3) положення Правил дорожнього руху.
33. Щоденні ввідні завдання складаються відповідно до затвердженої керівником (командиром) УПО (ПП УПО) щомісячної тематики та повинні періодично поновлюватися в частині ускладнення, а також з урахуванням змін у законодавстві.
34. Особа, яка проводить інструктаж (інспектор-черговий в межах повноважень), зобов’язана:
1) впевнитись в готовності персоналу поліції охорони до несення служби, провести стройовий огляд, під час якого перевірити зовнішній вигляд працівників, порядок носіння ними однострою (спеціального форменого одягу), їх забезпеченість вогнепальною зброєю, спорядженням, спеціальними засобами та засобами зв’язку, наявність службових посвідчень і спеціальних жетонів (у поліцейських), а також медичних довідок та посвідчень на право керування транспортним засобом у водіїв, записників, авторучок (олівців), кишенькових електричних ліхтариків, свистків, службової документації, провести опитування про стан здоров’я, вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;
2) довести до відома персоналу поліції охорони стан оперативної обстановки на території обслуговування (об’єктах охорони), події та результати роботи за попередню добу (зміну), ознайомити з орієнтуваннями, інформацією про вчинені правопорушення, прикмети осіб, які розшукуються, викрадене майно, профілактичні заходи та спеціальні операції (оперативні плани), запроваджені органами НПУ, інші відомості, повідомити про паролі на період несення служби;
3) дати завдання кожному наряду на весь період служби та визначити порядок його виконання, оголосити пости, маршрути охорони (патрулювання), межі та зони територіальної відповідальності, час несення служби, призначити старших нарядів;
4) перевірити знання персоналом поліції охорони своїх прав та обов’язків, матеріальної частини виданої їм зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, правил і порядку застосування та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів;
5) відпрацювати ввідні завдання з конкретних видів охорони об’єктів та дій в різних видах ситуацій несення служби, практичні навики прийомів рукопашного бою та затримання правопорушників;
6) дати завдання для самостійного вивчення особливостей новоприйнятих під охорону об’єктів.
35. Тривалість кожного інструктажу перед заступанням на службу та підбиття підсумків несення служби не повинна перевищувати 30 хвилин.
36. Інструктаж завершується відданням наказу про заступання нарядів поліції охорони на службу. Наприклад: "Наряд, ставай! Рівняйсь! Струнко! Наказую заступити на охорону об’єктів, публічної безпеки та порядку. Під час несення служби дотримуватись службової дисципліни, законності і норм професійної етики. Вільно! На пости, маршрути кроком-руш!".
37. Про проведення інструктажу робиться запис у книзі нарядів, постовій відомості (журналі проведення інструктажів), бортовому журналі службового автомобіля, особистій маршрутній (постовій) книжці, з обов'язковим підписом особи, яка проводила інструктаж.
38. Час зміни нарядів поліції охорони встановлюється керівником УПО (ПП УПО).
39. Зміна нарядів поліції охорони проводиться безпосередньо на постах (маршрутах) охорони. Зміна нарядів озброєних вогнепальною зброєю здійснюється в присутності осіб керівного чи командного складу УПО (ПП УПО), старшого наряду або працівників, які задіяні згідно з графіком на перевірку служби.
40. Зміна НР здійснюється в зонах територіальної відповідальності або у визначеному керівником УПО (ПП УПО) місці.
41. Доставка нарядів поліції охорони, озброєних вогнепальною зброєю, до місця несення служби та у зворотному напрямку здійснюється службовим чи орендованим транспортним засобом (транспортним засобом замовника) або у пішому супроводі командира чи старшого наряду поліції охорони.
У випадках пішого супроводу нарядів поліції охорони командиром або старшим наряду поліції охорони забороняється користуватись громадським транспортом, а також необхідно уникати місць значного скупчення людей.
42. Самостійне слідування озброєного персоналу поліції охорони до місця несення служби та у зворотному напрямку забороняється.
43. Транспортні витрати на доставку персоналу охорони до місця несення служби, а також витрати, пов’язані з організацією контролю за несенням служби, вносяться до тарифів послуг охорони.
44. Після закінчення несення служби вогнепальна зброя та набої до неї, спеціальні та інші технічні засоби підлягають негайній здачі до чергової частини УПО (ПП УПО) або чергових служб ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), крім випадків видачі в установленому порядку вогнепальної зброї та спеціальних засобів на постійне зберігання й носіння та/або передачі спеціальних засобів на постах, маршрутах охорони з відмітками про таку передачу майна в журналі приймання (здавання) поста (маршруту) охорони.
45. Після зміни нарядів відповідальний УПО (ПП УПО, старший зміни, начальник варти, інспектор-черговий) підбиває підсумки несення служби, вживає заходів щодо усунення недоліків і доповідає керівнику (командиру) УПО (ПП УПО) про стан виконання заходів охорони, змінюється за його дозволом.
46. До заступання на службу нового наряду зміна попереднього наряду (залишення місця несення служби) забороняється.
VI. Особливості організації службової діяльності воєнізованої охорони
1. Воєнізована охорона - структурний підрозділ поліції охорони, що комплектується працівниками поліції охорони, які відповідно до законодавства України прийняті на роботу і залучаються до заходів охорони.
2. На працівників підрозділів воєнізованої охорони поширюється законодавство України про працю, охорону праці й державне соціальне страхування.
3. Працівники підрозділів воєнізованої охорони під час несення служби застосовують заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у порядку, визначеному законодавством України.
4. Якщо виконання службових обов'язків передбачає доступ до державної таємниці, працівникам підрозділів воєнізованої охорони оформляється допуск до державної таємниці відповідної форми згідно з вимогами законодавства України.
5. Працівники підрозділів воєнізованої охорони виконують покладені на них обов'язки відповідно до графіків чергувань, що складаються з урахуванням специфіки роботи на об'єктах охорони.
6. Працівники підрозділів воєнізованої охорони відповідно до вимог законодавства України, нормативно-правових актів МВС забезпечуються табельною бойовою вогнепальною зброєю (автоматами), спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони, засобами зв'язку.
7. Працівники підрозділів воєнізованої охорони, задіяні до виконання завдань у складі нарядів реагування, інкасації, охорони: фізичних осіб (особиста безпека), особливо важливих об’єктів, банків, вантажів і валютних цінностей, в обов’язковому порядку озброюються табельною бойовою вогнепальною зброєю та повинні відповідати кваліфікаційним вимогам (не нижче 3-го розряду) професії "Охоронник" або "Охоронець".
8. Вогнепальна зброя та боєприпаси до неї закріплюються за працівниками підрозділів воєнізованої охорони наказом керівника УПО (ПП УПО) за умови:
1) прийому працівника на роботу до УПО (ПП УПО);
2) проходження професійно-психологічного добору;
3) проходження навчання працівників поліції охорони в навчальних закладах ДПО за відповідними програмами;
4) успішного складання заліків з правил і порядку застосування та використання вогнепальної зброї, знання матеріальної частини та заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
За результатами цих заходів складається висновок щодо можливості допуску конкретного працівника підрозділу воєнізованої охорони до самостійного несення служби зі зброєю, який затверджується керівником УПО (ПП УПО).
9. Підставою для закріплення вогнепальної зброї за працівником підрозділу воєнізованої охорони є заява працівника з відміткою голови постійно діючої комісії про складання заліків і резолюцією керівника УПО (ПП УПО). Зазначені матеріали зберігаються у відповідального за озброєння УПО (ПП УПО).
10. Працівникам підрозділу воєнізованої охорони разом з вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї видається вкладиш до посвідчення працівника підрозділу воєнізованої охорони на право носіння вогнепальної зброї (додаток 27) (далі - вкладиш), що є дозволом на право носіння вогнепальної зброї під час здійснення заходів охорони та/або публічного порядку і безпеки (забезпечення громадської безпеки та громадського порядку).
11. У разі необхідності та за рішенням керівника УПО (ПП УПО) працівник підрозділу воєнізованої охорони на час несення служби може озброюватись двома видами вогнепальної зброї, їх найменування та номери вносяться в один вкладиш. Автомат без табельної (закріпленої) бойової вогнепальної зброї не видається.
12. У разі відсутності вкладиша, а також із вкладишем, у якого строк дії закінчився, носіння вогнепальної зброї заборонено.
13. Вкладиш без службового посвідчення працівника підрозділу воєнізованої охорони вважається недійсним.
14. Бланки вкладишів заповнюються відповідальним за озброєння УПО (ПП УПО), підписуються керівником УПО (ПП УПО) та скріплюються гербовою печаткою.
15. Заповнені вкладиші реєструються в книзі реєстрації вкладишів (додаток 28) і зберігаються разом зі зброєю, при цьому порядковий номер реєстрації є номером вкладиша.
Аркуші книги реєстрації вкладишів пронумеровуються, прошнуровуються та скріплюються печаткою, книга реєстрації вкладишів обліковується в канцелярії УПО (ПП УПО).
16. Видача (приймання) зброї та боєприпасів до неї працівникам підрозділу воєнізованої охорони, які заступають на службу, з кімнат зберігання зброї, що знаходяться на об’єктах охорони, здійснюється вповноваженою особою УПО (ПП УПО).
17. Рішення про видачу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї працівникам підрозділів воєнізованої охорони для здійснення заходів охорони приймає керівник УПО (ПП УПО).
18. Вогнепальна зброя і спеціальні засоби повинні знаходитись на поясному спорядженні в період усього часу несення служби.
19. З метою підвищення професійного рівня та для забезпечення професійного розвитку працівників підрозділів воєнізованої охорони за місцем їх роботи організується підвищення кваліфікації (професійної підготовки) за програмою з розрахунку: працівники підрозділів воєнізованої охорони, які здійснюють заходи охорони з використання вогнепальної зброї - 80 годин на рік, без використання вогнепальної зброї - 40 годин на рік.
20. Метою організації професійної підготовки працівників підрозділів воєнізованої охорони є: підвищення професійного рівня, підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей з метою забезпечення їх здатності до виконання завдань з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку і безпеки; вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність НПУ та поліції охорони, стандартів, організаційних вимог до охорони об'єктів і роботи контрольно-пропускних пунктів та пунктів відеоспостереження, службових інструкцій, що встановлюють порядок охорони об'єкта, доступу і допуску осіб до матеріальних та інших цінностей, тактико-технічних характеристик і правил користування охоронною та охоронно-пожежною сигналізацією, засобами зв'язку, іншими технічними засобами охорони, системою попереджувальних знаків, правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, дотримання порядку адміністративного затримання, особистого огляду, огляду і вилучення речей та документів, оформлення матеріалів на осіб, що скоїли адміністративні правопорушення, стандартів з охорони праці, екологічної та пожежної безпеки, порядку надання першої медичної допомоги.
21. Не рідше одного разу на квартал з працівниками підрозділів воєнізованої охорони проводяться заняття з вивчення правил техніки безпеки при несенні служби, матеріальної частини зброї, правил її зберігання, догляду за нею, підготовки до стрільби, а також учбові стрільби.
22. Питання із програми службової підготовки з працівниками підрозділів воєнізованої охорони, які несуть службу без вогнепальної зброї, можуть розглядатись при проведенні інструктажів, зборів колективів.
23. На спеціальному форменому одязі працівників підрозділів воєнізованої охорони розміщується нарукавний знак "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" та нагрудна нашивка "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" (додаток 29).
24. Нарукавний знак "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" чорного кольору розміром 95 х 72 мм. Розміщується на лівому рукаві спеціального форменого одягу. Має форму щита, у центрі якого розташований малий Герб поліції охорони.
У верхній частині знака - напис великими літерами "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" (шрифт Arial). Уздовж контуру - обрамлення.
Напис "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" та обрамлення вишиваються світло-сірим (сріблястим) кольором.
Нарукавний знак "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" кріпиться на правому рукаві спеціального форменого одягу на відстані 50 мм від лінії вшивання рукава.
25. Нагрудна нашивка "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" чорного кольору розміром 150 х 45 мм.
Напис великими літерами "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" (шрифт Arial) вишивається світло-сірим (сріблястим) кольором.
Нагрудна нашивка "ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА" кріпиться на лівому боці форменого одягу над клапаном грудної кишені куртки (сорочки).
VII. Особливості несення служби нарядами реагування
1. Наряд реагування (НР) - мобільний наряд поліції охорони, який здійснює оперативне реагування на повідомлення про спрацювання технічних засобів охорони, що надходять з об’єктів усіх форм власності та приміщень з майном фізичних та юридичних осіб, підключених до пунктів централізованого спостереження поліції охорони, рухомих об’єктів, оснащених системами моніторингу.
2. Несення служби НР на маршруті охорони здійснюється шляхом патрулювання (об’їзду) території в межах зони відповідальності та/або знаходження НР в режимі очікування в її центрі (визначеному місці), а також забезпечення реагування на тривожні сповіщення з приміщень та об’єктів охорони, розташованих в межах зони відповідальності, їх огляду, блокування, організації пошуку та затримання правопорушників.
3. Центр зони відповідальності визначається за таким розрахунком, щоб час прибуття до більшості особливо важливих об’єктів та об’єктів І категорії криміногенного ризику, розташованих у визначеній зоні, був мінімальний.
4. Після відпрацювання сповіщень про тривогу чи іншого повідомлення про правопорушення НР повертаються до центру зони (визначеного місця).
5. Межі зони територіальної відповідальності НР та її центр затверджуються наказом УПО (ПП УПО).
6. Перетинання меж відповідальності не допускається, за виключенням надання допомоги іншому наряду поліції охорони чи наряду органу НПУ або переслідування правопорушника за дозволом відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - чергового (Г)ПЦС).
7. Характер і ступінь суспільної небезпеки на об’єктах охорони при надходженні сповіщень про тривогу визначаються лише після прибуття НР за адресою спрацювання засобів охоронної сигналізації, що є пріоритетним під час несення служби.
8. Під час несення служби НР виконують такі завдання:
1) відпрацювання інформації, що надходить від чергових частин та ПЦС про стан охорони приміщень та об’єктів в зоні відповідальності;
2) попередження та припинення крадіжок та інших правопорушень за тривожними сповіщеннями, що надійшли на (Г)ПЦС, чи повідомленнями від інших суб’єктів охоронної діяльності, а також переслідування та затримання осіб, підозрюваних в їх скоєнні;
3) беруть участь у перезакритті та/або охороні приміщень та об’єктів, що не взялися під охорону (Г)ПЦС або якщо причина спрацювання сигналізації не встановлена;
4) вживають заходів для ліквідації пожежі у разі виявлення загоряння, попередньо повідомивши про це підрозділ ДСНС та/або відповідального чи чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - чергового (Г)ПЦС);
5) здійснюють охорону місця події та збереження слідів правопорушення, встановлення свідків, очевидців пригоди до прибуття СОГ;
6) надають допомогу нарядам поліції охорони, задіяним до заходів охорони, у припиненні кримінальних та адміністративних правопорушень, а також організації оборони об’єктів у передбачених випадках;
7) забезпечують публічну (громадську) безпеку та порядок на маршруті охорони, запобігають, виявляють та припиняють правопорушення у місцях несення служби (зоні відповідальності);
8) взаємодіють з нарядами ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажами УПП ДПП під час припинення правопорушень чи за інших ускладнень оперативної обстановки, а також беруть участь в організації блокування територій або ділянок місцевості під час організації проведення профілактичних заходів та спеціальних операцій (оперативних планів).
9. Кількість НР визначається керівником УПО (ПП УПО) з урахуванням надійності перекриття ними території з об'єктами, що підключені до (Г)ПЦС, їх концентрації, інтенсивності спрацювань засобів сигналізації, географічних особливостей місцевості, своєчасності прибуття за сповіщенням про тривогу та самоокупності цих нарядів.
10. Наряди реагування несуть службу на спеціалізованих (оперативних) автомобілях, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування та розпізнавальні знаки, у складі трьох поліцейських.
11. У випадках використання спеціально обладнаного мототранспорту - із розрахунку: один поліцейський (працівник поліції охорони) на один транспортний засіб, при цьому склад наряду повинен бути не менше ніж два поліцейських.
12. У разі неможливості використання службового транспортного засобу в межах населеного пункту внаслідок стихійних природних явищ, проведення інших заходів, що унеможливлюють його проїзд, - дозволяється несення служби нарядами реагування у пішому порядку в складі не менше двох поліцейських.
13. Допускається формування змішаного НР шляхом часткової заміни поліцейських (тільки для водіїв НР) працівниками поліції охорони.
14. У населених пунктах, де самоокупність НР (у складі трьох поліцейських) за договорами на охорону об’єктів, підключених до (Г)ПЦС, не забезпечує покриття витрат на його утримання, можуть:
1) створюватися спільні НР із залученням до несення служби поліцейських ГУНП (ВП ГУНП);
2) нести службу у складі двох поліцейських НР за письмовим рішенням керівника УПО з урахуванням особливостей та оперативної обстановки на території обслуговування.
( Пункт 14 розділу VII в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 962 від 27.11.2018 )
15. До складу нарядів залучаються поліцейські (працівники поліції охорони) відповідних підрозділів реагування УПО (ПП УПО).
16. Члени НР несуть службу в однострої (спеціальному форменому одязі) та знаходяться у постійній готовності до виїзду за тривожним сповіщенням чи іншою інформацією про правопорушення.
17. Члени НР використовують засоби бронезахисту (бронежилет і шолом) відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" у випадках:
1) отримання тривожного сповіщення, що надійшло з об’єктів, підключених до (Г)ПЦС поліції охорони;
2) огляду об’єктів охорони та прилеглих до них територій;
3) перевірки інформацій про правопорушення, що надійшли від чергових частин УПО (ПП УПО, (Г)ПЦС) чи інших нарядів поліції охорони або ГУНП (ВП ГУНП);
4) припинення правопорушень;
5) під час перевірки документів в осіб.
18. Отримавши інформацію про спрацювання технічних засобів охорони на об'єкті старший НР повідомляє відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) про своє місцезнаходження, час отримання тривожного сповіщення, називає адресу об’єкта, його назву, вносить відповідний запис до бортового журналу та негайно найкоротшим шляхом з дотриманням Правил дорожнього руху прибуває до місця розташування об’єкта.
19. На шляху слідування старший НР розподіляє обов'язки між членами наряду та визначає порядок їх дій після прибуття на місце, за потреби з’ясовує особливості об’єкта, що охороняється, вмикає проблисковий маячок синього кольору та/або спеціальний звуковий сигнал, безпосередньо до об’єкта - забезпечує скритний під’їзд наряду.
При під'їзді до об’єкта (під'їзду будинку), з якого надійшло сповіщення про тривогу, члени НР звертають увагу на поведінку сторонніх (підозрілих) осіб та транспортні засоби, які знаходяться біля нього.
20. У випадках неможливості своєчасного прибуття за тривожним сповіщенням у зв’язку з особливими обставинами (затори, технічна несправність транспорту та інші позаштатні ситуації) доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) і діє за його вказівкою.
21. Про прибуття і початок огляду з підтвердженням адреси охоронюваного об'єкта старший НР інформує відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС).
22. Після прибуття НР до об'єкта охорони:
1) поліцейський-водій (водій):
вживає заходів блокування службовим транспортним засобом можливі шляхи відходу (виїзду) правопорушників, уникаючи можливості раптового нападу з боку зловмисників та потрапити в сектор ймовірного обстрілу;
за потреби надає допомогу іншим членам наряду в обстеженні об’єкта охорони, припиненні правопорушення, затриманні правопорушників, попередньо закривши службовий транспортний засіб на центральний замок та включивши протиугінну сигналізацію;
2) члени НР відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" :
розосереджено здійснюють потайний підхід до об'єкта, дотримуючись заходів особистої безпеки, взаємної страховки з вогнепальною зброєю в руках, приведеною у готовність до можливого застосування (якщо в обстановці, що склалась, можуть виникнути підстави для її застосування);
за можливості та за потреби зупиняють сторонніх (підозрілих) осіб та транспортні засоби, що від’їжджають, для перевірки документів; проводять ретельне обстеження периметра, уразливих місць (двері, вікна, люки, дах, горищні, підвальні та суміжні з об'єктом, що охороняється, приміщення) та прилеглої території;
при слідуванні до квартири багатоповерхового будинку блокують під’їзд та ліфти, проводять ретельний огляд балконів, вікон, сходових маршів (площадок поверхів), підвальних і горищних приміщень, зовнішнім оглядом або іншими способами визначають місця проникнення у нічну пору доби, для зовнішнього огляду будівель використовують фарошукачі;
при надходженні інформації про несправність (аварію) електропостачання або каналу зв'язку на об'єкті охорони додатково оглядають відповідні провідні лінії та комунікаційні шафи щодо несанкціонованого втручання та/або наявності імітуючих пристроїв чи інших підозрілих предметів.
23. Про результати обстеження об’єкта старший НР доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС).
24. У разі виявлення порушення цілісності об'єкта, що охороняється, правопорушників старший НР негайно доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) для надання допомоги та направлення на місце події СОГ, з дотриманням законності вживає заходів щодо припинення правопорушення та затримання правопорушників, блокування можливих шляхів їх відходу, встановлення свідків (очевидців) та збереження слідів та знарядь злочину та інших доказів.
25. Перезакриття об’єктів (приміщень з особистим майном громадян), які після спрацювання сигналізації не взялись під спостереження (Г)ПЦС, здійснюється уповноваженими особами УПО (ПП УПО) у встановленому порядку з метою з'ясування причин, що стали наслідком тривожного сповіщення. Члени НР проводять обстеження (огляд) окремих приміщень таких об’єктів (кімнат), дотримуючись законності та заходів особистої безпеки.
26. За неможливості відновлення працездатності технічних засобів на об'єкті охорони за вказівкою відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) НР забезпечує його охорону відповідно до умов укладеного договору.
27. Старший НР зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити до бортового журналу записи про отриману інформацію від відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності - (Г)ПЦС) та результати її реалізації, а також підсумки роботи у процесі виконання службових обов'язків.
28. Забороняється використання НР для виконання договірних зобов'язань з охорони вантажів та валютних цінностей, а також реагування на спрацювання засобів охоронного призначення одним працівником.
29. З метою якісного виконання покладених завдань під час організації охорони об’єктів та приміщень з особистим майном громадян командир стройового підрозділу НР не пізніше четвертої доби з дати отримання наказу про прийняття нових об’єктів під охорону (Г)ПЦС, на підставі оперативних карток на об’єкт охорони забезпечує вивчення персоналом поліції охорони місць розташування об’єктів, можливого проникнення та відходу правопорушників. Персонал поліції охорони НР ознайомлюється з оперативними картками під підпис.
30. З тактики дій членів НР у типових та екстремальних умовах (позаштатних ситуаціях) ДПО можуть надаватися методичні рекомендації.
VIІI. Особливості несення служби нарядами охорони об’єктів і публічної безпеки
1. Основні засади організації охорони об’єктів і публічної безпеки
1. Наряд охорони об’єктів і публічної безпеки (НОПБ) - наряд поліції охорони, який на стаціонарному посту, в пішому порядку чи на транспортних засобах в межах маршрутів охорони (патрулювання) на окремо визначеній території забезпечує охорону майна та/або об’єкта, публічну (громадську) безпеку та порядок, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
2. До складу нарядів залучається персонал відповідних підрозділів охорони об’єктів і публічної безпеки УПО (ПП УПО).
3. Забороняється виставляти для несення служби на віддалених об'єктах (постах, маршрутах) охорони наряди в складі менше двох поліцейських (працівників поліції охорони), крім випадків залучення до несення служби персоналу охорони зі службовим собакою або організації спільного виду охорони.
4. Персонал поліції охорони, який здійснює охорону стаціонарних об’єктів у складі стаціонарних постів (патрулів) чи мобільних нарядів (автопатрулів), екіпірується засобами індивідуального захисту (бронежилет, шолом) під час:
1) здійснення пропускного режиму поза межами спеціально обладнаного для несення служби місця (броньовані кабіни, тамбур-шлюзи);
2) огляду (патрулювання) об’єктів охорони та прилеглої до них території;
3) перевірки інформації про скоєння правопорушень, а також перевірки у підозрілих осіб документів, що засвідчують особу;
4) нападу на об’єкт охорони (пост, маршрут);
5) відпрацювання інформації про спрацювання технічних засобів на об’єкті охорони.
5. Несення служби з охорони нерухомих (стаціонарних) об’єктів здійснюється шляхом застосування щоденної зміни нарядів при п’ятиденному або шестиденному робочому тижні сторожовим розрахунком (позмінно), вартовим розрахунком та вахтовим методом.
6. Організація несення служби нарядів за схемою щоденної зміни при п’ятиденному або шестиденному робочому тижні та за сторожовим розрахунком (коли забезпечується безперервна охорона об’єктів, а зміна чергових нарядів відбувається у визначений час після завершення встановленої тривалості зміни) визначається з урахуванням договору про охорону організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, розробленим УПО (ПП УПО), та графіком змінності (роботи).
7. При несенні служби за вартовим розрахунком на кожен пост призначаються по два поліцейських (працівника поліції охорони), які несуть службу позмінно по 12 годин на добу, при цьому тривалість безперервного несення служби при кожному заступанні на пост, як правило, триває 4 години.
У перервах між несенням служби персоналу поліції охорони забороняється залишати об'єкт, що охороняється, при цьому надається час для відпочинку (сну).
2. Організація несення служби вартами
1. Варта - озброєний підрозділ (група) поліції охорони, призначений для охорони об'єкта, який нараховує не менше двох постів.
2. Варта може запроваджуватися за наявності від двох до двадцяти постів і залежно від особливостей об'єкта, що охороняється, призначається на 8, 12 або 24 години.
3. До складу варти входять:
1) начальник варти;
2) помічник начальника варти, який призначається за наявності на об'єкті (об'єктах), що охороняється, більше п’яти постів - з числа найбільш підготовлених поліцейських (працівників поліції охорони); десяти і більше постів - з числа середнього складу поліції; при використанні у варті службових собак призначається другий помічник начальника варти;
3) вартові - із числа персоналу поліції охорони.
4. До складу окремого поста варти входять:
1) старший поста, який призначається з найбільш підготовлених поліцейських (працівників поліції охорони);
2) вартові - із числа персоналу поліції охорони.
5. Варта підпорядковується керівнику та заступнику керівника (командиру) УПО (ПП УПО), від якого вона призначена, начальнику варти (старшому окремого поста) і його помічнику.
6. Виставлення вартових на нові пости, а також зняття їх із скасованих постів здійснюються особисто начальником варти на підставі наказу керівника (командира) УПО (ПП УПО), від якого призначена варта.
7. Зміна варт (окремих постів), як правило, не повинна збігатися з початком або закінченням робочих змін працівників об'єктів, що охороняються.
3. Організація несення служби на постах поліції охорони
1. На об'єктах, що охороняються стаціонарними (окремими) постами, порядок організації несення служби НОПБ визначається керівником УПО (ПП УПО), від якого вони призначені.
2. Окремі (стаціонарні) пости поліції охорони можуть мати таке обладнання:
1) постовий гриб (дах розміром 150x150 см, стовп заввишки 210 см). Встановлюється на зовнішніх постах для позначення поста і місця зміни постових, розміщення засобів зв'язку і сигналізації, постового одягу. Фарбується під колір об'єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості;
2) спостережні вишки (дах розміром 170x170 см, майданчик розміром 130x130 см, бар'єр заввишки 120 см). Призначені для збільшення огляду ділянок постів і прилеглих до них підступів. На вишках розміщуються засоби зв'язку, сигналізації, керовані прожектори і гучномовці для попередження порушників;
3) шлагбаум або інші засоби, що перешкоджають несанкціонованому проїзду на охоронювану територію;
4) постові приміщення, а також приміщення охорони на КПП і на зовнішніх постах (по периметру) обладнуються освітленням, опаленням, засобами зв'язку, сигналізації (тривожної сигналізації) та відображення відеосигналу (у разі наявності на об'єкті системи відеоспостереження з виведенням відеосигналу на пост охорони), забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником), медичною аптечкою, повинні відповідати санітарним нормам, вимогам охорони праці і техніки безпеки.
3. На території зовнішнього поста з урахуванням місцевості забезпечується достатній огляд зони спостереження, територію навколо поста звільняють від зайвих предметів.
4. У нічний час підходи до поста (об’єкта охорони) освітлюються, при цьому освітлення повинно бути таким, щоб охоронник весь час перебував у тіні.
5. Засоби постового зв'язку повинні забезпечувати надійний зв'язок вартового приміщення (центрального поста) з усіма постами охорони об'єкта.
4. Дозори та секрети на об’єктах охорони
1. Для охорони об'єкта, огляду його території і прилеглої до неї місцевості за визначеним маршрутом, а також для з'ясування обставин на випадок ускладнення оперативної обстановки висилається дозор або секрет.
2. Дозор - рухомий наряд, який складається з одного або кількох поліцейських (працівників поліції охорони).
До його складу може включатися кінолог (провідник або вожатий службового собаки). При призначенні в дозор двох або більше осіб один з них призначається старшим. Дозори можуть формуватись із складу варти або спеціально призначатись керівником (командиром) УПО (ПП УПО), від якого призначено варту.
3. Секрет - нерухомий наряд у складі двох або більше поліцейських (працівників поліції охорони), потайно розташованих у межах території об'єкта, що охороняється, або на підступах до нього для затримання осіб, які запідозрені у вчиненні крадіжки, а також порушників пропускного режиму.
Секрет виділяється зі складу варти або призначається керівником (командиром) УПО (ПП УПО), від якого призначено варту. До його складу можуть включатися провідник або вожатий службового (сторожового) собаки.
Старшими секрету призначаються, як правило, особи керівного (командного) складу УПО (ПП УПО).
5. Організація пропускного та внутрішньооб’єктового режиму на об’єктах охорони
1. Організація пропускного та внутрішньооб’єктового режиму на об’єкті охорони запроваджується на підставі наказу, виданого замовником (власником чи керівником об’єкта, далі - власник), організаційно-розпорядчого документа з питань заходів охорони, розробленого УПО (ПП УПО).
2. Пропускний та внутрішньооб'єктовий режими можуть бути встановлені як у цілому на об'єкті, так і в окремих його корпусах, будинках, цехах, відділах, лабораторіях, сховищах та інших спеціальних приміщеннях.
3. Забезпечення внутрішньооб’єктового та пропускного режиму покладається на наряди поліції охорони.
4. Вимоги персоналу поліції охорони з питань виконання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів обов’язкові до виконання для всіх осіб, що тимчасово чи постійно перебувають на об'єкті охорони.
5. Невиконання вимог персоналу поліції охорони з дотримання порядку пропускного та внутрішньооб’єктового режимів тягне за собою застосування засобів впливу до порушника згідно із законодавством України.
6. Контроль за дотриманням пропускного режиму здійснюється керівним (командним) складом УПО (ПП УПО) та замовником (власником об'єкта).
7. Всі об’єкти, на яких установлений пропускний режим або планується його встановлення, повинні обладнуватися КПП для пропуску людей і транспорту.
8. КПП повинні бути зручними для проходження людей, проїзду транспорту і здійснення охороною пропускного режиму.
9. Кількість КПП повинна бути мінімальною і забезпечувати необхідну пропускну здатність людей і транспорту.
10. КПП промислових підприємств, як правило, обладнуються камерою схову особистих речей працівників об’єкта, кімнатою огляду, приміщенням для розміщення персоналу охорони, технічних засобів охорони (концентраторів, пультів, відеоконтрольних пристроїв, охоронного телебачення), пристроїв керування механізмами відкривання проходу (проїзду) і охоронного освітлення, засобами регулювання пропускного режиму (автоматизованими, механічними або ручними пристроями, турнікетами та іншими засобами), а також, за необхідності, технічними засобами огляду.
11. КПП для транспортних засобів оснащуються типовими розсувними чи розстібними ворітьми з електроприводами та дистанційним керуванням, пристроями для їхньої аварійної зупинки і відкриття вручну, оглядовими майданчиками чи естакадами для огляду транспортних засобів, шлагбаумами, а КПП для залізничного транспорту обладнуються вишкою і майданчиком для огляду поїзда, що рухається. Ворота обладнуються запобіжниками або фіксаторами для запобігання їх довільному відкриванню.
12. Перелік документів, що дають право на вхід (вихід) працівників (відвідувачів) об’єкта на його територію (з території), що охороняється, визначається власником (уповноваженим ним органом) об’єкта охорони.
13. Під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони персонал поліції охорони проводить огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об'єкти охорони (з об'єктів охорони).
Поверхнева перевірка осіб, речей або транспортного засобу здійснюється відповідно до вимог законодавства України.
6. Організація охорони приміщень банків
1. Організація охорони приміщень банків здійснюється за зверненням керівника цієї установи в порядку, встановленому цією Інструкцією.
2. Вид та система охорони банків, їх інженерно-технічна укріпленість, оснащеність системами (комплексами) тривожної сигналізації, безпеки, зв'язку визначаються відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та під час обстеження банку.
3. Відомості, що розкривають стан і систему охорони та безпеки банку, розголошенню не підлягають.
7. Організація охорони об’єктів вахтовим методом
1. У випадках відсутності умов щоденного повернення персоналу поліції охорони до місця постійної дислокації УПО (ПП УПО) несення служби здійснюється за спеціальним графіком або вахтовим методом.
2. Порядок організації та несення служби за вахтовим методом, забезпечення збереження зброї і патронів до нього, боєприпасів, спеціальних засобів та іншого майна, організації зв'язку, контролю за несенням служби, взаємодії з ГУНП (ВП ГУНП), на території обслуговування якого наряд поліції охорони виконує завдання з охорони майна та/або об'єктів, та інші питання визначаються наказом керівника УПО (ПП УПО) у кожному конкретному випадку з дотриманням вимог актів законодавства України з цих питань.
3. Рішення про організацію служби за вахтовим методом приймається керівником УПО (ПП УПО) при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби та відпочинку персоналу поліції охорони.
4. Зміна персоналу поліції охорони при вахтовому методі охорони об'єктів проводиться в строк не більше ніж 30 діб.
5. Перед виставленням наряду керівним (командним) складом УПО (ПП УПО) проводиться обстеження умов проживання персоналу поліції охорони та місць для зберігання вогнепальної зброї, спеціальних засобів, результати заносяться до відповідного акта.
8. Надання послуг контролю за станом охорони об’єктів
1. За зверненням замовника персонал поліції охорони може здійснювати контроль за станом охорони об’єктів (несенням служби) персоналом відомчої охорони чи інших суб’єктів охоронної діяльності.
2. Виконання таких заходів охорони забезпечується особами, що перебувають на посадах інспекторського складу (поліцейські або працівники), шляхом застосування комплексу організаційних, практичних та інших заходів з метою контролю за виконанням персоналом охорони обов’язків з організації та дотримання установленого замовником в межах певного об’єкта та/чи території правил внутрішнього розпорядку, режиму переміщення осіб, транспортних засобів і майна.
3. При здійсненні заходів з організації та/або контролю за несенням служби інспекторський склад озброюється та екіпірується відповідно до вимог цієї Інструкції.
4. На інспекторський склад під час несення служби можуть покладатись такі завдання:
1) організація та проведення інструктажів охоронників (охоронців) перед заступанням на службу, доведення до їх відома стану оперативної обстановки в районі, порядку несення служби ними, правил техніки безпеки та внутрішнього трудового розпорядку, вимог пожежної безпеки;
2) координація службової діяльності, організація гласного та негласного контролю за станом охорони об’єктів, дотриманням персоналом охорони встановленого порядку несення служби. Доведення виявлених недоліків до відома замовника;
3) організація служби персоналу охорони на КПП, надання допомоги охоронникам у здійсненні пропускного режиму;
4) участь в обстеженні та контроль за станом технічного укріплення об’єктів, що охороняються, працездатністю охоронної і охоронно-пожежної сигналізації, дотриманням персоналом охорони безпечних умов праці;
5) контроль за станом утримання і використання службових собак;
6) моніторинг стану охорони приміщень з матеріальними цінностями, надання пропозицій щодо вдосконалення форм та методів організації охорони об’єкта, забезпечення пропускного і внутрішньооб’єктового режимів, підвищення ефективності та якості надання охоронних послуг;
7) забезпечення публічної безпеки та порядку, а також профілактика правопорушень в місцях несення служби;
8) надання методичної допомоги з питань охорони.
9. Забезпечення публічної безпеки і порядку на об’єктах охорони
1. Наряди поліції охорони можуть забезпечувати публічну (громадську) безпеку і порядок в межах об’єктів замовника, а також сприяти уповноваженим особам місцевих органів виконавчої влади в реалізації своїх повноважень.
2. До заходів забезпечення публічної безпеки і порядку залучаються поліцейські та працівники поліції охорони, одягнуті в однострій (спеціальний формений одяг), забезпечені озброєнням, засобами зв’язку та транспортними засобами відповідно до вимог цієї Інструкції.
3. Основними завданнями нарядів під час забезпечення публічної безпеки і порядку є:
1) сприяння у межах повноважень представникам органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування у здійсненні ними законної діяльності;
2) взаємодія з ГУНП (ВП ГУНП) УПП ДПП з питань попередження правопорушень на території населеного пункту, охорони державних символів, символів територіальної громади та пам'яток культури;
3) участь в проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;
4) сприяння забезпеченню відповідно до законодавства України режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
4. Оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
IX. Особливості несення служби нарядами охорони фізичних осіб
1. Наряд охорони фізичних осіб (далі - НОФО) - наряд поліції охорони, чисельністю не менше двох поліцейських (працівників поліції охорони), який шляхом запобігання або недопущення негативного впливу факторів протиправного характеру забезпечує особисту безпеку, життя та здоров’я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) (далі - особа).
2. До складу НОФО залучаються виключно поліцейські та працівники відповідних підрозділів з фізичної безпеки УПО (ПП УПО), які пройшли навчання, мають необхідну професійну підготовку та відповідають кваліфікаційним вимогам до професії "Охоронець".
3. Особиста безпека громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства здійснюється за умови відсутності відомостей щодо протиправних дій особи, яка приймається під охорону.
4. Заходи особистої безпеки особи організовуються за особистою заявою особи на ім'я керівника (командира) УПО (ПП УПО) за місцем її реєстрації (проживання) (додаток 30).
5. Керівник УПО (ПП УПО) надсилає до ГУНП (ВП ГУНП) запит на отримання інформації про відсутність відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки (для громадян України - додаток 31 , для іноземних громадян - додаток 32).
6. ГУНП (ВП ГУНП) з дотриманням законодавства України забезпечує перевірку особи в установленому порядку за відомостями єдиної інформаційної системи МВС, щодо іноземних громадян та осіб без громадянства - за відомостями Інтерполу та Європолу.
7. За результатами перевірки ГУНП (ВП ГУНП) надсилає до УПО (ПП УПО) відповідну інформацію.
8. Укладення договору про забезпечення особистої безпеки особи погоджується з ДПО.
9. У разі отримання відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки, керівник УПО (ПП УПО) відмовляє особі в укладенні договору про надання послуг охорони.
10. При укладанні договорів про надання послуг із забезпечення особистої безпеки особи зі строком дії не більше одного місяця керівник УПО (ПП УПО) для оперативного отримання відомостей про можливість укладення такого договору використовує в установленому порядку відомості єдиної інформаційної системи МВС.
11. Продовження строку дії договору про охорону понад один місяць здійснюється відповідно до пунктів 5-9 цього розділу.
12. Відомості, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки:
1) наявність інформації, що особа вчиняє кримінальне або адміністративне правопорушення або намагається їх вчинити;
2) наявність в особи незнятої або непогашеної судимості;
3) наявність інформації про перебування особи у розшуку;
4) визнання особи "персоною нон грата".
13. Забороняється залучення НОФО до забезпечення особистої безпеки осіб під час участі в громадських, політичних і релігійних заходах, майнових спорах чи інших ситуаціях, що можуть призвести до суспільного резонансу, правопорушення або інших наслідків негативного характеру.
14. З метою уникнення конфліктних ситуацій між нарядами підрозділів з фізичної безпеки та оперативними підрозділами НПУ, Служби безпеки України, а також для налагодження взаємодії між ними керівник УПО (ПП УПО) у десятиденний строк письмово інформує ГУНП (ВП ГУНП) та Службу безпеки України про укладення договору на забезпечення заходів особистої безпеки особи, а також про його розірвання.
15. У разі отримання (встановлення) відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки особи, ГУНП (ВП ГУНП) інформують про це УПО (ПП УПО).
16. Керівники УПО (ПП УПО) у разі отримання відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки особи, невідкладно інформують про це особу. Надання послуг охорони припиняється у порядку, встановленому законодавством України.
17. При здійсненні заходів особистої безпеки особи НОФО озброюються табельною вогнепальною зброєю (при необхідності - автоматичною зброєю), забезпечуються засобами зв'язку, індивідуального захисту та активної оборони відповідно до вимог законодавства України та цієї Інструкції.
18. Вид вогнепальної зброї та форма одягу визначаються безпосередньо керівником (командиром) підрозділу з фізичної безпеки, виходячи з конкретних умов оперативної обстановки, специфіки завдань та за узгодженням з особою (за умовами укладеного договору).
19. Персоналу поліції охорони, що входить до складу НОФО, забороняється керувати транспортними засобами замовника, якщо такі умови не передбачені договором про охорону.
20. У разі проведення уповноваженими особами правоохоронних органів процесуальних дій відносно особи відповідальність поліції охорони припиняється з моменту набрання чинності ухваленими ними у законний спосіб рішеннями.
21. У разі отримання інформації про протиправну діяльність особи керівники УПО (ПП УПО) повідомляють про це відповідні правоохоронні органи.
22. Укладання договорів про охорону уповноважених осіб замовника з цінними паперами та делегацій здійснюється відповідно до вимог цього розділу. Категорично забороняється забезпечувати особисту безпеку осіб за договорами, укладеними на інші види послуг охорони.
23. Особиста безпека осіб забезпечується комплексом організаційних заходів та безпосередніми діями НОФО під керівництвом старшого наряду, спрямованими на виявлення та усунення загроз життю та здоров'ю визначеної фізичної особи (групи осіб), забезпечення публічного (громадського) порядку та майнової безпеки особи в місцях її перебування.
24. Організаційні заходи включають в себе:
1) збір інформації про умови, які можуть негативно вплинути на безпеку особи: вивчення особливостей щоденних маршрутів руху та місць перебування особи; виявлення осіб, що можуть становити загрозу; виявлення підозрілих предметів, речей з ознаками небезпеки;
2) охоронні (захисні) заходи, спрямовані на створення зон безпеки навколо особи шляхом розташування сил та засобів охорони;
3) інженерно-технічні заходи, спрямовані на: ускладнення доступу до особи шляхом використання технічних засобів охорони; пошук та виявлення засобів, за допомогою яких може бути скоєний напад; забезпечення охоронців технічними засобами, необхідними для виконання окремо визначеного службового завдання.
Члени НОФО також повинні знати групу крові особи, наявність у неї хронічних та/або тяжких захворювань, така інформація є конфіденційною та надається за згодою особи, а також мати необхідні ліки для надання домедичної допомоги у разі ускладнення хвороби.
25. Практичні заходи охорони включають в себе піше супроводження особи в місцях перебування та супроводження під час переміщення транспортом.
26. При організації заходів охорони під час пішого пересування особи необхідно:
1) завчасно вивчити маршрут руху (місцеперебування) особи, постійні маршрути - періодично змінювати. Погодити порядок взаємодії та обміну інформацією з особою;
2) при супроводженні особи витримувати відстань оперативного реагування, яка дає змогу в разі потреби миттєво наблизитись до особи і відвести можливе протиправне посягання;
3) одному охоронцю рухатися перед особою на відстані оперативного реагування, іншому (старшому наряду) - перебувати поруч з особою, третьому (за наявності) - прикривати весь НОФО від нападу і перебувати, як правило, позаду всіх;
4) постійно вести спостереження за оточуючими (навколишньою обстановкою), підтримувати зв'язок між членами наряду;
5) виключити спроби непередбачених контактів сторонніх осіб з особою і бути готовим до відведення можливого прояву загрози з боку правопорушників;
6) при спробі передання особі будь-яких предметів охоронець, дотримуючись заходів особистої безпеки, ретельно перевіряє їх і передає особі;
7) при виникненні загрози життю і здоров'ю особи наблизитись до особи впритул і вжити необхідних заходів, що забезпечать відведення загрози.
Для евакуації та відведення особи з лінії вогню використовувати особливості місцевості.
27. Забезпечення безпеки при виході особи з приміщення (будинку):
1) за 5-10 хвилин до запланованого виходу особи охоронці оглядають під'їзд, сходові майданчики і прилеглі будівлі, горища, підвальні приміщення будинків;
