Про затвердження Вимог з ядерної та радіаційної безпеки до інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних станцій

7. Порушення працездатності компонентів передачі даних, що входять до складу певної ІКС, автоматично виявляються засобами технічного діагностування у складі цієї ІКС та відображаються в такому вигляді, що полегшує персоналу ІКС вжиття заходів щодо відновлення працездатності функції передачі даних.

8. Здатність до виконання необхідних функцій передачі даних зберігається за впливів на компоненти, що їх утворюють, можливих в експлуатаційних умовах, під час порушень нормальної експлуатації, в аварійних ситуаціях, що враховуються проектом, і після будь-яких проектних аварій.

Якісні ознаки та кількісні параметри зовнішніх факторів, які у цих випадах можуть впливати на компоненти системи передачі даних, визначає експлуатуюча організація або замовник з урахуванням технічних вимог до ІКС та їх компонентів.

1. Функції автоматичного радіаційного контролю, що виконуються окремою ІКС, передбачають оперативне одержання, відображення та архівування даних про значення контрольованих радіаційних параметрів, передбачених проектом, сигналізування про перевищення параметрами заданих попереджувальних та аварійних уставок, документування поточних та архівних даних і формування звітної документації про радіаційну обстановку в приміщеннях і на території атомної станції.

2. Функції радіаційного контролю виконуються в усіх режимах експлуатації енергоблока, при порушеннях нормальної експлуатації, в аварійних ситуаціях, під час проектних і запроектних аварій, в післяаварійних режимах, а також при знятті енергоблока з експлуатації.

3. Система радіаційного контролю зберігає здатність до виконання необхідних функцій при впливах на її компоненти зовнішніх факторів, можливих в експлуатаційних умовах, під час порушень нормальної експлуатації та в аварійних ситуаціях, що враховуються проектом.

При впливах зовнішніх факторів, які можуть виникати в умовах проектних та запроектних аварій, а також в післяаварійних режимах, система радіаційного контролю здатна виконувати передбачені функції, необхідні для управління аваріями та ліквідації її наслідків, і зберігати неушкодженими архівні дані про радіаційну обстановку до початку, під час і після аварії.

Якісні ознаки та кількісні параметри зовнішніх факторів, які у цих умовах можуть впливати на компоненти системи радіаційного контролю, визначає експлуатуюча організація або замовник з урахуванням технічних вимог до ІКС та їх компонентів.

1. На кожному енергоблоці створюється інформаційна система післяаварійного контролю, що виконує функції інформаційної підтримки персоналу під час управління аваріями та ліквідації їх наслідків, а також у процесі наступного аналізу причин виникнення й шляхів протікання аварій, дій керуючих систем безпеки та оперативного персоналу з управління аваріями.

2. Система післяаварійного контролю виконує функції отримання, архівування, відображення й реєстрації даних про:

вихідні (початкові) події, які спричинили порушення нормальної експлуатації, виникнення аварійних ситуацій та аварій;

фактичні дії ІКС та оперативного персоналу, спрямовані на забезпечення безпеки;

стан конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування, зокрема фізичних бар’єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин.

Дані зберігаються в архіві системи післяаварійного контролю, захищеному від ненавмисної або навмисної зміни.

3. Діапазони вимірювання контрольованих параметрів охоплюють також ті значення, при яких можуть бути порушені цілісність або ефективність фізичних бар’єрів на шляху розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання (паливної матриці, оболонок тепловиділяючих елементів, межі теплоносія першого контуру, герметичного огородження).

4. Засоби відображення й реєстрації даних, що входять до складу системи післяаварійного контролю, розташовують в приміщенні БЩУ та РЩУ, а також у приміщеннях внутрішнього й зовнішнього кризових центрів.

5. Функції післяаварійного контролю виконуються в усіх режимах експлуатації енергоблока, при порушеннях нормальної експлуатації, в аварійних ситуаціях, під час проектних і запроектних аварій і в післяаварійних режимах.

6. При зовнішніх і внутрішніх впливах, можливих в умовах проектної та запроектної аварії, система післяаварійного контролю виконує функції, потрібні при управлінні аварією та ліквідації її наслідків, і зберігає неушкодженими дані про вихідну (початкову) подію, що призвела до виникнення аварійної ситуації, про всі наступні події, які спричинили її переростання в аварію, а також про шлях протікання й наслідки аварії.

Якісні ознаки та кількісні параметри зовнішніх факторів, які у цих випадках можуть впливати на компоненти системи післяаварійного контролю, визначає експлуатуюча організація або замовник з урахуванням технічних вимог до ІКС та їх компонентів.

1. Приміщення БЩУ є центром оперативного управління енергоблоком, управління аваріями та ліквідації їх наслідків.

Якщо управління аварією і ліквідація її наслідків здійснюються з кризового центру, компоненти ІКС, розташовані в приміщенні БЩУ, використовують на початкових стадіях аварії.

2. В приміщенні БЩУ розташовуються периферійні компоненти ІКС, що виконують функції безпеки і функції нормальної експлуатації:

1) засоби відображення даних, які забезпечують оперативний персонал повною, точною, своєчасною, легкодоступною та зручною для огляду інформацією, зокрема даними щодо:

контрольованих нейтронно-фізичних і теплогідравлічних параметрів;

стану конструкцій, систем, елементів технологічного устаткування;

стану безпеки енергоблока загалом;

функціонування систем безпеки;

2) засоби ручного введення команд і даних, необхідні оперативному персоналу, зокрема для:

дистанційного управління технологічним устаткуванням;

управління режимами роботи систем нормальної експлуатації;

ініціювання функцій безпеки;

повернення керуючих систем безпеки у вихідний стан;

3) засоби аварійної та попереджувальної сигналізації, які забезпечують своєчасне, зручне й зрозуміле сповіщення оперативного персоналу щодо:

вихідних (початкових) подій, які спричинили порушення нормальної експлуатації, виникнення й розвиток аварійних ситуацій та аварій;

порушення експлуатаційних меж, умов нормальної експлуатації, меж та умов безпечної експлуатації, що враховуються проектом;

спрацьовування керуючих систем безпеки;

порушення цілісності фізичних бар’єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин;

відмови компонентів, що можуть перешкоджати системам та/або технологічному устаткуванню виконувати необхідні функції.

3. Периферійні компоненти ІКС, розташовані в приміщенні РЩУ, забезпечують оперативному персоналу можливість виконувати передбачені проектом дії, спрямовані на досягнення й підтримання безпечного контрольованого стану енергоблоку, управління аваріями та/або обмеження їх наслідків у випадках, коли втрачена можливість виконувати ці функції з приміщення БЩУ, зокрема:

контролювати основні параметри енергоблока;

оцінювати стан систем безпеки та ініціювати їх спрацьовування;

утримувати активну зону реактора у підкритичному стані;

управляти відведенням залишкового тепла;

управляти обмеженням виходу радіоактивних речовин.

4. У приміщенні РЩУ передбачаються автономні електричні комунікації та власні засоби забезпечення життєздатності й придатності до перебування персоналу в умовах проектних і запроектних аварій.

5. Детальні вимоги до складу периферійних компонентів ІКС в приміщеннях БЩУ та РЩУ, виконуваних ними функцій, характеристик та їх розташування визначаються на підставі вихідних даних експлуатуючої організації або замовника й встановлюються в ТЗ на проектування БЩУ (РЩУ), враховуючи вітчизняний і закордонний досвід з контролю та управління атомними станціями.

1. Відмовою із загальної причини вважається втрата здатності виконувати необхідну функцію внаслідок одночасної відмови двох або більше резервованих частин ІКС (ПТК), яка спричинена однією й тією самою подією або причиною. Такими подіями (причинами) можуть бути недоліки проекту, дефекти виготовлення, помилки при експлуатації або технічному обслуговуванні, зовнішні або внутрішні впливи, залежні відмови елементів у резервованих частинах ІКС (ПТК).

2. Обґрунтовуються та вживаються заходи щодо попередження й захисту від відмов із загальної причини під час виконання функцій категорій A, B:

групою ІКС або ПТК, які одночасно, резервуючи один одного, виконують функції безпеки, ідентичні стосовно цілей, що досягаються (далі - резервована група безпеки);

групою резервованих каналів у складі одного ПТК;

ІКС або ПТК, які забезпечують оперативному персоналу можливість незалежно виконувати з приміщень БЩУ або РЩУ дії, спрямовані на досягнення та підтримання безпечного контрольованого стану енергоблока, управління аваріями та/або обмеження їх наслідків.

3. Попередження відмов ІКС і ПТК із загальної причини забезпечується дотриманням цих Вимог при розробці (проектуванні), оцінці та підтвердженні відповідності, перевірках і технічному обслуговуванні ІКС і ПТК.

Захист від відмов ІКС і ПТК із загальної причини забезпечується їх відповідністю цим Вимогам, а саме дотриманням принципів різноманітності та незалежності, запобігання помилкам персоналу, стійкістю до впливу зовнішніх факторів.

1. ІКС і ПТК виконують всі необхідні функції категорії A і B за будь-якої вихідної (початкової) події, що враховується проектом, з накладенням незалежної від цієї події відмови одного будь-якого елемента (принцип одиничної відмови). У випадку, коли у виконанні певної функції бере участь резервована група безпеки, принцип одиничної відмови належить до цієї групи загалом.

2. Додатково враховується можливість потенційно небезпечних наслідків цієї події, а також прихованих порушень працездатності елементів ІКС (ПТК), які не виявляються при автоматичному контролі технічного стану.

3. Відповідність ІКС і ПТК вимогам пункту 1 цієї глави забезпечується незалежно від виду одиничної відмови (неспрацювання, помилкове спрацювання), а також у випадках, коли відмова одного елемента викликає прямо або опосередковано відмови інших елементів.

4. Одиничні відмови пасивних елементів не враховуються, якщо ймовірність таких відмов за час після вихідної (початкової) події, протягом якого потрібно функціонування цих елементів, з урахуванням їх навантаження й навколишніх умов, включаючи вплив самої вихідної (початкової) події, не перевищує встановленого мінімального значення, що допускається.

5. Дотримання пунктів 1 - 4 цієї глави обов’язкове також під час технічного обслуговування, перевірки або відновлення ІКС (ПТК), якщо вони здійснюються в режимах експлуатації енергоблока.

В експлуатаційній документації та/або в технологічному регламенті безпечної експлуатації регламентуються:

порядок виведення з роботи для проведення технічного обслуговування, перевірки або відновлення окремих ІКС (ПТК) із резервованої групи безпеки та/або окремих резервованих частин ІКС (ПТК);

допустима при цьому (мінімальна) конфігурація резервованої групи безпеки, ІКС або ПТК, за якої забезпечується відповідність принципу одиничної відмови;

вимоги щодо відновлення вихідної конфігурації резервованої групи безпеки, ІКС або ПТК після завершення технічного обслуговування, перевірки або відновлення.

6. Відступ від дотримання принципу одиничної відмови допускається за погодженням з Державною інспекцією ядерного регулювання України протягом обмеженого часу, необхідного для технічного обслуговування, перевірки або відновлення ІКС (ПТК), якщо результати проектної оцінки надійності підтверджують, що ймовірність виникнення одиничної відмови протягом зазначеного часу не перевищує встановленого в проекті мінімального значення, що допускається.

7. Під час оцінювання дотримання принципу одиничної відмови стосовно функцій категорії B допускається не враховувати можливість прихованих порушень працездатності елементів, які беруть участь у виконанні цих функцій, а також зміну конфігурації ІКС (ПТК) протягом обмеженого часу під час проведення технічного обслуговування, перевірки або відновлення.

1. Для ІКС і ПТК передбачаються і реалізуються заходи з підвищення надійності за рахунок застосування додаткових засобів, надлишкових щодо мінімально необхідних для виконання функцій категорій A і B (принцип резервування). Для ІКС і ПТК, що виконують функції категорії B, можливість не дотримуватися принципу резервування обґрунтовується тим, що надійність виконання цих функцій без резервування є достатньою або наслідки відмов таких функцій є допустимими, а також у випадках, якщо у разі відмови будь-якої з цих функцій оперативний персонал має достатньо часу для альтернативного реагування.

Резервування передбачає наявність у складі ІКС (ПТК) двох або більше каналів, необов'язково однакових, які одночасно й незалежно один від одного виконують функції, ідентичні щодо визначених цілей (далі - резервовані канали).

2. Додатково передбачаються:

резервування електричних сполучних ліній та/або компонентів системи передачі даних, які використовуються для передачі сигналів і цифрових повідомлень, необхідних для реалізації функцій категорій А і В;

резервування джерел інформації та ліній передачі сигналів і цифрових повідомлень, необхідних для реалізації функцій категорій А і В, які під час роботи енергоблока в експлуатаційних режимах недоступні для технічного обслуговування, перевірки та відновлення;

резервування джерел та ліній живлення експлуатаційно-автономних складових частин ІКС та/або ПТК, які виконують функції категорій A і B (необхідність резервування ліній живлення до ТЗА, які входять до складу резервованої групи цих систем (ПТК), визначається в проекті).

3. Вимоги до резервування керуючих систем безпеки, які ініціюють аварійний захист реактора, і систем нормальної експлуатації, що контролюють густину нейтронного потоку в реакторі, встановлюються відповідно до Правил ядерної безпеки реакторних установок атомних станцій з реакторами з водою під тиском.

1. Для резервованої групи безпеки, яка ініціює аварійний захист реактора, дотримуються принципу різноманітності для того, щоб зменшити ймовірність одночасної відмови із загальної причини декількох ІКС (ПТК), що утворюють цю групу.

Для резервованих груп безпеки, які виконують інші функції, принцип різноманітності дотримується в обґрунтованих випадках за погодженням між експлуатуючою організацією або замовником, проектувальником керуючої системи безпеки та розробником ПТК.

2. Принцип різноманітності передбачає, що ІКС (ПТК), які утворюють резервовану групу безпеки, фізично відрізняються одна від іншої та/або досягають поставленої мети різними способами.

Принцип різноманітності реалізується при проектуванні керуючих систем безпеки, а також при розробці, виготовленні та/або застосуванні компонентів для таких систем. Фактичні відмінності між ІКС (ПТК) визначають вид різноманітності.

3. Визначення необхідності або доцільності застосування принципу різноманітності та вибір адекватного виду (видів) цього принципу здійснюється на основі аналізу можливих причин відмов, їх імовірності та очікуваних наслідків з урахуванням корисного результату, що превалює над такими недоліками, як ускладнення й подорожчання проектування, розробки, виготовлення, впровадження, технічного обслуговування та випробувань при експлуатації резервованої групи безпеки.

1. При проектуванні ІКС, розробці ПТК і ТЗА, виборі засобів ручного введення, відображення і сигналізації та їх розташуванні у приміщеннях БЩУ та РЩУ вживаються заходи щодо запобігання помилкам оперативного персоналу та персоналу ІКС, які можуть виникнути при управлінні енергоблоком, управлінні аваріями, перевірках, технічному обслуговуванні, відновленні, зміні конфігурації ІКС і ПТК.

2. Передбачається надання оперативному персоналу повної, точної, своєчасної та достовірної інформації, необхідної для того, щоб у всіх передбачених режимах експлуатації енергоблока:

контролювати поточні значення основних нейтронно-фізичних, теплогідравлічних та інших параметрів, що характеризують протікання технологічних процесів;

виконувати дії, необхідні для оперативного управління технологічними процесами, усунення порушень нормальної експлуатації, запобігання виникненню й розвитку аварійних ситуацій, досягнення безпечного контрольованого стану енергоблока після вихідної (початкової) події, управління аваріями та обмеження їх наслідків;

оцінювати стан конструкцій, систем, елементів технологічного устаткування, зокрема систем безпеки й систем нормальної експлуатації, їх властивості та/або функціонування, а також результати власних дій.

3. Передбачається надання оперативному персоналу своєчасних, зручних і зрозумілих сповіщень про виникнення небезпечних подій, порушень експлуатаційних меж, умов нормальної експлуатації, меж та умов безпечної експлуатації, які вимагають його негайної уваги.

4. Канали вимірювання та індикації, які беруть участь у реалізації функцій, віднесених до категорії А, резервуються. Відсутність резервування можлива тільки у тому випадку, якщо непрацездатність каналу може бути виявлена та усунена швидше, ніж допустимий час втрати даних від цього каналу, і за умови, що до відновлення працездатності дані від цього каналу відображаються разом з ознакою їх недостовірності, що однозначно розуміється персоналом.

5. Персонал одержує інформацію про стан конструкцій, систем, елементів технологічного устаткування та радіаційну обстановку в приміщеннях і на території атомної станції, необхідну для управління аваріями та ліквідації їх наслідків.

6. Персонал ІКС отримує повну, точну, своєчасну й достовірну інформацію про технічний стан, властивості й функціонування ІКС, ПТК і ТЗА, необхідну для планування й здійснення технічного обслуговування, випробувань і відновлення ІКС та їх компонентів.

7. Проведення технічного обслуговування, перевірки або відновлення компонентів ІКС передбачає завчасне попередження оперативного персоналу про виведення з роботи та подальше включення в роботу цих компонентів.

8. Унеможливлюються зміни, не передбачені проектом або не погоджені з Державною інспекцією ядерного регулювання України:

умов спрацьовування керуючих систем безпеки, алгоритмів формування ними команд захисту та управління, тривалості утримання команд, правил виведення з роботи та повернення керуючих систем безпеки у вихідний стан;

уставок та/або алгоритмів формування вихідних сигналів і команд автоматичного регулювання, захисту, блокувань і сигналізації;

конфігурації ІКС і ПТК, важливих для безпеки.

9. Запобігання помилкам персоналу забезпечує також дотримання норм і правил, зазначених у пунктах 1 - 4 глави 8 цього розділу, главі 3 розділу VI, главі 4 розділу VIII, пункті 1 розділу IX та розділі XII цих Вимог.

1. Для запобігання можливості навмисного або ненавмисного виведення з роботи, втручання в роботу, псування або розкрадання, які можуть створити загрозу для безпеки, передбачаються:

фізичний захист від несанкціонованого доступу всередину ТЗА та експлуатаційно-автономних складових частин ПТК, до кабельних з’єднувачів, затискачів та інших елементів для зовнішніх підключень;

захист від несанкціонованої зміни програмного забезпечення, баз даних і архівів ПТК;

негайне сповіщення персоналу про будь-яку спробу несанкціонованого доступу до експлуатаційно-автономних складових частин, програмного забезпечення, баз даних або архівів ПТК.

2. У проекті передбачаються заходи захисту від несанкціонованого використання РЩУ. Оперативний персонал в приміщенні БЩУ негайно сповіщається про будь-яку спробу такого використання.

3. Захист від несанкціонованого доступу забезпечується також дотриманням вимог глави 4 розділу VIII цих Вимог.

1. Показники надійності характеризують безвідмовність, ремонтопридатність і довговічність ІКС та їх компонентів.

2. Вимоги безвідмовності висуваються до основних функцій, виконуваних ІКС та їх компонентами, а також окремо до ТЗА і змінних складових частин ПТК.

3. Для безперервно виконуваних функцій показниками безвідмовності є середнє напрацювання між відмовами або параметр потоку відмов. Для функцій, які виконуються при виникненні заданих умов або на вимогу, застосовуються комплексний показник надійності (коефіцієнт готовності або коефіцієнт оперативної готовності) для відмов типу "неспрацьовування" і параметр потоку відмов для відмов типу "помилкове спрацьовування".

4. Необхідні значення показників безвідмовності кожної функції встановлюються за узгодженням між проектувальником ІКС, розробником ПТК і ТЗА та експлуатуючою організацією або замовником на рівні, що не поступається кращим аналогам, які експлуатуються на атомних станціях України.

5. При нормуванні й оцінці безвідмовності функції враховуються показники безвідмовності всіх елементів (ТЗА й змінних складових частин ПТК), що безпосередньо беруть участь у реалізації цієї функції або забезпечують можливість її виконання.

Старіння та зношування складових частин, відмови із загальної причини, відмови програмного забезпечення і помилки персоналу враховуються за наявності апробованих методик і вихідних даних, що дозволяють чисельно оцінювати їх вплив на надійність.

6. Для ТЗА й змінних складових частин ПТК показником безвідмовності є середнє напрацювання до відмови або інтенсивність відмов.

7. Вимоги до ремонтопридатності висуваються до ІКС, ПТК і ТЗА, відновлюваних на місці експлуатації.

Показником ремонтопридатності є середній час відновлення (заміни ТЗА або непрацездатної змінної складової частини ПТК з наступною перевіркою правильності функціонування відновленої ІКС або її компонента).

8. Показником довговічності є проектний термін експлуатації, зазначений у документації ІКС, ПТК і ТЗА.

До того, як фактичний термін експлуатації досягне проектного, проводиться модернізація ІКС, заміна ПТК і ТЗА або визначаються і погоджуються технічні рішення про можливість продовження експлуатації ІКС, ПТК або ТЗА протягом нового встановленого терміну експлуатації відповідно до Вимог до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 18 березня 2003 року № 42, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2003 року за № 306/7627 (далі - Вимоги до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем).

1. У складі ПТК, важливих для безпеки, передбачаються засоби технічного діагностування, що здійснюють автоматичний контроль технічного стану, визначення та локалізацію порушень працездатності, сповіщення персоналу, архівування та відображення результатів діагностування.

2. Об'єктами технічного діагностування у загальному випадку є змінні складові частини, резервовані канали, вхідні сигнали та цифрові повідомлення, програмне забезпечення ПТК, а також сполучені з ним периферійні пристрої, включаючи ТЗА, лінії передачі сигналів і команд, засоби електроживлення. Вибір об'єктів технічного діагностування виконується у проекті з урахуванням узгодження з експлуатуючою організацією або замовником.

3. Автоматичний контроль технічного стану ПТК і сполучених з ним периферійних пристроїв здійснюється після включення електроживлення, безперервно в процесі роботи й періодично.

4. Якщо при автоматичному контролі технічного стану після включення електроживлення або в процесі роботи виявлені порушення, оперативному персоналу та/або персоналу ІКС надаються відповідні сповіщення (попереджувальні сигнали).

Результати діагностування, зокрема дані про час виявлення, місце й вид кожного порушення архівуються та відображаються автоматично або за викликом персоналу ІКС в такому вигляді, який дозволяє в найкоротший строк вжити необхідних заходів для усунення порушення.

5. При здійсненні технічного діагностування після включення електроживлення і в процесі роботи, а також у випадку будь-яких порушень працездатності самих засобів технічного діагностування забезпечується відсутність негативного впливу на роботу та характеристики ПТК і сполучених з ними периферійних пристроїв.

6. Періодичні перевірки охоплюють об’єкти діагностування, для яких безперервний автоматичний контроль неможливий, недоцільний або не передбачений, та/або ті характеристики об’єктів, які не можуть контролюватися автоматично.

Періодичні перевірки компонентів ІКС (ТЗА, ПТК, з’єднувальних ліній, електроживлення) проводяться протягом усього терміну експлуатації: під час регламентного технічного обслуговування (при роботі енергоблока в експлуатаційних режимах) і при кожному планово-попереджувальному ремонті (на зупиненому енергоблоці).

1. Збереження здатності ІКС до виконання необхідних функцій в умовах експлуатації, зазначених в пункті 12 глави 2, пункті 4 глави 3, пункті 8 глави 4, пункті 3 глави 5 і пункті 6 глави 6 розділу III цих Вимог, забезпечується стійкістю всіх ТЗА та експлуатаційно-автономних складових частин ПТК (далі - пристрої) цієї ІКС до впливів навколишнього середовища, спеціальних середовищ, механічних впливів, електричних полів, змін параметрів електроживлення та електромагнітних перешкод. Кожен вид впливів утворюється визначеною сукупністю зовнішніх факторів, які характеризуються якісними ознаками і кількісними параметрами.

2. Стійкість кожного з пристроїв визначається стосовно зовнішніх факторів, можливих у робочих умовах експлуатації та/або при тимчасових порушеннях робочих умов експлуатації, що враховуються проектом (далі - граничні умови), які можуть бути спричинені:

проектними аваріями;

вмиканням, вимиканням, перевантаженнями або короткими замиканнями потужних електротехнічних агрегатів;

несправностями систем, що забезпечують робочі умови експлуатації, наприклад, систем вентиляції, кондиціювання, енергопостачання;

аномальними природними явищами (землетрусом, ударами блискавок) або внутрішніми подіями (пожежею, затопленням тощо).

3. При встановленні вимог та оцінці стійкості пристрою до певного зовнішнього фактора враховуються екстремальні (нижнє та/або верхнє) значення одного з обраних параметрів цього фактора, що може бути досягнуто в місці розміщення пристрою:

у робочих умовах експлуатації (робоче значення зовнішнього фактора);

у граничних умовах (граничне значення зовнішнього фактора);

в аварійних умовах (аварійне значення зовнішнього фактора) - для тих пристроїв у складі систем радіаційного контролю і систем післяаварійного контролю, які застосовуються при управлінні аваріями та ліквідації їх наслідків та/або зберігаються отримані дані, необхідні для аналізу причин виникнення, шляхів протікання й наслідків аварії.

4. Стійкість до певного зовнішнього фактора підтверджується результатами випробувань, які передбачають перевірку правильності функціонування ТЗА (ПТК) під час та/або після подачі на ТЗА (кожний з пристроїв у складі ПТК) випробувальних впливів, що імітують робоче, граничне та/або аварійне значення цього зовнішнього фактора в місці розташування пристрою.

У процесі випробувань імітуються по черзі всі зовнішні фактори, що характеризують кожний вид впливів, зазначених в пункті 1 цієї глави.

За узгодженням між розробником ТЗА (ПТК) і експлуатуючою організацією або замовником випробування стійкості до зовнішніх факторів, які принципово не можуть впливати на працездатність та/або характеристики пристрою, або коли надані об’єктивні докази того, що в місцях їх розміщення такі зовнішні фактори відсутні, не проводяться.

1. Для всіх ТЗА і ПТК забезпечується стійкість до зовнішніх факторів навколишнього середовища, очікуваних у робочих умовах експлуатації (без обмеження часу) і граничних умовах (протягом часу, рівного максимально можливій тривалості існування цих умов).

2. На ТЗА і ПТК можуть впливати такі фактори навколишнього середовища:

нижнє й верхнє робочі та верхнє граничне значення температури;

верхнє граничне значення швидкості зміни температури;

нижнє й верхнє робочі та верхнє граничне значення вологості;

нижнє й верхнє робоче та граничне значення барометричного тиску;

верхнє робоче та граничне значення потужності поглиненої дози іонізуючого гамма-випромінювання та/або поглиненої дози іонізуючого гамма-випромінювання протягом проектного терміну експлуатації;

верхні робочі значення концентрації корозійно-активних агентів;

верхнє робоче значення концентрації пилу.

3. При перевірці стійкості до зовнішніх факторів навколишнього середовища випробувальні впливи визначаються на підставі наданих експлуатуючою організацією або замовником експериментальних або розрахункових даних про робочі значення цих зовнішніх факторів у місцях розміщення кожного з пристроїв, а також за результатами оцінювання їх можливих граничних значень та очікуваної тривалості.

За відсутності таких даних використовуються узагальнені робочі та/або граничні значення зовнішніх факторів навколишнього середовища, наведені у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів для групи умов експлуатації, до якої віднесено пристрій.

Група умов експлуатації визначається для кожного пристрою залежно від приміщень, де він може чи буде експлуатуватися (або експлуатується): всередині герметичного огородження; в приміщеннях технологічного устаткування; в приміщеннях первинних перетворювачів; у приміщеннях електротехнічного устаткування, ТЗА і ПТК; у приміщеннях з кондиціюванням повітря, зокрема щитів управління.

1. Для ТЗА і ПТК забезпечується стійкість до механічних зовнішніх факторів (синусоїдальної вібрації та механічних ударів), можливих у робочих умовах експлуатації.

2. При перевірці стійкості до механічних зовнішніх факторів випробувальні впливи визначаються на підставі наданих експлуатуючою організацією або замовником експериментальних даних про робочі значення параметрів, які характеризують синусоїдальну вібрацію та/або механічні удари в місцях розміщення кожного з пристроїв.

За відсутності таких даних використовуються узагальнені робочі значення механічних зовнішніх факторів, наведені у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів, для групи умов розміщення, до якої віднесено пристрій.

3. Група умов розміщення визначається для кожного пристрою, як зазначено у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів, залежно від наявності або відсутності джерел механічних впливів поблизу від місць його розміщення, групи умов експлуатації й способу монтажу (на будівельних конструкціях, на проміжних конструкціях або безпосередньо на технологічному устаткуванні).

4. Для всіх пристроїв залежно від ступеня їх відповідальності щодо забезпечення безпеки під час і після сейсмічних впливів встановлюється категорія сейсмостійкості - I, II або III.

5. До категорії сейсмостійкості I належать пристрої, визначені в пункті 2 глави 1 розділу III Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій , затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 17 жовтня 2016 року № 175, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за № 1449/29579 (далі - Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки), а також пристрої, що беруть участь у реалізації передбачених проектом функцій, які ініціюються та/або виконуються під час землетрусу або безпосередньо після нього.

Пристрої, віднесені до категорії сейсмостійкості I, спроможні виконувати передбачені проектом (необхідні) функції під час та/або після сейсмічних впливів, спричинених максимальним розрахунковим землетрусом на майданчику енергоблока.

6. До категорії сейсмостійкості II відповідно до пункту 3 глави 1 розділу III Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки належать пристрої, які не віднесені до категорії I, якщо порушення їх роботи або погіршення характеристик, заподіяне землетрусом, може спричинити перерву у виробництві електроенергії енергоблоком.

Пристрої, віднесені до категорії сейсмостійкості II, спроможні виконати всі необхідні функції, передбачені проектом, після сейсмічних впливів, спричинених проектним землетрусом на майданчику енергоблока.

7. До категорії сейсмостійкості III належать пристрої, які за вищезазначеними критеріями не належать до категорії сейсмостійкості I або II.

Для пристроїв, віднесених до категорії сейсмостійкості III, стійкість до сейсмічних впливів не регламентується.

8. Сейсмічні впливи на пристрої в місцях їх розміщення визначаються спектрами відгуку, що враховують реакцію відповідних будівельних конструкцій (будівель або споруд) енергоблока, а також проміжних конструкцій, якщо на них змонтовані певні пристрої, на коливання земної поверхні у разі виникнення землетрусу.

Спектри відгуку визначаються на підставі розрахунків та/або моделювання для всіх місць, де розміщуються чи розміщуватимуться пристрої категорії сейсмостійкості I і II, з урахуванням:

сейсмічності майданчика атомної станції, визначеної згідно з пунктами 8, 11 і 12 розділу I Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки ;

динамічних властивостей будівельної конструкції (частоти власних коливань і параметрів загасання коливань);

висоти розміщення пристрою над поверхнею землі (висотної відмітки) і способу монтажу - на будівельній несучій конструкції, на проміжній конструкції або на технологічному устаткуванні.

9. Обґрунтування сейсмостійкості пристроїв виконується експериментальними методами з використанням спектрів впливу, наданих замовником або отриманих на основі діючих поверхових спектрів відгуку будівельних конструкцій.

За відсутності спектрів відгуку, наданих замовником, під час випробувань сейсмостійкості використовуються узагальнені спектри впливів під час проектного та/або максимального розрахункового землетрусу, які визначаються згідно з технічними вимогами до ІКС та їх компонентів з урахуванням висот розміщення та способів монтажу пристроїв.

1. Для ТЗА і ПТК забезпечується стійкість до електричних зовнішніх факторів (низькочастотних електричних полів), можливих у робочих умовах експлуатації.

2. При перевірці стійкості до електричних зовнішніх факторів випробувальні впливи визначаються на підставі наданих експлуатуючою організацією або замовником експериментальних та/або розрахункових даних про фактичні або очікувані робочі значення параметрів, які характеризують низькочастотні електричні поля в місцях розміщення кожного з пристроїв.

За відсутності таких даних використовуються узагальнені робочі значення електричних зовнішніх факторів, наведені у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів, для групи умов експлуатації, до якої віднесено пристрій.

1. Для пристроїв, які розміщуються всередині герметичного огородження, в приміщеннях технологічного устаткування та первинних перетворювачів, в приміщеннях електротехнічного устаткування, ТЗА і ПТК зони строгого режиму, а також в приміщеннях технологічного устаткування зони вільного режиму забезпечується стійкість до зовнішніх факторів спеціальних середовищ:

води й розчинів, які можуть потрапляти на пристрої під час проектних аварій і в післяаварійному режимі;

розчинів, які потрапляють на зовнішні та, можливо, на внутрішні поверхні пристроїв під час проведення дезактивації;

речовин, що гасять вогонь при спрацьовуванні системи гасіння пожежі в приміщеннях, де розміщуються, можуть чи будуть розміщуватися пристрої.

2. При перевірці стійкості до впливу спеціальних середовищ випробувальні впливи визначаються на підставі наданих експлуатуючою організацією або замовником даних:

про якісні ознаки й кількісні параметри зовнішніх факторів, які можуть досягатися внаслідок проектних аварій і в післяаварійному режимі у приміщеннях, де розташовані пристрої;

про хімічні склади вживаних дезактивуючих розчинів;

про способи автоматичного гасіння пожежі й вживані речовини.

1. Для ІКС, ТЗА і ПТК забезпечується стійкість до змін параметрів первинного електроживлення:

тривалих відхилень напруги від номінального значення;

короткочасних змін напруги та переривань електроживлення;

флуктуацій напруги;

тривалих і короткочасних змін частоти живильного струму.

2. Для пристроїв, живлення яких здійснюється від джерел, що входять до складу ІКС та/або ПТК, забезпечується стійкість до змін параметрів первинного електроживлення, від якого отримують енергію ці джерела.

3. При перевірці стійкості до змін параметрів первинного електроживлення випробувальні впливи визначаються на підставі наданих експлуатуючою організацією або замовником даних про робочі та граничні значення параметрів первинного електроживлення.

За відсутності таких даних використовуються узагальнені робочі та граничні значення параметрів первинного електроживлення ІКС, наведені у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів.

1. Для ТЗА і ПТК забезпечується стійкість до впливу електромагнітних зовнішніх факторів (електромагнітних перешкод), можливих у робочих і граничних умовах експлуатації:

електростатичних розрядів;

радіочастотних електромагнітних полів випромінювання;

швидких перехідних процесів/пакетів імпульсів;

сплесків напруги та струму;

кондуктивних перешкод, індукованих радіочастотними полями;

магнітних полів частоти мережі;

імпульсних магнітних полів;

загасаючого коливального магнітного поля;

коливальних загасаючих перешкод;

кондуктивних несиметричних перешкод у діапазоні від 0 до 150 кГц;

перешкод у лініях заземлення.

2. Стійкість до електромагнітних зовнішніх факторів забезпечується при розробці ТЗА і ПТК і зберігається при їх виготовленні та експлуатації.

3. При перевірці стійкості до електромагнітних зовнішніх факторів застосовуються випробувальні впливи, що імітують електромагнітні перешкоди кожного виду. Параметри й місця подачі випробувальних впливів зазначаються для кожного виду електромагнітних перешкод у технічних вимогах до ІКС та їх компонентів з урахуванням класів безпеки пристроїв, а також якісних ознак, що характеризують електромагнітну обстановку в місцях, де вони експлуатуються, можуть чи будуть експлуатуватися.

4. У процесі проектування, проведення монтажних робіт та експлуатації ІКС забезпечується і підтримується електромагнітна обстановка в місцях розташування ТЗА та експлуатаційно-автономних складових частин ПТК, яка за якісними ознаками має таку саму або меншу жорсткість, ніж та, що враховувалася при визначенні випробувальних впливів і перевірці стійкості цих пристроїв до електромагнітних перешкод кожного виду згідно з пунктом 3 цієї глави.

1. Вимірювання фізичних величин, які характеризують нейтронно-фізичні й теплогідравлічні параметри процесів, стан і характеристики конструкцій, систем, компонентів технологічного устаткування, внутрішні та зовнішні події, здійснюється каналами вимірювання, які реалізують функції відображення, реєстрації, архівування та/або передачі чисельних значень цих фізичних величин у прийнятих для них одиницях.

2. Метрологічні характеристики каналів вимірювання характеризуються:

межами допустимої відносної, приведеної або абсолютної похибки в інтервалах змін зовнішніх факторів в робочих умовах експлуатації;

межами допустимої відносної, приведеної або абсолютної похибки в нормальних умовах випробувань і межами допустимих змін цієї похибки при зміні кожного зовнішнього фактора, що впливає на точність, у встановленому для нього робочому або граничному діапазоні.

3. Вимоги до метрологічних характеристик каналів вимірювання встановлює проектувальник ІКС (розробник ПТК) за узгодженням з експлуатуючою організацією або замовником.

4. Для спостереження за просторовим розподілом фізичних величин та/або їх змінами у часі (без оцінки значень цих фізичних величин з точністю, нормованою стандартами державної метрологічної системи) у складі ІКС або ПТК передбачаються канали індикації фізичних величин.

Точнісні характеристики каналу індикації фізичних величин характеризуються межами допустимої приведеної або абсолютної похибки в інтервалах можливого змінення зовнішніх факторів в граничних умовах експлуатації.

5. Формування й видача команд дистанційного та автоматичного управління технологічними процесами, системами, устаткуванням здійснюються каналами захисту, блокувань, автоматичного регулювання тощо (далі - канали управління) у складі ІКС або ПТК.

Точнісні характеристики каналу управління характеризуються:

межами допустимої абсолютної похибки видачі та/або знімання команди;

межами допустимої відносної похибки реалізації затримки видачі та/або знімання команди, якщо це передбачене алгоритмом її формування.

6. Сповіщення персоналу про відхилення контрольованих параметрів від заданих значень (уставок), порушення експлуатаційних меж і умов нормальної експлуатації, меж та умов безпечної експлуатації здійснюється каналами сигналізації у складі ІКС або ПТК.

Точнісні характеристики каналу сигналізації характеризуються межами допустимої абсолютної похибки включення й відключення відповідного засобу сигналізації.

7. За узгодженням між проектувальником ІКС, розробником ПТК та експлуатуючою організацією або замовником точнісні характеристики каналів управління та каналів сигналізації визначаються в інтервалах можливого змінення зовнішніх факторів в робочих або граничних умовах експлуатації.

8. Відповідність будь-якого з резервованих каналів вимірювання вимогам до метрологічних характеристик і будь-якого з резервованих каналів індикації, управління або сигналізації вимогам до точнісних характеристик забезпечується також у тому випадку, якщо інші канали, що його резервують, отримають недостовірні вхідні сигнали, виведені з роботи або непрацездатні.

9. Відповідність ІКС (ПТК) вимогам до точності підтверджується результатами експериментальної перевірки (випробувань) метрологічних характеристик каналів вимірювання та точнісних характеристик каналів індикації, управління, сигналізації.

За узгодженням між проектувальником ІКС (розробником ПТК) та експлуатуючою організацією або замовником допускається можливість підтвердження відповідності метрологічних характеристик каналів вимірювання і точнісних характеристик каналів індикації, управління, сигналізації шляхом аналітичної оцінки з використанням методики та нормованих або експериментально визначених метрологічних і точнісних характеристик компонентів ІКС (складових частин ПТК), які утворюють ці канали.

10. Метрологічне підтвердження точнісних характеристик каналів вимірювання у складі ПТК проводиться під час валідації або приймального контролю на майданчику постачальника згідно з главою 6 розділу XI цих Вимог у складі ІКС на майданчику користувача до введення ІКС в промислову експлуатацію та періодично під час експлуатації.