Про затвердження Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів

Відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 671 "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів" та з метою забезпечення реалізації фізичними і юридичними особами права на визнання державою правочинів, щодо яких передбачена державна реєстрація,

1. Затвердити Інструкцію про ведення Державного реєстру правочинів, що додається.

2. Установити, що витяги з Державного реєстру правочинів видаються з використанням спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

3. Установити, що витрати, пов'язані з організацією виготовлення та постачання бланків, здійснюються за рахунок державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

4. Департаменту у справах цивільного стану громадян та нотаріату (Павлова Л.М.), державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (Добжанський В.Б.):

подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами);

довести наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, регіональних філій державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та забезпечити його належне застосування в роботі.

5. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції довести цей наказ до відома районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції та нотаріусів та забезпечити контроль за його належним застосуванням.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Ємельянову І.І.

1.1. Державна реєстрація правочинів здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 671 (далі - Тимчасовий порядок).

1.2. Державна реєстрація правочину проводиться реєстратором шляхом унесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням. Про внесення запису до Державного реєстру правочинів реєстратор видає кожній особі, яка отримала примірник правочину, або уповноваженим нею особам витяг з Державного реєстру. У справі нотаріуса, який посвідчив правочин, залишається витяг про реєстрацію, який виготовляється реєстратором безкоштовно з використанням спеціального бланка документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

1.3. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр правочинів (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого доступу;

запит - це документ установленої держателем Реєстру форми, який сторона правочину або уповноважена нею особа подає реєстратору і на підставі якого формується витяг з Реєстру;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - номер, наданий під час реєстрації об'єкта нерухомого майна у відповідному Державному реєстрі;

порядковий номер - це унікальний ідентифікатор запису про правочин (реєстраційний номер), наданий під час реєстрації в Реєстрі.

2.1. Нотаріуси, які не мають доступу до єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру, надсилають примірник правочину та його копію реєстратору, який у день отримання документів уносить відповідний запис до Реєстру.

Про внесення запису до Реєстру реєстратор надсилає нотаріусу витяг про реєстрацію та примірник правочину. Копія правочину залишається у справах реєстратора.

3.1. У разі, якщо об'єкт нерухомого майна, щодо якого вчиняється правочин, має реєстраційний номер або адресу, ці дані вносяться до Реєстру у розділ "Нерухоме майно".

Якщо об'єкт нерухомого майна не має реєстраційного номера або адреси, відомості щодо такого об'єкта заносяться у розділ "Невизначене майно".

3.2. Розділ "Нерухоме майно" містить:

підрозділ "Споруди";

підрозділ "Земельні ділянки";

підрозділ "Інше майно";

блок "Адреса об'єкта".

Заповнення одного підрозділу унеможливлює заповнення іншого.

3.3. Підрозділ "Споруди" містить такі поля:

<Номер за РПВН>;

<Тип майна>;

<Доповнення до типу майна>.

3.3.1. Поле <Номер за РПВН> заповнюється за наявності інформації. Якщо такий номер існує і він відомий реєстратору, при його введенні автоматично відображаються відомості про даний об'єкт.

3.3.2. Поле <Тип майна> містить такі поля: <Будинок>, <Садовий будинок>, <Нежитлове приміщення>, <Домоволодіння>, <Кімната>, <Нежитлова будівля>, <Квартира>, <Гараж>, <Комплекс>, <Інший>. З даного переліку можна обрати лише один тип об'єкта.

3.3.3. У полі <Доповнення до типу майна> зазначаються відомості, що уточнюють тип об'єкта. Наприклад, якщо предметом правочину є магазин "Сільпо", розташований у багатоквартирному будинку, то в класифікаторі <Тип об'єкта> зазначається <Нежитлове приміщення>, а в полі <Додаткові відомості щодо типу об'єкта> зазначається - "Магазин "Сільпо".

3.4. Підрозділ "Земельні ділянки" містить такі поля:

<Реєстраційний номер земельної ділянки>;

<Кадастровий номер>;

<Тип земельної ділянки> (містить поля: <Земельна ділянка> та <Земельна ділянка сільськогосподарського призначення>);

<Доповнення до типу земельної ділянки>.

Підрозділ заповнюється виключно щодо земельних ділянок.

3.5. У розділі "Невизначене майно" зазначається інформація про об'єкт (у довільній формі). Наприклад, якщо предметом правочину є об'єкт незавершеного будівництва, у підрозділ "Невизначене майно" заноситься інформація про кількість кімнат, заплановану площу, поверх, номер (або назва) будівельного майданчика, назву будівельної організації, район забудови тощо.

3.6. У поле <Додаткові відомості> вносяться інформація про технічний опис майна та інші характеристики об'єкта, наприклад кількість кімнат, площа, ступінь зносу тощо.

Пошук об'єкта за ознаками, указаними у підрозділі "Невизначене майно", не передбачений.

4.1. Видача дубліката правочину, що зберігається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, є підставою внесення запису до Реєстру.

4.2. Запис про видачу дубліката правочину містить такі відомості:

реєстраційний номер основного правочину;

номер дубліката в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

дата видачі дубліката правочину;

номер та серія спеціального(их) бланка(ів) нотаріальних документів, на якому(их) викладено текст дубліката правочину;

дані про приватного нотаріуса, назва державної нотаріальної контори або державного нотаріального архіву, що видали дублікат правочину.

4.3. У випадку, коли запис про правочин, дублікат якого видає нотаріус, відсутній у Реєстрі, реєстратор вносить запис про цей правочин. Після цього реєстратор реєструє дублікат правочину. Оплата за реєстрацію дубліката правочину стягується відповідно до тарифу за реєстрацію правочину.

5.1. З Реєстру можуть надаватись витяги двох видів:

- на запит сторін правочину або уповноважених ними осіб;

- на письмовий запит суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, державної податкової служби та інших органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством, із зазначенням номерів справи, щодо якої виникла потреба в отриманні інформації.

5.2. Для друку витягу реєстратор повинен унести до Реєстру дані про серію та номер спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України, на яких витяг буде надрукований.

5.3. Надання витягу з Реєстру здійснюється реєстратором на підставі "Запиту про надання витягу з Державного реєстру правочинів"(додаток).

5.4. Структура "Запиту про надання витягу з Державного реєстру правочинів":

"Вихідний номер та дата";

"Вид витягу";

"Параметри запиту";

"Відомості про особу, що звернулася із запитом";

"Службові відмітки".

5.5. Вихідний номер та дата заяви заповнюються заявником відповідно до вимог організації (установи), від імені якої подається заява.

5.6. Класифікатор <Вид витягу> має два поля: <Безкоштовний (на запит органу державної влади)> та <Платний>. Необхідний вид витягу позначається символом.

5.7. Розділ "Параметри запиту" містить:

поле "Порядковий номер запису в Державному реєстрі правочинів";

поле "Серія та номер бланка, на якому викладено текст правочину";

підрозділ "Відомості про сторону правочину";

підрозділ "Відомості про об'єкт нерухомого майна, щодо якого вчиняється правочин".

5.7.1. Поле <Порядковий номер запису в Державному реєстрі правочинів> заповнюється, якщо така інформація відома заявнику. Пошук за реєстраційним номером у Реєстрі є найбільш точним та швидким. У цьому випадку витяг містить лише відомості про запис у Реєстрі, номер якого вказано в заяві.

5.7.2. Поле <Серія та номер бланка, на якому викладено текст правочину>, заповнюється, якщо така інформація відома заявнику.

5.8. Підрозділ "Відомості про сторону правочину" складається з двох полів: <Ідентифікаційний номер/Код ЄДРПОУ> та <П.І.Б./Назва>.

5.8.1. У полі <Ідентифікаційний номер / Код ЄДРПОУ> зазначаються: для фізичних осіб - 10-символьний індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для юридичних осіб - 8-9-символьний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

5.8.2. У поле <П.І.Б./Назва> вносяться прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичної особи або назва підприємства, установи, організації - для юридичної особи.

5.9. Підрозділ "Відомості про об'єкт нерухомого майна, щодо якого вчиняється правочин" містить:

класифікатор <Державний реєстр>;

поле "Кадастровий номер земельної ділянки";

блок "Адреса об'єкта", який містить поля: <Область>, <Район>, <Місто (селище)>, <Вулиця>, <Будинок>, <Корпус>, <Квартира>.

5.9.1. Класифікатор <Державний реєстр> вказує на реєстр, у якому зареєстрований об'єкт нерухомого майна. Він має такі альтернативні поля: <РПВН>, <АСДЗК>, <Інший>. Відповідне поле класифікатора позначається символом. Поле <Інший> стосується інших державних реєстрів, призначених для реєстрації відповідного виду нерухомості.

5.9.2. У полі <Реєстраційний номер об'єкта> зазначається номер об'єкта у відповідному державному реєстрі. При запиті за реєстраційним номером об'єкта витяг містить усі чинні реєстраційні записи про правочини, вчинені щодо даного об'єкта нерухомого майна та внесені на момент запиту до Реєстру.

5.9.3. Поле <Кадастровий номер земельної ділянки> заповнюється лише для земельних ділянок.

5.9.4. У блок "Адреса об'єкта" вноситься інформація стосовно адреси розташування об'єкта нерухомого майна.

5.10. Розділ "Відомості про особу, що звернулась із запитом" містить:

поле <П.І.Б./Назва>;

блок "Адреса", який містить поля: <Країна>, <Індекс>, <Область>, <Район>, <Місто (селище)>, <Вулиця>, <Будинок>, <Корпус>, <Квартира>.

5.10.1. У поле <ПІБ / Назва> вносяться прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичної особи або назва підприємства, установи, організації - для юридичної особи.

5.10.2. У блок "Адреса" уноситься місце постійного проживання для громадян України, для іноземців - адреса місця проживання за межами України. Для резидентів - юридичних осіб уноситься їх місцезнаходження в Україні, для нерезидентів - їх місцезнаходження за її межами.

5.11. Розділ "Службові відмітки" заповнює реєстратор.

5.12. Заповнення запитів повинно бути розбірливим, всі відомості вносяться друкованими літерами. Дати у запитах заповнюються арабськими цифрами у форматі день, місяць, рік.

За одним запитом можна отримати тільки один витяг.

5.13. За наявності причин для відмови в реєстрації або наданні витягу, реєстратор протягом двох робочих днів формує документ про відмову в реєстрації із зазначенням причини відмови. Такими документами є "Повідомлення про відмову в реєстрації" або "Повідомлення про відмову в наданні витягу".

6.1. Перед учиненням правочину нотаріус зобов'язаний перевірити наявність/відсутність правочинів, учинених платником податку за поточний податковий період.

6.2. Для здійснення перевірки реєстратор повинен унести до Реєстру ідентифікаційний номер платника податку - 10-символьний індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У разі відсутності у платника податку ідентифікаційного номера перевірка здійснюється за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності).

6.3. За результатами перевірки реєстратор виготовляє витяг з Державного реєстру правочинів. Витяг виготовляється з використанням спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України у двох примірниках, один з яких видається платнику податку, а другий - залишається у справах реєстратора.