат, визначених у зв'язку з транспортуванням або що випливають у зв'язку з іншими операціями з вантажем. Будь-який такий продаж не звільняє вантажовідправника від відповідальності в частині погашення перевізнику тієї частини витрат і виплат, що не була покрита за рахунок продажу.
Стаття 13. Експедирування вантажів
Якщо з метою виконання умов договору перевезення, забезпечення безпеки польоту, пасажирів, інших вантажів, повітряного судна і його екіпажу необхідно здійснити експедирування вантажу, то така операція здійснюється згідно з правилами перевізника.
Стаття 14. Домовленості перевізників
14.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди про спільне використання кодів /codesharing/, перевезення за угодою інтерлайн /interline/), навіть якщо в авіавантажній накладній визначений інший перевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення.
14.2. Якщо під час укладення договору перевезення вантажу надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг перевізник несе відповідальність перед вантажовідправником (вантажоодержувачем), обмежену розміром суми, сплаченої за такі послуги.
14.3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення вантажів, надані третіми особами, з якими перевізник не має комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує такі операції з перевезення вантажів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення вантажів, що надаються самим перевізником додатково, оплачує вантажовідправник (вантажоодержувач).
Стаття 15. Послідовні перевізники
15.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох послідовних перевізників, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення така операція згідно з цими Правилами чи визначенням перевізників розглядається як єдине перевезення незалежно від того, чи було оформлене таке перевезення однією авіавантажною накладною, чи декількома.
15.2. У разі перевезень, що відповідають пункту 15.1 цієї статті, які здійснюються декількома послідовними перевізниками, кожний перевізник, який приймає до перевезення вантаж, підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини перевезення, що здійснюється під його контролем.
15.3. Перевізник, що видав авіавантажну накладну, або перший перевізник, зазначений в авіавантажній накладній, не нестиме відповідальності в частині затримки в перевезенні вантажу за ті частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники).
15.4. У разі знищення, втрати, ушкодження, затримки в перевезенні вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) має право подати позов проти першого перевізника чи останнього перевізника, а також проти перевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка в перевезенні.
15.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка в перевезенні вантажу, то відповідальність перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) нестимуть перевізники, які брали участь у перевезенні, усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного з них.
Стаття 16. Змішані перевезення
16.1. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, повітряний перевізник буде виступати як оператор змішаного перевезення. Таке змішане перевезення має здійснюватися згідно з договором змішаного перевезення і до такого перевезення застосовуватимуться положення Женевської конвенції, якщо імперативні норми національного права не передбачають інше. Відповідальність повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, утрати, ушкодження чи затримки доставки вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався в період часу змішаного перевезення, обмежується сумами, установленими Женевською конвенцією. У разі якщо знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу сталися на визначеному етапі змішаного перевезення, відповідальність повітряного перевізника обмежується сумами, установленими:
Варшавською конвенцією - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється повітряним транспортом;
Конвенцією CMR - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється автомобільним транспортом;
Конвенцією COTIF-CIV - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється залізничним транспортом;
Правилами Hague-Visby - на етапі змішаного перевезення, перевезення на якому здійснюється морським (річковим) транспортом.
16.2. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити в авіавантажну накладну будь-які інші положення, що стосуються змішаних перевезень, за умови, що положення цих Правил обов'язково застосовуватимуться до повітряних перевезень.
16.3. У разі якщо повітряним перевізником пропонується перевезення іншими видами транспорту, повітряний перевізник виступає як перевізник такими іншими видами транспорту (крім обслуговування до кінцевого міського пункту). При цьому відповідальність повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, обмежується сумами, установленими:
Конвенцією CMR - якщо авіакомпанія виступає як перевізник автомобільним транспортом;
Конвенцією COTIF-CIV - якщо авіакомпанія виступає як перевізник залізничним транспортом;
Правилами Hague-Visby - якщо авіакомпанія виступає як перевізник морським (річковим) транспортом;
Варшавською конвенцією - якщо авіакомпанія здійснює обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder Services).
Стаття 17. Повітряні перевезення, що здійснюються фактичним перевізником
17.1. Перевізник за договором. Фактичний перевізник
Положення цієї статті застосовуються у тих випадках, коли особа як основна сторона укладає договір перевезення з вантажовідправником (далі - перевізник за договором), а інша особа, яка уповноважена бути перевізником за договором (далі - фактичний перевізник), здійснює все або частину перевезення, але не є стосовно такої частини послідовним перевізником у розумінні статті 15 цих Правил.
17.2. Відповідальність перевізника за договором і фактичного перевізника
При здійсненні перевезень, передбачених пунктом 17.1 цієї статті, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил щодо всього перевезення, фактичний перевізник - лише щодо того перевезення, що він здійснює.
17.3. Загальна сума відшкодування
Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, установленими цими Правилами.
Стаття 18. Чартерні перевезення
18.1. Договір чартеру не дійсний до моменту оплати перевізником за договором фактичному перевізнику вартості чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода між фактичним перевізником і перевізником за договором.
18.2. Перевезення вантажу чартерним рейсом оформлюється авіавантажною накладною.
18.3. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в таких пунктах і статтях цих Правил: пункти 7.1-7.5 статті 7; стаття 8; пункт 9.1 статті 9; стаття 10; стаття 14; стаття 15; стаття 16.
Стаття 19. Адміністративні формальності
19.1. Загальні положення
19.1.1. Вантажовідправник повинен дотримуватися всіх застосованих законів державних органів будь-якої країни, на територію, з території або через територію якої здійснюється перевезення, що відносяться до виконання митних, валютних, санітарних, карантинних і інших формальностей, а також усіх відповідних правил перевізника.
19.1.2. Перевізник не несе відповідальності за послуги та дані, надані вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в усній чи письмовій формі, працівником чи агентом перевізника, або за одержання необхідних документів, що стосуються дотримання застосованих законів.
Перевізник не несе відповідальності за наслідки того, що може статися з вантажем в разі одержання вантажовідправником (вантажоодержувачем) таких документів або в разі недотримання ним застосованих законів.
19.2. Документи, необхідні для перевезення вантажу
Вантажовідправник зобов'язаний надати перевізнику (відповідним державним органам) всю інформацію і додати до авіавантажної накладної всі документи щодо видачі вантажу вантажоодержувачу, необхідні для виконання митних, валютних, санітарних, карантинних та інших формальностей.
Перевізник має право відмовити в перевезенні будь-якого вантажу, якщо вантажовідправник не дотримується застосованих законів або якщо документи на вантаж неправильно оформлені.
19.3. Відмова в увезенні вантажу
19.3.1. Якщо державні органи зобов'язують перевізника повернути в місце відправлення або в інший пункт вантаж, увезення якого в країну призначення, трансферу або транзиту заборонений, вантажовідправник зобов'язаний оплатити перевізнику відповідний тариф за це перевезення.
Перевізник має право віднести на оплату цього тарифу суми за невикористане перевезення чи будь-які інші суми, що належать вантажовідправнику і перебувають у розпорядженні перевізника. Суми, сплачені вантажовідправником за фактично виконане перевезення в пункті, у якому державні органи відмовили в увезенні вантажу, поверненню не підлягають.
19.3.2. Перевізник не несе відповідальності перед вантажовідправником за збиток, включаючи витрати, що сталися внаслідок недотримання вантажовідправником вимог застосованих законів щодо адміністративних формальностей, а також унаслідок відмови щодо увезення вантажу.
19.4. Обов'язки вантажовідправника зі сплати штрафів та інших витрат
Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що вантажовідправник не виконав вимог застосованих законів або не надав необхідних документів на вантаж, або надав підроблені документи або документи, які містять неправдиву інформацію, то вантажовідправник повинен на вимогу перевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати перевізника. Перевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені перевізнику суми, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти вантажовідправника, які перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити в перевезенні, якщо вантажовідправник не відшкодував перевізнику такі витрати.
19.5. Митний огляд
На вимогу митних чи інших державних органів вантажовідправник зобов'язаний бути присутнім при огляді вантажу, що відправляється.
Перевізник не несе відповідальності перед вантажовідправником за збитки, які може зазнати вантажовідправник у зв'язку з невиконанням цієї вимоги.
Якщо в результаті невиконання вантажовідправником зазначеної вимоги перевізнику буде заподіяний збиток, вантажовідправник зобов'язаний відшкодувати його.
19.6. Відмова в перевезенні на вимогу державних органів
Перевізник не несе відповідальності, якщо він відмовить вантажовідправнику в перевезенні вантажу, ґрунтуючись на необхідності виконання застосованих законів.
Стаття 20. Відповідальність перевізника і межі компенсації за шкоду
20.1. Загальні положення
20.1.1. Відповідальність перевізника при перевезеннях, визначених у пункті 4.2.1 цих Правил, обмежена нормами, що встановлені в цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки).
20.1.2. Якщо неможливо визначити, де мало місце знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу, перевізник несе відповідальність згідно з тими правилами (конвенціями), що застосовуються до такої частини перевезення, де знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу могли статися і при цьому завдана найбільша шкода.
20.1.3. Якщо це встановлено згідно із застосованими законами, перевезення вантажу може підпадати під додаткову відповідальність з боку суб'єктів, що беруть участь у перевезенні.
20.1.4. Якщо цими Правилами не встановлено інше, перевізник несе відповідальність лише за збитки, що сталися на його рейсі. Перевізник, який видає авіавантажну накладну на рейси іншого перевізника або перевозить вантаж на рейсі іншого перевізника, діє як агент такого перевізника.
20.1.5. Будь-які винятки або обмеження відповідальності перевізника, установлені цими Правилами, поширюються на агентів, службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу, повітряне судно якої використовується перевізником, і агентів, службовців та представників такої особи. Загальна сума, що може бути одержана від перевізника і від таких агентів, службовців, представників і таких осіб, не може перевищувати встановлені обмеження відповідальності перевізника.
20.1.6. Жодне положення цих Правил не заперечує права перевізника збільшити ліміти відповідальності або суми виплат.
20.2. Ушкодження вантажу
20.2.1 Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення.
20.2.2. Повітряне перевезення, у розумінні пункту 20.2.1, включає лише період часу, коли вантаж перебуває під охороною перевізника.
20.2.3. Період часу повітряного перевезення не включає ніякого перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, яке здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доказу протилежного, уважається наслідком події, що мала місце в період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди вантажовідправника перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене в період часу повітряного перевезення.
20.3. Затримка в доставці вантажу
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки в доставці вантажу. Однак перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті затримки в доставці, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.
20.4. Звільнення від відповідальності
20.4.1. Перевізник не несе відповідальності за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або унаслідок їх невиконання вантажовідправником (вантажоодержувачем).
20.4.2. Перевізник не несе відповідальності за знищення, втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, які безпосередньо чи побічно виникають унаслідок дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій в повітряному просторі, страйків, бунтів, громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту).
20.4.3. Перевізник не несе відповідальності за знищення, втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, що сталися через дефекти, властивості чи недоліки вантажу, що перебувають під його контролем, або якщо товар чи вміст вантажу погіршився чи зіпсувався внаслідок змін у кліматі, температурі, висоті чи іншого звичайного фактора, властивого процесу транспортування, або через час транзиту чи тривалість транспортування. Такі товари і вантажні відправлення приймаються без відповідальності з боку перевізника за знищення, втрату чи ушкодження вантажу через таке погіршення його стану чи псування.
20.4.4. Перевізник не несе відповідальності за втрату чи ушкодження живих тварин або загибель чи тілесне ушкодження особи, яка супроводжує тварин, унаслідок природних причин або внаслідок поводження чи дій тварин, або унаслідок стану чи характеру тварин.
20.4.5. Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана через необережність, неправильні дії чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, яка має права на таке відшкодування, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування у тому розмірі, у якому така необережність, неправильні дії чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Коли вимога щодо відшкодування заявлена іншою особою - невантажовідправником (вантажоодержувачем) у зв'язку з його загибеллю або тілесним ушкодженням, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності, якщо він доведе необережність, діяльність чи бездіяльність такої особи.
20.4.6. Перевізник не несе відповідальності за знищення, втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, які є результатом надання допомоги, сприяння чи інформування агентом чи службовцями перевізника вантажовідправника, вантажоодержувача чи власника вантажу або їх агентів та службовців.
20.4.7. Коли відповідальність перевізника перед вантажовідправником і вантажоодержувачем обмежується чи виключається згідно з цими Правилами чи згідно з застосованими законами, вантажовідправник і вантажоодержувач, усі разом чи кожний окремо, повинні обмежити чи звільнити перевізника від відповідальності перед будь-якою третьою особою.
20.5. Межі відповідальності щодо вантажу
20.5.1. Стосовно шкоди, яка заподіяна в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки вантажу, відповідальність перевізника обмежується:
1) якщо вантажовідправник не задекларував цінність і не оплатив відповідний збір сумою 20 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті) за один кілограм брутто в разі знищення, втрати чи ушкодження усього або частини вантажу. При визначенні суми відповідальності перевізника вага, яка враховується, обмежується вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту вантажу, знищення, втрати чи ушкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на вищенаведене, якщо знищення, втрати чи ушкодження всього або частини вантажу, або предмета, що міститься у вантажі, впливає на вартість інших упаковок (предметів), уписаних в одну й ту саму авіавантажну накладну, то при визначенні меж відповідальності враховується загальна вага такої упаковки або упаковок із загальної частини вантажу;
2) якщо вантажовідправник задекларував цінність і оплатив відповідний збір, відповідальність перевізника у разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки цього вантажу обмежується його задекларованою цінністю.
20.5.2. Ці межі відповідальності не застосовуються, якщо доведено, що шкода сталася в результаті навмисних дій або бездіяльності перевізника, його працівників та його агентів, здійснених з наміром учинити таку шкоду, або з необережності і з розумінням того, що це може призвести до шкоди за умови, що в разі таких дій або бездіяльності працівника чи агента буде доведено, що він діяв у межах своїх службових повноважень.
20.5.3. Перевізник залишає за собою всі права на захист від будь-якого такого позову згідно з нормами Варшавської конвенції. Перевізник залишає також за собою всі права регресу проти будь-якої третьої особи, включаючи права на відшкодування завданих йому збитків.
Стаття 21. Подання претензій
21.1. Загальні положення
21.1.1. Одержання вантажу без заперечень особою, що має право на його одержання, у момент одержання чи його доставки є припущенням того (надалі, до доказу протилежного), що вантаж був доставлений перевізником у належному стані і згідно з умовами договору перевезення.
21.1.2. У разі заподіяння шкоди особа, яка має право на отримання вантажу, повинна направити перевізнику претензію негайно після виявлення шкоди, але не пізніше 14 днів з дати одержання вантажу або з дати підписання вантажоотримувачем відповідного документа про доставку вантажу. У разі затримки претензія повинна бути направлена не пізніше 21 дня з дати, коли вантаж переданий в розпорядження особи, що має право на його одержання. У разі втрати претензія повинна бути направлена протягом 120 днів з дати видачі авіавантажної накладної.
21.1.3. Будь-яка претензія повинна бути вчинена і направлена в установлені строки.
21.1.4. У разі відсутності претензій в установлені строки ніякі претензії проти перевізника не приймаються, крім випадків омани з боку перевізника.
21.2. Розгляд претензій
Перевізник зобов'язаний розглянути претензію в установленому порядку і повідомити заявника про задоволення чи про відхилення її протягом трьох місяців, якщо перевезення, у зв'язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.
Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжений до шести місяців з урахуванням діючих правил урегулювання претензій у цих перевізників.
21.3. Позови і терміни давності
Позови про відповідальність перевізника мають бути подані, на вибір позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, через який був укладений договір перевезення щодо неналежного перевезення вантажу - протягом двох років, щодо неналежного надання інших послуг - протягом одного року з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
Стаття 22. Правила повітряних перевезень вантажів перевізника
22.1. Перевізник може видати свої правила повітряних перевезень вантажів (українською мовою), положення і норми яких не суперечать цим Правилам, попередньо погодивши їх з Державним департаментом авіаційного транспорту.
22.2. Агент, службовець або представник перевізника не має права вносити зміни або скасовувати будь-яке положення цих Правил та правил відповідного перевізника.
Стаття 23. Інформування довірителя
23.1. Положення цієї статті поширюються на перевізників, їх агентів, вантажовідправників (якщо вантажовідправник не є довірителем), які здійснюють продаж вантажних перевезень на території України.
23.2. Перевізник, його агент чи вантажовідправник при продажу вантажних перевезень обов'язково повинен довести до довірителя таку інформацію:
ці Правила;
Правила перевізника щодо перевезень вантажів того перевізника, чия авіавантажна накладна застосовується, або того, який здійснює перевезення на першому секторі маршруту перевезення, - на паперових носіях (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
вартість перевезення вантажу за відповідним маршрутом - усно при укладанні договору перевезення (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
тарифи, що можуть пропонуватися при перевезенні, якщо вантаж відповідає встановленим перевізником вимогам, - усно при укладанні договору перевезення (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
адміністративні формальності при перевезенні вантажу за відповідним маршрутом - усно при укладанні договору перевезення;
межі відповідальності перевізника при перевезенні вантажу - в авіавантажній накладній;
вимоги щодо упакування відповідного вантажу і необхідні додаткові документи щодо перевезення вантажу, які необхідні згідно із застосованими законами, - письмово при укладанні договору перевезення.
Стаття 24. Забезпечення дотримання Правил
24.1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на Державний департамент авіаційного транспорту та інші державні органи в межах їх компетенції.
24.2. Програми контролю повинні забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу перевезень, агентам з обслуговування довести, що вони та їх дії задовольняють установлені вимоги. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу відповідному державному органу проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування вантажів з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.
| Перший заступник директора | М.Марченко |