Про затвердження Положення про консервацію та розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

Відповідно до статті 16 Закону України "Про меліорацію земель", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою збереження устаткування насосних станцій, гідротехнічних споруд та інших меліоративних фондів, які перебувають у державній власності і тимчасово не задіяні в роботі НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про консервацію та розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктурипідприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Це Положення встановлює порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем і є обов’язковим для підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі - водогосподарські організації), які здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у державній власності.

Це Положення не застосовується до окремих об’єктів інженерної інфраструктури загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які використовуються для потреб, не пов’язаних з меліорацією земель.

Це Положення не поширюється на об’єкти, що знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Держводагентства.

2. Консервація меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, яких з виробничих або технічних причин виводять з технологічного режиму роботи,- комплекс заходів, спрямованих на тимчасове припинення їх експлуатації, господарського використання, з метою збереження основних фондів меліоративних систем (далі - меліоративні фонди) з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

3. Відповідно до організаційно-господарських, технічних та економічних можливостей водогосподарських організацій консервація меліоративних систем або їх об’єктів може бути за типом: повною або частковою (передбачає виведення з проектного режиму роботи інженерної інфраструктури частини меліоративної системи зрошуваної або осушувано-зволожуваної площі); за строком: короткостроковою (строком до трьох років) та довгостроковою (понад три роки).

4. Консервації підлягають об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем (зрошувальних, осушувальних): насосні станції, міжгосподарська та внутрішньогосподарська закрита меліоративна мережа та арматура на ній, гідротехнічні споруди тощо, з метою збереження і підтримання у працездатному стані всіх елементів меліоративної системи на площах, яких на тривалий період виключають з плану поливу (не будуть використовувати як зрошувані землі), та регулювання водного режиму (осушувані землі) з причин:

визнання земельної ділянки меліоративних систем деградованою та малопродуктивною, господарське використання якої є екологічно небезпечним та економічно неефективним, та/або техногенно забрудненою;

земельні ділянки меліоративних систем вилучаються для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України;

відсутності коштів на утримання та ремонт меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем;

розкомплектованості технологічного устаткування насосних станцій, виходу з ладу внутрішньогосподарської закритої мережі, відключення на тривалий час енергопостачання об’єкта, тимчасового погіршення якості води в джерелах зрошення тощо.

1. Водогосподарські організації готують і подають до Держрибагентства пропозиції щодо необхідності проведення консервації меліоративних фондів, визначення строків і конкретного джерела фінансування цих робіт з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

2. Переведення меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, які перебувають на балансі водогосподарських організацій, на консервацію (повну, часткову, короткострокову або довгострокову) або продовження строку консервації здійснюється на підставі акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури комісією з консервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем (далі - комісія з консервації), яка створюється відповідно до наказу Держрибагентства.

3. Комісію з консервації очолює посадова особа Держрибагентства, яка призначається наказом Держрибагентства про створення комісії з консервації.

До складу комісії з консервації входять представники експлуатаційної та бухгалтерської служби водогосподарських організацій. До складу комісії з консервації можуть включатися (за згодою) представники структурних підрозділів районної та (або) обласної державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також представники органів місцевого самоврядування та землевласники (землекористувачі), що використовують меліоровані землі.

4. Комісія з консервації на підставі здійсненого обстеження складає акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури (додаток 1), у якому обґрунтовує необхідність їх консервації з визначенням типу і строку консервації, матеріальних та фінансових витрат на її проведення, кількості персоналу для обслуговування меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, функціонування яких є необхідним, а також інших питань, пов’язаних з переведенням меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію.

До зазначеного акта додається акт енергопостачальної організації щодо відключення від електропостачання (у разі виконання таких дій) і довідка про балансову вартість меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що підлягають консервації.

5. Акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури затверджує голова комісії з консервації.

Акт про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури з відповідними документами подають до Держрибагентства.

На підставі поданого акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури і відповідних документів, передбачених пунктом 4 цього розділу, видається наказ Держрибагентства щодо проведення консервації державних меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури.

1. Після затвердження акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури водогосподарські організації, які здійснюють їх експлуатацію, можуть виконувати комплекс заходів із проведення консервації.

Порядок проведення демонтажу та перелік окремих об’єктів інженерної інфраструктури та окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) зазначаються в акті демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації (додаток 2).

Акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації затверджує голова комісії з консервації.

При повній консервації здійснюється демонтаж гідромеханічного та електротехнічного устаткування насосних станцій, яке не буде задіяне в подальшій експлуатації більше одного року.

При частковій консервації здійснюється консервація (без демонтажу) гідромеханічного та електротехнічного устаткування насосних станцій, яке не буде задіяне в подальшій експлуатації більше одного року.

На гідротехнічних спорудах демонтажу підлягають електродвигуни та редуктори, а на закритих трубопроводах консервується запірно-регулювальна арматура.

При короткостроковій консервації відповідно до потреби водокористувачів у воді для зрошення та зволоження окремих площ демонтажу і консервації підлягає лише устаткування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, яке не задіяне у технологічному процесі.

При довгостроковій консервації повністю демонтуються гідромеханічне, електротехнічне устаткування та кабельно-провідникова продукція. Металеві трубопроводи зрошувальної мережі (напірні, магістральні) та мережі електропостачання, які розміщено у межах цих земель та знаходяться на балансі водогосподарських організацій, що здійснюють їх експлуатацію, також демонтуються у випадках, коли неможливо або економічно недоцільно їх збереження на системі.

2. При переведенні меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем на консервацію проводиться технічний огляд усіх об’єктів інженерної інфраструктури, визначаються обсяги робіт, пов’язаних з демонтажем, ремонтом устаткування та його консервацією, складаються відомості про обсяги робіт із консервації та кошториси на виконання зазначених робіт.

3. Водогосподарські організації, які здійснюють експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, не рідше двох разів на рік (до і після вегетаційного періоду) повинні проводити технічне обстеження меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, переведених у режим консервації, на підставі якого визначають потребу в проведенні додаткових невідкладних заходів з підтримання їх у належному стані.

4. Технічний нагляд за законсервованими меліоративними системами та окремими об’єктами інженерної інфраструктури цих систем полягає у проведенні робіт (без тривалого залучення механізмів та матеріальних ресурсів), спрямованих на підтримання окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) у стані готовності до використання за призначенням.

5. Колекторно-дренажні системи і відповідне устаткування на них можуть переводитись на консервацію лише за умови стійкого сприятливого меліоративного стану угідь та подальшого постійного нагляду за його зміною.

6. З метою недопущення негативного впливу на природні ресурси та стан навколишнього природного середовища через консервацію зрошувальних та осушувальних систем водогосподарські організації у межах повноважень здійснюють моніторинг зрошуваних та осушуваних земель та повідомляють орган місцевого самоврядування, на території якого розташована меліоративна система, для прийняття у разі потреби спільних відповідних рішень.

7. У зв’язку з виробничою або технічною необхідністю окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування), яка знаходиться на довгостроковій консервації, можуть бути тимчасово передані до іншої меліоративної системи (до розконсервації меліоративної системи) за попереднім погодженням з Держрибагентством.

1. При консервації насосної станції перед демонтажем устаткування обов’язково визначається технічний стан устаткування і складається акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації.

2. Визначення технічного стану та необхідності демонтажу устаткування при консервації об’єкта здійснюють водогосподарські організації, які експлуатують меліоративні системи та окремі об’єкти інженерної інфраструктури. У разі необхідності до визначення технічного стану та демонтажу устаткування можуть залучатись технічні засоби, а також працівники спеціалізованих підприємств, установ та організацій відповідно до чинного законодавства.

3. При виконанні робіт з консервації насосних станцій необхідно забезпечити в кожному конкретному випадку дотримання правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт.

4. При довгостроковій консервації насосної станції демонтажу підлягають:

електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура;

контрольно-вимірювальні прилади;

засоби автоматики і телемеханіки;

силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах;

вантажопідіймальні механізми.

При повній, частковій або короткостроковій консервації комісія з консервації окремо вирішує питання про демонтаж устаткування та силової кабельної продукції, прокладеної в кабельних каналах.

5. При консервації:

повинні бути звільнені від води і вологи:

основні і допоміжні насоси;

засувки, дискові затвори;

зворотні клапани та інша арматура;

змащенню підлягають робочі частини та різьбові деталі вищевказаного устаткування;

підшипники підлягають заповненню антикорозійними мастилами.

6. Якщо насосна станція підлягає довгостроковій консервації, утриманню у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють експлуатацію цих насосних станцій, з товарними бирками, на яких зазначається їх належність, підлягають:

електродвигуни основного та допоміжного технологічного устаткування, їх пускорегулювальна апаратура;

контрольно-вимірювальні прилади;

засоби автоматики і телемеханіки;

силові та контрольні кабелі, які прокладені в кабельних каналах;

вантажопідіймальні механізми;

інструменти для здійснення демонтажу.

7. Якщо відсутня проектна або виконавча документація на меліоративну систему або окремий об’єкт інженерної інфраструктури, перед демонтажем устаткування насосної станції необхідно виконати схему компонування устаткування та схеми електричних з’єднань.

8. Консервація устаткування та його подальше зберігання забезпечуються відповідно до Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 55, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2010 року за № 271/17566, та інструкцій заводів-виробників відповідного устаткування.

9. Для здійснення демонтажу устаткування насосних станцій, транспортування, проведення консервації та подальшого зберігання його у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють їх експлуатацію, складається кошторис вартості робіт для демонтажу устаткування.

10. Режим експлуатації трансформаторних підстанцій, ліній електропередач під час консервації меліоративних систем визначає комісія з консервації за узгодженням з енергопостачальними організаціями:

1) водогосподарська організація листом повідомляє енергопостачальну організацію про призупинення енергоспоживання на трансформаторній підстанції, яка перебуває на її балансі або балансі енергопостачальної організації, із зазначенням причин і строків;

2) до акта про консервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури додається акт енергопостачальної організації про відключення водогосподарського об’єкта від електропостачання на певний період з приводу консервації насосної станції (у разі виконання таких дій) та можливості відновлення електропостачання у майбутньому.

На технологічних трансформаторних підстанціях, що знаходяться на балансі водогосподарських організацій, при необхідності за рішенням комісії з консервації демонтуються силові трансформатори, комплектні розподільні пристрої, шафи, панелі, комутаційно-захисне та інше електротехнічне устаткування.

11. При консервації вживаються заходи зі збереження будівель насосних станцій та устаткування, що не було демонтовано. На них обов’язково встановлюються додаткові запірні конструкції або пристрої з метою запобігання проникненню сторонніх осіб, організовується чергування. Забезпечується догляд та утримання у належному стані напірних та регулювальних басейнів, водосховищ та інших ємностей, призначених для зрошення (осушення).

12. На докових насосних станціях заглибленого типу з метою недопущення затоплення їх підземних частин вирішують питання відкачування води відповідно до забезпечення енергопостачання і наявності дренажних систем (насосів), пускорегулювальної апаратури тощо.

Такі насосні станції повинні перебувати під систематичним наглядом водогосподарських організацій, на балансі яких вони перебувають.

13. При частковій консервації насосних станцій персонал об’єкта здійснює його експлуатацію зі збереженням робочих місць згідно зі штатним розписом.

14. При повній консервації насосних станцій з демонтажем устаткування необхідність збереження або вивільнення експлуатаційного персоналу вирішується відповідно до законодавства про працю.

15. У зв’язку з виробничою або технічною необхідністю окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі насосно-силове обладнання), яка знаходиться на довгостроковій консервації, можуть бути тимчасово передані до іншої меліоративної системи (до розконсервації меліоративної системи) за попереднім погодженням з Держрибагентством.

1. При переведенні зрошувальних та осушувальних систем на консервацію здійснюється спорожнення трубопроводів від води. На кінцевих отворах трубопроводів, гідрантів або в місцях знятої арматури встановлюються та закріплюються металеві або дерев’яні заглушки.

2. Металеві деталі та вузли арматури, розміщені як на поверхні, так і в колодязях, підіймальні механізми, заставки, засувки на гідротехнічних спорудах (далі - ГТС), які не підлягають демонтажу, повинні бути очищені від іржі та покриті антикорозійними захисними мастилами, необроблені поверхні - пофарбовані, а різьбові з’єднання - змащені антикорозійними мастилами.

3. Для запобігання потраплянню ґрунту, сміття, а також відповідно до вимог техніки безпеки на всіх люках колодязів повинні бути встановлені залізобетонні або заварені суцільні металеві кришки.

4. До комплексу робіт з демонтажу металевих трубопроводів включається:

складання схеми демонтажу трубопроводу;

розрізання (роз’єднання) труби тільки по монтажних (зварювальних) стиках з дотриманням послідовності;

нумерування труб з позначенням показників пікетажу з кожного кінця вирізаної труби згідно зі схемою або проектом;

установлення (закріплення) на кінцевих отворах трубопроводів, що залишилися, металевих або дерев’яних заглушок;

демонтаж запірно-регулювальної арматури з цих трубопроводів і підготовку її до консервації.

Труби повинні бути очищені від бруду. У місцях пошкодження відновлюється ізоляція, торці труб зачищаються і покриваються гідроізоляційними матеріалами.

Демонтований трубопровід (труби) зберігається у складських приміщеннях водогосподарської організації, що здійснює їх експлуатацію, у штабелях з прокладками з дерев’яних брусків між рядами та з установленням опорних стояків.

5. При демонтажі підіймальних механізмів, електроприводів, заставок, засувок, металоконструкцій (затвори, редуктори, перегороджуючі щити) та інших конструктивних елементів ГТС усе устаткування маркується бирками і фарбою на конструкції із зазначенням назви об’єкта, типу ГТС, номера пікету, схеми монтажу (лівостороннє або правостороннє розміщення) та іншої необхідної інформації.

Демонтовані конструктивні елементи ГТС зберігаються у складських приміщеннях водогосподарських організацій, які здійснюють їх експлуатацію.

1. Демонтовані окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування) при консервації передаються на утримання до складських приміщень водогосподарських організацій, що здійснюють їх експлуатацію, для зберігання відповідно до переліку, зазначеного в акті демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації.

Акт демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації передається до бухгалтерської служби водогосподарської організації, що здійснює їх експлуатацію, для ведення бухгалтерського обліку.

2. Комісія з консервації установлює вартість демонтованих та переданих до складського приміщення окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) відповідно до первісної вартості об’єкта та фактичного стану демонтованого устаткування і матеріалів.

3. Бухгалтерська служба водогосподарської організації, що здійснює експлуатацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, на підставі акта демонтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при консервації закріплює демонтовані та прийняті у складські приміщення окремі конструктивні елементи меліоративної системи (у тому числі устаткування) при консервації за матеріально відповідальною особою.

4. На підставі матеріалів про консервацію або розконсервацію меліоративних систем і даних бухгалтерського обліку водогосподарські організації складають звіт про консервацію (розконсервацію) державних меліоративних систем (зрошувальних, осушувальних) (додаток 3) станом на 01 січня року, наступного за звітним, який подають до Держрибагентства в складі річного технічного звіту бухгалтерської служби як додаток.

1. Розконсервація меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, які з виробничих, технічних причин або після закінчення строку консервації вводяться у технологічний режим роботи,- комплекс заходів, спрямованих на відновлення їх експлуатації, проведення реконструкції зрошувальної системи, модернізації, використання законсервованих окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) для їх сталого функціонування.

2. Відповідно до організаційно-господарських, технічних та економічних можливостей водогосподарських організацій розконсервації підлягають меліоративні системи та окремі об’єкти інженерної інфраструктури (насосні станції, закрита меліоративна мережа та арматура на ній, гідротехнічні споруди тощо) з метою відновлення працездатного стану всіх елементів меліоративної системи на площах, які будуть включені до плану поливу (будуть використовуватися як зрошувані землі) та регулювання водного режиму (осушувані землі).

3. Для підготовки до проведення розконсервації, водогосподарські організації готують і подають до Держрибагентства пропозиції щодо необхідності проведення розконсервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, визначення строків і конкретного джерела фінансування цих робіт з відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

4. Розконсервація меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, які перебувають на балансі водогосподарських організацій, здійснюється на підставі акта про розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури комісії з розконсервації меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури (далі - комісія з розконсервації), яка створюється відповідно до наказу Держрибагентства.

5. Комісію з розконсервації очолює посадова особа Держрибагентства, яка призначається наказом Держрибагентства про створення комісії з розконсервації.

До складу комісії з розконсервації входять представники експлуатаційної та бухгалтерської служби водогосподарської організації. До складу комісії з розконсервації також можуть включатися (за згодою) представники структурних підрозділів районної та (або) обласної державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також представники органів місцевого самоврядування та землевласники (землекористувачі), що використовують меліоровані землі.

6. Комісія з розконсервації на підставі здійсненого обстеження складає акт про розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури (додаток 4), у якому обґрунтовує необхідність розконсервації меліоративних систем, матеріальних та фінансових витрат на її проведення, кількість персоналу для обслуговування водогосподарських об’єктів, функціонування яких є необхідним, а також інші питання, пов’язані із введенням меліоративних фондів в експлуатацію.

До зазначеного акта додаються акт енергопостачальної організації щодо погодження відновлення електропостачання (у разі виконання таких дій) і довідка про балансову вартість меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури цих систем, що підлягають розконсервації.

7. Акт про розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури затверджує голова комісії з розконсервації.

При прийнятті рішення водогосподарською організацією стосовно розконсервації меліоративних систем акт про розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури з відповідними документами подається до Держрибагентства.

На підставі поданого акта про розконсервацію меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури і відповідних документів, передбачених пунктом 6 цього розділу, видається наказ Держрибагентства щодо проведення розконсервації державних меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури.

8. При розконсервації основних фондів насосних станцій, меліоративної мережі і ГТС меліоративних систем перед монтажем устаткування обов’язково визначається технічний стан устаткування і складається акт монтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при розконсервації (додаток 5).

9. Акт монтажу окремих конструктивних елементів меліоративних систем (у тому числі устаткування) при розконсервації затверджує голова комісії з розконсервації.