Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів

6.4.24. Розміри відстаней між внутрішньою поверхнею огорожі шахти з боку входу в кабіну і стулками, або обрамленням вхідного прорізу кабіни, або її порогом, які зазначені в таблиці 3, можуть бути збільшені у випадках:

- якщо неможливе відчинення зсередини дверей кабіни поза зоною поверхової площадки;

- у разі встановлення паралельно до вказаної поверхні огорожі шахти додаткової огорожі, ширина якої дорівнює ширині прорізу дверей кабіни плюс 25 мм на кожну сторону, зробленої з матеріалу, який дозволяється для огородження шахти.

Також можуть бути збільшені розміри відстаней від зовнішньої поверхні стінок кабіни до внутрішньої поверхні огорожі шахти за умови наявності зверху кабіни перил.

6.4.25. Під верхнім перекриттям шахти дозволяється встановлення канатотягового шківа, напрямних блоків, обмежувача швидкості, елементів підвіски канатів тощо за умови забезпечення можливості їх обслуговування.

6.4.26. Шахта ліфта повинна бути забезпечена постійним електричним освітленням, що дає інтенсивність світла не менше ніж 50 люкс на висоту 1000 мм над дахом кабіни і на підлогу приямка, навіть якщо двері шахти закриті. Стаціонарну електричну мережу не встановлюють, якщо шахта частково огороджена і має достатнє освітлення.

Дозволяється в глухих шахтах, у разі розміщення в них ліфтів з автоматичним приводом дверей кабіни і шахти, вмикати їх освітлення тільки під час проведення оглядів і ремонтів.

Електричні лампи освітлення шахти повинні бути захищені від механічних пошкоджень.

6.4.27. У шахті ліфта не дозволяється встановлювати устатковання і прокладати комунікації, які не стосуються ліфта, крім систем, призначених для опалення і вентиляції шахти. Пускорегулювальні пристрої цих систем не повинні розміщуватись усередині шахти.

Прокладання в шахтах трубопроводів каналізації та водоводів, паропроводів і газопроводів забороняється.

6.4.28. Канатотяговий шків може бути встановлений у шахті, якщо

- перевіряння, випробовування і обслуговування можна проводити з машинного приміщення або шахти;

- отвори між машинним приміщенням і шахтою повинні мати найменший розмір.

6.5. Машинне і блочне приміщення

6.5.1. Лебідка, низьковольтний комплектний пристрій (станція управління) (далі - НКП), трансформатори, перетворювачі, ввідний пристрій тощо повинні бути установлені в спеціальному приміщенні (машинному).

У ліфтах, які не мають машинного приміщення, указане устатковання може бути установлене в шахті ліфта, приямку або на поверхових площадках за умови можливості його обслуговування і неможливості доступу до нього випадкових осіб.

У разі розміщення в машинному приміщенні устатковання двох і більше ліфтів на лебідках, НКП, ввідних пристроях тощо повинні бути нанесені позначення про належність їх до певного ліфта.

Ввідний пристрій, якщо є, повинен бути розміщений безпосередньо біля входу в машинне приміщення і установлений окремо від НКП. Приводна рукоятка ввідного пристрою повинна бути розміщена на висоті 1200-1600 мм від рівня підлоги. Взаємне розміщення НКП і ввідного пристрою повинно унеможливлювати перекриття відчиненими дверима НКП зони обслуговування ввідного пристрою.

6.5.2. Машинне приміщення може складатися з двох і більше приміщень, між якими необхідно забезпечувати переговорний зв'язок.

6.5.3. Машинне і блочне приміщення повинні мати суцільну огорожу з усіх боків і на всю висоту, а також верхнє перекриття і підлогу.

6.5.4. Двері машинного і блочного приміщень повинні бути суцільними, металевими або покриті металевим листом, відчинятись назовні і замикатись замками.

Розміри полотна дверей повинні бути не менше ніж:

- 600 х 1800 мм (ширина х висоту) - у машинному приміщенні;

- 600 х 1400 мм (ширина х висоту) - у блочному приміщенні.

6.5.5. Вхід до машинного приміщення через люк не дозволяється.

6.5.6. У разі доступу в блочне приміщення через люк його розміри повинні бути не менше ніж 800 х 800 мм.

Кришка люка повинна бути суцільною, металевою або покрита металевим листом, відчинятися вгору або зсуватись убік і замикатись замком.

Для доступу до блочного приміщення, яке розташоване під машинним приміщенням, установлення замка на кришці не вимагається.

У зачиненому положенні кришка люка повинна витримувати вагу двох осіб із розрахунку на кожного по 1000 Н на площі 200 х 200 мм в будь-якій точці без залишкової деформації.

6.5.7. У підлозі машинного приміщення, розміщеного над шахтою, повинен бути обладнаний люк для проведення ремонтних робіт. Розміри люка повинні дозволяти вільно переміщувати через нього устатковання ліфта (електродвигун, лебідку, канатотяговий шків, НКП тощо).

Люк повинен бути розташований над верхньою поверховою площадкою ліфта.

Кришка люка повинна бути суцільною, відчинятись тільки вгору, замикатись і відчинятись тільки з машинного приміщення. Міцність кришки люка повинна відповідати вимогам пункту 6.5.6 цих Правил.

6.5.8. Підлога машинного приміщення повинна мати покриття, яке не створює пилу.

Стіни і стеля машинного приміщення повинні бути пофарбовані світлою фарбою.

Машинне приміщення повинно бути захищеним від потрапляння в нього атмосферних опадів, мати освітлення, природну або примусову вентиляцію.

Освітлення, мікроклімат повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 81-1:2003; ДСТУ EN 81-2:2003; ДСТУ pr EN 81-3:2004; ДСТУ pr EN 81-5:2004; ДСТУ pr EN 81-6:2004; ДСТУ pr EN 81-7:2002; ДСТУ EN 12015:2003; ДСТУ EN 12016:2003 та ДСН 3.3.6.096-2002.

Вимикачі ланцюгів освітлення машинного і блочного приміщень повинні бути установлені в машинному приміщенні безпосередньо біля входу.

6.5.9. Машинні приміщення повинні мати достатні розміри і безпечні умови для роботи з устаткованням. Висота робочого місця повинна бути не менше ніж 2000 мм і:

- вільна горизонтальна ділянка перед панелями керування і корпусами. Цю ділянку визначають у такий спосіб:

1) глибина, виміряна від стіни приміщення, не менше ніж 700 мм;

2) ширина більша від таких розмірів: 500 мм або повної ширини панелі чи корпуса;

- вільна горизонтальна ділянка розміром не менше ніж 500 х 600 мм для технічного обслуговування і огляду рухомих частин у точках, де це необхідно, і, якщо потрібно, для ручної аварійної роботи (пересування кабіни вручну за допомогою штурвала).

6.5.10. Вільна висота для руху повинна бути не менше ніж 1800 мм.

Цю висоту визначають до нижчої частини балок даху і вимірюють від:

- підлоги ділянки доступу;

- підлоги робочої ділянки.

Доступ до вільних просторів, зазначених у пункті 6.5.9 цих Правил, повинен мати ширину не менше ніж 500 мм. За відсутності рухомих частин цей розмір може бути зменшений до 400 мм.

6.5.11. Над обертовими частинами машини повинна бути вільна відстань по вертикалі не менше ніж 300 мм.

6.5.12. Якщо підлога машинного приміщення має декілька рівнів із різницею у висоті більше ніж 500 мм, підхід до підвищеної частини повинен бути забезпечений східцями або сходинками з поручнями.

6.5.13. Відстань від рівня чистої підлоги машинного приміщення до низу балок, які використовуються для підвішування вантажопідйомних засобів, призначених для проведення ремонтних робіт, повинна бути не менше ніж 2000 мм.

6.5.14. Зазор між кромкою отвору в підлозі машинного приміщення для проходження канатів і канатом повинен бути не менше ніж 15 мм і не більше ніж 70 мм. Навколо отворів повинні бути влаштовані бортики висотою не менше ніж 50 мм.

6.5.15. У машинному приміщенні біля входу повинен бути вільний простір з розмірами в горизонтальній площині не менше ніж 1000 х 1000 мм. У межах цієї площини не дозволяється влаштовувати люк для виконання ремонтних робіт. У вказаному просторі дозволяється розміщувати вимикачі ланцюгів освітлення і ввідний пристрій.

6.5.16. У машинному приміщенні ліфта повинен бути встановлений пристрій для підвішування вантажопідйомного засобу, який призначений для проведення ремонтних робіт. Пристрій повинен бути розміщений над центром монтажного люка і повздовжньою віссю лебідки.

На цьому пристрої або поруч з ним повинна бути зазначена його вантажопідйомність або допустиме навантаження.

6.5.17. Підходи до машинного і блочного приміщень повинні бути обладнані електричним освітленням, бути вільними і доступними для персоналу, який обслуговує ліфт, а підлога повинна мати тверде покриття.

Вхід в машинне і блочне приміщення, у разі потреби, повинен бути обладнаний східцями. Якщо немає можливості встановити східці, дозволяється застосовувати приставні драбини, що задовольняють таким умовам:

- доступ у машинне і блочне приміщення не повинен бути розташований вище 4000 мм від рівня доступності східців або дверей приміщення;

- приставні драбини для доступу повинні бути прикріплені так, щоб вони не могли пересуватися;

- драбини, що перевищують висоту 1500 мм, в приставленому положенні для доступу повинні утворювати кут нахилу до горизонталі від 65 град. до 75 град. , не повинні бути слизькими і не повинні перекидатися;

- внутрішня ширина драбини у світлі повинна бути не менше ніж 350 мм, глибина сходинок повинна бути не менша ніж 25 мм, а у випадку вертикальних драбин відстань між сходинками і стіною за драбиною повинна бути не менше ніж 150 мм;

- сходинки повинні бути розраховані на навантаження 1500 Н;

- поруч з верхнім кінцем драбини повинна бути щонайменше одна опора для руки на легкодоступній відстані.

Ширина підходу повинна бути не менше ніж 650 мм, висота - не менше ніж 1800 мм. Дозволяється місцеве зменшення висоти (пороги, труби, балки, які встановлені поперек проходу) до 1500 мм. За необхідності влаштування сходів до них повинні примикати площадки розмірами не менше ніж 1000 х 1000 мм.

Улаштування підходів до машинного і блочного приміщень на похилих дахах та пожежних сходах не дозволяється.

6.5.18. Між дверима машинного (блочного) приміщення і сходами на рівні підлоги машинного (блочного) приміщення повинна бути влаштована горизонтальна площадка. Розміри її повинні дозволяти обертально-розкривним дверям повністю відчинятися, а між лінією відчинення дверей і прилеглими до площадки східцями (сходами) або огорожею площадки повинна залишатися відстань не менше 500 мм.

Якщо різниця в рівнях більше ніж 500 мм, то східці (сходи) і площадка повинні бути обладнані поручнями висотою не менше ніж 900 мм.

6.5.19. Підходи до машинного та блочного приміщень та поверхові площадки повинні мати освітлення інтенсивністю не менше ніж 30 люкс згідно з ДБН В.2.5-28:2006.

6.5.20. У машинному і блочному приміщеннях повинні бути встановлені розетки (не менше ніж по одній) з напругою не більше 250 В.

6.5.21. У машинному і блочному приміщеннях прокладання паропроводів, газопроводів, водопроводів не дозволяється.

6.5.22. Не дозволяється використання машинного або блочного приміщення для проходу крізь них на покрівлю або в інші приміщення, які не належать до ліфта.

6.5.23. У вікнах машинного і блочного приміщень і в прорізях для природної вентиляції машинного приміщення повинні бути влаштовані ґрати.

6.5.24. У машинному приміщенні не дозволяється зберігати устатковання та матеріали, що не використовуються для технічного обслуговування та ремонту ліфтів. А також не дозволяється встановлювати устатковання і прокладати комунікації, які не належать до ліфта, за винятком систем, які призначені для опалення і вентиляції вказаних приміщень. Пускорегулювальні пристрої вказаних систем і комунікацій повинні бути розміщені поза цими приміщеннями.

6.5.25. Машинне і блочне приміщення, приміщення для розміщення лебідки і блоків вантажного малого ліфта, а також шафи для розміщення устатковання за відсутності машинного приміщення повинні бути замкнені, а підходи до дверей цих приміщень і шаф - вільні.

На дверях машинного (блочного) приміщення повинен бути зроблений напис: "Машинне (блочне) приміщення. Стороннім вхід заборонено".

6.6. Устатковання ліфтів

6.6.1. Устатковання електричних ліфтів з тяговим і жорстким приводом та гідравлічних ліфтів повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 81-1:2003 і ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.2. Двері шахти повинні відповідати вимогам глави 7 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ 81-2:2003.

6.6.3. Кабіна, противага і балансувальний вантаж повинні відповідати вимогам глави 8 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.4. Підвісна система, компенсація та обмеження швидкості електричних ліфтів повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУ EN 81-1:2003.

6.6.5. Підвісна система і засоби проти вільного падіння, спуску з перевищеною швидкістю і сповзання кабін повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.6. Напрямні, буфери і кінцеві вимикачі повинні відповідати вимогам глави 10 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.7. Привод повинен відповідати вимогам глави 12 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.8. Електричне устатковання, пристрої і електропроводка повинні відповідати вимогам глави 13 EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003 та мати пристрої безпеки, перелік яких наведений у додатку А ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.9. Дозволяється в режимі "Ревізія" здійснювати рух кабіни під час шунтування вимикачів контролювання зачинення і замикання дверей шахти контактом(ами) при виконанні умов, зазначених у пункті 14.2.1.3 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.

6.6.10 Дозволяється під час модернізації не обладнувати ліфти пристроєм завантаження у разі відповідності розмірів та вантажопідйомності кабіни ліфта, які наведені в таблицях 1.1 і 1.2 ДСТУ EN 81-1:2003 і ДСТУ EN 81-2:2003.

7.1. Виготовлення

7.1.1. Виготовлення і поставлення на виробництво ліфтів або їх складових частин здійснюється відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Умови праці та організація робочих місць при виготовленні ліфтів повинні відповідати ГОСТ 12.1.005:88 та ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.096-2002.

7.1.2. Для перевірки якості виготовлених ліфтів, підйомників та їх складових частин щодо відповідності вимогам цих Правил виробник повинен проводити їх випробовування (приймальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо) згідно з ГОСТ 15.001-88.

7.1.3. Виготовлені ліфти повинні бути забезпечені такою технічною документацією від виробника:

- паспортом ліфта, зразок якого наведено в додатку 1 до цих Правил;

- установчим кресленням (для ліфтів);

- настановою з експлуатації;

- настановою з монтажу, пуску, регулювання та обкатки;

- принциповою електричною (гідравлічною) схемою з переліком елементів;

- описом електроприводу і автоматики (дозволяється опис записувати в настанову з експлуатації);

- електричною (гідравлічною) схемою з'єднань, а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний ліфт.

Зазначена документація, крім паспорта ліфта, може бути на електронному носії. У разі поставки декількох ліфтів одного типу для встановлення на одному об'єкті технічну документацію, крім паспорта, дозволяється поставляти в одному примірнику. Принципова електрична (гідравлічна) схема та схеми з'єднань повинні бути вкладені в паспорт ліфта.

Крім технічної документації, ліфт забезпечується також табличкою або написом, де повинно бути вказано:

- назву або товарний знак виробника;

- вантажопідйомність;

- заводський номер і рік виготовлення.

Табличка (напис) повинна бути встановлена на каркасі кабіни, щоб була видною після монтажу та зберігалась протягом всього строку експлуатації ліфта.

7.1.4. Виробник заносить відомості про виготовлений ліфт до книги (файла) обліку виготовлених ліфтів з зазначенням заводського номера, дати виготовлення, назви і адреси замовника, а також веде книгу (файл) обліку отриманих рекламацій із зазначенням замовника, від якого надійшла рекламація, її короткого змісту, заводського номера ліфта і дати його виготовлення та ужитих заходів.

7.1.5. Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення відходів під час виготовлення, монтажу (демонтажу), ремонту, реконструкції, модернізації та експлуатації ліфтів повинен відповідати ДСанПіН 2.2.7.029-99.

7.2. Монтаж, налагодження, ремонт, реконструкція, модернізація ліфтів

7.2.1. Монтаж, налагодження, ремонт, реконструкцію, модернізацію ліфтів повинні виконувати суб'єкти господарювання, які отримали дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003.

7.2.2. Монтаж ліфтів виконується згідно з ГСТУ 36.1-001-97 та (або) настанови з монтажу виробника ліфтів. Налагодження здійснюється згідно з настановою з налагодження виробника ліфтів.

7.2.3. Приймання ліфтів після монтажу здійснюються згідно з ГОСТ 22845.

7.2.4. Вимірювання параметрів якості руху ліфта здійснюються згідно з ДСТУ ISO 18738-2004.

7.2.5. Дистанційне керування сигналізацією на пасажирських і вантажопасажирських ліфтах здійснюється згідно з ДСТУ pr EN 81-28:2001 .

7.2.6. Модернізація ліфтів здійснюється згідно з ГСТУ 36.1-002-97. Після проведення повної модернізації, яка здійснена не поетапно, складається новий паспорт. В інших випадках відомості про заміну устатковання, яка була проведена, заносяться в старий паспорт організацією, яка її провела.

8.1. Експлуатація ліфтів, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.05-2003.

8.2. Паспорти та технічна документація на ліфти повинні бути викладені українською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

9.1. Реєстрація

9.1.1. Новоустановлені ліфти, крім малого вантажного, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

9.1.2. Реєстрація проводиться відповідно до вимог цього розділу.

9.1.3. Для реєстрації суб'єкт господарювання, у власності або в користуванні якого є ліфти та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву (додаток 3 цих Правил), паспорт ліфта (додаток 4 до цих Правил) та акт технічної готовності ліфта (ГСТУ 36.1-001-97).

У заяві зазначаються відомості про дозвіл на експлуатацію ліфтів, який отримано суб'єктом господарювання відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003, або копія договору з організацією, яка має такий дозвіл на експлуатацію ліфтів.

У паспорті ліфта повинен бути запис про призначення особи, відповідальної за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта, і електромеханіка, відповідального за справний стан ліфта.

Акт технічної готовності ліфта складається організацією, яка змонтувала ліфт або виконала його заміну, реконструкцію чи модернізацію, та вкладається в паспорт ліфта разом з такою документацією:

- протокол перевірки ланцюга між нульовим проводом вводу і зануленими елементами електроустатковання (ГСТУ 36.1-001-97);

- протокол перевірки опору заземлювача (ГСТУ 36.1-001-97);

- протокол перевірки стану ізоляції електроустатковання і електричних мереж ліфта (ГСТУ 36.1-001-97);

- протокол виміру повного опору петлі "фаза-нуль" (ГСТУ 36.1-001-97);

- акт на приховані роботи (перекриття, установлення закладних деталей тощо);

- акт готовності будівельної частини (додаток 5 до цих Правил).

9.1.4. У разі встановлення двох або більше ліфтів в одному машинному приміщенні в монтажному (установчому) кресленні кожного ліфта повинно бути зображене загальне машинне приміщення із зазначенням розміщення устатковання всіх ліфтів, позначається нумерація і вказується відстань між елементами устатковання ліфтів, а у разі розміщення ліфтового устатковання в одній загальній шахті, яка не розділена по всій висоті перегородкою, в установчому кресленні кожного ліфта повинна бути зображена загальна шахта, позначається нумерація і вказуються відстані між елементами устатковання суміжних ліфтів.

9.1.5. На реєстрацію нововиготовленого ліфта подається паспорт ліфта або дублікат паспорта, складений виробником.

9.1.6. Ліфти підлягають перереєстрації після:

- реконструкції;

- модернізації, якщо був складений новий паспорт ліфта;

- передачі у власність або експлуатацію іншому суб'єкту господарювання.

9.1.7. Реєстрація здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів територіальним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

У разі відмови в реєстрації повинно бути письмово вказано причину відмови з посиланням на відповідні пункти цих Правил.

9.1.8. Ліфт знімається з реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці за заявою суб'єкта господарювання у разі:

- списання ліфта, що став не придатним для подальшої експлуатації;

- демонтажу.

9.1.9. Ліфти вантажні малі споряджаються індивідуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі обліку суб'єкта господарювання.

9.2. Технічний огляд, експертне обстеження і введення в експлуатацію

9.2.1. У процесі експлуатації ліфти підлягають технічним оглядам і експертним обстеженням, проведення яких здійснюється згідно з НПАОП 0.00-6.18-2004 і цим розділом.

9.2.2. Ліфти повинні підлягати технічним оглядам:

- первинному (повному);

- періодичному (черговому);

- позачерговому.

Технічний огляд ліфтів проводять у кілька етапів:

- вивчення експлуатаційних, конструкторських (проектних) і ремонтних документів (у разі наявності);

- аналіз умов та режимів експлуатації;

- проведення огляду;

- проведення випробовування, неруйнівного контролю, якщо це передбачено нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами;

- оцінка технічного стану;

- визначення умов та строку подальшої експлуатації.

9.2.3. Технічний огляд устатковання проводить спеціалізована організація (крім первинного та позачергового, який проводить уповноважена організація у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного або технічного характеру).

9.2.4. Суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 5 днів до дати проведення технічного огляду повідомляє про це у письмовій формі спеціалізовану організацію, а про проведення первинного або позачергового технічного огляду у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного або технічного характеру, - уповноважену організацію.

9.2.5. У разі, коли через несправність або з інших причин неможливо провести технічний огляд устатковання в зазначений строк, роботодавець зобов'язаний зробити це достроково або припинити експлуатацію устатковання.

9.2.6. Під час проведення технічного огляду ліфта (крім первинного) повинні бути присутні:

- суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа;

- особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів;

- електромеханік, відповідальний за справний стан ліфта.

Під час проведення первинного технічного огляду, який проводить уповноважена організація, крім осіб, вказаних в пункті 9.2.6 цих Правил, повинні бути присутні:

1) представник будівельної організації, яка побудувала будівельну частину ліфта;

2) представник монтажної організації, яка змонтувала ліфт.

9.2.7. У разі виявлення в процесі технічного огляду порушень, вказаних у пункті 9.7.15, робота ліфта повинна бути призупинена до їх усунення і в паспорті ліфта повинен бути зроблений відповідний запис особою, яка його проводила.

Дозволяється введення ліфта в експлуатацію, якщо виявлені несправності були усунені в процесі перевірки і технічного огляду.

9.3. Первинний (повний) технічний огляд

9.3.1. Первинний (повний) технічний огляд ліфтів проводять після установлення ліфта перед введенням в експлуатацію.

Під час проведення повного технічного огляду ліфт повинен підлягати огляду, перевірянням і динамічному випробовуванню.

Випробовування ліфта проводять відповідно до вимог інструкції виробника ліфта, якщо така є. У разі її відсутності - в обсязі вимог цього розділу.

9.3.2. Під час огляду ліфта повинно бути перевірено:

- стан устатковання і його кріплень, канатів, ланцюгів, електропроводки, огорожі шахти, огорожі машинного і блочного приміщень, а також відстані і розміри, регламентовані цими Правилами;

- наявність і стан заводських табличок і графічних символів;

- наявність і стан технічної документації;

- наявність дозволу на експлуатацію (технічне обслуговування) і ремонт ліфтів;

- відповідність установлення ліфта установчому кресленню і наявність у ньому і в принциповій електричній схемі записів відповідальної особи про відповідність виконаних монтажних робіт кресленням. Записи повинні бути підписані відповідальною особою.

9.3.3. Під час перевіряння ліфта з порожньою кабіною повинна бути проконтрольована робота:

- лебідки;

- дверей кабіни і шахти;

- пристроїв безпеки, крім тих, які перевіряються під час динамічного випробовування ліфта;

- системи керування;

- сигналізації і освітлення;

- гідроприводу (витікання і тиск робочої рідини) у гідравлічного ліфта.

Зовнішнім оглядом слід перевірити стан купе кабіни.

Крім того, у ліфта, обладнаного лебідкою з канатотяговим шківом, перевірити неможливість підіймання противаги за нерухомої кабіни.

9.3.4. Під час динамічного випробовування ліфта повинні бути перевірені міцність механізмів ліфта, його кабіни, підвісок, канатів (ланцюгів) і їх кріплення, а також дія гальма.

У ліфта, обладнаного лебідкою з канатотяговим шківом, додатково перевірити відсутність сковзання канатів у канавках шківа.

Під час випробовування гідравлічного ліфта перевіряється міцність і герметичність гідроциліндра і трубопроводів, міцність конструкцій і правильність налагоджування запобіжного клапана та його спрацювання.

А також повинно бути перевірено, що кабіна з номінальним навантаженням, установлена на верхньому поверсі, не опускається більше ніж на 10 мм вниз за 10 хв.

9.3.5. Під час випробовування ліфта з електроприводом постійного струму або з частотним регулюванням, у яких передбачене утримання кабіни на рівні поверхової площадки за рахунок магнітного поля (крутильного моменту) електродвигуна, додатково перевірити надійність електричного гальмування, тобто утримання кабіни приводом з розімкнутим механічним гальмом у разі наявності в кабіні рівномірно розподіленого на підлозі вантажу, маса якого дорівнює вантажопідйомності ліфта, визначеній за фактичною корисною площею підлоги кабіни, під час розміщення кабіни на рівні нижньої і верхньої поверхової площадок протягом максимального часу, який вказаний в інструкції виробника на кожній з них.

9.3.6. Під час динамічного випробовування ліфта перевірити в дії його механізми, спрацювання уловлювачів і обмежувача швидкості, а також перевірити точність зупинення кабіни.

Випробовування буферів кабіни повинно проводитись тільки після монтажу ліфта.

Випробовування, крім перевіряння точності зупинки кабіни, проводити за наявності в кабіні рівномірно розподіленого на підлозі вантажу, маса якого дорівнює вантажопідйомності ліфта.

Перевіряння точності зупинення кабіни повинно проводитись під час руху в обох напрямках порожньої кабіни і кабіни з вантажем, маса якого дорівнює вантажопідйомності ліфта.

9.3.7. Випробовування буферів повинно проводитись з номінальною або зменшеною (вказаною виробником в інструкції по випробовуванню ліфта) швидкістю руху кабіни (противаги), крім гідравлічних буферів, зі зменшеним ходом плунжера.

Випробовування гідравлічних буферів зі зменшеним ходом плунжера повинно проводитись зі швидкістю руху кабіни (противаги) на 15% менше від швидкості, на яку вони розраховані. У цьому випадку в паспорті ліфта повинна бути указана швидкість, за якої випробовуються буфери.

9.3.8. Під час випробовування буферів повинна бути унеможливлена дія пристрою уповільнення і точного зупинення на нижній і верхній поверхових площадках.

Вимкнення електродвигуна перед посадкою кабіни або противаги на буфер здійснюється кінцевим вимикачем.

9.3.9. Результати випробовувань буфера вважаються незадовільними, якщо:

- у пружинного буфера під час посадки кабіни або противаги на нього відбувається повне стискання пружини або її поломка;

- у гідравлічного буфера відбувається заїдання плунжера під час посадки кабіни або противаги на буфер або у разі зворотного його ходу після зняття кабіни (противаги) з буфера.

9.3.10. Уловлювачі, які випробовуються, повинні зупиняти і утримувати на напрямних кабіну (противагу), яка рухається вниз з вантажем.

Випробовування проводиться на спуску кабіни з необхідним вантажем, рівномірно розподіленим на підлозі кабіни, під час роботи привода за таких умов:

1) уловлювачі миттєвої дії або миттєвої дії з буферним ефектом:

кабіна повинна бути з номінальним навантаженням і рухатися з номінальною швидкістю;

2) уловлювачі поступової дії:

кабіна повинна бути навантажена на 125% від номінального навантаження у ліфтів з жорстким приводом і номінальним навантаженням у гідравлічних ліфтів і рухатися вниз з номінальною швидкістю або меншою.

9.3.11. Уловлювачі, які приводяться в дію від обмежувача швидкості, випробовуються без обриву та імітації обриву тягових канатів (ланцюгів).

9.3.12. Уловлювачі, які приводяться в дію пристроєм, який спрацьовує від обриву або слабини всіх тягових канатів (ланцюгів), випробовуються від дії цього пристрою.

Кабіна (противага) повинна бути розміщена в нижній частині шахти, а шлях, який проходить кабіна (противага) з моменту початку падіння до посадки її на уловлювачі, повинен бути не більше ніж 100 мм.

У випадку несправності уловлювачів повинно бути унеможливлено падіння кабіни (противаги) на відстань більше ніж 200 мм за рахунок використання будь-яких пристроїв, установлених в шахті на період випробовування.

9.3.13. Уловлювачі, які приводяться в дію від обмежувачів швидкості і від пристрою, який спрацьовує від обриву або слабини всіх тягових канатів (ланцюгів), повинні випробовуватись незалежно від кожного з приводних пристроїв.

9.3.14. Після проведення випробовувань треба переконатися, що не відбулося ніяких несприятливих змін, які можуть впливати на нормальну роботу ліфта. Якщо потрібно, можуть бути замінені тертьові компоненти. Візуальне перевіряння вважається достатнім.

9.3.15. Обмежувач швидкості повинен бути випробуваний на спрацювання за частоти обертання, яка відповідає швидкості руху кабіни (противаги), зазначеній в пункті 9.9.1 ДСТУ EN 81-1:2003 і пункті 9.10.2.1 EN 81-2:2003, а також на його здатність приводити в дію уловлювачі під час перебування каната обмежувача швидкості на робочому шківі.

9.3.16. Якщо у ліфта самостійного користування корисна площа підлоги кабіни перевищує площу, зазначену в таблиці 1 цих Правил для його вантажопідйомності, крім перевірок і випробовувань, викладених в цьому підрозділі, повинна бути перевірена неможливість введення в дію ліфта з кабіни або з поверхової площадки у разі завантаження кабіни масою, яка перевищує на 10% вантажопідйомність ліфта.

9.3.17. Дозволяється випробовування ліфта проводити за іншою методикою, узгодженою з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

9.4. Періодичний (черговий) технічний огляд

9.4.1. Періодичному технічному огляду підлягають ліфти не рідше одного разу на 24 місяці протягом установленого строку служби, якщо інше не встановлено експлуатаційними документами виробника.

9.4.2. Під час періодичного технічного огляду ліфт повинен підлягати огляду, перевірянням в обсязі вимог пункту 9.3.2 цих Правил, крім перевірок, регламентованих пунктом 6.4.23 цих Правил, відстаней і розмірів, які не змінюються в процесі експлуатації ліфта, а також акта на приховані роботи.

Перевіряння опору ізоляції повинні бути проведені після закінчення робіт з підготовлення електроустаткування до технічного огляду.

Перевіряння елементів заземлення і повного опору петлі "фаза-нуль" повинно бути проведене в термін, установлений ПТЕ.

9.4.3. Перевіряння спрацювання уловлювачів ліфта проводять із не завантаженою кабіною і на зменшеній швидкості, якщо це можливо здійснити. При цьому повинні бути проведені перевіряння, зазначені в пункті 9.3.3 цих Правил.

9.5. Позачерговий технічний огляд

9.5.1. Позачерговий технічний огляд ліфта проводять у разі:

- введення його в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації;

- перерви в експлуатації більше як на 12 місяців;

- демонтажу та встановлення на новому місці;

- закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувались під час експертного обстеження);

- експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів;

- аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

В інших випадках позачерговий технічний огляд проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.

У разі проведення позачергового технічного огляду в паспорті ліфта зазначається причина його проведення.

До складу робіт з проведення позачергового технічного огляду входять перевіряння і випробовування такі ж, як при проведенні первинного технічного огляду згідно з розділом 9.3, за винятком пунктів 9.3.7-9.3.9 цих Правил.

9.5.2. Якщо під час проведення ремонту були замінені:

- тягові канати (ланцюги);

- канатотяговий шків;

- лебідка;

- ущільнювачі гідроциліндра, повністю або частково трубопроводи гідравлічного ліфта;

- уловлювачі, обмежувач швидкості, буфер, НКП;

- електрична схема;

- електропроводка силового ланцюга або ланцюга керування;

- вимикачі безпеки;

- автоматичні замки дверей шахти,

то під час проведення позачергового технічного огляду після ремонту новоустановлені елементи повинні підлягати огляду для визначення їх стану, перевірянню на функціонування, а у випадках, зазначених у пункті 9.5.3 цих Правил, - випробуванню.

9.5.3. Випробуванню підлягають такі елементи ліфта у випадках їх заміни:

- тягові канати (ланцюги);

- лебідка;

- канатотяговий шків;

- уловлювачі;

- гідравлічний буфер;

- обмежувач швидкості;

- ущільнення гідроциліндра, трубопроводи, пристрій зупинки кабіни у гідравлічного ліфта.

Випробуванню підлягає також лебідка після її капітального ремонту.

Обсяг випробовувань і методика їх проведення повинні бути такими, як під час випробовування указаних елементів у разі проведення повного технічного огляду.

9.5.4. Після закінчення технічного огляду фахівець, який його провів, робить відповідний запис у паспорті устаткування про результати технічного огляду, дозволені параметри експлуатації і строк наступного технічного огляду, скріплюючи запис підписом і печаткою.

9.5.5. Суб'єкт господарювання за підсумками технічного огляду зазначає дані про дозволені параметри експлуатації і строк наступного технічного огляду в експлуатаційних або організаційно-методичних документах.

9.6. Експертне обстеження (технічне діагностування) ліфтів

9.6.1. Експертне обстеження проводиться у разі:

- закінчення граничного строку експлуатації;

- реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці;

- аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення;

- виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення.

В інших випадках експертне обстеження устатковання проводять відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.

9.6.2. За висновком експертизи роботодавець приймає рішення про експлуатацію устатковання в межах продовжуваного строку безпечної експлуатації, його заміну, ремонт, реконструкцію (перебудову), модернізацію або зміну параметрів експлуатації.

9.6.3. Введення устатковання в експлуатацію після проведення експертного обстеження здійснюється відповідно до порядку, встановленого у НПАОП 0.00-6.18-2004, організаційно-методичних та експлуатаційних документів.

9.6.4. Рішення про поновлення роботи ліфтів приймає посадова особа Держгірпромнагляду України, яка заборонила їх експлуатацію, після усунення порушень, відмічених у приписі, згідно з вимогами Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.03.2004 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за N 1074/9673.

9.7. Експлуатація ліфтів

9.7.1.Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003 і забезпечувати їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту. З цією метою він повинен:

- призначати наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації;

- призначати наказом електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан;

- призначати наказом ліфтерів і операторів диспетчерського зв'язку (якщо такий є).

9.7.2. Всі вказані працівники повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-2005.

9.7.3. Працівники, відповідальні за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонт ліфтів і за організацію експлуатації ліфтів, повинні бути забезпечені цими Правилами та посадовими інструкціями, а електромеханіки, ліфтери і оператори - виробничими інструкціями і інструкціями з охорони праці, що розроблені і затверджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

9.7.4. Дозволяється покладати на одну особу обов'язки працівника, відповідального за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів.

9.7.5. Ліфтерами, операторами і електромеханіками повинні призначатися особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд.

9.7.6. Особи, зазначені в цьому розділі, повинні мати групи з електробезпеки не нижче:

- IV - особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта;

- III - електромеханік, який здійснює технічне обслуговування і ремонт ліфта, а також електромеханік I-II кваліфікаційних розрядів, який здійснює огляд ліфтів;

- II - ліфтер і оператор.

9.7.7. Електромеханіки, які здійснюють технічне обслуговування і ремонт ліфтів, повинні мати практичний стаж з обслуговування ліфтів або їх монтажу не менше шести місяців. Особи, які не мають шестимісячного практичного стажу або мають I-II кваліфікаційні розряди електромеханіка з ліфтів, можуть залучатись до виконання цих робіт тільки під керівництвом електромеханіка, який має право на виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів.

9.7.8. Посада, прізвище, ім'я та по батькові і підпис працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта та за його справний стан, дата й номер наказу про призначення й закріплення за ними ліфта , а також їх підписи заносяться до паспорта ліфта.

На час відпустки, відрядження або хвороби працівника, відповідального за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта, або електромеханіка, відповідального за його справний стан, їх обов'язки покладаються наказом на інших працівників, навчених відповідно до вимог НПАОП-0.00-4.12-2005.

9.7.9. Кожний ліфт, крім диспетчеризованого, повинен підлягати огляду ліфтером відповідно до вимог його виробничої інструкції.

Диспетчеризовані ліфти підлягають огляду з періодичністю, визначеною організаціями, які його проводять.

Огляд ліфтів може доручатись електромеханіку, який здійснює технічне обслуговування і ремонт ліфтів.

Результати огляду заносяться до журналу оглядів ліфтів.

9.7.10. Вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей заносяться виконавцем в журнал технічного огляду, який знаходиться в машинному приміщенні.

Електромеханіки ліфтової аварійної служби (ЛАС) також зобов'язані записувати в цьому журналі дату, перелік виконаних робіт, прізвище та підпис виконавця.

9.7.11. Керування пасажирським, вантажним і лікарняним ліфтами з внутрішнім керуванням повинно бути доручено ліфтерам.

Керування пасажирським, вантажним і лікарняним ліфтами самостійного користування здійснюється особами, які користуються цими ліфтами.

Керування вантажним ліфтом з зовнішнім керуванням і вантажним малим ліфтом може здійснюватися особами, які користуються цими ліфтами.

Вимоги цього пункту не поширюються на керування, яке здійснюється з даху кабіни, з машинного приміщення або з шафи, де розміщена НКП.

9.7.12. Суб'єкт господарювання забезпечує наявність правил користування пасажирським ліфтом самостійного користування (далі - Правила користування пасажирським ліфтом), в яких зазначаються короткі відомості про порядок користування ліфтом.

У правилах користування пасажирським ліфтом, що установлений в житловому будинку, повинна бути передбачена заборона проїзду дітей дошкільного віку без супроводу дорослих, заборона пуску кабіни з поверхової площадки, а також порядок перевезення немовлят в дитячих колясках.

У Правилах користування вантажним ліфтом з внутрішнім керуванням і вантажним ліфтом самостійного користування повинна бути передбачена заборона одночасного перевезення пасажира і вантажу.

У правилах користування вантажним ліфтом з зовнішнім керуванням повинна бути передбачена заборона перевезення людей.

9.7.13. Правила користування ліфтом повинні бути вивішені:

- на основному (першому) поверсі або в кабіні - у разі змішаного керування;

- у кабіні - у разі внутрішнього керування;

- біля кожного поста керування - у разі зовнішнього керування.

У разі групового керування на основному поверсі дозволяється вивішувати одну табличку правил, яка стосується всієї групи ліфтів.

9.7.14. На основному поверсі повинна бути вивішена табличка із зазначенням:

- назви ліфта (за призначенням);

- вантажопідйомності (із зазначенням допустимого числа пасажирів);

- реєстраційного номера;

- номера телефону для зв'язку з обслуговуючим персоналом або з аварійною службою.

У ліфта самостійного користування в табличці також указується місцеперебування обслуговуючого персоналу.

На всіх дверях шахти ліфта з зовнішнім керуванням роблять написи про вантажопідйомність ліфта і про заборону перевезення людей.

9.7.15. Робота ліфта не дозволяється, якщо:

- відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію;

- не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта;

- закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта;

- не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів;